CC BY
53
Запорожский национальный университет e-mail: pereverzeva@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Pereverzieva Anna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor Zaporizhzhya National University e-mail: pereverzeva@ukr.net
Рецензент: Горошкова Л^я Анатолпвна, професор кафедри пiдприeмництва, менеджменту органiзацiй та лопстики, доктор економiчних наук, професор, Запорiзький нацiональний унiверситет
УДК 330.3 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-112-117
1ВАН ФРАНКО ПРО ЕМ1ГРАЦ1Ю УКРА1НЦ1В: 1СТОРИКО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З У РОЗР1З1 СУЧАСНОСТ1
Студiнський В.А., Студiнська Г.Я.
У статтi зроблено спробу розглянути трудову емiграцiю украИнц/в через творчсть ieaHa Франка в 1сторико-економ'1чному аспектi. Висвтлюються погляди i позиц/я письменника щодо проблем трудово) емграци украинцев у другiй половинi XiX - на початку ХХ стол/ття, а також проводяться паралелi i3 сучасними емiграцiйними процесами. Звертаеться увага на характеристику метод/в, засоб/'в i механiзмiв, якими здшснювалася емiграцiя украИнц/в, як.i висвтлювалися у науковй та лiтературнiй творчостi iвана Франка. Також з'ясовуються основн чинники, що спонукали украинц/в до ем'грацп, зокрема трудовоУ, та робиться спроба анал'зу позитивних i негативних наслiдкiв емiграцiйних процес'т украИнц/в у р/зн юторичн!' пероди через призму творчостi iвана Франка.
Також простежено взаемозв'язок м/ж проблемами земельнои власностi та емграци украинц/в за кордон. Акцентовано, що багато питань, пднятих iваном Франком не втратили свое)' актуальност'1 i в нин/шн/й сторичний пер/од. iван Франко у рядi свои публ'1кац'1й робить спробу зрозум/ти причини емграци комплексно - економ'чних, пол/тичних, побутових,еколог'!чних. Зокрема, в/н один iз перших не лише серед украИнських, а й европейських досл'дник'т звертае увагу на факт пог/ршення еколог/чно) складово) i))' прямого впливу на ем/грац/йнi процеси населення. Також розглядаеться iдеолог1'чний та пропагандистський аспект у впливах на емграцю украИнц/в у друг/й половинi XiX - на початку ХХ стол/ття. Особливо проглядаеться у творах iвана Франка неспроможнсть державних i мун/ципальних орган/в управлння оперативно впливати на процес ем/граци
В статтi дана коротка характеристика досл 'дження дано)' проблематики у творчостi iвана Франка украИнськими вченими. Актуальнсть дано)' проблеми на сьогоднi набула нового звучання, оскльки Украина отримала вльний доступ до с&тового ринку пращ, а також опинилася в еп/центрi геополтичного м/ж цивШзацшного военного конфлкту, що, у свою чергу, вплинуло на ямсш i ктьюснi показники мграцп.
Кпючов'1 слова: iван Франко, украИнцi, ем/грац/я, праця, економка, соц/альна справедливсть, б/днсть.
IVAN FRANKO ABOUT THE EMIGRATION OF UKRAINIANS:
HISTORICAL AND ECONOMIC ANALYSIS IN THE CONTEXT OF MODERNITY
Studinski V.A., Studinska G.Y.
The article attempts to consider the labor emigration of Ukrainians through the work of Ivan Franko in the historical and economic aspect. The writer's views and position on the problems of labor emigration of Ukrainians in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries are discussed, as well as parallels with modern emigration processes are conducted. Attention is drawn to the description of the methods, means and mechanisms that were used to emigrate Ukrainians, which were covered in the scientific and literary work of Ivan Franko. It also explains the up-front factors that have prompted Ukrainians to emigrate, in particular labor, and attempts to analyze the positive and negative effects of Ukrainian emigration processes in different historical periods through the prism of Ivan Franko work.
Also, the relationship between land ownership and Ukrainian emigration abroad is traced. It is emphasized that many questions raised by Ivan Franko have not lost their relevance in the present historical period. Ivan Franko in a number of his publications makes an attempt to understand the reasons for the emigration of the complex - economic, political, domestic, and environmental.
In particular, he is one of the first not only among Ukrainian but also European researchers to draw attention to the deterioration of the ecological component and its direct impact on the emigration processes of the population. Also, the ideological and propaganda aspect in the influences on the emigration of Ukrainians.
