CC BY
30
7. Кузнецов С.И., Пушкарь В.В. Таксономическая, количественная й возрастная структура хвойных городских насаждений Лесостепи УССР// Интрод. й акклим. растений. 1988, вып. 9. - С. 46-50.
8. Кузнецов С.1., Казанська Н.А., Богданьок Р.В. Використання та штродукцшний потенщал хвойних для гiрських садово-паркових ландшафтсв в умовах Полiсся та Люостепу Укра'ни// 1нтрод. рослин. - 1999, № 2. - С. 118-122.
9. Кузнецов С.1., Левон Ф.М., Клименко Ю.О., Пилипчук В.Ф., Шум1к М.1. Су-часний стан та шляхи оптимiзащi зелених насаджень у Киев^/ 3б.: 1нтрод. i зелене буд-во - Бь ла церква: Вид. "Мустанг". - 2000. - С. 90-104.
10. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
11. Липа А. Л., Косаревский И. А., Салатич А.К. Озеленение населеннмх мест -К.: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1952. - 743 с.
12. Пилипчук В.Ф. Дендрофлора покритонасшних у парках Киева та перспективи оптимiзащi 'х насаджень. Авт. дис.... канд. бюл. наук - К., 1996. - 21 с.
13. Черевченко Т.М., Чувжша Н.В. Старовинш парки - першоджерела штродукцп тротчних i субтротчних рослин в Укра'ш// 1нтрод. рослин. - 2000, № 2. - С. 3-10.
УДК 911.2 Проф. 1.П. Ковальчук, д-р географ. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
1СТОРИКО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З УРБОСИСТЕМ: КОНЦЕПЦ1Я, АЛГОРИТМИ, ПРОБЛЕМИ
Представлеш концепцiя i алгоритми мюького системного аналiзу також як i де-якi проблеми !х розслщування.
Prof. I.P. Koval'chook
Historic and geographic analysis of urban system: concept, algorithms and problems
The concept and algorithms of urban systems analysis as well as some problems of their investigation are presented.
Актуальшсть теми
В умовах невпинного зростання кшькост мют i чисельност населения у мюьких поселеннях помггно попршуеться еколопчна ситуащя в них i на прилеглш територи, збщнюеться бiологiчне i ландшафтне рiзноманiття, роз-виваються небезпечнi природно-техногенш процеси, ускладнюються саштар-но-епiдемiологiчнi умови проживання населення. Такий сценарш розвитку урбосистем вимагае посилено! уваги вчених до широкого спектру проблем цих поселень, аналiзу юторичних причин !х виникнення, монiторингових дослiджень впливаючих на урбосистеми природних та антропогенних чинни-кiв. Надiйним iнструментом вивчення цих проблем та обгрунтування шляхiв !х розв'язання е iсторико-географiчний аналiз урбосистем, про що свiдчить активне використання iсторико-географiчних знань у вирiшеннi багатьох проблем сьогодення [1-4, 6-8]. У зв'язку з цим сформулюемо концепцш та обгрунтуемо алгоритми iсторико-географiчного аналiзу урбосистем.
Концепцiя iсторико-географiчного аналiзу урбосистем
Iсторико-географiчним аналiзом урбосистем (1ГАУ) називають дослщ-ження, спрямованi на реконструкцш доiсторичних умов та оцiнку стану при-
1. Теоретичнi засади урбоекологи та фггомелюраци
27
родного середовища мiста, вiдтворення поселенського навантаження на нього на рiзних етапах розвитку урбосистеми, встановлення масштабiв трансформа-цшних процесiв та !х iнтенсивностi, отримання шформаци про екологiчнi нас-лщки функцiонування мiста як культурного, промислового, арх^ектурного i житлового центру, прогнозування стану урбосистеми та 11 складових з рiзною завчаснiстю. При такому розумшня сутi iсторико-географiчного аналiзу вш виступае передумовою, першим елементом урбоеколопчного монiторингу.
