CC BY
36
O. Zhykhor, Doctor of Science (Economic), Professor
O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv, Ukraine, D. Zherlitsyn, Doctor of Science (Economic), Associate Professor
Zaporizhzhya Institute of Economics and Information Technologies, Zaporizhzhya, Ukraine
MACROECONOMIC TRENDS OF THE TRANSFORMATION ECONOMIC SYSTEM OF UKRAINE
The periods of the Ukrainian transitional economic system based on key macroeconomic indicators are classified. The macroeconomic tendencies of the functioning and development of the Ukrainian economy under the conditions of transformation since 1990 till 2015 have been investigated. The specific problems of functioning of modern Ukrainian transformational economic system are determined.
Keywords: transformational economic system, macroeconomic indicators, periods of transformation, economic development.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Kolhanov, A.Y., 2011. Comparative economics [Ekonomycheskaya komparatyvystyka], YNFRA-M, Moscow.
2. Lysenko, Yu.H., 2012. Finance: modern paradigm, methodology and management tools [Finansy: suchasni paradyhma, metodolohiya y instrumenty upravlinnya], TOV "Yuho-Vostok, Ltd", Donets'k.
3. Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. 2017. Available at: http:// ukrstat.gov.ua. (accessed 11 May 2017).
4. Hryaznova, A.H., Markyna and E.V., Sedova, M.L., 2012. Finance [Fynansy],'Fynansy y statystyka", Moscow.
5. Ahyeyev, O.I., Bazylevych, V.D. and Bodrov, V.H., 2010. The philosophy of money in an era of financial civilization [Filosofiya hroshey v epokhu finansovoyi tsyvilizatsiyi], National Bank of Ukraine, Kyiv.
6. Chukhno, A.A., 2010. Economic theory. Volume 2 [Ekonomichna teoriya. Tom 2], "VIPOL", Kyiv.
7. Bazylevych, V.D., Popov, V.N., Bazylevych, Ye.S. and Grazhevskaya, N.I., 2009. Economic theory: political economy [Ekonomycheskaya teoryya: polytekonomyya], Rybary, Moscow; Znannya, Kyiv.
8. Joseph, E. Stiglitz, 1999. Whither reforms? Ten years of the Transition (Keynote Address. World Bank Annual Bank Conference on Development Economics, Washington, D.C., April 28-30 1999). Available at: https://www8.gsb.columbia.edu/faculty/jstiglitz/sites/jstiglitz/files/1999_4_Wither_Reform.pdf (accessed 11 May 2017).
9. Grigoriev, Leonid M., Buryak, Eugenia V. and Golyashev, Alexander V., 2016. The Transition of Ukraine's Economy, Problems of Economic Transition, Vol. 58, No. 3, pp. 256-283, DOI: 10.1080/10611991.2016.1200394
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 4(193): 11-21
УДК 336.13:330.53(091)
JEL classification: E44,G20,N20
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/193-4/2
Р. Задорожна, канд. екон. наук, доц.
Бшоцермвський нацюнальний аграрний ушверситет, Бша Церква
1СТОРИЧН1 ТРАСКТОРП ВЩОБРАЖЕННЯ Ф1НАНСОВОГО СЕКТОРУ В СИСТЕМ1 НАЦЮНАЛЬНИХ РАХУНК1В
В статт/' до^джено еволюцю nidxodie до вiдображення фнансового сектору як складовоi частини економ/'ки на концептуальних засадах Системи на^ональних рахунюв в контекстi формування методологи нацонального раxiвни-цтва та його зв'язкв з економiчною теорieю.
Ключовi слова: Система нацшнальних рахунюв, iнституцiйний сектор, фнансовий сектор, макроекономiчний ана-лiз, фiнансовi операци, ф/'нансове посередництво, фiнансовi послуги.
Постановка проблеми. ФЫансовому сектору нале-жить важливе мюце в структурi сучасноТ економки та вагома мiсiя в процес сусптьного вщтворення. Акуму-люючи фЫанс^ потоки та перерозподтяючи Тх мiж економiчними суб'ектами, фЫансовий сектор уможлив-люе фшансове забезпечення економiчноТ активности котра знаходить свое вщображення в обсязi фЫансових транзакцш. Дослщження фшансових потоюв дозволяе аналiзувати структуры зрушення в економщ^ пов'язан зi змЫами обсяпв споживання i накопичення, з форму-ванням джерел Тх фЫансування.
З Ышого боку, неконтрольоване накопичення диспро-порцм та ризиш у фЫансовому сеюгр здатне створити нестабтьнють на фЫансовому ринку i спричинити фь нанс^ кризи. Вiдтак в iнтересах уах учасникiв економiч-ного процесу е здмснення монiторингу функцiонування фiнансового сектору. Для виконання цього завдання не-обхщна вiдповiдна iнформацiйна база, яка наразi забез-печуеться даними макроекономiчноТ статистики.
Остання представлена чотирма статистичними системами: системою нацюнальних рахунюв (СНР), статистикою державних фЫанав, грошово-кредитною та фь нансовою статистикою, статистикою пла^жного балансу. Концептуальну еднють для взаемного узгодження i гармонiзацiТ систем макроекономiчноТ статистики за-безпечуе СНР.
Мета статт - дослiдження процесу виникнення нацюнального рахiвництва як статистичного Ыформацш-ного забезпечення макроекономiчного аналiзу та вщо-
браження фшансового сектору економiки в мiжнарод-них стандартах нацюнального рахiвництва.
Об'ект дослщження - фшансовий сектор економiки як сукупнють резидентських корпорацiй, котрi переваж-ним чином зайнятi наданням фшансових послуг iншим iнституцiйним одиницям.
Предмет дослщження - юторичы, теоретичнi, ме-тодологiчнi та методичнi аспекти формування системи статистичного спостереження за функцюнуванням фь нансового сектору в рамках нацюнального рахiвництва.
Огляд лiтератури. 1сторично витоками нацюналь-ного рахiвництва слугували оцЫки нацiонального доходу, що здмснювались окремими науковцями, починаючи з пюнерних робiт В. Петтi i Г. Кiнга в Англп та П. Буап-льбера i С. Вобана у Франци. У ХХ ст. "приватна науко-ва У^атива" окремих дослiдникiв отримала значну пщтримку державних структур. Спонукальними мотивами для цього стали мотарш (перша та друга свпг^ вiйни) та економiчнi (Велика депресiя) потрясiння мину-лого стгрччя, котрi актуалiзували для оргаыв державного управлiння потребу в надмних статистичних даних щодо економiчного потенцiалу краТн та структури Тх господарства як в мирний, так i у вiйськовий час.
Розрахунки нацюнального доходу поступово увмшли до перелку функцiй урядових структур багатьох краТн [1, с. 229]. Сприйнявши методики, напрацьован окремими науковцями i маючи набагато краще ресурсне забезпечення, державы органи значно розширили сферу охвату розрахунш та забезпечили розвиток методологи.
© Задорожна Р., 2017
Найбiльш вагомий вплив на формування основ СНР мали жтелектуальы здобутки В. Мiтчелла, С. Кузнеца, М. Джильберта, Е. Денiсона, Д. Ясс (США), Дж. М. Кейнса, Р. Стоуна, Дж. Мща, К. Кларка (Велико-британiя), Е. ван 1^ффа, Я. Тiнбергена (Нiдерланди), Р. Фрша (Норвегiя), Е.Лiндаля (Швецiя). Зауважимо, що пюнерний внесок у розвиток дослщжень фiнансових потокiв в економiцi було зроблено американським еко-номютом Морiсом Коуплендом [2].
Подальший розвиток Системи нацюнальних рахун-кiв забезпечувався завдяки теоретичним та методоло-пчним напрацюванням О. Аукруста, Ф. Боса [3-5],
A. Ванолi [6-7], К. Вiлсон [8], К. Карсон [9], Дж. Хкса, Р. i Н. Раглс [10-12],та iнших науковцiв i практикiв.
Слiд зауважити, що ютотний вплив на еволюцiю СНР мала альтернативна ш модель Балансу народного господарства (БНГ), використовувана в СРСР. Розробц теоретико-методологiчних засад БНГ присвячен працi таких радянських вчених як Е. Баранов, М. Бор, М. Ейдельман [13-14], А. Gфiмов, Е. Сршов, Ф. Клоцвог,
B. Коссов, Л. Мжц, В.Немчинов, 1.Морозова [15],
A. Петров, В.Соболь, С.Струмiлiн, С. Шаталж. Ретро-спективний перерахунок макроекономiчних показникiв, обчислених на основi БНГ, на методолопчних засадах СНР було виконано О.Пономаренко [16].
Широке коло питань розвитку нацюнального рахiв-ництва висвтено в дослiдженнях С. Герасименка [17,29], В. Головка [17-18], Ю. 1ванова [19-20], Б. 1саева,
B. Кудрова, Л. Момотюк [21], Р. Моторина [22-23, 29], Б. Плишевського [24], Л. Розовського, Б. Рябушкжа [2526], Т. Рябушкiна та ж.
Слiд вiдзначити, що останшм часом зростае зацка-вленiсть вп"чизняних вчених використанням методоло-гiчного потен^алу нацiонального рахiвництва для до-слщження вiтчизняноí економiки та фiнансового сектору зокрема [27-29].
Феномен фжансового рахiвництва як жституту роз-криття фiнансовоí iнформацií на макрорiвнi дослщжу-еться Н.Рязановою, В. Федосовим [30].
Однак наразi бракуе дослiджень стосовно формування методолопчних засад вивчення фжансового сектору на концептуальна основi СНР.
Методолопя дослiдження. В якостi теоретично!' ба-зи дослiдження використано фундаментальнi положення економiчноí теорп; методологiчну його основу сформу-вали такi загальнонауковi методи тзнання, як аналiз, синтез, абстрагування, узагальнення. Застосування юто-ричного та лопчного методiв дозволило прослiдкувати емтричну iсторiю та закономiрностi формування теоре-тичних засад i практичних особливостей нацюнального рахiвництва; спадковiсть та новацп в його мiжнародних стандартах. Функцюнування нацiональноí економiки до-слiджувалось з позицм iнституцiйного пiдходу, особли-вють якого - застосування мiждисциплiнарного аналiзу, котрий об'еднуе економiку та гумаытары науки, а макро-
економiчнi процеси розглядае з точки зору суб'екпв, за-дiяних у 1х реалiзацií. Згiдно системного пiдходу ринкова економка вивчалась як сукупнiсть iнституцiйних сеюгрв та економiчних зв'язкiв мiж ними.
