CC BY
24
УДК 342.922:347.132.144:006](477)
Н. М. Зшьник
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", ст. викл. кафедри цившьного права та процесу
ДО ПИТАННЯ ПРО ЕКОЛОГ1ЧНУ СЕРТИФ1КАЦ1Ю ЯК ФУНКЦ1Ю ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
© Зшьник Н. М., 2016
Розглянуто комплексне дослщження проблем еколопчно!' сертифжаци. На 0CH0Bi аналiзу науково!' лiтератури та юридичних словников визначено поняття та характерн особливостi еколопчно!' сертифжаци. Запропоновано закршити на законодавчому р1вн1 поняття еколопчно!' сертифжаци за допомогою прийняття Закону про еколопчну сертифжащю. Наголошено, що запровадження еколопчно!' сертифжаци в1дпов1датиме вимогам свггово!' спiльноти, потребам споживача в отриманш нешкщливо!' продукци для власного здоров'я, а також сприятиме охорон навколишнього природного середовища.
Ключовi слова: сертифiкацiя, екологiчна сертифжащя, стандарти, державне управлшня, навколишне природне середовище.
Н. М. Зильник
К ВОПРОСУ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СЕРТИФИКАЦИИ КАК ФУНКЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ
Статья посвящена комплексному исследованию проблем экологической сертификации. На основе анализа научной литературы и юридических словарей определено понятие и характерные особенности экологической сертификации. Предложено закрепить на законодательном уровне понятие экологической сертификации, путем принятия Закона об экологической сертификации. Отмечено, что введение экологической сертификации отвечать требованиям мирового сообщества, потребностям потребителя в получении безвредной продукции для собственного здоровья, а также будет способствовать охране окружающей среды.
Ключевые слова: сертификация, экологическая сертификация, стандарты, государственное управление, окружающая естественная среда.
N. М. Zilnyk
THE ISSUE OF ENVIRONMENTAL CERTIFICATION AS A FUNCTION OF STATE GOVERNMENT
The article is devoted to the complex research problems of environmental certification. By the analysis of scientific literature and legal dictionary the concept and characteristics of environmental certification have been defined. The concept of environmental certification to consolidate on the legislative level has been proposed, through the enactment of law about environmental certification. Has been emphasized that the introduction of environmental certification meets the requirements of the international community, the consumer needs to obtain harmless products for his health and promote environmental protection.
Key words: certification, environmental certification, standards, state government, environment.
Постановка проблеми. У наш час розвиток економши Украши ввдбуваеться шд впливом глобалiзащi' свггових економiчних ввдносин, що проявляеться у збшьшенш обсяпв використання природних ресурсiв та рiвнiв забруднення навколишнього природного середовища, а також у зростанш запита суспшьства щодо формування еколопчно безпечних територш, технологш,
продукцй, послуг. З огляду на свiтовi економiчнi, екологiчнi та соцiальнi процеси надзвичайно актуальною е екологiчна сертифшацм продукцii, послуг, об'екпв навколишнього природного середовища, що вiдповiдае сучасним умовам розвитку механiзмiв контролю стану навколишнього природного середовища.
Тому важливо зауважити, що еколопчна сертифiкацiя мае дуже важливе значення насамперед для споживачiв продукцй, адже все бшьше i бшьше людей турбуеться про екологiчнiсть i нешквдливкть продукцii для власного здоров'я та навколишнього природного середовища.
Так, дослщження вибраноi тематики е актуальним та необхвдним у науково-теоретичному i практичному аспектах.
Стан дослщження. Питання екологiчноi сертифшацй були i е об'ектом наукових дослщжень в економiчнiй, юридичнiй i техтчнш сферах. До окремих аспектiв цiеi проблеми звертаються у своiх працях В. I. Андрейцев, М. Т. Бакка, Г. I. Балюк, Р. I. Бойцар, В. М. Завгородня, Н. Л. 1лына, В. М. Комарницький, Н. Р. Малишева, О. М. Пащенко, В. У. Реут, П. М. Скрипчук, Л. I. Сопшьник, В. I. Степник, В. В. Тарасова та шш1 Проте в умовах вступу Украши до Свропейського Союзу, виникае необхiднiсть чггкого визначення поняття "еколопчна сертифшацм" на законодавчому рiвнi та з'ясування шших проблемних питань, пов'язаних екологiчною сертифшащею.
