CC BY
30
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7825
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.22/.28:612.6:619:618.2/.7
Рштчшсть статевих цикл1в кор1в та рiвень прихованоУ
раиньоУ ембртпатп
С О. Сщашова, О.Г. Гуменний fly1978@mail.ru
Одеський державний аграрний унгверситет, вул. Пантелеймонгвська, 13, м. Одеса, 65012, Украна
Подано результати монторингу ритмгчностг статевих циклгв коргв мгж повторними осшетннями. Достовгрно доведено, що в умовах безприв'язного утримання коргв комплексу промислового типу значно поширена неритмгчтсть статевих циклгв тсля штучного осгмешння, що не закгнчилось тыьтстю (за результатами УЗД через 35-45 днгв), причому помг-тно суттевий вплив сезонно-кормових факторгв. Лише в 7,58-22,70% спостережень (вгдповгдно, зима-лто) вгдмгчали статев1 цикли фгзгологгчног тривалостг; скороченг статев1 цикли фгксували в 3,03-10,75%, а подовженг - в 89,39-65,95%, вгдповгдно. Середшй ттервал мгж повторними циклами тсля неефективного осшентня складав в зимовий сезон 70,41 дня, а в лгтнгй - 38,54 дня, що опосередковано свгдчило про наявшсть у коргв прихованог ембрюнальног смертностг. Аналгз комплексу етологгчних г морфо функцюнальних показниюв дшного стада достовгрно виявив критичний ттервал прихованог ранньог ембргопатп в перюд вгд ¡мплантацгг зародку до початку формування плгдних оболонок (24-63 днг мгж повторними осшентнями), що свгдчило про необхгдшсть подальшого вивчення чинниюв, якг негативно впливають на приживлетсть ембрготв у лактуючих коргв в умовах промислових технологш експлуатацгг. УЗ-скануванням у дослгдних коргв не виявлено запальних процесгв в порожнинг матки, але дгагностовано 73% випадюв дегенеративно-дистрофгчних ушкоджень яечни-кгв, що свгдчило про необхгдшсть застосування г1сто- г цитологгчних методгв дослгдження для вивчення деструктивних процесгв в будовг тканин репродуктивного тракту.
Ключовi слова: корови, статевий цикл, штучне осшентня, тыьтсть, рання ембрюпатгя, шплантацгя, ембрюни, яеч-ники, гонадопатгг, УЗД, слизовг оболонки.
Ритмичность половых циклов коров и уровень скрытой ранней эмбриопатии
С О. Сидашова, О.Г. Гуменный fly1978@mail.ru
Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоноеская, 13, г. Одесса, 65012, Украина
Поданы результаты мониторингового исследования ритмичности половых циклов коров между повторными осеменениями. Достоверно установлено, что в условиях беспривязного содержания коров в промышленном молочном комплексе значительно распространена неритмичность половой циклики коров после осеменений, не закончившихся стельностью (по результатам УЗИ через 35-45 дней). При этом отмечено существенное влияние сезонно-кормовых факторов: продолжительность интервалов между осеменениями зимой составляла в среднем 70,41 дней, а летом 38,54 дней, соответственно, что свидетельствовало о наличии скрытой ранней эмбриопатии у коров. Только в 7,58 и 22,70% (зима-лето) наблюдений был установлен интервал между повторными осеменениями в пределах видовой физиологической нормы, укороченные циклы фиксировали в 3,03-10,75% коров, удлиненные - у 89,39-65,95%, соответственно. Анализ комплекса этологических и морфофункциональных показателей дойного стада достоверно выявил критический интервал скрытой эмбриональной
Citation:
Sidashova, S.O., Gumenny, O.G. (2017). Rhythm of sexual cycles of cows and level of the hidden early embrionic mortality. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 121-128.
смертности в период между имплантацией зародыша и формированием плодовых оболочек (40-63 дня между повторными осеменениями). УЗ - сканированием у коров не установлено воспалительных процессов в полости матки, но диагностировано 73% случаев дегенеративно - дистрофических повреждений яичников, что показывает необходимость использования гисто- и цитологических методов исследований для изучения возможных деструктивных процессов в строении клеток и тканей репродуктивного тракта.
Ключевые слова: коровы, половой цикл, искусственное осеменение, стельность, ранняя эмбриопатия, эмбрионы, яичники, гонадопатии, УЗИ, слизистые оболочки.
