CC BY
48Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 26-36.
УДК 340. 15; 343. 811
Григор'ев О.М.
1СТОРЮГРАФ1Я ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПЕН1ТЕНЦ1АРНО1 СИСТЕМИ ТА ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ ( ДО 1917 Р.)
Стаття присвячена юторюграфп питання формування та розвитку тюремно! системы i пенгтенщарного законодавства в Украш! у дожовтневий 1917 р. перюд.
Ключовi слова: пенiтенцiарне законодавство, тюремнi установи, позбавлення волi, тюремне ув'язнення, петтенщарна наука (тюрмознавство), кримiнальне право, кримшально-виконавче право, кримiнальнi покарання, тюремне вщомство, юридична лiтература, дослiдження, законодавчi, вiдомчi нормативнi акти, документальнi матерiали.
Одшею з малодослщжених проблем кримiнально-виконавчого права та юторп держави i права Укра!ни е питання становлення й розвитку впчизняного пенiтенцiарного законодавства, а також дiяльностi тюремних установ та шших мiсць позбавлення волi в Украш до початку ХХ ст.
Наукова розробка дано! проблематики висвнлена у працях, якi можна умовно розподшити на три групи.
До першо! групи належать роботи дореволюцшних росiйських авторiв перiоду з юнця ХУШ - до початку ХХ ст. Це перший етап в юторюграфп проблеми, який здiйснювали сучасники i перше поколiння дослiдникiв.
До друго! групи робiт, присвячених вивченню становлення та розвитку впчизняного пенгтенщарного законодавства i тюремно! системи, слщ вщнести дослщження авторiв радянського перюду.
I, нарештi, остання третя група - це роботи сучасних укра!нських i росiйських дослiдникiв пострадянського перюду.
Предметом бшьш-менш серйозно! сусшльно! уваги i об'ектом наукового вивчення тюремне питання стало в кшщ ХУШ - на початку XIX ст., у перюд «просвгтницького абсолютизму». Защкавленють питаннями, пов'язаними з iсторiею становлення тюремно! системи та генезисом петтенщарного законодавства Росшсько! централiзовано! держави, особливо посилилася протягом здiйснення низки радикальних буржуазних реформ друго! половинi. Х1Х ст., що було зумовлено засудженням пред-ставниками широких кiл росшсько! лiберально! iнтелiгенцi! станового пiдходу та бру-тальних методiв щодо виконання покарання у виглядi позбавлення волг
Позицi! дореволюцiйних учених щодо мети покарання вщображали двi основнi теорп: абсолютну та вiдносну. Абсолютна теор1я розглядала покарання як самоцiль, незалежно вiд яких би то не було результата, яю могли бути викликаш його вживан-ням. Покарання повинне розглядатися як щось неминуче, необхiдне саме по собi через вимоги вищих законiв. Вiдносна теор1я виходила, перш за все, з досягнення шляхом покарання певно! мети. Саме покарання, його суть виправдовуеться виключно цими цiлями. Мета покарання, на думку автс^в, що представляють цю теорiю покарання,
полягае в тому, щоб примусити людей шд страхом покарання утриматися вщ здiйснення злочинних дiянь.
Першим впчизняним тдручником кримiнального права, в якому значне мюце вщводилося питанням покарання у виглядi позбавлення волi, е робота О. Горегляда «Опыт начертания Российского уголовного права. Часть I. О преступлениях и наказаниях», надрукований в 1815г. [1]. Одним з найвщомших дослщниюв права в Лiвобережнiй Укра1ш XVIII - XIX ст. був професор Кшвського ушверситету О.Кiстякiвський, який тдготував до друку i видав у 1879 р. «Права, по которым судится малороссийский народ» [2] - кодекс права Украши-Гетьманщини. У пращ вш детально проаналiзував пам'ятники магдебурзького права, висвiтлив розвиток, значення та особливосп застосування покарання у вигщщ тюремного ув'язнення в Украм в XVIII ст. Уваги заслуговуе його «Элементарный учебник общего уголовного права: Общая часть» [3], в якому вчений також придшяв увагу питанням позбавлення волi як виду кримшального покарання. Дослщник виявляв економiчне шдгрунтя появи позбавлення волi як основного покарання. Фундаментальними працями з питань кримшального права Украши е пращ М. Слабченка [4], де вш дослщжуе систему пока-рань, яка застосовувалася в Украм у XVIII ст.
Пештенщарним проблемам придшяли увагу провiднi фахiвцi в галузi кримiнального права кiнця XIX - початку XX ст., зосереджуючись при цьому перш за все на питаннях ошташзацп виконання тюремного покарання, визначенш ступеня вiдповiдностi чинного законодавства практищ його реалiзацil. Переважна бшьшють фахiвцiв наполегливо наголошувала на нагальнш необхiдностi приведення тюремно! системи i практики виконання покарання у вщповщнють з вимогами та положеннями науки кримшального права та пештенщарп (тюрмознавства). Саме в щй галузi станов-лять значний iнтерес роботи М.Ф. Владимирського-Буданова [5], Н.Д. Сергiевського [67], Н.С. Таганцева [8-9], П.1. Ковалевського [10].
