CC BY
106
УДК 636.082.32.234
Гончар А.О., * старший викладач, (aquazz@ukr.net) © Днтропетровський державный аграрно-економ1чний утверситет, Днтропетровськ, Украгна
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЦЕРВ1КАЛЬНОГО СЛИЗУ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ
ГОЛШТИНСЬКИХ КОР1В
В статт1 описано додатковий метод визначення оптимального часу оаментня високопродуктивних коргв за допомогою цервшального тдексу. Можливим е визначення оптимального часу для оЫментня високопродуктивних кор\в за ктьтсними та реолог1чними характеристиками цервЫального слизу, тому що в1зуальш ознаки т1чки у таких тварин не завжди проявляються.
Цервтальний ¡ндекс - це комплексна оцтка секрету шийки матки, за такими показниками як: ттенсивтсть видыення, в 'язюсть, типовкть кристал1зацп, натяг та кглькгсть лейкоцитгв.
Зггдно ультразвукового дослгдження матки була встановлена тыьтсть у 46,7 %, хоча вгдповгдно до показника цервтального тдексу позитивного результату можна було очгкували лише у 45,0 % коргв. Отримат дат доводять доцтьтсть визначення церв1кального тдексу для тдвищення ефективност1 штучного оаментня у високопродуктивних р1зновтових голштитв.
Ключовi слова: цервжальний слиз, в'язтсть, розтяг, кристал1защя, лейкоцити, цервжальний ¡ндекс, реолог1чт властивост1.
УДК 636.082.32.234
Гончар А.А., старший преподаватель Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
Днепропетровск, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ ЦЕРВИКАЛЬНОЙ СЛИЗИ ВЫСОКОПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ ГОЛШТИНСКИХ КОРОВ
В статье описано дополнительный метод определения оптимального времени осеменения высокопродуктивных коров с помощью цервикального индекса. Возможным является определение оптимального времени для осеменения высокопродуктивных коров по количественным и реологическим характеристиками цервикальной слизи, так как визуальные признаки течки у таких животных не всегда проявляются.
Цервикальный индекс - это комплексная оценка секрета шейки матки, по таким показателям как: интенсивность выделения, вязкость, типичность кристаллизации, натяжение и количество лейкоцитов.
© Гончар А.О., 2014
Науковий керiвник - доктор с.-г. наук, професор Пщан С.Г.
64
Согласно ультразвукового исследования матки было определено состояние стельности в 46,7%, хотя в соответствии с показателем цервикального индекса положительного результата можно было ожидали лишь у 45,0% коров. Полученные данные доказывают целесообразность определения цервикального индекса для повышения эффективности искусственного осеменения в высокопроизводительных разновозрастных голштинов.
Ключевые слова: цервикальная слизь, вязкость, растяжение, кристаллизация, лейкоциты, цервикальный индекс, реологические свойства.
UDC 636.082.32.234
Gonchar A, Senior Lecturer
Dnepropetrovsk State Agrarian-Economic University, Dnepropetrovsk,
Ukraine
STUDIES OF CERVICAL MUCUS HIGHLY HOLSTEIN COWS
This paper describes an additional method for determining the optimal time of insemination of cows using high-performance cervical index. It is possible to determine the optimal time for insemination of cows highly quantitative and rheological properties of cervical mucus as visual signs of estrus in these animals is not always apparent.
Cervical index - a comprehensive assessment of cervical secretions, the following indicators as selection intensity, toughness, typical crystallization tension and leukocyte count.
According to the ultrasound examination of the uterus was established in tilnist 46.7%, even though the rate of cervical index positive result could expect only 45.0% of cows. The data obtained prove feasibility determination cervical index to improve efficiency of artificial insemination in Holstein highly uneven.
Key words: cervical mucus viscosity, stretching, crystallization, leukocytes, cervical index, rheological properties.
Вступ. Проблема своечасного штучного оЫменшня високопродуктивних KopiB на промислових комплексах е одшею з актуальних в штенсивних умовах розвитку галузi молочного тваринництва.
