CC BY
6ко-эластичные свойства РЖ (Е) у больных ХГП различной степени тяжести достоверных отличий не имеет (р>0,05).
Сравнительный анализ исследуемых параметров вязкоупругости у больных с ХГП I, I-II степени с таковыми у лиц со здоровым пародонтом, ХКГ и ХГП начальной - I, I степени свидетельствует о том, что все изучаемые
показатели межфазной реологии (аь bi, a2, b2) у больных ХГП I, I-II степени достоверно отличаются от таковых у лиц со здоровым пародонтом (соответственно, на 12,9; 27,4; 44,0 и 64,4%, р<0,05). Подобная закономерность отличий, только в меньшей степени, отмечена при сопоставлении данных параметров у больных ХГП I, I-II степени с таковыми у больных ХКГ (соответственно, на 8,6; 15,1; 27,0 и 36,4%, р<0,05). Что касается результатов сравнения исследуемых реологических параметров у больных ХГП различной степени тяжести, то следует отметить, что значения показателей вязкости (a2 и b2) также имеют достоверные отличия, а именно: коэффициент , a2 на 12,2% выше такового у пациентов с более выраженной степенью поражения пародонта, b2 - на 18,5 % ниже (р<0,05). Показатель, отвечающий за вязко-эластичные свойства РЖ (Е) у больных ХГП различной степени тяжести достоверных отличий не имеет (р>0,05).
Таким образом, результаты сравнительного анализа реологических параметров РЖ у пациентов с различным по степени тяжести поражением пародон-та указывает на более глубокие изменения ее сурфак-тантных свойств параллельно утяжелению патологического процесса в тканях пародонта, что представляется перспективным для разработки методов более точной диагностики и контроля эффективности лечения.
Список литературы
1. Sreebny L. M. Saliva in health and disease: an appraisal and update // Int. Dent. J. - 2000 - Vol.50, №3 - P.140-161.
2. Nagler R.M., Reznick A.Z. Antioxidant profile of human saliva and its biological significance // Harefuah. - 2001. - Vol.140, №1 -Р.12-15.
3. Amaechi В. T., Higham S. M. Eroded enamel lesion remin-eralization by saliva as a possible factor in the site-specificity of human dental erosion // Arch.Oral.Biol. - 2001. - Vol.46, №8 - Р.697-703.
4. Sheen S., Banfield N., Addy M. The propensity of individual saliva to cause extrinsic staining in vitro-a developmental method // J. Dental - 2001- Vol.29, №2 - P.99-102.
5. Wh Q., Yang M., Zhong D. Antibacterial activity of his-tidinerich polypeptides in human parotid saliva // Zhonghua. Kou. Qiang. Yi. Xue. Za. Zhi. - 1997 - Vol.32, №6 - P.356-359.
6. Hnmphrey S. P., Williamson R. T. A reliew of saliva : normal composition, flow and function // J. Prosthet. Dent. - 2001 - Vol.85, №2 - Р.162-169.
7. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. Боровский, В. Леонтьев - М.: Медицина, 1991. - 304с.
8. Быков В. Л. Функциональная морфология эпителиального барьера слизистой оболочки полости рта / В. Л. Быков // Стоматология. - 1997. - №3. - С.12-17.
9. Mandel I. D. The function of saliva // J. Dent. Res. - 1987. -Vol.66, Febr. - Р.623-627.
10. Галиулина М. В. Гомеостаз в системе эмаль зубов-слюна / М. В. Галиулина, В. К. Леонтьев // Стоматология. - 1990. -Т.69, №2. - С.4-5.
11. Пешкова Л. В. Содержание белка и рН в слюне человека в норме и при некоторых стоматологических заболеваниях/ Л. В. Пешкова, В. Е. Скляр // Стоматология. - 1982. - №2. - С.12-14.
12. Значение биохимического состава слюны в профилактике стоматологических заболеваний / Л. В. Ларионова, Т. П. Тана-накина, Е. Д. Андросов, К. М. Рыбалка // Украшський медичний альманах. - 2003. - Т.6, №1. - С. 53-55.
13. Чучмай Г. С. Реакция смешанной слюны человека в зависимости от состояния зубочелюстной системы/ Г. С. Чучмай, В. В. Пинчук, Л. Д. Чучмай // Фундаментальные проблемы гастроэнтерологии. Тезисы докладов XII всесоюзной конференции. -Львов,1977. - С. 92-93.
14. Кодола Н. А. Микроэлементы в профилактике кариеса зубов / Н. А. Кодола. - К.: Здоров'я, 1979. - 160 с.