Результати. Методолопя нацюнального рахiвницт-ва викристалзовувалась впродовж тривалого часу, маючи своíми витоками надбання багатьох наук та сфер практично1 дiяльностi. Хоча формально и станов-лення датуеться ХХ ст., необхiднi передумови появи СНР як "всеосяжного, систематизованого та гнучкого комплексу макроекономiчних рахункiв" [31, вступ] почали формуватись ктькома столггтями ранiше. В широкому сенсi становлення СНР вщбулось завдяки еволюцп еко-номiчноí теорп. Вiдштовхнувшись вiд лопки "Економiчноí таблицi" Ф. Кене, сприйнявши досвiд побудови схем простого i розширеного вiдтворення К. Маркса та бтьш широкий пщхщ до трактування сфери економiчного вироб-ництва, обфунтований Ж. Б. Сеем та А. Маршалом, увь бравши iнституцiйне бачення функцiонування економiч-но1 системи та запозичивши методичнi принципи i пщхо-ди бухгалтерського облку, котрi мають ще довшу юторю, СНР сформувалась як система облку результатiв госпо-дарськоí дiяльностi на макроекономiчному рiвнi.
Початок робiт з розроблення стандартизованого статистичного жструментарю для забезпечення мак-роаналiзу економiчних процеав та здiйснення мiжкраíн-них порiвнянь був iнiцiйований Лiгою Нацiй наприкжц 20-х рокiв минулого столiття. Проведена нею в 1928 р. Мiжнародна конферен^я з економiчноí статистики мала на мет координацiю статистично1 роботи в eвропi, розширення охвату офщмно1 статистики та запрова-дження здмснення оцiнок нацiонального доходу на регулярна основi, особливо в кражах з високим рiвнем розвитку статистики.
Першi офiцiйнi оцiнки нацiонального доходу США, зроблен С.Кузнецом [32], побачили свп" в 1934 р.
Аналогiчнi оцжки для Великобританií Р. Стоуна та Дж. Мiда були опублiкованi в 1941 р. [1, с. 231-232, 673]. В 1939 р. Л^а Нацш оприлюднила данi про оцжки нацюнального доходу (частково офщжш, частково зроблен окремими дослiдниками) 26 краж за перюд 1929-1938 рр. [33].
Загальною тенденцiею цього перюду було збть-шення кiлькостi краж, що проводили статистичн роботи з вимiрювання нацiонального доходу; але використову-ванi ними методики значно рiзнилися. З огляду на це та керуючись настановами Мiжнародноí конференцií з економiчноí статистики 1928 р., Комтет експертiв зi статистичних питань Л™ Нацiй в 1939 р. ухвалив рь шення щодо включення до свое1 робочоí програми роз-робки ушфкованого керiвництва з вимiрювання нацюнального доходу. Наступн роки (з перервою на час Другоí св^ово1 вiйни) були особливо значущими для становлення нацюнального рахiвництва. Основнi вiхи розвитку СНР наведено в табл. 1.
Таблиця 1.1сторичж вiхи розвитку системи нацiональних paxyHKiB
PiK Орипнальна назва документу Характеристика
1941 An Analysis of the Sources of War Finance and an Estimate of the National Income and Expenditure in 1938 and 1940 Так звана "Бта книга" казначейства Великобритании подготовлена Р. Стоуном та Дж. Мщом за сприяння Дж. М. Кейнса та опубл1кована як додаток до бюджету за 1941 р.
1947 Measurement of National Income and the Construction of Social Accounts Доповщь П1дком1тету з1 статистики нацюнального доходу Ком1тету експерт1в з1 статистичних питань Л1ги Нацм. Подготовлена пщ кер1вництвом Р. Стоуна.
Definition and measurement of the national income and related totals Меморандум Р. Стоуна для П1дком1тету з1 статистики нацюнального доходу Комь тету експерт1в з1 статистичних питань Л1ги Нац1й, розм1щений в додатку до назва-ноТ вище Доповд Прообраз м1жнародних стандарт1в.
1950 A Simplified System of National Accounts Спрощена Система нацюнальних рахунк1в, п1дготовлена п1д кер1вництвом Р. Стоуна для ОрганiзацiТ европейського економ1чного сп1вроб1тництва.
1952 A Standardized System of National Accounts Стандартна Система нацюнальних рахунюв, пiдготовлена пiд керiвництвом Р. Стоуна для Оргажзацп европейського економiчного спiвробiтництва з ураху-ванням досвщу використання СпрощеноТ СНР.
Закнчення табл. 1
1953 A System of National Accounts and Supporting Tables Перший м1жнародний стандарт нацюнального рах1вництва. Опубл1кований глд егщою створеноТ в 1947 р. СтатистичноТ комюп ООН.
1960 A System of National Accounts and Supporting Tables Перший перегляд СНР-1953. Враховував досвщ краТн з ТТ впровадження.
1964 A System of National Accounts and Supporting Tables Другий перегляд СНР-1953. Забезпечив узгодженють з Кер1вництвом з плалжно-го балансу МВФ.
1968 A System of National Accounts Другий м1жнародний стандарт нацюнального рах1вництва, так звана "Блаки-тна книга". 1стотно розширив сферу охоплення нацюнальних рахунк1в. Був нац1-лений на наближення методологи СНР до методологи Балансу народного госпо-дарства, що використовувався в СРСР та краТнах соц1алютичного табору.
1993 System of National Accounts Третш м1жнародний стандарт нац1онального рах1вництва. П1дготовлений пщ ег1дою М1жсекретар1атськоТ робочоТ групи з нацюнальних рахунк1в. Розроблений для використання як в краТнах з ринковою економкою незалежно вщ стад1Т Тх розвитку, так 1 в краТнах з перехщною економ1кою.
2008 System of National Accounts Четвертий м1жнародний стандарт нац1онального рах1вництва. П1дготовлений пЩ ег1дою М1жсекретар1атськоТ робочоТ групи з нацюнальних рахунк1в. е повн1стю вщповщним шост1й версГТ Кер1вництва з плалжного балансу (РПБб).
Джерело: складено автором на основ! [1, 31, 33-34, 37, 39-40].
Розглядаючи Бту книгу1 казначейства Великобри-тани 1941 р. як вiдправний документ в низц видань, представлених в табл. 1, слщ пiдкреслити вагомють ролi одного з учасникiв ТТ пiдготовки, англiйського еко-номiста Дж.М. Кейнса, як натхненника та щеолога наць онального рахiвництва.
Будучи засновником нового напрямку в економiчнiй теори, що отримав його iм'я, та макроекономки як са-мостшноТ науки, в своТх наукових пошуках Кейнс керу-вався практичними потребами подолання економiчного спаду, спричиненого Великою депреаею [35], та необ-хiднiстю фЫансування вiйськових витрат Великобрита-нiТ у Друпй свiтовiй вiйнi [36].
Економiчна катастрофа 1929-1933 рр. поставила пщ сумнiв усталене в економiчнiй теори того часу бачення економки як системи, що здатна до саморегулювання i не потребуе зовншнього втручання для пщтримання ТТ в рiвноважному станi.
Кейнс, об^рунтовуючи недiездатнiсть принципу "laissezfaire", згщно якого мiнiмiзувалась роль держави в економiчних процесах та обстоюючи необхщнють по-силення ролi державних iнституцiй в регулюваннi рин-ковоТ економiки, потребував статистичних даних для пщтвердження правильностi своТх теоретичних поло-жень. Аналiз взаемозв'язкiв основних макроекономiчних змiнних (доходу, споживання, заощаджень, швестицм), на його думку, мав слугувати основою для формування економiчноТ полiтики органами державного управлiння.
Кейнаанська революцiя мала вплив як на розвиток економiчноТ теорiТ, так i на формування засад нацюна-льного рахiвництва. Основнi макроекономiчнi концепцiТ склали теоретичну основу СНР; нацiональне рахiвницт-во, в свою чергу, забезпечило емтричну основу макро-економiчноТ теори Кейнса. Як зауважуе А. Ванол^ про-вiдний французький фахiвець в царин нацiональних рахункiв та один з ключових експертiв-розробникiв СНР - 1993, хоча вивчення взаемозв'язюв в економiцi i рань ше знаходило вщображення в економiчних теорiях, про-те вперше такi концепцiТ i Тх статистичне представлення стали центральними для макроекономiчноТ полiтики [7, с. 12]. Вщтак поява макроекономiки зумовила виникнен-ня макроекономiчноТ статистики, котра спочатку концен-трувалась на дослщженш нацiонального доходу.
Частина матерiалiв БтоТ книги 1941 р. була пщгото-влена Мiнiстерством фiнансiв Великобритании Ыша частина - Центральним статистичним управлЫням, де в цей час працював Р. Стоун - учень К. Кларка та
1Бтими книгами в англомовних краТнах прийнято називати офщшж урядовi письмовi повiдомлення.
Дж. М. Кейнса, один з провщних творц1в Системи наць ональних рахунюв. Участь в цьому проект! започатку-вала довготривалу роботу Р. Стоуна над укладанням стандарт1в СНР. В подальшому в1н керував багатьма методолопчними роботами в ц1й сфер1 на запрошення м1жнародних установ, за що в 1984 р. був удостоений Нобел1вськоТ прем1Т з формулюванням "за фундамен-тальний внесок у розробку системи нацюнальних раху-нк1в та ютотне вдосконалення основ емп1ричного еко-ном1чного анал1зу".
Необх1дн1сть використання стандартизованих мето-долог1чних та методичних пщход1в до обчислення наць онального доходу, котр1 забезпечували б м1жнародну пор1вняннють даних, актуал1зувалась також потребою здмснення краТнами-членами ООН внеск1в для ф1нан-сування ТТ д1яльност12. Базою для визначення розм1ру внеск1в слугували дан1 про розм1р нац1онального доходу, тому т1 краТни, як1 ще не вели таких розрахунш, мали Тх запровадити [1, с. 237].
Восени 1945 р. було створено П1дком1тет з1 статистики нацюнального доходу Ком1тету експерт1в з1 статистичних питань Л1ги Нац1й, очтьником якого став Р. Стоун. 17-20 грудня 1945 р. в Пр1нстон1 вщбулись зас1дання цього ком1тету, в ход1 яких було подготовлено допов1дь "Вим1рювання нац1онального доходу та побудова соц1а-льних рахунгав" (далi - Доповдь 1947 р.), котра в 1947 р. була опублкована [37] ООН - наступницею Л1ги Нац1й. Цей документ став ор1ентиром в подальш1й еволюци нац1онального рах1вництва з огляду на дв1 обставини: в1н м1стив першу повнютю розроблену i детал1зовану систему нацюнального рахiвництва та першi мiжнароднi реко-мендац^' по складанню нацiональних рахункiв [5, с. 1].
В основу ^еТ доповiдi було покладено пiдготовлений Р. Стоуном Меморандум "Визначення та вимiрювання нацiонального доходу та пов'язаних агрега^в" (далi -Меморандум 1947 р.). В ньому викладалась методика визначення нацюнального доходу та валового нацюнального продукту за допомогою вщбору та групування даних про елементары транзакци в економiцi [23, с. 2526]. Хоча формально вЫ був розмiщений в додатку до Допов^ф Пiдкомiтету, фактично саме Меморандум Стоуна був ТТ головною частиною.
