Исследования острой и хронической токсичности экспериментального препарата «Феросел т» Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 73

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcHrery BeTepHHapHoi' MeguuHHH

Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet7322

ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619.615.637.657

Дослвдження гостроУ та хрошчноУ токсичностi експериментального

препарату «Феросел Т»

В.Б. Тодорюк, В.М. Гунчак, Д.Ф. Гуфрiй, Б.В. Гутий, I.I. XapiB, Р.1. Хомик, Р.О. Ваав, Н.М. Слободюк, А.В. Винярська, О.Ю. Журавльов, П.Т. Гусар, Н.В. Назарук, Н.Я. Назарук, М.П. Солтис

tvb@vemman.com.ua; bvh@ukr.net

Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,

вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна;

У cmommi наведет результати гострог та хрошчног moKcmHocmi нового феродекстранового препарату «Феросел Т», який у своему cкладi мктить ферум i селен. Встановлено, що препарат «Феросел Т» в профшактичнШ i терапевтичшй дозах та в дoзi в 3 рази быьшог за терапевтичну, за перорального введення лабораторним щурам 3 доби постль не проявляв токсичног ди. За умов тдшюрного введення препарату загибeлi бтих щурiв не було, лише встановлено короткочасне приг-тчення лабораторних тварин, яким задавали препарат у дoзi 10 мл/кг м.т. Встановлено, що в профшактичнШ i оптималь-нт терапевтичшй дозах препарат не впливав на детоксикацшну функщю пeчiнки. У щурiв, яким феросел Т вводили в максимально терапевтичшй та можливо токсичшй дозах, тривалкть гексеналового сну була на 32 i 35% быьшою вiднocнo контрольних величин. Токсичшсть фероселу Т також вивчали за показниками подразнювальног дп (за штрною та кон 'юктивальною пробами), алeргiзуючol дп (метод аплтаци на шюру) та визначали коефщенти маси внутрштх оргатв за тривалого введення препарату.

У тварин, яким вводили феросел Ту дoзi 10 мл/кг протягом 21 доби, дещо знижувалася рухова актившсть. До^джен-ня eмoцiйнo-пoвeдiнкoвих реакцш лабораторних тварин тсля введення фероселу Т протягом 21 доби у терапевтичшй та максимально терапевтичшй дозах не показало ктотного впливу на нервову систему. За показниками гтереми i набряку шюри та товщини шшрног складки феросел Т в профтктичшй та терапевтичних дозах при аплжаци на шюру крoлiв не спричиняв мкцевог подразнювальног ди. Роздтьна iн'екцiя препарату «Феросел Т» субплантарно морським свинкам по 0,1 мл не викликала набряклог реакцп лап. У рeзультатi проведених до^джень не виявлено алергенних властивостей у препарата «Феросел Т».

У лабораторних щурiв, яким вводили феросел Т в профтктичшй дoзi вiрoгiдних змт кoeфiцiентiв маси серця, пeчiнки, ceлeзiнки i нирок не встановлено. У щурiв, яким вводили феросел Т в оптимальшй терапевтичшй до-si, у пoрiвняннi з контрольными маса селезтки i печтки була вiдпoвiднo на 10,3 i 6,4% быьшою. При введенн фероселу Ту максимально терапев-тичшй дoзiмаса селезтки i пeчiнки була вiдпoвiднo на 14,0 i 15,0% быьшою.

Одержан результати до^джень вказують про те, що препарат «Феросел Т» е безпечним при застосуванн для профилактики i л^вання тварин

Knmnoei слова: фармакoлoгiя, тoкcикoлoгiя, феросел Т, Ферум, Селен, щурi, кролики, морсьш свинки

Исследования острой и хронической токсичности экспериментального

препарата «Феросел Т»

В.Б. Тодорюк, В.М. Гунчак, Д.Ф. Гуфрий, Б.В. Гутый, И.И. Харив, Р.И. Хомик, Р.О. Васив, Н.М. Слободюк, А.В. Винярска, А.Ю. Журавлев, П.Т. Гусар, Н.В. Назарук, Н.Я. Назарук, МП. Солтис

tvb@vemman.com.ua; bvh@ukr.net

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,

ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина;

Citation:

Todoriuk, V., Hunchak, V., Gufrij, D., Gutyj, B., Hariv, I., Khomyk, R., Vasiv, R., Slobodyuk, N., Vynyarska, A., Zhuravlov, O., Husar, P., Nazaruk, N.V., Nazaruk, N.Y., Soltis, M. (2017). Research of sharp and chronic toxicness of experimental preparation of «Ferosel T». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 104-111.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 73

В статье приведены результаты острой и хронической токсичности нового феродекстранового препарата «Феросел Т», который в своем составе содержит Ферум и Селен. Установлено, что препарат «Феросел Т» в профилактической и терапевтической дозах и в дозе в 3 раза большей за терапевтическую, за перорального введения лабораторным крысам 3 сутки подряд ни проявлял токсического действия. В условиях подкожного введения препарата гибели белых крыс не было, только установлено кратковременное угнетение лабораторных животных, которым задавали препарат в дозе 10 мл/кг м.ж. Установлено, что в профилактической и оптимальной терапевтической дозах не влиял на детоксикационную функцию печени. У крыс, которым феросел Т вводили в максимальной терапевтической и возможно токсической дозах, продолжительность гексеналового сна была на 32 и 35% больше относительно контрольных величин. Токсичность феросела Т также изучали по показателям раздражающего действия (по кожной и конъюнктивальной пробами), аллергизирующего действия (метод аппликации на кожу) и определяли коэффициенты массы внутренних органов при длительном введения препарата.

