CC BY
8
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
Опитувальник мютив ряд питань, пов'язаних з режимом використання антибютиыв. Так, бшьша половина респондент (57,1 %) зазначила, що були ви-падки, коли опиташ забували приймати вчасно або ненавмисно пропускали прийом антибютика. 21,1 % oci6 зазначили, що були випадки, коли вони припи-няли прийом антибютиюв теля зникнення симптом1в хвороби та полшшення стану, не закшчивши повний курс л1кування. Питома вага респондент, яи чинять так завжди, становила 1,5 % (2 особи). Мтжтим 89,4 % опитаних знае, що ефективнють вщл1кування антибю-тиком знижуеться, якщо курс антибютикотерапи не завершено. Однакова частка oci6 (по 3,8 %) не змогла дати однозначно! вщповщ або вважала, що незавершений курс прийому антибютиыв не впливае на ефектив-híctb л1кування, ще 3 % респондент не дали вщповщ на зазначене питания. 20,3 % oci6 вказали, що були випадки, коли вони приймали антибютики рщше, шж належить, попередньо не порадившись з лйсарем, якщо i'x стан полшшувався i симптоми хвороби зникали.
Питома вага oci6, яи використовували антибютики при пщвигценш температури Tina та при болю в горл1, була однакова — по 23,3 %. Трохи менше респондентов (22,6 %) засгосовували антибютики при ознаках застуди, таких як кашель i нежить. Серед опитаних були i таьа, що приймали антибютики при головному болю (4,5 %).
Бшышсгь респондентгв зазначила, що завжди дивиться на термш придатносп антибютика, перш шж приймати його (79,7 %), та читае шструкцпо до антибютика перед його застосуванням (72,9 %).
Висновки. Проведене дослщження виявило, що, не-зважаючи на наявшсть знань з мпсробюлогп, фармакологи та ряду кшшчних дисциплш (внутршш хвороби, х1рурпя, шфекцшш хвороби та íh.), учасники опиту-вання у повсякденному житп допускають багато поми-лок при використанш антибактер1альних препаралв. Це диктуе необхщшсть введения в навчальну програ-му медичних ушверситепв елективних куршв з питань рацюнального використання антибютиыв та протиди формуванню i поширенню антибютикорезистентносп.
Бодня K.I., Марченко О.С., КадельникЛ.ОБодня 1.П. Харювська мелична акадеМя п!слядипломно'/осв'пи МОЗ Укра/ни, м, XapidB, Укра/на
1теративний шдх!д до цшоутворення
на лабораторш посдуги при копропротозооскоп!чному обстеженн! на лямблюз
Актуальшсть. У сучасний перюд, за даними Míhíc-терства охорони здоров'я Украши, близько 70 % ycix клш1чних pimeHb у медицин! засноваш на результатах лабораторних дослщжень, а для шфекцшних захво-рювань ця частка наближаеться до 100 % [Украшсьы лаборатори працюватимуть за м1жнародними стандартами. URL: http://moz.gov.ua/article/news/ukrainski-
laboratorii-pracjuvatimut-za-mizhnarodnimi-standartami (дата звернення 2018)]. Останшми роками ютотно переглядаеться сощальна значим1сть диагностики па-разитарних хвороб. KnniKOBi протозоози, насамперед лямблюз, навиъ у форм1 носшства можуть створювати вторинн1 ¡мунодефщитш стани, посилювати епщемю-лопчно несприятливу ситуацш з кишкових бактерю-з1в, знижувати ефектившсть вакцинопрофшактики.
Профилактика, дтгностика та л1кування лямблюзу базуються на лабораторних дослщженнях, у щга яких повинн1 знайти свое концентроване вщбиття i'x яысть, сощальна значимють та економ1чна обГрунтовашсть.
