Научная статья на тему 'Истоки лечебного дела животных в Галичине'

Истоки лечебного дела животных в Галичине Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
88
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАРОДНА МЕДИЦИНА / ЗАХВОРЮВАННЯ / КОНОВАЛИ / ПАСТУХИ. ЛіКАРСЬКі ЗАХОДИ / ХіРУРГИ-ЦИРУЛЬНИКИ / ДіАГНОСТИКА / ВЕТЕРИНАРНА СЛУЖБА / ТВАРИНИ / ЕПіЗООТії / КЮЧЕВЫЕ СЛОВА: НАРОДНАЯ МЕДИЦИНА / ЗАБОЛЕВАНИЯ / КОНОВАЛЫ / ПАСТУХИ / ЛЕЧЕБНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ / ХИРУРГИ ЦЫРУЛЬНИКИ / ДИАГНОСТИКА / ВЕТЕРИНАРНАЯ СЛУЖБА / ЖИВОТНЫЕ / ЭПИЗООТИИ / FOLK MEDICINE / ILLNESS / FARRIER / SHEPHERDS / MEDICAL MEASURES / SURGEONS / BARBERS / DIAGNOSTICS / VETERINARY SERVICE / ANIMALS / EPIZOOTIC

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Присяжнюк В.Я.

Ветеринарна медицина в найдавніші часи в Україні була чисто емпіричною або народною практикою. Вже в ті далекі часи серед людей виділялися окремі групи, що спеціалізувалися на лікуванні ран, пусканні крові, допомозі при родах, переломах кінцівок, кастраціях тощо, тому вони були більш відомі як «кастратори» або коновали. Зростання чисельності населення і тварин викликало зростання попиту на лікувальну допомогу, що в свою чергу сприяло виокремленню певної кількості осіб, для яких лікувальна справа ставала основною професією. В основному знання цих фахівців лікувальної справи базувалися на досвіді народної медицини. Своєрідна ветеринарна служба існувала при кінних заводах, кіннотних військових одиницях кастратори, ковалі, кровопускальники. Підготовка лікувальників тварин у Європі, а відповідно і в Україні довгий час знаходилась при цехах ковалів, хірургів цирульників. Діагностика захворювань у той час базувалася, в основному, лише на використанні власних органів чуттів: досліджували рух тварин, температуру тіла, колір очей, стан язика, носового дзеркальця, ротової та носової порожнини, виділення поту, сечі, запах з рота, ніздрів тощо. У країнах, що знаходилися під опікою Австрії, Угорщини, Польщі та інших держав Західної Європи, діяла структура ветеринарної служби відповідних держав. Вже у ХУІ ХУШ ст. були прийняті закони і також розроблені заходи, спрямовані на попередження появи та поширення захворювань (карантин, знешкодження трупів тварин, дотримання санітарних правил, тощо). Велика увага приділялася охороні людей від заразних захворювань.Ветеринарная медицина в древние времена в Украине была чисто эмпирической или народной практикой. Уже в те далекие времена среди людей выделялись отдельные группы, специализирующиеся на лечении ран, кровопусканниях, помощи при родах, лечении животных, кастрациях, поэтому они были болем известны как «кастраторы» или коновалы. Возрастание численности населения и животных вызывало увеличение спроса на лечебную помощь, что в свою очередь сопутствовало выделению некоторого количества людей, для которых лечебное дело ставало основной профессией. В основном знания этих специалистов лечебного дела базировались на опыте народной медицины. Своеобразная ветеринарная служба существовала при конных заводах, конских военных единицах кастраторы, кузнецы, кровопуски. Подготовка лечебников животных в Европе, и соответственно в Украине осуществлялась при цехах кузнецов, хирургов цырульников. Диагностика болезней в то время базировалась в основном на использовании собственных органов чувств: исследовали движения животных, температуру тела, цвет глаз, состояние языка, носового зеркала, ротовой и носовой полости, выделение пота, мочи, запах во рту, ноздрях и т.д. В странах, находившихся под опекой Австрии, Венгрии, Польщи и других государствах Европы действовала структура ветеринарной службы этих государств. Уже в 16 -18 ст. были приняты законы и разработаны мероприятия, направленные на предупреждение появления и распространения заболеваний ((карантин, уничтожение трупов животных, соблюдение санитарных правил и т.д.). Большое внимание уделялось охране людей от заразних болезней.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Истоки лечебного дела животных в Галичине»

HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta GioTexHOnorifi iMem C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 24135550 pnnt ISSN 25181327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619. 477

Витоки лжувально! справи тварин в Галичиш

В.Я. Присяжнюк Vasyl Prysyazhnyuk@ukr.net

Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,

вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна

Ветеринарна медицина в найдавшшг часи в Укртт була чисто емшричною або народною практикою. Вже в т1 далекг часи серед людей видтялися окремг групи, що спецгалгзувалися на лгкуванш ран, пусканш кровг, допомозг при родах, переломах кгнцгвок, кастрацях тощо, тому вони були бтьш вгдомг як «кастратори» або коновали. Зростання чисельностг насе-лення г тварин викликало зростання попиту на лгкувальну допомогу, що в свою чергу сприяло виокремленню певноI кыькостг осгб, для яких лгкувальна справа ставала основною профеЫею. В основному знання цих фахгвщв лгкувально! справи базували-ся на досвгдг народноI медицини. Своергдна ветеринарна служба гснувала при ктних заводах, ктнотних вшськових одини-цях - кастратори, ковалг, кровопускальники. Пгдготовка лгкувальниюв тварин у Сврот, а вгдповгдно г в Укратг довгий час знаходилась при цехах ковалгв, хгрурггв - цирульниюв. Дгагностика захворювань у той час базувалася, в основному, лише на використант власних оргашв чуттгв: дослгджували рух тварин, температуру тта, колгр очей, стан язика, носового дзер-кальця, ротовоI та носовоI порожнини, видтення поту, сечг, запах з рота, нгздргв тощо. У крашах, що знаходилися тд откою Австрп, Угорщини, Польщг та тших держав ЗахгдноI Свропи, дгяла структура ветеринарной служби вгдповгдних держав. Вже у ХУ1 - ХУШ ст. були прийнят1 закони г також розроблен заходи, спрямованг на попередження появи та поширення захворювань (карантин, знешкодження трутв тварин, дотримання сантарних правил, тощо). Велика увага придтялася охоронг людей вгд заразних захворювань.

Ключовi слова: народна медицина, захворювання, коновали, пастухи. лгкарськг заходи, хгрурги-цирульники, дгагности-ка, ветеринарна служба, тварини, етзооти.

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,

ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Ветеринарная медицина в древние времена в Украине была чисто эмпирической или народной практикой. Уже в те далекие времена среди людей выделялись отдельные группы, специализирующиеся на лечении ран, кровопусканниях, помощи при родах, лечении животных, кастрациях, поэтому они были болем известны как «кастраторы» или коновалы. Возрастание численности населения и животных вызывало увеличение спроса на лечебную помощь, что в свою очередь сопутствовало выделению некоторого количества людей, для которых лечебное дело ставало основной профессией. В основном знания этих специалистов лечебного дела базировались на опыте народной медицины.

Своеобразная ветеринарная служба существовала при конных заводах, конских военных единицах - кастраторы, кузнецы, кровопуски. Подготовка лечебников животных в Европе, и соответственно в Украине осуществлялась при цехах кузнецов, хирургов - цырульников. Диагностика болезней в то время базировалась в основном на использовании собственных органов чувств: исследовали движения животных, температуру тела, цвет глаз, состояние языка, носового зеркала, ротовой и носовой полости, выделение пота, мочи, запах во рту, ноздрях и т.д.

В странах, находившихся под опекой Австрии, Венгрии, Польщи и других государствах Европы действовала структура ветеринарной службы этих государств. Уже в 16 -18 ст. были приняты законы и разработаны мероприятия, направлен-

Citation:

Prysyazhnyuk, V.Ya. (2016). Animal leaks of medical affairs in Galicia. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 210— 213.

Истоки лечебного дела животных в Галичине

В.Я. Присяжнюк Vasyl Prysyazhnyuk@ukr.net

ные на предупреждение появления и распространения заболеваний ((карантин, уничтожение трупов животных, соблюдение санитарных правил и т.д.). Большое внимание уделялось охране людей от заразних болезней.

Кючевые слова: народная медицина, заболевания, коновалы, пастухи, лечебные мероприятия, хирурги - цырульники, диагностика, ветеринарная служба, животные, эпизоотии.