У животных, которым вводили феросел Т в дозе 10 мл/кг в течение 21 суток, несколько снижалась двигательная активность. Исследование эмоционально-поведенческих реакций лабораторных животных после введения феросела Т течение 21 суток в терапевтической и максимально терапевтической дозах не показало существенного влияния на нервную систему. По показателям гиперемии и отека кожи и толщины кожной складки феросел Т в профилактической и терапевтических дозах при аппликации на кожу кроликов не вызывало местной раздражающего действия. Разделение инъекция препарата «Феросел Т» субплантарно морским свинкам по 0,1 мл не вызывала отечной реакции лап. В результате проведенных исследований не выявлено аллергенных свойств у препарата «Феросел Т».

У лабораторных крыс, которым вводили феросел Т в профилактической дозе возможных изменений коэффициентов массы сердца, печени, селезенки и почек не установлено. У крыс, которым вводили феросел Т в оптимальной терапевтической дозе, по сравнению с контрольными, масса селезенки и печени была соответственно на 10,3 и 6,4% больше. При введении феросела Т в максимально терапевтической дозе масса селезенки и печени была соответственно на 14,0% и 15,0% больше.

Полученные результаты исследований указывают о том, что препарат «Феросел Т» является безопасным при применении для профилактики и лечения животных

Ключевые слова: фармакология, токсикология, феросел Т, железо, Селен, крысы, кролики, морские свинки

Research of sharp and chronic toxicness of experimental preparation of «Ferosel Т»

V. Todoriuk, V. Hunchak, D. Gufrij, B. Gutyj, I. Hariv, R. Khomyk, R. Vasiv, N. Slobodyuk, A. Vynyarska, O. Zhuravlov, P. Husar, N.V. Nazaruk, N.Y. Nazaruk, M. Soltis tvb@vemman.com.ua; bvh@ukr.net

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj,

Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

In the article the brought results over of sharp and chronic toxicness of new preparation dextran of iron «Ferosel Т», that in the composition contains Iron and Selenium. It was set that preparation of «Ferosel Т» in prophylactic and therapeutic doses and in a dose in 3 times of any more than therapeutic, at peroral introduction a 3 twenty-four hours in succession did not show a toxic action laboratory rats. At the terms of hypodermic introduction of preparation the death of white rats it was not, it is only set brief oppression of laboratory animals, animals preparations were given that in a dose 10 ml/kg. It is set that in prophylactic and optimal therapeutic doses preparation did not influence on the detoxication function of liver. For rats, what was entered Ferosel T in maximal therapeutic and maybe toxic doses, duration of a dream from Hexenalum was on 32 and 35 percents more relation than control sizes.

The toxicness of Ferosel Т was also studied on the indexes of irritating action(after dermic test and testis on conjunctiva), action of allergy (a method of applique on a skin) and determined the coefficients of mass of internalss at great while of introduction of preparation. For animals Ferosel Т was entered that in a dose 10 ml/kg during a 21 twenty-four hours, motive activity some went down. Research of emotional and behavior reactions of laboratory animals after introduction of Ferosel Т during a 21 twenty-four hours in therapeutic and maximally therapeutic doses did not show substantial influence on the nervous system. On the indexes of hyperemia and edema of skin and thickness of skin fold of Ferosel Т in prophylactic and therapeutic doses at an applique on the skin of crawls did not cause a local irritating action. Separate injection of preparation of «Ferosel Т» for 0,1 ml did not cause the filling out reaction ofpaws guinea-pigs. As a result of undertaken studies it is not educed allergen properties at preparation of «Ferosel Т».

For laboratory rats, Ferosel Т was entered that in a prophylactic dose it is not set reliable changes of coefficients of mass of heart, liver, spleen and kidneys. For rats Ferosel Т was entered that in an optimal therapeutic dose, in comparing to control mass of spleen and liver was accordingly on 10.3 and 6.4% anymore. At introduction of Ferosel Т to the maximally therapeutic dose mass of spleen and liver was accordingly on 14.0 and 15.0% anymore.

The got results of researches specify that preparation of Ferosel Т is safe at application for a prophylaxis and treatment of animals.

Key words: pharmacology, toxicology, Ferosel Т, Iron, Selenium, rat, rabbit, guinea-pigs.

Вступ вання новонароджених поросят на ферумдефщитну

анемш складае 100%, а загибель досягае до 35%

За повщомленнями в лггератур^ при штенсивному (Petrov and Anan'ev, 1982; Todoriuk, 2012). Для лшу-веденш свинарства на промисловш основ^ за ввдсут- вання i профшактики ферумдефщитно! анемп поросят носп своечасних профшактичних заходiв, захворю- нами було запропоновано новий феродекстрановий Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 73

105

препарат «Феросел Т» - аналог офщинального препарату «Ферровет 7,5%», вщ якого феросел Т ввдр1зня-еться наявшстю в ньому селенггу натрш.