Rhythm of sexual cycles of cows and level of the hidden early
embrionic mortality
S.O. Sidashova, O.G. Gumenny fly1978@mail.ru
Odessa State Agrarian University, Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine
Results of a monitoring research of rhythm of sexual cycles of cows between repeated inseminations are presented. It is authentically established that in the conditions of loose housing keeping of cows the unevenness of a sexual cycles of cows after the inseminations which did not end with stylishness is considerably widespread in the production lactic complex (by results of ultrasonography in 35-45 days). At the same time the significant influence of seasonal and fodder factors is noted: duration of intervals between inseminations averaged 70.41 days in the winter, and in the summer of38.54 days, respectively, that demonstrated presence of the hidden early embryonic mortality at cows. Only in 7.58 and 22.70% (winter-summer) of observations the interval between repeated inseminations within specific physiological norm was established, the shortened cycles fixed at 3.03-10.75% of cows, extended - at 89.39-65.95%, respectively. The analysis of a complex ethological and the morph functional of indexes of dairy herd authentically revealed a critical interval of the hidden fetal mortality of the period between implantation of a nucleus and formation offruit envelopes (40-63 days between repeated inseminations). Ultrasonography by scanning at cows it is not established inflammatory processes in a cavity of the uterus, but 73% of cases degenerately - dystrophic damages of ovaries are diagnosed that shows need of use gisto- and cytological methods of researches for studying of possible destructive processes in structure of the cells and fabrics of a reproductive path.
Key words: cows, sexual cycle, simulated insemination, stylishness, early fetal mortality, embryos, ovaries, ultrasonography, mucosa 's.
Вступ
Вщтворення дшного стада обумовлюеться особли-востями статево! функцп кор1в, яш е полщиюлчними тваринами з виразною перюдичшстю змш поведшки, стану гешталш i характеру обмшу речовин протягом статевого циклу. Фiзiологiчною нормою довжини статевого циклу корiв у сучасних молочних порщ визнано 19-21 день в середньому (Kastelic, 1991; Iablonskyi, 2011; Melnyk and Sidashova, 2013; Buhrov et al., 2013; Buhrov and Khmelkov, 2014; Buhrov, 2014; Embroze, 2015). За даними ряду авторiв зус^чаються iндивiдуальнi коливання ввд 16 до 26 дiб (Melnyk and Sidashova, 2013; Buhrov, 2014). Але в лiтературi вка-зуеться, що повторний еструс у корови бшьше н1ж 24 дш вщ оаменшня може сввдчити про ймовiрнiсть загибелi ембрюна тсля 16 дня розвитку (Kastelic, 1991; Shilina et al., 2008; Iablonskyi, 2011; Buhrov and Khmelkov, 2014; Embroze, 2015). Зародок, що гине на раншх стащях розвитку, звичайно розсмоктуеться без зовшшшх клшчних ознак, тому ембрюнальна смерт-шсть залишаеться непомiченою, при загибелi ембрю-ну вже на стадп iмплантацil - можливе виявлення подовженого штервалу до настання наступного стате-вого збудження корови.
Ембрюнальна смертшсть в молочному скотарствi ввдноситься до основних факторiв економiчних втрат, але ниш визначити li рiвень доволi проблематично. В лiтературi наводяться розб1жш визначення поняття, що характеризуе ембрюпатш за рiзними методични-
ми тдходами дослщження поголiв'я, неоднозначна перюдизащя термшв ембрюнально! смертносп (Iablonskyi, 2011; Melnyk and Sidashova, 2013; Buhrov and Khmelkov, 2014; Embroze, 2015). Так, за даними О.Д. Бугрова зi ствавторами (2011), що дослщили тд час експериментального нехiрургiчного вимивання вмют порожнини матки корiв пiсля 7-8 дня вщ оаме-нiння, було виявлено 100-84% заплвднених зигот, а ембрюнальш втрати складали 15,38-30,00% (Buhrov and Khmelkov, 2014). Зарубiжнi автори реестрували через 34 днi пiсля овуляцп тiльки 23% живих зародк1в (Iablonskyi, 2011). Часто зустрiчаються в лiтературi поввдомлення, що низька заплiдненiсть корiв вiд пер-шого осiменiння в 15-40% випадшв може бути пояснена ранньою ембрюнальною смертнiстю (Kastelic, 1991; Iablonskyi, 2011).
Б№шють авторiв згоднi з думкою, що подовжеш iнтервали м1ж повторними осiменiннями корiв свщ-чать про наявнiсть ранньо! ембрюнально! смертностi, але наводяться даш, що збiльшення тривалостi стате-вого циклу обумовлене насамперед пропусками ста-дш збудження у корiв при недосконалш органiзацil вибiрки тварин (Buhrov et al., 2013; Buhrov, 2014). Зважаючи на статистичш данi щодо фактично! тiль-ностi при штучному оаменшш корiв не вище нiж 4045%, можна припустити факт найбшьших пренаталь-них втрат на еташ доiмплантацiйного / iмплантацiй-ного перiодiв, протягом яких проходять важливi фiзi-ологiчнi та морфологiчнi змiни тканин репродуктив-них органiв, як1 ще недостатньо вивченi.
Метою нашого дослвдження було виявлення зако-номiрностей ритмiчностi у тривалосп статевих циклiв пiсля штучного оаменшия корiв i встановлення чин-нишв, як1 провокують подовження iнтервалу мiж двома осiменiннями.
