CC BY
172. Золототысячник также может быть рекомендован для снижения распространенности и интенсивности кариеса у молодых лиц при сниженной саливации, принимающих лекарственные препараты атропинового ряда.
Список литературы
1. Leung S.W. Saliva in relation to caries/ S.W. Leung //J.N.Y. asad. Sci.-1985.-Vol 151,N2.-P.795-801.
2. Edgar W.M. Saliva and oral health/ W.M.Edgar, D.M 0'Mullane // Prit.Dent.Assoc.(2ed).-London,1996.-514 р.
3. Xerostomia-related dental caries / Jansma J, Vissink A, Jongebloed WL, s-Gravenmade E.J.// Ned. Tijdschr. Tandheelkd.- 1992.- Vol.99,№6.-P.225-232
4. Леонтьев В. К. Кариес и процессы минерали-зации:Автореф.дис. на соиск. уч. степени доктора мед.наук: 14.01.22.-стоматология/ В.К. Леонтьев.-М. 1978.-45 с.
5. Окушко В.Р. Клиническая физиология эмали зуба/ В.Р.Окушко.- К.: Здоров'я, 1984.- С.64.
6. Терешина Т. П. Гомеостаз ротовой жидкости у 7-8-летних детей с различной степенью подверженности кариесу // Основш стоматолопчш захворюван-ня, !х профшактика та л^вання / Т. П. Терешина /Матер. доповвдей Всеукрашсько! науково-практ. конф. лiкарiв-стоматологiв (26-27 вересня 1096 р.)-Полтава, 1996.-С.90.
7. Новицкая И. К. Разработка и оценка противо-кариозной эффективности средств и методов целенаправленного воздействия на минеральный состав эмали зуба (клинико-экспериментальное исследование) дис. ... на соиск. ученой степ. канд. мед. наук: 14.01.22 / И. К. Новицкая: - Стоматология. - Одесса, 2002.-158 с.
8. Kielbassa A.M. Effect of saliva substitutes on mineral contect of demineralized and sound dental enamel/ A.M.Kielbassa, S.P.Shohadai, Z. Shulte-Monting // Support Care Cancer.-2001.-N9.-P.40-47
9. Mansion G. A new classification of the poly-phyletic genus Centaurium Hill (Chironiinae, Gentiana-ceae): description of the New World endemic Zeltnera, and reinstatement of Gyrandra Griseb. and Schenkia Griseb./ G.Mansion // Taxon. — August 2004. - В. 53 (3). — С. 719—740.
10. Ловягин А. Н. Современный фармакологический справочник:2000. Сведения о наиболее эффективных лекарственных препаратах/ А. Н. Ловягин.-Донецк:ООО ПКФ «БА0»,2009.-1088 с.
11. Експериментальне вивчення токсично! ди та специфiчноi ефективностт засобiв для догляду за по-рожниною рота: метод. рекомендацл / Т.П.Терешина, К.М.Косенко, А.П.Левицький [та iн.]. - Ки!в, Фарм. центр МОЗ Укра!ни, 2003. - 42 с.
12. Денисов А. Б. Слюнные железы. Слюна/ А.Б.Денисов. - М., 2000. - 362 с.
Поступила 04.01.11
УДК 616.314.1.004.55-78-053.2.
В. I. Острянко1,1.1. Якубова1, к. мед. н., Ю. Б. Чайковський2, д. мед. н., В. О. Тшьков3
:ПВНЗ «Кивський медичний ушверситет УАНМ»
2Нащональний медичний ушверситет 31нститут металофiзики iменi Г. В. Курдюмова НАН Укра!ни
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ОЧИЩЕННЯ KAVO PROPHYFLEX НА ЕМАЛЬ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В IN VITRO
Уpo6omi приведет дат вивчення впливу професшного очищення KaVo PROPHYflex на незршу емаль постш-них зубiв за допомогою растровое електронно'1 мжро-скопи i проведений анШз скануючих електронних Mi-крофотографш контрольноi i до^джуваног груп при оптимальних збшьшеннях.
Ключов1 слова: дти, незрша емаль, постшШ зуби, професшне чищення, KaVo PROPHYflex, растрова електронна мжроскотя.