В 1948 р. було створено двi оргашзаци - АдмЫют-рацiя економiчного спiвробiтництва (The Economic Cooperation Administration, ECA) в США та Оргашза^я
2Це питания е актуальним i сьогоднi, наприклад, для европейських краТн, оскiльки даиi нацюнальних рахунш використовуються для визначення розмiру Тх фiиаисових виескiв до бюджету бвросоюзу та для розподiлу регюнальних бюджетних траисфертiв.
европейського eK0H0Mi4H0r0 ствроб^ництва, ОСЕС (Organisation for European Economic Cooperation, OEEC). Знаходячись на pi3HMX континентах, вони мали сптьну мету - сприяти економiчному вщновленню по-военно''' Свропи згiдно плану Маршалла.
Для моыторингу процесу вщновлення та контролю за розподiлом допомоги були потрiбнi статистичнi данi про економiчний стан окремих кра'н, зокрема про Тхн i нацiональнi доходи та бюджети. З огляду на це в Кемб-риджi було створено дослщницьку групу з нацюнальних рахунш (National Accounts Research Unit), очолювану Стоуном [11, с. 497]. Одним i3 завдань цiеï групи була подготовка статистикiв кра'н ОСЕС в сферi нацюналь-ного рахiвництва. Групою було розроблено для ОСЕС Спрощену СНР (1950 р.) i Стандартну СНР (1952 р.). Обидва документи були подiбними до верси ООН 1947 р. з огляду на провщну роль Р. Стоуна у Ух пщготовцк До-повщь 1947 р. лягла також в основу Системи нацюнальних рахунш 1953 р., котра стала першою серед мiж-народних стандар^в ООН.
Проте подiбно до СпрощеноТ i Стандартно!' ОСЕС, СНР-1953 стосовно багатьох аспекпв була набагато менш амбщшною порiвняно з Меморандумом 1947 р. На вщмЫу вiд нього вона передбачала меншу кiлькiсть рахункiв для економки в цiлому; не мютила секторних рахункiв, присутнiх у варiантi 1947 р. Проте попри свою вщносну обмеженiсть СНР-1953 виконувала важливу роль в розповсюдженнi методологiï нацюнального рахь вництва шляхом заохочення менш економiчно розвине-них кра'н до ïï використання. Для останнiх опанування Системою розглядалось скорше як мета, до якоТ слiд прагнути, а не як структура, що може бути одразу за-проваджена в статистичну практику у вах ïï деталях [38]. Загалом СНР-1953 була придатною для використання на сптьшй концептуальна основi як бтьш, так i менш розвиненими кражами, що уможливлювало здш-снення мiжкраïнних порiвнянь.
Системою передбачалось лише шють стандартних рахункiв [39, с. 18-19], три з яких були зведеними - ра-хунок внутршнього продукту (Domestic product), нацюнального доходу (National income) та катталу (Domestic capital formation). Ще три рахунки призначались для секторiв домогосподарств та приватних некомерцмних оргаызацш (Household sand private non-profit institutions), державного управлЫня (General government) та Ышого св^у (External transaction). Кож-ний секторний рахунок складався з двох субрахунш:
• поточного рахунку (Current Account), що дозволяв визначити розмiр наявного доходу (Disposal of current revenue) вщповщного сектора;
• рахунку катталу (Capital Reconciliation Account) з показником чистого запозичення (чистого кредитування в рахунку Ышого св^у) в якост балансуючо''' статтi.
Доповненням до рахунш були дванадцять стандартних таблиць з класифка^ями основних потоюв, пред-ставлених в рахунках Системи [39, с. 20-25].
З огляду на те, що СНР-1953 методичн аспекти скла-дання рахункiв розглядались недостатньо, ООН в 1955 р. було опублковано тимчасовий поабник з методики обчи-слення нацiонального доходу, котрий враховував потреби та специф^ кра'н, що розвиваються [23, с. 28].
Розробники першого мiжнародного стандарту, на-самперед Р.Стоун, добре усвщомлювали його обмеже-ний характер i тому включили до нього свого роду "дослщницьку програму", план дм на майбутне, котрий мю-тив основнi напрямки подальшого розвитку методологи нацюнального рахiвництва. Зокрема, передбачалось, що рахунок виробництва може бути деталiзований таким чином, щоб вщобразити товары потоки мiж окре-
мими галузями на основi методологи "витрати-випуск". Застосування аналогiчного пiдходу до вщображення фiнансових потокiв в СНР мало забезпечити шформа-цiйну базу для аналiзу ролi грошово''' та баншсько''' систем. Дослiдження не лише утворення i розподiлу нацюнального доходу завдяки рахункам операцш, але й об-сягiв накопиченого нацюнального багатства потребува-ло введення в Систему шструменту балансу активiв та пасивiв. Нарештi, визнавалось бажаним запровадження оцЫки потош i запаав не лише в поточних, але i в по-стiйних цЫах [39, с.1].
Всi цi моменти були врахован при пiдготовцi СНР-1968, другого мiжнародного стандарту, що значно роз-ширило концептуальну основу нацюнального рахiвни-цтва. Крiм того, нова Система вводила чотири альте-рнативних методи подання шформаци: окрiм рахункiв пропонувалось використовувати балансову та матри-чну форми представлення даних, а також рiвняння для опису взаемозв'язюв основних макроекономiчних змiнних [40, с. 3-6].
Стандартнi рахунки об'еднувались в три класи [40, с. 139, 152-164]:
• перший клас складали зведенi рахунки для вае' економiки (consolidated accounts for the nation);
• рахунки другого класу (production, consumption penditure and capital formation accounts) являли собою розбивку рахунюв виробництва валового внутршнього продукту краïни i витрат на нього на рахунки ресурав та використання рiзноманiтних продук^в i послуг та рахунки вп"чизняного |'х виробництва. Рахунки цього класу вщносились до рахункiв виробництва, споживчих витрат i катталоутворення в Систем^
• рахунки третього класу (income and outlay and capital finance accounts) являли собою дезагрегацю рахунюв першого класу стосовно доходiв i витрат та фшансування каттальних витрат на подiбнi типи рахун-кiв для iнституцiйних секторiв.
Перелiк рахункiв для iнституцiйних секторiв був розширений i мiстив рахунок виробництва, рахунок до-ходiв i витрат, рахунок катталу та фЫансовий рахунок; показники чистого кредитування i чистого запозичення було розукрупнено за рахунок видтення показниюв фшансових потош окремих секторiв.
Система нацiональних рахунюв 1968 р. стала настi-льки значним кроком вперед стосовно розвитку методологи, що ïï новацп' для багатьох краТн виявились ви-переджаючими стосовно юнуючоТ статистичноТ практики та можливостей [7, с. 15].
Попри вказан нововведення та бiльш детальний опис операцш, СНР-1968 не змЫила трактувань меж економiчного виробництва та вщмЫностей мiж валовим накопиченням основного катталу та поточними витра-тами, котрi були успадкованi вiд верси 1953 р.
В 1983 р. на пщст^ мандату СтатистичноТ комюп ООН було створено Мiжсекретарiатську робочу групу по нацюнальним рахункам (МСРГНР). Оргашза^ями-членами МСРГНР е Свростат (статистична оргашза^я СвропейськоТ Комiсiï), МВФ, ООН Оргаыза^я економiч-ного ствробп"ництва i розвитку та Всесвiтнiй банк. Ц п'ять установ координували розробку концептуально! основи СНР-1993 та ïï оновлено! редакци - СНР-2008.
Основна мета перегляду СНР-1968 полягала в тому, щоб, не вщмовляючись вщ ïï основоположних концепцш, досягти б^ьшо'1' логiчностi та послiдовностi в загальнм структурi системи, уточнити межi економiчного виробництва та трактування окремих статей доходiв i витрат.
Розробка та впровадження СНР-1993 сприяли подальше гармоызаци систем макроекономiчноï статистики. Осюльки нацiональним рахункам завжди належа-
ли провiднi позици в економмчшй статистицi, а данi бтьш спецiалiзованих статистичних систем доцiльно використовувати в поеднанн з даними нацюнальних рахунгав, то задля пiдвищення ïx загально'1' аналiтичноï цiнностi одночасно з переглядом СНР завдяки активнш учасл МВФ було переглянуто також Поабники з плать жного балансу, зi статистики державних фiнансiв, з гро-шово-кредитно'1' та банкiвськоï статистики [33, с. 11; 17, с. 15]. СНР-1993 узгоджуеться також з керiвництвом з пря-мих iноземниx швестицш ОЕСР - Еталонним визначен-ням ОЕСР для шоземних прямих швестицш (OECD Benchmark Definition of Foreign Direct Investment).
Останнш актуальний на сьогодн мiжнародний стандарт, СНР-2008,являе собою адаптовану версiю СНР-1993. Оновлення останньо'1' знадобилось для забезпе-чення вiдповiдностi ïï концептуально!' основи потребам користувачiв даних.
Новi елементи СНР-2008 стосуються дослiдження тих аспек^в розвитку економiки, котрi впродовж остан-нix рокiв набули особливоТ ваги i привертають все бь льше уваги аналiтикiв. Вони можуть бути згрупован в наступнi роздiли [31, с. 673-690]: 1) конкретиза^я ви-значень статистичних одиниць та змЫи в класифiкацiï по iнституцiйним секторам; 2) уточнення охвату опера-цш та меж сфери виробництва; 3) розширення та уточнення концепцш активiв, накопичення та споживання основного катталу; 4) удосконалення трактувань та визначень фшансових iнструментiв та активiв; 5) уточнення охвату операцш, що стосуються сектору державного управлЫня та державного сектору; 6) гармошза^я СНР та Керiвництва з пла^жного балансу.
Зауважимо, що потен^ал СНР-2008 як шформацш-но'1 системи дослщження макроекономiчниx процесiв уможливлюе ïï використання для виршення широкого кола завдань економiчного аналiзу. Зокрема, виявлене фшансовою кризою 2007-2008 рр. зростання ризигав в фiнансовому секторi внаслщок неконтрольованого розвитку нових фшансових iнструментiв, асиметричностi iнформацiï, вiдсутностi ефективних стандартiв захисту споживачiв фiнансовиx послуг, збтьшення тiньового сегменту фiнансового ринку актуалiзувало потребу в полiпшеннi шформацшного забезпечення монiторингу фiнансового сектору. З ^ею метою в 2009 р. на мiжна-роднiй зустрiчi мiнiстрiв фiнансiв та голiв центробанкiв групи G-20 (Group of Twenty Finance Ministers and Central Bank Governors)було розроблено низку рекоме-ндацiй щодо усунення прогалин в статистичних даних, котрими передбачено бтьш активне використання даних фшансових рахунгав i баланав СНР, зокрема, на секторному рiвнi [41].