Метою щеТ статт1 е аналiз юридично!' лiтератури та чинного законодавства у контексл визначення поняття та характеристики екологiчноi сертифiкацii як одного з елеменлв екологiчного управлiння.
Виклад основного матер1алу. Одним з шструменлв державноi екологiчноi полiтики, дiевим елементом еколопчного управлiння, а також адмшктративно-правовим засобом механiзму охорони навколишнього природнього середовища та забезпечення екологiчноi безпеки е еколопчна серти-фiкацiя [1].
Еколопчна сертифшацм - це один iз нових видiв сертифшацй, який спрямований на сти-мулювання виробниюв до впровадження таких технологiчних процешв та розроблення таких това-рiв, якi б найменшою мiрою забруднювали навколишне природне середовище i надавали спожи-вачам гарантiю безпеки продукцй для життя, здоров'я, майна громадян та середовища проживання. Вона доповнюе звичайну сертифшащю i в деяких випадках е обов'язковою [2, с. 4].
Враховуючи те, що еколопчна сертифшацм е елементом загальноi сертифшацй, то на розу-мiння поняття "еколопчна сертифшацм" впливають пiдходи щодо трактування загальноi категорii "сертифшацм" [3, с. 184].
Як стверджують науковщ, сертифiкацiйна дiяльнiсть е обов'язковою частиною обгрунтування можливостi здiйснення пiдприемницькоi дмльност i тим самим охоплюеться поняттям й лега-лiзацii. Сертифiкацiя спрямована на забезпечення прав споживачiв та тдтримання авторитету нацiонального товаровиробника на ринках товарiв, послуг та робгг [4, с. 124].
Своею чергою, сертифшацшна дiяльнiсть полягае у проведенш експертизи та пiдтвердженнi сертифiкацiйним органом характеристик та якостей продукцй, послуг та процесiв; атестацй виробництва на шдприемствах, якi виробляють продукцiю, надають послуги, виконують роботи та здшснюють технологiчнi процеси [5, с. 536].
Водночас сертифшацм продукцii е одним iз способiв забезпечення високо!' якосл продукцii, пiдвищення науковоi i торговельно-економiчноi спiвпрацi мiж кра1нами, змiцнення довiри мiж ними [6, с. 354].
Тому можемо констатувати, що сертифшацм - це один iз ефективних методiв, який широко застосовують у свiтовiй практицi i дае змогу на основi дослiдження продукцй в спецiалiзованих лаборатор1ях (центрах) забезпечити захист прав споживачiв, давши йому достовiрну та об'ективну iнформацiю про властивосп продукцii, 11 характеристику й ввдповвдшсть стандартам.
Що ж стосуеться поняття сертифшацй, то в перекладi з латинi сертифшацм означае "зроблено правильно". Для того, щоб переконатися в тiм, що продукт "зроблений правильно", треба знати, яким вимогам вiн повинний ввдповвдати i у який спосiб можливо одержати достовiрнi докази цiеï ввд-повiдностi. Загальновизнаним способом такого доказу слугуе сертифiкацiя вiдповiдностi [7, с. 101].
У доввдково-енциклопедичнш лiтературi сертифшацм розглядаеться як: 1) пiдтвердження ввдповвдносп якiсних характеристик тому рiвню, який вимагаеться стандартом якосл [8, с. 570]; 3) система заходiв i дш, якi пiдтверджують вiдповiднiсть фактичних характеристик продукцiï вимогам мiжнародних стандарта, рекомендацш та iнших документiв, чинних на свгговому ринку чи в окремш краïнi; 4) процедура, згвдно з якою уповноважений орган документально засвщчуе вiдповiднiсть продукцiï, фахiвцiв, систем якосл, систем управлiння тощо законодавчо установ-леним вимогам [9, с. 679]; 5) комплекс дш, виконуючи якi, уповноважений державний орган пере-вiряе i засвiдчуе вiдповiднiсть будь-я^ продукцй вимогам нормативних документiв [10, с. 300]; 6) процедура, за допомогою я^ третя сторона письмово посвщчуе, що продукцм або послуга вiдповiдае встановленим вимогам [11, с. 156].