З метою виключення появи антиспремальних тш в органiзмi корiв i досягнення високо! заплщненоси, необхщно точно встановлювати оптимальний час для оЫменшня корiв, а саме - в перюд настання статево! охоти. Проте при виборi часу оЫменшня орiентуватися лише на «рефлекс нерухомостЬ) не можна, адже це е одшею з причин низько! заплщнюваност корiв [1,2,3].
З практично! точки зору щкавим методом встановлення оптимального часу для оЫменшня корiв е визначення перед оЫменшням цервжального шдексу слизу шийки матки.
65
Матер1ал та методи. Дослщження цервжального слизу проводили у здорових голштинських корiв, яких було сформовано у чотири групи по 15 голiв у кожнш: I група - первктки; II група - тварини друго! лактаци; III група - корови третьо! лактаци; IV група - тварини четверто! лактаци.
Проби цервiкального слизу вщбиралися у клiнiчно здорових високопродуктивних голштинських корiв перед штучним осiменiнням на 51 добi пiсля отелення. До цього на 17, 31 та 48 добi новотшьним тваринам внутрiм'язово проводили ш'екцш естрофану, а на 41 та 50 добу - сурфагону.
Цервжальний слиз вщбирали пiсля саштарного туалету зовнiшнiх статевих органiв тварин за допомогою ложки Панкова (АПЛ). [4].
Визначення цервiкального iндексу проводили вщповщно до методики Moghissi (1976) [5]. Структуру цервжального слизу визначали за методом Жорданiя I. Ф. (1962) [6].
Кшькють лейкоцитiв в цервжальному слизi визначали за допомогою проведення мжроскопи зразкiв взятих проб в полi зору мiкроскопу при збшьшенш 10/40.
Результати дослщжень. Як вщомо цервiкальний слиз представляв собою гщрогель, який включав в себе компоненти високо! щiльностi - електрол^и, органiчнi складовi та розчиннi бшки, а також низько! щiльностi -макромолекули муцину, яю в основному i визначають реологiчнi характеристики слизу.
Штучне введення чоловiчих гамет в статевi шляхи корiв та !х злиття з яйцекл^иною великою мiрою залежить вщ iнтенсивностi видiлення цервiкального слизу у тварин. Тож за екзогенно! стимуляци функци яeчникiв лактуючих тварин дуже важливим е встановлення iнтенсивностi видшення цервiкального слизу (табл. 1), що характеризуе високу естрогену активнiсть кровi пiд час овуляци. Так, у бшьшо! половини тварин спостерiгалося штенсивне видiлення цього секрету. Якщо у корiв першо! та третьо! лактацш iнтенсивне видiлення секрету спостерiгалося у 53,3 % !х загального поголiв'я, то у тварин друго! та четверто! лактацш - на рiвнi вщповщно 80 i 66,7 %.
Таблиця 1
Характеристика бшлопчного субстрату статевих шлях1в голштинських
кор1в рпного в1ку, гол.
В1к тварин у лактащях Тнтенсившсть видшення цервжального слизу
вщсутня незначна пом1рна штенсивна
Перша, п=15 - 3 4 8
Друга, п=15 - - 3 12
Третя, п=15 - 3 4 8
Четверта, п=15 - 1 4 10
Проте, у 20 % первiсток та корiв третьо! лактацiй навт за штучно! гормонально! стимуляцi! функци яечникiв спостерiгалося незначне видiлення цервжального слизу, що вказувало на досить низьку естрогенну активнiсть кровi, та не готовшсть до заплiднення.
66
1нтенсивне видшення цервжального секрету ч^ко вказуе на овуляторний стан у 63,3 % голштинських корiв та готовнiсть !х до заплiднення. Причому, за гормонально! стимуляци функци яeчникiв вiк тварин особливого значення не мае, тому перед штучним осiменiнням вони характеризуются помiрним та iнтенсивним видiленням цервжального слизу, що вказуе на хорошу естрогенну активнiсть кровi.
Разом iз кiлькiстю цервiкального слизу важливого значення набувае його консистенщя, яка сприяе пенетраци (проникненню) чоловiчих гамет в статевi шляхи самки. Хороша пенетращя сперматозовдв забезпечуеться в серединi статевого циклу самки, коли в'язккть слизу мммальна.