Для виконання мети нами було поставлено i здш-снено ряд завдань, а саме:
- проведено спостереження за поведшкою стада i проявом статевих рефлекав у безприв'язному утри-маннi дшних корiв протягом зимового, весняного i лiтнього сезонiв;
- проведено аналiз тривалостi iнтервалiв мiж по-вторними оаменшнями за даними зоотехнiчного облшу;
- здiйснено дослвджения стану репродуктивних органiв дослiдних корiв з допомогою УЗ-сканера;
- проведено спiвставлення даних, отриманих рiз-ними способами i кореляци мiж ними.
Матерiал та методи дослвджень
Експериментальну частину роботи проводили на дослiднiй базi молочного комплексу, що входив у склад агропромислових формувань Одесько! областi. Оргашзацшну структуру проведения науково-
виробничого дослщження показано в таблицi 1, мето-дологш монiторингу статево! циклiчностi дшного поголiв'я - на схемi 1.
Ва даиi обстежения поголiв'я структурували за принципом «мале стадо» на два перюди: зимово-весняний (листопад-грудень 2016 р. - ачень-березень 2017 р.) i весияно-лiтнiй (кштень-липень 2017 р.), технологiчною межею став квггень - переход на л^гаш рацiон з поступово зростаючим внесениям сезонно! зелено! маси. Умови утримання, до!ния, графiк вiзуального спостереження за поведiнкою корiв i технологiя ШО були аналогiчнi протягом року. Даш мониторингу ритмiчностi повторних статевих цимв було структуровано вщповщно до критичних перiодiв, експериментально визначених i викладених в лiтературних джерелах (Humblot, 2001; Havrylenko and Sharapa, 2009; Iablonskyi, 2011; Melnyk and Sidashova, 2013; Buhrov and Khmelkov, 2014), виходя-чи з чого робився висновок про наявшсть ранньо! ембрюпатп у корiв при подовженш iнтервалу мгж повторними осiменiннями понад фiзiологiчну норму, разом з впливом шших екзогенних чинник1в як скла-дово! цього термiну. Умовний рiвень цiе! складово! i було визначено.
Структура науково-виробничого досл1дження
Таблиця 1
Умови дослвдження Характеристика виробиичих ироцес1в i метод1в дослiдiв
Дослщне поголш'я Дшш корови 1-6 лактацil УЧМ породи, заводсько! вгодоваиостi (середня молочиа продуктившсть 5 000 кг за лактацта); середие рiчие поголiв'я 650 корш
Перюд дослiдного мошторингу стада Зимово-весияиий i весияио-лiтиiй сезоии 2016-2017 рр.
Умови утримаиия i експлуатацп Молочний комплекс промислового типу з в^ритими примгщеннями (ангари). Безприв'язш секцil на 80-120 корiв. 2-х кратне до!ння в до!льному залт Щоденний однотипний рацiон (монокорм) з внесениям сезонно! зелено! маси (зелеиий коивеер).
Оптимiзацiя кормово! програми i бюзахист поголiв'я Введения в щодеииий рацюи з березия по травень кормового препарату «Агробюбак-1» з симбютичиими культурами лакто- i бiфiдобактерiй в дозуваиш вiдповiдно до иастаиови виробиика (Donchenko, 2013)
Режим ШО корiв i контроль заплiднеиостi Двократие виявлеиия в секщях (без бикiв-пробникiв). Одиократне ШО ректо-цервжальним способом. 1мпортиа спермопродукц1я биюв червоио-рябо! голштиисько! породи (виробиицтво: США, Каиада). Контроль тшьносл - через 35-45 дшв УЗД.
Облiк показиикiв продуктив-иостi i вiдтвореиия стада Комп'ютериа база облжу Dairy Plan. Журнал штучного оаменшня корiв (форма № 10 - мол).
Показиики - гидикатори стану статево! фуикцй корiв Зоотехшчш: !нтервали мiж повториими осiмеиiииями. УЗД: морфолог1я нормального стану матки, патоморфологш матки (приховаш та серозио-гиiйиi хроиiчнi еидометрити); морфофункцюнальний стаи яечиикгв (фолiку-ляриа або люте!нова фаза); гоиадопатi! (гiпотрофiя / гшоплазш яечиикгв, фолiкуляриа кiстозиiсть, люте!щж кiсти).
Методи дослiджеиия Загальиi: статистичиий, поргвияльиий, структурно-функцюнальний. Спецiальиi: дифереицiальиа УЗ-дiагиостика; ваггнальний огляд слизових корiв; спо- стережеиия за поведшкою корш (фжсацш прояву статевих рефлекав).
Вс бiотехнологiчнi процедури проводили в умо-вах виробничих примiщень, для фжсацп тварин задiя-ли станки для ветеринарних процедур. У ходi дослщв здоров'ю тварин не було завдано шкоди (Melnyk and Sidashova, 2013; Buhrov, 2014; Sidashova and Halak, 2016). Все поголiв'я дослвдного пвдприемства було забезпечено плановими протиетзоотичними захода-
ми i вакцинацiями проти iнфекцiйних хвороб вiдповi-дно до чинних ветеринарних вимог.
Результати дослвджень були пiдсумоваиi та подаиi в таблицях i дiаграмах. Отримаиi даш були обраховаиi зпдно з програмою IBM Statistics - 2011 (Version 20) з обчислениям стаидартних статистичних показник1в (Sidashova and Halak, 2016; Sidashova et al., 2016).