Професор Санкт-Петербурзького ушверситету Н.Д. Серпевський досить вдало дав визначення позбавленню волi як виду кримшального покарання, яке можна повнютю використовувати в сучаснiй теори кримшального i кримiнально-виконавчого права. «Тюремним ув'язненням або позбавленням волi у вузькому значенш називаеться така форма позбавлення вол^ при якш злочинець помщаеться в особливу, саме для того призначену установу - у в'язницю - з певним режимом та обов'язковим способом жит-тя» [6, с.163]. У той же час саме Н.Д. Серпевський одним з перших в росшськш юридичнш лiтературi виступив з рiзкою критикою тюремного ув'язнення як основно! мiри кримшального покарання. Вш вiдмiтив, що в'язниця однаково вражае рiзнi категорil злочинщв i тому не дотримуеться принцип вщповщносп кари з тяжкiстю зло-чину, що вона робить покарання не шдивщуальним, а завдае страждань також i родинi засудженого. Як й iншi досл1дники кримiнального права i пенiтенцiарil кiнця XIX - початку XX ст. вш указував на те, що в'язнищ не п1д силу вирiшити завдання виправлення злочинцiв [6, с. 165-166].
Вщомий росiйський дореволюцiйний досл1дник кримшального права професор Н.С.Таганцев, що дотримувався погщщв помiркованого лiбералiзму, пояснював процес розповсюдження застосування позбавлення волi в систеш покарання «загальним роз-витком думки» та юридично1 науки [8-9]. З шших дореволюцiйних дослiдникiв
27
кримшального права i оргашв державного апарату, яю пiднiмали в cboïx роботах данi питання можна назвати К. Загоскiна [11], Ф.Ф. Деппа [12], Н. Варадшова [13-15], Л.С. Бшогриць-Котляревського [16], М.Д. Чадова [17].
У другiй половинi Х1Х ст. формуються теоретичнi засади виконання кримiнальних покарань у виглядi позбавлення волi та з'являеться нова галузь юридичних знань «тюр-мознавство». На думку переважно1' бiльшостi вiтчизняних правознавщв вона зародила-ся, а на початковш стадiï розвивалася, як складова частина кримiнального права. Ця позищя найпереконливiше аргументована у працях професора С.В. Познишева [18-21], який у 10-х рр. ХХ ст. стверджував, «що тюрмознавство не складае особливо1' науки, а е особливим роздшом кримiнального права». Вiн одним з перших почав використовувати термiн «пештенщарна наука». Призначення тюрмознавства вченим вбачалося в аналiзi пенiтенцiарного законодавства та тюремно1' практики, пiдготовцi пропозицiй щодо вдо-сконалення виконання покарання у вигщщ позбавлення волi. Для С.В. Познишева по-няття «тюремна система» i «спошб розмiщення ув'язнених» були поняттями рiвнозначними. Для нього проблема способу розмщення арештантiв i була проблемою тюремно1' системи [19, с. 337].
Фундатором вiтчизняноï пенiтенцiарноï науки слщ вважати професора Петер-бурзького унiверситету 1.Я.Фойницького, який визнавав вщносну самостiйнiсть цiеï науки i розглядав ïï як особливу галузь полпико-правових наук, що засновуеться на практичному досвщ та спрямована на фшософсько-позитивне вирiшення проблем каральноï системи [22-25]. Його фундаментальна праця «Учение о наказании в связи с тюрмоведением» [25] i до ниш не втратила своеï актуальностi в кримшально-виконавчому правi.
Крiм 1.Фойницького значний внесок у розвиток системи наукових знань в галузi виконання кримшальних покарань внiс також професор Харювського унiверситету Д. Дриль [26-28]. Теоретичш положення про роль державних оргашв i громадських об'еднань у сферi боротьби та профiлактики злочинностi неповнолпшх, якi знайшли вщображення у його статп «Наши исправительно-воспитательные заведения и вопросы исправительного воспитания», надрукованш в «Журнале Министерства юстиции» за 1898 р. [26], на наш погляд, можуть бути використаш й адаптоваш в сучасних умовах.
Специфiка тюремного законодавства та окремi аспекти функщонування пенiтенцiарноï системи самодержавноï Росiï аналiзувалися вщомими дореволюцiйними фаивцями-тюрмознавцями Ю.В. Александровським [29], О. Альбiцьким та А. Ширгеном [30], С.П. Мокринським [31], М.В. Муравйовим [32-33], В.М. НЫтшим [34], О.В. Пассеком [35], О.О. Пюнтковським [36], Д. Тальбергом [37-38], М.А. Фшпповим [39]. Цi дослщники у своïх працях прагнули об'еднати вчення про пока-рання з практикою д1яльносп мiсць ув'язнення, розробити принципи тако1' дiяльностi, направити ïï в русло виправно-виховно].' дiï на ошб, що в1дбувають покарання. Деяю з цих авторiв займали досить висою пости в органах державного апарату самодержавноï Росiï (зокрема, Н.В. Муравйов в 80 - 90- х рр. XIX ст. був мшютром юстицiï) i могли впливати на пенiтенцiарну полiтику уряду.
