CC BY
38
Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
Отже, сьогодш як школи актуалiзуються питання забезпечення еконо-мiчноi безпеки Украши, що е гарантом державно! незалежностi краши, умовою Г! розвитку та зростання добробуту громадян.
О. М. Кузь, доктор фшософських наук, професор 1СТОР1Я У ПРОСТОР1 СВЯТА
1мпери гинуть. 1мпери падуть.
А УкраГна — в1чна.
В. А. Ющенко
Минулого року «соборшсть усiх наших земель перетворилася на справ-жню нацiональну щею». Вона оволодiла умами практично вах без винятку громадян Украши та зробилася найголовшшою цiннiстю в уах ГГ областях. Перефразовуючи слова, сказан в 1919 р. одним iз полiтичних дiячiв того часу Левом Бачинським: ми стали народом не лише з «одшею кров'ю» та «одним серцем», але й з одшею думкою. Естетично довершенi фрази-гасла потребують, утiм, верифшацп з боку сощально-гумаштарних наук. Питання етнокультурноГ iдентичностi набули на теренах УкраГни надлишкового полiтичного присмаку. Гасло чаав Рисорджименто «Iталiю ми створили, тепер слщ створювати iталiйця» супроводжуе нас ус часи незалежностi. То чи постане «украГнець»?
Якщо погодитись iз конструктивiстами, то вiдповiдь буде ствердною, за наявносп низки успiшно виконаних технолопчних проектiв: «злагода», «толерантнiсть», «велике минуле», «блискуче майбутне», «добробут» тощо. Утiм етнополiтична еднiсть потребуе не тшьки ангажованого рацюнально-го поличного дискурсу, але й не меншою мiрою сакралiзованих мiфiв, для (вщ)творення яких значення полiтичних свят складно переощнити.
Полiтичне свято е складним шструментом штерюризацп найважливiших елементiв культури (щнносп, символи, пам'ять, минуле i т. iн.), гармошзацп ставлення до минулого, узаконення юторп i, вщповщно, лептимацп юную-чого режиму, засобом моделювання пол^ичноТ реальностi, якщо викорис-товувати термiнологiю Ш. Ейзенштадта, побудови моделi «трансцендентального свiтопорядку». Воно не лише конструюе миттевий образ, а бере участь у створенш культурного досвщу, за допомогою естетизацп i символiзацii актуалiзуе колективну пам'ять як найважливший елемент пол^ично'].' культури.
Перед святом сто'1'ть завдання пояснювати картину сьогодення, лепти-мiзувати 11 в дискурсi пам'ятi. Пол^ична реальнiсть у зв'язку з цим про-
Наукове життя
вокуе проблему суб'екта Ыщацп. Поль Piкер у своему дослщженш «Iсторiя, пам'ять, забуття» зауважуе: «Питання в тому, як i хто буде визначати по-лiтику пам'ятс, якщо старi цензури, селекцп, коментування та штерпретацп будуть вщкинуп» [1, с. 289]. Сучасний пол^ичний абсенте'зм пояснюеться в тому числi й втратою iдентичностi. Iсторiя самозаперечуеться, на тш цьо-го самоактуалiзуеться повсякденшсть, а пам'ять замiнюеться уявою. Ршер писав про те, що якщо уява не пов'язана з певним загальним уявленням на бiльш глибокому рiвнi свiдомостi, то «пригадування» стае актом маншуля-цп, тобто зводиться до уявного образу, замщуеться ним. I в даному зв'язку пол^ичне свято здатне працювати з минулим саме в щншсному ракурсi, тобто покладати сенс. I тут свято стае св^-проектом, пролонгованим iз минулого в майбутне. Св^-проект передбачае побудову в святковому свт особливо'' темпорально'' схеми, що пояснюе логiчний хiд юторп. За цшшс-ного маркера подiй свято, минуле вщтворюеться в сьогоденнi i, таким чином, стае його лептимною передумовою: «Крути — це не лише геро'чна сторш-ка нашо'' юторп. Це — приклад для живих. Це — перемога для майбутньо-го. Перемога сьогодення — це збереження нашого духу, щентичносп, нашо'1' нащонально' сутi»1.