Умоен1 позначки:
Затпновсш! налрямки досл1дженъ, I I Проведен! досл1дження
I I виробництва
як! потребуютъ фпшнсування
Рис. 1. Методичний пiдхiд до вивчення ритм1чност1 статевих цикл1в та р1вня мрихованоТ ранньоТ ембрюматп у корт в умовах мромислових молочних коммлекав
Результати та Тх обговорення
Результаты мониторингу за тривалютю 317 цикл1в кор1в тсля штучного оаменшня, яке не закшчилось тшьшстю, наведет в таблиц 2. Як показують протя-гом року даш, в стад1 тсля оаменшня спостертали цикли з ф1зюлопчним штервалом в середньому 21 день, але в зимовий сезон Гх суттево 1 достов1рно ме-нше, тж в теплий (ввдповвдно 7,58 1 22,70%). Скоро-
чених штервал1в 9-11 дшв влгтку було достов1рно б1льше, н1ж взимку (ввдповщно 3,03 1 11,3%). Структура штервал1в дослвдженого попшв'я суттево вщл-знялась ввд даних, наведених в шших дослщах, що характеризувало вплив екзогенних фактор1в та методики спостережень на показник, який вивчався (Kastelic, 1991; Buhrov et а1., 2013; Buhrov and КИтеН^, 2014).
Таблиця 2
Структура iнтервалiв \пж мовторними циклами у корт мкля неефективного осiменiння
1нтервал мiж повторними ШО, дшв Перюди монгторингу
Зима - весна Весна - лгто Зима -весна | Весна - лгто | ± т
циклiв % циклiв % ±т Середнiй iнтервал, дн.
< 15 4 3,03 21 11,35 5,25 10,75 9,19 0,85
16-23 10 7,58 42 22,70 4,20 20,90 20,57 0,98
24-39 16 12,12 49 26,49 3,06 29,25 30,65 1,05
40-63 29 21,97 45 24,32 1,55 49,45 49,58 1,00
64-89 25 19,94 20 10,81 0,30 76,56 75,20 0,98
> 90 48 36,36 8 4,32 0,17 108,88 103,25 0,95
Разом 132а 100 185ь 100 1,40 70,41е 38,54й 0,55
Прим.: (а-Ь) Р < 0.01, при г = -0,432; (е-Л) Р > 0.05.
Тривал1сть пром1жыв м1ж повторними оаменш-нями до 24 дшв може сввдчити про вщсутшсть на-стання заплщнення у кор1в в зимовий сезон тсля 10,61% процедур шсемшацп, а в лгтнш - 31,65%. Ва шш1 штервали м1ж повторними оаменшнями опосе-редковано сввдчать про загибель зародка, але точний р1вень ембрюнальноГ смертносп контроль подовже-них цикл1в не дае, що тдтверджують дослщження шших автор1в. Методична шновацшшсть нашого
дослщження полягала в анал1з1 структурованих даних первинного зоотехшчного облшу, що показано в ди-нашщ д1аграм 1 1 2. Незалежно в1д сезону року трива-лють повторних цикл1в шсля оаменшня була майже однаковою за перюди критичних дшв для розвитку ембрюна, що опосередковано сввдчило про наявшсть постшно дшчих фактор1в, як1 сприяли раннш ембрю-пати у дшних кор1в.
зима-весна 41»весна-лгго
16-23 24-39 40-63 64-89 > 90 Перюдичжсть ¡нгервалш л/нж повторними ос1мен]ннями, дн!в
Рис. 1. Тривалкть iнтервалiв мiж повторними омменнями к'ор1в в рнш сезонни (п = 297)
о.
■и
и
Водночас в шльшсному сшвввдношенш числа по-довжених циктв анал1з показуе достов1рну тенденцш до сутгевого впливу сезонних фактор1в. Збшьшення числа кор1в з повторними циклами через 24-39 дшв шсля оаменшня сввдчить про тдвищення р1вня заги-бел1 до!мплантацшних ембрюшв в ттшй перюд, водночас як суттеве зменшення тривалих термшв м1ж оаменшнями (понад 90 дшв) говорить про бшьшу актившсть статево! функци кор1в тсля втрати попе-редньо! ваптносп в рант строки. Даш ряду автор1в пояснюють р1зке зниження ембрюнально! виживанос-т в перюд формування плаценти кор1в негативним впливом ал1ментарних чиннишв 1 незбалансованосп рацюну, особливо високим вмютом концентрапв (НитЫо^ 2001; 1аЫошку^ 2011; Reshetmkov, 2014). Плацентац1я ембрюшв при концентратному тит годь вл1 затримуеться на 3-5 д1б, що викликае несинхрон-шсть в стад1альному розвитку зародка 1 секреторних клтшн ендометрш. При згодовуванш значно! шлькос-п концентрапв дшним коровам у них знижуеться рН вмюту рубця, наслщком чого стае попршення всмок-тування ЛЖК та зниження бюдоступносп поживних речовин корм1в. В результат! накопичуються ютотш ввдхилення метабол1зму оргашзму тварин (зниження р1вня глюкози, лужного резерву кров!, рН сеч!), а вмют ЛЖК, загальних лшщв, холестерину та кетоно-вих тш збшьшуеться, що створюе передумови для деструктивних процеав в печшт. Щ процеси негати-
вно впливають на функцш яечник1в, особливо жовтих тш, що викликае зменшення розм1р1в лютеоципв, висвгтлення цитоплазми 1 утворення жирових вакуолей, розростання сполучно! тканини, зменшення кшь-косп кашляр!в кровоносно! мереж! Змши в структур! жовтих тш приводять до негативних зрушень в стан! слизових оболонок та мускульного шару матки, зме-ншення числа маточних залоз, розростання сполучно! тканини ! недорозвиненост! судинно! системи, а в п!дсумку - до зниження секрецп прогестерону.
