CC BY
65
УДК 636.082.02.
Щербатий З. С., д.с.-г.н., професор © Боднар П. В., асистент (E-mail: [email protected])
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С. З. Гжицького, м. Льеге, Украгна
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНОСТ1 КОР1В УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ Р1ЗНИХ Л1Н1Й В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
Проведено аналгз молочног продуктиеностг корге украгнськог чорно-рябог молочног породи ргзних лгнгй голштинського походження та гх егдпоегдшсть параметрам бажаного типу е умоеах Прикарпаття.
Встаноелено, що найеищими надоями та кгльтстю молочного жиру за дослгджуеанг лактацгг характеризуеалися короеи лгнгй Ханоеера 1629391, Валганта 1650414, Старбака 352790 та Каеалера 1620273, а найнижчими -лгнгг С.Т.Рокта 252803 i Белла 1667366. Вмгст жиру е молоцг корге дослгджуеаних лгнгй знаходиеся е межах 3,57-3,81 %. Найеищим егн буе у корге лгнгй Белла 1667366, Старбака 352790 та С.Т.Рокта 252803, а найнижчим - у теарин лгнгг Валганта 1650414. Вищими показниками егдносног молочностг характеризуеалися перегстки лгнгй Каеалера 1620273, Ханоеера 1629391 г Валганта 1650414. Найнижчим гндексом поеноцгнностг лактацгг егдзначалися короеи лшг Валганта 1650414.
За дослгджуеанг лактацгг найбгльше параметрам теарин бажаного типу за молочною продутиетстю егдпоегдали короеи лтт Ханоеера 1629391, Каеалера 1620273, Валганта 1650414 í Старбака 352790.
Частка еплиеу лшг на надгй залежно егд лактацгг колиеалася егд 9,27 до 37,24 %, на емгст жиру е молоцг - егд 3,39 до 30,89 та на кыьюсть молочного жиру - егд 15,31 до 36,27 %, а на егдносну молочтсть i середтй егк досягнення найеищих надоге станоеила 18,89 i 15,31 % егдпоегдно.
Ключовi слова: лШя, молочна продуктиетсть, егдносна молочтсть, гндекс поеноцгнностг лактацгг, параметри бажаного типу, частка еплиеу.
УДК 636.082.02.
Щербатый З. Е., д.с.-х.н., профессор Боднар П. В., ассистент (E-mail: [email protected])
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
МОЛОЧНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ КОРОВ УКРАИНСКОЙ ЧЁРНО-ПЁСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ РАЗНЫХ ЛИНИЙ В УСЛОВИЯХ ПРИКАРПАТЬЯ
Проееден анализ молочной продуктиености корое украинской черно-рябой молочной породы разных линий голштинского происхождения и их соотеетстеие параметрам желательного типа е услоеиях Прикарпатья.
© Щербатий З. Боднар П. В., 2014
240
Установлено, что высокими удоями и количеством молочного жира за исследуемые лактации характеризовались коровы линий Хановера 1629391, Валианта 1650414, Старбака 352790 и Кавалера 1620273, а низким - линии С.Т.Рокита 252803 и Белла 1667366. Содержание жира в молоке коров исследуемых линий находился в пределах 3,57-3,81%. Высоким он был у коров линий Белла 1667366, Старбака 352790 и С.Т.Рокита 252803, а низким - в животных линии Валиант 1650414. Высшими показателями относительной молочности характеризовались первотелки линий Кавалера 1620273, Хановером 1629391 и Валианта 1650414. Низким индексом полноценности лактации отмечались коровы линии Валианта 1650414.
За исследуемые лактации больше параметрам животных желательного типа по молочной продутивнисти отвечали коровы линий Хановера 1629391, Кавалера 1620273, Валианта 1650414 и Старбака 352790.
Доля влияния линии на удой в зависимости от лактации колебалась от 9,27 до 37,24 %, на содержание жира в молоке - от 3,39 до 30,89 и на количество молочного жира - от 15,31 до 36,27 %, а на относительную молочность и возраст достижения высоких удоев составляла 18,89 и 15,31 % соответственно.