Вщповщно до постанови Департаменту ветерина-рно! медицини «Токсиколопчний контроль нових засоб1в захисту тварин», затверджених Головним управлшням ветеринарно! медицини Мшсшьгосппро-ду Укра!ни вщ 16 грудня 1996 р., кожний новий препарат, що рекомендуеться для лшування тварин, повинен вщповщати таким вимогам:

• новий препарат, у пор1внянш з препаратом-аналогом, повинен проявляти вищу терапевтичну ефектившсть;

• вш повинен бути не токсичним для тварин, яким його застосовують;

• препарат або його метаболии не повинш впливати на саштарну як1сть та поживну цшшсть тваринницько! продукци;

• у процеа виробництва та застосування препарат не повинен спричиняти шкоди для довкшля.

Для лшування i профшактики ферумдефщитно! анемп поросят нами запропоновано новий сольовий феродекстрановий препарат «Феросел Т» - аналог офщинального препарату «Ферровет 7,5%», вщ якого феросел Т вiдрiзняеться наявшстю в ньому натрiю селенiту (Todoriuk et al., 2016).

Вiдповiдно до вимог нами проведено експеримен-тальш досл1дження щодо вивчення гостро! та хрошч-но! токсичностей, фармаколопчно! ди та фармакоте-рапевтично! ефективностi фероселу Т за спонтанно! ферумдефщитно! анеми поросят.

Враховуючи, що токсичнiсть компоненпв препарату «Феросел Т», зокрема Феруму i Селену, вже вiдомi i опублiкованi в лiтературi (Gutyj et al., 2016; Khariv et al., 2016; Martyshuk et al., 2016), ми досл1-джували гостру та хронiчну токсичнiсть препарату «Феросел Т» в цiлому, за перорального та парентерального введення, i вивчали його вплив на дезштокси-кацiйну функцiю печiнки.

Матерiал та методи дослщження

Дослiди з визначення гостро! токсичностi фероселу Т проводили на 50 лабораторних щурах (самцях i самках) масою 270-320 г. За перорального введення дослщи проводили на 25 лабораторних бмх щурах, яш були роздiленнi на 5 груп по 5 голiв у кожнiй. Дослiдним щурам щоденно, 3 доби поспiль, за допо-могою металевого зонда через рот вводили феросел Т у профшактичнш, терапевтичнiй, максимально тера-певтичнiй та можливо токсичнiй дозах (рис. 1). Щурам контрольно! групи (5 тварин) щоденно, 3 доби поспiль, у шлунок вводили по 15 мл/кг iзотонiчного розчину натрiю хлориду.

Дослщи з визначення гостро! токсичностi фероселу Т за парентерального введення проводили на 25 лабораторних бших щурах, яких роздшили на 5 груп по 5 тварин в кожнш. Щурам шдшшрно, щоденно 3 доби постль вводили феросел Т у профшактичнш, терапевтичнш, максимально терапевтичнiй та можливо токсичнш дозах.

Пiсля введення препарату спостереження за лабораторними тваринами вели протягом 7 дiб. У

першу добу дослщу тварини знаходились тд постiйним наглядом. При цьому враховували такi показники: загальний стан, зовшшнш вигляд, iнтенсивнiсть та характер рухливо! активностi, координацiю рухiв, особливостi поведшки тварин, наявнiсть судом, реакцш на зовшшш подразники (тактильнi, звуковi, свиловГ), стан волосяного покриву i видимих слизових оболонок, вщношення до корму, ритм, частоту дихання, час виникнення та характер iнтоксикацi!, !! важкють, перебiг, час загибелi тварин або !х одужання.

Вплив фероселу Т на детоксикацшну функцiю печiнки вивчали на 20 бших щурах (самцях i самках) масою 270-320 г. Щурiв роздшили на 4 групи (по

5 голiв у кожнш):

щурам першо! групи (контрольна) шдшшрно вводили iзотонiчний розчин натрш хлориду в дозi

6 мл/кг м.т.;

щурам друго! групи (Д1) шдшшрно вводили феросел Т в профшактичнш дозi - 1 мл/кг м.т. (75 мг/кг феруму, 0,3 мг/кг селену);

щурам третьо! групи (Д2) пщшюрно вводили феросел Т в терапевтичнш дозi - 2 мл/кг м.т. (150 мг/кг феруму, 0,6 мг/кг селену);

щурам четверто! групи (Д3) шдшкрно вводили феросел Т в максимальнш терапевтичнiй дозi -6 мл/кг м.т. (450 мг/кг феруму, 1,8 мг/кг селену).

На 31 добу вш початку введення препарату на 5 бших щурах з кожно! групи провели визначення дето-ксикуючо! функци печшки за допомогою гексенало-во! проби (Rozin, 1964). Для цього лабораторним тва-ринам внутршньоочеревинно вводили 1% розчин гексеналу в дозi 45 мг/кг. Потiм реестрували середнiй час сну в1д моменту коли тварина приймала бокове положення.

Подразнювальну д1ю фероселу Т на ширу вивчали на 12 кролях. На спинах тварин виголювали шк1ру площею 6 см2 i знежирювали !! етиловим спиртом. У шк1ру марлевим тампоном втирали феросел Т в таких дозах: профшактична - 1 мл/кг м.т. (перша група), терапевтична оптимальна - 2 мл/кг (друга група), терапевтична максимальна - 6 мл/кг (третя група). Кролям контрольно! груп втирали iзотонiчний розчин натрш хлориду в дозi 6 мл/кг. Через 6, 24 i 48 год. шсля аплжащ! фероселу Т визначали подразнювальну дш препарату за наявшстю (вщсутшстю) гшеремп i набряку шк1ри та за товщиною складки шюри, яку вимiрювали мiкрометром. Больову реакцш тварин на препарат визначали при пальпаци мiсця аплiкацi!' фероселу Т.

