CC BY
74
Орипнальна стаття
УДК 615.33:616.832.004.14.001.4
Борщов С.П.1, Фльчаков 1.В.2, Сшщин П.В.3, Серединська Н.М.4
1 Вщдш штенсивноТ терапи та детоксикаци, 1нститут епiдемiологií та шфекцшних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Лабораторiя кишкових iнфекцiй та паразитозiв, 1нститут епiдемiологiТ та iнфекцiйних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
3 Вщдш ендокринологп репродукцп та адаптацiТ, 1нститут ендокринологiТ та обмшу речовин iM. В.П. Комюаренка НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
4 Вщдш фармакологiТ серцево-судинних засобiв, 1нститут фармакологiТ та токсикологiТ НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
Експериментальне дослiдження безпечност iнтратекального застосування левофлоксацину
Мета: встановити безпечшсть iнтратекального введення левофлоксацину в експеримент на щурах.
Матер1али i методи. У дослiдах використовували сам^в нелiнiйних бiлих щурiв, яким проводили клЫчне спостереження, загальноклiнiчне i бiохiмiчне дослiдження кровi, електрокардiографiю.
Результати. Вщзначене достовiрне фiзiологiчне збiльшення маси тта тварин в основнiй i контрольнш групах, що може бути доказом вщсутност негативного впливу за штратекального введення левофлоксацину. Вивчення впливу левофлоксацину за штратекального введення на вегетативш та поведiнковi функцiТ у щурiв у першi 2 год спостереження свщчило про наявнiсть короткочасноТ (до 5 хв) подразнювальноТ дiТ. При дослщженш гематологiчних та бiохiмiчних показниюв кровi у контрольних та дослщних тварин вiрогiдна рiзниця не виявлена.
Висновки. 1нтратекальне введення левофлоксацину в дозi 0,1875 мг/кг у поеднанш з дексаметазоном в дозi 0,05 мг/кг е безпечним.
Ключовi слова: левофлоксацин, ¡нтратекальне введення, безпека, токсичн/сть. Укр. нейрохiрург. журн. — 2013. — №3. — С. 61-64.
Над1йшла до редакцп 25.06.13. Прийнята до публ1кацп 28.07.13.
Адреса для листування: Борщов Серпй Петрович, Вддл ¡нтенсивноУ терапп та детоксикаци, 1нститут еп'щем'юлогП та ¡нфекц'1йних хвороб ¡м. Л.В. Громашевського НАМН УкраУни, вул. Лаврська, 11, КиУв, УкраУна, 01015, e-mail: borshchev@ukr.net
Проблема лкування бактершного (в тому чи^ специфичного) меншгоенцефал^у актуальна для практично!' медицини [1, 2]. Про це свщчать висок показники летальност та швалщизацп хворих. За оцшками рiзних авторiв, смертнють при меншгоенцефалт становить вiд 10 до 50% [1-3]. За даними статистичноТ звiтностi, меншгоенцефалт входить до десяти найбiльш значу-щих причин смертi вiд шфекцшних хвороб. Постшно тривають пошуки шляхiв пiдвищення ефективностi лiкування пацieнтiв з шею хворобою. Нажаль, нав^ь застосування сучасних антибактершних препаратiв суттево не вплинуло на показники летальносп за тяжкого переб^у бактерiйного менiнгоенцефалiту. Одшею з причин незадовiльного результату л^у-вання е вiдсутнiсть можливостi забезпечення ефек-тивноТ концентрацiТ препаратiв безпосередньо у вогнищi iнфекцiТ за стандартних (внутршньовенного, внутрiшньом'язового) шляхiв Тх введення. Це зумовлене зменшенням концентрацiТ та частковою iнактивацiею (насамперед, у печшцО препарату пiд час розподiлу в органах i тканинах органiзму. Захисш властивостi ге-матоенцефалiчного бар'еру також зумовлюють значне зменшення концентрацiТ антибактершних препара^в у ЦНС, а для деяких з них гематоенцефалiчний бар'ер е повшстю непроникним. На нашу думку, можливим шляхом виршення шеТ проблеми е iнтратекальне введення антибактершних препара^в.
