CC BY
196
СУДОУСТР1Й. ПРОКУРАТУРА ТА АДВОКАТУРА
Назаров 1ван Володимирович,
доктор юридичних наук, професор кафедри орган'вацисудовихта правоохороннихорган'1в, Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харк'1в, e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-2998-4483
doi: 10.21564/2414-990x.134.76912
УДК 347.97/.99(410):061.1€С
1СТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СУЧАСНА СТРУКТУРА СУДОВОТ СИСТЕМИ Н1МЕЧЧИНИ
Аналщеться ктор1я розвитку та формування сучасног структури судовог системы Федеративног Республжи Нтеччини, чинники, що вплинули на виды спещалгзацп судгв Нтеччини, порядок взаемоди судш з тшими державними органами. Звертаеться увага на механгзми приведення судовог системи Шмеччини у в1дпов1дтсть до единих европейських стандарт1в i можливкть застосування позитивного досвiду щег крагни у ходг судовог реформи в Украгт.
Ключовi слова: судова влада; судова система; судова реформа; суд; статус суддiв; судова система Шмеччини.
Назаров И. В., доктор юридических наук, профессор кафедры организации судебных и правоохранительных органов, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-2998-4483
Историческое развитие и современная структура судебной системы Германии
Анализируются история развития и формирования современной структуры судебной системы Федеративной Республики Германии, факторы, повлиявшие на виды специализации судов Германии, порядок взаимодействия судов с иными государственными органами. Обращается внимание на механизмы приведения судебной системы Германии в соответствие к единым
европейским стандартам и возможность применения позитивного опыта этой страны в процессе судебной реформы в Украине.
Ключевые слова: судебная власть; судебная система; судебная реформа; суд; статус судей; судебная система Германии.
Постановка проблемы. Досввд Шмеччини для УкраТни е повчальним, оскшьки ця кратна мае складну структуру судовоТ системи iз великою кшьюстю спецiалiзованих юрисдикцш та рiзною кшьюстю рiвнiв у спецiалiзацiях. Певний час УкраТна мала чотирирiвневу структуру судовоТ системи та, фактично, чотири судовi iнстанцГí. На iсторичному досвщ ми пересвiдчимося, чому для Шмеччини така структура була потрiбна, а в УкраТш ТТ ефективна робота майже неможлива.
Стутнь розробленостi теми. Структура судовоТ системи Шмеччини та шших европейських краТн, юторичш етапи Тх формування розглядалися у роботах таких вчених, як Т. В. Апарова, А. С. Безнасюк, Г. Т. брмошин, Н. А. Колоколов, I. 6. Марочкш, С. Г. Павлжов, I. Л. Петрухiн, С. В. Прилуцький, В. А. Ржевський, Х. У. Рустамов, В. В. Сердюк, Н. В. ^бшьова, В. А. Туманов, В. I. Шишкш, М. В. Ярова та ш. Але поза Тх увагою залишились причини формування сучасноТ структури судовоТ системи Шмеччини, не проводився й аналiз того, як юторичний шлях розвитку щеТ держави формував види та компетенщю судiв.
Виклад основного матерiалу. Федеративна Республжа Нiмеччина нале-жить до тих краТн, досввд судоустрою яких запозичувався iншими державами. Нагадаемо, що Нiмеччина - краТна з романо-германськоТ правовоТ сiм'Т, яка виникла в результат еволюцп римського права й охоплюе бiльшiсть краТн континентальноТ бвропи. За специфiчними ознаками усередиш цiеТ правовоТ сiм'Т можна видшити двi групи: романську i германську.
