CC BY
22
УДК 616.36-002+ 616.517.8
Змши тромбоцитарного гемостазу у хворих на n^pia3 з порушенням функщонального стану печшки
Вiрстюк Н. Г., Волошинович М. С.
ДВНЗ «1вано-Франк1вськый нацюнальний медичний ун1верситет»
ИЗМЕНЕНИЯ ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗА У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ С НАРУШЕНИЕМ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПЕЧЕНИ Вирстюк Н. Г., Волошинович М. С.
На основании обследования 128 больных неослож-ненным бляшечным псориазом средней тяжести установлено, что в 83,2 % случаев среди обследованных больных с нарушением функционального состояния печени выявлены изменения тромбоцитарного гемостаза; это характеризуется увеличением показателей адгезии, агрегации тромбоцитов и показателя фактора Виллебранда. Выявлены прямые корреляции между индексом РАБ1 и показателями адгезии, агрегации тромбоцитов и фактора Виллебранда, что указывает на взаимосвязь между нарушением тромбоцитарного гемостаза и тяжестью течения псориаза. Выявлены прямые корреляции между индексом РАБ1 и показателем фактора Виллебранда указывают, что нарушения функционального состояния печени содействуют активации патогенетических звеньев псориаза и более тяжелому течению заболевания.
CHANGES IN PLATELET HEMOSTASIS PARAMETERS IN PATIENTS WITH PSORIASIS AND VIOLATION OF THE FUNCTIONAL STATE OF THE LIVER Virstyuk N. G., Voloshinovych M. S.
On the basis of examination of 128 patients with noncomplicated psoriasis en plaque of moderate severity it has been established that 83.2 % patients with compromised liver function had changes of platelet hemostasis marked by an increase in adhesion indices, platelet aggregation and vWF level. The direct correlation between the PASI index and indices of adhesion level, platelet aggregation and vWF level has been revealed, which indicates the correlation between the disorder of platelet hemostasis and severity of psoriasis. A direct correlation between the PASI and vWF indices indicates that the compromised liver function contributes to the activation of psoriasis' pathogenetic mechanisms and its more severe clinical course.
В ступ. ncopia3 - генетично детермшований еритематозно-сквамозний дерматоз мульти-факторно! природи, що характеризуеться [1, 2, 4]:
- гiперпролiферацiею етдермальних нянин;
- порушенням кератишзацн;
- запальною реакщею в дермц
- змшами в рiзних органах i системах. Вщомо, що при рiзних хрошчних запаль-
них процесах у людини вщбуваеться активащя тромбоципв, яка складаеться з ряду послщов-них процешв:
- змша дископодiбноl форми на округлу з по-явою псевдоподш;
- первинна або зворотна агрегащя;
- реакщя вившьнення або вторинна, незво-ротна агрегащя.
Вищеописаш змiни спостернаються при ди рiзноманiтних за хiмiчним складом сполук, як були назваш шдукторами або агошстами агрега-цш; до !х числа слщ вщнести, перш за все [3, 5, 6]:
- АДФ;
- тромбш;
- колаген;
- фiбрин;
- комплекс антиген-антитша;
- бактерiальнi антитоксини;
- адреналш;
- тромбоксан А2.
Вивчення закономiрностей агрегацн тромбоципв привертае значну увагу багатьох дослщ-никiв, що пов'язано з важливою роллю цього процесу мiкротромбозiв i ДВЗ-синдрому, якi значно ускладнюють перебк- рiзних патолопч-них станiв у людини. Проте, порушення тромбоцитарного гемостазу i !х вплив на перебк-псорiазу вивченi недостатньо.
Метою роботи було вивчення змш тромбоцитарного гемостазу у хворих на псорiаз залеж-но вiд порушень функщонального стану печшки i !х вплив на перебiг захворювання.
Матер1али i методи дослщження. Обсте-жено 128 хворих на неускладнений бляшковий псорiаз середнього ступеня важкост (PASI > 12),
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
серед них 83 (64,8 %) чоловшв i 45 (35,2 %) жь нок вшом (44,2 ± 6,4) роюв. Тривалiсть захворю-вання складала (8,54 ± 6,55) роюв. Псopiатичне ураження мало поширений характер у Bcix хво-рих; дiагнoстoванo:
- прогресуючу стадiю - у 72 (56,25 %) хворих;
- стащонарну - у 56 (43,75 %) хворих.