За штучно! гормонально! стимуляци функци яечникiв (табл. 2) у 40-46,7 % вщповщно корiв першо! та друго! лактацi! спостерiгалася водяниста консистенщя цервжального слизу. У цей же час, найвищим цим показником характеризувалися корови третьо! та четверто! лактацiй, у яких вiдповiдно 66,7 i 73,3 % поголiв'я проявлялася водянисткть слизу, що забезпечувало хорошу пенетрацш сперматозо!дiв за штучного !х введення в статевi шляхи.
Таблиця 2.
Консистенщя бшлоНчного субстрату статевих оргашв голштинських
кор1в першо'1-четверто1 лактацш, гол.
В1к тварин у В'язк1сть цервжального слизу
лактащях густа й липка в'язка малов'язка водяниста
Перша, n=15 - 4 5 6
Друга, n=15 - 7 1 7
Третя, n=15 3 3 2 10
Четверта, n=15 - 2 2 11
Тим не менше, у достатньо чисельного поголiв'я голштинських KopiB першо! i друго! лактацiй, в !х статевих шляхах не в повнш Mipi були забезпеченi умови для легко! пенетраци сперматозо!дов. Так, у 60 % первкток та у 53,3 % rapiB друго! лактаци консистенцiя цервiкального слизу була в'язка та малов'язка.
Отже, консистенщя цервжального слизу на момент штучного оЫменшня не в усiх пщдослщних корiв однакова. Лише у 56,7 % всього обробленого гормональними препаратами поголiв'я лактуючих тварин консистенцiя слизу водяниста i в найбiльшiй мiрi сприяе пенетрацi! сперматозо!дiв в статевих шляхах самки та устшному заплщненню.
Вiдомо, що явище арборизацi! (лат. "arbor" - вщбиток листка) або феномен "листка папоротГ' базуеться на яккних змiнах видiлень i3 цервжального каналу, якi вiдбуваються пiд впливом статевих гормошв вiдповiдно естрально! ци^чност самки, i пiдпорядковуеться загальним законам кристалiзацi! всiх елементiв. Цервiкальний слиз, насичений у тому чи^ естрогенами, тсля висихання на предметному с^ за кiмнатно! температури здатний утворювати кристали, малюнок яких подiбний до листюв папоротi.
67
Скелетезований "листок" папорои характеризуе помiрну естрогенну активнють, що означае початок фолiкулiновоi фази. Натомють, коли висушений слиз на предметному ски утворюе типово виражений "листок папоротГ', це вже свщчить про настання кiнця фолiкулiновоi фази.
На мющ лопнувшого фолiкула утворюеться жовте тiло та збiльшуеться концентрацiя прогестерону в кровi корiв, про що свщчить хрестоподiбне розмiщення "листка папоротГ' на предметному склi.
Вщсутнють на мазку слизi "листка папоротГ' вказуе на закiнчення фази жовтого тта, а його скелетезац1я - на початок утворення фолiкулiв i формуваннi та росту в них яйцеклггин.
Проведеними дослiдженнями встановлено, що висушений на предметному ски цервшальний слиз пiддослiдних тварин кристалiзувався у виглядi третинного та четвертинного "листка папоротГ' (табл. 3, рис. 1). Причому, таке явище зафшсоване лише у 26,7 % первюток вщ всього поголiв'я, тодi як у тварин четвертоi лактацii така арборизац1я вiдмiчалася у 66,7 %, що було у 2,5 раза бтьше.
Таблиця 3
Арборизащя цервiкального слизу голштинських кор1в першо1-четверто1 _лактацш, гол_
Вш тварин у лактащях Феномен "папоротГ'
вщсутнш атиповий малюнок первинш та вторинш листки папорот1 третинш та четвертинш листки папорот
Перша, п=15 4 1 6 4
Друга, п=15 1 1 7 6
Третя, п=15 3 3 2 7
Четверта, п=15 2 2 1 10
Практично на одному ршш характеризувалися арборизованим "листком папоротГ' корови другоi та третьоi лактацп, у яких цей феномен ввдшчався у 40-46,7 % погсшв'я.