На думку В. С. Щербини, сертифшацм - це тдтвердження вiдповiдностi якостi продукцiï та послуг вимогам стандарта, здшснюеться з метою запобтання наданню послуг та реалiзацiï продукцй, небезпечних для життя, здоров'я та майна громадян i довкшля, сприяння споживачевi в виборi продукцй, створення умов для учасп суб'екпв господарювання в мiжнароднiй економiчнiй, науково-техшчнш спiвпрацi та мiжнароднiй торгiвлi [12, с. 37].
М. I. Шаповал стверджуе, що сьогодт сертифiкацiя продукцй е одним з найважливших меха-нiзмiв управлiння якiстю продукцй, який враховуючи об'ективну оцiнку третьоï сторони може надати для споживача не тшьки шдтвердження про ïï придатшсть та якiсть, а i безпеку, еколо-гiчнiсть та конкурентноздатнiсть [13, с. 79].
Л. В. Лосюк пропонуе розглядати ïï як дто, що тдтверджуе за допомогою знака або сертифшата ввдповщшсть виробу вимогам, певним стандартам чи техшчним умовам. За допомогою сертифiкацiï уповноваженi особи надають письмову гарантто, що продукцм, товари чи послуги вiдповiдають заданим вимогам [14, с.2].
На законодавчому рiвнi поняття сертифшацй визначено у ст. 1 Закону Украши "Про техтчт регламенти та ощнку ввдповвдносл", згiдно з яким сертифiкацiя - це пвдтвердження вiдповiдностi третьою стороною (особою, яка е незалежною ввд особи, що надае об'ект ощнки ввдповвдносп, та вiд особи, що заштересована в такому об'ектi як споживач чи користувач), яке стосуеться продукцй, процесiв, послуг, систем або персоналу [15].
Треба зазначити, що майже аналопчне визначення наводиться i в Настановах ISO (1991 р.), де вказуеться, що сертифжащя належить до однiеï' з процедур пвдтвердження вщповщносп продукцй заданим вимогам i визначаеться як "процедура за допомогою я^ третя сторона письмово завiряе (сертифшатом вiдповiдностi), що продукцк, процес чи послуга вiдповiдае заданим вимогам" [16, с. 71].
Зпдно з ДСТУ 3410-96 сертифжащя - процедура, за допомогою якоï третя сторона дае письмову гарантда, що продукцк, процес або послуга вщповщае заданим вимогам. Сертифжащя передбачае пвдтвердження третьою стороною показниюв, характеристик i властивостей продукцй, проце^ i послуг на основi випробувань, атестацй виробництва i сертифшацй систем якосп [7, с. 127].
Вщповщно до ст. 13 Декрету Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про стандартизащю i сертифiкацiю" сертифшацм продукцй в Украт подшяеться на обов'язкову й добровшьну [17].
Обов'язкова сертифшацм передбачае вiдповiднiсть обов'язковим вимогам нормативних документа виготовленоï продукцiï, а також перевiрку та випробування ïï для визначення наявних характеристик з подальшим техшчним наглядом [18, с. 47]. Вона здшснюеться в межах державноï' системи управлшня суб'ектами господарювання з метою визначення ввдповвдносп продукцй вимогам стандарта. Обов'язкова сертифшацм продукцй проводиться на ïï безпечшсть та еколо-пчшсть з метою виходу на мiжнародний ринок.
Добровшьна сертифiкацiя може проводитись з тщативи виробника, продавця, споживача, державних оргашв, громадських органiзацiй з метою перевiрки вiдповiдностi продукцiï до iснуючих стандарта [18, с. 48]. Без добровiльноï сертифшацй продукщя реалiзуеться, зазвичай, за
щнами, у кшька pa3iB нижчими ввд свiтових. Тому вона, пiдтверджуючи високу яюсть продукцiï, е необхiдною умовою змiцнення ринковоï позицiï пiдприемств.
Сертифжащю продукци здшснюють уповноваженi на те органи 3i сертифiкацiï -пвдприемства, установи й оргашзаци з метою:
• запобтання реалiзацiï продукцiï, небезпечноï для життя, здоров'я та майна громадян i навколишнього природного середовища;
• сприяння споживачевi в компетентному виборi продукци;
• створення умов для учасп суб'ектiв пiдприемницькоï дмльносп в мiжнароднiй еконо-мiчнiй, науково-техшчнш спiвпрацi та мiжнароднiй торгiвлi [17].
На нашу думку, сертифжащею в широкому розумшт е процедура, за допомогою яко!' визнаний в установленому порядку орган документально засввдчуе ввдповвдшсть продукцiï на основi наявних систем якосп, з дотриманням встановлених законодавством вимог, що сприяють запобтанню небезпечних для життя, здоров'я та майна громадян i довкшля надзвичайних подш техногенного змюту.