Урбоекологiчним монiторингом називаемо систему спостережень, збору, нагромадження, обробки, узагальнення та штерпретаци шформаци про стан природних, техногенних i людських (суспшьних) компонентiв урбосистеми на сучасному i минулих етапах 11 розвитку, вiзуалiзащ! отриманих даних, прогнозування змш, обгрунтування прийняття управлiнських рiшень, спрямованих на оптимiзацiю стану i функщонування мюько! геосистеми. Iсторико-географiчний аналiз урбосистеми у широкому розумшня цього тер-мшу включае як збiр i детальний розгляд шформаци про стан кожного компонента урбосистеми (вщ геолопчно! будови i рельефу територй, на якiй сформувалося мiсто, до його грунтiв, поверхневих i тдземних вод, рослинно-го покриву, тваринного свiту, житлових будiвель, об,ектiв промисловост^ культури, архiтектури тощо i населення), про впливаючi на не! чинники i процеси, що вiдбуваються у мют^ так i синтез отриманих даних (видшення пiдсистем, комплексiв рiзних рангiв, районування мiста за тими чи шшими критерiями тощо, передбачення змш стану мюько! системи).
Метою 1ГАУ е комплексне дослiдження уЫх аспектiв життя мiста -його структури, будови, станiв, функцiонування, тенденцш змiн тощо - в ю-торичному !х розвитку для виршення прогностичних, управлiнських та опти-мiзацiйних завдань.
Головними завданнями 1ГАУ е: 1) реконструкщя стану природного середовища (ландшаф^в та !х компонентiв) на рiзних етапах формування i розвитку урбосистеми; 2) вщтворення ютори розвитку урбосистеми та !! складових, видшення еташв формування мiста як природно-техшчного утво-рення; 3) оцiнка масштабiв та iнтенсивностi трансформацiйних процесiв, що вщбувалися у довкiллi пiд впливом росту мюько! системи; 4) забезпечення ретроспективною шформащею створюваних систем мошторингу мiських по-селень; 5) виявлення та ощнка геоекологiчних наслiдкiв росту i мстарiшанням урбосистеми; 6) побудова комп'ютерних моделей та Г1С мюта; 7) прогнозування траекторiй розвитку урбосистеми та И природно!, техногенно!, демог-рафiчноl, сощокультурно!, еколопчно! шдсистем i компонентiв; 8) популяри-защя знань про урбосистему в геокультурному середовишд, сферi туризму та матерiально!, культурно! i духовно! спадщини людства.
Важливою складовою iсторико-географiчних дослiджень урбосистем е: видшення та аналiз ландшафтно-арх^ектурних елементiв (ЛАЕ) мiста i ландшафтно-арх^ектурних груп (ЛАГ) та ландшафтно-архiтектурних маси-вiв (ЛАМ), ландшафтно-архiтектурних комплексiв (ЛАК) i ландшафтно-архь тектурних систем (ЛАС). ЛАЕ називають (Дмитрук, 2000, с. 32) найменшi одиницi урбанiзованого ландшафту, однорщний простiр з певним складом ге-
28
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
огоризонтiв та одним елементом антропогенного освоення. В якостi дiагнос-тичних ознак при ïx видiленнi виступають: 1) однорщт рельефоутворюваль-нi вiдклади; 2) домшуючий тип та однакова штенсившсть господарського ви-користання; 3) розташування в межах однiеï мiкро - чи мезоформи рельефу; 4) однорщш мжрокшматичш, гiдрогеологiчнi i гiдрологiчнi умови; 5) один рiзновид грунту (природного чи штучного). ЛАГ називають кшька поеднаних ЛАЕ, якi утворюють функщонально пов,язанi елементарнi дiлянки (Дмитрук, 2000). Вони видшяються на пiдставi таких ознак: 1) функщонально пов'язане розташування ЛАЕ; 2) яюсна рiзноманiтнiсть ЛАЕ; 3) одномаштш приповер-xневi вщклади; 4) приуроченiсть до однiеï форми рельефу (мiкрорiвня); 5) од-номаштний режим температури i зволоження.
