CC BY
8УДК: 616.314-089.28.002:539.24
1В. Ф. Макеев, д. мед. н., 2З. Ю. Готра, д. тех. н., 1Л. С. Лещук
1 Львшський нацюнальний медичний ушверситет
iM. Данила Галицького 2Нацюнальний утверситет Львшська полгтехнжа
ВИВЧЕННЯ СТУПЕНЯ З'СДНАННЯ ПРЕСКЕРАМ1КИ, ЩО ВИКОРИСТОВУСТЬСЯ ДЛЯ В1ДТВОРЕННЯ МЕЖЗУБНОГО КОНТАКТНОГО ПУНКТУ, З Р1ЗНИМИ КОМПОЗИТНИМИ МАТЕР1АЛАМИ
1з застосуванням растровоi м^оскопн здшснене dorni-дження з'еднання фотокомпозитних Mamepianie Enamel plus HRi (Micerium), Filtek™ Ultimate (3M ESPE) та Gradia Direct (GC) з прескерамжою (IPS. e.max (Ivoclar Vivadent), яка використовуеться як армувальний штифт при мemoдi прямого вiднoвлeння мiжзубнoгo контактного пункту зубiв з порожнинами II класу за Блеком. До^дження тдтвер-джуе ефективтсть з'еднання вах до^джуваних компо-зитних мamepiaлiв з тдготовленою прескерамжою. Ключовi слова: фотокомпозитний мamepiaл, прескерамжа, растровамжроскотя, мiжзубний контактний пункт.
В. Ф. Макеев, З.Ю. Готра, Л. С. Лещук
Львовский национальный медицинский университет
им. Данила Галицкого Национальный университет Львовская политехника
ИЗУЧЕНИЕ СТЕПЕНИ СОЕДИНЕНИЯ ПРЕСКЕРАМИКЫ, КОТОРАЯ ИСПОЛЬЗУЕТСЯ ДЛЯ ВОСПРОИЗВЕДЕНИЯ МЕЖЗУБНОГО КОНТАКТНОГО ПУНКТА, С РАЗЛИЧНЫМИ КОМПОЗИТНЫМИ МАТЕРИАЛАМИ
С использованием растровой микроскопии осуществлено исследование соединения фотокомпозитних материалов Enamel plus HRi (Micerium), Filtek ™ Ultimate (3M ESPE) и Gradia Direct (GC) с прескерамикою (IPS. e.max (Ivoclar Vivadent) на растровом микроскопе, которая используется в качестве армирующего штифта при методе прямого восстановления межзубного контактного пункта зубов с полостями II класса по Блэку. Исследование подтверждает эффективность соединения всех исследуемых композитных материалов с подготовленной прескерамикою. Ключевые слова: межзубной контактный пункт, фото-композитний материал, прескерамика, растровая микроскопия.
V. F. Makeev, Z. Yu Hotra, L. S. Leshchuk
Danylo Halytsky Lviv National Medical University National University Lviv Polytechnic
STUDY OF JUNCTION OF PRESS CERAMIC USED FOR RECOVERY OF INTERDENTAL CONTACT POINT WITH DIFFERENT COMPOSITES
ABSTRACT
One of the key moments at restoration of lost teeth tissues (II class by Black) is recovery of proximal interdental contact point, the main features of which are durability and minimal touching area, assuring completeness of dental arch. We developed a method of reinforcing of direct composite restora-
tion of these cavities with recovery of interdental contact point. The research aims to determine the level of interjunction of press ceramic rod used as reinforcing element with different composites. The following three composites were taken for the research: Enamel plus HRi (Micerium), Filtek™ Ultimate (3MESPE) and Gradia Direct (GC), in which press ceramic rods were submerged (IPS. e.max (Ivoclar Vivadent)). Each sample was analyzed using focused beam microscope. It was revealed, that all tested composites combine with properly prepared press ceramic. Micro-hybrid composite (Gradia Direct) assures the greatest penetration and area of material mix. Only in one point of joint boundary the chink of 142.8 ¡m was detected and the worst result was shown by nanocomposite (Filtek™ Ultimate), maximum chink of which is 500 ¡m.
Conclusion: Conducted research confirms the effectiveness of offered method and possibility of its implementation into clinical practice.
Keywords: interdental contact point, light cured composite, press ceramic, focused beam microscopy.
