CC BY
142
тичнiй дiяльностi, направленiй на оптимiзацiю урбогенних i техногенних еко-систем, створення умов для сталого розвитку мют.
Лггература
1. Бяллович Ю.П. Ведение у культурфитоценологию// Сов. ботаника. - 1936, № 2. С. 21-36.
2. Голубець М.А. Мюто як еколопчна i сощальна проблема// Вюник АН УРСР. -1989, № 12. - С. 47-58.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свгт, 2001. - 400 с.
4. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя. - Львiв: Свiт, 2003. - 540 с.
УДК 631.524+712.41 Проф. Т.М. Черевченко1, д-р бюл. наук, чл.-кор. НАНУ;
проф. С.1. Кузнецов2, д-р бюл. наук
БЮРВНОМАШТТЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УМОВАХ МЕГАПОЛ1С1В ТА ЙОГО ОПТИМ1ЗАЦ1Я (НА ПРИКЛАД1 М. КИСВА)
На основi сучасних дослiджень було розглянуто бiорiзногманiття рослин. Це стосуеться кшьюсного, таксонгомiчного та фiтоценотичного бiорiзноманiття шпиль-кових i листяних дерев та кущiв у Киевi. Загальна кшькють становить 185 видiв i пб-ридiв, 30 культиварiв i форм, включаючи 20 видiв i 10 форм шпилькових.
Prof. N.M. Cherevschenco, d-r of biol. sciens, director;
Prof. S.I. Kuznetsov, d-r of biol. sciens, chief of dep. of dendrology
The biodiversity of trees and shrubs in great sites and its provident
(on the example of Kiev)
The biodiversity of plants was considered on the phone of modem investigations. It is the aggregative quantitative, taxonomical and phytocenotical diversity of gymnosperms and of angiosperms trees and shrubs in Kiev. The total sum is 185 species and hybrids, 30 cultivars and forms, including 20 species and 10 forms of gymnosperms.
У даний час людство почало усвщомлювати, що стан довкшля кожно! краши, кожного мюта чи селища значно попршуеться i вже немае сумшву в тому, що при деградацп довкшля не може бути здорового суспшьства. Еконо-мiчний розвиток кра!н, зокрема !х мегаполiсiв не може зупинитися, але вш мае проходити так, щоб не завдавати непоправно! шкоди довкшлю. Для того, щоб було гармоншне юнування цившзаци з природою, людство у першу чергу мае подбати про збереження та збагачення бюлопчного рiзноманiття, яке е основою життя на Земл^ И найбшьшою цiннiстю, адже якраз воно за-безпечуе iснування бюсфери [1].
Важливу роль у покращенш довкiлля мегаполiсiв, зокрема мiста Киева, мае рослинне рiзноманiття. Однак, асортимент рослин, яю використо-вуються в озелененш м1ста сьогоднi вимагае активного втручання науковцiв з метою його рацюнального збагачення та збереження. Особливо це стосуеться шпилькових видiв рослин. В останш два десятилгття завдяки iнтро-
1 директор, Нацюнальний 6отан1чний сад 1м. М.М. Гришка НАН Укра!ни
2 зав. вщдшом дендрологИ, Нац1ональний ботан1чний сад 1м. М.М. Гришка НАН Укра!ни
дукторам та селекцiонерам CBiTy отримано надзвичайно велику юльюсть форм i культиварiв шпилькових. Причому не тiльки за формою крони (габпу-су) куща чи дерева, а i за надзвичайно рiзним забарвленням. Без сумшву, що вони можуть покращувати естетичний вигляд мюта (особливо взимку), а та-кож помiтно вплинути на очищення повiтря майже протягом всього року.
Хвойш та покритонасiннi у складi мiських насаджень Украши вивча-лись з друго! половини XX столггтя [2, 6, 7, 9-12]. Асортимент деревних рос-лин, який використовують в озелененнi мiст, попередньо було дослщжено у культурi в боташчних садах, дендрарiях, дендрологiчних парках. При обсте-женнi зелених насаджень мют були охопленi всi категори цих насаджень: парки, сквери, бульвари, вулищ, площi.