Певну цiннiсть для дослiдникiв становлять роботи авторiв, якi мали багатий досвщ практичноï роботи в тюремному вщомствг Значний науковий iнтерес становлять пращ М.М.Галюна-Враського (першого начальника Головного тюремного управлшня) [40],
28
С.К. Гогеля [41-42], Д.В. Кра!нського [43], Н.Ф. Лучинського (вiдповiдального працiвника ГТУ, одного з фундаторiв росiйсько! пенггенщарно! науки та iдеологiв тюремно! реформи) [44-45], О.П. Саломона (одного з начальниюв ГТУ) [46], Г.С. Фельдштейна [47], К. Шрейтерфельдта [48]. Роботи цих авторiв мiстять важливi вщомосп про фактичний стан справ з виконанням покарання у вигщщ позбавлення волi й висвiтлюють типовi проблеми, з якими зiткалася на практищ адмiнiстрацiя та персонал тюремних установ; з'ясовують задачi, направленi на модершзащю мiсць позбавлення волi, а також критичш зауваження на адресу заходiв, що проводяться в галузi тюремно! полiтики, хоча переважали точки зору, яю виправдовували тюремний порядок.
У радянський перiод iнтерес дослщниюв до пенiтенцiарно! проблематики не згас. Окремi проблеми становлення та розвитку пенггенщарного законодавства та дiяльностi тюремних установ розглядалися у спецiальних роботах радянських пенiтенцiаристiв, кримiналiстiв, теоретикiв кримшального та кримiнально-трудового права. Щоправда, переважна бiльшiсть з них були представниками дореволюцiйно! школи: М.М.Гернет [49-52], М.М.1саев [53], С.В.Познишев [20], e.Г.Ширвiнд [54], Б.С.Утевський [55-57] та iн. Вони внесли значний науковий внесок у дослщження дано! проблеми. Позищя учених цього напряму найбiльш чiтко була висловлена в резолюцп I Всесоюзного з'!зду радянських пенiтенцiарних дiячiв (жовтень, 1928) -позицп прихильниюв «неухильного проведення класового ознаку» в формуванш карально! полiтики в державi [57, с. 7]. Формувалися теоретичнi основи i «правова база» шд рiзку критику тюремно! полiтики царського уряду i реальну практику вживання «законних» репресiй, що визначили на довп роки дiйсний змiст карально! политики СРСР.
Однак окрiм фундаментальнiй п'ятитомнш працi радянського дослщника М.М. Гернета «История царской тюрьмы» [49-52] (перший том яко! побачив свiт у 1941 р. i перевидавався пстм двiчi) узагальнюючих, комплексних робiт, присвячених дослщженню пенiтенцiарно! полiтики царського чину, д1яльносп тюремних установ у системi державного механiзму, !х еволюцi! i правового положення тодi не юнувало. Перший том i бiльша частина другого тому ще! працi М.М. Гернетом присвячена ран-ньому перюду iсторi! росiйських мiсць ув'язнення, починаючи з 1762 р., частина другого та третш томи мютять розлогий матерiал про стан тюремно! справи i розвиток пенiтенцiарного законодавства у пореформену добу, а в четвертому та п'ятому томах аналiзуеться функцюнування окремих мiсць позбавлення волi - Петропавловськiй фортецi, Шлiссельбурзькiй каторжиш в'язницi та Орловському централi. Вщдаючи данину автору за той величезний фактичний матерiал, який мютиться в його працi, необхщно зауважити, що М.М. Гернет вдаеться до персошфшаци та полiтизацi! розгля-ду специфiки вiдбування тюремного ув'язнення полгтичними в'язнями - декабристами, петрашевцями, окремими представниками народовольчеського руху. Формулюючи узагальнення i висновки щодо сутi та спрямованосп тюремно! реформи кiнця Х1Х ст., М.М. Гернет виходить з уявлення про те, що реформа сприяла утвердженню свавiлля тюремно! адмшютрацй, створенню найсприятливiших умов для захисту iнтересiв царизму та буржуазй [51, с. 37, 42], разом з тим принижуючи, а часом замовчуючи !! прогресивно-демократичний характер.