112
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Студшський В.А., Студшська Г.Я., 2018
Particularly visible in the works of Ivan Franko, the inability of state and municipal government to quickly influence the process of emigration.
The article gives a brief description of the research of this problem in the works of Ivan Franko by Ukrainian scholars. The urgency of this problem has gained a new sound today, as Ukraine received free access to the world labor market, and also found itself at the epicenter of a geopolitical conflict between civilizational warfare, which, in turn, influenced the qualitative and quantitative indicators of emigration.
Key words: Ivan Franko, Ukrainians, emigration, labor, economics, social justice, poverty.
ИВАН ФРАНКО ОБ ЭМИГРАЦИИ УКРАИНЦЕВ: ИСТОРИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ В РАЗРЕЗЕ СОВРЕМЕННОСТИ
Студинский В.А., Студинская Г.Я.
В статье сделана попытка рассмотреть трудовую эмиграцию украинцев через творчество Ивана Франко в историко-экономическом аспекте. Освещаются взгляды и позиция писателя по проблемам трудовой эмиграции украинский во второй половине XIX - начале ХХ века, а также проводятся параллели с современными эмиграционными процессами. Обращается внимание на характеристику методов, средств и механизмов, которыми осуществлялась эмиграция украинский, которые освещались в научной и литературном творчестве Ивана Франко. Также выясняются основные факторы, побудившие украинцев к эмиграции, в частности трудовой, и делается попытка анализа положительных и отрицательных последствий эмиграционных процессов украинцев в разные исторические периоды через призму творчества Ивана Франко.
Также прослеживается взаимосвязь между проблемами земельной собственности и эмиграции украинцев за границу. Акцентировано внимание, что многие вопросы, поднятые Иваном Франко. не потеряли своей актуальности и в нынешний исторический период. Иван Франко в ряде своих публикаций пытается понять причины эмиграции комплексно-экономические, политические, бытовые, экологические. В частности, он один из первых не только среди украинских, но и европейских, исследователей обращает внимание на факт ухудшения экологической составляющей и ее прямого влияния на эмиграционные процессы населения. Также рассматривается идеологический и пропагандистский аспект влияния на эмиграцию украинцев во второй половине XIX - начале ХХ века. Особенно просматривается в произведениях Ивана Франко аспектнесостоятельности государственных и муниципальных органов управления оперативно влиять на процесс эмиграции.
В статье дана краткая характеристика исследования данной проблематики в творчестве Ивана Франко украинскими учеными. Актуальность данной проблемы на сегодня приобрела новое звучание, поскольку Украина получила свободный доступ к мировому рынку труда, а также оказалась в эпицентре геополитического межцивилизационного военного конфликта, что, в свою очередь, повлияло на качественные и количественные показатели эмиграции.
Ключевые слова: Иван Франко, украинцы, эмиграция, работа, экономика, социальная справедливость, бедность.
Актуальшсть теми дослщження. Творчють 1вана Франка - видатного украТнського письменника, мислителя, вченого, громадського дiяча - насттьки багатогранна i багатоаспектна, що здаеться нема жодноТ сфери життедiяльностi украшав, якоТ б вш не торкався. Звичайно, що 1ван Франко не м^ не обминути у своТх творах й такоТ важливоТ проблеми украТнства, як емiграцiя. З одного боку надлишок робочоТ сили, а з шшого - склады економiчнi та со^альш умови змушували значну частину украшав покидати рщний край i емiгрувати в рiзних напрямках у пошуках кращоТ долi та умов життя.
Дана проблематика, можливо б, залишилася надбанням ютори, якби наприкшц ХХ - на початку ХХ1 ст. емiграцiйнi процеси в УкраТн не набули б стабтьного i доволi масового характеру. За даними статистичних дослщжень на сьогодш в Роси мешкае 4,4 млн. украшав, у Польщi - 1,2 млн., у Канадi - 1,2 млн, у США - 940 тис., Бразили - 500 тис., 1тали - 231 тис., в Ымеччиш - 230 тис. [1]. До цього лише додамо, що за даними соцюлопв 20-30 вщсотмв сучасних украшав були б не проти емiгрувати [2].
Тому творчють 1вана Франка у контекст висвгглення питань емiграцiйних процеав украшав, в умовах сучасних глобалiзацiйних процеав мiгрaцiТ, е актуальною.
