CC BY
100Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66) 2014. № 4. С. 60-67.
УДК 349.22(045)
1СТОРИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЙОГО В1ДПОВ1ДН1СТЬ СУЧАСНОМУ Р1ВНЮ РОЗВИТКУ ТРУДОВИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1
Кисельова О. I.
Сумський державный ушверситет, м. Сумы, Украгна
Семенова А. В.
Сумський державный ушверситет, м. Суми, Украгна
Статтю присвячено дослвдженню передумов формування та розвитку трудового законодавства Украши. У статл аналiзуються особливоси гсторичного розвитку галузi трудового права, що е надзвичайно важливим i необхiдним для прогнозування шляхш i способш подальшого розвитку i вдосконалення сучасного трудового права Украши. Визначена перюдизащя еташв формування трудового законодавства Украши. Сформульовано пропозици щодо необхiдностi реформування трудового законодавства та по-будови ново1 концепцп трудового права.
Ключовi слова: трудове право, трудове законодавство, галузь трудового права, трудовi норми, тру-довi вiдносини, трудовий договiр.
Постановка проблеми. Трудове право е одшею з провщних галузей права Укра1-ни, адже кожна особа на певному етат свого життя вступае в трудов! вщносини. Про-те сьогодш в умовах сощально-економ1чно1 кризи ми можемо спостерпати значну кшьюсть порушень у цш сфер1. Одшею з причин цього, на нашу думку, е застаршсть чинного трудового законодавства, яке не здатне ефективно регулювати трудов1 вщносини на сучасному етат 1хнього розвитку.
Ми вважаемо, що для з'ясування природи сучасного трудового законодавства та причин його неефективносп слщ взяти до уваги юторичний аспект його формування.
Стутнь науковоХ розробки проблеми. Вагомий внесок у дослщження зазначе-но1 тематики зробили таю вчеш, як О.М. Олшник, С.В. Венедштов, С.В. Божко, В.М. Мельник, В.1. Щербина, О.В. Жадан, С.В. Вишновецька та шш1.
Метою статт1 е дослщження загальних й особливих рис розвитку трудового законодавства, визначення окремих щей щодо подальшого його реформування, вра-ховуючи юторда розвитку та сучасну щеолопю.
Виклад основного матергалу. Як зазначае бшьшють дослщниюв, сама галузь трудового права на територи Украши почала зароджуватися в капiталiстичний перюд, коли через скасування крiпацтва в 1861 рощ та появу перших фабрик великого по-ширення почала набувати праця найманих робiтникiв, а також виникла необхщшсть врегулювання ïx вiдносин iз наймачами.
Саме в той перюд трудовi вiдносини регулювалися фактично нормами цивiльного права. С.В. Венед^ов зазначае: «Вггчизняне дореволюцiйне цившьне законодавство було побудоване на римськш класифiкацiï договорiв. Так, договiр location conduction operarum був закрiплений у цившьному уложеннi як договiр про особистий найм, зпдно з яким одна особа набувае за винагороду право тимчасового користування по-слугами iншоï особи» [3, с. 16].
Дослщники загалом видiляють два типи договорiв у трудових вiдносинаx того пе-рiоду, якi, зважаючи на сучасну класифiкацiю, можна охарактеризувати як договори про надання послуг (шдприемницью договори) та власне трудовi договори (робочi договори).
Проте С.В. Вишновецька зауважуе: «Чинне в той перiод переважне регулювання вiдносин у трудовому процес методами цивiльного права дозволяло роботодавцям експлуатувати працiвникiв у такiй мiрi, яка мало чим вiдрiзнялась вщ феодальних умов працi холопа» [4, с. 58].
Саме тому внаслщок розвитку вщносин найманоï працi, ïxньоï масовостi та зростання незадоволеностi роб^ниюв, через зловживання з боку наймачiв, що могло призвести до катастрофiчниx наслiдкiв, держава поступово починае втручатися у вщносини капiталiстiв iз найманими робiтниками. Я.А. Одовiчена зазначае: «Якщо проаналiзувати закони, прийнятi в кшщ Х1Х ст., то можна сказати, що перевага в регулюванш трудових вщносин все ж таки надавалася iмперативному (публiчному) способу. Наприклад, на державному рiвнi регулювалася охорона пращ, праця в шч-ний час, праця малол^шх i жшок, максимальна тривалiсть робочого часу, шдстави звiльнення, регламентацiя штрафiв тощо» [8, с. 34].