Незважаючи на те, що римське право дуже вплинуло на становлення правових систем в^х европейських краТн, у Шмеччиш його вплив був значшшим, шж у Францп й Англп. Священна Римська iмперiя нiмецьких нацiй, ще не одержавши такого статусу, веде вщлш вщ 843 р. (iмперiею Нiмецьке коро-лiвство стане в 962 р.). Перюди величезного впливу чергувалися iз занепадом, поступово на ТТ територп було утворено близько 300 незалежних держав, кня-зiвств та вшьних мiст [1, с. 766]. На територiях НiмецькоТ iмперГí iмператор мав певш судовi прерогативи. Зокрема, вш головував у Верховному судi, що розгля-дав справи у першш iнстанцiТ й як остання апеляцшна iнстанцiя. У спорах мiж васалами iмператор здiйснював функцп суду останньоТ iнстанцГí.
Слiд пiдкреслити, що феодальне право Шмеччини бшьше сприяло васаловi [2, с. 41]. Це пояснюеться iстотним послабленням центральноТ iмперськоТ влади до XV ст. Центральна влада через низку причин не змогла згуртувати навколо себе феодальних барошв, у силу чого стала збшьшуватися самостшшсть шмець-ких князiвств. Роздроблешсть полiтичноТ влади перешкодила становленню й консолвдацп загальнонiмецького приватного права, а також становленню загальношмецькоТ судовоТ системи [3, с. 138-147]. Слабюсть централiзованоТ
полГтичноТ влади пояснювала й слабюсть iMnepcbKoro суду, вщсутшсть центра-лiзованоT судовоТ системи. 1мперський суд мав досить вузьку компетенщю, не мав певного мГсця розташування й постшного складу суддiв. Судова практика мала лише регюнальне значення, у межах окремих шмецьких держав. Кожен шмецький князь бажав володiти у своТй державi монополieю на правосуддя [4, с. 46].
ВГдомий учений i полiтик XIX ст. професор Берлшського унiверситету Рудольф Гнейст зазначав, що судова влада Шмеччини середшх столГть не справлялася повною мiрою iз завданнями, якi на неТ покладали, через те, що судоустрш не був улаштований таким чином, щоб забезпечити можливiсть вирiшити всi виникаючi конфлiкти в судi й суди дуже часто ввдсилали проха-чiв до примiтивноT системи самодопомоги [5, с. 69]. При цьому шд системою самодопомоги розумiвся дозвiл кожному учасниковi спору узятися до зброТ, щоб таким шляхом знищити несправедливГсть. Крiм того, вiдсутнiсть дiяльноT судовоТ влади над правлячим дворянством давала Тм широку автономiю, чим вони й користувалися. Таке становище призводило до лопчного висновку про необхГд-шсть централiзацiT судовоТ системи й розширення ТТ компетенцГТ. У результат були заснованi верховнi суди у сферi цивГльноТ й кримшально'Т юрисдикцГТ з бажанням поширити Тхню компетенцiю на територiю всГе'Т ГмперГТ. Однак не всГ нiмецькi держави це сприйняли. Так, АвстрГя усунулася вГд iмперського суду Гз самого початку, а ПрусГя з XVIII ст. Вщповщно Верховний цивГльний суд продовжував Гснувати й розглядати спори вщносно урядГв бГльш дрГбних краТн ГмперГТ. У рамках кримГнальноТ юстицГТ також був створений аналогГчний вищий суд з компетенцГею щодо всГх суб'ектГв ГмперГТ у виглядГ 1мперськоТ придворноТ ради (аналог англГйськоТ КоролГвськоТ лави) як кримГнальний суд над васалами ГмперГТ, главою й суддею якого став сам король. Але зГ зменшенням влади короля зменшилася й компетенцГя ПридворноТ ради з обмеженням ТТ дГТ, як i у випадку з Верховним цивГльним судом [5, с. 71].