Актуальн1сть та практичне значения розв'язання ще! проблеми визначаються, по-перше, необхщшстю розробки економ1чно обГрунтованихтариф1в на медич-Hi послуги за програмою державних гарантгй медично-го обслуговування населения, «що визначае перелпс та обсяг медичних послуг (включаючи медичн1 вироби) та л1карських засоб1в, повну оплату надання яких пащ-ентам держава гарантуе за рахунок коптв Державного бюджету Украши зпдно з тарифом, дня проф1лактики, д1агностики, лпсування та реабМтаци у зв'язку з хворобами, травмами, отруеннями i патологгчними станами, а також у зв'язку з ваптшстю та пологами» [Про державш фшансов1 гаранта медичного обслуговування населения: Закон Украши вщ 19.10.2017р. № 2168-VIII. URL: https://www.apteka.ua/article/440624 (дата звернення 2018)]. Важливо зазначити, що з 1 шчня 2018 року здгйснюеться програма державних гарантШ медичного обслуговування населения дня первинно! ме-дично! допомоги, а з 1 ичня 2020 року ця програма буде реал1зована для Bcix piBHiB медично! допомоги. Отже, розробка та впровадження тариф1в на медичш послуги е даевим економ1чним шструментом забезпечення ефективносп програми медичних гарантш за вима piB-нями та видами медичного обслуговування, що також актуал1зуе проблему цшоутворення на лабораторш дослщження в сфер1 паразитологи.
Мета: обГрунтування теоретико-методичних засад цшоутворення на лабораторш дослщження лямблюзу з урахуванням i'x ггеративносп та метод1в д1агностики.
Результати. Цшоутворення на лабораторш досль дження лямблюзу залежить вщ ылькох чинниыв. Серед них:
— метод диагностики. У сучаснихлабораторгяхроз-шзнавання найпрост1ших, у тому чиши лямблш, про-водять, використовуючи нативний мазок (НМ), оброб-лений розчином Люголя, i метод еф1р-формалшового збагачення (ЕФЗ);
— витраттсть та резулътативтстъ обраного методу диагностики. На практищ лаборатор!ями Украши цей критерш майже не враховуеться. Цши на анал1зи лаборатори «Лакмус», що застосовуе метод ЕФЗ, i лаборатори «Сшево» (метод НМ) однаков1 — 120 грн. Бшыпе того, хоча метод ЕФЗ е бшып витратним, цши на д1агностику методом НМ у лаборатор!ях Astra Dia, «ДША» вищi — вщповщно 220 i 140 грн;
— iтеративтсть (повторн1сть, кратн1сть циюпв). Pi4 у т1м, що лабораторне дослщження лямблюзу, як
Vol ó, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
247
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
будь-яка медична послуга, мае певний життевий цикл, модель якого може бути лшшною та !геративною.
Лшшний життевий цикл лабораторних дослщжень охоплюе таи стада: одержання MaTepiany — дослщжен-ия — позитивний/негативний результат.
Ггеративний життевий цикл лабораторних досль джень лямблюзу включае дейлька лшшних циюив i завершуеться отримаииям BiporinHoro (позитивного/ негативного) результату — верифшащею даагнозу. У су-часний перюд залишаеться дискусшним питания про кратшсть проведения копропротозооскошчного дослцщення для верифшацп лямблюзу. Одш автори вва-жають щлком достатком трикратне дослщження калу, iHnii — до семи раз1в. Лаборатор!я «Сшево», наприклад, застосовуе чотирикратне проведения дослцщення.
Ггеративнють д1агностики лямблюзу е об'ективною необхщнютю для верифшац!! цього захворювання. Отже, i цшоутворення на лабораторш дослцщення мае сгимулювати пащента до здШснення та оплати повтор-них анатз1в. Але для пащента це додатков! витрати, гцо не гарантують результат.
Спираючись на дослцщення JI.O. Кадельник, до-цшьним е визначення траекторп цти па лабораторш дослгдження лямблюзу вщповщно до !х ¡теративносп та мш1максного пщходу. При цьому слщ сполучати декшька метод!в цшоутворення: цшшсний, витратний i ринковий. Ринковий метод забезпечуе вщповщшсть цши попиту на лабораторну д1агностику лямблюзу у певному perioHi чи ринковому сегмента, а також opieH-тащю на цши конкуренпв.
Висновки. Цши на лабораторш дослцщення лямблюзу важливо диференцшвати залежно вщ методу, що застосовуеться, та циклу диагностики.
Визначення траекторп цши на лабораторш дослцщення лямблюзу вщповщно до ix иеративност! та мш1максного пщходу дозволяе реатзувати тай цш ла-боратори:
— стимулювання пащенпв до повторних анал!з!в, що е необхщним для BiporinHoi д!агностики лямблюзу;
— компенсащя витрат i забезпечення одержання певного прибутку;
— забезпечення конкурентоспроможносп на ринку лабораторно! д1агностики лямблюзу;
— формування у пащенпв уявлення щодо високо! якосп та цшносп для них послуг лабораторй.