В. И. Острянко, И. И. Якубова, Ю. Б. Чайковский, В. И. Тиньков
1ПВНЗ «Киевский медицинский университет УАНМ» 2Национальный медицинский университет 3Институт металлофизики им. Г. В. Курдюмова НАН Укра!ни
ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ОЧИСТКИ KaVo PROPHYflex НА ЭМАЛЬ ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ IN VITRO
В работе приведены данные изучения влияния профессиональной очистки KaVo PROPHYflex на незрелую эмаль постоянных зубов с помощью растровой электронной микроскопии и проведен анализ сканирующих электронных микрофотографий контрольной и исследуемой групп при оптимальних увеличениях. Ключевые слова: дети, незрелая эмаль, постоянные зубы, профессиональная чистка, KaVo PROPHYflex, растровая электронная микроскопия.
V. I. Ostrianko, 1.1. Jakubova, Yu. B. Chajkovskij, V. O. Tin'kov
THE STUDY OF THE INFLUENCE OF BRUSHING WITH KAVO PROPHYFLEX ON THE ENAMEL OF PERMANENT TEETH IN VITRO
:PBEE "Kyiv Medical University of UAMN" 2National Medical University 3The Institute of Metalophysics named after Kurdiumov of NAN of Ukraine, Kyiv
In work the resulted is given study of influencing of the professional cleaning with KaVo PROPHYflex immature enamel of the second teeth by a raster electronic micros
© Острянко В. I., Якубова 1.1., Чайковський Ю. Б.,
Тшьков В. О., 2011
copy and the analysis of scannings electronic photomicrographs of control and investigated groups is conducted at optimum increases.
Key words: children, immature enamel, second teeth, professional cleaning, KaVo PROPHYflex, raster electronic microscopy.
Одним i3 ключових аспекпв професшного чищення 3y6iB - B^ip у сучасному рiзноманiттi методiв зняття зубних нашарувань найбшьш без-печного та найменш травматичного для твердих тканин зуба, особливо, коли питання стосуеться незpiлих постiйних зyбiв [4].
Наpазi i3 використанням ручних, ультразву-кових та звукових методiв почали широко засто-совувати порошково-струминш апарати (ПСА), котpi ще називають хендiбластеpами (вiд англ. handyblaster) або еipфлоy (вiд англ. airflow) [1]. ПСА мають сво! переваги та недолши, показання та протипоказання. Однiею iз переваг обробки ПСА перед загальновживаними методами зняття зубних вщкладень е можливють абразивного порошку проникати в дiлянки, що недостyпнi точкам з пастами та насадкам скейлеpiв. Для до-слiдження нами було обрано порошково-струминний апарат KaVo PROPHYflex.
Аналiз pезyльтатiв пошуку в PubMed показав, що знайдено лише три наyковi публшаци, що стосуються ПСА KaVo PROPHYflex. Зокре-ма, Pelka M. et al. (2010) вивчали вiдмiнностi впливу piзних видiв порошку на дентин корешв постiйних зyбiв - ProphyPearls та ClinPro в ПСА Prophyflex 3, KaVo та EMS Handy, EMS [7].
Petersilka GJ at al. (2002) дослщжували кшь-юсть порошку що випускаеться з piзних ПСА за певних умов протягом визначених пpомiжкiв часу [8]. Francescut P at al. (2006) вивчали мшрошд-тшання геpметикiв та piдких композитiв шсля pi-зних методiв препарування та обробки поверхш постiйних зyбiв в тому чи^ пiсля впливу ПСА KaVo PROPHYflex [6].
Орехова Л.Ю. та ствав. (2005) вивчали вплив пов^ряно-абразивних засобiв (на основi пдрокарбонату натpiю та карбонату кальцiю) на стан поверхш емалi постiйних зyбiв. За !х результатами, не було виявлено нiяких доказiв аг-ресивного впливу великих частинок (здатшсть царапати або викликати вдавлення на поверхнях дентину або емалi). На оброблених поверхнях виявилась невелика шоpохyватiсть в дентиш. Обробка повеpхнi не змшювала структуру жоло-бкiв, що знаходились на емалi [3].
В лiтеpатypi нами не знайдено даних по впливу ПСА на незршу емаль постшних зyбiв у дiтей, чим i обумовлена актyальнiсть дано! теми.
Одним iз критерив оцiнки якост роботи апа-pатiв для професшного чищення е максимально щадне вщношення до тканин зуба. Дослщження вщносно руйшвно! здатностi проводилося методом електронно! мшроскопи на постiйних зубах iз зpiлою емаллю [2, 3]. I дос залишаеться сшр-ним питання, який шструмент доцiльно викорис-товувати для чищення постiйних зyбiв iз незр> лою емаллю у дггей.