Ки!в завжди був одним iз найкрасивiших мiст Украши, у першу чергу, завдяки сво!м зеленим насадженням. Швидке територiальне зростання м1ста почалось бiля 200 роюв тому назад, а особливо штенсивно в останнi 40 -50 роюв. Саме в цей перюд було створено новi парки, сквери, iншi мiськi зе-ленi масиви. Ус проблеми зеленого будiвництва у Киевi типовi для iнших мют Украши, у зв'язку з чим ми i зосередили свою увагу саме на дослщженш бiорiзноманiття його насаджень.
Анашз таксономiчного, кiлькiсного та вжового складу зелених насаджень Киева почнемо з голонасшних. Такий анашз було зроблено ще напри-кiнцi минулого столiття [7]. На тепершнш час у зелених насадженнях Киева зростае 20 видiв та 10 культиварiв голонасiнних. Вони походять в основному з Швтчно! Америки (40 %), Циркумбореально! (33 %), Схiдно-Азiатськоi (25 %), та Середземноморсько! (2 %) флористичних областей. Переважаючи-ми видами е ялина звичайна (Picea abies (L.) Karst), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялина колюча (Picea pungens Engelm), та li культивари, туя за-хщна (Thuja occidentalis L.) та ii культивари, ялiвець козацький (Juniperus sabina L.), модрина европейська (Larix decidua Mill.). Часто трапляються широ-когшочник схiдний, сосна Веймутова, поодиноко або невеликими групами -ялина сиза, кипарисовики горохоплодий та Лавсона, псевдотсуга Мензиса, модрини сибiрська та японська, ялiвець вiргiнський, ялиця однотшрна, сосна чорна австршська, тис япдний. Були проаналiзованi вiкова i юльюсна структура провiдних хвойних порщ (ялина колюча, ялина звичайна, ялiвець козацький, модрина европейська, сосна звичайна, туя захщна) В усiх вжових групах вiд 10 до 110 роюв зустрiчаються найбiльш часто ялина звичайна, ялина колюча (10-30 роюв), туя захщна (10-40 роюв), сосна звичайна (3090 роюв). У парках, садах, скверах в основному переважають молодi посадки у вщ вщ 10 до 40 роюв. У старовинних парках Киева при формуванш пейза-жiв значне мюце вiдведено ялинi звичайнiй. Вищезгаданi хвойш породи у вь цi вщ 60-70 до 120 рокiв складають масиви, гайки, групи. Формове рiзнома-нiття хвойних у мiських насадженнях представлено дуже слабо. Практично присутш декiлька культиварiв, такi як "Срiблястий" та "Сизий" ялини колю-чо!, "1рландський" ялiвця звичайного, "Пiрамiдальний" ту!' захiдноi. Асортимент культиварiв потребуе значного розширення, у першу чергу, за рахунок формового рiзноманiття тих видiв, якi вже найбiльш розповсюджеш, а також
безумовно i за рахунок деяких шших видiв. Бiльша частина видiв (75 %) представлена у парках, а у скверах, на бульварах, площах та вулицях, тобто в тих насадженнях, як формують вигляд зеленого вбрання мюта, юнуе чверть усього видового складу хвойних. I безумовно треба зазначити, що у кшьюсному вщношенш, особливо на правобережнш частинi Киева, у зелених насадженнях хвойш вщграють поки що досить незначну роль.
У Киевi в останнiй час розпочалось будiвництво кам'янистих садiв, в яких перше мюце безумовно повинно належати шпильковим, але асортимент !х у цьому вiдношеннi ще дуже бiдний. Навiть в гiрському саду НБС вико-ристовуеться лише 16 видiв i культиварiв хвойних, у т.ч. 11 видiв i культива-рiв ялiвця, у першу чергу ялiвця козацького.
Нашими дослiдженнями [8] встановлено, що свгговий iнтродукцiйний потенщал формового рiзноманiття шпилькових для прських садово-паркових ландшафтiв досить значний (бшя 350 видiв i культиварiв), так що можливост збагачення видового i внутршньовидового рiзноманiття хвойних для форму-вання мiських кам'янистих садiв практично необмежеш.
