CC BY
63
УДК 616.314.13-07 1.О.1ваницький
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИКИ Г1ПЕРЧУТЛИВОСТ1 ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Укра!нська медична стоматологiчна академiя»
Гiперчутливiсть 3y6ÍB (ГЗ) - одна з найпоширешших стоматологiчних хвороб, кшшчш прояви яко! не лише знижують як1сть життя, а й, негативно впливаючи на психоемоцiйний стан хворого, нав^ь здатнi знизити iмyннi сили органiзмy, порушити обмiннi процеси [1, 2, 3]. На жаль, часто результати лжування не можуть повною мiрою задовольнити пащента i лжаря [4, 5]. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що залишаеться остаточно не розв'язаною проблема вибору необхщних методов дiагностики ГЗ, якi б дозволили встановити мехашзми розвитку й основнi ланки цього патолопчного процесу та об'ективно ощнити ефективнiсть лiкyвання.
Метою нашого дослiдження е пiдвищення ефективностi л^вання пацiентiв iз патологiчною чyтливiстю зyбiв на основi вдосконалення дiагностики ще! хвороби завдяки проведенню електронномiкроскопiчного вивчення структури поверхнi зyбiв iз ознаками гшерчутливосп «in vivo».
Об'екти та методи дослщження. В основу нашого дослщження були покладенi результати обстеження 92 пацiентiв iз ГЗ. Для обстеження хворих застосовували таю дiагностичнi методи: визначення загального стоматологiчного статусу хворих, комплексна оцшка чyтливостi твердих тканин зyбiв та !х електропровщносп, вiтальне вивчення особливостей поверхнево! структури зyбiв, установлення мiнералiзyючого потенцiалy слини та ш.
Однак, ураховуючи особливу важливють вивчення змiн у поверхневш стрyктyрi твердих тканин зyбiв iз проявами гiперчyтливостi для розyмiння патолопчних зрушень, якi в них вщбуваються, та зважаючи на
те, що з щею метою ми запропонували власну методику дослщження [6], ми вважали за можливе зупинитися лише на викладенш результат, отриманих за допомогою цього методу. Його наукова новизна та практичне значення полягають у тому, що напротивагу вiдомим аналогiчним методикам, якi розраховаш на роботу з видаленими зубами, вш дае можливiсть дослiдити поверхневу структуру живого зуба, тобто збер^аючи вш його внутрiшнi обмiннi процеси та умови юнування в порожниш рота. У зв'язку з цим даний метод може бути використаний i для об'ективно! оцiнки ефективност лiкування ГЗ.
Мкрорельеф i поверхневi структури твердих тканин зубiв дослщжували за допомогою зняття реплiк iз iхнiх поверхонь. Клiнiчний етап полягав у тому, що iз зуба, попередньо очищеного вiд нальоту та iзольованого ватними чи паперовими валиками, за допомогою рщкого композиту «Jen LC Flow» фiрми «Jendental» зшмали вiдбиток, який легко видалявся, збер^аючи форму зубноi поверхнi, завдяки властивост матерiалу швидко твердiти пiд дiею апарата для фотополiмеризацii. Цю процедуру проводили двiчi з тим, аби перший вщбиток увiбрав у себе можливi залишковi зубнi вiдкладення. Другий же вiдбиток слугував основою для подальшоi роботи в лабораторних умовах. Там на нього наносили нлроптвку, попередньо оброблену ацетоном, яку тсля ii остаточноi полiмеризацii вiдокремлювали вщ вiдбитка. Отримана таким чином реплжа у вакуумнiй установцi ВУП-4К тдлягала напиленню спектрально чистого графiту завтовшки 600-700 А, а п1сля цього занурювалась в ацетон. П1д дiею ацетону нiтроплiвка розчинялась, вугiльна ж реплжа залишалася. Далi цей вщбиток наносили на предметну сiтку та вивчали в трансмiсiйному електронному мшроскот ЕМВ-100 Л при рiзному збшьшенш вiд х1000 до ><16000. Збшьшений вигляд вiдбитка зубно!' поверхнi з екрана мiкроскопа фотографували цифровим фотоапаратом «Olympus SP-350».
За допомогою цього методу ми вивчали ^py^^prn особливост твеpдих тканин зyбiв iз ознаками пiдвищеноï чyтливостi в 92 пащенлв. З метою поpiвняння отpимaних pезyльтaтiв таким же чином дослщжували вестибyляpнi повеpхнi iнтaктних зyбiв 10 пpaктично здоpових осiб.