Стушнь вивчення проблеми. Насамперед варто зазначити, що л^ературна творчють та наукова спадщина 1вана Франка доволi широко i рiзнобiчно вивчаеться вггчизняними вченими. Одним iз фундаментальних дослщниш е С. Злупко, який у своТх численних працях вивчае економiчний аспект творчост Великого Каменяра. Зокрема, мова йде про його двi фундаментальн працк «1ван Франко - економют» (1992) та «1ван Франко i економiчнa думка св^у» (2006). Також доволi змютовы дослiдження спадщини I. Франка, дотичноТ визначеноТ тематики здiйснили в рiзнi iсторичнi перiоди Д. Верник, G. Голубовська, М. Кравець та За останне десятилiття фундаментальне дослщження здмснив вiдомий украТнський вчений-iсторик Я. Грицак у сво'й прaцi «Пророк у своТй вiтчизнi. Франко та його сптьнота (1856-1886)» (2006).
На певну увагу заслуговуе також стаття О. Шевчук «УкраТнська емiгрaнтськa перспектива у вiзiТ 1вана Франка». Так, автор приходить до висновку, що «на основi публщистики I. Франка можна не лише викристaлiзувaти реальну емiгрaнтську ситуaцiю галицького суспiльствa шця XIX - початку ХХ ст., а й виокремити перспективы
моделi економiчного, культурного, ментального розвитку украТнського сусптьства загалом. В своТй творчостi I. Франко яскраво висв^лив причини, мотиви, форми, напрями i територiальну локалiзацiю емiграцiйного руху кiнця XIX - початку XX ст., етапи його розвитку i соцiально-демографiчний склад мiгрантiв СхщноТ' Галичини» [3, с. 94]. Цiкавiсть у контекст визначеноТ теми представляе книга В. Галика «Дрогобич у житт та творчiй спадщинi 1вана Франка», що побачила св^ у 2017 роцк Незважаючи на свою певну «регюнальнють», дане дослiдження е масштабним у планi вивчення творчостi I. Франка, стосовно проблем украТнства в цтому.
Виклад основного матерiалу. Однiею iз важливих сторiнок економiчноТ ютори УкраТни е трудова емiграцiя украшав у другiй половинi XIX - на початку ХХ ст. Вважаеться, що за цей перюд близько 2 млн. наших сшввггчизниш у пошуках покращення умов життя i здобутш результалв своеТ працi виТхали на Далекий Схiд, Поволжя, ^вычний Кавказ, а також у ^вшчну та Пiвденну Америку. Зокрема, у перюд 18911901 рр. iз СхiдноТ Галичини емiгрувало до США та Канади 78 тисяч оаб, а в 1901 -1911 рр. уже 224 тис. оаб.
Тому 1ван Франко не м^ обшти у своТй науковiй та л^ературнш творчостi такоТ гостроТ со^альноТ проблеми як емiграцiя спiввiтчизникiв у рiзнi куточки планети. Вiн спробував до даноТ проблеми пiдiйти всесторонньо i визначити не лише причини емiграцiТ украТнцiв, але й наслщки емiграцiйних процесiв для всього украТнства. Зокрема, у рядi своТх невеликих за розмiрами публiкацiй пiд назвою «Емiграцiя украТнського населення» 1ван Франко прагнув простежити основы причини даних процеав iз райошв СхiдноТ Галичини, як знаходилися в прикордоннi з Росшською iмперiею. Цiкаво, що автор говорить про налагоджену пропагандистську дiяльнiсть рiзного роду «представникiв» та «агенлв» у сферi популяризаци щеТ' емiграцiТ мiсцевого населення, а також розширена мережа вiдповiдних осередкiв, якi займалися техшчними питаннями переселення галицьких селян. Зокрема, 1ван Франко в однш iз публiкацiй пiд загальною назвою «Емiграцiя украТнського населення» зазначае: «Емiграцiйна пропаганда, яка кiлька мiсяцiв тому розпочалася було в Золочiвщинi, ниш лютуе на Тернопiльщинi, особливо в прикордонних з Роаею повiтaх - Збаражi та Скалатi i, напевно, пов'язана iз спекуляцiею селянською землею... е чутки, що в самому Тернополi iснуе агентство, яке займаеться висилкою людей, що Тх постачають сiльськi субагенти, а до тих останшх належать також мaндрiвнi комiсiонери закордонних фабрик, якi продають селянам ртьниче знаряддя на рати» [4, с. 282]. Виходячи iз цих спостережень 1вана Франка, ставало зрозумтим, що емiгрaцiя укрaТнцiв набувала комерцшного змiсту. На виТздi селян наживалися i тi, хто займався безпосередньо оргашза^ею переселення, i тi, хто скуповував землю селян, що емiгрувaли, а потiм за спекулятивними цшами перепродували ТТ.