За анамнезом захворювання, спостерпався:
- oсiнньo-зимoвий тип псopiазу - у 98 (76,56 %) хворих;
- весняно-лггнш - у 23 (17,97 %);
- недиференцшований - у 7 (5,47 %) хворих.
Для ощнки тяжкост псopiазу використо-
вували iндекс PASI (Psoriatic Area and Severity Index). Yd хвopi були poздiленi на двi групи, pандoмiзoванi за вшом i статтю:
- 1 група включала 33 (25,8 %) хворих на псopiаз без порушення функщонального стану печшки;
- 2 група - 95 (74,2 %) хворих на псopiаз з по-рушенням функцioнальнoгo стану печiнки.
Y групу контролю входили 20 здорових людей вщповщно! статi i вшу.
Функщональний стан печiнки oцiнювали за результатами ультразвукового (УЗД) та бю-хiмiчнoгo дoслiджень. Проводили визначення активносп феpментiв кpoвi:
- лужно! фосфатази (ЛФ) - з використан-ням набору pеактивiв ТОВ НВП «Фшат-Дiагнoстика»;
- аспаpтатамiнoтpансфеpази (АсАТ), ала-нiнамiнoтpансфеpази (АлАТ), хoлiнестеpази, гаммаглутамiлтpанспептидази (ГГТП) - з ви-користанням набopiв pеактивiв фipми «РLIVA-Lachemа» (Чеська Республша);
- аргшази - за методом Снiпачo в модифша-ци В. А. Храмова i Г. Г.Листопад.
Y дослщження не включали хворих з вipус-ними, алкогольними, токсичними та медика-ментозними гепатитами.
Для oцiнки тромбоцитарно! ланки гемостазу:
- здшснювали пiдpахунoк загально! кшькост кров'яних пластинок;
- вивчали функщональний стан тромбоципв шляхом oцiнки:
1) адгези на пpиладi Picoscel-PS-4 вироб-
ництва фipми «Medicor» (Угорщина);
2) агрегацшно! здатнoстi;
3) ретракци кров'яного згустку;
4) агрескрин-тесту.
Визначення агрегаци тpoмбoцитiв проводили за принципом Борна; для i^^^il агрегаци вико-ристовували аденозиндифосфат (АДф, "Sigma", США) у кшцевш концентраци 25 мкмоль/л; ре-естрували:
- ступiнь агрегаци (%) - максимальний pi-вень свгглопропускання плазми кpoвi пiсля вне-сення вдуктора агрегаци;
- час агрегаци (с) - час досягнення максимального ступеня агрегаци;
- час початку дезагрегаци (с).
Агрескрин-тест визначали як час утворення
макpoагpегатiв у багатш тромбоцитами плазмi
при додаванш до не1 унiвеpсальнoгo iндуктopа агрегаци «Технолопя-стандарт» (Барнаул, РФ).
Показник фактора Вшлебранда визначали за методом, принцип якого грунтуеться на стиму-ляци ристомщин-агрегаци - суспензи фiксoва-них донорських тpoмбoцитiв фактором Вiлле-бранда дoслiджуванol безтромбоцитарно1 плазми [7]. Розрахунок вели за калiбpувальнoю кривою, побудованою на лoгаpифмiчнoму паперь Для ll побудови використовували 20 донорських безтромбоцитарних плазм, якi були розведеш 1:1, 1:2, 1:4, 1:5, що вiдпoвiдае кoнцентpацil 100 %, 50 %, 25 %, 12,5 % фактора Вшлебранда в плазмi кров^ Для тдвищення тoчнoстi дoслi-дження проводили дослщження двох паралель-них проб, пiдpахoвували середне значення.
Статистичне опрацювання отриманих ре-зультатiв дослщження проводили на персональному кoмп'ютеpi з використанням програми "Statistica 7.1 for Windows". Рiзницю вважали вipoгiднoю прир < 0,05.
Отримаш результати та Тх обговорення.