Саме СНР послугувала вщправною точкою, на ос-новi якоТ було розроблено систему заснованих на кон-цепцп капiталу статистичних iндикаторiв сталого розвитку (sustainable development) [42]. Видтення в скг^ сукупно'1' капiтальноï бази суспiльства п'яти видiв капь талу - фшансового, виробленого, природного, людсько-го та со^ального, - дозволило забезпечити здшснення iнтегральноï оцiнки добробуту (well-being) як ключово'1' характеристики сталого розвитку. Вщтак використання Системи нацюнальних рахунгав уможливлюе розробку полiтики, нацiленоï на забезпечення со^ального про-гресу, та оцшки ïï ефективностi[43, 44].
Особливост вщображення фшансового сектору в Системi нацiональних paxyHKiB. В рiзниx версiяx СНР нараховувалась рiзна кiлькiсть раxункiв та шститу-цiйниx секторiв (власне термш "шституцшний сектор" з'явився в СНР-1968, тодi як СНР-1953 оперувала по-няттям сектору). Проте слiд зауважити, що фшансовий сектор з самих початгав створення СНР перебував в
центрв уваги ТТ розробникiв. KpiM того, вже на цьому eTani усвiдомлювалась потреба гармоызацп окремих роздов мaкроeкономiчноТ статистики. Доповiдь 1947 р. була одним з трьох методолопчних докумен^в, що роз-роблялись Компотом eкспeртiв 3i статистичних питань Л™ Нaцiй в той час, коли функцп та дiяльнiсть Лiги пе-рейшли пiд контроль ООН. Ц документи стосувались взаемопов'язаних проблем в сферах вимiрювaння наць онального доходу та побудови со^альних рaхункiв, бангавськоТ статистики i статистики плaтiжного балансу i доповнювали одне одного.
Меморандум 1947 р. мютив концeпцiю сект^в як рeзультaтiв агрегування eкономiчних одиниць вщповщ-но до виконуваних ними функцш. При цьому зауважу-валось, що найбтьш значущим е подт eкономiчних одиниць на виробникiв i споживaчiв, проте в бiльш фунтовно розроблeнiй систeмi цей подiл може бути бтьш дeтaлiзовaним [37, с. 27].
Вщтак пропонувалось видтення п'яти сeкторiв: ви-робничих пiдприемств (Productive enterprises); фшан-сових посeрeдникiв (Financial intermediaries); агенцш по страхуванню i соцiaльному забезпеченню (Insurance and social security agencies); ганцевих спо-живaчiв (Final consumers); iншого свiту (The rest of the world). Сектор державного управлшня не видiлявся, позаяк передбачалось, що кожен iз сeкторiв внутрь шньоТ eкономiки може бути пщроздтений на приватну та державну сфери [37, с. 38].
Для дeтaлiзaцiТ секторноТ структури eкономiки пропонувалось видтення пщсеюгрв, стосовно чого слщ зауважити, що фшансовий сектор найлегше пiддaеться подaльшiй дeкомпозицiТ, осгальки детальна iнформaцiя щодо нього зазвичай збираеться органами грошово-кредитного регулювання.
Зауважимо, що два з пропонованих в Мeморaндумi 1947 р. сеюгрв - фiнaнсових посeрeдникiв та агенцш по страхуванню i соцiaльному забезпеченню, - охоплювали eкономiчнi одиницi, що нин входять до складу шституцш-ного сектору фiнaнсових корпорaцiй (див. табл. 2).
Сектор фшансових посереднигав охоплював наступ-нi установи, що надають фiнaнсовi послуги: в приватному сегмент - ощaднi банки, установи, що спeцiaлiзу-ються на облку та гaрaнтувaннi вeксeлiв, швестицшы трасти, будiвeльнi товариства, компaнiТ, що фшансують придбання товaрiв на виплат; в державному - частина бангавськоТ системи, кредиты корпораци та фонди ста-бiлiзaцiТ обмiнних курсiв [37, с. 38, 40].
Приватна частина сектору агенцш по страхуванню i со^альному забезпеченню була представлена страховими компашями i товариствами та приватни-ми пeнсiйними фондами; державна - фондами со^а-льного страхування.
В залежност вiд завдань aнaлiзу Меморандум 1947 р. передбачав можливють як видтення сеюгрв фiнaнсових посeрeдникiв та агенцш по страхуванню i со^альному забезпеченню окремо, так i об'еднання бангав i страхових компaнiй та виробничих пщприемств [37, с. 27], що i було рeaлiзовaно в СНР-1953.
Вщтак перший офщшно визнаний мiжнaродний стандарт нaцiонaльного рaхiвництвa не видiляв фiнaнсовий сектор як структурну частину eкономiки з огляду, перш за все, на труднощi оргаызацшного характеру та недоско-налють iнформaцiйного забезпечення для складання рахунш. Фшано^ установи були об'еднaнi з виробни-чими пiдприемствaми; сектор пщприемств охоплював вс фiрми, оргaнiзaцiТ та установи, яга виробляють товари та послуги з метою Тх продажу за цшою, достатньою для покриття витрат на виробництво [39, с. 11].
Таким чином, в СНР-1953 було видтено лише три сектори нацюнально' економки [39, с. 11-12]:
• пщприемства (Enterprises),
• домогосподарства та приваты некомерцшы ор-гашзаци (Households and private non-profit institutions),
• державне управлiння (General government).
Вщсутнють фiнансового сектору в СНР-1953 та до-
цiльнiсть включення в Систему рахунюв банкiвськоï системи i страхових компашй було вiдмiчено на сьомш сесiï Статистично'' комiсiï ООН [38].
Натомють фiнансова дiяльнiсть в СНР-1953 була представлена на галузевому рiвнi: валовий внутршшй продукт за факторною вартютю обчислювався iз засто-суванням галузево'' класифiкацiï (стандартна таблиця II
- Industrial origin of gross domestic product at factor cost) [39, с. 22], наближеноТ до МНжнародноТ стандартно! га-лузевоТ класифкаци ycix видiв економiчноТ дiяльностi 1948 р. (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities - ISIC). Зокрема, СНР-1953 [39, с. 40] видтялась галузь "Банювсью операци, страху-вання та операци з нерухомютю" (Banking, insurance and real estate), у скг^ якоТ були вiдокремленi банки та rniw фiнансовi установи (в ISIC Пщроздт 6 "Комер-цiя", роздiл 62, пщроздт 620) i страхування (вщповщно Пiдроздiл 6 "Комерцiя", роздiл 63, пщроздт 630). З н шого боку, фiнансовi послуги були включен до складу споживчих витрат домогосподарств [39, с. 24, 27].
Таблиця 2. Представлення та склад фжансового сектору в рiзних верстх* Системи нацюнальних рахунмв
Меморандум 1947 | СНР-1968 | СНР-1993 | СНР-2008
Назва сектору Категорп фiнансових корnорацiй
Фiнансовi посередники (Financial Intermediaries) Агенци по страхуванню i соцiальному забезпеченню (Insurance and Social Security Agencies) Фiнансовi установи (Financial institutions) Фiнансовi корпораци' (Financial corporations) Фiнансовi корпорацiï (Financial corporations)
nidceKmopu
- Банивська система - !ншл фiнансовi посередники - Страховi компанп' i товариства - Приваты пенайы фонди - Фонди со^ального страхування - Центральний банк - !ншл монетарн установи - iNmi фiнансовi установи - Страховi ком-панiï та пенсшж фонди - Центральний банк - !ншл депозиты корпораций зокрема: - грошов1 депозитн корпорацИ'; - нш1; - !ншл фiнансовi посередники, крiм страхових корпорацiй i пенсмних фондiв - Страховi корпорацiï та пенсмы фонди - Центральний банк - Корпораци, що прийма-ють депозити, крiм центрального банку - Фонди грошового ринку - 1нвестицмы фонди негрошового ринку - 1ншл фiнансовi посередники, крiм страхових кор-порацiй i пенсiйних фондiв - Страховi корпораци - Пенсмы фонди Фшансов! посередники
- Допомiжнi фiнансовi корпораци' - Допо1^жы фiнансовi корпорацiТ Д0П0М1ЖН1 фшансовi корпораци'
- Кептивнi фiнансовi установи i кредитори грошей Шип фИнансовИ корпораци'
• В СНР-1953 фшансовий сектор був вiдсутнiй
Джерело: складено автором на основi [31, 33, 37, 39-40].
В СНР 1968 для облку операцм щодо утворення доходу та його використання, накопичення капралу та скла-дання балансiв застосовувалось поняття жституцшного сектору як сукупностi iнституцiйних одиниць, wr^ е учас-никами економiчних операцiй (transactors). Пiд жституцй ними одиницями розумтись економiчнi одиницi, кл^ е незалежними в отриманнi i витрачанн доходiв, володiннi i управлжн всiма формами майна [40, с. 77-78].
Секторна та пiдсекторна кпасифка^я iнституцiйних одиниць була сформована з огляду на вщмжност в 'х фiнансовiй ролi, поведiнцi та досвд Вiдтак передбачалось встановлення належност всiх суб'ектiв, задiяних в економiчних операцiях, до одного з п'яти жституцшних секторiв[40, с. 78-79]:
• нефiнансовi пiдприемства, корпоративнi та квазь корпорацiï (Non-financial enterprises, corporate and quasi-corporate);
• фiнансовi установи (Financial institutions);
• державне управлжня (General government);
• приваты некомерцшш установи, що обслугову-ють домогосподарства (Private non-profit institutions serving households);
• домогосподарства, включаючи приваты нефжа-нсовi некорпорованi пщприемства (Households, including private non-financial unincorporate
• enterprises).
Видтення в СНР-1968 сектору фжансових уста-нов дозволило подолати обмеженють пiдходу СНР-1953 та уможливило здшснення детального облку фiнансовоï сфери.
Пiдставами для вщокремлення секторiв були вщ-мiннiсть 'х ролi в економiцi та в джерелах i способах використання фжансових ресурав. Подiбна логiка за-стосовувалась i при видтенш пiдсекторiв в скпадi сектору фiнансових установ [40, с. 80]. Вщтак фiнансовi установи в СНР-1968 були визначен як корпоратизова-нi та некорпоратизован пiдприемства, котрi переваж-ним чином зайнят в фiнансових операцiях на ринку, що полягають в прийнятт на себе зобов'язань i в придбан-н фiнансових активiв [40, с. 78].
Передбачалось, що жституцшн одиниц всiх пщсек-торiв фжансових установ, за винятком центрального банку, можуть знаходитись як в приватнж, так i в дер-жавшй власностi.
Попри те, що стосовно фжансового сектору СНР-1968 вщчутно бтьше, нiж СНР-1953, вiдповiдала кон-цепцiï Меморандуму 1947 р., другий мiжнародний стандарт в цьому питаны ютотно вiдрiзнявся вiд першоос-нови нацiонального рахiвництва.