С.В. Венедштов iз цього приводу зауважуе: «Саме в той час трудове право виокре-милося як самостшна галузь iз цивiльного права, закрiплюючи тим самим не вщому йому сферу регулювання суспшьних вiдносин стосовно охорони пращ, сощального захисту працiвникiв, дисциплiни, оплати пращ (точшше, реалiзацiï людсько1' здатно-стi працювати), нормування робочого часу тощо» [3, с. 17].
Цшавою е думка радянського вченого професора В.М. Догадова, який у «Нарисах трудового права» обгрунтовуе появу в дореволющйний перiод нормативних актiв, що регулюють трудовi вiдносини таким чином: «Поява законiв про працю в катта-лiстичниx крашах пояснюеться, як ми бачимо, прагненням буржуази вчасно зробле-ними вчинками заспоко1'ти робочий клас, призупинити бурхливе зростання робочого руху, що загрожуе самому юнуванню капiталiстичного устрою. Таким чином, бур-жуазiя створюе трудове право у сво1'х класових iнтересаx iз метою самозахисту в боротьбi з пролетарiатом. У цьому сенсi трудове право - таке ж класове буржуазне право, як i iншi галузi права (кримшальне, цивiльне, торговельне i т.д.) <...> Буржуазне трудове право в^^зняеться сво1'м компромiсним, половинчастим характером. Буржуазна законодавча влада тд час видання законiв про охорону пращ обмежуеться
уступками, мшмально необхщними за такого сшввщношення сил у класовш бороть-бi. Але i цi мшмальш поступки буржуазiя иамагаеться за можливосп знешкодити шляхом штучного редагування законодавчих норм. Нерщко пiд зовнiшнiм виглядом поступюв робочому класу вводяться положення, яю на дiлi призводять до ще бшьшо! експлуатацп робочого класу» [5, с. 10-11].
Ще одним вагомим етапом у формуванш законодавства про працю дослiдники вважають прийняття Кодексу законiв про працю РСФРР 1918 року, якому передував Декрет «Про восьмигодинний робочий день, тривалють i розподш робочого часу» вщ 29 листопада 1917 року та iншi нормативно-правовi акти в цш галузi. Саме в цей час трудовi вiдносини починають втрачати свш договiрний характер i пiдлягають централiзованому регулюванню.
Можна вiдмiтити певнi позитивш зрушення з появою зазначеного кодексу. О.М. Олшник наголошуе: «Кодекс встановлював тривалiсть нормального робочого дня у вюм годин. Передбачалось скорочення робочого дня при робот у шчний час. Чiтко закрiплювався порядок понаднормових робгг, перерви в роботi, щотижневий вiдпочинок i вiдпочинок у святковi днi, час щорiчних вiдпусток. Тривалють останшх встановлювалась рiвною двом тижням за шiсть мiсяцiв роботи й один мюяць - за один рш роботи. Значне мiсце в кодекс вiдводилось охоронi пращ» [9, с. 132].
Проте Кодекс закошв про працю 1918 року зовшм не гарантував кардинального покращення положення роб^ниюв, а навiть навпаки. Так, вщповщно до полiтики военного комушзму вводилася, наприклад, загальна трудова повиннють. В.М. Дога-дов зауважуе: «На все працездатне населення покладався обов'язок займатися иею чи iншою суспшьно-корисною працею (трудова повиннiсть у широкому сенш). Прийняття на роботу повинно було здшснюватися не в порядку добровшьно! згоди мiж пщприемцем та особою, що наймаеться, а в примусовому порядку, при цьому особа, що направлялася на роботу, не могла вщмовитися вiд запропоновано! роботи за своею спещальнютю. Робiтники були закрiпленi за мюцем роботи: вони не мали права без поважно! причини залишити мюце роботи. Особи, не зайнятi суспшьно-корис-ною працею, примусово залучалися до виконання рiзноманiтних громадських робiт, наприклад до заготiвлi дров чи розчищання сшгу» [5, с. 14].
Дослщники зазначають, що тодi Кодекс закошв про працю 1918 року був доволi прогресивним, проте бiльшiсть його положень мали лише декларативний характер.
