Економічна безпека України: поняття та шляхи забезпечення Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор

ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА УКРАШИ: ПОНЯТТЯ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1з становленням незалежноГ Украши i переходом до ринкових вщносин особливо! значущосп й актуальносп набула проблема економiчноi безпеки держави. Розробка теоретичних засад економiчноi безпеки держави (ЕБД) та Г! складових, класифшащя загроз економiчнiй безпецi, аналiз показникiв i методiв оцiнки рiвня економiчноi безпеки, визначення заходiв забезпечен-ня економiчноi безпеки — це шляхи до економiчноi стiйкостi та незалеж-ностi нашоГ держави.

У сучаснш науковiй лiтературi визначення самого поняття «економiчна безпека держави» здшснюеться в рiзних аспектах та баченнях.

В аспект нащональноГ економiчноi безпеки — це стан захищеносп на-цiональних економiчних iнтересiв, передбачуваностi факторiв, що погро-жують цим штересам; стабiльнiсть правового стану суб'eктiв господарськоГ дiяльностi i мiнiмiзацiя збитку, завданого державi дieю негативних умов.

1. За умов штеграцп Украши у св^ову економiку ЕБД — це стан нащональноГ економiки, який забезпечуе економiчний суверенiтет, економiчне зростання, тдвищення добробуту населення в умовах мiжнародноi еконо-мiчноi взаeмозалежностi.

2. Вважаеться, що головна суперечнiсть у свт — це нестача ресурав (матерiальних, фiнансових, трудових, часових) i одержання Гх. 1з цього приводу ЕБД забезпечуеться за умови вистачання вах видiв ресурсiв для нормально! життедiяльностi та розвитку держави та ГГ населення, до того ж вони мають надходити своечасно. Нестача ресурав може призвести до нестабшь-ностi в державу зростання сощальноГ напруги або до руйнування самоГ держави.

3. Щодо навколишнього середовища ЕБД — комплекс власне економiч-них, полiтичних, правових умов, що забезпечують захист життево важливих iнтересiв краГни стосовно: ГГ ресурсного потенщалу; можливостей збалан-сованого i динамiчного зростання; соцiального розвитку, екологп.

4. За внутрiшньою структурою ЕБД — це сукупшсть умов i факторiв, що забезпечують незалежнiсть нащональноГ економiки, ГГ стабiльнiсть i стшкють; здатнiсть до постiйного оновлення i самовдосконалення.

Можна навести ще й iншi приклади, але за суттю вони подiбнi, оскiльки всi характеризують рiзнi аспекти економiчноi безпеки держави. 1нтегруючи зазначене, можна стверджувати, що економiчна безпека держави — якюна характеристика економiчноi системи, яка вщображае можливiсть зростання

Наукове життя

економши, здатшсть запобiгти дестабшзацп економiки, а в умовах кризових перехщних процесiв — можливiсть стабшзацп економiки.

У стратегiчному планi економiчну безпеку гарантуе лише конкуренто-спроможна економша. Звiдси, основне завдання держави в контекст забез-печення економiчноi безпеки — створення такого економiчного, пол^ич-ного та правового середовища й шституцшно1 iнфраструктури, яке б стимулювало найбiльш життездатнi пiдприемства, швестицшш процеси, виробництво перспективних конкурентоспроможних товарiв. Цей процес мае супроводжуватися реалiзацiею низки заходiв, серед яких найактуальнь шими е:

- дiагностика галузево1 конкурентоспроможностi, створення умов для входження у св^ову господарську систему;

- вибiр прiоритетних сфер, галузей, комплекав, якi спроможнi забез-печити вихщ на свiтовi ринки;

- розробка програм та механiзмiв 1'х реалiзацii вiдповiдно до обраних прiоритетiв;

- забезпечення активно'' участ в реалiзацii програм держави та iнших суб'ектв господарсько1 дiяльностi.

Сьогоднi потрiбно враховувати, що мiсце краши в сучасному свт ви-значаеться якiстю людського капiталу, станом освiти i ступенем викорис-тання науки i техшки у виробництвi. Достатня кiлькiсть робочо1 сили i си-ровинних матерiалiв усе менше розцiнюеться як конкурентна перевага.