Земля була цЫним товаром, оскiльки вона практично не пщдавалася шфляцп i завжди котирувалася на ринку. З Ышого боку до емiгрaцiйних процесiв спонукало i бажання селян отримати певну вигоду при продаж1 землi в Галичиш, нaвiть за явно заниженими цЫами, та придбати бiльшу частку землi в Росп, де вона коштувала набагато менше. Так, I. Франко у статп «Про емiгрaцiю народу з прикордонних галицьких ал нам давно вщомо, вже рокiв 10-12. Головним приводом до емiгрaцiТ була значна рiзниця в цiнaх на землю у нас i в прикордонних роайських губернiях. За 5-6 морпв землi, на яких у нас селянин з родиною ледве м^ прохарчуватися, пюля продажу землi й переселення до Роси вЫ мiг купити 10-15 морпв, на яких, враховуючи вщносно менший державний податок в Роси, загалом мiг жити у достатку. Насктьки нам вiдомо, росiйський уряд безпосередньоТ учaстi в цiй емiгрaцiТ не брав. Схоже, що тепер та пол^ика змiнилaся» [4, с. 327]. У контекст сьогоднiшнього дня процеси рекламування i «проштовхування» працевлаштування за межами УкраТни не втратили своеТ актуальность Вони лише набули нових форм та зaсобiв свого запровадження в модерному практичному полк
Заглиблюючись у таку комплексну со^альну проблему, як емiгрaцiя укра'Тн^в, !ван Франко приходить до висновш, що головними причинами цього явища е саме економiчнi проблеми. Зокрема, вЫ рiзко критикуе урядовий бюрократичний пщхщ до проблеми, що спрямований не на з'ясування та усунення причин емiгрaцiТ', а на адмУстративн методи стримування виТзду i переселення украшав за межi краю. Так, у однм iз публiкaцiй пiд назвою «Емiгрaцiя украТнського населення» вiн зазначае: «На жаль з надрукованого вчора урядового повщомлення ми не довщалися про одну з найважливших речей, а саме про причини емiгрaцiТ'. Там лише говориться про засоби полщмних репреай, признaченi для стримування емiгрaцiТ, хоча наявна практика повинна була вже навчити нашу адмшютрацш тому, що неможливо затримати емiгрaцiю репресивними засобами, коли причини гыздяться в недолiкaх полiтичного i економiчного ладу. А факт, що емiгрaцiйний потiк постiйно пливе з тих самих повтв, нехай би вщразу змiнювaв свiй напрямок, то на схщ, то на зaхiд повинен би наочно довести, що таю глибшi причини шукають саме там» [4, с. 329]. I дaлi продовжуе, що «з свого боку ми вщразу уже вщ перших звюток про емiгрaцiйний рух, викрили його економiчнi причини» [4, с. 330].
Подiбнi речi пише !ван Франко i в iнших публка^ях. Так, у стaттi «Спроба з'ясування загадки емiгрaцiТ» вiн зазначае: «Не раз, пишучи про масову емiгрaцiю русинiв до Роси, ми пщкреслювали, що приводом ТТ передусiм треба вважати мaтерiaльну скруту, а по™ уже вiдсутнiсть достатньоТ правовоТ опки для сiльського населення й почуття цiлковитоТ неспроможностi повноТ сaмотностi перед верствами, щ чатують на його згубу. Зютавимо цту низку фак^в та характеристик для з'ясування ^еТ' болючоТ справи, а разом з тим щоб дати iмпульс нашим «отцям народу» серйозно замислитися над полтшенням долi нaйбiднiшоТ трудящоТ верстви» [4, с. 336]. У публкацп «З приводу емiгрaцiТ населення» !ван Франко також пише: «Емiгрaцiя - наслщок зубожiння, пролетаризацй' народу. Це не теза, не догма, а факт, стверджений уама кореспондентами, нав^ь такими, яю в iншому випадку будуть уперто доводити, що «со^альне питання не мае у нас жодного фунту». Як бурхливо розвиваеться у нас пролетариза^я сiльського люду, про це, здаеться, нав^ь т, кого поставили керувати публiчною опЫею, i хто в даному випадку сам подае цифри i даы, що iлюструють цей фатальний процес» [4, с. 352-353].