1мперськГ суди були верховною ГнстанцГею в юридичних, фГнансових i полГцейських питаннях, щоб необмежене мГське правлГння на мГсцях не призводило до зловживань [5, с. 95]. Однак реалГТ були таю, що держава визна-вала правовГ домагання пГдданих, визначала суди, компетентш Тх розглядати, форму розгляду, але, по сутГ, була безсила Тх виконати. Деякою мГрою судовГ функцГТ ГмперГТ були зв'язаш по руках правилом, вГдповГдно до якого ГмперськГ судовГ вироки щодо васалГв можуть бути зверненГ до виконання тГльки через уряд краТни, а стосовно членГв уряду краТн ГмперГТ - тГльки директорами або начальницькими князями округу. Тому на мГсцях у мГру ослаблення Гмперських судГв на Тх зразок створюються новГ верховнГ апеляцГйнГ суди, верховш придворнГ суди або верховнГ трибунали, при комплектуванш яких вГдбувся перехГд вГд шеффенського устрою до постшних посадових мГсць i колегГй. Як перша шстанщя продовжують працювати мГсцевГ й вотчиннГ суди. Проте, незважаючи на трудношд, пов'язанГ з великою кГлькГстю судГв i вГдсутнГстю чГтко працюючоТ судовоТ системи в цГлому, на думку Рудольфа Гнейста, у тГ
часи шмецьы суди здшснювали захист сво1х шдданих краще, нiж англiйськi або французью [5, с. 110].
У 1866 р., шсля вiйни мiж Прусieю й Австрieю, була створена Конфедеращя Пiвнiчноí Нiмеччини, що була дшсною федеративною державою, що спричинило подальшу унiфiкацiю права, у тому чи^ й у сферi судоустрою. Було встановлене шдпорядкування державних органiв принципу законности для забезпечення дотримання якого уведена адмшютративна юстицiя.
У 1877 р. було прийнято Установлення судових закошв для ffiмецькоí iмперií, чим визначалися загальш правила формування й дiяльностi судiв ординарно'1' юстицп, для розгляду всiх цивiльних й кримшальних справ, якi не пiдпадали шд юрисдикцiю адмiнiстративних або особливих судiв на всiй територп 1мперп, та давався дозвш союзним державам створювати особливi суди [6, с. 1-2]. До особливих судiв могли бути вщнесеш митнi суди, общиннi, ремюнич^ а також суди для розгляду спорiв у сферi привiлеíв, обтяжень, розд^ лiв i консолiдацiй, загальних володшь, помiщицько-селянських розглядiв та ш. (§ 14 Установлень). Суди були визначеш як незалежнi, державнi носи судово!' влади. Судову систему становили ординарш суди й особливi (спецiалiзованi). До ординарних судiв були вщнесеш дiльничнi суди й ландгерiхти, обер-ланд-герiхти й iмперський суд.
Дшьничш суди могли складатися як з одного судд^ так i з декшькох i розглядали вiднесенi до 'хньо!' компетенцп цивiльнi справи по суть Для розгляду кримшальних справ при дшьничних судах створювалися шеффенгерiхти -колегiальний склад суду iз суддiв дiльничного суду й двох шеффешв.
Лангерiхти також були судами першо!' iнстанцií, однак бiльшими, мали внутршнш структурний подiл на цившьну й кримiнальну камери (при необхщност - камеру для торговельних справ) i були компетентнi розглядати бшьш складнi цивiльнi й кримiнальнi справи, а також апеляцп на ршення дiльничних судiв. Для розгляду деяких категорш кримiнальних справ при лангерiхтах мiг утворюватися суд присяжних, що складався з трьох суддiв i дванадцяти присяжних.
Оберлангерiхти були наступним рiвнем судовоí системи й мали компетенцiю розглядати апеляцп на ршення лангерiхтiв або ревiзfí рiшень дiльничних судiв з цившьних i кримiнальних справ.
У свою чергу 1мперський суд здшснював перегляд остаточних судових рiшень оберлангерiхтiв у порядку ревiзií, а також розглядав скарги на 1хш ршення у цивiльних справах; розглядав деяы кримiнальнi справи як перша й остання шстанщя, здiйснював перегляд вироыв у кримiнальних справах у порядку ревiзfí.