На початку 1921 року в Радянському Союзi починае запроваджуватися Нова еко-номiчна полiтика. У зв'язку з И проведенням виникае необхщнють реформування трудового законодавства. Тому в 1922 рощ приймаеться новий Кодекс закошв про працю УРСР, який був бшьш лiберальним, нiж попереднш. Так, К.М. Варшавський наводить таю даш для порiвняння Кодексiв 1918 та 1922 роюв: «По ддачому до нового К. Кодексу 1918 р. заробггна плата визначалася обов'язковим для вшх тарифом; навпаки, К. 1922 р. передбачае лише встановлення мшмуму зароб^но! плати i мш> мальнi ставки оплати надурочних робiт. Таким же чином К. 1918 р. твердо фшсував тривалють робочого дня, у той час, коли К. 1922 р. встановлюе 8-годинний робочий день лише в якосп максимуму, а колективш i трудовi договори можуть вста-новлювати подальше скорочення робочого часу. Щодо строкiв виплати винагороди К. встановлюе лише максимальш строки (не рщше, нiж кожнi два тижш), але до-
пускае i частшу виплату. Таким же чином К. встановлюе лише мшмальну трива-лiсть вiдпустки, але можливе i ïï подовження в порядку узгодження. Трудящ^ «що тимчасово втратили працездатнють, зберiгають за собою мюце <.. .> на строк не мен-ше двох мюящв», але можуть вигадати для себе i бiльшi строки i т.д.» [2, с. 20].
Таким чином, можна сказати, що Кодекс закошв про працю 1922 року мав ще бiльш прогресивний характер. Багато дослщниюв наголошують на тому, що на той час вш був чи не кращим у Gвропi. Характерною рисою цього кодексу е повернення договiрноï складовоï в трудовi вщносини, поеднання диспозитивних методiв з iм-перативними. Так, у зазначеному кодекс не встановлювалися чiткi межi заробiтноï плати, робочого часу чи часу вщпочинку, встановлювалися лише межi, яю учасники трудових вiдносин не могли порушувати. Цi межi мали забезпечувати задоволення штерешв як робiтникiв, так i 1'хшх роботодавцiв.
Проте С.В. Венед^ов наголошуе: «Надалi в законодавство про працю було внесено змши, що ознаменували зворотнш перехщ до централiзованого регулювання вiдносин у сферi працi без елементiв договiрноï регламентацiï. У цей перiод у законодавство про працю було внесено змши, що обмежували трудовi права пращвниюв. Зокрема, було встановлено кримшальну вiдповiдальнiсть за порушення пращвника-ми сво1'х трудових обов'язкiв, а також введено заборону на звшьнення за власним бажанням. Зазначеш обмеження трудових прав дiяли, починаючи з 1940 по 1956 рш, хоча i в бшьш пiзнiй перюд iснування радянського трудового права юнували певнi суворi iмперативи в правовому регулюванш трудових вiдносин» [3, с. 19].
Щодо погiршення прав пращвниюв у военнi роки П.П. Музиченко в тдручнику «Iсторiя держави i права Украши» зазначае: «Потреби оборони призвели до необ-хiдностi введення трудових мобiлiзацiй i трудово1' повинность Трудовш мобiлiзацiï пiдлягало працездатне населення мют, з числа тих, хто не працював у державних установах i на шдприемствах. Мобiлiзованi направлялись на важливi виробництва i будови за мюцем проживання. Трудова повиншсть використовувалась для виконання будiвельних робгг на оборонних спорудах, заготiвлi палива, охорони шляхiв сполу-чення, зв'язку, електростанцш та iнших важливих об'екпв, що мали оборонне зна-чення. Трудова повиншсть поширювалась на чоловшв вiд 16 до 55 роюв, а жiнок вiд 16 до 50 роюв. Указом Президiï Верховно1' Ради СРСР «Про режим робочого часу роб^ниюв i службовцiв на перюд вшни» вiд 26 червня 1941 року директорам шдпри-емств дозволялося встановлювати обов'язковi понаднормовi роботи тривалютю до 3 годин у день. Зпдно з указами вщ 9 квiтня 1942 року i 9 шчня 1943 року скасовували-ся черговi та додатковi вщпустки, ix було замiнено грошовою компенсащею, виплата яко1' була тимчасово призупинена. Вщпустка надавалася тiльки пiдлiткам до 16 роюв. Поряд iз заохоченням добросовюних працiвникiв росло застосування примусових заxодiв до порушникiв трудово1' дисциплши. За ряд порушень трудово1' дисциплши поряд iз дисциплiнарною вiдповiдальнiстю застосовувалась кримшальна» [7, с. 376].