1снують повiдомлення про ефективне застосування антибютиюв штратекально при бактерiйному менiнгоенцефалiтi [4-6]. Водночас, е заперечення цього способу л^ування. Одним з аргументiв против-ниюв iнтратекального застосування антибактерiйних препаратiв е Тх можливий токсичний вплив.
Мета роботи: встановити безпечшсть (токсич-шсть) штратекального введення левофлоксацину у гострому експеримент на щурах.
Матерiали i методи дослiдження. У дослiдах використовували самшв нелiнiйних бiлих щурiв ма-сою тiла 200-230 г. Виходячи з м^мально достатньоТ кiлькостi тварин, для подальшоТ статистичноТ обробки отриманих результат експеримент проведений на 12 щурах (6 — основна група, 6 — група контролю) [7-9]. Для дослщження використаш препарати: лефлоцин (левофлоксацин), 1 флакон — 100мл — 500 мг д^чоТ речовини, виробництва «Юрiя-Фарм» (УкраТна), серiя №201011 та дексаметазон виробництва «KRKA» (Сло-вешя), в 1 мл 4 мг д^чоТ речовини, серiя А48020 [10].
Щурам тд наркозом хлоралпдратом (300 мг/кг внутрiшньочеревинно), у III шлуночок мозку пiд стереотаксичним контролем iмплантували сталеву спрямовуючу канюлю 23 калiбру з мандреном [11]. Операцп проводили на приладi для стереотаксичних дослщжень СЭЖ-5 (виробництва «Дослiдного пщпри-емства 1нститут фiзiологiТ iм. О.О. Богомольця НАН
© Борщов С.П., Фтьчаков 1.В., Сiнiцин П.В., Серединська Н.М., 2013
62
ISSN 1810-3154. Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2013, №3
УкраТни»). Пюля жорсткоТ фксацм голови тварини за допомогою вушних i рiзцевих 3a™cKa4iB вiдкривали верхню поверхню черепа i визначали точку введен-ня канюлi на вiдстанi 0,5 мм каудально вщ брегми. Фiксували горизонтальнi, вертикальш i фронтальнi координати, якi визначали за атласом De Groot. Пюля цього розпочинали свердлiння кiстковоТ тканини за допомогою бора. Злiва i справа вiд отвору висверд-лювали невеликi заглиблення для шурупiв (#1-72 х 1/8"), необхiдних для ф^сацм канюлi в акрилоксидi. Через отриманий отвiр за допомогою iн'eкцiйноТ голки обережно вщводили венозний синус вщ центру отвору i вводили спрямовуючу сталеву канюлю 23 калiбру. Отвiр заливали акрилоксидом, пiсля затвердiння яко-го навколо канюлi встановлювали захисну «корону», виготовлену з шматочка пластиковоТ трубки придат-ного дiаметра, i фiксували ТТ акрилоксидом. В канюлю вводили мандрен. Безпосередньо перед введенням дослщжуваних препара^в мандрен замiщали внут-рiшньою канюлею 30 калiбру, попередньо заповненою вщповщним розчином антибiотика.
Розчин готували шляхом змшування 3 мл (15 мг) левофлоксацину з 1 мл дексаметазону (4 мг). 1нт-рацеребровентрикулярне (штратекальне) введення препара^в проводили протягом 5 хв в об'eмi 10 мкл, що вiдповiдало 37,5 мкг левофлоксацину i 10 мкг дексаметазону (на 1 кг маси тта приблизно 0,1875 мг левофлоксацину i 0,05 мг дексаметазону). 1нфуз^ здшснювали тричi з iнтервалом 48 год за допомогою хроматографiчного шприца. Щурам контрольноТ групи у такий самий споаб вводили рiвний об'ем атроген-ного iзотонiчного розчину натр^ хлориду.
