Научная статья на тему 'Становление системы учреждений исполнения наказаний в виде лишения свободы в советский период развития украинского государства'

Становление системы учреждений исполнения наказаний в виде лишения свободы в советский период развития украинского государства Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
133
104
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДі ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛі / ТЮРМА / ВИПРАВНО-ТРУДОВА КОЛОНіЯ / ВИПРАВНА КОЛОНіЯ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Изосимова К. С.

В статье рассматриваются вопросы создания и становления системы учреждений исполнения наказания в виде лишения свободы в советский период развития Украинского государства (1917 1920 гг.).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

In the article are talking about Creation of system the institutions of punishment in the form of deprivations of freedom in the Soviet period of development of Ukrainian state (1917 1920).

Текст научной работы на тему «Становление системы учреждений исполнения наказаний в виде лишения свободы в советский период развития украинского государства»

УДК 343. 8: 343. 26 К. С. 1зос1мова,

астрантка Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

У ВИД1 ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛ1 В РАДЯНСЬКИЙ ПЕР1ОД РОЗВИТКУ

УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ

У статп розглядаються питання створення i становлення системи установ виконання покарання у видi позбавлення волi в радянський перюд розвитку Укра!нсько! держави (1917-2004 рр.).

Ключовг слова: установа виконання покарання у видi позбавлення вол^ тюрма, виправно-трудова колонiя, виправна колошя.

Сучасна укра!нська наука кримшально-виконавчого права активно займаеться iсторiографiчною спадщиною дорадянських i радянських часiв, у тому чист i проблемами розбудови шституту установ виконання покарань у видi позбавлення волi, який потребуе зосередженого дослщження всiх етапiв свое! еволюци. Мета статтi полягае в дослщженш установ виконання покарань якраз радянсько! доби, що виконували покарання у видi позбавлення волi, вивчення суспшьних вiдносин, що виникли у зв'язку з виконанням цього виду кримшальних покарань протягом кшькох десятилт ХХ ст.

Лютнева революцiя в Росшськш iмперii та 11 наслщки серйозно вплинули на становище тюремно! справи. З одного боку, руйшвна сила революцшно! стихи завдала ютотно! матерiальноi шкоди системi установ виконання покарань, вщновлення яко! виявилося не тд силу Тимчасовому уряду Росшсько! iмперii, а з другого - змшився соцiально-полiтичний лад у кра!ш, вiдбулося часткове руйнування бюрократичних управлшських структур царського тюремного вiдомства, серйозна змша кадрiв вищо! управлшсько! ланки, що надало широю можливостi для розробки абсолютно ново! за змютом концепцп виконання кримiнального покарання у видi позбавлення волi, у тдгрунтя яко! були закладенi принципи гумашзму й демократичних засад [17, с. 22]. Жовтнева ж револющя не дала тако! можливостi, хоча радянський етап розвитку цих установ розпочався все ж таки зi спроби реалiзацii провщних iдей, що сформувалися в дореволюцшний перiод. Багато вщомих учених-правознавцiв (як-то О. О. Жижиленко, С. В. Познишев, С. Г. Ширвшдт та iн.) сприйняли Радянську владу i працювали в радянських державних органах та установах, вносячи в тому чист i прогресивш демократичнi засади виконання покарань в оргашзащю й дiяльность структур [Див.: 14; 18]. У подальшому Радянська влада спрямувала сво! кроки на трансформащю царсько! полiтики виконання покарань в зовам шшу полiтику ново! влади - виправно-трудову, фундамент яко! було закладено ще професором О. О. Жижиленко, який втшював в життя iдеi про виправлення засуджених. Саме вони й послужили виникненню в той час нового термша - «виправно-трудове право» (в царський перюд сукупшсть знань про виконання покарань iменувалась i «пенiтенцiарна пол^ика», i «кримiнально-пенiтенцiарне право», i «пештенщарне право») [7, с. 67].

На думку С. В. Познишева, пештенщарна наука належала до циклу дисциплш, куди входять кримiнальне право, психолопя, психiатрiя, гiгiена та iн. [14, с. 6]. С. Г. Ширвшдт зазначав, що разом з питаннями юридичними й суто пештенщарними ця наука охоплювала господарсью, виробничi, просв^ительсью, медико-санiтарнi та iншi питання [18, с. 35]. У зв'язку з тим, що виконання покарань примушуе виршувати проблеми, що виходять за рамки Загально! частини кримiнального права, вимагае знання психологи, медицини, псииатрп, економши, педагогiки та iнших наук,

М. М. 1саев пропонував назвати цю науку «кримшально-пештенщарне право» [5, с. 8]. Як бачимо, радянське виправно-трудове право складалося не як галузева юридична наука i не як суто юридична, а як наука, охоплююча комплекс вщомостей як з юридичних, так i з шших галузей знань, що суттево вплинуло на формування системи оргашв та установ виконання покарань.