Дослщи з вивчення алергiчних властивостей феро-селу Т проводили на морських свинках масою 500560 г. У зв'язку з вщсутшстю подразнювально! дi!' фероселу Т випробування алергенних властивостей виконували шляхом виявлення свербежу та набряку у сенсибшзованих цим препаратом тварин.

Морським свинкам (п = 6) дворазово вводили у кон'юнктивальний мiшок по 0,05 мл препарату «Феросел Т». Контрольним тваринам (п = 6) вводили стерильний iзотонiчний розчин натрш хлориду. Через 12 год. повторно у кон'юнктивальний мшок закапу-вали по 0,05 мл препарату «Феросел Т» (дослш), iзо-тошчний розчин натр1ю хлориду (контроль).

Подразнювальну дио фероселу Т на слизову обо-лонку ока дослИджували на 3 кролях. В кон'юнктивальний мИшок лИвого ока тварин Из пИпетки закапували по 2 краплИ препарату. Для контролю в праве око тваринИ закапували по 2 краплИ ИзотонИчного розчину натрИю хлориду. Тварину фИксували, вИдтягу-вали кут кон'юктивального мИшка И протягом 1 хв пальцем перетискали слИзно-носовий канал. Подразнювальну дИю фероселу Т визначали за наявнИстю (вИдсутшстю) гшереми кон'юнктиви, ш'екщею кро-воносних судин, станом склери, рогИвки, повИк.

Результати та ix обговорення

Встановлення napaMempie гостро'1 moKCU4Hocmi препарату. Гостра токсичшсть - це шкИдлива дИя препарату, що настае пИсля його одноразового або повторного введення через короткИ (не менше 4 год.) Интервали протягом доби.

Щд час вивчення гостро! токсичностИ препарату «Феросел Т» необхИдно було:

- встановити токсичнИ дози чи побИчну дИю препарату за одноразового введення орально та парентерально в профшактичнш, терапевтичшй,

максимально терапевничнш, можливо токсичнш дозах (рис. 1);

- дослИдити вплив новоствореного препарату у вказаних дозах на детоксикацшну функцИю печИнки методом «гексеналово! проби».

Параметри гостро! токсичностИ фероселу Т за введення в шлунок бИлим щурам наведет у табл. 1.

Клшчш спостереження за дослИдними И контроль-ними щурами проводили 7 дИб постль. За дослИдний перИод у тварин клшИчних ознак токсично! дй' фероселу Т у дослИджуваних нами дозах не встановлено. Загальний стан дослИдних тварин був таким, як у кон-трольних. По!дання корму И споживання води було в межах норми. Фекали були без вИдхилень вИд нормально! консистенцИ! И запаху. РеакцИя тварин на звуковИ И тактильш подразники адекватна. ЗагибелИ тварин не було.

На 7 добу дослИду тварин декаттували за легкого ефИрного наркозу. На розтинИ видимих змИн у внутрИшшх органах не було встановлено.

Отже, препарат «Феросел Т» в профшактичнш И терапевтичшй дозах та в дозИ в 3 рази бшьшо! за тера-певтичну, за перорального введення лаборатним щурам 3 доби постль не проявляв токсично! ди.

Гостра токсичшсть фероселу Т

Рис. 1. Дослвдження для визначення гостро"! токсичност

Таблиця 1

Показники токсичносп препарату «Феросел Т» за введення в шлунок бмим щурам_

Група тварин КИлькИсть тварин у групИ Доза препарату, мл/кг Число загиблих тварин

всього у % середтй час 3a3u6eni

К 5 - 0 0 0

Д1 5 2 0 0 0

Д2 5 4 0 0 0

Д3 5 12 0 0 0

Д4 5 20 0 0 0

HacrynHHM eTanoM gocjig^eHHa 6yjo BH3HaneHHa rocTpoi' tokchhhoct ^epocejy T 3a napeHTepajbHoro BBegeHHa ja6oparopHHM ^ypaM (Ta6j. 2).

BcTaHoB^eHo, ^o nicja nigmKipHoro BBegeHHa b npo^ijiaKTHHHiH h TepaneBTHHHHx go3ax, HaBiTb y go3i,

^o b 3 pa3H nepeBH^ye TepaneBTHHHy, ^epocej T He npoaBjaB tokchhhoi gii Ha ja6oparopHHx ^ypiB. 3ara-jbHHH cTaH, noiaaHHa KopMy Ta pea^ia Ha 3oBHimHi nogpa3HHKH y gocjigHHx TBapHH 6yjH TaKHMH, aK y KoHTpojbHHX.