29
Починаючи з 30-х i до середини 50-х рр. ХХ ст., особливо в перюд Велико1 Впчизняно1' вiйни спостерiгалося згортання теоретичних дослiджень в галузi кримiнальноï i виправно-трудовоï полiтики i практики. CyrreBi змiни сощально-полiтичного життя Радянсько1' держави, що вщбувалися в другш половинi 50-х рр. ми-нулого сторiччя, на основi розширення демократичних начал, вщновлення гуманiстичних принципiв i змщнення законностi у сферi виконання кримiнальних по-карань створило реальш можливостi для глибокого дослiдження проблем розвитку пенiтенцiарноï теорiï i практики дореволюцшного перiоду. Пiсля багаторiчного виму-шеного застою з кiнця 50-х рр. i протягом 60 - 80-х рр. минулого сторiччя вщновили iнтенсивнi розробки теоретичних проблем виконання позбавлення волi в дореволюцiйнiй Украш й Росiйськiй державi в цшому такi автори, як З.А.Астемиров [58], Т.У. Воробейкова та А.Б. Дубровша [59], С.В. Кодан [60], Р.С. Мулукаев [61], Е.А. Скрипильов [62], Н.А. Стручков [63-64], Ю.М. Ткачевсьюй [63], Т.А. Туманов [65], Б.С. Утевський [55-57]. Значне мiсце даним проблемам придшили в своïх роботах таю дослщники кримiнального права i кримiнологiï, як Л.В. Багрiй-Шахматов [66], П.С. Грацианський [67], М.Г. Миненок [68], С.С. Остроумов [69], Б.С. Ошерович [70], I.I. Солодкин [71], Н.Д. Шаргородський [72], а також таю дослщники царського державного апарату, як Н.П.Срошкин [73-74], Н.Н. Ефремова [75], П.А. Зайончковський [76], В.С. Кульчицький [77-79], Д.1. Шинджикашвш [80].
На особливу увагу заслуговуе дисертацiйне дослiдження С.Л. Гайдука «Тюремна полiтика та тюремне законодавство пореформено1' Росп» [81], яке базуеться на рiзнобiчному документальному матерiалi. Однак його автор розглядав процеси рефор-мування пенiтенцiарного законодавства i тюремних установ в перюд становлення капiталiзму виключно крiзь призму класового протистояння, спираючись на працi класикiв марксизму-ленiнiзму та партшш документи.
Окремо необхщно вщмпити дисертацiйне дослщження доктора юридичних наук В.С. Кульчицького «Полгтичний апарат колошального управлiння Схщною Галичиною (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.)» [77], де автор багато увагу придшяе дослщженню проблем каральжл полпики Австро-Угорського уряду в Захщноукрашських землях, у тому чист розглядае питання виконання позбавлення волi та особливосп функцiонування тюремних установ.
Основним недолком дослщжень радянського перiоду е розгляд авторами дано1' проблеми з марксистських позицiй i зображення, в наслщок цього, пенiтенцiарного законодавства i тюремних установ царсько1' Росй' як знаряддя захисту класових iнтересiв дворянства i буржуазп.
Що стосуеться третьо1' групи дослiдникiв дано1' проблеми то необхщно видiлити роботи сучасного украшського вченого професора О.Н. Ярмиша [82-86], що становлять безпосереднш iнтерес не тшьки для науковцiв, але й для практичних працiвникiв пра-воохоронних органiв, органiв системи виконання покарання, слухачiв навчальних закладiв. Розглядаючи оргашзацшну побудову, прiоритетнi напрямки та специфшу функцiонування карального апарату царського чину в Украм у другiй половит Х1Х -на початку ХХ ст., О.Н. Ярмиш здiйснив також аналiз особливостей дiяльностi росiйськоï пештенщарно1' системи, зокрема, мiсць позбавлення волi цивiльного ведомства (каторжнi в'язницi, виправш будинки, в'язницi та арештнi будинки). Автор
30
вперше подав невiдомi архiвнi матерiали, статистичш данi, що об'ективно вщображують кшьюсш та якiснi змiни в дшльносп тюремних установ укра!нських губернiй в зазначений перюд, а також торкнувся правозастосовчого аспекту тюремно! реформи.
Певну цшнють для дослщження становлять дисертацi! укра!нських вчених О.П.Неалова «Органiзацiйно-правове забезпечення реашзацй тюремно! реформи в Росiйсько! iмперi! у другiй половинi Х1Х - на початку ХХ ст. (за матерiалами укра!нських губернiй)» [87], 1.В. 1ванькова «Тюремнi установи в Укра!ш в системi ка-рально-охоронного механизму держави (кшець Х1Х - середина ХХ ст.»[88], В.В.Россiхiна «Пенгтенщарна система Росшсько! !мперi! в Х1Х - на початку ХХст. ( на мат^алах укра!нських губернiй)»[89] та Григор'ева О.М. «Пештенщарна теор1я та практика в Укра!ш в кiнцi ХУШ - на початку ХХ ст. (на приклад укра!нських губернiй): юторико-правове дослiдження»)[90] . Цiннiсть !х полягае в тому, що вони е комплексними дослщженнями щеолопчних та оргашзацшно-правових засад i правозастосовчо! практики пенгтенщарно! системи в укра!нських губерн1ях Росшсько! держави в другш половинi Х1Х - першiй половинi ХХ ст.
З шших сучасних укра!нських дослщниюв, якi торкнулися в сво!х роботах пею або iншою мiрою проблем становлення й розвитку кримiнально-виконавчого законодавства i пенiтенцiарно! системи в Укра!ш можна назвати дисертацiйнi дослiдження Л.С. Гамбурга [91], Л.В. Городницьку [92-93], С В. Кудша [94], 1.М. Паньонко [95], Ю.Ф. Соць-кого [96-97], А.В. Талдиюна [98].