Нову систему установ виконання покарань у видi позбавлення волi спочатку було закладено в Росп Тимчасовою iнструкцiею НКЮ РРФСР вщ 23 липня 1918 р. «Про позбавлення волi як заходу покарання i про порядок вiдбування такого». У нш було вказано, що застосовуються не Звiд установ та уставiв про тримання пiд вартою i про засланих (т. XIV Зводу закошв Росшсько!' iмперii), а положення Загально'1 тюремно'1 шструкци 1912 р. - лише в частиш, що не суперечить цш 1нструкцп. Вона встановлювала, що мiсця позбавлення волi подiляються на чоловiчi й жшоч^ а за призначенням на таю: (1) загальш мiсця ув'язнення (тюрми); (2) хлiборобськi колонн й реформатора як виховно-каральнi установи, особливо для оаб молодого вiку, засуджених до позбавлення волц (3) iспитовi заклади для осiб, щодо яких iснують пiдстави для послаблення режиму або для дострокового звшьнення; (4) каральш лiкувальнi заклади для тримання арешташив з помiтно вираженими психiчними дефектами; (5) в'язничнi шпиталi; (6) арештш помешкання для короткочасного тримання пщслщних та арештантiв, якi пщлягають пересилцi (ст. 598) [9, с. 708]. Положення Тимчасово'1' шструкцп в 1918-1920 рр. зi встановленням Радянсько'1' влади дiяли й на територп Украши до створення у складi Всеукрашського вiйськово-революцiйного комiтету спочатку Комюп юстицп, потiм -Народного комiсарiату юстицп. До останнього входив Центральний каральний вiддiл, який на кшець 1920 р. видав понад 80 документсв з питань виконання покарань, у тому чист й аналопчну росiйськiй Тимчасову iнструкцiю про позбавлення волi як мiри покарання i про порядок його вiдбування [16, с. 21].

З появою значно'1 кiлькостi пiдзаконних актiв у цариш дiяльностi органiв та установ виконання покарань, з формуванням пол^ики у цш сферi як виправно-трудово'1, а не пештенщарно'1 виникла необхiднiсть щодо 1х систематизаци. Така потреба була пiдтверджена науковцями i практиками пращвниками на Всеросiйському з'iздi працiвникiв виправно-трудових установ, що проходив у Мос^ 18 - 24 жовтня 1923 р. [8, с. 1273]. Результатом цього стало прийняття в 1924 р. Виправно-трудового кодексу РРФСР, а в 1925 р. - Виправно-трудового кодексу УРСР.

I ВТК РРСФСР, i ВТК УРСР знову змшили систему установ виконання покарань. Так, вщповщно до ст. 25. ВТК УРСР систему установ виконання покарань становили: (а) будинки попереднього ув'язнення, (б) будинки примусових робгг, (в) перехщш трудовi будинки, (г) трудовi колонн (сшьсько-господарсью, ремiсничi й фабрично-заводсью), (д) установи для хворих в'язшв (лшарш, колонн для туберкульозних), (е) трудовi будинки (реформатора) для неповнол^шх правопорушникiв; (е) iзолятори спецiального призначення [6, с. 11]. Але положення цього Кодексу не знайшли широкого втшення, оскшьки репресивна полiтика Радянсько'1 влади призвела до того, що вони, починаючи з 30-х i до 60-х рокiв, майже не застосовувались, а пiдмiнялись нормативними актами РНК СРСР, НКВС СРСР, МВС СРСР i Ради МЫс^в СРСР, якi постiйно змiнювали систему покарань та установ виконання покарань, змют режиму та правовий статус засуджених [16, с. 23]. Наприклад, постановою РНК СРСР вщ 6 листопада 1929 р. «Про змши статей 13, 18, 22 i 38 Основ кримшального законодавства СРСР i союзних республш» зазначалося, що позбавлення волi вiдбуваеться в загальних мюцях ув'язнення й у виправно-трудових таборах, що почали використовуватися бшьшою мiрою не для виправлення засуджених в умовах сустльно-корисно! працi, а для становлення й розбудови радянсько! економiки й народного господарства за рахунок 1'х дешевох працi [10, с. 1369]. Виправно-трудовi табори, по сут^ стали головними закладами в системi установ виконання покарань у видi позбавлення волi. За неповними, до реч^ пiдрахунками у перюд 30-50-х рокiв у них вщбули покарання понад 2 млн засуджених до позбавлення вол^ переважну частину яких по^м

було реабштовано [4].