Ta6мuцм 2

noKa3HHKH tokxii'iiioctI npenapaTy «Oepoce^ T» 3a iii.uiiK'ipnoio iiegeiing 6i^HM iuypa\i_

rpyna

TBapHH

KinbKicTt TBapHH y rpyni

flo3a npenapaTy, Mj/Kr

Hhcjo 3aru6jHX TBapHH

y %

cepegmn gac 3am6em

K

5

0

a

5

Ä2

Ä4

5

10

0

0

0

Ha 7 go6y gocjigy, TBapHH geKanhyBaju 3a jerKoro e^ipHoro HapKo3y. Ha po3THHi BugHMux naTojoroaHa-tomhhhx 3MiH y BHyTpimHix opraHax He 6yjo BcTaHoB-jeHo. y Mic^x m^K^' ^epocejy T 3a6apBjeHHa nigm-KipHoi' KjiTKoBHHH 6yjo cBiTjo-KopHHHeBoro Kojbopy, ^o e HacjigKoM HaaBHocri 3ajumKoBHx KijbKocTen geKcTpaHy, aKHH He noBHicTro agcop6yBaBca.

3a yMoB nigmKipHoro BBegeHHa npenapaTy 3aru6em 6ijHx ^ypiB He 6yjo, jHme BcTaHoBjeHo KoporaonacHe npurmneHHa ja6opaTopHHx TBapHH, aKHM 3agaBajH npenapaT y go3i 10 mji/kt m.t., ^o noB'a3aHo 3 BBegeH-HaM b opraHi3M TBapHH BejHKoi' KijbKocTi npenapaTy, a oco6jhbo HaTpiro cejernry (Ta6j. 2).

OT^e, b npo^igaKTHHHHx, TepaneBTHHHHx go3ax Ta mo^jhbo ToKcHHHin 3a ogHopa3oBoro nigmKipHoro BBe-

geHHa npoTaroM 3 gi6 nocnijb ^epocej T He cnpuHHHHB tokchhhoi gii' Ha ja6opaTopHHx ^ypiB.

BnMue $epocexy T na de3mmoKCUKa^üHy $yn^im neuinKu. neniHKa BHKoHye Ba^jHBy pojb y 6araTbox BHgax o6MiHy penoBHH, cHHTe3i EijKa, BHKoHye geTOK-cHKa^HHy i BHgijbHy ^yHK^L 3HemKog®yronu tokchh-Hi penoBHHH, KjiTHHH neniHKH cTaroTb MimeHHro Ix gu (Gutyj et al., 2017).

BnjHB ^epogeKcTpaHoBHx npenapaTiB Ha bhthtok-cHHHy ^yHKqiro neniHKH bhbh&jh MeTogoM reKceHajoBo! npo6u. B ocHoBi цboro MeTogy je^HTb 3gaTHicTb pi3HHx xiMiHHHx penoBHH BnjHBaTH Ha TpHBajicTb reKceHajo-Boro cHy y ja6oparopHHx TBapHH, a, aK BigoMo, reKce-Haj noBHicTro MeTa6oji3yeTbca b nenm^.

TpiiBa.iicTi> lekceiia. ioboio CHy y fii.inx mypiB nic^g _ iiegeiing frepoce^y T (M ± m; n = 5)

Ta6мuцм 3

rpyna TBapHH Oepocej T (go3a) flo3a Fe (Mr/Kr) flo3a Se (Mr/Kr) TpHBajicTb cHy (xb) 3a:

K KoHTpojbHa - - 27,6 ± 1,5

a npo^ijaKTHHHa 75 0,3 28,2 ± 1,3

Ä2 TepaneBTHHHa onTHMantHa 150 0,6 27,8 ± 1,5

Ä3 TepaneBTHHHa MaKcHMajbHa 450 1,8 36,4 ± 1,4*

Ä4 Mo^nHBo ToKcHHHa 750 3,0 37,2 ± 1,3**

npHMiTKa: cmyninb eiрогiдносmi: * - P < 0,05; ** - P < 0,01.

0

0

1

0

0

5

2

0

0

5

6

0

0

nicja yBegeHHa ^epocejy T y BKa3aHHx go3ax y ^y-piB KoHTpo^bHot i gocjigHHx rpyn cnpHHHHajH $apMa-KojoriHHHH coh nigmKipHHM yBegeHHaM reKceHajy b go3i 60 Mr/Kr m.t.

BigoMo, ^o TpHBajicTb reKceHajoBoro cHy y TBapHH 3aje®HTb Big 3gaTHocri MiKpocoMajbHHx ^epMeHTiB neniHKH mjaxoM rgyKypoHi3aqü' HeHTpaji3yBaTH reKce-Haj. 3a3BHHan y KjiHiHHo 3gopoBHx ^ypiB, 3a HopMajb-Horo ^yHKqioHajbHoro cTaHy neniHKH, coh TpHBae 2530 xb.

TpHBajicTb cHy TBapHH BigpaxoByBajH 3 MoMemy npHHMaHHa hhmh 6oKoBoro nogo^eHHa go nepmux cnpo6 3MiHHTH noro, i Bupa^ajH b xBHjHHax.

BcTaHoBjeHo, ^o nicja nigmKipHoro BBegeHHa $e-pocejy T, reKceHajoBHH coh y KoHTpojbHux i gocjigHux ^ypiB (K, ^2) TpuBaB Big 27,6 ± 1,5 go 28,2 ± 1,3 xb. OT^e, b npo^ijaKTHHHin i onTHMajbHin TepaneBTHHHin go3ax npenapaT He BnjHBaB Ha geтoкcнкaцiннy $yHK-цiro neniHKH.

y ^ypiB Ta rpyn, aKHM ^epoceji T BBoguju b MaKcuMajbHin TepaneBTHHHin Ta mo^jhbo ToKcunHin go3ax, TpuBajicTb reKceHajoBoro cHy 6yja Ha 32 i 35%

6ijbmoro BigHocHo KompojbHHx BejHHHH. BBa^aeMo, ^o 6ijbm TpHBajHH coh cTaB HacjigKoM tokchhhox gi' HaTpiro cejeHiTy Ha neniHKy. CejeH npoaBjae renaToT-ponHy giro.