Що стосуеться покритонасiнних, то за даними дослщниюв НБС iм. М.М. Гришка [9, 12] у Киевi зростае 165 видiв i гiбридiв, 20 культиварiв та форм дерев та кушдв, як вщносяться до 39 родин i 87 родiв. Переважають представники таких областей: Циркумбореально! (23 %), Атлантично-Швшч-но-Американсько! (21 %) та Схiдно-Азiатськоl (15 %), Середземноморсько! (5 %) та 1рано-Турансько! (6 %); 30 % складають види з диз'юнктивними ареалами. Найбшьшим числом родiв представлеш родини Розовi, Жимолостi, Бобов^ Маслиновi, а серед родiв - клен, тополя, липа. У мюькому озелененш найчастiше використовують рослини видiв клен гостролистий (Acer platano-ides L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), клен цукристий (Acer sacchari-num L.), робшя псевдоакащя (Robmia pseudoacacia L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), липа крупнолиста (Tilia platyphyllos Scop.), береза плакуча (Betu-la pendula Roth.), береза пухнаста (Betula pubescens Ehrh.), пркокаштан зви-чайний (Aesculus hippocastanum L.), яблуня домашня (Mains domestica Berkh.), тополя шрамщальна (Populus pyramidalis Rozier). В окремих парках масово зус^чаються дуб звичайний, граб звичайний. Поодиноко в одному-двох парках зустрiчаються лiрiодендрон тюльпановий, луiзiанiя трилопатева, рододендрон жовтий, дейщя рожева, робшя псевдоакащя "Шрамщальна" пiвонiя де-ревовидна, магнолiя кобус. Рiдко зустрiчаються такi штродуценти як софора японська, лапина крилоплода, дуб каштанолистий, каркас захiдний, берека.
Вуличш насадження м. Киева представлеш в основному 15 видами. Найчастше зустрiчаються гiркокаштан звичайний, тополя шрамщальна, липа серцелиста, яю складають бшьше 90 % вiд загально! кшькост деревних рослин. Не використовуетъся формове рiзноманiття. Найкраще почуваються у вуличних насадженнях види клена, трохи прше топол^ липи, гiркокаштану. Загалом необхiдно зазначити, що велика кшьюсть вуличних насаджень по-вiльно деградують внаслiдок багатьох причин i потребують наукового шдхо-ду з проблеми вивчення бюлоги цих рослин в умовах мюта, пошуку нового стшкого асортименту та опрацювання наукових основ селекцшно! роботи.
Серед мюьких насаджень переважають дерева вшом вiд 40 до 60 роюв (40 %). Рослини вжом вщ 20 до 40 рокiв складають 35 % вiд загально'' юль-косп, молодi - 20 %, а решта - старi (80-100 роюв i бiльше). Майже у кожнш вiковiй групi за юльюстю переважае клен гостролистий, але школи вiн посту-паеться робши звичайнш, гiркокаштану звичайному. Для дуба звичайного та його супутниюв характернi насадження середньовжових, стиглих та перес-тшних категорiй. Iснуючi насадження Киева вступили у перюд повного роз-витку, однак через загущешсть, вiдсутнiсть догляду багато дерев суховерши-нять i не мають характерного фiзiономiчного образу.
Дослщження фiзiономiчних типiв покритонасiнних у мюьких парках дало можливiсть виявити основш композицiйнi елементи у рiзних типах пар-кових насаджень. Деревш покритонасiннi використовують для створення груп, масивiв, га!в, живоплотiв та як солггери.
Розглядаючи парки Киева у плат ощнки !х бiологiчного рiзноманiття, не можна не зупинитись на питанш деяких фiтоценотичних особливостей пар-коутворюючих видiв. Ю.О. Клименко [4, 5] встановив, що усi парки Киева ут-воренi фактично на базi або соснових, або листяних, або заплавних лiсiв i вщ-повiдно цих природних насаджень щуть змiни рослинностi. У паркових фгго-ценозах Киева мають мiсце як сильватизацшш, так i десильватизацiйнi проце-си. М1ж аборигенами та штродукованими видами, а також оточуючим ix зов-нiшнiм середовищем iснуе певна складна взаемодiя, в результатi чого утворю-ються угруповання значною мiрою вiдмiннi вiд лiсових. Нашi спостереження цшком спiвпадають з дослiдженнями В.П. Кучерявого [10], що саме в останш деюлька десятирiч у паркових культурф^оценозах почали превалювати об-ширш процеси мiжвидовоi конкуренци, проникнення до !х складу мiсцевих ль сових та рудеральних видiв, у т.ч. це стосуеться i утворення тднаметових ri-персинузiй у парках, характерних для природних люосташв. Ю.О. Клименко [4], як i H.A. 1мшенецька [3] звертае увагу на те, що у складi паркових деревос-танiв шпильковi програють у конкурентны боротьбi i все бiльшого едифжа-торного значення набувають листянi автохтонш породи та деякi iнтродуценти.