Особливо у цьому аспект висвiтлення проблеми 1ван Франко звертав увагу на, так звану» «схщну емГграцш», тобто масовий визд украшав до Роси'. При цьому зазначае, що важливою справою е саме визначення причин тако'1 емГграци': «Дослщження причин емГграци' украшського народу необхщш ще й ось чому. Переважна частина польськоТ преси в Галичин слiдом за опублiкуванням перших звюток про емiграцiю заходилася коментувати те явище. I, зрозумто, одразу здогадалася, що це дм московських агенлв. Щоправда, в жоднiй оригiнальнiй кореспонденци' нiчого не згадувалося про таких агентГв, навпаки неодноразово йшлося про посередниш, що не для полГтики, а у власних iнтересах схиляли народ до емiграцiï, а саме за безцшь скуповували його майно. У запалi полемiки деякi журнали почали добачати в селянах, що емiгрують, зрадниш краю, кидали |'м услiд патетичнi погрози й прокляття, благословляли хвилину, коли т зрадницьк й незадоволенi елементи залишили наш благословенний край» [4, с. 329-330].
При цьому 1ван Франко зауважуе, що при глибокому аналiзi з'ясування причин «схщного» вектору емГграци' «здаеться i зараз ще не шзно, але за таких обставин розводитися про зраду краю, про московських агентГв ще передчасно» [4, с. 331]. На тлГ сьогоднiшнiх подш росiйського вiйськового вторгнення до Криму та на Донбас, ц роздуми не втрачають своеï актуальностi та набувають нового змiсту. Рiзниця лише в тому, що сучасн соцюлопчш дослiдження чiтко визначають причини нишшньо'Г емГграци' украïнцiв не лише у схщному напрямку. Та актуальним залишаеться питання визначення i впровадження дГево^' та ефективноï урядовоï полiтики в даному напрямку.
Важливим моментом у дослщженнях 1вана Франка, котрi присвячен не лише питанням емiграцiï украшав, але й загалом мiграцiйним процесам, е визначення цих процеав у iсторико-економiчнiй перспективi та двоякостi власне само!' мiграцiï - позитивнi та негативн наслiдки. У публГкаци' «З приводу емГграци' населення» вiн пише: «Емiграцiя або взагалi мiграцiя населення, перемщення бiльших або менших мас з мюця на мiсце не е справою ан новою в юторп, анi поганою. Поминаю вже величезн демографiчнi рухи, вiдомi пщ назвою переселення народiв; доволi вказати на таю, менш войовничi, а для цивтГзаци' дуже важливi под iï, як здобуття i колошза^я европейцями Америки та Австрали' або доведена у меншому масштабi та ближче до нас колошза^я над нижшм Бугом, днгпром, Доном i Волгою населенням польським, украшським i московським, як шмецький «Drang nach Osten», як наплив евреев до наших краГв i т.д.» [4, с. 351].
Тому мiграцiйнi процеси населення е юторично обумовленими. I тут дуже важко сказати, чи даний процес е негативним, чи позитивним для населення (народу, наци), що пщдаеться даним впливам, явищам. У процес мiграцiï вщбуваеться трансформацГя мас населення, змiнюеться |'х пщхщ до розв'язання побутових проблем, до стратепчного бачення свого майбутнього, вщбуваються асимiляцiйнi i конвергентнi процеси тощо. «Розмови про якесь мiстичне, сентиментальне прив'язання нашого селянина, особливо украшського, до землГ - це значною мГрою самообман, - зазначае 1ван Франко. Безперечно, селянин, так як i кожна шша людина, любить рщш мгсця, до яких звик замолоду, але чим бтьше та молодють мала в со6г нужди, нестаткiв, кривд i гноблення, тим менше зачарування мае для нього батьшщина - nota bene, якщо вш IT мае. Бо що ж говорити про такого селянина-заробГтчанина, або безземельного халупника, батьшщину якого швидше можна поргвняти з ланцюгом, що приковуе його до якогось темного кутка, шж гз чимсь шшим» [4, с. 352].