Спостереження проводили протягом 2 год тсля кожного введення препара^в. Оцiнювaли вегетaтивнi функцiТ щурiв та поведiнковi реакцп: температуру тiлa, насторожешсть, роздрaтовaнiсть, змiну частоти дихання, наявшсть цiaнозу шкiри та слизових обо-лонок, рухову aктивнiсть, нaявнiсть тремору та/або судорог, больовi рефлекси, екзофтальм, сaлiвaцiю, птоз, змiни шкiри. Щоденно вiдстежувaли загибель тварин у групах.
Пщ час другого введення препара^в (до i пiсля iнфузiТ) визначали частоту скорочень серця (ЧСС), частоту дихання (ЧД), електрокардюграму (ЕКГ) реестрували на багатофункцюнальному полiгрaфi «Nihon Kohden» (Япошя) [12].
Через 48 год тсля третього введення препaрaтiв (6 дiб) тварин обох груп виводили з експерименту шляхом декаттаци [13]. Збирали кров для бiохiмiчних та гематолопчних дослiджень вiдповiдно в суху пробiрку та пробiрку з антикоагулянтом (гепарин 5 ОД/мл). Визначали вм^т гемоглобшу, час зсiдaння кровi, ктьюсть еритроцитiв, лейкоцитiв, aктивнiсть трaнсaмiнaз — АлАТ, АсАТ, лужноТ фосфатази, вмют глюкози, загального бiлкa, креaтинiну, сечовини за стандартними методикам [14, 15].
Статистична обробка отриманих даних проведена на персональному комп'ютерi за допомогою пакету «Statistica 6.01» корпораци StatSoft. Для перевiрки вщмшност середнiх значень мiж групами викорис-товували методи дисперсшного aнaлiзу для одноразових i повторних вимiрiв, при цьому перевiрку вiдмiнностi мiж показниками у контрольнш та основнiй групах проводили за критерiем Ньюмана-Кейлса. Для aнaлiзу яюсних ознак використовували критери Мaннa-УТтнi й Кохрена.
Результати та |'х обговорення. Як св1дчать дан1, наведен! у табл. 1, середн значення маси тта м1ж моментами вим1р1в достов1рно зб1льшувались (Р<0,01) в обох групах, проте, достов1рноТ р1зниц1 середн1х значень маси тта м1ж групами не було (Р>0,05).
Отриман1 дан1 свщчать про ф1з1олог1чний прир1ст маси тта тварин, що може бути доказом в1дсутност1 негативного впливу штратекального введення як левофлоксацину, так I 1зотон1чного розчину протягом перюду спостереження.
Зменшення руховоТ активност1 в ус1х тварин до початку першого введення препарат1в зумовлене перебуванням у стан1 наркотичного сну тсля оперативного втручання (вживлення канюл1).
Надал1 в уах тварин основноТ групи п1сля кожноТ 1нфуз1Т, на в1дм1ну в1д щур1в групи контролю, п1сля введення левофлоксацину спостер1гали насторо-жен1сть, зб1льшення ЧД, роздратовашсть, п1двищення руховоТ активност1. Змши спостер1гали протягом 3-5 хв в1д початку шфузп. В подальшому вс1 показники в1дпов1дали попередн1м (табл. 2).
Отримаш дан1 св1дчать про короткочасну (до 5 хв) подразнювальну д1ю розчину в1дпов1дноТ дози та концентраци левофлоксацину за 1нтратекального введення.
За штратекального введення левофлоксацину вщзначали пом1рне збтьшення ЧСС (у середньому на 15%) та ЧД (у середньому на 15%), вплив на елект-ропровщш властивосп серця не виявлений (табл. 3). Змши спостер1гали протягом 3-5 хв тсля введення препарату. В подальшому показники в1дпов1дали початковим. Отримаш дан1 тдтверджують висновок про короткочасну подразнювальну д1ю левофлоксацину за штратекального введення у вщповщнш доз1 та концентрац1Т.
При досл1дженн1 гематолопчних та бюх1м1чних показник1в в обох групах достов1рн1 розб1жност1 не виявлеш, про що св1дчили показники дисперсшного анал1зу (табл. 4).
Таким чином, штратекальне введення розчину левофлоксацину не впливае на гематолопчш та б1ох1м1чн1 показники кров1 б1лих щур1в.