Введення в рац!он культур симб!отик1в (пробюти-чний кормовий препарат «Агробюбак-1») дозволило у дослщженого д!йного погол!в'я змоделювати процеси оптим!зац!!' б!одоступност! поживних речовин корм!в, що пол!пшило ряд виробничих показник1в (зб!льшен-ня вм!сту жиру в молощ до 4,4-4,6% при базовш 3,5% в кв!тн!, через мюяць п!сля вводу кормових пробюти-к1в). Вшповщно пом!тно зменшився р!вень прихова-но! ембр!онально! смертност!, особливо на стад!!' пла-центац!! зародка. Число штервал!в понад 64 дш, а особливо понад 90 дшв, м!ж повторними оаменшня-ми суттево ! достов!рно знизилось до 10,81 та 4,32%, вшповшно. Наш! дан! збшаються з висновками !нших автор!в щодо застосування про б!отичних культур для тдвищення б!олог!чно! ц!нност! корм!в (Antipov and Subbotin, 1989; Donchenko, 2013; Sidashova et а1., 2016; Sidashova and Humennyi, 2016).
40
к
1 35
2 зо
5" 25
| 15 .1 10
£
25
30
26^ ~ 27 /3 8
И"**" 13 ^
8
■зима-весна
еесна-лио
16-23 24-39 40-63 64-89 > 90 Струнтурн! перюди тряэалост! позторних цикл1а, дн)
—Линейная (зима-весна)
-Линейная (весна
л1то}
Рис. 2. Структура тривалост iнтервалiв м1ж попвторними оаменшня ко|)1в в рнш сезони (п = 317 циклiв)
Звертае на себе увагу дуже под!бне число подов-жених цикл!в (23-27%) в перюд вщ 64 до 89 дшв про-тягом року, що може опосередковано виявляти най-б!льш критичний терм!н для зародк1в в стад! кор!в
досл1дженого господарства, а саме стан репродуктив-но! системи тсля !мплантацп ембр!она ! до формування алашшса. В!рог!дно, це може свщчити про наявн!сть дефект!в в структур! або функци ендомет-
р1я матки, але ультразвукове обстеження дослщно! групи (83 голови) показало ввдсутшсть запальних процеав в порожниш матки (тшьки 2 корови, або 2,41%, мали ендометрити прихованоГ хротчноГ фор-ми). Ряд дослвднишв, виходячи з експериментальних даних, вказують на те, що у кор1в в умовах промисло-вих комплекав та хрошчного дисбюзу слизових обо-лонок розвиваються 1мпарн1 хвороби, як1 мають лате-нтний пожиттевий характер, коли патогени локал1зу-ються тшьки в окремих органах 1 тканинах, що приз-водить до повшьного пошкодження Гх будови (Humennyi апй Morozov, 2007; Humennyi, 2016). Таким чином, в ендометри матки 1 фол1кулярному шар1 гонад можуть накопичуватися деструктивн змши клгтин 1 тканин, яш призводять до поступовоГ замши функцюнальних тканин сполучною, що суттево поп-ршуе д1яльн1сть органу (Sidashova et а1., 2016). Але так1 структурш змши можуть бути виявлеш тшьки при методичних псто- та цитолопчних дослщженнях тканин оргашв вщтворення.
Дан лгтератури свщчать про експресш фактор1в патогенносп бактерш, в тому числ1 умовно патоген-них, як адаптивну реакцш на комбшовану дш р1зно-маштних стреав, особливо в техногенно змшеному середовищ^ яким е примщення тваринницького комплексу з високою концентрашею погол1в'я (Hi11, 1965; НитЬЫ, 2001; Yong et а1., 2002; Ran et а1., 2003; 8Ы1ша et а1., 2008; Pryskoka et а1., 2010). Для фактор1в в1рулентност1, регульованих експреаею фактор1в патогенносп, характерн неспециф1чна цитотоксич-шсть та супресивна д1я на захисн системи оргашзму -господаря.