Тому залишаеться актуальним вивчення впливу порошково-струминних апара^в на незршу емаль постшних зyбiв.
Метою нашого дослщження стало лаборато-рне вивчення за допомогою растрово! електронно! мшроскопи наслiдкiв впливу очищення по-рошково-струминним апаратом KaVo
PROPHYflex незршо! емалi постшних зyбiв.
Матер1али i методи. В якост матеpiалy для дослiдження були використаш постiйнi зуби д> тей вшом 16-18 pокiв, якi були видалеш за меди-чними (ортодонтичними) показаннями. Батьки дтей давали письмову шформовану згоду на ви-користання видалених зyбiв у даному досл> дженнi. Було дослiджено 11 штактних постiйних тpетiх моляpiв, що не пpоpiзалися i знаходилися на еташ росту коpенiв у довжину. Видалеш зуби промивалися у дистильованiй водi протягом трьох хвилин. Всi зразки збер^ались у пpобipках (10 % р-н стрептомщину), що щiльно закрива-ються, при темпеpатypi +2... +4°С. Зуботехшч-ним диском (Diatech, Swiss) товщиною 0,5 мм при обертах 1000 об/хв. шд водяним охолоджен-ням проводили мезiодистальний розпил зyбiв. У дослiдженнi використовували вестибyляpнi поверхш зyбiв у кiлькостi 11 шт. Професшне чи-щення проводили порошково-струминним апа-ратом KaVo PROPHYflex. Обробку щiчних пове-рхонь емалi зpазкiв проводили in vitro, мезiальнi частини щiчноl повеpхнi слугували контролем. Перед дослiдженням зразки промили руками у гумових рукавичках дистильованою водою i па-сивно висушили. Пюля цього зразки розмщува-ли у вакуумний апарат (Ion Sputter JFC-1600, Jeol, Japan) до повного випаровування залишко-во! вологи з подальшим напиленням тонкого шару Pt (~25 нм). Поверхневу структуру та морфо-логiю очищено! емалi оцшювали за допомогою растрового електронного мшроскопу (Р.Е.М.) JSM-6490LV, (виробництва Jeol, Japan), з при-скорюючою напругою 20 кВ. Було отримано рас-тpовi електpоннi мшрофотографп зi збiльшенням х30, х100, х500, х1000, х3000, х5000 та х10000.
Вихiдний piвень мiнеpалiзацi! кожного зраз-ка визначали за спiввiдношенням вмюту кальцiю i фосфору в емал^ значення яких отримували за допомогою рентген - дисперсшного спектраль-
ного аналiзатора INCA Energy 450 (виробництва OXFORD Instruments).
При дослщженш поверхш емалi 3y6ÍB аналь зувалися аналогiчнi дiлянки контролю та досль джуваних дiлянок.
Результати досл^джень та ix обговорення. Визначення вихщного píb™ мшералiзащl кожного зразка вщбувалось шляхом площинного спек-трометричного аналiзy поверхонь емалi. На рис. 1 зображено приклад рентгешвського характеристичного спектру, що отримали з поверхш емаль
Щ Ca Спектр 1
у. .1,. 1т
.............................................. 0 12 3 4 Полная шкала 7205 имп. Курсор: 7.052 (74 имп.) . ... i .... 5 .....i ■ ■ 6 .......i 1 7 кэВ
Рис. 1. Рентгешвський характеристичний спектр вiд поверхневого шару емалi постiйного зуба.
Значення Са/Р коефщенту по 23 вимiрюван-ням склало, в середньому, 1,22 при HOpMi 1,67 [5], що свiдчить про незрiлiсть емалi дослщжу-ваних 3y6iB.
При проведеннi Р.Е.М. дослщжень були встановленi оптимальнi режими збшьшення х100, х500, х1000, х3000 для емал^ що дозволя-ють найбшьш чiтко оцiнити рiвень впливу чи-щення ПСА KaVo PROPHYflex.