а) арборизащя "листка папоротГ' б) арборизащя "листка папоротГ'
Рис. 1. Типово виражений "листок папоротР' ( кшець фолжулшовоУ фази -хороше насичення кров1 естрогенами)
У той же час, скелетизований "лист папоротГ', тобто арборизац1я малюнку у виглядi первинних та вторинних "листюв папоротГ', що вказувало на початок
68
утворення фолiкулiв i помiрну естрогенну активнють кров^ спостер^ався у 40 % поголiв'я первiсток та 46,7 % корш друго'' лактацii (рис. 2).
-Н^н» ----------------
а) арборизащя скелету "листка папоротГ'
б) арборизащя скелету "листка папоротГ'
Рис. 2. Скелетезований "листок папоротР' (початок фолжулшовоУ фази -помпрна насиченiсть кров1 естрогенами)
А типовий малюнок висушеного слизу на предметному склi, який вщображував хрестоподiбний вид листка папорот (рис. 3) вказував на фазу утворення жовтого тша у шддослщних тварин, за якого кров насичувалася прогестероном. Такий феномен був зареестрований у 11,7 % всiх лактуючих голштинських кор1в.
а) арборизацiя хрестоподiбного "листка папоротГ'
вй. *
б) чггка хрестоподiбна
арборизац1я слизу
Рис. 3. Хрестоподiбний "листок папоротР' (початок лютеУновоУ фази за високоУ концентращУ у кровi естрогенiв та гормону жовтого тша)
У проведених до^дженнях у деяких тварин виявлений повнютю вiдсутнiй феномен "листка папоротГ', що вказувало на момент початку розсмоктування жовтого тша (рис. 4).
а) розмита арборизац1я
б) вiдсутнiсть структури арборизацп
Рис. 4 Поступове зникнення структури цервжального слизу (остання фаза
естрального циклу)
69
Такий стан цервжального слизу був характерний в основному для первкток, оскшьки бшя 26,7 % !х поголiв'я мазок на предметному с^ не давав шякого вщбитка. В цiлому для 66,7 % всього пщдослщного поголiв'я голштинiв була характерна така арборизащя цервiкального слизу.
Натяг цервiкального слизу е показником, який також характеризуе готовнiсть органiзму тварин до заплщнення та сигналiзуе про настання оптимального часу для штучного оЫменшня корови за умови максимального натягу, який ствпадае iз часом овуляци.
В результат наших дослiджень, встановлено, що згiдно бально! оцiнки, яка використовуеться для виведення цервжального числа, цей показник знаходиться в прямш залежност iз кiлькiстю лейкоцитiв у цервжальному слизу (табл. 4). Так, мммальний натяг (до 1 см) або взагалi його вiдсутнiсть спостерiгався у мммальнш кiлькостi тварин рiзного вжу i не перевищував двi голови, а серед корiв друго! лактаци !х взагалi не було. За результатами ультразвуково! дiагностики у цих тварин не була тдтверджена тшьшсть.
Таблиця 4
Ф1зична характеристика цервжального слизу голштинських кор1в рпного
вжу, см
В1к тварин у лактащях Натяг слизу, см
< 1 1-4 5-8 > 9
Перша, п=15 см 0,5 2,75±1,394 6,71±0,522 9,67±0,330
п 1 4 7 3
Друга, п=15 см - 3,25±0,486 6,50±1,244 9,17±0,105
п - 4 5 6
Третя, п=15 см 0,5 1,75±0,599 7,17±1,258 9,08±0,083
п 2 4 3 6
Четверта, п=15 см 0,5 2,5 6 9,35±0,130
п 2 2 1 10
Недостатньою естрогенною активнiстю характеризувались 14 голштинських корiв рiзного вжу, натяг цервiкального слизу яких не досягав 4 см. Натомкть помiрною насиченiстю естрогенами характеризувалось майже 27 % усього пщдослщного поголiв'я тварин. Найбшьшу його кiлькiсть складали корови першо! (46,7 %) та друго! (33,3 %) лактацш.
Пiсля виходу яйцекл^ини поступово вiдбуваються iнволюцiйнi процеси в матщ та пiхвi: зникають гiперемiя та набряк слизових оболонок зовшшшх статевих органiв, а перед овулящею цервiкальний слиз вже не мктить лейкоцити.