З сучасних росшських авторiв, що дослщжували данi питання, необхщно назвати
B.М. Ашамкова [99], П.А. Бондарева [100], Ф. Давидова [101], М.Г. Деткова [102-104],
C.В. Жильцова [105], Л.П. Рассказова [106-107], В.А. Серпевського [108], Н.В. Упорова [100, 109] й ш. Окремо! уваги заслуговуе опублшована в 1999 р. з нагоди 120^ччя створення Головного тюремного управлшня праця «Тюрьмы, лагеря и колонии России» тд редакцiею М.Г. Деткова [104], де даеться грунтовний юторичний огляд дiяльностi росiйско! пенiтенцiарно! системи.
Помгтним явищем в укра!нськiй кримшально-виконавчш та iсторико-правовiй науцi стало видання в 1998 р. «Хрестоматi! з юторп пенiтенцiарно! системи Укра!ни», упорядковано! Г.О.Радовим та I.I.Рiзником, де перший том (частини 1 i 2) присвячений перiоду iсторi! з 911 по 1917 рр. [110-111]. Досить значне мюце даним проблемам придшяеться в пщручниках з кримiнально-виконавчого права Укра!ни за редакцiею О.М. Джужи, видання 2002 р. [112], та кримшально-виконавчого права Росi! за редакщею А.1. Зубкова, видання 1997 р. [113].
З лгтератури шформацшно-довщкового характеру особливо! уваги заслуговуе «Систематизированный сборник узаконений и распоряжений по тюремной части», ук-ладений В.М.Коковцевим i С.В. Рухловим у 1890 р. [114]. Мемуарна лгтература вихо-дила переважно в1д колишых полiтичних в'язнiв i в незначному обсязi змальовуе становище загальнокримшальних в'язниць.
Список використаних джерел та лгтература:
1. Горегляд Осип. Опыт начертания Российского уголовного права.Ч. 1. О преступлениях и наказаниях. - СПб., 1815. - 64с.
2. Кистяковский А.Ф. Права по которым судится малороссийский народ. - К., 1879. - 844с.
31
3. Кистяковский А.Ф. Элементарный учебник общего уголовного права: Общая часть. - К., 1875. - Т.1. -413с.
4. Слабченко М.Е. Опыты по истории права Малороссии XVII и XVÏÏI вв. - Одесса, 1911. -292с.
5. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права в Росси. - СПб., 1907. - 697с.
6. Сергиевский Н.Д. Наказание в русском праве XVII века. - СПб., 1887. - 300с.
7. 7.Сергиевский Н.Д. Русское уголовное право: Пособие к лекциям. Часть общая-СПб.,1904. -420с.
8. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая (лекции). - СПб., 1902. - Т.1. - 815с.
9. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая (лекции). - СПб., 1902. - Т.2. - 1198с.
10. Ковалевский П.И. Борьба с преступностью путем воспитания. - СПб., 1901. - 367с.
11. Загоскин К. Очерки истории смертной казни в России. - Казань, 1892. - 167с.
12. Депп Ф.Ф. О наказаниях, существовавших в России до царя Алексея Михайловича. - СПб.: Тип. Крайя, 1849. -95с.
13. Варадинов Н. История Министерства внутренних дел. - СПб., 1859. - Ч.2. -Кн.1. - 632с.
14. Варадинов Н. История Министерства внутренних дел. - СПб., 1862. - Ч.3. - Кн.1. - 777с.
15. Варадинов Н. История Министерства внутренних дел. - СПб., 1862. - Ч.3. - Кн.3. - 725с.
16. Билогриц-Котляревский Л.С. Рецензия на сочинение С. Познышева «Основные вопросы учения о наказании». - СПб., 1906. - 36с.
17. Чадов М.Д. Случайный преступник (понятие и репрессивно-предупредительные меры). -Харьков, 1906. - 186с.
18. Познышев С.В. Детская преступность и меры борьбы с нею (из лекций Весеннего семестра 1910 г.).-М., 1911.- 89с.
19. Познышев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть. - М., 1912. - 557с.
20. Познышев С.В. Основы пенитенциарной науки. - М., 1923. - 342с.
21. Познышев С.В. Очерки тюрьмоведения. -М., 1913. - 152с.
22. Фойницкий И.Я. Исторический очерк и современное состояние ссылки и тюремного заключения. - СПб., 1878. -268с.
23. Фойницкий И.Я. Письма из-за границы // Судебный вестник. - 1872. - №144. - С. 89 - 126.
24. Фойницкий И.Я. Русская карательная система // Сборник государственных знаний / Под. ред. В.П. Безобразова. - СПб., 1874. - Т.1. - С. 97 - 144.
25. 25.Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. - СПб., 1889. - 503с.
26. 26. Дриль Д.А. Наши исправительно-воспитательные заведения и вопросы исправительного воспитания (из «Журнала Министерства юстиции», октябрь 1898). - СПб., 1899. - С. 173 -193.
27. 27. Дриль Д.А. Ссылка во Франции и России: Из личных наблюдений во время поездки в Новую Каледонию, на о. Сахалин, в Приамурский край и Сибирь. - СПб., 1899. - 174с.
28. 28. Дриль Д.А. Учение о преступности и мерах борьбы с нею. - СПб.: Шиповник, 1912. -568с.