I ще на один досить незвичайний аспект бiорiзноманiття наших паркiв треба звернути увагу. Ус старовиннi парки Украши у т.ч. i кшвсью мали оранжере!' та теплицi, в яких вирощували сотнi видiв i сортiв декоративних i плодових рослин. Влггку багато рослин виносили з теплиць, i на партерах або шших урочистих мiсцях вони ставали окрасою парюв. Це були агави, драце-ни, камели, кордилiни, цитрусов^ казуарини. У Царському саду (ниш Мюь-кий парк) у Киевi у 1827 р. в оранжере!' утримувалось 149 видiв рослин, у т.ч. дуже багато було плодових, а також таю як лаври, мирт, розмарин, рододен-дрони, пбюкуси, алое. Часто у теплицях утримували рослини, як ниш рос-туть у вщкритому Грунт!. Це таю як персики, вишш, ту!', гледичiя, бузок та деяю шшт Дуже багато було в теплицях i квтв вщкритого Грунту. З наведе-них даних видно насюльки велике розма'ття трошчних i субтрошчних рослин було в оранжереях i теплицях. Прикро що про цю розюш i велич цих рослин знаходимо лише згадки в архiвах. Мабуть треба спрямувати зусилля i в наш час на вщновлення цих рослинних багатств [13].
Зараз у K^eBi розпочинаються великi роботи по реконструкци napKiB, особливо т. з. напрних, приднiпровських. Треба зазначити, що щ насадження е не тшьки пам'ятниками природи, але i часткою iсторико-культурних осередкiв. Тому для нас дуже важливим е iсторичний аспект ïx вiдновлення. I тут дуже актуальним стае питання про юнуючий та майбутнiй дендрологiчний склад парюв. Паркам Киева завжди була притаманна шдив^альшсть. У теперiшнiй час вона багато в чому втрачена. Вщродження цiеï iндивiдуальностi безумовно повинно йти за рахунок вщновлення первiсного задуму фундаторiв парку, у т. ч. вщновлення рослинних композицiй, ïx видового складу. У тепершнш час серед головних паркоутворюючих порiд з хвойних переважають екзоти, а з листяних - аборигенш породи, xарактернi для дiбров, а також деякi екзоти. До питання використання штродуценпв при вщновленш старовинних паркiв треба тдходити дуже обережно, використовувати саме ri види, якi висаджували творщ паркiв або, якщо первiсний таксономiчний склад встановити не вдало-ся, то ri, якi пройшли довгу апробащю як в екологiчному, так i в ландшафтному вщношенш. Велику увагу необхщно надавати насиченню паркових компо-зицiй кущами, знову ж таки з урахуванням тих вимог, яю пред'являють i до де-ревних порiд i, у першу чергу, бузками, яю вiдрiзняються i високою декора-тивнiстю, i здатшстю закрiплювати схили своïми коренями. Дуже важливою задачею е збереження насаджень i навпъ окремих екземплярiв старих екзотiв, якi мають щншсть як об'екти цiнного генофонду. Питання довговiчностi де-ревних рослин як у паркових умовах, так i у вуличних насадженнях також бе-зумовно е вельми актуальним для Киева, як i шших мют.
Нами [9] запропонований асортимент дерев i кушдв для використання у зелених насадженнях м. Киева, який складаеться iз 394 видiв та форм у тому чи^ 68 голонасшних i 326 покритонасшних. Запропоновано ширше практикувати формування монокультурних садiв з представниюв родiв бу-зок, садовий жасмин, жимолость, дейщя, гортензiя. Збагачення видового складу насаджень новими видами i формами е одним iз важливих резервiв пiдвишення рiвня озеленення мюта. Зважаючи на велику кiлькiсть феноти-пичних модифiкацiй у рослин пропонуемо посилити селекцшну роботу з метою. яюсного покращення посадкового матерiалу.
Л1тература
1. Гродз1нський Д.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Черевченко Т.М., Смельянов 1.Г., Собко В.Г., Лебеда Л.П. Проблеми збереження та вщновлення бюр1зномаштгя в УкраЫ. -К.: Вид. д1м "Академперюдика", 2001. - 105 с.