М1жзубними контактными пунктами термшолопч-но визначаються найбшьш опукт частини апроксима-льних поверхонь зубш, що стикаються i3 сусщтми зубами, та характеризуються стшшстю, мш1мальною пло-щею стикання (точковий контакт), забезпечуючи зами-кання ланцюга елементш зубного ряду. У молодому вщ1 стикання зубш сконцентровано в однш точщ - точковий контактний пункт. При екскурсшних рухах точковий контакт контролюе стушнь медюдистальних перемь щень зуба. З вшом форма контактного пункту змшюеть-ся: опуклкть при стиранш сплошуеться, що спричиняе збшьшення радусу б1чних перемщень зуба, i це приз-водить до змши форми i структури м1жзубного сосочка i пародонта[4-7]. Вшове стирання точкових м1жзубних контактних пунктш, супроводжуеться зменшенням щшьносп контакту мж зубами, що в свою чергу, приз-водить до накопичення мж зубами залишкв !ш, путри-дних мас та бактерш, як практично не щддаються очи-щенню методами щдив1дуально! гiгiени, а к накопичення може спричинити розвиток запальних процесш у крайовому пародонп з подальшою рецеаею прилегло! до зуба слизово! [2, 3].
З метою запобтання означеним явищам, та з метою шдвищення стшкосп м1жзубного контакту, нами розро-блений метод вщновлення апроксимально! поверхт зуба при значних порожнинах II класу за Блеком з викори-станням прескерам1чного штифта (IPS.e.max (IvoclarVivadent), як армувального елемента та позицю-нуванням його безпосередньо у дшянку контактного пункту, для забезпечення зниження стирання ввдгворено! поверхт [1]. Для цього запропоновано використання прескерам1чного стержня цилшдрично! форми 1з заок-ругленою i полiрованою однею поверхнею, абразивно обробленими (50 мкм оксидом алюмшш) рештами поверхонь, та нанесенням на них 5 % плашково! кислоти, з подальшою нейтралгащею та силанващею.
Клшчна реатзацт методу полягае у наступному: ф1ксац1я рабердаму, класична пщготовка порожнини II класу за Блеком до прямо! реставраци (видалення демь нералвованих тканин зуба, згладжування кра!в порожнини, протравлювання тканин 37 % ортофосфорною кислотою, нанесення бонду), ф1ксац1я матрично! системи (за потреби з додатковою адаптащею
© Макеев В. Ф, Готра З. Ю, Лещук Л. С. ,2013.
матриц), пошарове внесения та пол1меризацш фото-полiмерного композиту у дшянки пвднутрень, вщтво-рення апроксимально! стшки i, до полiмеризацil композиту, внесения попередньо пвдготовленого та адап-тованого прескерамiчного стержня у дшянку майбут-нього мiжзубного контактного пункту, полiмеризацiя композиту. З урахуванням С-фактору, анатоми i роз-мiру, порожнина пошарово заповнюеться композитом, який полiмеризуегься. Апроксимальна поверхня полiруються над- i щд'ясенно, усуваеться можливий нависаючий край реставраци та перевiряеться щшь-нiсть мiжзубного контактного пункту флосом та лав-сановою матрицею (мал. 1)
Мал. 1 Схема створено! конструкцп: 1- зуб; 2 - сформована порожнина; 3 - стержень i3 прескерамжи ; 4 - фотоком-позитний матерiал.
Мета дослгдження. Визначити стушнь з'еднання прескерамжи, яка вщтворюе м1жзубний ко-нтактний пункт, з рiзними пломбувальними компози-тними матерiалами.
Матер1али i методи дослгдження. Для досль дження взято три фотокомпозитних матерша: матерь ал №1 (Enamel plus HRi (Micerium))- наногiбридний композит, матерiал №2 (Filtek™ Ultimate (3M ESPE))-нанокомпозит, матер1ал №3 (Gradia Direct (GC))- мж-рогiбридний композит та прескерамiчний штифт (IPS. e.max (Ivoclar Vivadent)).
З кожного композитного матерiалу у силжоновш формi виготовлено по декшька зразшв. У форму пошарово, товщиною 1 мм вносився композитний мате-рiал i пол1меризувався протягом 40 с. Починаючи з 2-го шару, у зразок вносили шдготовлений стержень з прескерамжи i полшеризували наступнi шари (по 4 шари композиту у кожному зразку) з попередньо за-значеною товщиною i часом полiмеризацii. Шсля ви-лучення зразшв з форми, вони дополшеризовувались з усiх бокш по 20 сек. З кожного матерiалу виготовля-лось по 2 зразки з частково виступаючою поверхнею штифта над р1внем композиту та по 2 зразки - зi шль фованою поверхнею, де штифт i композит перебували на одному рiвнi.