29. 29. Александровский Ю.В. Положение о воспитательно-исправительных заведениях для несовершеннолетних. - СПб., Изд. ред. Новое законодательство. 1904. - 119с.
30. 30. Альбицкий А., Ширген А. Исправительно-воспитательные заведения для несовершеннолетних преступников и детей, заброшенных в связи с законодательством о принудительном воспитании. - Саратов, 1893. - 302с.
31. 31. Мокринский С.П. Наказание, его цели и предположение. Ч. 1. Общее и специальное предупреждение преступлений. -М., 1902. -291 с.
32. 32. Муравьев Н.В. Наши тюрьмы и тюремный вопрос 1878 г. // Муравьев Н.В. Из прощлой деятельности: статьи по судебным вопросам. - СПб., 1900. - Т.1. - С.107 - 146.
33. 33. Муравьев Н.В. Организация тюремного труда в России // Журнал Министерства юстиции. - 1904. - №2. - С.678 - 714.
34. 34. Никитин В.М. Тюрьма и ссылка. - СПб., 1880. - 674с.
35. 35. Пасек А.В. Проект о преобразовании тюрем. - СПб., 1867. - 96с.
36. 36. Пионтковский А.А. Дисциплинарные взыскания в карательных учреждениях // Журнал Министерства юстиции. - 1904. - №4. - С. 57-101.
32
37. 37. Тальберг Д. Исторический очерк тюремной реформы и современных европейских тюрем. Сочинение. - К., 1875. -42с.
38. 38. Тальберг Д. Тюремная литература или тюрьмоведение. - М., 1876. - 64с.
39. 39. Филиппов М.А. История и современное состояние карательных учреждений за границей и в России. (материалы комиссии по тюремному преобразованию). - СПб., 1873. - 188с.
40. 40. Галкин - Врасский М.Н. Материалы к изучению тюремного вопроса. - СПб., 1868. - 174с.
41. 41. Гогель С.К. Вопросы уголовного права, процесса и тюрьмоведения. - СПб., 1906. -214с.
42. 42. Гогель С.К. Значение тюремного заключения как наказания в прошлое и настоящее время. - СПб., 1904.-64с.
43. 43. Краинский Д.В. Материалы к исследованию истории русских тюрем в связи с историей учреждения Общества Попечительного о тюрьмах. - Чернигов, 1912. -133с.
44. Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. - СПб., 1914. - 214с.
45. Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. - СПб.: Тюремный вестник, 1904. - 180с.
46. Ссылка в Сибирь / Очерк ее истории и современное положение. - СПб., 1900. - 339с.
47. Фельдштейн Г.С. Патронат. Его необходимость и принципы организации (из журнала «Вестник права», апрель 1900). - СПб., - 56с.
48. Шрейтерфельдт К. Арестантская честь. - СПб., 1903. - 93с.
49. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. Изд. 2-е доп. и пересм. - М.: Госюриздат, 1951. Т.1. -327с.
50. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. Изд. 2-е доп. и пересм. - М.: Госюриздат, 1951. Т.2. -547с.
51. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. Изд. 2-е доп. и пересм. - М.: Госюриздат, 1951. Т.3. -400с.
52. Гернет М.Н. История царской тюрьмы. -М.: Госюриздат, 1962. Т.4. -302с.
53. Исаев М. Основы пенитенциарной политики. - М., 1927. - 196с.
54. Ширвиндт Е.Г. Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. - М.: Госюриздат, 1957.- 241с.
55. Утевский Б.С. История науки уголовного права. - М.: Всесоюзный юрид. заочн. институт, 1948.- 59с.
56. Утевский Б.С. История уголовного права буржуазных государств. - М.: Юрид. литература, 1950.- 423с.
57. Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право: Учебное пособие. - М.: Госюриздат, 1960.- 278с.
58. Астемиров З.А. Исправительные учреждения в зарубежных странах. Учебное пособие. - Рязань: Рязанская высшая школа МВД СССР, 1972. - 94с.
59. Воробейкова Т.У., Дубровина А.Б. Преобразование административно-полицейского аппарата, суда и тюремной системы России во 2-й пол. Х1Х века: Учебное пособие. - К.: Киевская высшая школа МВД СССР, 1973. - 63с.
60. Кодан С.В. Сибирская политическая ссылка в карательной системе самодержавия. 1825 -1861 гг.: Автореф. дисс...канд. юрид. наук. - М.: Московский институт государства и права, 1987.- 15с.
61. Мулукаев Р.С. Полиция и тюремные учреждения дореволюционной России. - М.: Высшая школа МООП СССР, 1964. - 28с.
62. Скрипилев Е.А. Тюремная политика и тюремное законодательство Временного правительства. - М.: Госюриздат, 1968. - 89с.
63. Советское исправительно-трудовое право: Учебник / Под ред. Н.А. Стручкова, Ю.М. Ткачев-ского. -М.: Юрид. литература, 1983. - 351с.
64. Стручков Н.А. Совесткая исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью. - Саратов: Саратовский ун-т, 1970 - 271с.