Пройшовши через Першу й Другу свiтовi вiйни, ФРН, провiвши вiдповiднi реформи, вiдновила «романо-германську» спадщину [2, с. 50-57]. Було переосмислено роль та функщю судовоí системи, а також сутшсть права. Шмецьы юристи повоенного перiоду писали, що нацистський режим використовував судову систему у сво1х злочинних щлях за допомогою iдеí
позитивiзму [7, с. 1807]. Континентальна европейська традищя, що розглядала суддiв як повшстю шдпорядкованих закону, була змшена шд впливом доведеноТ несправедливости яку встановили суди нацистськоТ Шмеччини [8, с. 276]. Тому вишд суди ФРН шсля вiйни проголосили закони, прийнят за нацистського режиму, шкчемними, бо вони явно суперечили основоположним принципам справедливость
У нашi часи у Шмеччиш достатнiм чином сформульований понятшний апарат у сферi судовоТ влади, особливiсть якого полягае у досить широких (загальних) формулюваннях. Судова влада розглядаеться як основне поняття, що охоплюе супутш, таю як судоговоршня, судова система, суддiвський корпус, здiйснення права. Судова система визначаеться як центральна ланка единоТ системи сшльного функцюнування як судiв, так i пов'язаних iз ними iнших державних оргашв, якi здiйснюють попередню дiяльнiсть i приймають остаточнi рiшення, необхiднi для реалiзацiТ закону у випадках установлення правових факпв порушення прав i обов'язкiв учасникiв правового обороту [9, с. 206].
Таке формулювання свщчить про те, що суди не лише утворюють власну судову систему, але й разом з шшими взаемозалежними органами - едину правоохоронну систему. В украТнськш правовш доктрин така позищя ниш не вггаеться, у шмецькш юридичнiй лiтературi це домшуючий пiдхiд [9, с. 207]. Можна припустити, що така точка зору домшуе через розумшня складност процесу судового захисту. У тому розумшш, що функцiонування суду як хоро-шого годинникового механiзму залежить не тГльки вiд суддi, що розглядае справу, але й ввд шших осiб. До них належать не лише особи, що дшть при судах (судд^ прокурори, допомiжнi й канцелярськi працiвники), але й особи, яю дiють в оточенш суду i якi забезпечують надання правових консультацш, виконання судових ршень, службовий нагляд, юстицiйне управлiння тощо. Саме через розумшня загальних завдань, виконуваних в^ма зазначеними особами, значимой дiяльностi кожного з них для забезпечення судового захисту громадянина й вщбуваеться об'еднання судових оргашв з шшими державними й недержавними органами й установами в едину, бшьш загальну систему (шж судова) - систему правоохорони.
На вщмшу ввд бшьшоси iнших краТн, у Шмеччиш е п'ять рiзних галузей юрисдикцГТ, яю дiють зов^м незалежно одна вiд одноТ. До них належать:
1) загальш суди (що здшснюють цивiльну й кримшальну юрисдикцГТ);
2) адмiнiстративнi суди; 3) суди у трудових спорах; 4) фiнансовi суди; 5) сощальш суди.
Кожна галузь судовоТ системи очолюеться своТм Федеральним судом як вищою шстанщею з конкретноТ юрисдикцГТ. Крiм того, дiе Федеральний Конституцшний суд, що виносить ршення з конституцiйних питань i дГТ законiв, прийнятих парламентом. Вищi суди Шмеччини перебувають не в столищ краТни, а в шших мютах, де вони вторично розташовуються. Прокуратура перебувае при судах, але вона не централiзована й не мае прямого шдпорядкування центру. Оргашзацшно вона пов'язана з органами управлшня юстищею, звичайно це
мшстерства юстицп федерацп або земель залежно вщ виду суду - федеральний суд або суд земль
Девщ П. Конрадт, аналiзуючи таку структуру судово'1' системи, охарактеризував ïï як децентралiзовану, але не роздiлену, як у США, на федеральну судову систему й судовi системи суб'екпв федерацп [10, с. 242]. Мехендра П. Сшгх так само шдкреслив специфжу судово'1' системи Нiмеччини порiвняно з шшими федеративними державами, для яких характерний подш судiв на суди федеральш й суди суб'eктiв федерацп. Судова система едина, але регулюеться як федеральним законодавством, так i законодавством земель. Вищд суди, що очолюють кожну юрисдикцiю, фiнансуються, управляються й забез-печуються кадрами федеращею, а iншi суди - суб'ектами федерацп [11, с. 183].