Протягом перюду дослщження (6 д1б) не спос-тер1гали загибел1 тварин в обох групах.
Отримаш даш сл1д розглядати як експеримен-тальне обг'рунтування безпечност1 1нтратекального введення розчину левофлоксацину для забезпечення ефективноТ концентрац1Т препарату безпосередньо у вогнищ1 1нфекц1Т.
Висновки. 1. 1нтратекальне введення 0,1875 мг левофлоксацину та 0,05 мг дексаметазону на 1 кг маси тта тварини у дослщах на бтих щурах зумов-лювало короткочасну (до 5 хв) пом1рно виражену подразнювальну д1ю, що проявлялося насторожешстю, роздратован1стю, п1двищеною руховою активн1стю, збтьшенням ЧД I ЧСС.
2. 1нтратекальне введення левофлоксацину I дексаметазону бтим щурам протягом всього пер1оду спостереження (6 д1б) не спричиняло змш кл1н1чних показник1в (маса та температура тта, ц1аноз, тремор,
Таблиця 1. Маса тта тварин контрольноТ та основноТ груп
Група тварин Юльмсть тварин Строки вимiрю-вання, доба Середня маса тта, г (M±m)
Контрольна 6 1-ша 209,33±1,975
6-та 212,17±2,034
Основна 6 1-ша 212,33±1,975
6-та 216,33±2,034
Таблиця 2. Вплив левофлоксацину за штратекального введення на вегетативш та поведiнковi функци у щурiв у першн 2 год спостереження
Кл1шчш прояви (змша показниюв) Кшьмсть тварин, у яких вщзначали змши показника в групах
контрольнш основнш
введення препарат у введення препарат у
до 1-ше 2-ге 3-те до 1-ше 2-ге 3-те
Температура тта — — — — — —
Насторожешсть* — ** — — — ** 6 6
Дихання * — — — — — 6 6 6
1^аноз — — — — — — — —
Рухова актившсть знижена 6 — — — — — — —
Рухова актившсть гндвищена* — — — — — 6 6 6
Тремор — — — — — — — —
Судороги — — — — — — — —
Больовий рефлекс — ** — — — ** — —
Роздратовашсть* — ** — — — ** 6 6
Екзофтальм — — — — — — — —
Салiвацiя — — — — — — — —
Птоз — ** — — — ** — —
Змши шюри — — — — — — — —
Прим'пка: * — достовiрнi змши всерединi груп (Р<0,05 за критерiем Кохрена) та Nix групами (Р<0,05 за критерiем Манна-УТтш); ** — показник не дослщжували у зв'язку з перебуванням тварин у наркотичному сш.
Таблиця 3. Показники ЧСС, ЧД та ЕКГ тд час другого штратекального введення левофлоксацину
Показник Величина показнимв в групах (M±m)
контрольнш основнiй
ЧСС, за 1 хв* До введення препарату 453,0±9,6 452,0±9,6
П1сля введення препарату 453,0±7,8 520,0±7,8
ЧД, за 1 хв* До введення препарату 81,3±1,2 83,2±1,1
П1сля введення препарату 84,0±1,1 96,0±1,1
PQ, мс До введення препарату 45,0±0,74 45,0±0,74
П1сля введення препарату 43,7±0,61 44,0±0,61
QRS, мс До введення препарату 11,83±0,44 11,5±044
П1сля введення препарату 12,0±0,37 11,3±0,37
R, мВ До введення препарату 0,585±0,0095 0,582±0,0095
П1сля введення препарату 0,598±0,0059 0,583±0,0059
Прим'1тка: * — в1дм1нност1 м1ж групами та в середин групи достов1рн1 до i п1сля введення препарату (Р<0,01 за критер1ем Ньюмана-Кейлса).