65. Туманов Т.А. Реакционный характер тюремной политики и тюрьмоведения в капиталистических государствах: Лекция. - М.: Высшая школа МООП РСФСР, 1965. - 32с.
66. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. - Минск: Высшая школа, 1976.- 383с.
67. Грацианский П.С. Политическая и правовая мысль России второй половины ХУ111 в. - М.: Наука, 1884. -251с.
33
68. Миненок М.Г. Наказание в русском уголовном праве. Историко-правовой очерк: Учебное пособие. -Калининград: Калининградский гос. ун-т, 1985. -79с.
69. Остроумов С.С. Преступность и ее причины в дореволюционной России. - М.: МГУ, 1960. -198с.
70. Ошерович Б.С. Очерки по истории русской уголовно-правовой мысли (2-пол. ХУШ - 1 четв. Х1Х в.)-М.: Юриздат, 1946. -318с.
71. Солодкин И.И. Очерки по истории русского уголовного права. (1-я четверть Х1Х века). - Л.: Ленинградский гос.ун-т, 1961. -48с.
72. Шаргородский М.Д. Наказание по уголовному праву эксплуататорского общества. - М.: Юрид. литература, 1957. - 302с.
73. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. - М.: Высшая школа, 1968. - 348с.
74. Ерошкин Н.П. Крепостническое самодержавие и его политические институты (первая половина Х1Х века). - М.: Мысль, 1981. - 252с.
75. Ефремова Н.Н. Министерство юстиции Российской империи 1802 - 1917 гг. - М.: Наука, 1983.- 149с.
76. Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в Х1Х в. - М.: Мысль, 1978. -286с.
77. Кульчицкий В.С. Полггичний апарат колошального управлшня схдаою Галичиною (2-пол. Х1Х - початок ХХ ст.).: Дисс...докт. юрид. наук. - Л^в: Л^вський держ. ун-т, 1969. - 762с.
78. Кульчицький В.С. Державний лад i право в Галичит (в другш половит Х1Х - на початку ХХ ст.). Конспект лекцш. - Л^в: Львгвський держ. ун-т, 1965. - 67с.
79. Кульчицький В.С., Бойко 1.Й., Настася 1.Ю., Мжула О.1. Апарат управлiння Галичиною в складi Австро-Угорщини. - Л^в.: Трiада плюс, 2002. - 88с.
80. Шинджикашвили Д.И. Министерство Внутренних Дел царской России в период империализма. -Омск, 1974. - 198с.
81. Гайдук С.Л. Тюремная политика и тюремное законодательство пореформенной России: Дис...канд. юрид. наук. -М., 1987. -193с.
82. Посохов С.И., Ярмыш А.Н. Губернаторы и генерал-губернаторы. - Харьков: Акта, 1996. -206с.
83. Рогожин А.И., Ярмыш А.Н. Государство и право России в период становления и развития абсолютизма. (2-я пол. ХУ11 - конец ХУШ в.): Учебное пособие. - К.: УМК ВО, 1989. - 80с.
84. Ярмыш А.Н. Карательный аппарат самодержавия на Украине: Дисс.докт. юрид. наук. -Харьков, 1991. - 667с.
85. Ярмиш О.Н. Каральний апарат самодержавства в Украш в юнщ Х1Х - на початку ХХ ст.. -Харюв: Консул, 2001. -284с.
86. Ярмыш А.Н. Наблюдать неотступно.Административно-полицейский аппарат и органы политического сыска в Украине в конце Х1Х - начале ХХ века. - К.: Юринформ, 1992. - 187с.
87. Неалов О.П. Оргатзацшно-правове забезпечення реалiзацil тюремно! реформи в Росшськш iмперil в другш пол. Х1Х - на початку ХХ ст. (на матерiалах укра!нських губернш): Дисс...канд. юрид. наук. - Харюв, 2003. - 176с.
88. Иваньков 1.В. Тюремт установи в Укра!ш в системi карально-охоронного мехашзму держави (юнець Х1Х - сер. ХХ ст.): Дисс...канд. юрид. наук. -Ки!в, 2005. -204с.
89. Росахш В.В. Пенiтенцiарна система Росшсько! iмперil в Х1Х - на початку ХХ ст. (на матерiалах укра!нських губернiй): Дисс...канд. юрид. наук. - Харюв, 2005. - 198с.
90. Григор'ев О.М. Петтенщарна теорiя та практика в Росшськш iмперil в юнщ ХУШ - на початку ХХ ст. (на приклада укра!нських губернш): юторико-правове доолдження: Дисс...канд. юрид. наук. - Кшв, 2007. - 208с.
91. Гамбург Л.С. Судебные реформы в Левобережной Украине (Гетманщине) ХУШ в.: Дисс.канд. юрид. наук. - Харьков: Национальная юридическая академия Украины, 2000. -224с.
92. Городницька Л. Кримшальне судочинство на Буковиш (1779-1918) // Право Укра!ни. - 1999. -№12.-С.109-110.
93. Городницька Л.В. Суд и судочинство на Буковиш (остання чверть ХУШ - початок ХХ ст.): Дисс...канд. ют. наук. - Чертвщ: Чершвецький нащональний ун-т, 2002. -222с.