Для подальшого дослвдження поверхнево! морфологи використовувалася растрова електронна мж-роскоп1я. Взiрцi попередньо очищалися у дистильова-нш водi та в парах спирту, помщались у вакуумну камеру, проводилась вщкачка до вакууму 10-5 мм рт.
ст. На дослвджувану поверхню здшснювалось оса-дження тонко! плавки мщ, приблизно 500-1000А на дослвджуваний взiрець при юмнатнш температура Направлявся потiк електрон1в на поверхню взiрця i проводилась його реестрац1я. Реестрац1я проводилась при рiзних масштабах збшьшення. Обраний метод дослвдження дозволив спостержати та аналiзувати поверхню з максимальною роздшьною здатшстю до 6 нм, в дiапазонi лiнiйних розмiрiв 0,2-5000 мкм.
Результати до^дження та ix обговорення. Кожен зразок щддавався аналiзу i фотографуванню при рiзних збiльшеннях i у рiзних дшянках (точках).
Так, зразки з матерiалу №1- композит (Enamel plus HRi) + штифт (IPS. e.max) у своему нешлiфова-ному варiантi, пiдданi аналiзу у двох дшянках (точках), оскшьки вони суттево рiзнились м1ж собою i де-монстрували рiзноl якостi з'еднання «композит-штифт» (мал. 2, 3).
На мал. 2а зображений зразок у цшому, з полосами на композип ввд алмазних борш, абразивних поль рувальних дисшв та опуклий штифт у центрi зразка. Спостержаються дiлянки як гомогенного, так i щши-ноподiбного з'еднання. На мал. 2б при збiльшенi першо! точки у х100, визначаеться щшина розмiром ввд 143 до 999,6 цш та дшянка переходу одного мате-рiалу у iнший.
На мал. 3 при збшьшеш (х400,х1000) того ж зразка, але в шшш дiлянцi (точцi) спостержаеться гомо-генне з'еднання двох матерiалiв. Щшина не переви-щуе розмiрiв часточок матерiалiв. Вiзуалiзуються за-глибини як на поверхн композиту, так i на поверхнi прескерамiки.
На мал. 4а,окр1м полос ввд полiрування досль джуваного зразка, помiтнi алмазш часточки ввд бора та чггку межу м1ж композитом i штифтом з прескерамжи. На мал. 4 б виявляеться незначна щшина (75-175 цш), яка радше схожа на розрив у структурi композиту, н1ж на ввдсутне з'еднання м1ж матерiалами. На мал. 4 в, г помине поверхневе проникнення композитного матерiалу в прескерамжу.
Зразок з матер1алу №2 (композит (Filtek™ Ultimate) + штифт (IPS. e.max)) хоч i виявився пвд час виготовлен-ня найеластичншим i пвддатливим пвд час заповнення форми, пвд час растрового дослвдження показав найпр-ше з'еднання зi штифтом. На взiрцi виявлена доволi протяжна щшина шириною 500 цш (мал. 5). При больших збшьшеннях помiтнi малi за розмiрами композита кластери, як1 в силу свого дрiбного розмiру, проникають у пористу поверхню штифта.
Шлiфований за ваею поверхнею, зразок з матерь алу №2 (композит (Filtek™ Ultimate) + штифт (IPS. e.max)) майже за ваею площиною з'еднання, мае не-значну за шириною, але протяжну щшину, розмiром 14,28 цш (мал. 6).
Зразки з матер1алу №3 (композит (Gradia Direct) + штифт (IPS. e.max)) виявилися найоднорвдншими за своею структурою. За ваею протяжнютю меж1 «штифт-композит» вiдсутнi виражеш щшини (мал. 7а). На мал.7в,г помггао, що межа з'еднання (щшина) не пере-вищуе розмiрiв мiкропросторiв мiж часточками матерiа-лiв, а максимальна ширина щлини (мал. 7 б) дорiвнюе 142,8 цш.
Мал. 2. Нешлiфований зразок з MaTepiany №1 №1 : а - збшьшення х20 та б - збшьшення х100.
композит (Enamel plus HRi) + штифт (IPS. e.max), точка
a в
Мал. 3. Нештфований зразок з мaтepiaлy №1- композит (Enamel plus HRi) + штифт (IPS. e.max), точка №2: а- збшьшення х1000, б- збшьшення х400.