I селянин, на думку 1.Франка, мае повне моральне i економГчне право шукати щось лтше, розвивати себе i задовольняти своГ насущнГ потреби: «Селянин, як i кожна шша людина, здатний любити свое батьшське поле, свою хату, свое село, свш край, та лише тодГ, коли цГ поняття inclusive у себе також певну, принаймн мшГмальну суму щастя, радощГ, здГйснення надш, упевненГсть у завтрашньому днГ» [4, с. 352]. У даному випадку 1ван Франко говорить про комфортнють життя людини в певному соцГумк I мова тут йде не лише про економГчну комфортнють, а й про моральну та психолопчну. НавГть вживаеться такий термш як щастя. У сучасних економГко-теоретичних дослщженнях категорГя щастя використовуеться як мГрило задоволеностГ потреб на мГкро- та макро- рГвнях. Тому, I. Франко, можливо, штутивно, передбачав, що задоволенють життям не змушуватиме ГндивГда до емГграци, а триматиме його на рщнш землГ. З Гншого боку, шдивщ завжди шукатиме можливостГ реалГзаци себе у соцГальному просторГ i тому шукатиме можпивосп реалГзовуватися навГть у Гнших соцГальних просторах. Це також е чинником до емГграцшних процесГв.
Окремим аспектом емiграцiï украшав у другГй половинГ XIX - на початку ХХ ст. для !вана Франка було з'ясування негативних та позитивних рис даного процесу. З одного боку, це дшсно був негативний процес, осктьки в емГграцш вшжджали найбтьш працездатнГ, найбтьш молодшГ, найбГльш Гнтелектуально пГд розвинуп люди. Таким чином, край втрачав у 1х особГ чи не найпотужшший потенцГал нацiï. З Гншого боку, емГграцГя украïнцiв долучала 1х до новоï культури,традицГй, свГтоглядГв, знань i це, в принциш, позитивно впливало як на розвито самих емГгрантГв, так i Гх родичГв та близьких друзГв, що залишалися у краГ. Саме Iван Франко чи не перший взагалГ звернув увагу на дат аспекти. I тут просто неможливо не привести розлого1 цитати Iвана Франка: «Селянин здавна ходить шукати заробГтку, особливо мазур, заробГтчанин Где до КоролГвства Польського на жнива, на буряки, верховинець з косою ходить по всш ПольщГ, доходить до Угорщини, до австршських краïв. НовГ маси породили американського емГгранта, власне кажучи такого, що шукае заробГтку в Америцк Пошуки роботи краще оплачуваноï, солщшшого заробГтку, але з бажанням повернутися - ось таким був донедавна його тип.
Така емГграцГя мае свою позитивну сторону. Вона може дати робГтникам, що не мають роботи або низько оплачуеться в краю, прекрасний заробГток, який плине на батьшщину, змщнюе тГ родини, якГ залишалися, дае змогу сплатити борги, збтьшити ктькють робочих мюць, кГлькГсть прикуплених парцел, це
вiдомо. 3ap06iT0K нашого селянина у Сполучених Штатах бтьший у 6-15 pa3iB вiд того, що вш мае на батькiвщинi. Народжений традицшним вегетарiанцем, мазур, хоч дуже швидко звикае до незвично1 вдома Тж1, заробляе значно бiльше за сво1 життевi потреби» [4, с.463].
Разом з тим, 1ван Франко вщзначав, що трудовi мiгранти, ям доволi вдало прилаштовувалися у нових умовах, матерiально допомагали своТм родичам на батьювщиш, а також сприяли й Т'хньому подальшому переезду в новi кра1. «Як усюди,- зазначае I. Франко, - так i в нас слщом за емiграцiею для заробггку, з якоТ повертаються, почалася стала емiграцiя. Емiгрант, який шукае заробiтку, викликае жiнку, д^ей сiм'ю; вiстка про вiдносний, а часто й значний усшх, лист, вислане заохочення, шифкарта тягне брата, сестру, свата... Хто забрав жшку, д^ей, а все, що на краТ продав, починае звикати до чужини, не мае вже до чого повертатися, втрачае зв'язок з краем - емiгрант перетворюеться в постшного колонюта» [4, с. 465]. Отже, письменник звертае увагу на те, що емiграцiя, зокрема трудова, з одного боку е тимчасовою, це коли мiгрант iз заробленими грошима повертаеться додому. А з шшого - стае постiйною, осктьки новi умови проживання i прац дають змогу пере1жджати всiй родин емiгранта i залишатися в емiграцiï.