Список лiтератури
Таблиця 4. Середш величини гемaтологiчних та бiохiмiчних показниюв при введеннi левофлоксацину нaприкiнцi спостереження
Показник Величина показникiв в групах (M±m)
контрольнiй основнiй
Hb, г/л 143,2±1,4 143,0±1,1
Час зсiдання крови с 69,7±1,2 69,7±2,5
Еритроцити, х1012/л 5,3±0,12 5,1±0,09
Лейкоцити, х109/л 10,8±0,14 11,0±0,13
АлАт, ммоль/(годхл) 0,46±0,01 0,46±0,02
АсАт, ммоль/(годхл) 0,94±0,01 0,95±0,01
Глюкоза, ммоль/л 4,44±0,13 4,64±0,15
Загальний бток, г/л 85,1±0,91 84,7±1,14
Лужна фосфатаза, мкмоль/мл 163,3±6,4 168,7±2,8
Сечовина, ммоль/л 6,2±0,14 5,9±0,24
Креатинш, мкмоль/л 85,0±3,5 83,7±2,6
судороги, больовий рефлекс, екзофтальм, сал1вац1я, птоз, змши шюри), не впливало на електропровщну систему серця, що св1дчило про в1дсутн1сть негативного впливу дослщжуваного препарату.
3. Левофлоксацин за штратекального введення не спричиняе змш гематолопчних та б1ох1м1чних по-казник1в у б1лих щур1в.
4. Левофлоксацин за штратекального введення не справляе загальнотоксичного впливу, що тдтверджуе вщсутшсть загибел1 щур1в.
5. 1нтратекальне введення левофлоксацину з дексаметазоном безпечне I може бути рекомендо-ване для розробки протоколу проведення клш1чних дослщжень з метою визначення ефективност1 шт-ратекальноТ терап1Т хворих з приводу бактершного мен1нгоенцефал1ту.
1. Zahner B. Acute meningoencephalitis
— diagnosis and therapy / B. Zahner, F. Erbguth, H. Stefan / Fortschr. Med.
— 1995. — V.113, N8. — P.97-101.
2. Иванова М.В. Эпидемиология бактериальных гнойных менингитов у детей: опыт Санкт-Петербурга / М.В. Иванова, А.А. Вильниц / Эпидемиология и инфекционные болезни.
— 2010. — №6. — С.52-54.
3. Эпидемиологический надзор за гнойными бактериальными менингитами: материалы 20-летних наблюдений / Р.Н. Быкова, И.С. Королева, А.М. Грачева, А.А. Демина, А.Е. Платонов, Г.В. Белошицкий, К.О. Миронов, И.М. Закроева, А.В. Спирихина / Эпидемиология и вакцинопроф^актика.
— 2003. — №5. — С.10-13.
4. Лечение и профилактика посттравматических менингитов / С.А. Вашуков, А.С. Поляшов, В.Г. Порохин // Материалы VIII Всерос. съезда анестезиологов-реаниматологов.
— Омск, 2002. — С.96.
5. Интратекальное введение антибактериальных препаратов у нейрохирургических больных с менингоэнцефалитами / К.М. Кубраков, А.Н. Косинец, А.В. Акуленок / Новости хирургии. — 2008. — Т.16, №4. — С.86-93.
6. Царенко С.В. Нейрореаниматология. Интенсивная терапия черепно-мозговой травмы / С.В. Царенко. — М.: Медицина, 2006. — 352 с.
7. Показатели нормы у лабораторних животных в токсикологическом експерименте / И.М. Трахтенберг, Р.В. Сова, В.О. Шефтель, В.А. Онишенко / Соврем. представления и методические подходы, основные параметры и константы.
— М.: Медицина, 1991. — 200 с.
8. Лабораторные животные. Использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария, Б.В. Запад-нюк. — К.: Вища шк., 1983. — 267 с.
64
ISSN 1810-3154. Укра/'нський нейрох1рург1чний журнал, 2013, №3
9. ДоклЫчш дослщження лкарських засобiв: метод. реко-
мендаций пiд. ред. О.В. Стефанова. — К., 2001. — 527 с.
10. Компендиум. Лекарственные препараты 2010; под. ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.: Морион, 2010.
— 2240 с.
11. Antunes-Rodrigues J. Chemical stimulation of water, sodium chloride and food intake by injection of cholinergic and adrenergic drugs into the third brain ventricle / J. Antunes-Rodrigues, S.M. McCann // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. — 1970.