Щодо того, як поступово вiдбувалася реабштащя прав працiвникiв на територiï Украши в повоенш роки, пишуть Л.М. Товстопят та Л.В. Кузнецова: «Прийнят за перюд 1945-1958 рр. нормативш акти можна подшити на двi основнi групи. До пер-шо1' групи слiд вiднести норми, що мютять скасування обмежувальних законiв, яю приймалися в пiслявоенний час. Перш за все це стосуеться скасування кримшально1'
вщповщальност за самовшьне звшьнення з тдприемства, за прогул без поважно! причини; скасування трудово! мобшзаци й повинносп, вiдновлення системи орга-шзацшного набору на сiльськогосподарськi роботи та роботи громадсько! комюи з охорони пращ, посилення охорони пращ тдлитав. Другу групу становлять норми, на пiдставi яких практично здшснювалося подальше розширення гарантiй трудових прав громадян. Зокрема, застосування восьмигодинного робочого дня, запроваджен-ня обов'язкового медичного огляду, вживання заходiв щодо охорони пращ жшок i матерiв, якi мають дтей вiком до одного року, законодавче врегулювання трудових суперечок, а також запровадження державних пенсш» [10, с. 62].
Наступним етапом розвитку галузi трудового права на територй Украши стало прийняття 5 липня 1970 року Основ законодавства СРСР i союзних республiк про працю та Кодексу законiв про працю УРСР вщ 10 грудня 1971 року. Цей кодекс певною мiрою покращував становище працiвникiв у порiвняннi з попереднiм. Так, А.Г. Бiрюкова наголошуе: «Крiм того, у Кодекс були збереженi положення, перевiре-нi багаторiчною практикою. Зокрема, про участь роб^ниюв i службовцiв в управлш-нi виробництвом, про матерiальне стимулювання, робочий час. Були закршлеш новi юридичнi гарантп прав роб^ниюв i службовщв» [1, с. 117]. До цього кодексу упро-довж двадцяти роюв також вносилися певш змiни, але вiн е чинним i на сьогоднiшнi.
Поки що останнiм етапом у формуваннi трудового законодавства е перюд часу, починаючи з 1991 року i до сьогодш. Вiн пов'язаний зi здобуттям Укра1ною незалеж-ностi та демократичними змшами, що вiдбулися в житп суспiльства, через що ви-никла потреба в реформуванш вiтчизняного законодавства, а також iз необхiднiстю узгодити положення трудового законодавства з положеннями Конституцй Украши, що була прийнята 28 червня 1996 року. Так, вщ часу прийняття Кодексу закошв про працю в 1971 рощ до нього було внесено бшьше сотш змш, було прийнято низку нових законiв, що регулюють трудовi вiдносини, проте докорiнна реформа трудового законодавства все ще не вщбулася, незважаючи на тривалу роботу фахiвцiв над проектами нового Трудового кодексу Украши.
На нашу думку, основною проблемою в питанш щодо розробки нового трудового законодавства е формування власне ново1 концепцй трудового права. Адже сучасне трудове право i трудове законодавство все ще несуть на собi вщбиток марксистсько1 щеологй, яка панувала в радянсью часи й суттево вплинула на формування законодавства в СРСР. Про це свщчить, зокрема, перша стаття чинного Кодексу закошв про працю Украши, у якш сказано: «Кодекс закошв про працю Украши регулюе трудовi вщносини вшх пращвниюв, сприяючи зростанню продуктивностi працi, полшшен-ню якостi роботи, пiдвищенню ефективносп суспiльного виробництва i пiднесенню на цш основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудово1 дисциплiни i поступовому перетворенню пращ на благо суспшьства в першу життеву потребу кожно1 працездатно1 людини. Законодавство про працю встановлюе високий рiвень умов пращ, всемiрну охорону трудових прав працiвникiв» [6].