Виходячи з наявних апаратних ресурав господар-ства, ми провели детал1зоване УЗ-сканування яечни-шв дослщних кор1в, як1 не мали запальних процеав ендометрш за даними ультразвукового обстеження (табл. 3 1 4).
Таблиця 3
Результати УЗ-сканування стану яечнишв корт через 35-45 днiв мiсля неефективного осiменiння (травень 2017 р.) (тальки корови, у яких д1агностовано
ввдсутшсть запальних процеав в порожнит матки)
Показники Юльюстъ кор1в, серед обстежених
Гол. %
Морфофункц1ональна норма 25 30,86
В т.ч. жовте тшо 21 25,93
ГонадопатИ, разом* 56 69,14
Всього обстежено 81 100
Прим.: дет^защя дiагнозiв патологiчних статв яечниюв показана в табл. 4.
В цшому серед корш, яш не мали ваптносл шсля попереднього оаменшня, лише у 31% яечники не мали патологш. У 26% кор1в д1агностовано функцю-нальне жовте тшо яечника, що сумарно сввдчило, з одного боку, про можливють ембрюнально! загибел^ а з шшого - про невиявлеш повторн статев1 цикли ареактивного характеру.
Таблиця 4
Структура дисфункцш яечнишв в грумi корт _мкля неефективного осiменiння_
Показники Кiлъкiстъ корiв, серед всiх з дiагнозом гона-допат'iя:
Гол. %
Ппогонадизм (гiпотрофiя / гшоп-лазiя значно виражена) 6 10,71
Юстозш дегенерацil фолiкулiв (одиночнi юсти i полiкiстоз) 41 73,21
Гормональна дисфункцiя яечникш (одночасно функцiоналъне ЖТ i фолжулярна кiста) 9 16,07
Всього обстежено 56 100
Структура патологш яечнишв кор1в шсля неефективного заплщнення свщчила про наявшсть суттевих дегенеративних змш в фол1кулярнш тканин - 73,21% випадк1в фол1кулярних одиночних або др1бних мно-жинних к1ст. У майже 11% кор1в було виявлено знач-не зниження функци обох яечник1в в результат! роз-витку дистроф1чних процеав у фол1кулярному шарг В 16% кор1в встановлено гормональне порушення у вигляд1 морфолопчно активного жовтого тша, розта-шованого поряд або контрлатерально з фол1кулярни-ми кастами. Звертае увагу факт ввдсутносп лютеГно-вих шст в обстеженш груш, що збтаеться з даними шших автор1в щодо впливу ал1ментарних лютеолгти-чних чиннишв (Reshetnikov, 2014). УЗ-д1агностикою було встановлено, що 69,14% кор1в, у яких фшсували подовжен статев1 цикли шсля попереднього штучного оаменшня, мали дисфункцш яечник1в, у бшьшосл (83,92%) це були дегенеративно-дистроф1чш змши тканин.
Таким чином, комплексне обстеження дшного по-гол1в'я з допомогою етолопчних, морфолопчних, структурно-функцюнальних метод1в 1з залученням анал1зу даних зоотехшчного обл1ку виявило значне поширення серед оаменених кор1в повторних циктв з подовженим штервалом, тривалють якого коливала-ся залежно ввд сезону (взимку - 70,41 дшв в серед-ньому, влгтку - 38,54 ввдповщно). Методолопя аналь зу дозволила виявити найбшьш критичн перюди в прихованш ембрюнальнш смертносп обстеженого стада, а саме штервали в1д 24 до 63 дшв шсля ос1ме-н1ння, що опосередковано сввдчило про пост1йно дш-ч1 негативн1 фактори, як1 пошкоджували ранн1 ембр1-они на стади 1мплантацИ' та початку плацентацИ'. Морфолопчне досл1дження яечник1в п1дтвердило наявн1сть у дослщжених кор1в дегенеративних 1 дис-троф1чних зм1н в цих ключових органах репродукцИ, але в умовах господарства не вдалося встановити пошкодження ендометр1ю матки. Загальноввдомо, що хрон1чн1 патолог1чн1 процеси в тканинах матки 1 яеч-ник1в пов'язан1 та взаемообумовлен1; нервово-гуморальн1 розлади в одному оргаш провокують порушення гормонального фону ваеГ репродуктивноГ системи, а ввдхилення в1д нормального стану середо-вища порожнини матки викликае порушення в жив-ленш зародка та несинхронн1сть процес1в 1мпланта-
mi', aKi M05KyTb npH3BecTH go ftoro 3arH6ejii Ha 6ijbm ni3Hb0My eTani ^a^Hrami.