15. Структурные свойства смешанной слюны у лиц с ранними формами воспалительных заболеваний пародонта / В. К. Леонтьев, М. В. Галиулина, И. В. Ганзина [и др.] // Стоматология. -2003.- №4. - С. 32-33.
16. Помойницький В. Г. Динамжа показниюв кальцш-фосфорного обмшу в ротовш рщиш у хворих на генералiзований па-родонти за умов стимульовано! салiвацii /В. Г. Помойницький, О. О. Фастовець // Медичш перспективи. - 2002. - Т.УП, №3. - С. 96-99.
17. Аналитические подходы к изучению показателей метаболизма в ротовой жидкости: Учебное пособие / под ред. Ф. Н. Гиль-мияровой. - М.: Издательство "Известия", 2006. - 312с.
18. Мельничук Г. М. Змши мшерального складу слини при захворюваннях пародонту / Г. М. Мельничук // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2003. - Вип. 5. - С. 63-64.
19. Леонтьев В. К. О комплексном изучении состава слюны / В. К.Леонтьев, В. Г. Сунцов // Экспериментальные исследования в стоматологии (Материалы межинститутской конференции). -Пермь, 1972. - С.114-117.
20. Леонтьев В. К. О мицеллярном состоянии слюны / В. К. Леонтьев, М. В. Галиулина // Стоматология. - 1991. - №5. - С. 17-20.
21. Денисов А. Б. Муцины слюны / А. Б. Денисов // Стоматолог. - 2006. - №7. - С. 30-36.
22. Ярова С. П. Динамическая межфазная тензиометрия ротовой жидкости у больных генерализованным пародонтитом с сопутствующей патологией и без нее / С. П. Ярова, В. В. Саноян // сник стоматологи. - 2009. - №1. - С. 33-37.
Поступила 19.11.12.
УДК : 616:314 - 616.89-008.454
Л. Х. Дурягта, к. мед. н., В. А. Вербенко, к. мед. н.
ДУ «Кримський медичний ушверситет 1м. С. I. Георпевського»
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ХВОРИХ П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНО! ТЕРАП11 I ПРО Ф1ЛАКТИКИ ЗАХВ ОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА
Запальш захворювання пародонта займають друге мiсце за своею поширетстю серед стоматологiчних захворювань тсля карiесу зубiв. До^джували психологiчт особливостi пацiентiв протягом i тсля проведення комплексноI терапп та профилактики захворювань пародонту та слизовоЧ обо-лонки.
Ключовi слова: захворювання пародонту, психiчний стан, комплексна тератя
Л. Х. Дурягина, к. мед. н., В. A. Вербенко, д. мед. н.
ГУ «Крымский медицинский университет им. С. И. Георгиевского»
ИССЛЕДОВАНИЕ ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ ПРОВЕДЕНИЯ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ И ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА
Воспалительные заболевания пародонта занимают второе место по своей распространенности среди стоматологических заболеваний после кариеса зубов. Исследовали психологические особенности пациентов в течение и после проведения комплексной терапии и профилактики заболеваний пародонта и слизистой оболочки.
Ключевые слова: заболевания пародонта, психологическое состояние, комплексная терапия.
L. H. Duryagina, V. A. Verbenko
SE «Crimean state medical university named after S. I. Georgievsky»
RESEARCH OF PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF PATIENTS AFTER CARRYING OUT OF COMPLEX THERAPY AND PROPHYLAXIS OF PERIODONTIUM DISEASES AND MUCOUS MEMBRANE OF AN ORAL CAVITY
The problem of psychogenic disorders is one of the most actual for the theory and practice of modern medicine. Quite often disorders of affective sphere are the main cause of patients' address to doctors - internist, including dentists. Undistinguished psycho-genies often lead to inadequate symptomatic therapy, which as a rule is inefficient. That is why studying of the patients ' psychological status is actual.
Material and methods. Interrogation of all examined 562 persons by method ММР1 - of reduced variant SMiL is spent. All examined patients have been divided into groups on WHO classification: 25-34 years, 35-44 years for comparison of clinical current of periodontium diseases at combination with depressive disorders (114 patients) and without concomitant pathology (92 patients). Patients of the basic and comparative group were comparison on age and sex.
Results of correction of the psychological status of patients with simultaneous injuries of periodontium tissues and a mucous membrane of an oral cavity proceeding on the background of depressive disorders were estimated on indicators of tests of Izenke, Spilberger and Hamilton in confrontation with comparison group. Questionnaire SF-36 for an estimation of patients' life quality of the basic group used.