У зв'язку Ï3 цим вщбулась i децентралiзацiя влади в системi виконання кримшальних покарань. Якщо в 20-х - на початку 30-х рокГв установи виконання покарань у видi позбавлення волi знаходились у вiданнi НКЮ УРСР, то вже в 1934 р. зпдно з постановою ЦВК СРСР вiд 10 липня було створено Всесоюзний НКВС СРСР [11, с. 506], якому згодом були тдпорядковаш вс мiсця позбавлення волГ, пiдвiдомчi НКЮ союзних республiк. Змши у вищому керiвництвi СРСР, своерщна так звана «вщлига» в суспшьних вiдносинах, новi науковi працi й новi ще'' М. О. Стручкова, М. Д. Шаргородського, G. Г. Ширвшдта, Б. С. Утевського та шших, пiдштовхнули до подальшого розвитку тако'' галузi юридично'' науки, як виправно-трудове право [16, с. 24]. Наведеш обставини призвели до прийняття в 1958 р. нових Основ кримшального законодавства СРСР i союзних республш, в яких зазначалося, що вiдбування покарання засудженими до позбавлення волi здiйснюeться тiльки у виправно-трудових колошях i тюрмах, а неповнолГтшми - у трудових колонiях для неповнолГтшх [13, с. 3]. Ц положення Основ знайшли свое закршлення у новому Кримiнальному кодексi УРСР 1961 р. [3; 1961. - № 2. - Ст. 14] i в Основах виправно-трудового законодавства Союзу РСР i союзних республш 1968 р. [12, с. 14], на пiдставi яких були прийнят новi виправно-трудовi кодекси вах союзних республiк. Зокрема, ВТК УРСР 1970 р. встановлював, що покарання у видi позбавлення волi виконують виправно-трудовi колонн, тюрми й виховно-трудовi колони [2, с. 17].

Суттевi соцiально-полiтичнi, економiчнi та правовi змши в сустльста, що мали мюце наприкiнцi 80-х рокГв, загострили питання про чергову реформу законодавства в галузГ виконання кримшальних покарань. Сощально-полГтична нестабшьшсть у державi, недосконалiсть законодавчо'' системи вимагали впевнених крокГв з метою оновлення системи установ виконання покарань у видГ позбавлення воль З урахуванням цих чинникГв i з проголошенням у 1991 р. Укра'ни як незалежно'' держави у 2003 р. було прийнято Кримшально-виконавчий кодекс Укра'ни. ПорГвняно з ВТК УРСР 1970 р. вш закршлював абсолютно Гншу систему установ виконання кримшальних покарань. За цим Кодексом засуджеш до позбавдення волГ вщбувають покарання тГльки у виправних колошях, якГ, у свою чергу, подшяються на колонн мГнГмального, середнього й максимального рГвшв безпеки. ПершГ додатково дшяться на колонн мГнГмального рГвня безпеки Гз загальними й полегшеними умовами тримання [3; 2004. - № 3-4. - Ст. 21]. Стаття 11 КВК Укра'ни вже не передбачае таких установ виконання покарання у видГ позбавлення волГ, як тюрма.

АналГз цього кодифГкованого документа свГдчить, що в ньому реалГзовано загальновизнанГ концептуальнГ положення про демократизащю, гуманГзацГю, диференцГацГю й шдивщуалГзащю виконання кримГнального покарання у видГ позбавлення волГ. ВГн став правовим фундаментом для прийняття низки шших законодавчих i пщзаконних нормативно-правових акпв, спрямованих на подальше вдосконалення практики виконання кримшальних покарань. Таким чином, на вГтчизняних теренах завершився етап переходу вщ права виправно-трудового до кримшально-виконавчого. Звичайно, ще й дотепер залишаеться чимало невирГшених проблем у сферГ виконання кримГнальних покарань, у тому числГ й позбавлення волГ, але Укра'на сто'ть на шляху 'х розв'язання.