На сьогодш трудовi вiдносини е явищем, яке м^ить у собi набагато бшьше, шж за часiв юнування СРСР, коли однiею зi сторш трудових вiдносин фактично була держава, яка могла гарантувати велику кшьюсть прав та переваг для пращвниюв. У зв'язку з переходом до ринково1 економiки нинi вщносини мiж працiвником i роботодавцем
почали поступово змщуватися в площину приватного права. Слщ зазначити, що, на-приклад, фiзична особа як роботодавець може не мати змоги виконати вс умови, встановлеш трудовим законодавством, через недостатнють матерiальноl бази, яка е в держави. Також з'явилася велика кшьюсть нетипових форм зайнятосп, наприклад фрiланс, дистанцiйна робота, аутсорсинг тощо, i чинне трудове законодавство не до-сить вдало здшснюе !хне врегулювання.
Крiм того, на сьогодш ми можемо спостерпати велику кiлькiсть порушень прав пращвниюв: необгрунтована вiдмова в прийняттi на роботу, необгрунтоване звшь-нення тощо. Часто порушуються права молодих та ваптних жiнок. Незважаючи на вс законодавчi гарантп, не так просто влаштуватися на роботу молодi, яка не мае досвщу роботи. Трудова дiяльнiсть провадиться неофiцiйно, що надалi позбавляе працiвника права на пенсда, адже трудовi вiдносини не оформлюються належним чином i единий сощальний внесок не сплачуеться. А також наявш проблеми з ви-платою заробiтних плат, порушенням встановлених норм робочого часу i часу вщпо-чинку. Це свiдчить про неефективнють чинного Кодексу законiв про працю Укра!ни. Отже, незважаючи на велику кшьюсть внесених змiн до зазначеного кодексу, усе ще iснуе нагальна потреба в докорiнному реформуваннi трудового законодавства.
Таким чином, трудове законодавство на територи сучасно! Укра!ни почало за-роджуватися в серединi Х1Х ст. Так, можна видiлити шм етапiв його становлення:
1. Друга половина Х1Х ст. - 1918 рш - скасування крiпацтва, поява фабрик i за-водiв, що стало причиною зародження трудових вщносин у сучасному !х розумiннi.
2. 1918-1922 роки - час дп прийнятого в 1918 роцi Кодексу закошв про працю РСФРР (першого кодифiкованого акту на територи Укра!ни, що регулював трудовi вiдносини).
3. 1922-1941 роки - перюд, протягом якого був чинний Кодекс закошв про працю УРСР, що був бшьш лiберальним та покращував становище пращвниюв, порiвняно з Кодексом РСФРР 1918 року.
4. 1941-1945 роки - перюд, що характеризуеться попршенням становища пращв-ниюв унаслiдок военних дш.
5. 1945-1970 роки - поступове вщновлення прав працiвникiв.
6. 1970-1991 роки - прийняття Основ законодавства СРСР i союзних республш про працю та Кодексу закошв про працю УРСР, який е чинним i ниш.
7. 1991 рш - до сьогодш - внесення змш i доповнень до Кодексу закошв про працю у зв'язку зi здобуттям Укра!ною незалежностi; прийняття нових законiв, що регу-люють трудовi вiдносини.
Висновки. Як бачимо, основа трудового законодавства Укра!ни була сформована ще за радянських чашв i досi несе на собi вiдбиток марксистсько! щеологи. А у зв'язку з трансформащею трудових вiдносин пiсля переходу до ринково! економiки вини-кла необхщшсть його реформування, в основi якого мае лежати нова концепщя трудового права. Пiд час розробки зазначено! концепци, на нашу думку, слщ придшити увагу досвщу минулих роюв, щоб проаналiзувати позитивш та негативнi моменти i не допустити останнiх. Також слiд звернути увагу на мiжнародний досвiд. Зважаючи на складшсть проведення соцiальних експеримешгв та непередбачуванiсть !хшх на-слщюв, якi можуть негативно вплинути на суспшьство, використання мiжнародного
досвщу е оптимальним ршенням. Адже ми можемо проаналiзувати реформи в галуз1 трудового права в закордонних крашах, починаючи з передумов !х проведення i аж до наслщюв, i зробити висновки щодо доцшьносп проведення aнaлогiчних реформ у нашш держaвi.
Список лiтератури:
1. Б1рюкова А.Г. Трудове законодавство Укра!ни у контекста становления та розвитку / А.Г. Б1рюкова // Наше право. - 2013. - № 10. - С. 113-118.