Results. Results of a questionnaire of investigated patients on the Izenke's test characterized by essential changes of the person's psychological structure. A level of openness in patients of the basic group has risen after the spent treatment in most cases that testified about trust to the doctor. Essential decrease in an indicator of Hamilton's scale in all patients of basic groups pays attention. Thus average values of this scale after treatment fluctuated within norm (from 7±0,06 to 8,5±0,18 points), and testified about absence of depression in patients of these groups. At the same time degree of depressive experiences in patients of group of comparison was high (from 11,2 to 15,3 points) that testified about inefficiency of the traditional approach to treatment and prophylaxis of stomatologic diseases at this category ofpatients.
Use of the standardized methods of estimation of life quality opens wide opportunities not only for monitoring of patients' psychological state, but also definitions of efficacy of the chosen strategy of treatment according to authors' opinion. We think that the given aspect is especially important for patients with stomatologic pathology attended by high degree of depressive experiences. The received results of repeated testing of this research group on Izenke and Spilberger testified about decrease in display of anxiety, aggressivity in relation to themselves, apathy, still had certain level of constructive anxiety, which is necessary for overcoming of obstacles and the decision of personal problems. Meanwhile, there are no practically changes of indicators of anxiety (personal and reactive), psychosis and «extra -introversion» in comparison group after the spent treatment. Causes anxiety and necessity of the reference of attention to these patients from psychologists and possibility of the decision of questions on prescription of medicines of corresponding group of preparations.
Results of psychological examination after patients' treatment of the basic group testify about considerable improvement of their quality of life on all components that is on all scales SF - 36. Thus, correction of a psychological condition of the patients from basic group by means of a preparation of "Tsitalopram" and carrying out of psychotherapy with development of complex autogenous trainings promoted to authentic improvement of all indicators of research of a psycho-emotional state (Hamilton's, Izenke's, Spilberger's questionnaire, SF-36 questionnaire). On results of research - patients with simultaneous disturbance of periodontium tissues and oral cavity mucous membrane in a combination with depression make up group of risk of occurrence of emotionally-negative experiences (increase of anxiety, deepening of depressive experiences), creating in patients an unfavorable emotional background, which in a combination with depression promotes to deepening of anxity-depressive pattern demanding of medicamentous correction. Conclusions. 1. Patients with simultaneous injury of periodontium tissues and oral cavity mucous membrane in a combination with depression make up group of risk of occurrence of emotionally-negative experiences.
2. Correction of a psychological condition of the patients' basic group by means of a preparation of "Tsitalopram " and carrying out of psychotherapy with development of complex autogenous trainings promoted to authentic improvement of all indicators of research of a psycho-emotional state.
3. High degree of efficacy of treatment and prophylaxis of pe-riodontium diseases and oral cavity mucous membrane in a combination with depression is caused by purposeful influence on one of mechanisms of development of the basic stomatologic diseases: change of a psychoemotional state.
Key words: periodontium diseases, mental state, complex therapy.
Запальш захворювання пародонту i сьогодш про-довжують залишатися найбшьш масовими [5,11,13,14], розповсюдженими захворюваннями до-рослого населення, яю серйозно впливають на стан його здоров'я, знижують його працездатшсть i якють. За даними Всесвггньо! Оргашзацп Охорони Здоров'я поширенють запальних захворювань пародонту в оаб тсля 40 роив перевищуе 95 % [8, 9,11] i е основною причиною втрати зубiв у вщ 40-65 роюв. В джерелах лиератури данш лшування хворих i3 одночасним ураженнями тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота, поеднаних з депресивними розлада-ми одиничш[4, 6]. Вивчено психолопчний стан паще-нпв тсля комплексного л^вання, що було нами розроблено.
Матерiали та методи до^дження. Обсте-
ження проводили на протязi 2004-2007 року на базi кафедри терапевтично! стоматологи ДУ «Кримський медичний ушверситет iменi С. I. Георпевського» i мь сько! стоматолопчно! полшлшки м. Сiмферополь, а також вщдшення неврозiв мiського психо-неврологiчного диспансеру з приводу хвороб тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота . Всього обстежено 542 особи вшом вщ 16 до 44 роюв. Жшок було 360, чоловшв - 182. Розподiл пацieнтiв зпдно дано! вшово! перюдизацп було наступним: юнацького вiку (17-21 рiк юнаки, 16-20 роюв дiвчата), I перюд зрiлого вiку (22-35 рокiв чоловши, 21-35 ро-кiв жiнки), II перюд зршого вiку (36-60 роюв чоловь ки, 36-55 рокiв жшки). Враховуючи те, що в наших дослщженнях були вiдсутнi пацieнти линього та по-хилого вiку, щ вiковi категорп ми не видшяли.