Animal leaks of medical affairs in Galicia

V.Ya. Prysyazhnyuk Vasyl Prysyazhnyuk@ukr.net

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Veterinary medicine in ancient times in Ukraine was a purely empirical or folk practices. Even in those days it was allocated separate groups among people, specializing in the treatment of wounds, throwing blood, help with genera, fractures of extremities etc. The growing population and animals caused an increase in demand for medical care, that in turn has contributed provision out a number of people for whom medical business was the main profession. The peculiar veterinary service existed with stud farms, the riders military units - castraters, blacksmiths, bleeders. Preparation of animals doctor in Europe, and hence in Ukraine for a long time was at the blacksmiths shops.

Diagnosis of diseases at that time was based mainly on using only their senses: it was investigated the movement of animals, body temperature, eye color, condition of the tongue, nasal mirror, mouth and nasal cavity, removing sweat, urine, breath, nostrils and so on. In countries that were under the care of Austria, Hungary, Poland and other countries of Western Europe, has acted veterinary service structure of relevant states. Already in the ХУ1 - ХУШ centuries laws have been enacted and the measures were developed, aimed at preventing the emergence and spread of diseases (quarantine disposal of dead animals, compliance with sanitary regulations, etc.). Great attention was paid to protecting people from infectious diseases.

Key words: folk medicine, illness, farrier, shepherds, medical measures, surgeons, barbers, diagnostics, veterinary service, animals, epizootic.

Вступ

Впродовж останшх рошв опублжовано щлу низку наукових дослщжень вичизняних aBTopiB (Verkhratskiy and Zabludovskyj, 1991; Kolomatskyj, 1993; Verbytskyj and Rudyk, 2002; Sytarchuk, 2002; Rudyk 2007) присвячених icropii медицини, що розк-ривае питания зародження, становлення та розвитку л^вально! справи, в тому чи^ у рiзних репонах Укра!ни в залежносп ввд полгтичних i сощально-економiчних умов. У значнш кшькосп наукових праць показано оргашзацш i становлення державно! ветеринарно! служби певного краю, обласп (Kis, 1968; Aranchij, 1998; Kurtyak and Tkachuk, 2001; Sytarchuk, 2002; Rudyk, 2007) i Укра'ни в цшому (Verbytskyj and Rudyk, 2002). Лише в поодиноких дослвдженнях висвгтлюються питання дiяльностi фа-хiвцiв лшувально! справи з метою недопущення за-хворювань та л^вання тварин в певних юторичних умовах. Завдання дослщження полягали в тому, щоб отримати даш щодо оргашзацп роботи фaхiвцiв л^-вально! справи тварин в давш часи в Укршш, !х дiя-льшсть на виконання законодавчих аклв з метою зменшення захворюваносп тварин i людей, профшак-тики заразних хвороб тварин на територп захвдноук-ра!нських земель у 16-18 столiттях.

MaTepia™ i методи досл1джень

Мaтерiaлом для вивчення лшувально! справи тварин на захвдноукрашських землях послужили окремi aрхiвнi документи державного iсторичного aрхiву у м.Львовi, перiодичнi видання, статл, а також деяк1 вiтчизнянi та шоземш лiтерaтурнi джерела, видання перюдично! преси, нацюнально! науково! бiблiотеки

iменi В. Стефаника НАН Укра!ни у м. Львовг При проведеннi дослщжень використано методи: хроноло-гiчний, системний, порiвняльно - iсторичний, aнaлi-тичний.

Результати та ix обговорення

Ветеринарна медицина в нaйдaвнiшi часи в Укра!-нi була чисто емпiричною або народною практикою. Вже в тт далеш часи серед людей вщцлялися окремi групи, що спецiaлiзувaлися на л^ванш ран, пускaннi кровi, допомозi при родах, переломах кiнцiвок тощо. Зростання чисельностi населення i тварин викликало зростання попиту на лшувальну допомогу, що в свою чергу сприяло виокремленню певно! кiлькостi оаб, для яких лiкувaльнa справа ставала основною профе-сiею. В основному знання цих фaхiвцiв лiкувaльноl справи базувалися на досвiдi народно! медицини з елементами мютичного характеру, що обумовлювало-ся тогочасним свiтоглядом.