Щодо поняття екологiчноï сертифiкацiï, то зокрема Н. Р. Малишева визначае екологiчну сертифiкацiю як функщю управлiння в галузi охорони навколишнього природного середовища, за допомогою якоï визнаний у встановленому порядку орган документально засввдчуе ввдповвдшсть об'екта сертифжаци (продукци, систем управлшня яюстю, систем управлшня довкшлям, персоналу) встановленим еколопчним законодавством вимогам [19, с. 237].
Р. I. Бойцар, Л. I. Сопшьник, В. I. Степник розглядають еколопчну сертифжащю як добро-вшьну форму ппетчного тестування та висновку про можливють зарахування продукци до екологiчноï чистоти [2, с. 4].
На думку М. Т. Бакка та В. В. Тарасовой еколопчна сертифжацм - це дмльшсть з пiдтвердження вiдповiдностi об'екта сертифжаци природоохоронним вимогам, установленим чинним законодавством, державним стандартам та шшим нормативним документам, зокрема мiжнародним i нащональним шших краш, введеним згiдно iз законодавством [20, с.3].
В. М. Ладиженський, Н. О. Телюра наголошують, що еколопчна сертифжацм - встановлення ввдповвдносп нормативам i вимогам природоохоронного законодавства з обов'язковою видачею сертифжата ввдповвдносп [21, с. 18].
П. М. Скрипчук пiд екологiчною сертифжащею пропонуе розумiти послiдовну дiяльнiсть третьоï сторони з використанням процедури еколопчного аудиту, що забезпечуе економiчно доцшьне та екологiчно виважене управлiння природокористуванням з метою встановлення його ввдповвдносп соцiо-еколого-економiчним критерiям, потребам суспшьства, законодавчо-норма-тивним документам Украши та мiжнародних органiзацiй [22, с. 61].
У доктрин екологiчного права бiльшiсть авторiв розглядають екологiчну сертифiкацiю як одну iз функцiй управлiння в сферi екологiï [23, с. 32]. Ввдтак, вiдповiдно до положень ст. 16 базового Закону Украши ввд 31 червня 1991 року "Про охорону навколишнього природного середовища" управлшня охороною навколишнього природного середовища полягае у здшсненш в цш галузi функцш спостереження, дослщження, екологiчноï експертизи, контролю, прогнозування, програмування, iнформування та iншоï виконавчо-розпорядчоï дiяльностi [24]. Зокрема, на думку В. I. Андрейцева, еколопчна сертифжацм належить до iнших (не визначених безпосередньо в Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища") функцш управлшня в сферi екологи [25, с. 142].
З позицш В. У. Реут екологiчною сертифжащею е комплекс робгг, що становить визначену законодавством дмльшсть незалежного ввд суб'екта господарювання органу з проведення ощнки та документального засввдчення ввдповвдносл продукцiï (процесiв, систем, персоналу) встановленим еколопчним критермм (вимогам законодавства у сферi охорони навколишнього природного середовища, саштарно-ппетчних норм) з метою захисту ввд забруднення навколишнього природного середовища та здоров'я людини [3, с. 186].
У зарубiжнiй лiтературi еколопчна сертифжащю розглядають як розроблення, оформлення i контроль за використанням еколопчних сертифжаив, як видаються державними органами
екологiчноï сертифжаци й засводчують вiдповiднiсть еколопчним стандартам i вимогам готовоï продукци, технологам ïï виробництва i життевого циклу загалом [26, с. 148].
Аналiзуючи рiзнi науковi бачення поняття екологiчноï сертифiкацiï, треба зазначити, що в сучаснш науцi сформувалися три подходи до ïï розумiння. Прихильники першого (бшьшють науковцiв у сферi екологiчного права) визначають екологiчну сертифжащю як одну iз функцiй управлшня в сферi екологiï, за допомогою якоï визнаний у встановленому порядку орган документально засввдчуе ввдповвдшсть об'екта сертифжаци встановленим еколопчним законодавством вимогам [19, с. 237; 26, с. 148; 27, с. 121]. На думку шших, еколопчна сертифжащя - це дмльшсть третьоï сторони, яка забезпечуе необхвдну впевнетсть у тому, що належно вдентифжована дмльшсть суспшьства забезпечуе дотримання законодавчо-нормативних положень та характеристик екологiчноï безпеки продукци, послуг, виробничих процесiв щодо стану i ращонального використання навколишнього природного середовища [3, с. 186; 22, с. 61]. Трет ж вважають останню добровольною формою ппетчного тестування та висновку про можливють зарахування продукци до екологiчноï' чистоти [2, с. 4].