Ландшафтно-арх^ектурним масивом називають поеднання кiлькоx ЛАГ, що представляють собою однорщт, закономiрно розташованi арх^ек-турнi ансамблi, тюно пов,язанi з однiею мезоформою рельефу, одномаштним режимом температури i зволоження, однорщними рельефоутворювальними i грунтоутворювальними вщкладами, одноманiтним функцiональним викорис-танням i типовою планувальною структурою.
Планувально-видовi поеднання кшькох ЛАМ, що характеризуються одним архггектурним стилем забудови, специфiчним "вписуванням" будiвель в ландшафт, наявнiстю оригшальних зелених елементiв утворюють ландшаф-тно-архггектурш комплекси.
Базуючись на такому пiдxодi до розчленування урбосистеми на структуры елементи нижчих рангiв, мюто треба розглядати як ландшафтно-архь тектурну систему (ЛАС). О.Ю. Дмитрук (2000, ст. 33) ЛАС називае "плану-вальне, структурне, i функцiональне поеднання ЛАК, що утворюе територь альну еднiсть з певним характером оргашзаци, функцiонування, керування i розвитку ".
Розроблену О.Ю. Дмитруком концепщю ландшафтно-арxiтектурниx систем дощльно використати в якостi базовоï при iсторико-географiчному аналiзi мiста. Вiдомi й дещо iншi пiдxоди ландшафтознавчого змiсту до вив-чення урбосистем [5].
Зауважимо, що можливий також басейновий шдхщ до юторико-геогра-фiчного аналiзу мiста. У цьому випадку його територiя розчленовуеться на ба-сейни рiчок рiзниx ранпв, якi виступають в якостi операцшно-шформацшних територiальниx об,ектiв (комiрок), для яких збираеться шформащя про стан компоненпв довкiлля, особливостi розмiщення будiвель i населення, транспортних, шших життезабезпечуючих та iнформацiйниx комунiкацiй, поши-рення i розвиток природних i техногенних процешв, напругу еколопчно].', де-мографiчноï, санiтарно-епiдемiологiчноï ситуаци, iншi аспекти i сторони стану функщонування урбосистеми. Перевагою цього шдходу е можливють активного використання методу балансiв (енергетичного, водного, бюпродукцшно-го, матерiально-ресурсного, працересурсного тощо) при дослщженш парамет-рiв стану i функцiонування урбосистем та ix структурних елементiв.
Вихiдною iнформацieю, яка використовуеться в якостi базовоï при ю-торико-географiчному аналiзi урбосистеми, виступають:
1. Теоретичш засади урбоекологи та фiтомелiорацГí
29
• палеогеографiчнi данi, яю вiдображають клiматичнi i ландшафтно-географiч-нi умови, що передували етапу заселення територи i виникненню мiста;
• археологiчнi данi, як дозволяють встановити дату виникнення поселень -вiдтворити природнi умови того часу, особливост розмiщення поселень, !х вплив на природне середовище;
• юторичт факти, зафiксованi в л^описах та iнших письмових документах, як вiдображають специфiчнi риси часу виникнення чи певного етапу розвитку поселення;
• арх1вт документи, що стосуються шторп заселення краю, виникнення мiст, землеволодiння, будiвництва i функцiонування об'екпв рiзного призначення на територи мiста, створення зелених насаджень певного виду тощо;
• рiзночасовi плани, топографiчнi i тематичнi карти, як вiдображають будову рельефу, розташування елеменпв гiдрографiчноi мереж^ лiсiв, луюв, паршв, скверiв, дорщ вулиць, площ та iнших об'екив архiтектурно-планувального каркасу мiста;
• аеро^ космофотоматерiали рiзних рошв i сезотв знiмання, як передають ландшафтно-архiтектурну моза!ку мiста, екологiчний стан його компоненпв, тенденцл розвитку тощо;
• документи планувального та ландшафтно-архiтектурного змiсту (Генеральш плани мюта, плани перспективно! забудови мшрорайотв, розмiщення зелених насаджень, об'екив рекреацп тощо);
• рiзночасова статистична iнформацiя, яка дае уяву про природно-ресурсний,
• и 1 • и и и и •
еколопчний, демографiчний, господарський, туристський, культурний, ште-лектуальний тощо потенщал мюта, його динамiку;
• лтратура (монографii, статп, альбоми, довiдники, пупвники тощо);
• географiчнi iнформацiйнi системи мшта, як створюються в остант роки;
• монiторингова iнформацiя, яка в багаторiчному аспект! вiдображае стан i змiни як компонентов мюта, так i чинниюв, що впливають на його функцюиування.