1з усього масиву пщдослщних голштинських корiв рiзного вiку, лише у трьох була зафксована (табл. 5) дуже висока концентращя лейкоциив, що могло вказувати на запальш процеси в репродуктивному апаратi.
Майже четверта частина корiв усiх лактацш характеризувалась незначною насиченiстю кровi естрогенними гормонами, що вказувало на неготовшсть !х органiзму до заплiднення. Так, в полi зору мiкроскопу вмют лейкоцитiв у цих тварин знаходився в межах 6,75-8,00 клггин.
70
Пом1рною естрогенною актившстю володшо 33,3 % усього масиву тварин. Кшьюсть лейкоцит1в в цервжальному слизу цих кор1в не перевищувало 4 одиниць в пол1 зору. Повною готовшстю оргашзму до заплщнення характеризувалось 35 % пщдослщних кор1в, в цервжальному слизу яких не було виявлено лейкоцита.
Таблиця 5
Лейкоцитарна характеристика цервжального слизу голштинських кор1в
р1зного в1ку
В1к тварин у лактащях Кшьшсть клгган в пол1 зору мжроскопу
вщсутш 1-5 6-10 > 11
Перша, п=15 клгган - 2,00±0,535 8,00±0,816 15
п 3 7 4 1
Друга, п=15 клгган - 3,40±0,245 6,75±0,479 -
п 6 5 4 -
Третя, п=15 клгган - 2,00±0,577 7,75±1,031 22
п 6 3 4 2
Четверта, п=15 клгган - 3,40±0,245 6,75±0,479 -
п 6 5 4 -
Комплексну оцшку бюлопчно" проби пщдослщних кор1в проводили за показником цервжального 1ндексу (цервжальне число): сума бал1в штенсивност видшення, в'язкост1, типовост кристал1заци, натягу та кшькосп лейкоцит1в.
Тобто цервжальний шдекс - це сумарний показник яккних та реолопчних характеристик слизу маточних залоз лактуючих кор1в (табл. 6). Низький цервжальний шдекс, 1, ймов1рно, вщсутшсть овуляци пщ час штучного оЫменшня, було заф1ксовано у 21 голови 1з пщдослщного масиву лактуючих тварин. Шсля ультразвуково' д1агностики, встановлено, що жодна 1з цих кор1в не була заплщнена, що I тдтверджуеться низьким значенням цервжального шдексу, який нав1ть не досягав 7 одиниць.
Таблиця 6
Цервжальний ¡ндекс слизу шийки матки та запл1днення голштинських
кор1в р1зного в1ку за стимуляцп овар1ально'1 активност1
Естрогенна актившсть кров1
В1к тварин у лактащях низька пом1рна висока Заплщнено,
Цервжальне число гол.
0-8 9-11 12-15
Перша, п=15 бал 5,80±0,583 10,00±0,365 14,5±0,500 5
п 5 6 4
Друга, п=15 бал 6,67±0,667 9,83±0,167 15,0 6
п 5 6 6
Третя, п=15 бал 6,50±0,500 - 14,57±0,429 7
п 6 - 7
Четверта, п=15 бал 5,80±0,735 - 15,0 10
п 5 - 10
71
Шсля УЗД встановлено, що одна корова першо! лактаци, яка характеризувалась помiрною естрогенною насиченiстю кровi була все ж заплщнена.
Висока естрогенна активнiсть кровi первiсток, за яко! цервiкальне число знаходилося на рiвнi 14,5 бала, вiдмiчалася лише у 26,7 % !х загального поголiв'я, яке i було заплiднене при першому штучному оЫменшш.
Практично на такому ж рiвнi, як i у первкток знаходився цервiкальний iндекс i у корiв третьо! лактацi!, оскiльки становив у середньому 14,6 бала. При цьому вже 46,7 % вЫх тварин цього вжу були заплщнеш по першому разу.
Рiвно 15 балiв становив цервiкальний iндекс у корiв друго! та четверто! лактаци, хоча поголiв'я i було рiзним. Якщо у тварин друго! лактаци цьому показнику вщповщало лише 40 % вЫе! чисельностi, то у корiв четверто! лактацi! такому показнику вщповщало 66,7 % поголiв'я. За даними УЗД вс тварини друго! та четверто! лактаци з високим цервжальним шдексом були заплiдненими.