Поль Piкер, спираючись на Е. Гуссерля, зауважуе: «Iсторiя — це процес осмислення, тому традищя твориться не в минулому, а в сьогоденш, тобто бачиться в минулому завдяки сучасносп» [1, с. 345]. Що стосуеться поль тичного свята як замкнутого на собi св^у сенсу, то тут це явище доцiльно розглядати як мехашзм суб'ективацп, оскiльки сенс народжуеться в про-цесi прочитання якогось послання, в процес комушкацп та згоди, як тд-грунтя пол^ичного свята. Тож полiтичне свято, з одного боку, виступае як явище культури, а з другого — як когштивна схема, включена в культурний контекст.
Для стльно! штерпретацп минулого необхщна безперервна робота в сьогоденш щодо штерпретацп юторп в щншсному вимiрi. В шшому ви-падку суперечносп пам'ятi складатимуть лакуну в картиш сприйняття сьогодення. Полiтично свято у сво'й когнiтивнiй схемi здатне презентувати едине розумшня юторп. Американський дослщник Метью Деннiс констатуе: «Пол^ичне свято — це i е звершення юторп. Поза своею актуалiзацiею ю-торп не iснуе» [2, с. 21]. Цшавим видаеться судження П'ера Бурдье про те, що юнують деякi види мистецтва (сфери сустльного життя), де культурнi продукти надшеш аурою лептимацп, що сталася — музика, скульптура, л^ература, театр.
Потреба в лептимацп минулого виявляе себе в необхщносп самощен-тифшацп. Той самий Метью Деннiс висловився з приводу сут полiтичних
1 Слово Президента Украши Вжтора Ющенка у день подвигу Герогв Крут 29 счня 2009 р.
BicHUK Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
свят украй афористично: «Таю громадсью святкування е кульмшацшними точками icropii, вони стають единою мютичною зоною щодо усвiдомлення суспшьством себе. У тaкi моменти громадяни перетворюють iсторiю, тобто вони «узаконюють» свое мiсце в колективному нацюнальному минулому» [2, с. 56]. Людина сьогоднi отримуе право, зaкрiплене емоцшно на священ-них пiдмосткaх свята, бути в конкретному (такому, що штерпретуеться конкретним чином) минулому. Адже «колошзащя» минулого за допомогою свята вбачаеться досить ефективною завдяки можливосп святкового явища «перевiдкривaти простори минулого», складати темпоральний каркас по-всякденносп, пояснювати i легiтимiзувaти полiтичний режим шляхом штер-претацп юторп i роботи пaм'ятi. Етнокультурна i цившзацшна гетероген-нiсть украГнського суспiльствa, втсм повертае нас до «староьново!» тези про безлiч нaрaтивiв юторп, а отже, св^-проекпв, що вкрай ускладнюе сакра-лiзaцiю украГнських полiтичних свят.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рикер П. Память, история, забвение / Поль Рикер : пер. с фр. - М. : Изд-во гуманитар. лит., 2004. - 728 с. - (Французская философия XX века).
2. Dennis M. Red, White, and Blue Letter Day: An Амегюап Calendar / М. Dennis. -Ithaca; N. Y. : Cornell University Press, 2002. - 338 p.
С. В. Куцепал, доктор фшософських наук, професор
1НФОРМАЦ1Я ЯК ЗАС1Б ЗД1ЙСНЕННЯ Г1БРИДНО1 В1ЙНИ
Бурхливий науково-техшчний прогрес, характерний для ХХ-ХХ1 ст., досягнення у розвитку шформацшних технологш впливу на свщомють, волю i почуття людей породили новi форми та засоби протистояння, вщ-кривши особливе поле боротьби — юберпроспр, де шформацшна вшна стае найбшьш жорсткою формою конфронтацп.
Актуaлiзуеться проблема кiбербезпеки, тобто стану захищеносп житте-во важливих штереав особи, суспiльствa та держави в юберпростор^ свое-часне виявлення, запоб^ання i нейтрaлiзaцiя реальних i потенцшних загроз нaцiонaльним iнтересaм у сферi функцiонувaння шформацшно-телекому-нiкaцiйних систем. Юбербезпека — це також i система державних зaходiв, якi гарантують едшсть iнформaцiйних ресурсiв (електронних комп'ютерних даних або сукупшсть технологiй), забезпечення недоторканносп та можли-востi !х обмшу та перетворення, вiдповiдно, забезпечення належного функ-