Алгоритми 1ГАУ
При постановц1 1сторико-географ1чних дослщжень урбосистем над-звичайно важливим е виб1р метод1в, прийом1в { способ1в дослщжень та 1х вщ-повщне поеднання у вигляд1 комплексно! методики. Методика 1ГАУ пред-ставляе впорядковану систему традицшних (класичних), нових (некласич-них) { новггшх (постнекласичних) способ1в, прийом1в { метод1в локального та регюнального анал1зу, синтезу { прогнозу, базованого на ландшафтознавчому та системному шдходах { теоретичних положеннях, що трактують мюто як складну блокову структуру, в якш тюно пов'язаш природна (ландшафт { його компоненти), техногенна (буд1вл1, архггектурш комплекси, комушкаци), со-цюприродна (люди), геокультурна (пам'ятки природи, ютори, культури) та ментальна (етнотрадици, поведшка, дух мюта) тдсистеми.
Методику дослщжень мюта доцшьно вщобразити у вигляд1 алгоритму. Алгоритм1зац1я дослщжень забезпечуе лопчно-послщовне виконання дослщницьких процедур на кожному з еташв дослщження з використанням тих чи шших метод1в, прийом1в { способ1в та вщповщного теоретико-методо-лопчного забезпечення. При цьому результати пром1жних еташв використо-вуються в якост основи для виконання дослщжень на наступному еташ.
30
Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци
Рис. 1. Алгоритм iсmорико-гeографiчного аналау урбосистеми
1. Teopera4HÍ засади урбoeкoлoгïi та фiтoмeлюрaщï
З1
Рис. 1. Алгоритм iсторико-гeографiчного aHanÎ3y урбосистеми (продовження)
На oснoвi нашсгс дoсвiдy дсслщжень ypбoсистем пpoпoнyeмo наступ-ний ^ropm^, ïx iстopикo-геoгpафiчнoгo аналiзy (pис. 1). За цим алгopитмoм нами здшснена oцiнка стану, визначенi масштаби i тенденци тpансфopмацiï piчкoвoï меpежi, poслиннoгo пoкpивy, забудсви, тpанспopтнoï меpежi Львсва за piзнi iнтеpвали ХХ столбя. Деякi з oтpиманиx pезyльтатiв дсслщження динамiки poслиннoгo пoкpивy (лiсистoстi) iлюстpye pис. 2, який вiдoбpажаe сyмаpнi змiни плoщi зелениx насаджень мюта за майже 50-piчний пеpioд. no-бyдoванi таксж каpти сyмаpниx змш густоти piчкoвoï меpежi, щiльнoстi дс-pir, ступеня забyдoванoстi теpитopiï таща. Ц кapти мажуть слугувати в я^с-тi фaктoлoгiчнoï бази для пpoгнoзyвaння змiн кoмпoнентiв дoвкiлля, плану-вання пpиpoдooxopoнниx та пpиpoдoвiднoвниx зaxoдiв, oцiнки екoлoгiчнoгo пoтенцiaлy мiськиx ландшаф^в.
32
Про6лсми ур6осколог11 та фiтомeлюращï
шкала сумарних змш зал1сненосп> %
-100 -60 -40 -20 -10 0 10 20 40 60 100
-■— мели Львова 1925 року
------------------------......-......- мели Львова 1971 року
Рис. 2. Картограма сумарних змш залiсненостi територи Львова i його ократ
(за перюд 1925-1971 рр.)