¡щш
WD=2 8.6mm
20.00kV x20.0 2mm
а
а
в
б
в г
Мал. 4 Шлiфовaний зразок з матер!алу №1- композит (Enamel plus HRi) + штифт (IPS. e.max), збшьшення: а - х20, б- х100, в- х300, г- х1000.
в г
Мал. 5. Нешл1фований зразок з матер1алу №2- композит (Filtek™ Ultimate) + штифт (IPS. e.max), збшьшення: а- х 20, б- х100, в- х400, г- х1000.
' '•>«• ¿¡И^--.'J. ."'If
WD=28.7mm 20.00kV
Мал. 6. Штфований зразок №2 ■ б - х100, в - х400, г- х3000.
композит (Filtek™ Ultimate) + штифт (IPS. e.max), збшьшення: а - х20,
в
г
rmit Jf
/
ш
к „¿ft7 fa \ ji
WD=28.2mm 20.00kV xl.OOk 50цт
в г
Мал.7 Нешлiфований зразок №3- композит (Gradia Direct) + штифт (IPS. e.max), збшьшення: а- х20, б- х100, в- х400, г- х1000.
1; . СЁ
WJ
Ух /
/ V,
WD=2 8.9mm
/ - ." Г-
/ ' ' f Ш Т „г' -3 г
' " fi J-
¥ rd f
20.00kV xlOO 500um
а
WD=28.9mm
20.00kV xl.OOk 50um Ш WD=12.1min
в
20.00kV хЗ.ООк 20um
г
Мал. 8 Шлiфований зразок №3-х3000.
композит (Gradia Direct) + штифт (IPS. e.max), збшьшення: а- х100,б- х400,в- х1000, г-
б
а
б
На шлiфованих зразках з матерiалу №3, розрiзня-еться межа м1ж матерiалами, але не через наявнiсть щшини (вона ввдсутня), а через рiзну мiкросгрукгуру магерiалiв, що помiгно не лише мкроскотчно, але й пщ час полiрування - за рахунок велико! рiзницi тве-рдосгi матерiалiв. Найбiльша величина остр1вц1Б роз'еднання (мал. 8) становить вщ 7,14 до 40 цт.
Висновки. Узагальнюючи результата проведено-го дослвдження, можна зробити наступи висновки:
1. Всi дослвджуваш композитнi матерiали з'еднуються з ввдповщно пщготовленою прескерамi-кою.
2. Мiкрогiбридний композит (Gradia Direct) за-безпечуе найбшьше проникнення i площу з'еднання неоднорвдних матерiалiБ - «композит-прескерамша».
3. Найменшу площу з'еднання «композит-прескерамша» створив нанокомпозит (Filtek™ Ultimate).
4. Проведене дослвдження щiльностi з'еднання композитних матерiалiв з прескерамшою, щдтвер-джуе ефектившсть запропонованого нами методу ар-мування рестаБрацiй порожнин II класу за Блеком з метою створення м1жзубного контактного пункту та можливкть застосування даного методу у клiнiчнiй практищ.
Список лтератури
1. Патент №100220, Укра!на, А61С 5/00, А61В 17/56; № а201204296. Спос1б БiдноБлення ]шжзубного контактного пункту у б1чних зубах / Макеев В.Ф., Щерба П.В., Лещук Л.С. / за-яв.06.04.2012, опубл.26.11.2012, Бюл. №22.
2. Ливанова О.Л. Ближайшие и отдаленные результаты эстетической реставрации / О.Л. Ливанова, А.В.Шумский // Клиническая стоматология. - 2008. - №3. - С. 76-81.
3. Чепурняк О. М. Пор1вняльна оцшка пломбування боко-вих зуб1в композицшними матер1алами в оаб р1зного вшу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О. М. Чепурняк. - Ки1в, 2003. - 18 с.
4. Emmanuel d'Incau. Human tooth wear in the past and the present: Tribological mechanisms, scoring systems, dental and skeletal compensations/ Emmanuel d'Incau, Christine Couture, Bruno Maureille // Archives of oral biology. - 2012. - №57. - P. 214-229.
5. Hancock E.B. Influence of interdental contacts on periodontal status / E. B. Hancock, C. V. Mayo, R. R. Schwab, M. R. Wirthlin // Journal of Periodontology. - 1980. - Aug; 51(8). - P.445-449.
6. The effects of interproximal distance between roots on the existence of interdental papillae according to the distance from the contact point to the alveolar crest / H.S. Cho, H.S. Jang, D.K. Kim [et al.] // Journal of Periodontology. - 2006. -77. - P. 1651-1657.