Морфолопчш особливостi незршо! емалi по-стшних зyбiв контрольно! групи представленi на рис. 2 A-Г. На поверхш емалi зуба нами було ви-явлено окрyглi утворення у виглядi заглиблень, що нагадують «бджолиш соти». Цi дiлянки на поверхнi емалi е початком «тyнелiв», що йдуть через всю товщу емалi. Мiж заглиблень вщзна-чаються дрiбнi борозни, що являють собою мiж-призматичну речовину емаль При збiльшеннi х3000 разiв виразно простежуеться структура вершин пучюв емалевих призм (рис.2 Г).
При переходi до екватора зуба вщзначеш де-якi вщмшност в морфологiчнiй стрyктyрi його поверхш. СпостерЬаеться бiльш чiтка закономь рнють у бyдовi аркад, що мають впорядковану структуру з чггко окресленою головкою призм та оточуючими ix канавками. Призми впорядковаш (рис.3 А-Г).
Дослщження пришийково! дiлянки показало неч^кий рисунок аркад без виражених ознак меж призм. Пористють хаотична, що не мае чгг-ко1 структури (рис.4 А-Г).
Морфолопчш особливост незршо! емалi по-стiйниx зyбiв дослщжувано! групи представленi
на рис. 5 A-Г, 6 A-Г, 7 A-Г.
Рис. 2. Горбик щiчноl поверхш незршо! емалi постш-ного зуба контрольно!' групи. А. Загальний вигляд щь чно! поверхнi при збшьшенш х100; Б, В. Мiкрорельeф при збшьшеннях х500, х1000; Г. Пори на поверхш емалi при збшьшенш х3000
Рис. 3. Екватор щiчноl поверхнi незршо! емалi по-стшного зуба контрольно! групи. А. Загальний вигляд щiчноl поверхнi при збшьшенш х100, лiнГí Ретцiуса; Б, В. «Бджолиш соти» при збiльшеннях х500, х1000; Г. Пори на поверхш емалi при збiльшеннi х3000
Вивчення мжрорельефу та структури горби-юв щ1чно*1 поверхн1 зуб1в показало найменший характер ушкодження шд впливом ПСА KaVo PROPHYflex. При зб1льшенн1 х100 раз1в визна-чаеться площа ушкодження 1з частковою хаотичною втратою апризматичного шару емал1 пля-мистого характеру (рис. 5 А). При збшьшенш х500 вщстежилась ч1тка межа дшянки ураження у вигляд1 нер1вном1рно*1 плями. Скорше за все, вона виникла внаслщок затримки струменя над поверхнею зуба. Др1бних борозен та кратер1в не спостер1гаеться (рис. 5 Б). Збшьшення роздшьно! здатност1 до х1000 та х3000 дозволило конкрети-зувати особливост1 ушкодження емалево! повер-хш(рис. 5 В, Г).
Рис. 4. Шийка щiчноl поверхня незршо1 ем^ постш-ного зуба контрольно!' групи. А. Загальний вигляд щь чно1 поверхнi при збшьшенш х100; Б, В. Мжрорельеф поверхнi при збiльшеннях х500, х1000; Г. Поверхня емалi при збшьшенш х3000
Рис. 5. Горбик щiчноl поверхнi незршо1 емалi постш-ного зуба дослщжувано1 групи. А. Загальний вигляд щiчноl поверхнi при збшьшенш х100; Б, В. Мжроре-льеф уражено! дiлянки при збiльшеннях х500, х1000 Г. Деталi руйнацп на поверхш емалi при збiльшеннi х3000
Дослщження м1крорельефу та структури ек-ватору щ1чно*1 поверхн1 зуб1в показало нер1вно-м1рний дещо глибший, в пор1внянш 1з уражен-ням д1лянки горбика, характер ушкодження (рис. 6 А-Г).
Вивчення мжрорельефу та структури при-шийково1 д1лянки щ1чно*1 поверхн1 зуб1в показало поверхневий характер ураження (рис. 7 А-Г). При збшьшенш х500 визначаються нер1вном1рш за глибиною ураження, що щшьно розташован1 одне бшя одного та з'еднан1 м1ж собою (рис. 7 Б). Збшьшення роздшьно1 здатност1 до х1000 та х3000 дозволило конкретизувати край ураження поверхш емал1 (рис. 7 В, Г).