Ключевые слова: линия, молочная продуктивность, относительная молочность, индекс полноценности лактации, параметры желаемого типа, доля влияния.
UDC 636.082.02.
Sh^erbatyj Z. Y., Doctor of Agricultural Sciences, Professor Bodnar P. V., assistant (E-mail: [email protected]) Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, city Lviv, Ukraine
UKRAINIAN BLACK SPOTTED MILK BREED COWS' MILK PRODUCTIVITIES WITH DIFFERENT LINES IN CONDITIONS OF PRYKARPATTYA
Ukrainian black spotted milk breed cows' with different lines of Holstein 's origin milk productivity and their accordance with parameters of required type in conditions of Prykarpattya were analyzed.
The most milk yield and quantity of milk fat during researched lactations characterized the cows with lines Hannover 1629391, Valliant 1650414, Starbuck 352790 and Cavallier 1620273, and the lowest - lines S.T.Rocket 252803 and Bella 1667366. Fat contents in researched cows' lines milk was in a range of 3,57-3,81 %. It was the highest in cows with lines of Bella 1667366, Starbuck 352790 and S.T.Rocket 252803, and the lowest - in animals lines Valliant 1650414. Higher indicators of the relative milk yield characterized firstborn of lines Cavallier 1620273, Hannover 1629391 and Valliant 1650414. The lowest index of full lactation remarked cows with lines Valliant 1650414 were defined.
During the researched lactations the most parameters of required types animals by milk productivity вiдповiдали cows with lines Hannover 1629391, Cavallier 1620273, Valliant 1650414 and Starbuck 352790 were related.
Part of lines influence upon milk yield dependently on lactation varied from
241
9,27 to 37,24 %, on milk fat contents - from 3,39 to 30,89 and on quantity of milk fat - from 15,31 to 36,27 %, and on relative milk productivity and average age of highest milk yield achievement constituted 18,89 and 15,31 % relatively.
Key words: line, milk productivity, relative milk yield, index повноцiнностi lactation, parameters of the required type, part of influence.
Вступ. Розведення сшьськогосподарських тварин за лмями е основним методом удосконалення порщ при чистопородному розведенш. Воно дае змогу зберегти спадковi якост родоначальника i збагатити лшш шляхом нагромадження протягом кшькох поколшь щнно! спадковост та найповшше використовувати для вдосконалення породи видатш якост окремих тварин i перетворювати шдивщуальш особливостi родоначальникiв лiнiй на груповi [7].
Вiдомо, що використання голштинсько! породи мае полiпшувальний вплив на сучасне поголiв'я новостворених молочних порiд. Внесок покращуючо! породи у створенш i полiпшеннi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вiдображаеться у !! генеалогiчнiй структурi, оскiльки переважна частина лшш мае голштинське походження, що дае змогу прослщкувати ефективнiсть використання голштишв як за чистопородного розведення, так i пiд час схрещування iз вiтчизняними породами. Чистопороднi голштинсью буга! мають перевагу за племшною цiннiстю за надоем порiвняно iз плiдниками, якi мають у своему генотип рiзну частку спадковостi голштишв. Тому ощнка тварин рiзних лшш за основними господарськи корисними ознаками е одним iз актуальних питань тдвищення ступеня реалiзацil генетичного потенщалу тварин в конкретних умовах та формування високопродуктивних i рентабельних стад молочно1 худоби [1-3, 8, 9].
Використання нормованого вщхилення для визначення вщповщност певно! групи тварин параметрам бажаного типу дае можливють ощнити ефективнiсть застосування будь-якого селекцшного прийому. Усi селекцiйно-генетичш прийоми (в тому числi селекцшна робота з лiнiями) е ефективними для створення високопродуктивного стада, тому що дозволяють наблизити господарсько корисш ознаки корiв виробничо! групи до параметрiв бажаного типу, тобто до тварин селекцшного ядра [4].
Метою дослвджень було вивчення показниюв молочно! продуктивноси корiв украшсько! чорно-рябо! молочно! породи рiзних лшш голштинського походження та !х вщповщшсть параметрам бажаного типу в умовах Прикарпаття.