Запровадження християнства за чaсiв князювання Володимира Святославовича (978 -1015 роки) стало епохальною подiею в iсторичному аспекп i мало вели-ке позитивне значення для лiкувaльно! справи. Поши-рюеться письменнiсть серед населення, зростае роль освгти. Пiсля зaпровaджения християнства одночасно юнувало два типи лiкaрiв: народний, свiтський лiкaр-емпiрик i лiкaр священик. З лiкaрiв - емшришв форму-валися першi вiйськовi лiкaрi, що забезпечували лiкaр-ську допомогу передовсiм киязiвським дружинам. При дворах князiв лiкaрською практикою займалися також фaхiвцi з кра!н Заходу i Сходу, що сприяло взаемному збагаченню досв1дом лiкувaльно! справи.

1сторики ветеринарно! медицини вiдзнaчaють, що в князiвськi часи скотарство у слов'ян знаходилося

HayKOBHH BicHHK .HyBMET iMeHi C.3. I®hhlkoto, 2016, t 18, № 2 (69)

Ha BHCOROMy piBHi, ^0 nigTBepg®yeTbcs HasBHicrra nopig xygo6u Ta cneqiagi30BaHHM ii BHKopHcTaHHSM. KpiM Toro, TBapHHH sk i 3eMgs 6ygu ogHHM i3 g®epeg öaraTCTBa i 3HaTHOCTi ix BgacHHKiB. Oco6gHBa yBara npugigagacs po3BHTKy KOHspcTBa, ^o 06yM0BgeH0 bh-KopncTaHHHM KOHen y BincbKOBin cnpaBi, a Taxo® sk TsrgoBoi cugu y 6ygiBHHUTBi, 3eMgepo6cTBi.

AHagi3 apxeogoriHHHxux 3Haxig0K BeTepuHapHHx MeTaneBHx Ta gepeB'sHHx iHcTpyMeHTiB cBigHHTb npo Te, ^o 3a HaciB Khibcbkoi Pyci KOHOBagu 6ygu B®e Bigo-mhmh ^axiBHSMH giKyBagbHOi cnpaBH. ®yHKuii KOHOBa-giB BKgMHagu He gume Kacrpaqiro caMqiB cBincbKHx TBapuH, a Taxo® HagaHHs gonoMoru xBopuM TBapuHaM b ocHOBHOMy 3aco6aMH HapogHoi MeguqHHH, nycxaHHs KpoBi to^o. y KOHOBagiB y Ti gagexi Hacu 6ygu cboi noMiHHHKH Ta yHHi, nepeBa®H0 i'x giTH, to6to noHagu cTBopMBaTucs poguHHi mxogu 3 nigroTOBKH ^axiBqiB giKyBagbHoi' cnpaBH.

^acri BiHHH, nepeMi^eHHs BegHKOi KigbKocTi gragen, TBapuH npuBogugu go cnagaxiB eni300Tin Ta enigeMin. .HrogH BnpogoB® rpuBagoro Hacy 6ygu 6e3n0MiHHHMH b 6opoTb6i 3 nomecHHMH xBopo6aMH TBapuH (« KiHcbKH-mh Ta cKOTcbKHMH MopaMH»), axi HaHocugu Begme3Hi 36htkh KOHspcTBy i cKOTapcTBy, a b nepmy Hepry Hace-geHHM, sKe HacTO Hepe3 rogog 3MymeHe 6ygo BgaBarucs go Mirpaqin. .aBHi giTonucH onucyMTb Beguxy cMepT-HicTb gMgen i TBapuH y 867, 979, 1154, 1264-1265, 1284, 1286, 1298, 1302, 1373 poKax Ta iH. I3 giTonucy 3a 1284 piK BigoMo: «Toe ®e 3hmm He tokmo bo egHHon Pycu rHeB Eo®hh mopom, ho h b .sxax. Toe ®e 3hmm h b TaTapax H30Mpe Bce, kohh h ckoth h OBqe, Bce 3OMpe, He ocTacs HHHero®e».

nig Hac BiÖH y KOHen cnocrepiragucs pi3Hi paHH, Ha-HeceHi xogogHOM 36poera, 3a6oi, p03Tsru, rpaBMH to^o. .iKyBagu qi paHH BepmHHKu, BHKopHcroByraHH MeTogu i 3aco6u HapogHoi' MeguquHH. flgs nepeB's3yBaHHs TpaB-MOBaHHx KiHqiBOK, a TaKO® b sKocTi Kp0B03ynHHHHx penoBHH BHKopucTOByBagu cyxi n nonepegHbO npo-Kun'sHeHi OBeHy mepcTb, rpy6e n0g0TH0, gboroTb, no-nig, pi3Hi giKapcbKi peHOBHHH Ta iHmi 3aco6u. nicga 3aKiHHeHHs BincbKOBHx gin gixyBaHHSM TpaBM y KOHen 3aHMaguca HapogHi qiguTegi, 3Haxapi, a b ochobhomy -KOHOBagu, oco6guBy yBary 3BepTagu Ha noBHoqiHHy rogiBgM, gorgag 3a mxipHHM noxpuBOM, KonuraMH.