Клiнiчнi прояви псopiазу у хворих обох груп характеризувалися наявшстю папульозних еле-ментiв, переважно на розгинальних поверхнях нижнiх i верхшх кiнцiвoк, бокових поверхнях тулуба i у пoпеpекoвiй дiлянцi, вoлoсистiй частит голови. Мюцями вiдзначався зливний характер уражень. При обстеженш в усiх пацiен-тiв були прояви псopiатичнol тpiади Ауспiца. Проте, ктшчш прояви псopiазу у вигщщ скарг на свеpбiж, бiль i печiння були бiльш вираже-ними у хворих 2 групи за наявносп порушень функщонального стану печшки (Табл. 1). Таблиця 1 - Виражешсть суб'ективних прояв1в у бальному сшввщношенш та важкост1 переб1гу псо-р1азу за 1ндексом PASI залежно в1д функц1онального стану печ1нки, (М ± m)
Клш1чш прояви 1 група, n = 33 2 група, n = 95
Свербш 1,56 ± 0,08 2,37 ± 0,19
Б1ль 0,53 ± 0,04 0,98 ± 0,07
Печ1ння 0,92 ± 0,06 1,49 ± 0,12
1ндекс PASI 11,38 ± 1,05 17,22 ± 1,34
ПРИМ1ТКИ: р < 0,05 - в1ропдшсть в1дм1нност1 по-казник1в у хворих 1 i 2 групи.
При аналiзi показниюв тромбоцитарно1 ланки гемостазу у хворих на псopiаз, були виявле-нi !х змiни у 11 (33,3 %) пащенпв 1 групи i 79 (83,2 %) пащенпв 2 групи. Цi змiни були бшьш вираженими у хворих 2 групи (Табл. 2); зокре-ма, виявлено у хворих на псopiаз, пopiвнянo зi здоровими:
- зростання адгезil тpoмбoцитiв (р < 0,05);
- збшьшення показника ретракци кров'яного згустку (р < 0,05) i вмiсту у кpoвi фактора Вше-бранда (р < 0,05);
- зменшення показника агрескрин-тесту у плазмi кpoвi (р < 0,05).
Практично незмшним залишалася тшьки за-гальна кiлькiсть тpoмбoцитiв; вщмшшсть при пopiвняннi з показником у здорових була статис-
1-4 2012
Таблиця 2 - Динам1ка показнишв тромбоцитарного гемостазу у хворих на псор1аз залежно в1д ураження
печшки, (М ± m).
Показники Здоров1, n = 20 Хвор1 на псор1аз, n = 128
1 група, n = 33 2 група, n = 95
Кшьшсть тромбоципв, 109/л 270,85 ± 19,52 250,83 ± 22,71 247,50 ± 23,39
Адгез1я тромбоципв, % 35,32 ± 2,56 46,15 ± 4,20 1 70,08 ± 5,33 1 2
Агрегащя тромбоципв, % 57,28 ± 2,16 68,26 ± 4,35 1 78,38 ± 5,10 1 2
Рефракщя кров'яного згустку, % 50,43 ± 2,83 61,50 ± 4,38 1 72,43 ± 5,21 1 2
Агрескрин-тест, % 17,05 ± 0,98 14,62 ± 1,23 1 9,35 ± 0,82 1 2
Фактор Вшлебранда, % 100,23 ± 5,76 122,09 ± 7,61 1 139,47 ± 10,74 1
ПРИМ1ТКИ: 1 - в1ропднють вщмшносп ввд здорових ос1б, р < 0,05;
2 - в1ропдшсть вщмшносп мiж 3 i 2-ю стад1ею ГП, р < 0,05.
тично невiрогiдною (р > 0,05). Зокрема, у хворих на псорiаз 1 групи i хворих на псорiаз 2 групи:
- адгезiя тромбоципв збшьшилась на 19,17 % i 36,84 % (р < 0,05) вщповщно;
- ретракцiя кров'яного згустку - на 21,95 % i 55.42 % (р < 0,05) вiдповiдно;
- вмiст у кровi фактору Вiллебранда - на 21,81 % i 39,15 % (р < 0,05) вiдповiдно;
- показник агрескрин-тесту зменшився на 14,25 % i 45,16 % (р < 0,05) вiдповiдно.