В принципi, такi процеси i вщбуваються зараз. Щоправда, додаються новi форми емiграцiï, зокрема освiтня - вш'зд на навчання за межi Украши. Частина украшав, якi закшчують навчальнi заклади в iнших кражах повертаються в Украшу, щоб продовжити свою кар'еру, шша частина залишаеться на постiйне проживання в краМ, де вчилася чи емiгруе до шшо'Г. Також змiнився i со^альний портрет емiгранта. Якщо 1.Франко пише в основному про селян, то на сьогодш ми маемо емiгранта - середнш вiк украшського емiгранта на сьогоднi складае 32 роки, серед них 28% - чоловки та 72% - жiнки, 57% зайнял в 1Т-шдустри', 7% перебувають у пошуках роботи, 6% - студенти, абсолютна бтьшють володiе шоземною мовою i мае хорошу освггу [1]. Проте, залишаються основнi мотиви емiграцiï - реалiзацiя сво'х здiбностей, кращi умови життя та вищi заробiтки. Разом з тим, трудовi мiгранти також здiйснюють значнi грошовi перекази в Украшу, якi використовуються для повсякденного споживання, навчання, розвитку домашнього господарства та власного бiзнесу. Згщно з результатами дослiдження фшансових надходжень, пов'язаних з мiграцiею, та 'хнього впливу на розвиток Украши, проведеного Мiжнародноï оргашзацп мiграцiï в 2014-2015 р., двi третини мiгрантiв переказували кошти в Украшу у 2014 роцк В середньому це складало приблизно 4,3 тис. доларiв США на рк з особи. Розрахована на основi даних дослщження сума грошових переказiв становила 2,8 млрд. доларiв США. Окрiм грошей, трудовi мiгранти також робили перекази в натуральнш формi на загальну суму 100 млн. доларiв США на рк. Загальний обсяг грошових переказiв у 2014 р. становив майже 2,9 млрд. доларiв США [5, с.19]. За деякими даними, таю перекази у 2017 р. вже сягнули 4 млрд. дол.
Повертаючись до творчост 1вана Франка, зазначимо, що вш звернув увагу на дуже цкавий момент мiграцiï населення - еколопчний. В основi це пов'язувалося iз питаннями вирубки лiсiв i втрати роботи мюцевим населенням, оскiльки припинялися традицiйнi народы промисли. Зокрема, вш пише: «У багатьох околицях вирубка люу вобрала зимовий заробiток, i легко довести, що в околицях, де збережено люи i де ведеться постшне люове господарство, емiграцiя менша. Тому, схщы окраши, - де до згаданих причин ще треба додати й велим маетки, - безлiсi або з прорщженим лiсом, бтьше зараженi на емiграцiю. Вiд селянина залишилася легенда, середня селянська власнють зникае, ктькаморговий господар стае типовим, ще один або два родинн подти зроблять iз господаря халупника зi смужкою, на якiй ан жити, анi вмерти. Господарств з тяглом зменшуеться щороку, власниюв дектькох голiв худоби зменшуеться, а власниюв одноï або двох -збтьшуеться» [4, с.460]. Даний аспект важливий ще й тим, що I. Франко звернув увагу на новий тип мiграцiï в умовах iндустрiального розвитку, еколопчний. На сьогодш цей процес набув не лише нацюнального, а й глобального значення. Хоча, на превеликий жаль, для Украши вш не втратив своё' актуальность
Тому 1ван Франко приходить до думки, що потрiбно здшснювати виважену економiчну, культурну та мiграцiйну пол^ику на державному рiвнi. Опираючись на дослщження Т. Рутовського, вiн з болем констатуе: «А тим часом поди, юторичний розвиток ще швидше, шж наша наука й наша полггика. Ми ще нiчого не зробили в галузi внутрiшнiх засобiв - щодо часткового усунення причин емiграцiï, ми не встигли зробити й кроку в справi внутршньо1' колошзаци', а вже сто^мо перед фактом багатолюдноï заморськоï полiтики. Ми не усвщомили собi, де, яка i в яких цифрах вщбуваеться в нас основна емiграцiя, сктьки повертаеться, скiльки залишаеться за межами батьювщини, якi причини не можна усунути, а якi можна змодифкувати - тут ще не зроблено ш кроку з боку краю i держави, але ще сперечаемося про те, що кому належить зробити, а вже виникають щораз новЫ явища, щораз бтьш^ щораз вагомЫ» [4, с.465]. Так чи шакше приходить усвщомлення, що державний апарат i система державного та мюцевого управлшня не готова швидко та ефективно реагувати на со^альш виклики, зокрема, в сферi емiграцiï. I це питання не втрачае свое актуальносл вже протягом ктькох столiть.