Результати власних досл1джень. Обстеження хвоpих, яю пеpебyвaли пiд нашим спостеpеженням, установили наявшсть у них патолопчно!' чутливост як на вiзyaльно незмiнених зубах - 56 ошб, так i на зубах iз iншими некapiозними ypaженнями: клиноподабний дефект - 19 ошб; еpозiï твеpдих тканин зyбiв - 12 ошб; пaтологiчне стиpaння зyбiв - 5 пaцieнтiв (пpи цьому необхщно зазначити, що в цих пaцieнтiв втpaтa твеpдих тканин зyбiв була незначною, вiзyaльно майже непомггною, на цiй пiдстaвi в них було визначено I стутнь некapiозних ypaжень).
Для встановлення стpyктypних особливостей повеpхневих шapiв твеpдих тканин зyбiв iз ознаками гiпеpчyтливостi ми поpiвнювaли 1'х iз pезyльтaтaми електpонномiкpоскопiчного дослщження стpyктypи повеpхнi зyбiв осiб контpольноï гpyпи. Емаль iнтaктних зyбiв здебшьшого хapaктеpизyвaлaся згладженим pельeфом iз ледь пом^ними гоpбикaми -пpоекцiями закшчень емалевих пpизм. На повеpхнi емaлi деяких зyбiв спостеpiгaлись поодинокi боpозни - слiди вiд незначних подpяпин. Отже, це вказуе на те, що в цшому зaкiнчення емалевих ^изм i вся кpистaлiчнa CTpy^ypa зyбiв без ознак пaтологiчноï чутливосп e досить згладженими.
Щодо pезyльтaтiв електpонномiкpоскопiчного вивчення pеплiк, знятих «in vivo» з повеpхневих шapiв твеpдих тканин зyбiв пaцieнтiв iз ГЗ, то ми вважали за необхщне з'ясувати особливостi мiкpоpельeфy повеpхнi зyбiв, як1 не мали зовнiшнiх ознак дефекту, а також тих, що мали ^Rap^m ypaження. Дослiдження pеплiк, знятих у 16 пaцieнтiв iз п1двищеною чyтливiстю зyбiв пpи вiзyaльно незмiненiй емaлi, зaфiксyвaли те, що на всх зpaзкaх були виявлеш поpyшення цiлостi емaлi за paхyнок численних подpяпин, тpiщин та вищеpблень, як1 piзнилися мiж собою глибиною та
довжиною. Поверхня емаш, вiдтворена на вщбитках, характеризувалася досить нерiвним рельефом, який утворювався за рахунок виступiв закшчень емалевих призм. 1хш контури досить ч^ко проглядалися на переважнiй бшьшост реплiк. Нерiвний рельеф емалi сприяв накопиченню зубного нальоту, тому на И поверхш спостерiгалася значна кшьюсть щiльно зв'язаних iз нею бактерш.
Вивчення ж реплiк, знятих у пащенлв iз некарiозними ураженнями зубiв, дозволило помiтити в iхнiх кшшчно незмiнених дiлянках, що межують iз зоною дефекту, значне збiльшення кшькост та розмiрiв ушкоджень емалi в порiвняннi з вище розглянутими зразками. Причому кшьюсть цих механiчних ушкоджень помггно збiльшувалась при наближеннi до дефекту, а iхнiй напрямок повторював його форму. Мiкрорельеф вiдрiзнявся значними нерiвностями, наявнiстю заглиблень та отворiв навiть на значнiй вiдстанi вщ зони дефекту. На вiдбитках виразно видшялися контури емалевих призм, межi мiж ними та кристалiчна структура. Наростання деструктивних змiн спостерiгалось при наближенш до зони дефекту, а iх найвищий ступiнь - у самш зонi. Знятi реплiки у випадках клиноподiбного дефекту вказали на 2 можливi варiанти переходу мiж клiнiчно незмiненою емаллю i тканинами в зош ураження: нависання краю емалi над дiлянкою клиноподiбного дефекту або рiзкий перехiд мiж емаллю i клиноподiбним дефектом. Найзначнiшi порушення структури тканин були в мющ з'еднання стiнок клину. Деякi реплжи вказували на настiльки значну деструкщю тканин у цiй дiлянцi, що iхнi залишки практично неможливо було щентифжувати. Подiбна картина фiксувалась i бiля краю стiнки клину на межi його iз коренем зуба. Значно меншою мiрою цей процес зачшав зону бiля стiнки клину з боку коронки, хоча i тут поманим було розпушення поверхш, що вказувало на демiнералiзацiю твердих тканин.