Проблеми 1ГАУ. До них вщносимо:
• складтсть 1сторико-географ1чних реконструкций будови 1 стану урбосистем на рантх етапах !х розвитку. Це зумовлено неповнотою 1 фрагментартстто юторичних ввдомостей стосовно стану природи 1 мюького середовища у дав-т часи;
• невелику точтсть перших картограф1чних твор1в, на яких ввдображет ком-поненти природного середовища мюта та його буд1вт 1 комуткаци. Вона може штотно попршити яшсть 1сторико-географ1чних реконструкций;
• довол1 високу вартють метод1в абсолютного датування ввдклад1в 1 визначен-ня в1ку форм рельефу, ландшафт1в та побудованих урбосистем. Через це ме-
1. Теоретичнi засади урбоекологи та фггомелюраци
33
тоди абсолютного датування використовуються не так часто, як цього хоть лося б;
• необхвдтсть широкого застосування технологш Г1С та аерокосмофото-ш-формащйних матерiалiв при iсторико-географiчному моделюваннi урбосистем. 1х використання стримуеться високою цшою та складнiстю отримання;
• розробку досконалiших технологiй iнтегрування та використання шформаци, отримано! у ходi 1ГАУ у процес вирiшення екологiчних та господарських проблем мiста.
Висновки
1сторико-географ1чний анал1з урбосистем е важливою складовою ком-плексних дослщжень мюьких поселень, а його результати - базою для реаль зацп програми урбоеколопчного мониторингу.
1ГАУ повинен здшснюватися за запропонованим дослщницьким алгоритмом, в якому поеднуються широкий спектр метод1в 1сторико-географ1ч-них реконструкцш стану ландшаф^в мюта та !х компонент, забудови територи i трансформацн компоненлв довкшля з методами картограф1чних, по-льових i лабораторних дослiджень актуальних урбосистем та !х компонентiв.
Для шдвищення точностi та якостi iсторико-географiчноi шформаци важливо ширше використовувати аерокосмiчнi джерела i технологи Г1С.
Лггература
1. Дмитрук О.Ю. Урбанютична географ1я. Ландшафтний тдхщ. (Методика ландшафтного анашзу урбашзованих територш): Монограф1я. - К.: РВЦ "Кшвський ушверси-тет", 1998. - 139 с.
2. Дмитрук О.Ю. Урбанютична географ1я з основами урбогеоекологп (ландшафтоз-навчий аспект): Навч. поабник. - К.: РВЦ "Кшвський ушверситет", 2000. - 140 с.
3. Жекулин В.С. Историческая география: предмет и методы. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. - 224 с.
4. Ковальчук I. 1сторико-географ1чний анашз, синтез i прогноз// 1стор1я украА'нсько! географи. Всеукр. наук.-теорет. часопис. - Тернопшь: Урожай. - 2002, вип. 6(2). - С. 7-23.
5. Круглов И.С. История, современное состояние и перспективы освоения природных территориальных комплексов города Львова и окрестностей. Автореф. дис.... канд. ге-огр. наук. - К., 1992. - 22 с.
6. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 1999. - 360 с.
7. Методические рекомендации по исследованию историко-архитектурного наследия в городах Украинской ССР. - К.: Наука, 1982.
УДК 711 Проф. А.М. Рудницький, д-р архтектури -
НУ "Львiвська полiтехнiка,
УПРАВЛ1ННЯ М1СЬКИМ СЕРЕДОВИЩЕМ
Цшеспрямоване кер1вництво процесами формування арх1тектурно-просторово-го середовища мют, сш i регюшв е одшею з найважлив1ших функцш держави та l! законодавчих оргашв. Це керування мае вщбуватися на наукових засадах, та мае спиратися на спещально вироблену програму. У статп викладено головш принципи складання ще1 програми та li методолопчш тдстави.
34 Проблеми урбоекологi■i та фiтомелiорацi■i