Така множиншсть поглядiв вчених на еколопчну сертифжащю сввдчить про те, що в науковому колi ще не сформовано одностайносл щодо не0 Проте узагальнивши можна зазначити, що практично вш автори пов'язують екологiчну сертифжащю з функщею, засобом управлiнського впливу, примусу i контролю [28, с. 79].
Щодо легального визначення поняття "еколопчна сертифжацм", то воно закршлене на подзаконному рiвнi у Техшчному регламентi з екологiчного маркування, який затверджений Постановою Кабiнету Мтстрш Украïни вiд 18 травня 2011 р. № 529. Ввдповвдно до п. 3 вказаного регламенту, еколопчна сертифжацм - це процедура, под час я^ визнаний в установленому порядку орган з еколопчного маркування документально засввдчуе ввдповвдшсть продукци встановленим еколопчним критермм [29]. Проте у цьому випадку, слвд погодитись з В. У. Реут, що таке визначення цього поняття не розкривае сутносл процесу екологiчноï сертифжаци та породжуе необхвдшсть його конкретизаци [3, с. 184].
Висновки. Пвдсумовуючи наведене вище, пропонуемо розглядати еколопчну сертифжащю як процедуру документального пвдтвердження ввдповвдносл третьою стороною (особою, яка е незалежною ввд особи, що надае об'ект ощнки ввдповвдносл, та ввд особи, що заштересована в такому об'екл як споживач чи користувач) продукци еколопчним вимогам, встановленим чинним законодавством та мiжнародними стандартами з метою захисту життя здоров'я та майна громадян i охорони навколишнього природного середовища. Ввдтак вважаемо за необхвдне закршити визначення поняття "еколопчна сертифжацм" на законодавчому, а не подзаконному рiвнi через прийняття закону Украши "Про еколопчну сертифжащю".
Так, в умовах активноï Свроштеграци нашоï держави ефективне запровадження екологiчноï сертифiкацiï вiдповiдатиме вимогам свiтовоï спшьноти, потребам споживача в отриманнi нешкiдливоï продукцiï для власного здоров'я, а також сприятиме охорот навколишнього природного середовища.
Про Основы засади (стратегт) державноï екологгчног полтики Украти на пер1од до 2020 року: Закон Украти eid 21 грудня 2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2818-17/print1463743908801457. 2. Екологiчна сертифжащя та маркування : метод. вказiвки до самостшног роботи студентiв з курсу "Основи сертифжащГ для студентiв спецiальностi 7.000001, 8.000001 "Яюсть, стандартизащя та сертифiкацiя,, / уклад. : Р. I. Бойцар, Л. I. Сотльник, В. I. Степник. -Львiв : Видавництво Львiвськоï полiтехнiки, 2010. - 36 с. 3. Реут В. Ю. До питання визначення поняття екологiчноï сертифжаци / В. Ю. Реут // Науковий вюник Нац. ун-ту бюресурав i природокористування Украти. Серiя: Право. - 2013. - Вип. 182(1). -С. 182-187. 4. Шдприемницьке право Украти: тдручник / за заг. ред. Р. Б. Шишки. - Х. : Еспада, 2000. - 480 с. 5. Лосюк Л. В. Загальт аспекти законодавчого регулювання сертифжаци в Украт. /
Л. В. Лосюк // Форум права. - 2011. - № 2. - С. 535-538. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ e-journals/FP/2011-2/11llvcvu.pdf 6. Димов Ю. В. Метрология, стандартизация и сертификация : учеб. для вузов. - 2-е изд. - М. : Питер, 2004. - 432 с. 7. Топольник В. Г. Метро-логiя, стандартизаця, сертифжащя i управлтня ятстю : навч. поыб. / В. Г. Топольник, М. А. Кот-ляр. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2006. -211 с. 8. Барихин А. Б. Большой юридический энциклопедический словарь / А. Б. Барихин. - М. : Книжный мир, 2004. - 720 с. 9. Загороднш А. С. Фтансово-економiчний словник / А. Г. Загороднт, Г. Л. Вознюк. - 3-те вид., доп. та перероб. - Львiв : Видавництво Львiвськоï полiтехнiки, 2011. - 844 с. 10. Сучасна правова енциклопедiя / О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко, Н. М. Онщенко [та т.] ; за заг. ред. О. В. Зайчука ; 1н-т законодавства Верхов. Ради Укрални. - К. : Юртком 1нтер, 2010. - 384 с. 11. Большой словарь официальных юридических терминов / сост. Ю. И. Фединский. - М. : Экономика, 2001. - 647 с. 12. Щербина B. C. Господарське право : тдручник. - 3-те вид., перероб. i доп. - К. : Юртком 1нтер, 2008. - 656 с. 13. Шаповал М. I. Основи стандартизацп, управлтня яюстю i сертифжаци : тдручник. - 3-те вид., перероб. i доп. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2001. - 174 с. 14. Лосюк Л. В. Адмтстративно-правовi засади сертифжаци в УкраШ. / Л. В. Лосюк // Право i Безпека. Науковий журнал. - 2011. -№ 3 (40). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_3 /PB-3/PB-3_31.pdf. 15. Про техтчт регламенти та оцтку вiдповiдностi: Закон Укрални вiд 15 Ычня 2015 року № 124-VIII. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/124-19. 16. Задихайло Д. В. Господарське право : тдручник. - Харюв : Право, 2012. -696 с. 17. Про стандартизацт i сертифжацт: Декрет Кабтету Мiнiстрiв Украти вiд 10 травня 1993 року № 46-93 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/46-93. 18. Сотльник Л. I. Стандартизащя, ятсть продукцй, метрологiя, сертифжаця в системi адмтстративного права : навч. поЫб. / Л. I. Сотльник, О. I. Остапенко. - Львiв : Львiвський утверситет бiзнесу та права, 2011. - 124 с. 19. Малишева Н. Р. Основн функци управлтня в галузi охорони навколишнього природного середовища // Екологiчне право Укрални. Академiчний курс : тдручник / Ю. С. Шемшученко, Г. I. Балюк, М. В. Краснова та т. ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. -К. : ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2008. - С. 187-241. 20. Бакка М. T. Метрологiя, стандартизаця, сертифжаця i акредитаця. - Ч. 2. Стандартизаця, сертифжаця i акредитаця : [навч. попб.] / М. Т. Бакка, В. В. Тарасова. - Житомир, ЖШ, 2002. - 384 с. 21. Ладиженський В. М. Конспект лекцт навчально'г дисциплти "Екологiчна стандартизаця i сертифта^я" (для студентiв 5 курсу денног i заочног форм навчання освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня спещалют, спецiальностi 7.070801 (7.04010601) "Екологiя та охорона навколишнього середовища") /
B. М. Ладиженський, Н. О. Телюра ; Харк. нац. акад. мкьк. госп-ва. - Х. : ХНАМГ, 2011. - 23 с. 22. Скрипчук П. Економiчнi засади розвитку екологiчних сертифжаци та стандартизацп / П. Скрипчук // Економжа Укрални. - 2012. - № 4. - С. 60-71. 23. Ыьта Н. Проблеми визначення юридичног природи екологiчноï сертифжаци / Н. Ыьта // Вкник Килвського нащонального утверситету iм. Тараса Шевченка. Юридичн науки. - К. : Килв. ун-т, 2012. - Вип. 92. - С. 31-36.
24. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Укрални вiд 25 червня 1991 року № 1264-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
25. Андрейцев В. I. Екологiчне право : курс лекцт : навч. потник для юрид. фак. вузiв. - К. : Вентурi, 1996. - 208 с. 26. Агроекология. Методология, технология, экономика / [В. А. Черников, И. Г. Грингоф, В. Т. Емцев и др.] ; под. ред. В. А. Черникова, А. И. Черкеса. - М. : Колос, 2004. -400 с. 27. Завгородня В. М. Система i класифжаця функцш державного управлтня у сферi природокористування i охорони довктля / В. М. Завгородня // Правовий вюник УкралнськоХ академи бантвськог справи. - 2011. - № 1 (4). - С. 120-124. 28. Кучинська В. Ю. Екологiчна сертифжаця в системi функцш екологiчного управлтня / В. Ю. Кучинська // Науковий вюник Нащонального утверситету бюресурав i природокористування Укрални. Серiя: Право. - 2015. - Вип. 213(1). -
C. 79-87. 29. Про затвердження Технчного регламенту щодо екологiчного маркування: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Укрални вiд 18 травня 2011 року № 529 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/529-2011-п.