Bu3naneHHM xponiunoi moKcuunocmi rfiepocexy T. MeToro BH3HaneHHa xpoHiHHo' ToKcuHHocTi ^epocegy T e BHaBjeHHa mкiggнвoI gü npenapaTy y BHnagKax noro goBroTpHBajoro BBegeHHa B opraHi3M gocjigHHx TBa-puH. npu цboмy Mae 3HaneHHa BuaBjeHHa Han6ijbm HyTjHBHx noro opraHiB i cucTeM, i BcTaHoBjeHHa 3Bopo-THoro BigHoBjeHHa ^yHKqin Ha Tji gü npenapaTy, ^o gocmg^yroTb.

nicja noBTopHHx BBegeHb npenapaT Mo^e npoaBja-th nogpa3HroBajbHy a6o cnpuHHHaTH ajepriHHy gi', 3MiHroBaTH $yнкцioнagbннн cTaH penpogyKTHBHHx opraHiB, BnjHBaTH Ha eM6pioHajbHHH po3bhtok njogiB b yTpo6i MaTepi a6o npoaBjaTH TepaToreHHy hh KaH^po-reHHy gü.

ToKcuHHicTb ^epocejy T bhbh&jh 3a noKa3HHKaMH nogpaзнroвagbнoi gn (3a mKipHoro Ta KoH'roKTHBajbHoro npo6aMH), agepriзyroнoi gü (MeTog angiкaцii Ha mKipy)

та визначали коефщенти маси внутршшх органiв за тривалого введення препарату.

Упродовж перiоду дослвджень з визначення хрош-чно! токсичностi фероселу Т вiрогiдних змiн у поведь нщ дослiдних тварин не спостерiгали (табл. 4).

Апетит уах щурiв дослщних i контрольно! групи був задовшьним. У тварин, яким вводили феросел Т у

дозi 10 мл/кг протягом 21 доби, дещо знижувалася рухова активнiсть. Досл1дження емоцшно-поведшкових реакцiй лабораторних тварин пiсля введення фероселу Т протягом 21 доби у терапевтич-нш та максимально терапевтичнiй дозах не показало ютотного впливу на нервову систему.

Таблиця 4

Показники фiзiологiчного стану i активностi лабораторних щурiв за 21 добового введення фероселу Т

(M ± m; n = 10)

Група тварин Препарат у дозi Апетит Поведшкова реакщя (кiлькiсть трок, яю тварина обнюхала ) Вертикальна рухова актив-шсть (число пiдйомiв на задт кiнцiвки)

К (iзотонiчний розчин натрiю хлориду 6 мл/кг) Задовшьний Нiрковий рефлекс збережений 10,20 ± 0,51

Д1 1 мл/кг Задовшьний Нiрковий рефлекс збережений 10,65 ± 0,50

Д2 2 мл/кг Задовшьний Шрковий рефлекс збережений 10,70 ± 0,45

Д3 6 мл/кг Задовшьний Нiрковий рефлекс збережений 9,98 ± 0,60

Д4 10 мл/кг Задовшьний Шрковий рефлекс збережений 9,57 ± 0,62

За цих умов виявлена тенденцiя до пригнiчення у тварин, яш отримували феросел Т у дозi 10 мл/кг, що характеризувалося зменшенням рухово! активностi (шлькосл пересiчених квадратiв), реакцп оглядання (кшькосп стоячих поз), грумiнгу (кiлькостi умивань). При цьому орiентовно-дослiдна (к1льк1сть обнюху-вань i заглядань) та емоцшна (кiлькiсть дефекацiй) реакцй' не вiдрiзнялися як вiд тварин всiх дослвдних груп (Д1, Д2, Д3 та Д4), так i контрольно! групи.

Китчний статус тварин дослiдних та контрольно! груп у процес дослвду залишався в межах величин фiзiологiчно! норми.

Подразнювальна дгя препарату «Феросел Т». Встановлено, що за показниками гшереми i набряку шкiри та товщини шк1рно! складки феросел Т в про-фiлактичнiй та терапевтичних дозах при аплiкацi! на шшру кролiв не спричиняв мiсцево! подразнювально! дй' (табл. 5-6).

Таблиця 5

Характеристика мкцево-подразнювальноТ дй' препарату «Феросел Т», при однократному впливi на

Щiльнiсть нанесения, мл/см2 Середнш бал вираженост

Група 1 Група 2 Група 3 Група 4

набряки

0,020 0 0 0 0

0,040 0 0 0 0

0,060 0 0 0 0

0,080 0 0 0 0

0,100 0 0 0 0

0,120 0 0 0 0

еритеми

0,020 0 0 0 0

0,040 0 0 0 0

0,060 0 0 0 0

0,080 0 0 0 0

0,100 0 0 0 0

0,120 0 0 0 0

Таблиця 6

Товщина складки шмри кро. lilt пiсля аплшацп фероселу Т (M ± m; n = 3)