Рептки, знят Í3 3y6ÍB Í3 ерозiями 1'хнх твердих тканин, вiдтворювали поверхню емалi, що мала комiркоподiбний вигляд. У той же час спостер^ались OKpeMi дiлянки з однорiдною структурою. Були чггко noMÍTHÍ емалевi призми з piзко означеними межами, що вказувало на зниження piвня мiнеpалiзацii. З наближенням до зони ерозп наростали дестpyктивнi змiни, вiдмiчалася втрата кpисталiчноi структури емалi. Стpyктypнi змши характеризувалися руйнуванням емалевих призм, фрагментащею кpисталiв i порушеннями зв'язку мiж ними, що призводило до утворення безструктурних компонентiв i хаотичних нагромаджень у глибинi зpазкiв.
При достдженш мiкpоpельефy повеpхнi твердих тканин зyбiв iз патологiчним стиранням за допомогою двоступеневих pеплiк привертала увагу велика кшьюсть глибоких тpiщин. Загалом поверхню емалi можна охарактеризувати як неpiвнy з гострими краями.
Отже, електронномжроскотчне вивчення рельефу та будови поверхн зyбiв iз ознаками пiдвищеноi чутливост «in vivo» дозволяе вдосконалити дiагностикy ГЗ, установивши низку суттевих змш у стpyктypi твердих тканин зyбiв, якi переконливо доводять наявнiсть зв'язку мiж процесами ix демiнеpалiзацii та розвитком ще!' хвороби. Запропоноване дослщження в комплексi з iншими дiагностичними методами також дасть можливiсть об'ективно оцiнити ефективнiсть проведених лжувально-реабштацшних заxодiв.
Лiтература
1. Бiлоклицька Г.Ф. Основш аспекти етiологii, патогенезу, кшшки та лiкyвання цеpвiкальноi гiпеpестезii : [метод. реком.] / Г.Ф. Бшоклицька, О.В.Копчак. - К., 2008. - 26 с.
2. Львова Л.В. Гиперчувствительность дентина: профилактика и лечение Л.В. Львова // Стоматолог. - 2004. - №5. - С. 35-38.
3. Радван-Очко М. Пперчутливють шийок 3y6iB: етiологiя та лiкування / М. Радван-Очко //Новини стоматологiï. - 2003. - №24. - С. 41-43.
4. Фадиева О.В. Клиника, лечение, диагностика повышенной чувствительности твердых тканей зубов / О.В. Фадиева // Актуальные аспекты стоматологии. - 1999. - .№2. - С. 3-6.
5. Хамадеева А.М. Планирование лечения гиперестезии зубов / А.М. Хамадеева, Т. А. Комарин // Клиническая стоматология. - 2006. - .№3. - С. 74-77.
6. Заявка № 2009 06139, МПК А61С 9/00. Спошб прижиттевого вивчення поверхневоï структури твердих тканин зyбiв за допомогою знятих з них реплж / Шттшин А.К., Коваль В.М., 1ваницький 1.О., Зайцев А.В. -Заявл. 15.06.2009.
Стаття надшшла 9.10.2009 р.
Резюме
В статье раскрывается практическое значение витального изучения особенностей поверхностной структуры зубов для усовершенствования диагностики их гиперчувствительности и представлена предложенная авторами методика проведения данного исследования. Приводятся результаты электронномикроскопических наблюдений структуры поверхности твердых тканей интактных зубов и зубов с признаками повышенной чувствительности при помощи указанного метода.
Ключевые слова: гиперчувствительность зубов, электронная микроскопия, поверхностная структура зубов. Summary
The given article reveals the practical meaning of vital investigation of teeth surface structure features for improving diagnostics of its hypersensitivity and method of this investigation. The electronic-microscopic supervisions results of hard tissues surface structure of intact teeth and teeth with hypersensitivity
signs are also presented. They have been received with the help of the suggested method.
Key words: teeth hypersensitivity, electronic microscopy, surface structure of
teeth.