Правове регулювання судоустрою Нiмеччини мае певну специфшу. Як вiдомо, Нiмеччина - це федеративна держава. Вщповщно суб'екти федерацп -землi мають певну автономш, у тому числi й при створенш та правовому регулюванш дiяльностi бiльшостi правоохоронних органiв. Наприклад, законодавством земель регулюеться дiяльнiсть оргашв юстицп', полiцiï, юридична освiта. На федеральному рiвнi принципово вiдсутнi спещальш закони про прокуратуру, мiнiстерство внутршшх справ, полiцiï, оскiльки цi органи не е централiзованими. Водночас питання ввдносно судоустрою, судочинства й статусу суддiв регулюються саме федеральним законодавством, що шдкреслюе наявнiсть принципу централiзацiï судово1 системи Нiмеччини й шдтримку бiльшостi елементiв принципу едностi, незважаючи на федератившсть краши. Але, попри сильну тенденщю до централiзацiï, децентралiзацiя системи залишаеться значною.
Так, наприклад, федеральний Закон «Про загальш суди» [12] надшяе уряди земель, суб'екив федерацп', повноваженнями у сферi регулювання компетенцп' й порядку здшснення дiяльностi мiсцевих, регюнальних i вищих регiональних судiв. Зокрема, законами земель може визначатися а) порядок проведення виборiв суддiв до складу президп загальних судiв (ч. 3 ст. 21У Закону Шмеччини «Про загальш суди»); б) юрисдикщя мюцевих судiв, що дiють на територп одного регюнального суду ('хня компетенцiя розподiляеться з таким розрахунком, щоб навантаження на одного суддю у в^х мюцевих судах були приблизно однаковi - ст. 22С Закону Шмеччини «Про загальш суди»); в) мюцевий суд, що розглядатиме вс (або певну частину) ^мейш спори на територп юрисдикцп вищестоящого регюнального суду, якщо це сприятиме забезпеченню едност судово1 практики, концентрацп матерiалiв для прискорення 1хнього розгляду (ст. 23С Закону Шмеччини «Про загальш суди»).
Урядам земель надане також право вщповщним актом змшювати юрисдикщю судiв i деякi справи, шдсудш регiональним у першiй шстанцп, передавати на розгляд по суп мюцевим судам або iншим регюнальним судам. Зокрема, йдеться про розгляд кримшальних справ. Вщповвдно до Закону «Про загальш суди» (статт 74, 74А) справи про найбшьш тяжю кримiнальнi злочини слухаються по суп регюнальними загальними судами i сам закон
дае перелж цих злочишв. Але дал^ у ст. 74Э говориться, що розгляд деяких з перерахованих видiв злочишв з одного регюнального суду може бути переданий для розгляду по суп певному мюцевому суду або шшому регюнальному суду урядом земль У цьому разi йдеться не про одну конкретну кримшальну справу, а про вид кримшальних справ, яю можуть бути передан на розгляд iншого суду з мiркувань забезпечення однакового навантаження на суддiвський корпус i забезпечення зниження строюв i витрат на розгляд таких справ.
Незважаючи на те, що судова система Шмеччини подшяеться на п'ять рiзних, але рiвнозначних судових галузей, усi вони утворюють едину судову владу в масштабах федерацп i еднiсть правосуддя забезпечуеться Сшльним сенатом вищих федеральних судiв як юрисдикцiйним органом федерацп. Компетенщя, склад i судочинство Сшльного сенату регулюються Законом про забезпечення едност правосуддя вищими федеральними судами. Сшльний сенат приймае ршення, якщо один iз вищих федеральних судiв ухиляеться пiд час правосуддя вщ рiшення iншого вищого федерального суду або ршення Спiльного сенату. До складу Сшльного сенату входять Президенти вищих федеральних судiв, головуючi суддi сенатiв вiдповiдних вищих федеральних судiв та ще по одному суддi з цих сенатiв. Його висновки у справi е обов'язковими.