По-перше, замють двох секторiв - фiнансових посе-редникв та агенцiй по страхуванню i соцальному за-
безпеченню, - видiлявся один сектор фшансових уста-нов. Слiд вiдзначити, що власне термш"фшансове посередництво" в СНР-1968 в явнiй формiне був присут-нiм нi в назвi секторiв, нi пiдсекторiв, хоча посередниць-ка функцiя iнституцiйних одиниць, включених до цього сектору, не викликала сумнiвiв.
По-друге, страховi компанiï та пенсшы фонди скла-дали не окремий сектор, а видтялись в пщсектор в складi сектору фшансових установ.
По-трете, пiдсектор фондiв со^ального страхування не включався до складу фшансових установ, а був за-рахований до сектору державного управлшня.
НарешД але не в останню чергу, при видтенш пщ-сет^в фiнансового сектору в СНР-1968 (як i в СНР-1993) важливою була Тх пози^я стосовно причетност до монетарноТ' складовоТ' фiнансовоï системи: два з пропонованих чотирьох пiдсекторiв мали до неТ' безпо-середнш стосунок (див. табл. 2).
Так, СНР-1968 було вщокремлено пiдсектор центрального банку як органу грошово-кредитного регулю-вання (monetary authority) з функ^ями емiсiйного центру та зберiгача мiжнародних резервiв краТ'ни. Крiм того, видтявся пiдсектор iнших монетарних установ (other monetary institutions), до якого вщносились вс банки, за винятком центрального, зобов'язання яких мають форму депози^в до запитання (deposits payable on demand), ra^i пiдлягають передачi чеком (transferable by cheque) або в шший спосiб, придатний для здшснення платежiв [40, с. 78]. Тага депозити називаються переказ-ними [45, с. 27]. Рiвень Тх лквщносл е достатньо високим i наближаеться до попвковоТ валюти.
Натомiсть т банки, зобов'язання яких е депозитами шших видiв (не переказними), вщносились до пщсекто-ру iнших фшансових установ. Наприклад, це ощаднi банки, яга пропонують ощаднi депозити, ra^i завжди е непереказними. До цього ж пщсектору було зараховано кредиты та буфвельш асоцiацiï; державнi ощадн установи, кошти яких не надходять безпосередньо на балан-си державних органiв влади i не використовуються на спе^альш погашення державного боргу; кредитнi союзи, компанiï комерцiйного i споживчого кредиту; брокерiв та дилерiв, що виконують функцiï фiнансування та депону-вання; швестицшш компанiï, товариства та трасти.
Назви шституцшних секторiв в СНР-1993 були до-волi подiбними до СНР-1968 з деякими нюансами. Не-фiнансовi пiдприемства було перейменовано в нефша-нсовi корпорацiï; вiдповiдно, фiнансовi установи було названо фiнансовими корпора^ями. Назва сектору державного управлiння не змшилась; з назви сектору приватних некомерцшних органiзацiй, що обслуговують домогосподарства було вилучено слово "приваты". На-решД останнiй п'ятий сектор був лакошчно названий "Домогосподарства" [33, с. 104].
Встановлюючи сферу охвату сектору фшансових ко-рпорацш, СНР-1993 зосереджувалась на фшансовому посередництвi як основному видi Тх дiяльностi, зарахо-вуючи до складу цього сектору вс резиденты корпораци i квазкорпорацп, ra^i головним чином зайнятi фшансо-вим посередництвом або допомiжною фiнансовою дiя-льнiстю, тiсно пов'язаною з фшансовим посередництвом [33, с. 117]. Принагщно зауважимо, що в ISIC (Rev. 3) дiяльнiсть фiнансових пiдприемств класифкувалась в секцiï J "Фiнансове посередництво", пiдроздiли 65-67.
Фiнансове посередництво визнавалось як продуктивна дiяльнiсть, в якш iнституцiйна одиниця приймае на себе зобов'язання вщ свого iменi з метою придбання фiнансових активiв шляхом здiйснення фiнансових операцiй на ринку.
Посередницький характер ^еТ дiяльностi полягае в тому, що шституцшш одиницi фiнaнсового сектору спрямовують кошти вiд крeдиторiв позичальникам шляхом посередництва мiж ними. При цьому фiнaнсовi установи акумулюють кошти кредитив та трансфор-мують, "перепаковують" Тх таким чином, щоб це вщпо-вщало вимогам позичaльникiв [33, с. 117].
Пщсекторний склад фiнaнсового сектору в СНР-1993 бтьш дeтaлiзовaний, шж в СНР-1968: було видь лено п'ять пiдсeкторiв (див. табл. 2) i надано бiльш фунтовну Тх характеристику [33, с. 118-121].
Зокрема, детально пояснювалась лопка видтення пщсектору шших депозитних корпорацш (S.122). Як було показано вище, в СНР-1968 фшано^ установи, депозиты зобов'язання яких вiдрiзняються за ступенем лквщност1, було включено до рiзних пщсект^в. Нато-мiсть СНР-1968 об'еднала тага шституцшы одиницi в пiд сектор S.122, проте для вщображення Тх неоднорщносп додатково передбачались двi пщкатегори [45, с. 6]:
• грошово-депозитн корпорaцiТ (Deposit money corporations S.1221), якi приймають пeрeкaзнi депозити;
• ^i (Other S.1222), якi не приймають Тх.
Причина видтення цих пщкатегорш базувалась на
вщмшност розумшня грошей у вузькому та широкому сена. Вузька концeпцiя грошей розглядае Тх як актив, що е уыверсальним юридично визнаним засобом платежу, котрий за потреби може бути вщразу (immediately) використаний. "Вузьга грошГ складаються з готiвковоТ валюти (банкнот та монет) i переказних де-позитiв. Остaннi можуть бути на першу вимогу обмшеы по номшалу чи пeрeкaзaнi за допомогою чеку, тратти (переказного векселя), постшного доручення, прямого зарахування/списання чи шших мeхaнiзмiв прямих пла-тeжiв [33, с. 119;45, с. 27,61]. 1сторично депозити з такими характеристиками пропонувались фшансовими корпорaцiями певного типу, ra^i називались "банками".
Концeпцiя "широких грошей" з'явилась тзнше за-вдяки двом обставинам. По-перше, з огляду на конку-ренцю серед бангав останн розширювали своТ "продукта лiнiйки", доповнюючи Тх депозитами шших видiв, котрi можуть слугувати близькими замшниками "вузьких грошей". З шшого боку, iншi фiнaнсовi установи, ra^i не обов'язково називались банками, пщвищували трaнсфeрaбeльнiсть (transferable, здaтнiсть до втьноТ пeрeдaчi) своТх дeпозитiв. Отже, концеп^я "широких грошей" охоплюе всi ц новi види дeпозитiв та квазь дeпозитнi зобов'язання депозитних корпорaцiй.
Ti фiнaнсовi корпорaцiТ, чиТ зобов'язання мають форму депозитв та близьких Тх замшнигав, вiднeсeних до "широких грошей", було зараховано до пщ категорп S.1222 - ощaднi банки (включаючи ощaднi банки по-штових вщдтень та тi, що контролюються державою), шотечш банки, крeдитнi асо^ацп, крeдитнi кооперативи, будiвeльнi товариства тощо.
Натомють до пiдкaтeгорiТ S.1221 "Грошово-депозитн корпорaцiТ" потрапили тi установи, депозити яких вщпо-вiдaють поняттю "вузьких грошей".
Окремо пщкреслювалось, що мiж банками i депози-тними корпора^ями немае абсолютноТ вiдповiдностi з огляду на рiзномaнiтнiсть практик застосування назви "банк" в рiзних краТнах та стосовно рiзних установ. Ана-лопчно поняття "вузьких" та "широких" грошей не мають ушверсального визначення i повиннi враховувати iнституцiйну специфку окремих краТн.
До пiдсeктору S.123 "lншi фiнaнсовi посередники за винятком страхових компанш та пeнсiйних фондiв" було вiднeсeно корпорaцiТ, котрi залучають кошти на фшансових ринках (але не в формi депозитв) та використо-вують Тх для придбання шших видiв фiнaнсових aктивiв
- жвестицшш компанiï, компанп, що надають послуги з фжансового лiзингу та споживчого кредитування.
Пщсектори центрального банку (S.121) та страхових корпорацш i пенсiйних фондiв (S.125) практично не зазнали змж порiвняно з СНР-1968.
Натомiсть нова^ею СНР-1993 було видiлення додат-кового пщсектору - S.124 "Допомiжнi фiнансовi корпора-цiï", до складу якого входили вс резидентнi корпорацiï та квазкорпорацп, дiяльнiсть яких тiсно пов'язана з фжан-совим посередництвом, хоча самi вони не виконують посередницьких функцш. До них було вщнесено брокерiв по цiнним паперам, кредитних i страхових брокерiв; так зваш флотацiйнi корпорацiï, що управляють випуском цжних паперiв; корпорацiï, основною функ^ею яких е гарантування шляхом ждосаменту векселiв та аналопч-них жструментв; корпорацiï, що працюють з такими ж-струментами хеджування як свопи, опцюни та ф'ючерси.
З метою максимального охоплення жновацш, що мали мюце в розвитку фiнансiв;враховуючи ст^мкий розвиток фiнансових ринкiв та розмивання кордошв мiж рiзноманiтними видами фжансово''' дiяльностi, в СНР-2008 введено бтьш чпже та розширене визначення фжансових послуг, до яких окрiм фжансового посеред-ництва та допомiжноï фжансово''' дiяльностi (як в СНР-1993) додано послуги з управлжня ризиками та транс-формацп лквщност [31, с. 83, 440].
Фiнансовi корпорацiï в новiй Системi визначено як ва резидентськi корпорaцiï, зайнят, переважним чином, наданням фжансових послуг жшим iнституцiйним одиницям, включаючи послуги страхування i пенсiйних фондiв [31, с. 83].
Рiвень детaлiзaцiï пiдсекторiв сектору фiнaнсових корпорaцiй в СНР-2008 е набагато вищим, що дозво-ляе забезпечити бiльшу гнучксть i узгодженiсть з ж-шими системами грошово' i фiнaнсовоï статистики, зокрема, з такими, як системи МВФ i Свропейського центробанку [31, с. 675].
Не змживши пщходу СНР-1993 до подту економiки на п'ять iнституцiйних секторiв, СНР-2008 в скпaдi сектору фжансових корпорацш видтяе не п'ять, а дев'ять пiдсекторiв (див. табл. 2). Новими з них е пщсектори:
- Фонди грошового ринку - колективш жвестицшш програми, котрi акумулюють кошти шляхом продажу акцш або па'в населенню та жвестують 'х переважним чином в жструменти грошового ринку;
- !нвестицiйнi фонди негрошового ринку - також колективш жвестицшш програми, котрi акумулюють кошти шляхом продажу акцш або па'в населенню, проте вщ одиниць попереднього пщсектору вони вщрь зняються об'ектами жвестування. Ними е фiнaнсовi активи (окрiм короткострокових) та нефiнaнсовi активи (зазвичай нерухомють);
- Кептивнi фiнaнсовi установи i кредитори грошей (moneylenders) - жституцшш одиницi, що надають фь нaнсовi послуги, у яких бтьша частина aктивiв та зобо-в'язань не бере учaстi в опера^ях на вiдкритих ринках. Зокрема, це трасти, холдинговi компaнiï (навпъ якщо всi 'х дочiрнi компанп - нефiнaнсовi корпорaцiï), одиницi спе^ального призначення (канали передaчi коштiв), корпораци, зайнят кредитуванням за рахунок спонсор-ських коштв, ломбарди.