REFERENCES
1. Pro Osnovni zasady (stratehiyu) derzhavnoyi ekolohichnoyi polityky Ukrayiny na period do 2020 roku: Zakon Ukrayiny vid 21 hrudnya 2010 roku № 2818-VI [On the Main Principles (Strategy) of the National Environmental Policy of Ukraine for the Period until the Year 2020: Law of Ukraine on December 21, 2010 № 2818-VI]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2818-17/print1463743908801457. 2. Boytsar R. I., Sopilnyk L. I., Stepnyk V. I. Ekolohichna sertyfikatsiya ta markuvannya: Metodychni vkazivky do samostiynoyi roboty studentiv z kursu "Osnovy sertyfikatsiyi" dlya studentiv spetsialnosti 7.000001, 8.000001 "Yakist, standartyzatsiya ta sertyfikatsiya" [Environmental certification and labeling Guidance for independent work of students on the course "Fundamentals Certification" for students of specialty 7.000001, 8.000001 "Quality, standardization and certification"]. Lviv, Lvivska politekhnika Publ., 2010, 36 p. 3. Reut V. Yu. Do pytannya vyznachennya ponyattya ekolohichnoyi sertyfikatsiyi [On the question of the definition of environmental certification]. Naukovyy visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny, Seriya: Pravo, 2013, Vol. 182(1), pp. 182-187. 4. Shyshka R.B. Pidpryyemnytske pravo Ukrayiny [Business Law of Ukraine]. Kharkiv, Espada Publ., 2000, 480 p. 5. Losyuk L. V. Zahalni aspekty zakonodavchoho rehulyuvannya sertyfikatsiyi v Ukrayini [General aspects of legal regulation of certification in Ukraine]. Forum prava, 2011, № 2, pp. 535-538. Available at: http://nbuv.gov.ua/ e-journals/FP/2011-2/11llvcvu.pdf 6. Dimov Yu. V. Metrologiya, standartizatsiya i sertifikatsiya [Metrology, standardization and certification], Moscow, Piter Publ., 2004, 432 p. 7. Topolnyk V.H., Kotlyar M.A. Metrolohiya, standartyzatsiya, sertyfikatsiya i upravlinnya yakistyu [Metrology, standardization, certification and quality management], Donetsk, DonDUETPubl., 2006, 211 p. 8. Barikhin A.B. Bolshoy yuridicheskiy entsiklopedicheskiy slovar [Great Encyclopedic Dictionary of Law], Moscow, Knizhnyy mir Publ., 2004, 720 p. 9. Zahorodniy A.S., Voznyuk H.L. Finansovo-ekonomichnyy slovnyk [Financial and economic dictionary], Lviv, Lvivska politekhnika Publ., 2011, 844 p. 10. Zaychuk O. V., Kopylenko O.L., Onishchenko N.M. Suchasna pravova entsyklopediya [Modern Legal Encyclopedia], Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv, Yurinkom Inter Publ., 2010, 384 p. 11. Fedinskiy Yu.I. Bolshoy slovar ofitsialnykh yuridicheskikh terminov [Large dictionary of legal terms the official], Moscow, Ekonomika Publ., 2001, 647 p.
12. Shcherbyna B.C. Hospodarske pravo [Commercial law], Kyiv, Yurinkom Inter Publ., 2008, 656 p.
13. Shapoval M.I. Osnovy standartyzatsiyi, upravlinnya yakistyu i sertyfikatsiyi [Fundamentals of standardization, quality management and certification], Kyiv, Yevropeyskyy universytet Publ., 2001, 174 p.