Матер1ал i методи. Дослщження проведенi у стадi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племзаводу "Ямниця" Тисменицького району 1вано-Франкiвсько! области Для проведення дослiдження було сфомовано групи корiв рiзних лiнiй голштинського походження, в яких вивчали молочну продуктившсть за такими показниками: надш молока за 305 днiв (не менше 240 днiв), вмiст жиру в молощ та кiлькiсть молочного жиру. За першу лактацш у корiв визначали також вiдносну молочшсть шляхом дiлення 4 %-ного за вмютом жиру молока, на 100 кг живо! маси, а також шдекс повнощнноси лактацi! (1ПЛ) за формулою В.Б.Веселовського:
242
„ Фaкmuчнuй нaдiй 3a лaкmaцiю , кг
1ПЛ =-----x 100 %
Buщuй дoбoeuй нaдiй x юль^^ь дмв лaкmaцiï
Пapaметpи бажаного типу твapин визначали за методикою А. П. Полковниковой iз спiвaвтopaми [6] за вщхиленням 0,7 g вщ сеpедньoгo значення молочного жиpу за дослщжувану лaктaцiю, яка узгоджуеться iз зaкoнoмipнoстями нopмaльнoгo poзпoдiлу [10]. До бажаного типу вщносили твapини, яю пеpевaжaли за зазначеною ознакою >М±0,7 g.
Бioметpичне oпpaцювaння oдеpжaних даних доведено за методикою М. О. Плохшського [5] на пеpсoнaльнoму кoмп'ютеpi з викopистaнням пpoгpaмнoгo забезпечення Mkrosoft Excel. Результати вважали статистично дoстoвipними, якщо Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***).
Результати дослiджень. Результати наших дoслiджень показали (табл. 1), що за I лактацш нaйбiльший нaдiй молока та кшькють молочного жиpу oтpимaнo вiд кopiв лiнiï Вaлiaнтa, а найменший - вщ кopiв лiнiï С.Т.Poкiтa. Piзниця за цими показниками мiж ними складала вiдпoвiднo 2867,2 i 106,0 кг ^и Р<0,001. За надоем i кшькктю молочного жиpу пеpвiстки лiнiï С.Т.Poкiтa поступалися poвесницям лшш Хaнoвеpa на 2767,9 i 102,9, Kaвaлеpa -на 2419,4 i 89,5, Собака - на 1614,9 i 63,1, Чiфa - на 1297,5 i 47,3 та Елевейшна - на 1177,8 i 45,1 кг вщповщно ^и Р<0,001 у вЫх випадках. Вмiст жиpу в молощ за пеpшу лaтaцiю знаходився в межах 3,73-3,80 %. Найвищим вш був у кopiв лши Стapбaкa. Вони пеpевaжaли за цим показником пеpвiстoк лiнiй Чiфa, Kaвaлеpa i Вaлiaнтa на 0,07 (Р<0,001), Хaнoвеpa - на 0,06 (Р<0,001), Белла i С.Т.Poкiтa - на 0,04 % (Р<0,01).
Вищими показниками вiднoснoï мoлoчнoстi хapaктеpизувaлися пеpвiстки лшш Kaвaлеpa, Хaнoвеpa i Вaлiaнтa. За цим показником кopoви лiнiй С.Т.Рокгга, Белла, Чiфa, Елевейшна i Стapбaкa поступалися poвесницям лiнiï Kaвaлеpa вщповщно на 345,8 (Р<0,001), 247,0 (Р<0,001), 140,1 (Р<0,001), 116,0 (Р<0,01) i 91,4 кг (Р<0,05). Найнижчим шдексом пoвнoцiннoстi лактаци вiдзнaчaлися кopoви лши Вaлiaнтa. Вони поступалися за цим показником пеpвiсткaм лiнiй Kaвaлеpa i Стapбaкa на 6,8 (Р<0,001), Чiфa - на 4,8 (Р<0,001), Хaнoвеpa - на 4,6 (Р<0,001) та С.Т.Рокгга - на 3,7 % (Р<0,01).