Для порiвняння клiнiчного перебiгу захворювань пародонта при поeднаннi з депресивними розладами (114 хворих) i без супутньо! патологи (92 пацieнта) вс обстеженi були подiленi на групи за класифiкацieю ВООЗ: 25-34 роки, 35-44 роки. Основна та порiвняль-на групи були репрезентативш за вшом i статтю.
З урахуванням даних лиератури [2,10] про вплив особливостей емоцшно! сфери, стану напруженосп та слабко! емоцшно! стабiльностi у виникненш стомато-логiчних захворювань паралельно з етдемюлопчним стоматологiчним обстеженням, проведено опитування уах 562 осiб за методикою ММР1 - скороченого варь анту СМiЛ. При цьому враховували розподш параме-трiв, серед яких важливе дiагностичне значення мали: загальний рiвень профiлю особистостi, наявнiсть т-кових значень шкал та !х поеднання.
Результати корекцп психологiчного статусу хворих iз одночасним ураженнями тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота, поеднаних з де-пресивними розладами, ощнювали за показниками те-спв Айзенка, Спiлбергера та Гамiльтона.
Результати до^дження. Вщомо, що хвороба впливае не тшьки на фiзичний стан людини, але й на психолопю його поведiнки, емоцiйнi реакцп, часто змшюючи його мiсце i роль в сощальному життi [1, 4, 6, 14]. Тому ефективна допомога хворому неможлива без всебiчного вивчення цих прояв. В цьому зв'язку нами проведено тестування за опитувальником БГ-36 для ощнки якостi життя пащенпв дослщно! групи. Враховуючи незадоволенють ефективнiстю лiкування переважно! бiльшостi хворих групи порiвняння, за ре-комендащею психолога, зазначене тестування у ще! групи пацiентiв ми не проводили.
Аналiз отриманих результатiв виявив достовiрне (р<0,001) покращення показникiв психологiчного статусу хворих основно! групи i в той самий час - недо-стовiрне групи порiвняння.
Суттевими змшами психолопчно! структури особистостей характеризувались результати опитува-льника дослщжуваних хворих за тестом Айзенка. Слщ вiдмiтити, що респонденти як основно!, так i порiвня-льно! групи, були вщверп та правдивi в сво!х вiдповi-дях на ствердження (айтеми) опитувальника Айзенка. У бiльшостi випадмв рiвень вiдвертостi у хворих основно! групи тдвищився, що свщчило про довiру до лiкаря. Звертае на увагу iстотне зниження показнимв
опитувальника Гамiльтона в усiх дослщних групах. При цьому середньостатистичнi значення ще! шкали пiсля лiкування коливались в межах норми (вщ 7±0,06 до 8,5 ± 0,18 балiв), що свiдчило про вiдсутнiсть де-пресивного стану у хворих основно! групи. В той же час стутнь депресивних переживань у хворих групи порiвняння був високим (вщ 11,2 до 15,3 балiв), що виходило за межi нормативного розкиду значень, та свiдчило про низьку ефективнiсть традицiйного пiд-ходу до л^вання i профiлактики стоматолопчних захворювань у цiеl категорil пащенпв.
З наведених даних видно, що через 1 рш пiсля комплексного л^вання захворювань пародонту та слизово! оболонки порожнини рота, яке включало проведения 2-х курав протирецидивно! терапil, у хворих основно! групи виявлеш значш достовiрнi змiни (р<0,001) показникiв структури особистосп. Так, у хворих на м'яку лейкоплакю, поеднану з де-пресивним станом, спостерiгали статистично значиме тдвищення рiвня шкали «екстра- та штроверсп» (з 9,31±0,287 до 12±0,19 балiв, при р<0,05). Майже не змiнився рiвень нейротизму: 11,58±0,256 балiв до лi-кування, 12,6±0,09 балiв пiсля лiкування, при достовi-рносп рiзницi показникiв 95%. Набув ютотного зниження показник психотизму: з 9.94±0,218 балiв до 6 ±0,089 балiв. Iдентичнi показники самооцiнки психiч-них станiв за Айзенком у хворих групи порiвняння в процеа традицiйного лiкування практично не змши-лись, (р>0,05) та вiдрiзнялись вщ таких здорових осiб.
Рiвень особисто! тривожносп у хворих основно! групи з м'якою лейкоплакiею, поеднаною з депресив-ним синдромом, пiсля проведення лiкування зменши-вся з 45,92±0,357 до 31±0,4 балiв, реактивно! - з 32,26±0,407 до 22±0,098 балiв ( р<0,001), в той час як у хворих групи порiвняння - з 46,33±0,9 до 42±1,4 ба-лiв i з 32,22±1,1 до 31,6 ±0,6 балiв (р<0,001).