14. Losyuk L.V. Administratyvno-pravovi zasady sertyfikatsiyi v Ukrayini [Administrative and legal principles of certification in Ukraine]. Pravo i Bezpeka. Naukovyy zhurnal, 2011, № 3 (40). Available at: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_3 /PB-3/PB-3_31.pdf. 15. Pro tekhnichni rehlamenty ta otsinku vidpovidnosti: Zakon Ukrayiny vid 15 sichnya 2015 roku № 124-VIII [About Technical Regulations and Conformity Assessment: Law of Ukraine on January 15, 2015 № 124-VIII]. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/124-19. 16. Zadykhaylo D.V. Hospodarske pravo [Business Law], Kharkiv, Pravo Publ., 2012, 696 p. 17. Pro standartyzatsiyu i sertyfikatsiyu: Dekret Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 10 travnya 1993 roku № 46-93 [On standardization and certification: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine on May 10, 1993 № 46-93]. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/46-93. 18. Sopilnyk L. I., Ostapenko O. I. Standartyzatsiya, yakist produktsiyi, metrolohiya, sertyfikatsiya v systemi administratyvnoho prava [Standardization, product quality, metrology and certification in system of administrative law], Lviv, Lvivskyy universytet biznesu ta prava Publ., 2011, 124 p. 19. Malysheva N.R. Osnovni funktsiyi upravlinnya v haluzi okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha [Key management functions in the field of environmental protection]. Ekolohichne pravo Ukrayiny. Akademichnyy kurs [Environmental Law Ukraine. Academic Course]. Kyiv, TOV "Yurydychna dumka" Publ., 2008, pp. 187-241. 20. Bakka M.T., Tarasova V.V. Metrolohiya, standartyzatsiya, sertyfikatsiya i akredytatsiya. Ch. 2. Standartyzatsiya, sertyfikatsiya i akredytatsiya [Metrology, standardization, certification and accreditation. Part 2. StandardizationCertification and Accreditation],
Zhytomyr, ZhITI Publ., 2002, 384 p. 21. Ladyzhenskyy V.M., Telyura N.O. Konspekt lektsiy navchalnoyi dystsypliny "Ekolohichna standartyzatsiya i sertyfikatsiya" (dlya studentiv 5 kursu dennoyi i zaochnoyi form navchannya osvitno-kvalifikatsiynoho rivnya spetsialist, spetsialnosti 7.070801 (7.04010601) "Ekolohiya ta okhorona navkolyshnoho seredovyshcha") [Lecture notes of discipline "Environmental standard and certification" (for students the 5th year of full-time and distance learning of educational qualification in specialiti 7.070801 (7.04010601) "Ecology and Environment"], Kharkiv, KhNAMH Publ.,
2011, 23 p. 22. Skrypchuk P. Ekonomichni zasady rozvytku ekolohichnykh sertyfikatsiyi ta standartyzatsiyi [The economic fundamentals of environmental certification and standardization]. Ekonomika Ukrayiny,
2012, № 4, pp. 60-71. 23. Ilyina N. Problemy vyznachennya yurydychnoyi pryrody ekolohichnoyi sertyfikatsiyi [Problems determining of the legal nature of environmental certification]. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky. Kiev, Kyyivskyy universytet Publ., 2012, Vol. 92, pp. 31-36. 24. Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha: Zakon Ukrayiny vid 25 chervnya 1991 roku № 1264-XII [On Environmental Protection: Law of Ukraine on June 25, 1991 № 1264-XII]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12. 25. Andreytsev V.I. Ekolohichne pravo: Kurs lektsiy [Environmental Law: Lectures], Kiev, Venturi Publ., 1996, 208 p. 26. Chernikov V.A., Gringof I.G., Emtsev V.T. Agroekologiya. Metodologiya, tekhnologiya, ekonomika [Agroecology. Methodology, technology, economy], Moscow, Kolos Publ, 2004, 400 p. 27. Zavhorodnya V.M. Systema i klasyfikatsiya funktsiy derzhavnoho upravlinnya u sferi pryrodokorystuvannya i okhorony dovkillya [System and classification of functions of state government in environmental management and environmental protection]. Pravovyy visnyk Ukrayinskoyi akademiyi bankivskoyi spravy, 2011, № 1 (4), pp. 120-124. 28. Kuchynska V. Yu. Ekolohichna sertyfikatsiya v systemi funktsiy ekolohichnoho upravlinnya [Environmental certification in the system functions of environmental management]. Naukovyy visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya: Pravo, 2015, Vol. 213(1), pp. 79-87. 29. Pro zatverdzhennya Tekhnichnoho rehlamentu shchodo ekolohichnoho markuvannya: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 18 travnya 2011 roku № 529 [On approval of the Technical Regulations on environmental labeling: Resolution of theCabinet of Ministers of Ukraine on May 18, 2011 № 529]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/529-2011-p