7. Morphometric study of the interproximal unit in the esthetic region to correlate anatomic variables affecting the aspect of soft tissue embrasure space / P. Martegani, M. Silvestri, F. Mascarello [et al.] / Journal of Periodontology - 2007. -78. - P.2260-2265.
REFERENCES
1. Makyeyev V.F., Shherba P.V., Leshhuk L.S. Way of renewing of interdental contact point in lateral teeth. Patent of Ukrayina 100220, A61S 5/00, A61V 17/56. Application number a 201204296; Date of filling: 06.04.2012, Publ.: 26.11.2012, Byul. №22.
2. Livanova O.L., Shumskiy A.V The closest and remote results of esthetic restoration. Klinicheskaya stomatologiya. 2008;3:76-81.
3. Chepurnyak O. M. Porivnjal'na ocinka plombuvannja bokovyh zubiv kompozycijnymy materialamy v osib riznogo viku [Comparative assessment of sealing of lateral teeth composites at persons of different age]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Kyi'v, 2003:18.
4. Emmanuel d'Incau, Christine Couture, Bruno Maureille.
Human tooth wear in the past and the present: Tribological mechanisms, scoring systems, dental and skeletal compensations. Archives of oral bi-ology.2012;57:214-229.
5. Hancock E.B., Mayo C.V., Schwab R.R., Wirthlin M.R.
Influence of interdental contacts on periodontal status. Journal of Periodontology. 1980;51(8):445-449
6. Cho HS, Jang HS, Kim DK, Park JC, Kim HJ, Choi SH, et al. The effects of interproximal distance between roots on the existence of interdental papillae according to the distance from the contact point to the alveolar crest. Journal of Periodontology. 2006;77:1651-1657.
7. Martegani P., Silvestri M, Mascarello F, Scipioni T, Ghezzi C, Rota C, et al. Morphometric study of the interproximal unit in the esthetic region to correlate anatomic variables affecting the aspect of soft tissue embrasure space. Journal of Periodontology. 2007:78:2260-2265.
Hagmm^a 28.10.13
УДК 616-07165.012.1+616.314.004.64
I. М. Угляр, В. Ю. Вовк, Ю. В. Вовк, д. мед. н.
Львшський нацюнальний медичний утверситет ш. Данила Галицького
АНАЛ1З РЕЗУЛЬТАТГО КЛ1Н1ЧНО-1НСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ОКЛЮЗ1ЙНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦ1СНТ1В З ЧАСТКОВИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯД1В
Проведено аналiз стану оклюзшних спiввiдношень у 104 па-цieнтiв з частковими дефектами зубних рядiв з рiзною втратою зубiв при Их замiщеннi дентальними iмплантата-ми. До^дження проводили, застосовуючи розпрацьований нами клтчно-тструментальний споЫб дiагностики оклюзшних порушень у пацiентiв в статичнт та динамiчнiй оклюзiях. В результатi проведених до^джень виявлено у 55 % умовно-легю, у 33,6 % субкомпенсоват та в 11,4 % пацieнтiв компенсован рiзновиди ОП з диференцшно рiзним розташуванням оклюзшних контактiв, траекторт дезок-люзтнихрухiв, тдексного значення дезоклюзт, електронних показниюв сили змикання зубiв та цифрових показниюв ТеkscanШ ОС. Доведено,що морфо-функцюнальш змти при часткових дефектах зубних рядiв,обумовлюють виникнення iндивiдуалiзованих рiзновидiв ОП, що, очевидно, вимагае ви-вчення адекватних пiдходiв при протезуванн на Д1 та проведены оклюзшног корекци застосованих ортопедичних конструкцт.
Ключовi слова:часткоа дефекти зубних рядiв, рiзновиди оклюзшних порушень, дентальн iмплантати,iндекс оклю-зтноI дисфункци, електронне визначення сили змикання зу-бiв, цифровий аналiз оклюзи Тekscan III.
I. М. Угляр, В.Ю. Вовк, Ю.В. Вовк
Львовский национальный медицинский университет им Данила Галицкого
АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТОВ КЛИНИКО-ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ ОККЛЮЗИОННЫХ НАРУШЕНИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ЧАСТИЧНЫМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНЫХ РЯДОВ
Проведен анализ состояния окклюзионных соотношений у 104 пациентов с частичными дефектами зубных рядов с разной потерей зубов при их замещении дентальными им-плантатами. Исследования проводили, применяя разрабо-
© Угляр I. М., Вовк В. Ю, Вовк Ю. В., 2013.