№ з/п Група тварин, Товщина складки шюри, мм

феросел Т(доза) 6 год 24 год 48 год

1 Контрольна (К) - 6 мл/кг м.т. (¡зотошчного розчину натрш хлориду) 2,04 ± 0,03 2,06 ± 0,05 2,07 ± 0,04

2 Профшактична (Д^ 1мл/кг м.т. 2,08 ± 0,03 2,08 ± 0,03 2,07 ± 0,05

3 Терапевтична оптимальна (Д2) 2 мл/кг м.т. 2,06 ± 0,02 2,06 ± 0,03 2,05 ± 0,04

4 Терапевтична максимальна (Д3) 6 мл/кг м.т. 2,03 ± 0,05 2,05 ± 0,03 2,06 ± 0,04

5 Можливо токсична (Д4) 10 мл/кг м.т. 2,05 ± 0,04 2,07 ± 0,03 2,06 ± 0,03

При дослвдженш реакци кон'юнктиви на феросел препарату за дослщжуваними нами показниками не Т, через 30 хв, 1, 3, 6, 12, 24 i 48 год. шсля шстиляци встановлено подразнювально! дп фероселу Т (табл. 7).

Таблиця 7

Час дослщу Кролики групи № 1 Кролики групи № 2 Кролики групи № 3

Оцшка в балах Подразню-вальний ефект Оцшка в балах Подразню-вальний ефект Оцшка в балах Подразню-вальний ефект

До введения 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш

Через 30 хв. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш

Через 1 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш

Через 3 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш

Через 6 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вiдсутнiй

Через 12 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вiдсутнiй

Через 24 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вiдсутнiй

Через 48 год. 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш 0 Вщсутнш

Отже, препарат «Феросел Т» не володie подразню-вальми властивостями при зовшшньому застосуваннi.

Алергеннi властивостг препарату «Феросел Т». Роздтна iн'eкцiя препарату «Феросел Т» субпланта-рно морським свинкам (n = 6) по 0,1 мл не викликала набрякло! реакци лап, що вiдрiзняeться вiд аналопч-но! реакцi! на введения iзотонiчного розчину натрiю хлориду (n = 6) (табл. 8).

Таблиця 8

Частота виявлення гшерчутливосл у морських свинок пiсля внутрiшньошкiрного введення фероселу Т по кон'юнктивальному тесту i набряку

У результатi проведених дослвджень не виявлено алергенних властивостей у препарата «Феросел Т».

Дослвд показав вiдсутнiсть реакцi! кон'юнктиви сенсибшзованих i iнтактних морських свинок через 1 i 24 години на шстиляцш препарату (табл. 8).

Вплив фероселу Т на коефщенти маси внутрiшнiх оргатв. Дослщи провели на 25 лабораторних щурах масою 270-320 г. Протягом 30 дiб тваринам шдшшр-но вводили феросел Т з штервалом 7 дiб (4 ш'екцп) в таких дозах: профшактична - 1 мл/кг м.т., терапевти-чна оптимальна - 2 мл/кг; терапевтична максимальна - 6 мл/кг, можливо токсична - 10 мл/кг. Щурам контрольно! групи, з штервалом 7 дiб, пiдшкiрно вводили iзотонiчний розчин натрш хлориду в дозi 6 мл/кг.

Протягом дослщу за тваринами проводили клшч-ш спостереження. На 30 добу тварин декаппували пiд легким ефiрним наркозом i визначали коефiцieнти маси внутршшх органiв (табл. 9).

У лабораторних щурiв, яким вводили феросел Т в профшактичнш дозi, у порiвняннi з контрольними вiрогiдних змiн коефщенттв маси серця, печiнки, селезiнки i нирок не встановлено.

У щурiв, яким вводили феросел Т в оптимальнш терапевтичнiй дозi, у порiвняннi з контрольними маса селезiнки i печiнки була вщповщно на 10,3 i 6,4% бiльшою. При введенш фероселу Т у максимально терапевтичнш дозi маса селезiнки i печшки була вш-повщно на 14,0 i 15,0% бiльшою

(n = 6)

Групи Кон'юнктивальний тест

0 Через 1 год. Через 24 год.

Феросел Т 6/6 0/6 0/6

Iзотонiчний розчин Натрта Хлориду 6/6 0/6 0/6

Набряк лап

Феросел Т 0/6 6/6 0/6

1зотошчний розчин Натрта Хлориду 0/6 6/6 0/6

Коефщенти маси внутртмх о

Таблиця 9

)i ;niiit лабораторних щурiв пiсля введення фероселу Т (M ± m; n = 5)

№ з/п Група тварин феросел Т(доза) Маса внутрштх оргатв (г)

Серце Селезшка Печшка Нирки

1 Контрольна 3,80 ± 0,18 3,30 ± 0,15 30,20 ± 1,0 7,34 ± 0,25

2 Профшактична, 1 мл/кг 3,76 ± 0,10 3,35 ± 0,13 30,15 ± 1,1 7,36 ± 0,30

3 Терапевтична оптимальна, 2 мл/кг 3,78 ± 0,15 3,64 ± 0,10** 32,13 ± 1,2 7,32 ± 0,20

4 Терапевтична максимальна, 6 мл/кг 3,76 ± 0,11 3,76 ± 0,16* 34,75 ± 1,0** 7,28 ± 0,22