3anaTKH BeTepuHapHOi cgy®6u b yKpaiHi 6ygu 3a-nonaTKOBaHi B®e b khs® Hacu npu kIhhhx 3aB0gax, ag®e KiHb BBa®aBcs oco6gHBora TBapuHOM, 60 o6opoHa gep®aBH BHMaraga 3gopoBHx i m^hhx KOHen, TOMy ko-hspctbo 6ygo HanKpa^e 0praHi30BaHe cepeg TBapuHHH-qTBa. CneqiagbHO ggs KOHapcTBa gy®e Ba®gHB0M ragy-33M po6oth 6ygo KyBaHHa KOHen i gorgag 3a KonuTaMH. nocTaga n0Tpe6a nigroTOBKH BignoBigHHx ^axiBqiB gga KyBaHHa KOHen, BuroTOBgeHHa nigKiB, gorgagy 3a xbo-puMH KonuTaMH.

3 po3bhtkom TBapuHHuqbKHx rocnogapcTB BigoKpe-Mugucb cneqiagbHi ^axiBqi, o6ob's3kom skhx 6ygo gi-KyBaHHa TBapuH, KacTpaqia TBapuH, TOMy bohh 6ygu 6igbm BigoMi sk «KacTpaTopu» a6o KOHOBagu. CBoepigHa BeTepuHapHa cgy®6a icHyBaga npu kIhhhx 3aB0gax, KiHHOTHHx BincbKOBHx oguHHuax - KacTpaTopu, KOBagi, KpoBonycKagbHHKH. nigr0T0BKa giKyBagbHHKiB TBapuH y

GBponi, a Bign0BigH0 i b yKpaiHi goBrun nac 3Haxogu-gacb npu qexax KOBagiB.

y Xffl ct. eni300Tii npu3B0gugu go MacoBoro nage-®y TBapuH y Pocii, .HTBi, nogb^i Ta iHmux cycigHix KpaiHax, xoh tohhhx gaHux npo hhx Man®e HeMae. Han-6igbm nomupeHHMH Ha toh nac 6ygu Taxi 3axB0pMBaH-hs: cu6ipxa (Tegen, TagbOK), nyMa BPX (MopoBa xbopo-6a), can KOHen (H0cam3Ha) Ta qiga HH3Ka iHmux xbopo6, SKi ypa®agu He TigbKH TBapuH, a n gMgen.

.Mgu 6ygu 6e3n0MinHHMH y 6opoTb6i 3 hhmh. Bohh He BMigu ix giarHocTyBaTH, a MeTogu gixyBaHHs 6ygu npuMiTHBHHMH. npo BeTepuHapiro b toh nac 3Hagu Mago, BOHa Hocuga eMnipu^Hun xapaKTep ysBgeHb npo xbopo-6h TBapuH, xoh ii KopeHi TsrHyTbca b gagexi MHHygi nacu.

B Ti nacu Bci 3axogu npoTH nomecTen i gixyBaHHs TBapuH TpuMagucb Ha HapogHin BeTepuHapHin MeguquHi. HagaHHs gonoMoru TBapuHi nig nac 3axB0pMBaHHs B®e cBignugo npo 3apog®eHHs BeTepuHapii. ycyBagu qi xbopo6h goMamHiMH, qigKOM npocTHMH 3aco6aMH, sk pyM'sHOK, qBiT HopHoro 6y3Ky, gbHSHe HaciHHs, ogia, noguH, arogu agiBHM, gy60Ba Kopa, ripnuqs, cigb, Mig-hhh Kynopoc Ha iH. Cepeg iHcTpyMeHTiB, axi 3acT0c0By-Bagu npu xBopo6ax Ha qen Hac 6ygu ny^agga i Tpoaxap. PeKOMeHgyBaguca gixu y $opMi nopomxiB, 3agHBaHb, BguxaHHs napu, HaTupaHHs.