Отже, числовiй показник рiвня шкалi «екстра- та iнтраверсiя » за штерпретащею Айзенка, оцiнений як потенцшнш екстраверт (в основнiй групi) i амбiверт (в групi порiвняння). Шсля проведення лiкувально-профiлактиктичних заходiв у хворих основно! групи в багаторiвневому особистому профiлi спостерiгали нормостенiчнiсть, екстравертнють, допустимi рiвнi тривожностi. В цей же час в грут порiвняння спосте-рiгалась верхня межа норми цих рiвнiв, стан амбiвер-тносп, який був граничним з потенцшною iнтравертi-стю, що е несприятливим результатом л^вання.
Результатами визначення показниюв цих психiч-них станiв тсля проведення лiкувально-профiлактичних заходiв у хворих на хрошчний катаральний гiнгiвiт, по-еднаний з депресивними розладами, були наступними: екстра- та iнтраверсiя - 10±0,06 балiв (проти 7,33±0,09 балiв до лiкування , р <0,05), нейротизм -12 ± 0,7 балiв (проти 10,33±0,4 балiв, р<0,05), психотизм - 6,5±0,03 ба-лiв (проти 9,33 ±0,04 балiв, р<0,05), особистiсна тривож-н1сть - 30±0,683 балiв (проти 49,67±0,768 балiв, р <0,01), ситуативна - 27±0,098 балiв (проти 6,37±0,056 балiв , р <0,01). Отримаш результати повторного тестування цiеl дослщно! групи за Айзенком i Спшбергером свiдчили, що знизились так1 прояви тривожносп, як агресивнiсть по вщношенню до себе, апатiя та залишився певний рi-вень конструктивно! тривожносп, який необхiдний для подолання перешкод i особистiсних про-
50
Вгсник стоматологИ", № 1, 2013
Таблиця
Показники якосп життя хворих основноТ групи iз ураженнями тканин пародонта i СОПР, що поeднанi з депресивними розладами за опитувальником SF-36
Показники якост життя Хвор1 на МЛ, поеднану з ДР п=36 Хвор1 на ХКГ, поеднану з ДР п=24 Хвор1 ГПнач-1ст [ МЛ, поеднаш з ДР п=23 Хвор1 ГП 11ст [ ЧПЛ, поеднаш з ДР п=11
До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лжування До лжування Шсля л жування До лжування Шсля лжування
Ф1зична актившсть(ФА) 90±0,427 95±0,471 87±0,464 93±0,446 72±0,531 91±0,483 65±0,831 87±0,791
р <0,001 <0,001 <0,05 <0,001
Роль бол. ввдчутпв в обме-жеш життедшльност1 (Б) - - - - 86±0,694 22±0,63 84±0,924 25±0,842
р <0,001 <0,001 >0,05 >0,05
Загальне здоров'я(ЗЗ) 64±0,651 96±0,442 64±0,859 95±0,691 62±0,813 82±0,78 57±1,279 85±1,013
р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
Життед1яльшсть, тонус життя(ЖЗ) 72±0,529 98±0,516 69±0,883 94±0,828 55±0,886 81±0,763 52±1,104 78±0,786
р <0,001 <0,001 <0,001 <0,01
Сощальна активнють (СА) 60±0,34 94±0,619 60±0,792 92±0,631 51±0,897 87±0,634 48±0,873 83±0,75
р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
Роль емоц. проблем в об-меженш життед1яльнос-т1(РЕ) 50±0,395 87±0,579 54±0,909 80±0,618 50±0,599 80±0,705 49±0,842 81±1,335
р <0,001 <0,001 <0,001 >0,05
Псих1чне здоров'я(ПЗ) 63±0,554 91±0,589 60±1,097 90±0,524 45±0,75 89±0,811 44±1,07 88±0,889
р <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
блем. Мтж тим, практично вщсутш змши показниюв тривожносп (особиспсно! 1 реактивно!), психотизму 1 «екстра- та штраверсп» у хворих групи пор1вняння тсля проведеного лшування викликае занепокоення та необхщнють звертання уваги на цих пащенпв з1 сторони пспхолопв та, можливо, виршення питань щодо призначення лшарських засоб1в.