Зауважимо, що холдинге^ компaнiï в СНР-1993 вщ-носились до того сектору, в якому зосереджена основна дiяльнiсть групи дочiрнiх компанш. Холдингова ком-пaнiя е лише держателем aктивiв дочiрнiх компaнiй, не займаеться управлжською дiяльнiстю i тому надае лише фжансову послугу [31, с. 76].
Стрaховi компанп та пенсшш фонди в СНР-2008, як i в Меморaндумi 1947 р., видтено в окремi пщсектори.
Окрiм подiлу на пiдсектори жституцшш одиницi, що входять до складу сектору фжансових корпорацш, мо-жуть бути згруповaнi у три широк кaтегорiï: фiнaнсовi посередники, допомiжнi фiнaнсовi корпорaцiï та iншi фiнaнсовi корпораци.
Бтьша частина фжансового сектору представлена фжансовими посередниками того чи жшого типу.
Кaтегорiя допомiжних фiнaнсових корпорацш вщповь дае однойменному сектору i охоплюе жституцшш одини-цi, переважним чином зайнят обслуговуванням фжансових ринш, що не набувають у власнють фiнaнсовi активи та зобов'язання, з якими вони мають справу.
Iншi фiнaнсовi корпорaцiï вщповщають пiдсектору "Кептивнi фiнaнсовi установи i кредитори грошей". 1'х вiдрiзняе те, що основна частина 'х aктивiв i зобов'я-зань не продаеться на вщкритих фiнaнсових ринках [31, с. 84,86].
Отже, в СНР-2008 фiнaнсовi корпораци були роз-межоваш на тi, що працюють на вщкритих фжансових ринках (фiнaнсовi посередники i допомiжнi фiнaнсовi корпорaцiï) i т, що не працюють на них (^i фiнaнсовi корпорaцiï).
Висновки. Фжансовий сектор як важливий структур-ний компонент економiки безпосередньо чи менш явному виглядi присутнш в усiх версiях Системи нацюнальних рахунш та в бтьш раншх методолопчних побудо-вах. В ходi еволюцiï нaцiонaльного рaхiвництвa дещо змжювалась назва сектору та бтьш ютотно (по мiрi розвитку i ускладнення фiнaнсових вiдносин) - його склад.
Ще в прообрaзi СНР - Меморaндумi Р. Стоуна 1947 р., пщготовленому ним для Пщкомп"ету зi статистики нaцi-онального доходу Ком^ету експертiв зi статистичних питань Л™ Нaцiй, багато уваги було придтено фiнaн-совим жститу^ям - вони сформували два з пропонова-них п'яти секторiв (або половину сеюгрв внутрiшньоï економiки). Документ пщкреслював вaжпивiсть фiнaн-сових установ в економiцi та 'х якюну вiдмiннiсть вiд пiдприемств реального сектору.
СНР-1953 на секторному рiвнi не вщокремлювала фiнaнсовi установи, об'еднавши 'х в один сектор з ви-робничими пiдприемствaми. Нaтомiсть передбачалось вивчення фжансово' дiяльностi на галузевому рiвнi iз застосуванням галузево'' кпaсифiкaцiï, наближено'' до Мiжнaродноï стандартно' галузево'' класифкацп усiх видiв економiчноï дiяльностi 1948 р.
СНР-1968 повернула розширений пщхщ до тракту-вання структури економки: одним з чотирьох введених нею секторiв був сектор фiнaнсових установ, особливь стю яких було визначено участь в фжансових опера^ях на ринку, що передбачають прийняття на себе зобов'я-зань та придбання фжансових aктивiв. На пщсекторно-му рiвнi видiлялось чотири компоненти, два з яких сто-сувались монетарно' складово'' фiнaнсовоï системи -пщсектори центрального банку та жших монетарних установ. Стрaховi компaнiï та пенсшш фонди, на вiдмiну вiд Меморандуму 1947 р., були переведеш з рiвня окремого сектору економiки на пщсекторний рiвень. Фiнaнсовi установи, що не увшшли до цих трьох пщсек-торiв, сформували пiдсектор жших фжансових установ.
В СНР-1993 назву сектору було змжено на "сектор фжансових корпорацш". Як основний вид 'х дiяльностi розглядалось фiнaнсове посередництво або допомiжнa дiяльнiсть, тiсно з ним пов'язана. Ктькють пiдсекторiв була збтьшена до п'яти шляхом утворення сектору допомiжних фiнaнсових корпорaцiй. Пщсектор iнших монетарних установ отримав назву жших депозитних корпорацш. В склaдi останнього видтялись пiдкaтегорiï грошово-депозитних (S.1221) та iнших корпорaцiй (S.1222), що дае пщстави розглядати пiдхiд СНР-1993
до вивчення складу фiнансового сектору в певному сена як найбтьш деталiзований - решта варiантiв СНР не видтяють рiвень пiдкатегорiй, обмежуючись секторами та пщсекторами.
СНР-2008 успадкувала вщ СНР-1993 назву сектору фшансових корпорацш. В якост "видовоТ вщмшностГ цього iнституцiйного сектору визначено надання фшансових послуг, включаючи послуги страхування i пенсш-них фондiв. Розширення визначення фiнансовиx послуг вщбулось завдяки включенню до ïx перелку окрiм послуг з фшансового посередництва та допомiжноï фь нансово'1' дiяльностi (як в СНР-1993) послуг з управлшня ризиками та трансформацп лквщностк Поглиблення деталiзацiï складу сектору фшансових корпорацш ви-явилось у збтьшенш кiлькостi його пiдсекторiв з п'яти до дев'яти. Видтено новi пiдсектори: фонди грошового ринку, швестицшш фонди негрошового ринку, кептивнi фiнансовi установи i кредитори грошей. ^м того, пщ-сектор страхових корпорацш та пенсшних фондiв подь лено на окремi пiдсектори. Передбачено також вщне-сення iнституцiйниx одиниць сектору фшансових корпорацш до одшеТ з трьох категорш: фiнансовиx посере-дникiв, допомiжниx фiнансовиx корпорацiй чи шших фшансових корпорацш. Новацп сНР-2008 забезпечу-ють ïï бiльшу гнучгасть та узгодженiсть з iншими системами грошово'1' i фiнансовоï статистики.
ДискуЫя. Важливою методологiчною проблемою дослщження функцiонування фiнансового сектору на концептуальних засадах Системи нацюнальних рахунгав е оцшювання результатв продуктивно! дiяльностi фiнансовиx посередникiв. При визначеннi випуску ïx ринкових послуг постае необхщнють розмежування вартост послуг, плата за яга здшснюеться в прямiй фо-рмi i так звано! "умовно! оплати послуг фiнансовиx по-середнигав, УОПФП" (Financial intermediation services in directly measured, FISIM).
Так, банк, як правило, не встановлюе цшу за послуги, яга надаються ним власникам депозитв, що створюе тюзто "безкоштовносп" цих послуг для останых. Ви-трати за надання цих послуг компенсуються за рахунок процентних виплат за кредитами, осгальки останн надаються пщ вищi вiдсотковi ставки, нiж тi, що встанов-ленi для депозитiв. Проте формальна "безкоштовнють" послуг банку для одиниць, що розмщують сво! кошти на депозит, викривлюе уявлення про продукт, створю-ваний в бангавськш системк Подальшi дослiдження в цьому напрямку буде спрямовано на вивчення особли-востей вщображення УОПФП в рiзниx версiяx СНР та впливу обраного пщходу на обсяг i структуру валового внутршнього продукту краши.
Список використаних джерел
1. Studenski P. The Income of Nations. Theory, Measurement, and Analysis: past and present / Paul Studenski. - New York: New York University Press, 1958. - pp. 554.Переклад роЫйською: Студенский П. Доход наций.Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее / П. Студенский. - М.: Статистика, 1968. - 710 с.
2. Copeland Morris A. A Study of Money flows in the United States / Morris A. Copeland. - New York: National Bureau of Economic Research, 1952.
3. Bos F. Three Centuries of Macro-Economic Statistics [Електро-нний ресурс] / Frits Bos // MPRA paper. - 2011. - nr. 35391. - Режим доступу до ресурсу: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/35391/1/ Three_centuries_macroeconomic_statistics.pdf
4. Bos F. The National Accounts as a Tool for Analysis and Policy [Електронний ресурс] / Frits Bos // MPRA paper. - 2006. - nr. 1235. -Режим доступу до ресурсу: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/1235/1/ MPRA_paper_1235.pdf
5. Bos F. Standard National Accounting Concepts, Economic Theory and Data Compilation Issues; on Constancy and Change in the United Nations-Manuals on National Accounting (1947, 1953, 1968, 1993) [Електронний ресурс] / Frits Bos // National Accounts Occasional Paper (Statistics Netherlands, Voorburg). - 1993. - No. 61. - Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81/Downloads/ 1993-061-p30-pub%20(13).pdf
6. Vanoli A. A History of National Accounting / A. Vanoli. - IOS Press, Amsterdam, 2005.
7. Vanoli A. National Accounting at the beginning of the 21st century: Wherefrom? Whereto? [Електронний ресурс] / André Vanoli // EURONA: Eurostat review on National Accounts and Macroeconomic Indicators. -2014. - №1. - p. 9-38. - Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/ eurostat/documents/3217494/5787105/KS-GP-13-001-EN.PDF/d30343a8-1e48-4119-8ea8-e13e1ad321d6.
8. Wilson K. The architecture of the System of National Accounts: A three-way international comparison of Canada, Australia, and the United Kingdom / K. Wilson // A New Architecture for the U.S. National Accounts. D.W. Jorgenson, J.S. Landefeld, and W.D. Nordhaus (eds.). The University of Chicago Press. NBER Studies in Income and Wealth. - 2006. - Volume 66. -p. 113-142.DOI: 10.3386/w11106
9. Carson Carol S. Manuals on Macroeconomic Statistics: A Stocktaking to Guide Future Work [Електронний ресурс] / C. S.Carson, L.Laliberte ; Intern. Monetary Fund. - Without place: [s. n.], 2001, Nov. - 22 p. -Режим доступу до ресурсу: https://www.imf.org/en/Publications/Wp/ Issues/2016/12/30/Manuals-on-Macroeconomic-Statistics-A-Stocktaking-to-Guide-Future-Work-15484.