Eкономiчна безпека мае фшансовий, енергетичний, соцiальний, продо-вольчий, науково-технолопчний, зовнiшньоекономiчний та iншi аспекти аналiзу.

З огляду на вищезазначене розглянемо фiнансовi аспекти економiчноi безпеки. Нагальшсть змiцнення системи фшансово1 безпеки в Украш обу-мовлюеться iснуючими недолшами у фiнансово-економiчнiй сферi, а саме: розладом фшанав держави, мiсцевого самоврядування та приватних тд-приемницьких структур; втратами внутршньо1 та зовшшньо1 платоспро-можностi, яка загрожуе банкрутством; послабленням контролю у сферi розрахункiв мiж економiчними агентами; загостренням кризи платжно1 системи; нерозвиненiстю фондового ринку та ш.

Подальше змiцнення фшансово1 безпеки мае базуватися на врахуванш похщно1 ролi фiнансiв у забезпеченнi функщонування економiки, на узго-дженостi взаемодп державного, комунального та приватного сегмешив фь нансово1 сфери, на узгодженост взаемодп бюджетних, зокрема фiскальних та швестицшних компонентiв фшансово1 сфери, з такими складовими монетарного сектору економши, як грошово-валютний, кредитний та фондовий ринок, страхова дiяльнiсть тощо.

Отже, сьогодш як школи актуалiзуються питання забезпечення еконо-мiчноi безпеки Украши, що е гарантом державно1 незалежностi краши, умовою 11 розвитку та зростання добробуту громадян.

О. М. Кузь, доктор фшософських наук, професор 1СТОР1Я У ПРОСТОР1 СВЯТА

Iмперii гинуть. 1мпери падуть.

А Украiна — вiчна.

В. А. Ющенко

Минулого року «соборшсть усiх наших земель перетворилася на справ-жню нацiональну щею». Вона оволодiла умами практично вах без винятку громадян Украши та зробилася найголовшшою цiннiстю в уах й областях. Перефразовуючи слова, сказан в 1919 р. одним iз полiтичних дiячiв того часу Левом Бачинським: ми стали народом не лише з «одшею кров'ю» та «одним серцем», але й з одшею думкою. Естетично довершенi фрази-гасла потребують, утiм, верифшацй з боку сощально-гумаштарних наук. Питання етнокультурно! iдентичностi набули на теренах Украши надлишкового полiтичного присмаку. Гасло чаав Рисорджименто «Iталiю ми створили, тепер слщ створювати iталiйця» супроводжуе нас ус часи незалежностi. То чи постане «украшець»?

Якщо погодитись iз конструктивiстами, то вiдповiдь буде ствердною, за наявностi низки успiшно виконаних технолопчних проектiв: «злагода», «толерантнiсть», «велике минуле», «блискуче майбутне», «добробут» тощо. Утiм етнополiтична еднiсть потребуе не тшьки ангажованого рацiонально-го поличного дискурсу, але й не меншою мiрою сакралiзованих мiфiв, для (вщ)творення яких значення полiтичних свят складно переоцшити.

Полiтичне свято е складним шструментом iнтерiоризацii найважливiших елементiв культури (цшносп, символи, пам'ять, минуле i т. iн.), гармонiзацii ставлення до минулого, узаконення юторп i, вщповщно, легiтимацii iсную-чого режиму, засобом моделювання пол^ично! реальностi, якщо викорис-товувати термiнологiю Ш. Ейзенштадта, побудови моделi «трансцендентального свiтопорядку». Воно не лише конструюе миттевий образ, а бере участь у створенш культурного досвщу, за допомогою естетизацп i символiзацii актуалiзуе колективну пам'ять як найважливший елемент полiтичноi культури.

Перед святом сто'ть завдання пояснювати картину сьогодення, лепти-мiзувати 'й' в дискурсi пам'ятi. Пол^ична реальнiсть у зв'язку з цим про-