Значними змшами полктруктури особиспсного профшю характеризувались результатом дослщження хворих на генерал1зований пародонтит початкового - I ступеню 1 м'яку лейкоплаюю, поеднану з депресив-ними розладами. При цьому р1вень психотизму до-стов1рно знизився на 18,4 %, особистюно! тривожнос-т - на 19,5 %, ситуативно! - на 15,2%, а р1вень «екстра- та штраверсп» нейротизму не шдвищувався, осо-бистюна та реактивна схильнють до тривоги залиша-лась високою. Отже, позитивна динамша показниюв психолопчного стану хворих основно! групи вказува-ла на високу ефективнють корекцп цього стану за до-помогою препарату «Циталопрам».
Шсля л1кування суттевого покращення не набули показники високого ступеня депресивних пережи-вань, яю були на генератазований пародонтит II сту-пеня 1 червоний плескатий лишай, що поеднаш з де-пресивними розладами. Так, показник ситуативно! тривожносп склав 34±0,71 (проти 50,09 ± 1,116 бал1в, р<0,001) 1 знаходився на р1вш пом1рно! тривоги, а особиспсно! - 28±0,638 (проти 39±1,549 бал1в, р<0,001), на р!вш низько! тривоги. Р1вень психотизма, якш до л1кування склав 11,73±0,195 бал1в, тсля л1ку-вання становив 8±0,4 бал1в та з висоюм ступенем вь ропдносп розб1жностей (99,9%) в1др1знявся в1д початкового. Шдвищився р1вень життелюбства за показ-ником «екстра- та 1нтраверс1!». На вщмшу в1д них у хворих групи пор1вняння суттевих змш дослщжува-них показниюв не встановлено 1 середньостатистичш значения р1вня шкал «екстра- та штраверсп» психотима, особиспсно! 1 реактивно! тривожносп було ви-ще допустимо! норми.
Актуальшсть ощнки якосп життя як одного з го-ловних критерпв ефективносп л1кування хворих, на даний час не викликае сумшву. На думку автор1в [6, 10] використання стандартизованих методик оцшки якосп життя розкривае широю можливосп не тшьки для мон1торингу стану пац1ент1в 1 визначення ефекти-вност1 обрано! стратег!! лшування, а й для досягнення лшарем б!льш глибокого уявлення про переживання хворого, його труднощ!в у боротьб! з хворобою, або в адаптацп до життя. На наш погляд, даний аспект особливо важливий для пащеш1в ¿з стоматолопчною па-толог!ею, поеднаною з високим ступенем депресив-них переживань.
Тому, використаний нами психолопчний опиту-вальник БГ-36, знайшов широке застосування для оц!нки якосп життя соматичних хворих. Виб!р дано! методики пов'язаний з тим, що вона дозволяе оцшити суб'ективш уявлення пащента про вплив соматично! патолог!! на !х повсякденне життя по параметрах: фь зична активн!сть, бшь, загальне здоров'я, життездат-н!сть, сощальна активн!сть, роль емоц!йних проблем в обмеженш життед!яльност! та псих!чного здоров'я.
Показники, що отримаш до та тсля л!кування за шкалою БГ-36 в!др!знялись по вс!х параметрах опиту-
вальника (таб.). До л!кування пащенти в!дчували дискомфорт у повсякденнш д!яльност!: захворювання ви-кликало негативний вплив на якють життя пащеш1в як в план! ф!зичного, так ! псих!чного функц!онуван-ня. Пащенти сприймали його як суттевий обмежува-льний фактор в сво!й повсякденнш (сощальнш, про-фес!йн!й, навчальн!й, родиннш тощо) д!яльност!.
Захворювання законом!рно вщбудовувало песи-м!стичний погляд на свш ф!зичний стан (шкала ФА), негативно воображалось на емоц!йно-мотивац!йн!й сфер! (шкала РЕ), знижало загальний ф!зичний, пси-х!чний тонус (шкала ЖЗ), формуючи афективш роз-лади тривожно-депресивного характеру клшчного р!-вня (шкала ПЗ).
Так, якщо ф!зична активн!сть у хворих юнацько-го вшу з м'якою лейкопламею та хрошчним катара-льним г!нг!в!том, що поеднаш з депресивним станом, мала висок! показники за шкалою ФА (вщповщно 90±0,8 ! 87±1,3 бал!в), то у пац!ент!в старшого вшу, як! хворши на генерал!зований пародонтит початкового - I ступеню ! м'яку лейкоплаюю та генерал!зова-ний пародонтит II ступеня ! червоний плескатий лишай спостершали значне зниження показника за да-ною шкалою (в!дпов!дно 72±0,97 ! 65± 0,45 бал!в).