При аналiзi результат показникiв тромбо-цитарного гемостазу, встановлено, що у хворих на псорiаз мае мюце набута тромбоцитопатiя гiперкоагуляцiйного характеру, що була бшьш вираженою за наявносп порушень функцю-нального стану печшки. Отже, вивчення функщонального стану тромбоципв, на нашу думку, е важливим прогностичним фактором.
За результатами статистичного опрацювання
Висновки
було виявлено прямi кореляци:
- мiж iндексом PASI та показником:
1) адгезп тромбоцитiв (r = + 0,42;p < 0,05);
2) агрегацп тромбоцитiв (r = + 0,39;p < 0,05);
3) фактора Вшлебранда (r = + 0,46; p < 0,05), -що вказуе на вплив порушень тромбоцитарного гемостазу на тяжюсть перебпу псорiазу;
- мiж показниками активносп ГГТП та:
1) iндексом PASI (r = + 0,48; p < 0,05);
2) показником фактора Вшлебранда (r = + 0,38;p < 0,05), -
що пiдтверджуе взаемозв'язок мiж патоло-гiчними ланками псорiазу за наявносп порушень функщонального стану печшки.
На нашу думку, це може бути зумовлено порушенням дезинтоксикацшних функцш печшки i розвитком системно! запально! вщповщ, що сприяе активаци патогенетичних ланок псорiазу.
1. У 83,2 % випадюв серед хворих на псо-рiаз середньо! тяжкостi з порушенням функщ-онального стану печiнки виявленi змiни тром-боцитарного гемостазу, що характеризувалися збшьшенням адгези, агрегацп тромбоцитiв та показника фактора Вшлебранда.
2. Виявлеш прямi кореляци мiж iндексом PASI i показниками адгези, агрегацп тромбо-цитiв та фактора Вiллебранда, що вказуе на
Л1ТЕРАТУРА
1. Кутасевич Я. Ф. Оптимiзацiя зовшшньо! терапп
псорiазу з урахуванням клшчно! стади та сту-пеня тяжкостi (методичш рекомендаци) / Я. Ф. Кутасевич, I. О. Маштакова. - К., 2010. - 20 с.
2. Капулер О. М. Внутрисосудистое свертывание крови и уровень оксида азота у больных псориазом / О. М. Капулер, А. Р. Мирсаева, З. Р. Хис-матуллина, Ф. Х. Камилов // Медицинская наука и образование Урала. - 2009. - № 4. - С. 39 - 42.
3. Мирсаева А. Р. Тромбоцитарное звено, непрерывное внутрисосудистое свертывание крови и интенсивность липопероксидации в тромбоцитах у больных псориазом / А. Р. Мирсаева, О. М. Капулер, Ф. Х. Камилов // Медицинская наука и образование Урала. - 2009. - № 3. - С. 70-73.
4. АбакумовМ. М. Оксид азота и свертывающая си-
стема в клинике / М. М. Абакумов, П. П. Голи-
взаемозв'язок мiж порушенням тромбоцитарного гемостазу i тяжюстю перебпу псорiазу.
3. Виявлеш прямi кореляци мiж показниками активносп ГГТП, шдексом PASI i показником фактора Вшлебранда вказують, що порушення функщонального стану печшки сприяе актива-ци патогенетичних ланок псорiазу i бшьш тяжкому перебну захворювання.
ков // Вестник РАМН. - 2005. - № 10. - С. 53-56.
5. Адаскевич В. П. Особенности нарушений систе-
мы гемостаза при различном характере течения распространенного обыкновенного псориаза / В. П. Адаскевич, Ю. В. Козина // Вестник Витебского государственного медицинского университета. - 2010. - Т. 9, № 3. - С. 105-113.
6. Козина Ю. В. Вариабельность систем гемостаза,
антигемостаза и фибринолиза при прогрессирующей стадии псориаза // Достижения фундаментальной, клинической медицины и фармации: материалы 63-й науч. сессии ун-та 26-27 марта 2008 г. - Витебск, 2008. - С. 114-116.
7. Лабораторная диагностика системы гемостаза /
А. А. Козлов, Л. В. Натрус, П. А. Чорновол, А. Л. Мелкумян и др. - М.: Литтерра. 2011. - С. 64-68.