2. Варшавський К.М. Трудовое право СССР : [учебник] / К.М. Варшавский. - Л. : Academia, 1924. - 180 с.
3. Венеджтов С.В. Правове регулювання трудових в1дносин: впчизняний i заруб1жний досввд / С.В. Венеджтов. - К. : Алерта. - 2012. - 368 с.
4. Вишновецька С.В. 1сторичш аспекти формування i розвитку галуз1 трудового права / С.В. Вишно-вецька // Юридичний вiсник. Повiтряне i космiчне право . - 2009. - № 1. - С. 57-61.
5. Догадов В.М. Очерки трудового права : [учеб. пособ.] / В.М. Догадов. - Л. : Прибой, 1927. - 163 с.
6. Кодекс закошв про працю Украши вщ 10 грудня 1971 р. № 322-08 // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. - 1971. - № 50. - Ст. 375.
7. Музиченко П.П. 1стс^я держави i права Украши : [навч. поиб.] / П.П. Музиченко. - 6-те вид., перероб. i доп. - К. : Знання, 2007. - 471 с.
8. Одовiченa Я.А. 1сторична зумовлешсть змюту трудового договору / Я.А. Одовiченa // Науковий вюник Чернгвецького унгверситету. Серш «Правознавство». - 2013. - Вип. 660. - С. 33-37.
9. Олшник О.М. 1сторш розвитку трудових вiдносин у другш половинi Х1Х - на початку ХХ ст. в Украш / О.М. Олшник // Iсторiя та географш : збiрник наукових праць Хaркiвського нaцiонaльного педaгогiчного унгверситету iменi Г.С. Сковороди. - 2013. - Вип. 48. - С. 54-58.
10. Товстопят Л.М. 1сторичний нарис становлення трудових правовщносин в Украш (1945-1960 рр.) / Л.М. Товстопят, Л.В. Кузнецова // Поргвняльно-аналгшчне право : електронне наукове видання. -2014. - № 2. - С. 60-62.
Киселёва Е. И., Семёнова А. В. Исторические предпосылки формирования современного трудового законодательства и его соответствие современному уровню развития трудовых отношений в Украине / Е. И. Киселёва, А. В. Семёнова // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). № 4. - С. 60-67.
Статья посвящена исследованию предпосылок формирования и развития трудового законодательства Украины. В статье анализируются особенности исторического развития отрасли трудового права, что является чрезвычайно важным и необходимым для прогнозирования путей и способов дальнейшего развития и совершенствования современного трудового права Украины. Определена периодизация этапов формирования трудового законодательства Украины. Сформулированы предложения о необходимости реформирования трудового законодательства и построения новой концепции трудового права.
Ключевые слова трудовое право, трудовое законодательство, отрасль трудового права, трудовые нормы, трудовые отношения, трудовой договор.
HISTORICAL PREREQUISITES OF FORMATION
OF THE MODERN LABOR LEGISLATION AND ITS COMLIANCE TO A MODERN LEVEL OF DEVELOPMENT OF THE LABOR RELATIONS IN UKRAINE
Kyselova O. I., Sumy State University, Sumy
Semenova A. V. Sumy State University, Sumy
Article is devoted to research of prerequisites of formation and development of the labor legislation of Ukraine. In article features of historical development of branch of the labor law that is extremely important and necessary for forecasting of ways and ways of further development and improvement of the modern labor law of Ukraine are analyzed. The periodization of stages of formation of the labor legislation of Ukraine is defined. The last stage of development of the labor legislation of Ukraine is in details analysed. This period is
characterized by a large number of violations of the rights of workers, in particular it is unreasonable refusal in acceptance for work and unreasonable dismissal. The rights of young and pregnant women are often violated. Despite of all legislative guarantees, it isn't so simple to get a job youth which has no experience. Work is carried out informally that further deprives of the worker of the right for pension, after all the labor relations aren't made out properly and the uniform social contribution isn't paid. And also there are problems with payment of salaries, violation of the established norms of working hours and time of rest. It testifies to an inefficiency of the existing Code of laws on work. Therefore, despite of a large number of the made changes to it, still there is an urgent need for radical reforming of the labor legislation. In our opinion, the main problem in a question concerning development of the new labor legislation is formation of actually new concept of the labor law.
Key words: labor law, labor legislation, branch of the labor law, labor norms, labor relations, employment contract.