Можна говорити й про iншi суди в Шмеччиш, не назван й прямо не зазначеш в Конституцп краТни, так званi квазiсудовi органи або факультативш загальнi суди. Так, Основний Закон краТни (ст. 95) надшяе федеращю правом створювати Федеральний патентний суд, федеральш вiйськовi суди, федеральш суди для рiшень по дисциплшарних провадженнях.
Бiльшiсть реформ судових оргашв Шмеччини вже багато роыв спрямоваш на досягнення, а тепер уже змщнення й пiдтримку високого авторитету суду в сощальнш структурi шмецького суспiльства. Специфiка ставлення до суду визначаеться, насамперед, досить точним дотриманням закошв суб'ектами публiчних i приватноправових вщносин, що передбачае безпроблемне реагування на порушення закошв i пщвищуе роль судового (правового) втручання в сощальш, полiтичнi, економiчнi вiдносини.
Висновки. За багаторiчну iсторiю становлення судовоТ влади й оргашзацп судового устрою краТни громадсьысть i наука дшшли висновку, що вкрай важливi ефективш соцiальний i внутрiшнiй правовий контроль за дiяльнiстю судових органiв. Незалежшсть суду й розширення його повноважень е необхвдними, але недостатнiми умовами його дiяльностi. Не забезпечена сощальним контролем незалежнiсть суду в сучасних умовах настыьки ж шкiдлива, як i самодержавна монархiя. Такий сощальний контроль мае чiткi процедурнi обмеження, але, проте, може здшснюватися париями, ЗМ1, адвокатурами, прокуратурою саме як шститутами й суб'ектами громадського життя, а не учасниками судового процесу.
Саме тому безпосередньо в Закош Шмеччини «Про суддiв» [13], у ч. 1 ст. 26 говориться, що суддя шднаглядний, але без обмеження своеТ незалежность Тут
нагляд розумieться як можливють об'ективного зауваження про неналежне виконання суддею своТх обов'языв або оцiнки дп суддi як протиправного, попередження суддi й заклик його до почуття обов'язку (ч. 2 ст. 26 Закону «Про суддiв»). I зауваження, i попередження е заходами саме нагляду, а не дисциплшарними заходами, осюльки не передбачають провини суддi. Бiльшою мiрою нагляд поширюеться на вторинну, не основну дiяльнiсть суддiв, не пов'язану зi здiйсненням правосуддя. Йдеться про управлшську дiяльнiсть суддi або про наявшсть таких фактiв, як затягування розгляду справи.
Список л^ератури:
1. Gartin T. Parity and the litigation of private property rights in the United States and Germany: evidence in support of chemerinsky's litigant choice principle / T. Gartin // Northern Illinois University Law Review. - 1994-1995. - Vol. 15. - № 3. - P. 747-781.
2. Леже Раймон. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход / Раймон Леже ; пер. с. фр. А. В. Грядов. - Москва : Волтерс Клувер, 2009. - 584 с.
3. Zweigert K. Introduction to Comparative Law / K .Zweigert, H. K^z. - 2-nd ed. - Oxford : Clarendon Press, 1992. - 752 p.
4. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; пер. с фр. В. А. Туманов. - Москва : Междунар. отношения, 1999. - 400 с.
5. Гнейст Р. Правовое государство и административные суды Германии / Р. Гнейст ; пер. О. С. Фустова ; под ред. М. И. Свешникова. - Изд. 2-е, испр. и доп. - Санкт Петербург. : Тип. В. Безобразова и Комп., 1896. - 371 с.
6. Учреждение судебных установлений для Германской империи с законом о введении его в действие / пер. Ив. Соболева. - Санкт Петербург. : Тип. А. Траншеля, 1878. - 42 с.