Рис. 6. Екватор щiчноl поверхш незршо1 емалi по-стiйного зуба дослщжувано1 групи. А. Загальний вигляд щiчноl поверхнi при збiльшеннi х100; Б, В. Хаотичний характер ураження емалi при збiльшеннях х500, х1000; Г. Пiдритий край ураження на поверхш емалi при збiльшеннi х3000
Рис. 7. Шийка щiчноl поверхш незршо1 емалi постiй-ного зуба дослщжувано1 групи. А. Загальний вигляд щiчноl поверхнi при збiльшеннi х100; Б, В. Ураженi дiлянки при збшьшеннях х500, х1000; Г. Край дшянки руйнац11 на поверхнi емалi при збiльшеннi х3000.
Зона найбшьшого ураження демонструеться на рис. 7 А- Г 1 топограф1чно знаходиться у при-шийков1й д1лянц1, в1ропдшше за все, через най-нижчий вихщний р1вень м1нерал1зац1*1 у цш зон1.
Висновки. В лабораторних умовах за допо-могою Р.Е.М. було проведено дослщження впли-ву використання порошково-струминного апара-ту КаУо РЯОРИУАех при профес1йному чищен-н1 незршо1 емал1 пост1йних зуб1в у дггей. На Р.Е.М. зображеннях ми спостер1гали на поверхн1 емал1 р1зну вираженють малюнку м1крорельефу, що в1дпов1дае р1зним топограф1чним зонам 1 зале-жить в1д р1вня 1х м1нерал1зац1*1, а також дшянки ча-стково1 втрати поверхневого апризматичного шару незр1ло*1 емаль Первинну м1нерал1зац1ю визначали методом спектрального поверхневого анал1зу, що е надзвичайно зручним та об'ективним. При прове-
денш Р.Е.М. було визначено i встановлено оптима-льш режими збiльшення (х100, х500, х1000, х3000), що забезпечують повноцiнне вивчення поверхне-вого шару емалi.
Подальшi лабораторш дослiдження, щодо вивчення впливу порошково-струминного апара-ту KaVo PROPHYflex плануеться зробити 3i змь ною параметрiв, таких як i3 подальшим полiру-ванням резиновою чашечкою i3 полiрувальною пастою низько! абразивностi. В клшчних умовах буде проведено професiйне чищення порошково-струминного апарату KaVo PROPHYflex постш-них зубiв, якi щойно прорiзалися та плануються до видалення за медичними (ортодонтичними) показаннями, з метою вивчення процешв мшера-лiзацil при контактi зуба з ротовою рщиною.
Автори виражають подяку компани TOKYO BOEKI CIS LTD за надану можливiсть прове-дення робгт на мiкроскопi JEOL JSM 6490LV.
Список лтератури
1. Демьяненко Е. А. Средства и методы гигиены полости рта : [учеб.-метод. пособие] / Е. А. Демьяненко, З. Р. Валеева, Г. В. Бинцаровская, О. В. Шутова. -БелМАПО, 2006. - С. 11.
2. Орехова Л. Ю. Влияние обработки твердых тканей зубов с помощью Vector System по данным
электронной микроскопии / Л. Ю. Орехова, Е. Л. Ку-чумова, И. Н. Антонова, Я. В. Стюф, А. В. Киселев // Пародонтология. - 2005. - №1 (34). - С. 13-16.
3. Орехова Л. Ю. Изучение влияния различных воздушно-абразивных средств на структуру эмали зуба / Л. Ю. Орехова, Н. С. Оксас, Н. М. Парамонова // Пародонтология. - 2005. - №1 (34). - С. 30-34.
4. Основы профессиональной гигиены полости рта: [методические указания] - СПб. : 2004. - 56 с.
5. Рейзвих О. Э. Эффективность профессиональной гигиены полости рта и особенности ее проведения у детей младшего школьного возраста: дис. ... канд. мед. наук : 14.01.22 / Ольга Эдуардовна Рейзвих. - Одесса, 2008. - С. 58.
6. Francescut P, Lussi A. Performance of a conventional sealant and a flowable composite on minimally invasive prepared fissures. Oper Dent. 2006 Sep-0ct;31(5):543-50.
7. Pelka M, Trautmann S, Petschelt A, Lohbauer U. Influence of air-polishing devices and abrasives on root dentin-an in vitro confocal laser scanning microscope study. Quintessence Int. 2010 Jul-Aug;41(7):e141-8.
8. Petersilka GJ, Schenck U, Flemmig TF. Powder emission rates of four air polishing devices. J Clin Periodontal. 2002 Aug;29 (8):694-8.
Надшшла 24.01.11