Значною м!рою це впливало ! на емоцшну сферу. При цьому також спостершали аналог!чну тенденц!ю до зниження шкали РЕ (коливання показнику в межах 49±0,43 ! 54±0,89 бал!в) ! шкали ЖЗ (в!дпов!дно 52±0,57! 72±0,89 бал!в).
Бшьш висок! показники за шкалою оцшки психь чного здоров'я у хворих юнацького в!ку (63±2,1 бал!в при м'яко! лейкоплакп ! 60±1,78 бал!в при хрон!чному катаральному г!нг!в!т!) шж в I та II перюдах зр!лого в!ку (в!дпов!дно 45±1,4 ! 44±0,6 бал!в) пов'язан! з вь ковими особливостями, характерними для оаб молодого в!ку. Однак, незважаючи на цей факт, результати за даним показником залишаються низькими.
Звертае на увагу висока оцшка хворими рол! бо-льових в!дчутт!в в обмеженш життедгяльност!: 86 ±0,69 бал!в у хворих на генерал!зований пародонтит початкового - I ступеню ! м'яку лейкоплаюю ! 84±0,95 бал!в генерал!зований пародонтит II ступеня ! червоний плескатий лишай, як! поеднаш з депресивними розладами. На нашу думку дана ситуащя поглиблю-еться наявн!стю астен!!. Вплив захворювання на пси-х!ку ф!з!олог!чну (соматогенну, тобто наявшсть хво-роби), так ! суб'ективну пспхолог!чну складову, що пов'язана з переживаннями пащентом факту хвороби та !! наслщюв (втрата зуб!в, онкозахворювання).
В!дзначен! низьк! параметри впливали на оц!нку пац!ентами свое! сощально! активност! та загального здоров'я . При цьому р!вень сощально! активност! та сощального здоров'я в хворих юнацького в!ку був од-наковим (60±0,9 ! 64±1,3 бал!в при м'як!й лейкоплак!! та 60±0,98 ! 64±0,67 бал!в при хрошчному катаральному г!нг!в!т!), а у хворих I ! II перюду зр!лого в!ку р!-зко зниженим (45±2,1 ! 62±1,2 бал!в при генерал!зова-ним пародонтит! початкового - I ступеню ! м'якою лейкоплаюею, та 44±0,5 ! 57±0,34 бал!в при генерал!-зованому пародонтит! II ступеня ! червоному плеска-тому лишаю).
Результати психолопчного обстеження п!сля л!-кування хворих основно! групи св!дчать про значне
покращення !х якосп життя по уах компонентах, тоб-то по уам шкалам БГ-36. Це вщбувалося за рахунок розширення суб'ективного сприйняття пащентом фь зичних можливостей (шкала ФА). Суттево покращив-ся настрш i тонус життя, зменшився негативний вплив емоцiйного стану на повсякденну дiяльнiсть (шкали ЖЗ i РЕ). Захворювання практично перестало перешкоджати активному спшкуванню (шкала СА).
Отже, пащенти з одночасним ураженням тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота у по-еднаннi з депресивними розладами складають групу ризику виникнення емоцiйно-негативних переживань (пiдвищення тривожносп, поглиблення депресивних переживань). В зв'язку з цим вони мають низький рь вень якостi життя.
Наявшсть стоматологiчних захворювань створю-вали у пащенпв негативний емоцiйний фон, який у поеднанш з депресивними розладами сприяв поглиб-ленню тривожно-депресивного паттерну, що потребуе медикаментозну корекцiю.
Таким чином, корекщя психологiчного стану основно! групи хворих за допомогою «Циталопрам» та проведення психотерапп з освоенням комплексу ви-рив аутогенного тренування сприяло достовiрному покращенню усiх показникiв дослщження психоемо-цiйного стану (опитувальники Гамшьтона, Айзенка, Спiлбергера).
Висока ефективнiсть лшування i профiлактики захворювань пародонта i слизово! оболонки порожнини рота, що поеднанш з депресивними розладами, за нашою думкою, обумовлена цшеспрямованим впливом на один з механiзмiв розвитку основних сто-матолопчних захворювань - змши психоемоцiйного стану (тривожносп, психотизму, iнтровертiйностi).
На основi отриманих результапв можна зробити висновок про позитивну динамшу якостi життя тсля проведення лiкувально-профiлактичного курсу. Пози-тивш змiни виявленi як в плаш покрашення фiзичних можливостей, так i в планi нормалiзацil психiчного функщонування.
Даннi про суб'ективну оцiнку пащентами загаль-ного покращення самовiдчуття доповнюють результата !х об'ективного обстеження, а також дозволяють зробити оптимктичний прогноз дозволяють зробити оптимктичний прогноз вщносно можливостей !х пов-нощнного життя i психосощально! адаптацп.