P03paxyH0K oпmимiзaцii eKonoMlmux empam eHa-cnidoK 3Hu^eHHM npuxoeanoi paHHboi eM6pionamii y diuHux Kopie 3a euKopucmaHHX ce3onno-KopMoeux $aK-mopie
AHaji3 KOMnjeKcy eKcnepuMeHrajbHux gaHHx i bh-po6hhhhx noKa3HHKiB g03B0JHB BH3BHTH HanpaMKH oптнмiзaцii BigTBopeHHH giftHoro norojiB'a 3a paxyHoK CKoponeHHa irnepBajiB HenjigHocT Mi® noBTopHHMH ociMeHiHHaMH, a caMe: Tenjuft ce3oH Ta BBegeHHa b рaцioн 3ejeHHx KopMiB i cHM6ioTHHHHx MiKpo6HHx Ky-jbryp. B yMoBax peajbHoro внрo6ннцтвa noKH He Bga-joca BHoKpeMHTH giro Ko®Horo 3 ^aKTopiB, mo norpe-6ye 6ijbm geTajbHHx gocjig®eHb.
ijrocTpami HaBegeMo po3paxyHoK orpuMaHoi eKoHoMii' BHTpaT (Lapotko, 2007; Havrylenko and Sharapa, 2009). Buxoganu 3 ycepegHeHHx BHxigHHx gaHHx (BapTicTb 1 Kr cuporo MojoKa - 7,50 rpH, co6iBa-pTicTb 1 KopMoBoro gHa giftHoi KopoBH - 60 rpH, co6iBa-pTicTb HoBoHapog®eHoro TejaTH npupiBHaHa go 150 Kr MojoKa, HegooTpuMaHHa npunjogy 3a 1 geHb ajoBocT -0,035 BapTocTi TejaTH) Mo®Ha BH3HanuTH eKoHoMiro npu cKoponeHHi iHTepBajy Mi® noBTopHHMH ociMeHiHHaMH ogHiei KopoBH 3a paxyHoK 3MeHmeHHa BTpaT b Mojonmft npogyKTHBHocri Ta HegoorpuMaHHa npunjogy, a caMe: (60 rpH • 0,2 + 39 rpH) • 31,87 KopMogHiB = 1 625 rpH
Ehchobkh
1. MomropHHr giftHoro cTaga b yMoBax 6e3-npuB'a3Horo yTpuMaHHa npoMucjoBoro KoMnjeKcy noKa3aB cyrreBe nomupeHHa HepuTMinHocTi crareBHx цнкgiв KopiB Mi® noBTopHHMH ociMeHiHHaMH npu 3Han-HoMy BnjHBoBi ce3oHHo-KopMoBux ^aKTopiB (3HMa-jiTo), a caMe: cTaTeBi цнкJIн $i3iogoriHHoi TpHBajiocri cnocrepirajH b 7,58-22,70% BuaBjeHHa ecrpycy, cko-ponem цнкJIн - b 3,03-10,75%, nogoB®eHi - b 89,3965,95% BignoBigHo.
2. B TenjHH ce3oH npu BHeceHHi b mogeHHuft pam-oh 3ejeHoi Macu i npo 6ioTHHHoro npenapaTy cnocTepi-raju gocToBipHe cKoponeHHa npoTarjocri irnepBajiB Mi® noBTopHHMH ociMeHiHHaMH KopiB, a caMe: npH 3H-MoBoMy paцioнi cepegrnft irnepBaj cKjagaB 70,41 gHa, a b TenjHH ce3oH 3a nepexogy Ha 3ejeHuft KoHBeep BignoBigHo - 38,54 gHa.
3. gocToBipHe BcTaHoBjeHHa 3aKoHoMipHocTi y 22 i 24% (3HMa-jiro, BignoBigHo) nogoB®eHux crareBHx цнкgiв Mi® Hee^eKTHBHHMH ociMeHiHHaMH 3 irnepBajoM 40-63 gHi onocepegKoBaHo nigTBepg®ye nomHpeHHa B cTagi npuxoBaHoi eM6pioHajbHoi cMepTHocTi, mo npu-nagae Ha nepiog nonarKy nja^HTami, age oco6gHBocri naToreHe3y цнx пpoцeciв noTpe6yroTb gogaTKoBHx goc-jig®eHb.
4. BuKopucTaHHa ce3oHHo-KopMoBHx ^aKTopiB y KoMnjeKci 3 npo6ioTHHHHM 3axucTOM cjh3obhx rpaBHo-ro mjaxy giftHoro norojiB'a go3Bojujo b yMoBax pea-jbHoro внpo6ннцтвa cyrreBo 3MeHmHTH HenjigHuft TepMiH Mi® noBTopHHMH ociMeHiHHaMH (Ha 37,87 gHa), b pe3yjbTaTi noro orpuMaHo oптнмiзaцiro bhpo6hhhhx noKa3HHKiB.
EiS^iorpa^inm nocH^aHHH
Antipov, V.A., Subbotin, V.M. (1989). Jeffektivnost' i perspektivy primenenija probiotikov. Veterinarija. 12, 55-58 (in Russian).
Buhrov, O.D., Khmelkov, V.M. (2014). Rannia doimplantatsiina embrionalna smertnist u telyts ta koriv. NTB IT UAAN. Kharkiv. 113, 52-57 (in Ukrainian).
Buhrov, O.D. (2014). Vyiavlennia i vybirka koriv i telyts u statevii okhoti (metodychni rekomendatsii). Kh. (in Ukrainian).