34
94. Кудин С.В. Становлення i розвиток кримшального права Укра!ни у Х - 1-й пол. ХУ11 ст.: Дисс. канд. юрид. наук. - К.: Кшвський державний ун-т, 2001. - 203с.
95. Паньонко I. М. Апарат упрaвлiння Заж^зько! Ci4i (сер. ХУ1 ст.. - 1775 р.): Дисс...канд. юрид. наук. - львгв: Львiвський нацюнальний ун-т, 2000. - 178с.
96. Соцкий Ю.Ф. Правовое регулирование исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы в дореволюционной России: Автореф. дисс.. .канд. юрид. наук. - Рязань. - 22с.
97. Соцький Ю. Позбавлення волi в системi кримiнaльних покарань Укра1ни (iсторичний, право-вий та сощальний аспект) // Право Укра1ни. - 2003. - № 9. - С. 118-120.
98. Талдыкин А.В. Административно-полицейский аппарат царизма в Украине в XVIII - первой половине XIX вв.: Дисс.канд. юрид. наук. Университет внутренних дел. - Харьков, 2000. -199с.
99. Анисимков В.М. Антиобщественные традиции, обычаи и нормы поведения осужденных в местах лишения свободы: исторический аспект. - М.: Академия МВД РФ, 1990. - 86с.
100. Упоров И.В., Бондарев П.А. Труд осужденных в монархической России (историко-правовой аспект). - Краснодар.: Краснодарский юрид. институт МВД России, 2001. - 91с.
101. Давыдов Ф. Религиозно-просветительская деятельность в местах лишения свободы // Преступление и наказание. - 2000. - № 7. - С. 34-38.
102. Детков М. Особенности уголовного наказания в России: исторический опыт и современность // Преступление и наказание. - 1995. - № 2. - С. 24-27.
103. Детков М.Г. Научное и организационно-правовое обеспечение исполнения уголовных наказаний в виде лишения свободы в Российском государстве: исторический аспект и современность. -М.: ВНИИ МВД РФ, 1998. -293с.
104. Детков М.Г. Тюрьмы, лагеря и колонии России (к 120-летию Главного тюремного упраления России). -М.: Вердикт - 1М., 1999. -448с.
105. Жильцов С.В. Политические аспекты наказания в уголовной политике Петра I. // Правоведение. - 2001. - № 1. - С. 206-220.
106. Рассказов Л., Упоров Н., Белозеров А. Тюремное заключение в XVIII в. // Преступление и наказание. - № 8. - С. 43-48.
107. Рассказов Л.П., Упоров Н.В. Исправительные арестантские роты гражданского ведомства как вид лишения свободы в российском праве XIX в. // Правоведение. - 2000. - № 4. - С. 180-185.
108. Сергиевский В.А. Пенитенциария и изучение преступности в России. // Правоведение. - 1990.
- № 5. - С. 50-56.
109. Упоров И. Так начиналось лишение свободы (возникновение наказания в виде тюремного заключения в зарубежной и российской правовой истории) // Преступление и наказание. - 1998.
- № 3. - С. 26-31.
110. Xрестомaтiя з юторп пенггенщарно! системи Укра1ни / За ред. Г.О. Радова, I.I. Резника. - К.: РВВ КВС, 1998.-Т.!-Ч.1.-414с.
111. Xрестомaтiя з юторп пенггенщарно! системи Укра1ни / За ред. Г.О. Радова, I.I. Резника. - К.: РВВ КВС, 1998. -Т1. -Ч.2.-402с.
112. Кримшально-виконавче право Укра!ни: Навчальний поабник / За ред. О.М. Джужи. - К.: Юршком штер, 2002. - 446с.
113. Уголовно-исполнительное право России: Учебник / Под. ред. А.И. Зубкова. - М., 1997. -487с.
114. Коковцев В.Н., Рухлов С.В. Систематический сборник узаконений и распоряжений по тюремной части. - СПб., 1890. - 562с. (18с. прилож.).
Григорьев О.М. Историография развития пенитенциарной системы и законодательства Украины (до 1917 г.).
Статья посвящается историографии вопроса формирования и развития тюремной системы, пенитенциарного законодательства в Украине в дооктябрьский 1917 г. период.
Ключевые слова: пенитенциарное законодательство, тюремные учреждения, лишение свободы, тюремное заключение, пенитенциарная наука, уголовное право, уголовно-
35
исполнительное право, уголовные наказания, тюремное ведомство, юридическая литература, исследования, законодательные, ведомственные нормативные акты, документальные материалы.
Grigor'ev O.M. The historical search of the problem of development of the penitensiarial system and legislation in Ukraine before 1917.
The article deals with the problems of historical search of formation and development of prison's system, penitensiarial legislation in Ukraine in tfe period before 1917.
Key words: penitensiarial legislation, prison's bodies, deprivation of freedom, imprisonment, penitensiarial science, criminal law, criminal and executive law, criminal punishment, prison's department, juridical literature, exploration, act of legislation, departmental act, normative act, documentary materials.
Надiйшла до редакцл 16.03.2009 р.
36