y XI-Xy ct. gixyBaHHSM TBapuH Bce nacrime nona-gu 3anMaTHcs kohmxh, nacTyxu, HapogHi qiguTegi, 3Ha-xapi, BogxBH. 3 po3bhtkom TBapuHHHqTBa BgacHHKH TBapuH Ta HgeHH ix ciMen cTaMTb 0gH0HacH0 i nacTyxa-mh, i BeTepuHapaMH, axi BMigu gonoMaraTH TBapuHaM npu He3HaHHHx ymxog®eHHsx i xBopo6ax, gorgsgaTH ix nig Hac nogoriB. Bohh BMigu cTe®HTH 3a 3gopoB'sM TBapuH, BH3HaHaTH xBopo6y i HagaBaTH TBapuHaM nocu-gbHy gixyBagbHy gonoMory. rocnogapi i nacTyxu go6pe ycBigoMgMBagu, ^0 3 MeTOM nonepeg®eHHs 3axB0pM-BaHb TBapHH He06xigH0 yTpuMyBaTH y HHcTOTi, go6pe rogyBaTH, BunacaTH TigbKH Ha cyxux nacoBH^ax.

fliarHocTHKa 3axBopMBaHb y toh Hac 6a3yBagacs, b ochobhomy, gume Ha BHKopucTaHHi BgacHHx opraHiB HyrriB: gocgig®yBagu pyx TBapHH, TeMnepaTypy Tiga, Kogip OHen, craH s3HKa, HocoBoro g3epKagbns, p0T0B0i Ta HocoBoi nopo®HHHH, BugageHHs noTy, ceHi, 3anax 3 poTa, Hi3gpiB to^o.

nacTyxaM 6ygo BigoMo i npo 3apa3Hi xbopo6h, ski bohh HaMaragucs nonepeguTH i gixyBaTH, a Taxo® xbopo6h BHMeHi, opraHiB TpaBgeHHs i guxaHHs. nacTyxu HaMaragucs Hanpi3H0MaHiTHimHMH cnoco6aMH gixyBaTH i napa3HTapHi 3axB0pMBaHHs. Hanpuxgag, $acqi0gb03 (MOTHgHHM) bohh gixyBagu ragy3KaMH cMepexu, K0H0n-gsHHM HaciHHSM, nigcMa®eHHM BiBcoM.

nacTyxu, cKOTapi, 3Haxapi 36upagu, cymugu, 36epi-ragu i 3acT0c0ByBagu gixapcbKi TpaBH npu pogax i TpaB-Max, bohh 3aHMagucs Taxo® KpoBonycxaHHSM. flgs gi-KyBagbHHx qigen BHKopucTOByBagH KpoB, ®up, ®obh, kictkobhH M030K, M0g0K0 i MogoHHi npogyKTH, pocgHHHi ogii, to6to caMe bohh 6ygu nepmHMH BeTepuHapHHMH ^axiBHSMH-giKapsMH.

.ixyBaHHSM TBapHH 3anMagucs Taxo® MaHgpiBHi xi-pypru - qupygbHUKH.

y XII ct. xipypru - qupygbHUKH nepenmgu go ocig-goro cnoco6y ®htts i cTagu 06'egHyBaTHcs y qexu, b

HayKoBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. iWntKoro, 2016, T 18, № 2 (69)

aKnx 3aHMa^nca jiKyBaHHaM xBopnx TBapnH i HaBHaH-hhm Mojognx ^axiBniB. BejHKy pojb b KHTri i no6yTi jbBiBcbKoro Mi^aHCTBa BigirpaBajH xipyprn-nHpy^bHHKH. Bohh 3aHMa^ncb jiKyBaHHaM, BHroTOBja-jh mKH, nnacTupi, nycKann KpoB, a TaKoK crpHrjni i romm.