7. Dubber M. Judicial positivism and Hitler's injustice / M. Dubber // Columbia Law Review. -1993. - № 93. - Р. 1807-1831.
8. Caldwell P. Legal positivism and Weimar democracy / P. Caldwell // American journal of jurisprudence. - 1994. - № 39. - P. 273-302.
9. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рёрихт. - Москва: Спарк, 2001. - 744 с.
10. David P. Conradt. The German polity / P. Conradt David. - 9-th edition. - New York : East Carolina University, 2009. - 368 p.
11. Mahendra P. Singh. German administrative law in common law perspective / Mahendra P. Singh. - 2 ed. - Berlin : Springer, 2001. - 387 p.
12. Courts constitution Act of German 12.09.1950 in the version published on 09.05.1975, as most recently amended from 17.12.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa. eu/n-lex/exec.html.
13. Judiciary Act of German in the version of the promulgation of 19.04.1972, as last amended of 05.02.2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/n-lex/exec.html.
References:
1. Gartin, T. (1994-1995). Parity and the litigation of private property rights in the United States and Germany: evidence in support of chemerinsky's litigant choice principle. Northern Illinois University Law Review. Vol. 15, 3, 747-781.
2. Lezhe, Rajmon. (2009). Velikie pravovye sistemy sovremennosti: sravnitel'no-pravovoj podhod [Great modern legal system: a comparative legal approach]. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
3. Zweigert, K., K^z, H. (1992). Introduction to Comparative Law. Oxford: Clarendon Press.
4. David, R., Zhoffre-Spinozi, K. (1999). Osnovnye pravovye sistemy sovremennosti [The main legal systems of the present]. Moscow: Mezhdunar. otnoshenija [in Russian].
5. Gnejst, R. (1896). Pravovoe gosudarstvo i administrativnye sudy Germanii [The rule of law and administrative courts in Germany]. Sankt Peterburg: Tip. V. Bezobrazova i Komp. [in Russian].
6. Uchrezhdenie sudebnyh ustanovlenij dlja Germanskoj imperii s zakonom o vvedenii ego v dejstvie. Sankt Peterburg. (1878). Tip. A. Transhelja [in Russian].
7. Dubber, M. (1993). Judicial positivism and Hitler's injustice. Columbia Law Review, 93, 1807-1831.
8. Caldwell, P. (1994). Legal positivism and Weimar democracy American journal ofjurisprudence, 39, 273-302.
9. Zhalinskij, A., Rjoriht, A. (2001). Vvedenie v nemeckoe pravo [Introduction to German law]. Moscow: Spark [in Russian].
10. David, P. Conradt. (2009). The German polity. New York: East Carolina University.
11. Mahendra, P. Singh. (2001). German administrative law in common law perspective. Berlin: Springer.
12. Courts constitution Act of German 12.09.1950 in the version published on 09.05.1975, as most recently amended from 17.12.2008. Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu/n-lex/exec.html.
13. Judiciary Act of German in the version of the promulgation of 19.04.1972, as last amended of 05.02.2009. Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu/n-lex/exec.html.
Nazarov I. V., Doctor of Legal Sciences, Full Professor of Department of Organization of Judicial and Law-Enforcement Bodies Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-2998-4483
Historical development and modern structure of judicial system of Germany
In article are analyzed the history of development and formation of modern structure of judicial system of Federal Republic Germany, the factors which have affected kinds of specialisation of courts of Germany, an order of interaction of courts with other state bodies. The historical stages of development in German law and their influence on the formation of the judicial system and the types of ships on Our projects today.Paid the attention to mechanisms of reduction of judicial system of Germany in conformity to uniform European standards and possibility of application of positive experience of the country during judicial reform in Ukraine.
Keywords: the judicial power; judicial system; judicial reform; court; the status of judges; judicial system of Germany.
Hadiürnß.a do pedKomzii 01.09.2016 p.