За II лактацш за показниками молочное' пpoдуктивнoстi кopoви дослщжуваних лГнГй значно вiдpiзнялися мГж собою. Так, найвищий нaдiй молока за цю лaктaцiю був у кopiв лiнiï Хaнoвеpa. Вони пеpевaжaли за названим показником poвесниць лiнiï С.Т.Рокгга на 2442,3, Белла - на 1898,1, Елевейшна - на 1349,5, Чiфa - на 975,2 та Вaлiaнтa - на 806,7, а за кшькктю молочного ж^у - вщповщно на 87,9; 65,8; 50,7; 34,0 та 38,4 кг ^и Р<0,001 у вах випадках. За вмктом жиpу в молощ кopoви лiнiï Белла пеpевaжaли твapин лши Вaлiaнтa на 0,24, Хaнoвеpa - на 0,10, Елевейшна - на 0,008 та Чiфa - на 0,06 % ^и Р<0,001 у вЫх випадках.
Слщ вiдзнaчити, що у кopiв лiнiï Вaлiaнтa 1650414 показники мoлoчнoï пpoдуктивнoстi за II лактацш пopiвнянo з пеpшoю знизилися: надш молока - на 916,2 кг (Р<0,001), вмкт жиpу - на 0,16 % (Р<0,001) та кшьккть молочного жиpу - на 43,9 кг (Р<0,001).
243
244
Найвищим надоем за III лактацш характеризувалися корови лши Старбака, а найнижчим - тварини лши С.Т.Рокгга. Рiзниця за даним показником мiж коровами вказаних лшш складала 2480,3 (Р<0,001), а мiж тваринами лши Старбака та лшш Белла, Елевейшна, Чiфа, Валiанта i Кавалера -2119,1 (Р<0,001), 1733,1 (Р<0,001), 1095,6 (р<0,001), 1089,1 (Р<0,001) i 963,2 кг вщповщно. За вмктом жиру кращими виявилися корови лшш Белла, С.Т.Рокгга, Елевейшна, Чiфа i Старбака, а пршими - тварини лiнiй Хановера i Валiанта. За цим показником корови лши Белла переважали росесниць лшш Хановера i Валiанта на 0,19 (Р<0,001).
Найвища кiлькiсть молочного жиру спостер^алася у корiв лши Старбака. За цим показником вони переважали ровесниць лшш С.Т.Рокгга на 92,8 (Р<0,001), Белла - на 78,2 (Р<0,001), Елевейшна - на 64,8 (Р<0,001), Вашанта - на 51,4 (Р<0,001), Чiфа - на 41,8 (Р<0,001), Кавалера - на
40.0 (Р<0,05) та Хановера - на 39,3 кг (Р<0,001).
За кращу лактацiю нижчими показниками надою i кiлькостi молочного жиру вщзначалися корови лшш С.Т.Рокгга, Белла i Елевейшна. Назваш показники у них складали вiдповiдно 5428,6; 5861,3 i 6433,9 кг молока та 206,1; 222,6 i 242,0 кг молочного жиру. Тварини лши С.Т.Рокгга за надоем поступалися ровесницям лшш Хановера на 1995,1 (Р<0,001), Валiанта - на 1994,8 (Р<0,001), Старбака - на 1952,0 (Р<0,001), Кавалера - на 1831,5 (Р<0,001) i Чiфа - на 1539,5 кг (Р<0,001), а за кшькктю молочного жиру - вщповщно на
70.1 (Р<0,001), 68,0 (Р<0,001), 71,4 (Р<0,001), 65,3 (Р<0,001) i 53,6 кг (Р<0,001). Вмкт жиру в молоцi за кращу лактацш коливався вщ 3,69 (лмя Валiанта) до 3,80 % (лшя Белла i С.Т.Рокiта). За цим показником першi поступалися останнiм на 0,11 % (Р<0,001). Вiрогiдна рiзниця за вмiстом жиру також спостер^алася i мiж коровами лши Валiанта та лiнiй Елевейшна i Старбака -0,07 (Р<0,001), Кавалера - 0,05 (Р<0,01), Чiфа - 0,04 % (Р<0,01). Найвищим показником середнього вжу досягнення найвищих надо!в характеризувалися тварини лши С.Т.Роюта, а найнижчим - корови лши Валiанта. Рiзниця мiж якими за цим показником складала 2,66 лактаци (Р<0,001). Тварини лши С.Т.Рокгга за вищезгадуваним показником переважали корiв лiнiй Хановера на 2,48 (Р<0,001), Кавалера - на 2,45 (Р<0,001), Старбака - на 1,69 (Р<0,001), Елевейшна - на 1,64 (Р<0,001), Чiфа - на 1,55 (Р<0,001) та Белла - на 1,02 лактаци при Р<0,001 у вах випадках.