5 Можливо токсична, 10 мл/кг 3,75 ± 0,10 3,81 ± 0,12* 35,14 ± 1,1** 7,21 ± 0,21

Примггка: стутнь вiрогiдностi по вiдношенню до контролю: * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 73

110

Коефщенти маси серця i нирок у щурiв друго! i третьо! груп не вказували BiporigHo! рiзницi по вщ-ношенню до контролю. Вважаемо, що шсля тривалого введения щурам фероселу Т в терапевтичних дозах (oптимальнiй, максимальнiй i можливо тoксичнiй) збiльшения маси печiнки i селезiнки ввдбулося вна-сл1док посилення функцюнального стану цих opгаиiв та припливу до них кровг

Висновки

За перорального введення фероселу Т в профшак-тичнiй дoзi 2 мл/кг м.т. (що складае Феруму -150 мг/кг, Селену - 0,6 мг/кг) та теpапевтичнiй дoзi 4 мл/кг (Феруму - 300,0 мг/кг, Селену - 1,2 мг/кг) за введення 3 доби постль в шлунок лабораторним щурам токсична д1я не проявляеться. Не встановлено токсично! ди фероселу Т також за введення його в шлунок в дозах в 3 i 10 раз бшьших за терапевтичну;

За пiдшкipнoгo введення фероселу Т 3 доби пос-пшь в пpoфiлактичнiй дoзi, oптимальнiй терапевтич-нiй, максимальнiй теpапевтичнiй та в дoзi в 5 раз 6i-льшiй за терапевтичну препарат не спричиняв токсично! дi!' на лабораторних щуpiв;

У дослвдах iз визначення гексеналового сну встановлено, що у профшактичнш i оптимальнш терапевтичних дозах феросел Т не впливав на дезштоксика-цшну функцiю печiнки. В теpапевтичнiй максималь-нiй дoзi препарат у пеpшi 6 год. пiсля введення незна-чно знижував дезiнтoксикацiйну функцiю печшки за рахунок натрш селенiту, який в дoзi 1,2 мг/кг прояв-ляе гепатотропну дш. Через 24 год. тсля введення фероселу Т детоксикацшна функцiя печiнки спонтанно повтстю вiднoвилася.

При вивченнi хротчно! тoксичнoстi встановлено, що феросел Т не дiе подразнювально на шшру i сли-зoвi оболонки та не проявляе алеpгiзуючoгo ефекту на оргатзм тварин пiсля багаторазово! аплшаци;

В oптимальнiй i максимальнiй терапевтичнш дозах феросел Т на 14% збшьшував масу селезiнки, що вщбувалося внаслвдок активацi! в нiй процеав ерит-ропоезу та на 15% шдвищував масу печiнки внаслвдок посилення в нш Бiлoксинтезувальнo! функцi!. Поряд з цим, внаслiдoк посилення функцюнального стану вказаних оргатв, ввдбуваеться приплив кpoвi, що також збiльшуе масу внутршшх opганiв;

За класифiкацiею токсичних речовин (ДОСТ 12.1.007-76), за ступенем небезпечносл для тварин феросел Т в цшому та його компонент - феруму сульфат вщноситься до 4 класу тoксичнoстi (малотокси-чнi речовини). Другий компонент фероселу Т - на-тpiю селетт вiднoситься до 4 класу токсичносп (по-мipнo тoксичнi речовини).

Bi6^iorpa^iHHi nocn.iaHHH

Petrov, V.M., Anan'ev, P.K. (1982). Profilaktika zabolevanij molodnjaka sel's'kohozjajstvennyh zhivotnyh v promyshlennyh kompleksah. Alma-Ata: Bagration, 50-64 (in Russian).

Toksykolohichnyi kontrol novykh zasobiv zakhystu tvaryn (Metodychni rekomendatsii) (1996). Holovnym upravlinniam veterynarnoi medytsyny Min. Silhospprodu Ukrainy. Kyiv, 33 (in Ukrainian).

Gutyj, B., Paska, M., Levkivska, N., Pelenyo, R., Nazaruk, N., Guta, Z. (2016). Study of acute and chronic toxicity of 'injectable mevesel' investigational drug. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6(2), 174180. doi: http://dx.doi.org/10.15421/201649

Gutyj, B., Khariv, I., Binkevych, V., Binkevych, O., Levkivska, N., Levkivskyj, D., Vavrysevich, Y. (2017). Research on acute and chronic toxity of the experimental drug Amprolinsyl. Regul. Mech. Biosyst. 8(1), 41-45.

Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. doi: http://dx.doi.org/10.15421/201615

Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6(2), 22-27. doi: http://dx.doi.org/10.15421/201631

Todoriuk, V.B. (2012). Vplyw preparatu Minbivitu na profilacticu anernii porosat [Influence of Minbevit on the prevention of anemia of piglets]. Nauc. Visnic LNUVMBT — Research Bulletin LNUVMIBT. 14, 3(53), 273-278 (in Ukrainian).

Todoriuk, V.B., Gutyj, B.V., Khomyk, R.I., Vasiv, R.O. (2016). Influence of ferrovet 7.5% and ferosel T on the concentration of mineral substances in the blood serum of piglets suffering from Iron deficit anemia. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(71), 139-143.

Rozin, D.G. (1964). Modern evaluation of toxicity chlorproductive carbohydrates of fatty raw yder gexanal test with white mice. Pharmacology and toxicology. 5, 613-614.

Cmammn nadium^a do peda^ii 4.03.2017