Вел1ево Т, Ал! кизи
Харювська меАична академ/я п!слядипломно}' осв/ти МОЗ Укра'/ни, м. Харюв, Укра'/на
Природа осередюв ехшококозу, гмдходи до дюпностики та лкування
Актуальшсть. Актуальшсть проблеми пояснюеться вщносно високою поширешстю, шзньою д1агностикою та збшьшенням частоти ускладнених форм ехшококозу.
В Укра!ш щор1чно рееструеться понад 100 випадйв ехшококозу у людей. За даними дослщжень, основне
джерело ехшококозу в Укра!ш — собаки. Збшынуе ри-зик заражения вщсутшсть планово! дегельмштизацп собак.
Мета: зробити огляд лператури та вивчити ситуа-щю стосовно ехшококозу в Украшь
Результати. Вивченнямтермшв розвитку-Е^гаии/оя« в opraHi3Mi собак до статево! зршоста займалося багато дослщнийв, проте в л!гератур! немае едино! думки щодо термшв досягнення стадц ¡маго у собак. Суперечлив1сть отриманих даних багато дослщниив пов'язують з кш-матично-географ1чними особливостями репону, вшзм, статгю, породою i вгодовашстю собак, умовами !х го-дування, видом пром1жного хазяша, вщ якого отримаш протосколекси для заражения, та шшими факторами. На важливють специф1чносп хазяша вказували в сво!х роботах R.C.A. Thompson (1975), W.A. Tscherner (1978), J.D. Smyth (1982).
Термши пре1магшального розвитку E.granulosus у р1зних зонах краш СНД також виявилися неодна-ковими. Так, в Укра'йп вони становили 64—97 дшв, в Бшорусп — 41—54 дш. Таким чином, лгеературш даш свщчать про те, що термши пре1магшального розвитку E.granulosus i приживлювашсть протосколекшв у собак у р1зних географ1чних зонах можуть коливатися в широких межах i залежать вщ безл1ч1 фактор1в, у тому числ1 i вщ штаму паразита.
Людина як пром1жний хазяш ехшокока в передач! швази участ! не бере та е еколопчним i епщемюлопч-ним глухим кутом. Джерело швази для людини — заражен! домашш (собака, шод1 — ьашка) та дий (вовк, лисиця, песець та ш.) м'ясощш тварини, яй забрудню-ють навколишне середовище сво!ми екскрементами, що мютять яйця ехшокока. Шляхи передач! швази — харчовий, водний, контактний. Факторами передач! е брудш руки, вживання немитих ягщ, вода з природних водойм, забруднена фекал!ями зараженихтварин.
Ех1нококова иста зростае апозитивно, здавлюючи навколишш тканини. В Mipy зростання з ростково! зони всередину Mixypa вщокремлюються вторинш до-4ipHi пухирщ. Навколо йети утворюеться гщльна спо-лучнотканинна ф!брозна капсула. Перш! ознаки exi-нококозу можуть з'явитися через йлька ройв i навггь десятилиъ теля заражения.
Ех1нокок у людини ча crime локал1зуеться в печшщ (вщ 45 до 85 %). При ехшококоз1 печшки хворий скар-житься на тиснения i бшь в правому пщребер'! або над-черевшй дшянц1, шод1 — жовтяницю. Печшка збшь-шена i м'яка або тверда, залежно вщ локал1заци йети i тривалост1 хвороби. Ехшококоз печшки не мае строго специф1чних кл1н1чних i лабораторних ознак.
Д1агностика ех1нококозу Грунтуеться на даних eni-дем1олопчного анамнезу, клш1чн1й картиш i результатах комплексного обстеження (шетрументальш методи досл1дження — рентгенолопчн1, ультразвуков!, радю-¡зотопн!, а також серолопчш).
Високий вщеоток рецидив!в захворювання (2,4— 54 %), велика йльйсть шеляоперащйних ускладнень (7,3—37,7 %), тривалий шеляоперащйний л!жко-день (21,9—62) вказ5тоть на недосгатню ефективн!сть ¡сную-
248
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