Аналiз вщповщност показникiв молочно! продуктивностi корiв рiзних лiнiй параметрам бажаного типу показав (табл. 2), що за I лактацш найбшьшою ця вщповщшсть була у тварин лши Валiанта i Хановера. Вони поступлися бажаному типу за надоем i кiлькiстю молочного жиру вщповщно на 656,6 i 26,5 та 755,8 i 29,6 кг при Р<0,001 у вЫх випадках. За цими показниками найбшьшу рiзницю з параметрами бажаного типу мали корови лiнiй С.Т.Рокiта i Белла -вiдповiдно 3523,7 i 3010,9 кг молока i 132,5 i 113,4 кг молочного жиру при Р<0,001 у всiх випадках.
245
Hayкoeuй eicнuк ЛHУBМБT meui C.3. fжuцькoгo
1б № З (60) 4acmuna З, 2014
246
За II лактацш найбшьшою вщповщшстю параметрам бажаного типу за показниками молочно! продуктивност характеризувалися корови лши Хановера, Кавалера i Старбака. Вони за надоем поступалися бажаним параметрам вщповщно на 820,7; 1078,5 i 1182,9 кг молока i на 33,2; 38,8 i 41,3 кг молочного жиру.
За III лактацiю до бажаних параметрiв найбшьше наближалися показники молочно! продуктивностi корiв лiнi! Старбака з рiзницею за надоем 500,2 кг та молочного жиру - 16,4 кг при Р<0,001 в обох випадках. За кращу лактацш меншою рiзницею з параметрами бажаного типу характеризувалися корови лшш Хановера, Валiанта, Старбака i Кавалера. У корiв названих лшш рiзниця за надоем складала вщповщно 1487,2; 1487,5; 1530,3 i 1650,8 кг, а за кшькктю молочного жиру - 58,6; 60,7; 57,3 i 63,4 кг при Р<0,001 у вЫх випадках.
За вмiстом жиру за I лактацш вимогам тварин бажаного типу вщповщали корови лшш Елевейшна, Белла i С.Т.Рокiта. Останш переважали бажанi параметри на 0,04 % (Р<0,001). За цими показником за II лактацш кращу вщповщшсть бажаним параметрам мали тварини лшш Чiфа, Кавалера, С.Т.Рокiта, Белла i Старбака. Корови двох останнiх лшш переважали бажаний параметр вмкту жиру вщповщно на 0,06 i 0,05% (Р<0,001), а тварини лiнi! Валiанта поступалися йому на 0,18% (Р<0,001). За III лактацiю нижчим вмктом жиру вiд бажаних параметрiв вщзначалися корови лiнiй Хановера i Валiанта -на 0,13% (Р<0,001). За кращу лактацш цей показник вщповщав бажаним параметрам у корiв лшш Елевейшна i Старбака, а у тварин лшш Белла та С.Т.Рокгга - перевищував !х на 0,04% (Р<0,001).
Отже, за дослiджуванi лактаци найбiльше параметрам тварин бажаного типу за молочною продутивнiстю вiдповiдали корови лшш Хановера, Кавалера, Валiанта i Старбака.
Встановлено, що лiнiйна належшсть тварин мала значний вiрогiдний вплив на !х молочну продуктивнiсть (табл. 3).
Таблиця 3
Частка впливу лшшно'1 належност на молочну продуктившсть кор1в
Показник Частка впливу, % Показник Частка впливу, %
1 лактащя, п=1091 3 лактащя, п=737
Надш 37,24 Надш 31,14
Вм1ст жиру в молощ 3,39 Вм1ст жиру в молощ 30,89
Кшьшсть молочного жиру 36,27 Кшьшсть молочного жиру 29,19
Вшносна молочшсть 18,89 Краща лактащя, п=1091
ШЛ 4,30 Середнш в1к досягнення найвищих надо!в 15,31
2 лактащя, п=918
Надш 27,57 Надш 9,27
Вм1ст жиру в молощ 22,62 Вм1ст жиру в молощ 16,58
Кшьшсть молочного жиру 26,75 Кшьшсть молочного жиру 15,31
Прим1тка. У вах випадках в1ропдно при Р<0,001.