10. Ruggles N.D. The Design of Economic Accounts / Nancy D. Ruggles, Richard Ruggles. - Cambridge, MA: NBER, 1970.
11. Nancy D. Ruggles and Richard Ruggles. National accounting and economic policy: the United States and UN systems. - Edward Elgar, Cheltenham, U.K. and Northampton, MA. - 1999. - 576 p.
12. Ruggles R. A Note on the Revision of the United Nations System of National Accounts / R. Ruggles // Review of Income and Wealth. - 1990. -Series 36, Number 4. - р. 413-420.
13. Эйдельман М.Р. Опыт составления отчетного межотраслевого баланса производства и распределения продукции в народном хозяйства СССР / М. Р. Эйдельман // Вестник статистики. - 1961. - № 7. - С. 9-31.
14. Эйдельман М.Р. Межотраслевой баланс общественного продукта (Теория и практика его составления). - М.: Статистика, 1966. - 375 с.
15. Морозова И.А. Баланс народного хозяйства и методы его построения / И.А. Морозова. - М.: Госстатиздат, 1961. - 144 с.
16. Пономаренко А.Н. Ретроспективные национальные счета России: 1961-1990. - М. : Финансы и статистика, 2002. - 256 с.
17. Герасименко С.С., Головко В.А., Нктна 1.М. Система нацюнальних рахунш: навч. пос1бник. - К.: 1ВЦ Держкомстату УкраТни, 2005. - 217 с.
18. Головко В. Система нацюнальних рахунюв УкраТни: вчора, сьо-годш, завтра / В. Головко // Вюник НБУ. - 2011. - № 4. - С. 3-6.
19. Основы нацюнального счетоводства (международный стандарт): учебник / под ред. Ю.Н. Иванова. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 479 с.
20. Иванов Ю.Н. История возникновения и развития системы национальных счетов / Ю.Н. Иванов // Вопросы статистики. - 2012. - № 8.
- С. 79-83.
21. Момотюк Л.6. Роль Системи нацюнальних рахунмв у статис-тиц1 фшанЫв / Л.6. Момотюк // ЭкономикаКрыма. - №1(42). - 2013. -С.53-58.
22. Моторин Р.М. Методолопчн1 основи переходу макроеконом1чноТ статистики УкраТни до м1жнародних стандарт1в: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.03.01 / Р.М. Моторин; КиТв. нац.. екон. ун-т. - К., 1998. - 32 с.
23. Моторин, Р.М. Система нацюнальних рахунюв: навч. пос1бник / Р.М. Моторин, Т.М. Моторина. - К.: КНЕУ, 2001. - 336 с.
24. Плышевский Б. Теоретические истоки СНС: основне этапы формирования ее принципов и методологии / Б. Плышевский // Экономист.- 2014. - № 6. -С. 37-48.
25. Рябушкин Б.Т. Система национальныхсчетов в зарубежной статистике / Б.Т. Рябушкин. - М.: Статистика, 1969. - 179 с.
26. Рябушкин Б.Т. Национальные счета и экономические балансы.
- М.: Финансы и статистика, 2002. - 256 с.
27. Коваленко Ю.М. 1нституал1зац1я фшансового сектору економки : монограф1я / Коваленко Юл1я Михайл1вна: Нац. ун-т держ. податк. служби УкраТни. - 1рпшь: Нац. ун-т ДПС УкраТни, 2013. - 606 с.
28. Коваленко Ю. Финансовый сектор в финансовой системе экономики: теоретический аспект / Ю. Коваленко // Вюник Кшвського нац1-онального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2015. -Вип. 6. - С. 35-42. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015Z171-6/7
29. Фшанси шституцшних сектор1в економки УкраТни / за ред. Т. I. Сфименко, М. М. брмошенка. - К.: ДННУ "Акад. ф1н. управлшня", 2014.
- 584 с.
30. Рязанова Н.С. Фшансове рах1вництво як шформацшно-шфраструктурна пщсистема сучасноТ макро-економки / Н.С. Рязанова, В.М. Федосов // Фшанси УкраТни. - 2017. - № 1. - С. 26-51.
31. System of National Accounts, 2008 / New York :UN : European Commission: IMF : World Bank: OECD, 2009. - 662 p. Переклад роЫйсь-кою: Система национальных счетов 2008 / ООН [и др.]. - Нью-Йорк : ООН [и др.], 2012. - 764 с.
32. Kuznets S. National Income, 1929-1932 [Електронний ресурс] / Simon Kuznets. - New York: National Bureau of Economic Research. -1934. - Bulletin 49. - p. 1-12. - Режим доступу до ресурсу: http://www.nber.org/chapters/c2258
33. A System of National Accounts. [Електронний ресурс] / Commission of the European Communities, International Monetary Fund, Organization for Economic Co-operation and Development, United Nations, World Bank // Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, D.C., 1993. - Режим доступу до ресурсу: https://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/1993sna.pdf
34. Секцiя нацiональних рахунмв Статистичного вiддiлу ООН : https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/hsna.asp
35. Keynes J.M. The General Theory of Employment, Interest, and Money / John Maynard Keynes. - London: Palgrave Macmillan, 1936. - 470 p.
36. Keynes J.M. How to Pay for the War: A Radical Plan for the Chancellor of the Exchequer./ John Maynard Keynes. - Macmillan, London, 1940. - 88 p.
37. Measurement of National Income and the Construction of Social Accounts: Report of the Sub-committee on National Income Statistics of the League of Nations Committee of Statistical Experts [Електронний ресурс] // Studies and Reports on Statistical Methods. - UN, Geneva. - 1947. - no. 7. - 116 p. - Режим доступу до ресурсу: https://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/1947NAreport.pdf
38. A System of National Accounts (Memorandum prepared by the Secretary-General on the Report of the Committee of National Income Experts) [Електронний ресурс]: Item 9 of the provisional agenda of the Seventh session of Statistical Commission (New York, 12 November 1952) / United Nations Economic and Social Council. - Режим доступу до ресур-су:https://unstats.un.org/unsd/statcom/7th-session/documents/doc53/1953-147-NationalAccounts-E.pdf
39. A System of National Accounts and Supporting Tables. Studies in Methods, Series F, No. 2. [Електронний ресурс] / United Nations. Department of Economic Affairs. Statistical Office // New York, 1953. -Режим доступу до ресурсу: https://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/1953sna.pdf
40. A System of National Accounts. Studies in Methods, Series F, No. 2, Rev. 3. [Електронний ресурс] / United Nations. Department of Economic and Social Affairs. Statistical Office // New York, 1968. - Режим доступу до ресурсу:https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1968sna.pdf
41. The Financial Crisis and Information Gaps: Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors [Електронний ресурс] / IMF
Staff and the FSB Secretariat, October 29, 2009. - Режим доступу до ресурсу: https://www.imf.org/external/np/g20/pdf/102909.pdf.
42. Report on measuring sustainable development: statistics for sustainable development, commonalities between current practice and theory [Електронний ресурс] / UNECE/OECD/Eurostat. // Working Paper ECE/CES/2008/29 - Режим доступу до ресурсу: https://www.unece.org/ fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/2008/29.e.pdf.
43. Stiglitz J.E. Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress [Електронний ресурс] / J.E. Stiglitz, A. Sen, J.-P. Fitoussi. - Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/118025/118123/Fitoussi+Commissi on+report.
44. Ван де Вен П. Внедрение СНС 2008 и основные вызовы будущего развития национальных счетов [Електронний ресурс] / Питер ван де Вен // 33-я Генеральная конференция Международной ассоциации по изучению дохода и богатства, Роттердам, 24-30 августа 2014 г.-Режим доступу до ресурсу: http://www.cisstat.com/sna2008/ Peter%20van%20de%20Ven%20The%20Implementation%20of%20the%20 2008%20SNA%20and%20the%20Main%20Challenges_rus.pdf.
45. Руководство по денежно-кредитной и финансовой статистике. [Електронний ресурс] / Вашингтон, округ Колумбия, США: МВФ, 2000.-Режим доступу до ресурсу: https://www.imf.org/external/pubs/ft/mfs/ manual/rus/mfsmr.pdf
Надшшла до редколегп 11.06.17 Date of editorial approval 27.07.17
Author's declaration on the sources of funding of researchpresented in the scientific article or of the preparation of thescientific article: budget of university's scientific project
Р. Задорожная, канд. экон. наук, доц.
Белоцерковский национальный аграрный университет, Белая Церковь, Украина
ИСТОРИЧЕСКИЕ ТРАЕКТОРИИ ОТОБРАЖЕНИЯ ФИНАНСОВОГО СЕКТОРА В СИСТЕМЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ СЧЕТОВ
Статья посвящена исследованию эволюции подходов к отображению финансового сектора как составляющей экономики на концептуальной основе Системы национальных счетов. Выявлены основные предпосылки становления СНР. Прослежено формирование методологии национального счетоводства и влияние на него развития экономической теории. Определены роль и взаимообусловленность макроэкономической теории Дж. М. Кейнса как методологического базиса СНР и СНР как эмпирической основы макроэкономики. Проанализированы международные стандарты СНР 1953, 1968, 1993 и 2008 гг., особенности представления в них финансового сектора и его подсекторного состава.
Ключевые слова: Система национальных счетов, институциональный сектор, финансовый сектор, макроэкономический анализ, финансовые операции, финансовое посредничество, финансовые услуги.
R. Zadorozhna, PhD in Economics, Associate Professor Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
HISTORICAL TRAJECTORIES OF THE FINANCIAL SECTOR DISPLAY IN THE SYSTEM OF NATIONAL ACCOUNTS
This article examines the evolution of approaches to the financial sector display as a part of the economy on the conceptual basis of the System of National Accounts. The main prerequisites for the formation of SNA are revealed. The formation of the methodology of national accounting and the impact of the development of economic theory on it are traced. The role and interconditionality of the Keynes' macroeconomic theory as a methodological basis of the SNA and the SNA as an empirical basis of macroeconomics are defined. The international standards SNA-1953, SNA-1968, SNA-1993 and SNA-2008; the features of presentation of the financial sector and its subsectors composition in standards are analysed.
Keywords: System of National Accounts, institutional sector, financial sector, macroeconomic analysis, financial transactions, financial intermediation, financial services.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Studenski, P.,1958. The Income of Nations. Theory, Measurement, and Analysis: past and present. New York: New York University Press, pp. 554.
2. Copeland, Morris A., 1952. A Study of Money flows in the United States. New York: National Bureau of Economic Research.
3. Bos, F., 2011. Three Centuries of Macro-Economic Statistics. MPRApaper, nr. 35391. Available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/35391/1/Three_centuries_macroeconomic_statistics.pdf.
4. Bos, F., 2006. The National Accounts as a Tool for Analysis and Policy. MPRApaper, nr. 1235. Available at:https://mpra.ub.uni-muenchen.de/1235/1/MPRA_paper_1235.pdf.