ЦнpyJbннкн 3ragyroTbca y .HbBoBi BKe b XV ct. y 1578 p. TyT 6yjo 3acHoBaHo nex nnpyjbHHKiB. MiK 1572-1606 pp. MicbKe npaBo ogepKajo 9 xipypriB. npo-TaroM XVI-XVIII ct. y HbBoBi nocriftHo npanroBajo 810 xipypriB. KijibKicTb ix 3MeHmnjacb rnme Ha nonaTKy XVIII ct. B 1702-1727 pp. MicbKe npaBo ogepKajo jnme 5 nnpyjibHHKiB. BKe b KiHni XVIII ct. npo^ecia nnpyjbHHKiB-xipypriB po3nagaerbca Ha gBi npo^ecii: nnpyjbHHKiB-^ejbgmepiB i nnpyjbHHKiB-nepyKapiB. ЦнpyJbннкiв-$eJbgmepiв y 1829 p. 6yjo 13, nepyKapiB -6. y HynbKy 3rigHo no6opoBoro peecTpy y 1583 poni 6yjo 9 pi3HHKiB, 3 nnpyjbHHKH; y KpeMeHni peecTp 1583 poKy gae TaKy craTHcTHKy: 4 pi3HHKH, 1 nnpyjb-hhk; y BojoguMnpi - 5 pi3HHKiB, y Eej3i y 1578 poni 6yjo 6 pi3HHKiB. no6opoBi peecTpn 1564 poKy 3eMji XojMcbKoi BKa3yMTb, ^o b XojMi 6yjo 13 pi3HHHnx aToK, b KpacHocraBi - 16, y EycbKy - 6 pi3HHKiB. cTocyeTbca BojHHcbKux MicT, to b TopHHHi 6yjo b 1591 poni 5 pi3HHKiB, y KjeBaHi - 6 pi3HHKiB.

nig KoHTpojeM ypagoBoro jiKapa, aKoro Togi Ha3H-Bajn «$i3HKoM» (phisicus) nojineftcbKi BeTepnHapHo-caHiTapHi gopyneHHa BHKoHyBajn xipyprn-nHpyjbHHKH, aKi ogHonacHo 6yjn ftoro 3acrynHHKaMH. caHirap-Horo Harjagy b kokhomy HacejeHoMy nyHKTi npn3Hana-jh caHiTapHHx HarjaganiB - KoMicapiB, nepmoneproBHM o6oB'a3KoM aKHx 6yjo noBigoMjeHHa BH^ecroaHnx iHcTaHnin npo noaBy enigeMift hh eni3ooTin. ypagoBHM po3nopagKeHHaM y 1774 poni y Bcix oKpyrax TaKoK BBognjacb nocaga pagoBoro xipypra.

y KpaiHax, ^o 3HaxogHjnca nig oniKoro ABcrpii, yrop^HHH, nojb^i Ta iHmnx gepKaB 3axigHoi GBponn, giaja cTpyKTypa BeTepnHapHoi cjyK6n BignoBigHnx gepKaB. BKe y Xyi - XYffl ct. 6yjn npuHHaTi 3aKoHH i po3po6jeHi 3axogn, cnpaMoBaHi Ha nonepegKeHHa noa-bh Ta nomnpeHHa 3axBoproBaHb (KapaHTHH, 3HemKo-gKeHHa TpyniB TBapnH, gorpuMaHHa caHirapHHx npaBHj, to^o). BejHKa yBara npngijajaca oxopoHi jrogeft Big 3apa3HHx 3axBoproBaHb. Цe 6yjn BKe nepmi napocTKH BeTepnHapHoro 3aKoHogaBcTBa.

Age HaH6ijbmoi mKogn TBapuHHunTBy HaHocnju nomecHi 3axBoproBaHHa (Mop). 3a neft nepiog Han6ijbm cnycTomjHBHMH nomecHHMH 3axBoproBaHHaMH 6yjn: MopoBa 3apa3a xygo6n (HyMa), 3apa3a jereHb BPX (no-BajbHe 3anajeHHa jereHb), Kap6yHKyj (cn6ipKa), Bicna oBenb, 3apa3a nncKa i paTnnb xygo6n (a^yp).

y Pocii npo nomnpeHHa cKa3y 3ragyeTbca b 1608 poni, HyMH BPX - 1625p., noBajibHoro 3anaueHHa jereHb BPX - 1677p. Cn6ipKa 6yja mnpoKo nomnpeHa b Pocii, Hepe3 ^o b 1640 poni 6yB npuHHaTHH 3aKoH «0 npegoc-topokhocth ot ckotckoto nageKa h npegoxpaHeHua jrogeft ot 6oje3HH».

y 1709 poni nomecTb MopoBoi 3apa3H ( HyMa ) po3-noBdogHjacb 3 Irauii', oxonnua GBpony i rpnBaua go 1717poKy, ni3Hime noBTopnjaca b 1726 -1730 poKax, 1740 poni i TpnBaja 3 nepepBaMH go nonaTKy XIX ct. BTpaTH Big HyMH 1735 - 1770pp. cKjajn noHag 3 mjh.