Висновки. Таким чином, 1ван Франко був чи не першим, хто в украшськш лiтературi почав розглядати процес мiграцiï комплексно та багатоаспектно. У сво^'х численних публка^ях на цю тему вiн звернув увагу, що головним чинником тако^' емiграцiï е «зараз найперший i найнебезпечшший - назвiмо його коротко -економiчна нужда» [4, с.477]. У зв'язку з цим з'являються i чинники, ям мають змют поняття комфортностi проживання та психолопчно1 соцiальноï рiвноваги. 1ван Франко звернув увагу як на негативна так i на позитивы аспекти трудовоï емiграцiï, вивiв два типи емiграцiï украïнцiв - тимчасовоï та посттнок Також помiтив, що на розмiри емiграцiï впливае й екологiчна складова, особливо в районах, де проводиться масова вирубка лiсiв. При цьому вш слушно зауважив, що з'ясуванням причин та управлшня мiграцiйними процесами
повинна займатися як держава, так i мiсцевi органи управлшня. Проте державнi iнститути не встигають за темпами розвитку емiграцiйних процеав. Можна додати, що концептуальнi питання сфери емiграцil, якi визначав 1ван Франко, не втратили свое! актуальност i в наш час та вимагають подальших дослiджень i практичного виршення.
Список використаних джерел
1. Де у свШ найбтьше украУнських ем'1грант'1в: ц/кава статистика. URL: https://24tv.ua/de_u_sviti_ naybilshe_ukrayinskih_emigrantiv_tsikava_statistika_n906712
2. Дорош С. Залишити Украину: «диванна» емграц/я чи реальна загроза? URL: https://www.bbc.com/ ukrainian/features-40814954
3. Шевчук О. УкраИнська емгрантська перспектива у в/зи iвана Франка // УкраИнознавство. 2016. № 4. С. 91-96.
4. Франко i. З/брання твор'в у 50-ти томах. Т. 44. Кн. 2. Ки)в : Наукова думка, 768 с.
5. Мграц/я в УкраИнi: факти i цифри / Упорядник О. Малиновська. Ки)в : МОМ, 2016. 32 с.
References
1. De u sviti naybil'she ukrayins'kykh emihrantiv: tsikava statystyka [Where in the world the greatest number of Ukrainian emigrants: interesting statistics] URL: https://24tv.ua/de_u_sviti_naybilshe_ukrayinskih_emigrantiv_ tsikava_statistika_n906712 [in Ukrainian].
2. Dorosh S. Zalyshyty Ukrayinu: «dyvanna» emihratsiya chy real'na zahroza? [Leave Ukraine: «sofa» emigration or real threat?] URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-40814954 [in Ukrainian].
3. Shevchuk O. (2016). Ukrayins'ka emihrants'ka perspektyva u viziyi Ivana Franka [Ukrainian emigrant perspective on the vision of Ivan Franko]. Ukrayinoznavstvo - Ukrainian Studies. 4, 91-96. [in Ukrainian].
4. Franko I. Zibrannya tvoriv u 50-ty tomakh. [Collected works in 50 volumes] T. 44. Kn. 2. - Kyiv: Naukova dumka, 768 s. [in Ukrainian].
5. Mihratsiya v Ukrayini: fakty i tsyfry [Migration in Ukraine: Facts and Figures] (2016). Uporyadnyk O. Malynovs'ka. Kyiv: MOM, 322 s. [in Ukrainian].
ДАНI ПРО АВТОР1В
Студшський Володимир Аркадшович, кандидат економiчних наук, доктор юторичних наук, професор кафедри полггичноТ економи
КиТвський Нацюнальний Економiчний Ушверситет iменi Вадима Гетьмана e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Студшська Галина Ямвна, доктор економiчних наук, доцент кафедри мiжнародних економiчних вщносин, КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет, e-mail: studinska.galina@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Студинский Владимир Аркадьевич, кандидат экономических наук, доктор исторических наук, профессор кафедры политической экономии
Киевский Национальный Экономический Университет имени Вадима Гетьмана e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Студинская Галина Яковлевна, доктор экономических наук, доцент кафедры международных экономических отношений
Киевский национальный торгово-экономический университет e-mail: studinska.galina@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Studinski Volodymyr, Ph.D. in Economical Science, D. in Historical Science, Professor
Kiev National Economic University named after Vadym Hetman
e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Studinskа Galina, Science, D. in Economical, Docent
Kiev National University of Trade and Economics
e-mail: studinska.galina@gmail.com