Buhrov, O.D., Shakhova, Yu.Iu., Kryshtal, O.M. (2013), Vplyv intervalu mizh osimeninniamy na vidtvornu zdatnist koriv i telyts. NTB IT NAAN. 113, 58-65 (in Ukrainian).
Havrylenko, M., Sharapa, H. (2009). Eksperymenty shchodo vidtvorennia. Tvarynnytstvo ta veterynariia. 6, 140-144 (in Ukrainian).
Humennyi, O.H. (2016). Metryty koriv v hospodarstvakh Ukrainy. Mater. mizhnarod. konferentsii «Efektyvni veterynarni tekhnolohii». Odesa (in Ukrainian).
Humennyi, O.H., Morozov, M.H. (2007). Formy ta klinichnyi proiav infektsiinoho rynotrakheitu -pustuloznoho vulvovahinitu v hospodarstvakh Odeskoi oblasti. Ahrarnyi visnyk Prychornomor"ia: zb. Nauk. Prats ODAU. Odesa. 14(39), 62-65 (in Ukrainian).
Donchenko, D.V. (2013). Povyshenie perevarimosti kormov. Rekomendacii. NP laboratorija «Ukrprolajf», Cherkasy (in Russian).
Embroze, Dzh. (2015). Faktory, shcho vplyvaiut na plidnist koriv. Veterynarna praktyka. 4, 38-46 (in Ukrainian).
Lapotko, A.M. (2007). Jenergojekonomicheskij resurs molochnogo skotovodstva. Belorusskoe sel'skoe hozjajstvo. 9, 120-129 (in Russian).
Melnyk, V.O., Sidashova, S.O. (2013). Akusherstvo, hinekolohiia i biotekhnolohiia vidtvorennia tvaryn. Konspekt lektsii. Mykolaiv (in Ukrainian).
Pryskoka, V.A., Sobko, Yu.A., Panchenko, O.O. (2010). Mikroorhanizmy: zmina spivvidnoshen mizh populiatsiiamy, nadlyshkovyi rist yak peredumova vynyknennia zakhvoriuvan. Veterynarna medytsyna. 9, 30-33 (in Ukrainian).
Reshetnikov, N.M. (2014). Stimuljacija vosproizvoditel'noj funkcii korov i telok: vlijanie kormlenija. Efektivne tvarinnictvo. 2(74), 19-21 (in Russian).
Sidashova, S.A., Halak, V.I. (2016). Probioticheskaja zashhita slizistyh recipientov kak jetap biotehnologii transplantacii jembrionov krupnogo rogatogo skota. Sbornik statej nauchno-metodich. konf. Stavropol'skoj sel'skohozjajstvennoj akademii. 4, 105-109 (in Russian).
Sidashova, S.O., Avdosieva, I.K., Hryhorasheva, I.M. (2016). Probiotychnyi zakhyst slyzovykh reproduktyvnoho traktu laktuiuchykh koriv. Naukovo-tekhnich.biul. IBT i DNDKI vetpreparativ i kormovykh dobavok. 5, 112-118 (in Ukrainian).
Sidashova, S.O., Avdosieva, I.K., Hryhorasheva, I.M. (2016). Probiotychnyi zakhyst slyzovykh i molochna
produktyvnist koriv v umovakh promyslovoho vyrobnytstva. Nauk.-tekhn. biuleten instytutu biolohii tvaryn ta DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. 17(8), 158-168 (in Ukrainian).
Sidashova, S.O., Humennyi, O.H. (2016). Vplyv probiotynoho zakhystu slyzovykh na funktsiiu yaiechnykiv laktuiuchykh koriv. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny: zb.nauk.prats. - bila Tserkva, 2(130), 17-24 (in Ukrainian).
Shilina, Ju., Gushha, N.I., Djachenko, A.I (2008). Jekspressija faktorov patogennosti kak adaptivnaja reakcija u bakterij. Faktori eksperimental'noi evoljucii' organizmiv. Zb.nauk.prac'. K., Logos. 4, 240-246 (in Russian).
Iablonskyi, V.A. (2011). Veterynarne akusherstvo, hinekolohiia ta biotekhnolohiia vidtvorennia tvaryn z osnovamy androlohii. Pidruchnyk. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian).
Hill, A. (1965). The environment and disease: association or causation. Proc. R. Soc. Med. 58, 175-195.
Humblot, P. (2001). Use of pregnancy specific proteins and progesterone assays to monitor pregnancy and determine the timing, frequencies and sources of embryonic mortality in ruminants. Theriogenology. 56, 1417-1433.
Kastelic, J. (1991). Spontaneous embryonic death on days 20 40 in heifers. Theriogenology. 35, 351-363.
Yong, D., Hassell, T., Duongan, Y. (2002). Chronic factors infections: living with unwanted guests. Nature immunology. 3(11), 1026-1032.
Ran, H., Hasset, D.J., Lau, G.W. (2003). Human targets oh Pseudomonas aeroginosa pyocyanin. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 100(24), 14315-14320.
Received 25.09.2017 Received in revised form 16.10.2017 Accepted 19.10.2017