Список ттератури: 1. Васильев И. М. Наказание по советскому уголовному праву: учеб. пособ. [для слушателей и курсантов учеб. завед. МВД СССР] / И. М. Васильев; под ред. В. А. Владимирова. - М.: Изд-во РАП, 1970. - 89 с. 2. Виправно-трудовий кодекс вщ 23.12.1970 р. // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1971. - № 1. - Ст. 6. 3. Вщомосп Верховно'' Ради УРСР. 4. ГУЛАГ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/ГУЛаг. 5. Исаев М. М. Основы пенитенциарной политики: моногр. / М. М. Исаев. - М.-Л.: Госиздат, 1927. - 195 с. 6. Исправительно-трудовой кодекс УССР. - Харьков, 1925. - 52 с. 7. Маслихин А. В. Становление и развитие советского исправительно-трудового права (1941-1969 гг.): моногр. / А. В. Маслихин, Д. М. Мурзин,

Н. А. Стручков - Рязань: Рязан. высш. шк. МВД СССР, 1988. - 148 с. 8. О вступлении в силу Исправительно-трудового кодекса РСФСР: пост. 2-й сессии Всеукр. ЦИК IX созыва // Собр. узаконений и распоряж. раб. и крест. правительства РСФСР. - 1925. - Ч. 94-95. -С. 1273-1278. 9. О лишении свободы, как о мере наказания, и о порядке отбывания такового (Временная инструкция): пост. НКЮ РСФСР // Собр. узаконений и распоряж. раб. и крест. правительства РСФСР. - 1942. - № 53. - С. 708-714. 10. Об изменении ст. ст. 13, 18, 22 и 38 Основных начал уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик: пост. ЦИК и СНК СССР // Собр. законов и распоряж. раб.-крест. правительства СССР. - 1929. - № 72.

- С. 1369-1372. 11. Об образовании общесоюзного Народного комиссариата внутренних дел: пост. ЦИК СССР // Собр. законов и распоряж. раб.-крест. правительства СССР. - 1934.

- № 36. - С. 306-307. 12. Об утверждении Основ исправительно-трудового законодательства Союза ССР и союзных республик: Закон СССР от 11.06.1969 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. - 1973. - № 18. - Ст. 229. 13. Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик // Сб. норм. актов и матер. суд. практики по вопр. определения вида испр.-труд. учреждения лицам, осужд. к лишению свободы. - М.: ИНФРА-М, 1966. - 61 с. 14. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки: моногр. / С. В. Познышев. - М. : Юрид. изд-во НКЮ РСФСР, 1923. - 335 с. 15. Положение об исправительно-трудовых лагерях // ПСЗ СССР [Электрон. ресурс] - Режим доступа: http://www.ussrdoc.com/ussrdoc communizm/ussr 3638.htm. 16. Степанюк А. Х. Засоби виправлення та ресоцiалiзацiï засуджених до позбавлення волк моногр. / за заг. ред. А. X. Степанюка. - X.: Кроссроуд, 2011. - 323 с. 17. Уткин В. А. Наказание и исправительно-трудовое воздействие: моногр. / В. А. Уткин - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1984. - 189 с. 18. Ширвиндт Е. Г. Наше исправительно-трудовое законодательство: моногр. / Е. Г. Ширвиндт. - М.: Юрид. изд-во НКЮ РСФСР, 1925. - 116 с.

СТАНОВЛЕНИЕ СИСТЕМЫ УЧРЕЖДЕНИЙ ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЙ В ВИДЕ ЛИШЕНИЯ СВОБОДЫ В СОВЕТСКИЙ ПЕРИОД РАЗВИТИЯ УКРАИНСКОГО ГОСУДАРСТВА Изосимова К. С.

В статье рассматриваются вопросы создания и становления системы учреждений исполнения наказания в виде лишения свободы в советский период развития Украинского государства (1917 - 1920 гг.).

Ключевые слова: учреждение исполнения наказания в виде лишения свободы, тюрьма, исправительно-трудовая колония, исправительная колония.

CREATING SYSTEM OF INSTITUTIONS OF PUNISHMENT IN THE FORM OF DEPRIVATIONS OF FREEDOM IN THE SOVIET PERIOD OF DEVELOPMENT OF

UKRAINIAN STATE Izosimova K. S.

In the article are talking about Creation of system the institutions of punishment in the form of deprivations of freedom in the Soviet period of development of Ukrainian state (1917 - 1920).

Key words: the institution of punishment in the form of deprivations of freedom, prison, correctional labor-colony, labor colony.

Надтшла доредакци 21.03.2013р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.