5. Bos, F., 1993. Standard National Accounting Concepts, Economic Theory and Data Compilation Issues; on Constancy and Change in the United Nations-Manuals on National Accounting (1947, 1953, 1968, 1993). National Accounts Occasional Paper (Statistics Netherlands, Voorburg), No. 61. Available at: file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81/Downloads/1993-061-p30-pub%20(13).pdf.
6. Vanoli, A., 2005. A History of National Accounting. Amsterdam: IOS Press.
7. Vanoli, A., 2014. National Accounting at the beginning of the 21st century: Wherefrom? Whereto? EURONA: Eurostat review on National Accounts and Macroeconomic Indicators, 1, pp. 9-38. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/5787105/KS-GP-13-001-EN.PDF/d30343a8-1e48-4119-8ea8-e13e1ad321d6.
8. Wilson, K., 2006. The architecture of the System of National Accounts: A three-way international comparison of Canada, Australia, and the United Kingdom. In A New Architecture for the U.S. National Accounts. D.W. Jorgenson, J.S. Landefeld, and W.D. Nordhaus (eds.). The University of Chicago Press. NBER Studies in Income and Wealth. Volume 66, p. 113-142. DOI: 10.3386/w11106.
9. Carson, Carol S., Laliberte, L., 2001. Manuals on Macroeconomic Statistics: A Stocktaking to Guide Future Work. Intern. Monetary Fund. Without place: [s. n.], Nov.,p. 22. Available at: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2016/12/30/Manuals-on-Macroeconomic-Statistics-A-Stocktaking-to-Guide-Future-Work-15484.
10. Ruggles, N.D., Ruggles, R., 1970. The Design of Economic Accounts. Cambridge, MA: NBER.
11. Ruggles, N.D., Ruggles, R., 1999. National accounting and economic policy: the United States and UN systems. Edward Elgar, Cheltenham, U.K. and Northampton, MA., p. 576.
12. Ruggles, R., 1990. A Note on the Revision of the United Nations System of National Accounts. Review of Income and Wealth, Series 36, Number 4, pр. 413-420.
13. Eydelman, M.R., 1961. Opyit sostavleniya otchetnogo mezhotraslevogo balansa proizvodstva i raspredeleniya produktsii v narodnom hozyaystva SSSR. Vestnik statistiki, 7., pp. 9-31.
14. Eydelman, M.R., 1966. Mezhotraslevoy balans obschestvennogo produkta (Teoriya i praktika ego sostavleniya). Moskva: Statistika, p. 375.
15. Morozova, I.A., 1961. Balans narodnogo hozyaystva i metodyi ego postroeniya. Moskva: Gosstatizdat, p. 144.
16. Ponomarenko, A.N., 2002. Retrospektivnyie natsionalnyie scheta Rossii: 1961-1990. Moskva: Finansyi i statistika, p. 256.
17. Herasymenko, S.S., Holovko, V.A., Nikitina, I.M., 2005. Systema natsionalnykh rakhunkiv: navch. posibnyk. Kyiv: iVTs Derzhkomstatu Ukrainy, p. 217.
18. Holovko, V., 2011 .Systema natsionalnykh rakhunkiv Ukrainy: vchora, sohodni, zavtra. VisnykNBU, 4, pp.3-6.
19. Ivanov, Yu.N. (red.), 2005. Osnovyi natsionalnogo schetovodstva (mezhdunarodnyiy standart): uchebnik. Moskva: INFRA-M, p.479.
20. Ivanov,Yu.N., 2012. Istoriya vozniknoveniya i razvitiya sistemyi natsionalnyihs chetov. Voprosyi statistiki, 8, pp. 79-83.
21. Momotiuk, L.Ie., 2013. Rol systemy natsionalnykh rakhunkiv u statystytsi finansiv. Ekonomika Kryima, 1(42), pp. 53-58.
22. Motoryn, R. M., 1998. Metodolohichni osnovy perekhodu makroekonomichnoi statystyky Ukrainy do mizhnarodnykh standartiv: Avtoref. dys. d-raekon. nauk: 08.03.01, Kyivckyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet, p. 32.
23. Motoryn, R.M., Motoryna, T.M., 2001.Systema natsionalnykh rakhunkiv: navch. posibnyk.Kyiv: KNEU, p. 336.
24. Plyishevskiy, B., 2014. Teoreticheskie istoki SNS: osnovnyie etapy iformirovaniyaee printsipov i metodologi. Ekonomist, 6, pp. 37-48.
25. Ryabushkin, B.T., 1969. Sistema natsionalnyih schetov v zarubezhnoy statistike. Moskva: Statistika, p. 179.
26. Ryabushkin, B.T., 2002. Natsionalnyie scheta i ekonomicheskie balansyi. Moskva: Finansyi i statistika, p. 256
27. Kovalenko, Yu.M., 2013. Instytualizatsiia finansovoho sektoru ekonomiky: monohrafiia: Nats. un-t derzh. podatk. Sluzhby Ukrainy. Irpin: Nats. un-t DPS Ukrainy, p. 606.
28. Kovalenko, Yu., 2015. Finansovyiy sektor v finansovoy sisteme ekonomiki: teoreticheskiy aspekt. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, Vyp. 6, pp. 35-42. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/171-6Z7
29. Yefymenko, T.I., Yermoshenko, M.M.(red.), 2014. Finansy instytutsiinykh sektoriv ekonomiky Ukrainy. Kyiv: DNNU "Akad. fin. upravlinnia", p. 584.
30. Riazanova, N.S., Fedosov, V.M., 2017. Finansove rakhivnytstvo yak informatsiino-infrastrukturna pidsystema suchasnoi makroekonomiky. Finansy Ukrainy, 1, pp. 26-51.
31. United Nations, European Commission, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, World Bank. (2009). System of National Accounts 2008. New York, pp. 662. Available at: http://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008.pdf.
32. Kuznets, S., 1934. National Income, 1929-1932. New York: National Bureau of Economic Research, Bulletin 49, pp. 1-12. Available at:http://www.nber.org/chapters/c2258.
33. United Nations, European Commission, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, World Bank. (1993). System of National Accounts 1993. Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, D.C., pp. 814. Available at: http://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/1993sna.pdf.
34. United Nations Statistics Division. Available at:https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/hsna.asp.
35. Keynes, J.M., 1936. The General Theory of Employment, Interest, and Money. London: Palgrave Macmillan, p.470.
36. Keynes, J.M., 1940. How to Pay for the War: A Radical Plan for the Chancellor of the Exchequer. Macmillan, London, p. 88.
37. Stone, R., League of Nations. Committee of Statistical Experts. 1947. Measurement of National Income and the Construction of Social Accounts: Report of the Sub-committee on National Income Statistics of the League of Nations Committee of Statistical Experts. United Nations, Geneva. Studies and Reports on Statistical Methods, no. 7, p. 116. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1947NAreport.pdf.
38. United Nations Economic and Social Council. 1952. A System of National Accounts (Memorandum prepared by the Secretary-General on the Report of the Committee of National Income Experts): Item 9 of the provisional agenda of the Seventh session of Statistical Commission. New York, 12 November 1952. Available at:https://unstats.un.org/unsd/statcom/7th-session/documents/doc53/1953-147-NationalAccounts-E.pdf.
39. United Nations. Department of Economic Affairs. Statistical Office. 1953. A System of National Accounts and Supporting Tables. Studies in Methods, Series F, No. 2.UN, New York. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1953sna.pdf
40. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. Statistical Office. 1968. A System of National Accounts. Studies in Methods, Series F, No. 2, Rev. 3. UN, New York. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1968sna.pdf.
41. Financial Stability Board, International Monetary Fund. 2009.The Financial Crisis and Information Gaps: Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors. IMF Staff and the FSB Secretariat, October 29, 2009. Available at: http://www.imf.org/external/np/g20/pdf/102909.pdf.
42. UNECE/OECD/Eurostat, 2008. Report on measuring sustainable development: statistics for sustainable development, commonalities between current practice and theory. Working Paper ECE/CES/2008/29. Available at: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/2008/29.e.pdf.
43. Stiglitz, J.E., Sen, A., Fitoussi, J.-P., 2009. Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/118025/118123/Fitoussi+Commission+report.
44. Van de Ven, P., 2014. Vnedrenie SNS 2008 i osnovnye vyzovy budushhego razvitija nacional'nyh schetov. Available at: http://www.cisstat.com/sna2008/Peter%20van%20de%20Ven%20The%20Implementation%20of%20the%202008%20SNA%20and%20the%20Main%20Challe nges_rus.pdf.
45. International Monetary Fund., 2008. Monetary and financial statistics: compilation guide. Washington, D.C. Available at: https://www.imf.org/ external/pubs/ft/mfs/manual/rus/mfsmr.pdf.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 4(193): 21-25
УДК 330.33.36
JEL classification: 032
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/193-4Z3
Н. 1гнатович, канд. екон наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ У КОНТЕКСТ! II МОДЕРШЗАЦП
У статт/' досл'джуеться вплив реформування економ/'ки на процес ТТ модерн/'зацп та можлuвостi просування до постiндустрiального сусптьства в УкраТн/. Розглянуто особлuвостi модерн/'зацп зах'дноТ економки та вiдмiнностi м'ж факторами i мотивациями економ/'чних перетворень в украТнськ/й i зах/дн/'й економ'ках. Вuсвiтлена необх/дн/сть нео'ндустр'ал'зацп економки УкраТни. Проаналiзовано причини негативних результат/в економ/'чних реформ в УкраТн'!, визначено умови Тх подолання.
Ключовi слова: реформування економки, модерн/'зац/'я економ/'ки, постiндустрiальне суспльство, мотиваця еко-ном'чноТлюдини, постеконом/'чна людина, неоiндустрiалiзацiя економ'ки.
Постановка проблеми. Проведення модершзацп вп"чизняно'1' економки належить до найважливших завдань ïï сучасного розвитку. Розв'язання цього нагаль-ного завдання можливе на складному i тривалому шляху переходу до постiндустрiального сусптьства, до притаманних йому економки знань та наукомюткого розвитку. Процес ринкового реформування вп"чизняно'1' економки, який розпочався ще на межi 80 - 90-х рогав минулого столбя, мав на мет створити умови для роз-гортання пщприемницькоТ У^ативи як важливоТ рушй но'1' сили модершзацп, спроможноТ подолати технолоп-
чне вщставання нацюнальноТ економки вщ економки розвинутих краТн, здшснити Ыновацшний прорив до сучасних технологчних укладiв. На той час стало цл-ком зрозумтим, що директивно-планова економка, на базi якоТ була здшснена iндустрiалiзацiя радянськоТ економки у 30-х роках минулого стол^тя, е непридат-ною для виршення завдань переходу до постiндустрiа-льного сусптьства. Модель форсованоТ модершзацп мобозацшного типу, яка забезпечила прискорену трансформа^ю аграрноТ економки в шдуст^альну в екстремальних умовах вкрай обмежених ресурав i часу
© 1гнатович Н., 2017