TBapnH. Cn6ipKa 6yja 3apeecrpoBaHa y nojb^i b 1628, 1776 poKax, npuHoMy 3 BejHKHM nomnpeHHaM. ^^yp y GBponi 3apeecTpoBaHHH y 1763p. Ta HacTynHnx poKax, Bicna oBenb - y 1714 poni. Bci ni cnycTomjHBi xBopo6n goxognjn i go rajnnbKoro Kparo, HaHocaHH 3HaHHoi mKogn BjacHHKaM TBapnH. Tojobhhm 3aBgaHHaM 6yjo He gony^eHHa 3axBoproBaHb. npH6jH3Ho b neft Hac 3anpoBagKyeTbca ge3iH$eKqia npuMi^eHb, HaKjagaHHa 40-geHHoro KapaHTHHy Ta iHmi 3axogn.

B icTopii po3BHTKy cijbcbKoro rocnogapcTBa, i 3ok-peMa TBapuHHnnTBa Ha TepnTopii 3axigHoi yKpaiHu y 17-18 ct. BigoMo, ^o ekoHoMiHHHH craH cejaH y neft nepiog noripmuBca. TBapuHHnnTBo po3BHBajoca noBi-jbHo i BigcTaBajo Big neHTpajbHux o6jacTeH ABcTpii Ta yrop^HHH. Ao Toro k nomnpeHHa 3apa3Hnx i He3apa3-hhx 3axBoproBaHb TaKoK raIbмyвaIн po3bhtok TBapnH-HnnTBa, no3HaHHBmncb Ha HHcejbHocTi norojiB'a Ta npogyKTHBHocTi TBapnH.

BnCMOBK'M

1. nepmuMH ^axiBuaMH jiKyBajbHoi cnpaBH TBapnH y gaBHi Hacn b yKpaiHi 6yjH nacTyxn, cKoTapi, BiBHapi, kohob&jh a 3rogoM - xipyprn - nHpyjbHHKH.

2. Aja jiKyBaHHa TBapnH BUKopncToByBajH HapogHi 3aco6n pocjHHHoro i TBapnHHoro noxogKeHHa.

3. AiarHocTHKa 3axBoproBaHb b toh Hac 6a3yBauaca Ha BHKopncTaHHi BjacHnx opraHiB nyrriB.

4. Eyjn npnHHaTi 3aKoHH i po3po6jem 3axogn, cnpaMoBaHi Ha nonepegKeHHa noaBH Ta nomnpeHHa 3axBo-proBaHb TBapnH i jrogeft.

nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nuaHyeTbca gocjiguTH cTBopeHHa HayKoBo - npaKTHHHHx BeTepnHa-phhx TOBapncTB Ta ix pojb b po3BHTKy jiKyBajbHoi cnpaBH i TBapnHHHnTBa.

Bi6^iorpa$iHMi nocM^aMMH

Aranchij, S. (1998). History of Veterinary Medicine of

Poltava. Poltava writer (in Ukrainian). Bogoyavlenskyj, N. (1980). Ancient healing and XI-

XVII. (in Russian). Verbytskyj, P., Rudyk, S. (2002). History of Veterinary

Medicine of Ukraine. K. Vetinform. (in Ukrainian). Verkhratskiy, S., Zabludovskyj, P. (1991). History of

Medicine. Kyiv (in Ukrainian). Kis, J. (1968). Lviv industry during feudalism. Lviv (in Ukrainian).

Kolomatskyj, V. (1993). History of Veterinary Services of

Kirovograd. Kirovograd (in Ukrainian). Kurtyak, B., Tkachuk, P. (2001). Essay on the History of Veterinary Medicine of Lviv. Triad Plus (in Ukrainian).

Rudyk, S. (2007). Ukrainian origins of Veterinary Education. Vet. Medicine of Ukraine. 9, 31-33 (in Ukrainian).

Rudyk, S., Bisyuk, I. (2000). History of Veterinary Medicine of Kyiv. Region. Agrosvit (in Ukrainian). Sytarchuk, V. (2002) History of Veterinary Medicine of Rivne. Rivne. 234 (in Ukrainian).

Cmammn Hadiumna do peda^i! 8.09.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.