В цшому, за даними дослiдження бюлопчно! рiдини позитивний ефект вiд штучного оЫменшня можна було очiкувати у 27 пщдослщних голштинських корiв рiзного вiку (45,0 %), оскiльки шдекс !х цервiкального секрету дорiвнював 14,5-15,0 балiв. Високий цервiкальний iндекс вказував на достатню насиченiсть кровi естрогенами, а отже i на готовшсть органiзму новотiльних тварин до заплщнення на 51 добi лактацi! вщповщно до схеми гормонально! стимуляцi! "Ovsynch".
Таким чином, цервiкальний iндекс е одним iз об'ективних маркерiв фертильност корiв. Екзогенна гормональна стимуляцiя функци яечникiв лактуючих тварин пiдпорядковуеться фiзiологi! еструсу, тому ефективнiсть першого штучного оЫменшня не перевищуе 46,7 %, з коливаннями вщ 26,7 % у первкток до 66,7 % у тварин четверто! лактаци.
Висновки:
1. За гормонально! стимуляци оварiальноl функци голштинських високопродуктивних корiв штенсивне видiлення цервiкального секрету чiтко вказуе на овуляторний стан у 63,3 % тварин. При чому, вж тварин особливого значення не мае, тому перед штучним оЫменшням вони характеризуются помiрним та штенсивним видшенням цервiкального слизу.
2. Консистенцiя цервжального слизу в момент штучного оЫменшня лише у 56,7 % всього обробленого гормональними препаратами поголiв'я виявляеться водянистою, що в найбшьшш мiрi сприяе пенетрацi! сперматозо!дiв в статевi шляхи самки та успiшному заплщненню.
3. Феномен "листа папоротi" найбшьш типово виражаеться лише у 45 % тварин i свiдчить про високу насичешсть кровi естрогенами та готовшсть до заплщнення. Поступове зникнення структури цервжального слизу найбшьш характерне для корiв першо! лактаци, а найменше - для тварин друго! лактаци.
4. Розтяг цервжального слизу понад 9 см та бшьше вказуе на готовшсть корiв до заплщнення. Вщповщно до максимального натягу цервжального слизу
72
високий piBeHb естрогешв спостер^авсь у 41,7 % тварин. За результатами УЗД Bci тварини, розтяг цервжального слизу яких дорiвнював 9 см та бшьше, виявилися заплщненими.
5. Наявнiсть лейкоцита в цервiкальному слизу у кшькосп 4 одиниць у полi зору в 33,3 % пщдослщних голштинських корiв pi3Horo вiку вказуе на noMip^ естрогенну активнiсть. Повною готовшстю органiзму до заплiднення характеризуеться 35 % голштинських корiв, в цервжальному слизу яких не було виявлено лейкоцита.
6. Цервжальне число голштинських високопродуктивних корiв за екзогенно! стимуляци оварiальноi функци, яке дорiвнювало 14,5-15,0 б^в, вказуе на достатню насичешсть кровi естрогенами, а отже i на готовнiсть органiзму до заплщнення на 51 добi лактаци вщповщно до схеми гормонально! стимуляцii "Ovsynch".
Л1тература
1. Скопичев В. Г. Физиология репродуктивной системы млекопитающих / В. Г. Скопичев, И.О. Боголюбова - Учебное пособие. - СПб.: Изд-во Лань, 2007. - 512 с.
2. Сысоев А. А. Физиология сельскохозяйственных животных / А. А Сысоев. - М.: Колос, 1980 -148 с.
3. Михайленко Е. Т. Гинекология Пособие по программированному обучению / Е. Т. Михайленко, Г. М. Бублик-Дорняк. - К.: Вища школа. - 1979, 303 с.
4. Кидряев В. М. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных: Методические указания к учебной практике / В. М. Кирдяев. -Саранск, 2006. - С. 21.
5. Moghissi K. Cycle changes in the amount and siale acid of cervical mucus / K. Moghissi, F. Syner // International Journal of Fertility. - 1976. - 21. - Р. 246-250.
6. Жордания И. Ф. Учебник гинекологии / И. Ф. Жордания. - М.: Медгиз, 1962. - 412 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
73