— V.133. — P.1464-1470.
12. Мурашко В.В. Электрокардиография / В.В. Мурашко, А.В. Струтинский. — М.: Медицина, 1991. — 287 с.
13. Эвтаназия экспериментальных животных: метод. рекомендации по выведению животных из зксперимента. — М.: Медицина, 1985. — 15 с.
14. Методы биохимических исследований; под ред. В.А. Прохоровой. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. — 272 с.
15. Клиническая оценка лабораторных тестов; под ред. Н.У. Тица. — М.: Медицина, 1986. — 427 с.
Борщев С.П.1, Фильчаков И.В. 2, Синицын П.В.3, Серединская Н.М. 4
1 Отдел интенсивной терапии и детоксикации, Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, Киев, Украина
2 Лаборатория кишечных инфекций и паразитозов, Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, Киев, Украина
3 Отдел эндокринологии репродукции и адаптации, Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины, Киев, Украина
4 Отдел фармакологии сердечно-сосудистых средств, Институт фармакологии и токсикологии НАМН Украины, Киев, Украина
Экспериментальное исследование безопасности интратекального применения левофлоксацина
Цель: установить безопасность интратекального введения левофлоксацина в эксперименте на крысах. Материалы и методы. В опытах использовали самцов нелинейных белых крыс, у которых проведено клиническое наблюдение, общеклиническое и биохимическое исследование крови, ЭКГ. Результаты. Отмечено достоверное физиологическое увеличение массы тела животных в основной и контрольной группах, что является доказательством отсутствия негативного влияния интратекального введения левофлоксацина. При изучении влияния левофлоксацина при интратекальном введении на вегетативные и поведенческие функции у крыс в первые 2 ч наблюдения установлено наличие кратковременного (до 5 мин) раздражающего действия. При исследовании гематологических и биохимических показателей крови у контрольных и опытных животных достоверные различия не выявлены.
Выводы. Интратекальное введение левофлоксацина в дозе 0,1875 мг/кг в сочетании с дексаметазоном в дозе 0,05 мг / кг безопасно.
Ключевые слова: левофлоксацин, интратекальное введение, безопасность, токсичность. Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №3. — С. 61-64.
Поступила в редакцию 25.06.13. Принята к публикации 28.07.13.
Адрес для переписки: Борщев Сергей Петрович, Отдел интенсивной терапии и детоксикации, Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, ул. Лаврская, 11, Киев, Украина, 01015, e-mail: borshchev@ukr.net
Borshchov S.P. 1, Filchakov I.V. 2, Sinitsyn P.V. 3, Seredinskaya N.N. 4
1 Department of Intensive Care and Detoxycation, Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
2 Laboratory of Intestinal Infections and Parasitic Diseases, Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
3 Department of Endocrinology, Reproduction and Adaptation, Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
4 Department of Cardiovascular Agents Pharmacology, Institute of Pharmacology and Toxicology, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Experimental study of safety of levofloxacin intrathecal application
Purpose: to set safety of levofloxacin intrathecal application in experiment on rats.
Materials and methods. In the experiment purebred white male rats were used in which clinical
observation, general clinical and biochemical blood tests and electrocardiogram were done.
Results. There was the significant physiological weight gain of animals in main and control groups which is proof of the lack of negative effect of levofloxacin intrathecal application.
Studying the effect of levofloxacin intrathecal application on autonomic and behavioral functions in rats in first 2 h established short-term (up to 5 min) irritant. Studying hematological and biochemical parameters of blood of control and experimental animals no significant differences were revealed. Conclusions. Levofloxacin intrathecal application in a doze 0.1875 mg/kg in combination with dexamethasone in a dose 0.05 mg / kg is safe.
Key words: levofloxacin, intrathecal application, safety, toxicity. Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 3: 61-4.
Received, June 25, 2013. Accepted, July 28, 2013.
Address for correspondence: Borshchov Sergiy Petrovich, Department of Intensive Care and Detoxycation, Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky, 11 Lavrska St, Kiev, Ukraine, 01015, e-mail: borshchev@ukr.net