247
Частка впливу лши на надш залежно вщ лактаци коливалася вщ 9,27 до 37,24 %, на вмкт жиру в молощ - вщ 3,39 до 30,89 та на кшькють молочного жиру - вщ 15,31 до 36,27 %, а на вщносну молочшсть i середнш вж досягнення найвищих надо!в становила 18,89 i 15,31 % вiдповiдно.
Висновки. 1. Найвищими надоями та кiлькiстю молочного жиру за дослiджуванi лактаци характеризувалися корови лшш Хановера, Валiанта, Старбака та Кавалера, а найнижчими - лши С.Т.Рокгга i Белла.
2. Вмют жиру в молощ корiв дослiджуваних лiнiй знаходився в межах 3,57-3,81 %. Найвищим вш був у корiв лiнiй Белла, Старбака та С.Т.Рокгга, а найнижчим - у тварин лши Валiанта.
3. За дослщжуваш лактаци найбшьше параметрам тварин бажаного типу за молочною продутившстю вщповщали корови лшш Хановера, Кавалера, Валiанта i Старбака.
4. Частка впливу лши на молочну продуктившсть корГв залежно вщ лактаци та показника знаходилася в межах 3,39-37,24 %.
Перспективи подальших досл1джень. У подальшому буде вивчено молочну продуктившсть корГв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, одержаних вщ рГзних буга!в.
Л1тература
1.Гиль М. I. ПорГвняльний аналiз голштинсько! худоби рГзних заводських лшш за молочною продуктивною в умовах АТЗТ "Агро-союз" Дншропетровсько! областi / М. I. Гиль, I. А. Галушко // Вкник аграрно! науки Причорномор'я / Микола!вський державний аграрний унiверситет. - Микола!в, 2006. - Вип. 2(34). - С. 151-156.
2.Клопенко Н. I. Ефектившсть використання генофонду голштинсько! породи / Н. I. Клопенко // Технолопя виробництва i переробки продукци тваринництва : з6Грн. наук. праць. - Бша Церква, 2011. - Вип. 6(88). - С. 75-78.
3.Крш О. М. Динамжа хГмГчного складу молока корГв рГзних лшш укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / О. М. Крш, G. I. Федорович // Науковий вкник ЛНУВМБТ ¡м. С. З. Гжицького. - Т. 14, № 2 (52). Ч. 2. - ЛьвГв, 2012. - С. 247-251.
4.Пелехатий М. С. Концепщя бажаного типу та !! використання при створенш високопродуктивного заводського стада молочно! худоби / М. С. Пелехатий, Л. М. Пщдубна // Вкник Житомирського нащонал. агроекол. ун-ту : наук.-теоретич. з6Грн. - Житомир, 2012. - № 1(30), Т. 1. - С. 238-247.
5.Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
6.Полковникова А. П. Методические рекомендации по управлению селекционным процессом в стадах и породном массиве крупного рогатого скота / Полковникова А. П., Фролов М. М., Мальцев А. С. - Харьков: НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР, 1987. - 40 с.
7.0рацький Й. З. Робота з лмями в сучасних умовах / Й. З. Орацький // Розведення i генетика тварин. - К.: Аграр. наука, 2005. - Вип. 38. - С. 74-77.
8.Ставецька Р. Молочна продуктившсть укра!нсько! чорно-рябо! худоби:
248
селекцшш особливост / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни. - 2011. - №11. - С. 18-22.
9.Ставецька Р. Полшшуючий вплив голштинсько! породи / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни. - 2011. - №5. - С. 26-30.
10. Филипченко Ю. А. Изменчивость и методы ее изучения / Ю. А. Филипченко. - 5-е изд. - М.: Наука, 1978. - 238 с.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С. Г.
249