2. Деревья й кустарники декоративных городских насаждений Полесья й Лесостепи УССР/ Под общ. ред. Н.А. Кохно - К.: Наук. думка, 1980. - 236 с.
3. ¡мшенецька Н.А. Загальш тенденци розвитку паркових ф1тоценоз1в// Наук. вюник УкрДЛТУ. Мсью сади i парки: минуле, сучасне i майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 338-342.
4. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно'1' рослинносп кш'вських паркiв, створе-них на баз1 лю1в 1з сосни звичайно'1'// 1нтрод. рослин. - 1999, № 2. - С. 110-117.
5. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно'1' рослинносп кш'вських парюв, створе-них на баз1 рослинносп заплави Дншра// 1нтрод. рослин. - 1999, № 3-4. - С. 149-155.
6. Кохно М.А., Кузнецов С.1., Дорошенко О.К. та ш. Дендрофлора мют твдня УРСР. - Укр. ботан. журн., 1983, 40, № 5. - С. 12-14.
7. Кузнецов С.И., Пушкарь В.В. Таксономическая, количественная й возрастная структура хвойных городских насаждений Лесостепи УССР// Интрод. й акклим. растений. 1988, вып. 9. - С. 46-50.
8. Кузнецов С.1., Казанська Н.А., Богданьок Р.В. Використання та штродукцшний потенщал хвойних для гiрських садово-паркових ландшафтсв в умовах Полiсся та Люостепу Украши// 1нтрод. рослин. - 1999, № 2. - С. 118-122.
9. Кузнецов С.1., Левон Ф.М., Клименко Ю.О., Пилипчук В.Ф., Шумж М.1. Су-часний стан та шляхи оптимiзащï зелених насаджень у Киев^/ 3б.: 1нтрод. i зелене буд-во - Бь ла церква: Вид. "Мустанг". - 2000. - С. 90-104.
10. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
11. Липа А. Л., Косаревский И. А., Салатич А.К. Озеленение населеннмх мест -К.: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1952. - 743 с.
12. Пилипчук В.Ф. Дендрофлора покритонасшних у парках Киева та перспективи оптимiзащï ïx насаджень. Авт. дис.... канд. бюл. наук - К., 1996. - 21 с.
13. Черевченко Т.М., Чувжша Н.В. Старовинш парки - першоджерела штродукцп трошчних i субтротчних рослин в УкраЫ// 1нтрод. рослин. - 2000, № 2. - С. 3-10.
УДК 911.2 Проф. 1.П. Ковальчук, д-р географ. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
1СТОРИКО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З УРБОСИСТЕМ: КОНЦЕПЦ1Я, АЛГОРИТМИ, ПРОБЛЕМИ
Представлеш концепщя i алгоритми мюького системного аналiзу також як i де-якi проблеми !х розслщування.
Prof. I.P. Koval'chook
Historic and geographic analysis of urban system: concept, algorithms and problems
The concept and algorithms of urban systems analysis as well as some problems of their investigation are presented.
Актуальшсть теми
В умовах невпинного зростання кшькосп мют i чисельност населения у мюьких поселеннях помггно попршуеться еколопчна ситуащя в них i на прилеглш територи, збщнюеться бiологiчне i ландшафтне рiзноманiття, роз-виваються небезпечнi природно-техногенш процеси, ускладнюються саштар-но-епiдемiологiчнi умови проживання населення. Такий сценарш розвитку урбосистем вимагае посилено! уваги вчених до широкого спектру проблем цих поселень, аналiзу юторичних причин !х виникнення, монiторингових дослiджень впливаючих на урбосистеми природних та антропогенних чинни-кiв. Надiйним iнструментом вивчення цих проблем та обгрунтування шляхiв !х розв'язання е iсторико-географiчний аналiз урбосистем, про що св^ить активне використання iсторико-географiчних знань у вирiшеннi багатьох проблем сьогодення [1-4, 6-8]. У зв'язку з цим сформулюемо концепцш та обгрунтуемо алгоритми iсторико-географiчного аналiзу урбосистем.
Концепцiя iсторико-географiчного аналiзу урбосистем
Iсторико-географiчним аналiзом урбосистем (1ГАУ) називають дослщ-ження, спрямованi на реконструкцш доiсторичних умов та оцiнку стану при-