Висновки. 1. Пащенти з одночасним ураженням тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота у поеднанш з депресивними розладами складають групу ризику виникнення емощйно-негативних переживань.
2. Корекщя психолопчного стану основно! групи хворих за допомогою препарата «Циталопрам» та проведення психотерапп з освоенням комплексу ви-рив аутогенного тренування сприяло достовiрному покращенню уах показнимв дослщження психоемо-цiйного стану.
3. Висока ефектившсть лiкування i профiлактики захворювань пародонта i слизово! оболонки порожнини рота, що поеднанш з депресивними розладами, обумовлена цшеспрямованим впливом на один з ме-ханiзмiв розвитку основних стоматолопчних захворювань - змши психоемощйного стану.
Список лШератури
1. Агишева Н.К. Внутриличностный конфликт и пути его разрешения/ Н.К. Агишева //Укра!нський вюник психоневрологи.
— 2008. — Т. 16 Вип. 2. — С.63-66.
2. Алгоритм диагностики вторичных когнитивных нарушений в амбулаторно-поликлиническом звене / [С. В. Воробьёв, А.П. Коваленко, А.Ю. Емелин, В.Ю Лобзин] // Военно-медицинский журнал. — 2011. — Т. 332, № 6. — С.38-42.
3. Антоненко М.Ю. Новые возможности повышения эффективности гигиенических мероприятий в комплексной профилактике стоматологических заболеваний у лиц молодого возраста / М.Ю. Антоненко, Л.Ф. Сидельникова, М.О. Дудникова //Современная стоматология. — 2011. — №3. — С.95-98
4. Возможности психометрической оценки коморбидных тревожных и депрессивных расстройств (по данным зарубежной литературы)/ [Б.Д. Цыганков, Я.В. Малыгин, Ю.В. Добровольская, А.Н. Ханнанова] //Журнал неврологии и психиатрии. — 2009. — Т. 109, № 6. — С.91-94.
5. Гончарук Л.В. Взаимосвязь воспалительных заболеваний пародонта и соматической патологии / Л.В. Гончарук, К.Н. Ко-сенко, С.Ф. Гончарук //Современная стоматология . — 2011. — №1.
— С.37-39.
6. Депреая як загальномедична проблема/ [М.1. Винник [и др.] //Галицький лшарський вюник. — 2011. — Т. 18, № 3. — С.5-7.
7. Карпенко И.Н. Оценка эффективности комплексного терапевтического лечения больных быстропрогрессирующим паро-донтитом по показателям антиагрегационных свойств эндотелия сосудов и функциональной активности тромбоцитов / И.Н. Карпенко, Н.В. Булкина, Е.В. Понукалина //Российский стоматологический журнал. — 2008. — №3. — С.37-39.
8. Мельничук Г.М. Перспективи профшактики захворювань пародонту на осжш вивчення маркерiв спадково! схильност до виникнення й розвитку генералiзованого пародонтиту та пародонтозу / Г.М. Мельничук, Л.в. Ковальчук, А.М. Пол^н //Современная стоматология . — 2011. — №4. — С.36-40.
9. Павленко О.В. Планування лшувально-профшактично! допомоги хворим на генератзований пародонтит на основi оцшки ризику ураження пародонту / О.В. Павленко, М.Ю. Антоненко, П.В. Сщельников //Современная стоматология. — 2009. — №1. — С. 56-60.
10. Собчик Л.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ/ Л.Н. Собчик . —М. Медицина, 2002. —259 с.
11. Современные представления и размышления о комплексном лечении заболеваний пародонта / [Н. Г. Аболмасов, Н. Н. Аболмасов, П.Н. Гелетин, А. А. Соловьев] //Российский стоматологический журнал. — 2009. — №5. — С.26-32.
12. Шляхи оптимiзацil лшування хворих з патолопею тканин пародонту / I.I. Соколова, Л.О. Печенизька, Т.В. Баглик [та ш-ш^ // Застосування сучасних метсощв дiагностики, лшування та профшактики в стоматологи Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференци стоматолопв. - Ужгород. - 2011. - С.149-151.
13. Gerhard Hetz Терапия заболеваний пародонта по GMG/ Gerhard Hetz //Стоматолог журнал для практикующего стоматолога и зубного техника. — 2005. — № 1-2. — C.39-42.
14. Stark D.E., Hoover J.N. Markers of periodontal disease susceptibility and activity — a review // J. Can. Dent. Assoc. — 1991. — V. 57. — P. 127-129.
Надшшла 11.12.12
