CC BY
5УДК : 616:314 - 616.89-008.454 : 616:001.18
Л. Х. Дурягта, к. мед. н., К. М. Косенко, д. мед. н., ВА. Вербенко, д. мед. н.
Державна установа «Кримський медичний ушверситет iM. С. I. Георпевського»
Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально'1 академп медичних наук Укра'ши»
ЕФЕКТИВН1СТЬ KOMnnEKCHOÏ TEPAniï I ПРО Ф1ЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У В1ДДАЛЕН1 ТЕРМШИ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДАНИМИ ПСИХОЛОГИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦГСНТ1В
Захворювання пародонту - найбшъш поширена стоматоло-г1чна патолог1я i одна з основних причин випадтня зуб1в. Недостатнъо вивчена корелящя психiчного стану i характеру клжчного перебiгу захворюванъ пародонту. Розробле-но комплекте л^вання захворюванъ пародонту, eidrnidm-вана резулътатившстъ в динамщ.
Ключов1 слова: захворювання пародонту, психологiчний стан, комплексна тератя.
Л. Х. Дурягина, К. Н. Косенко, В. А. Вербенко
Государственное учреждение «Крымский медицинский
университет им. С.И. Георгиевского» Государственное учреждение «Институт стоматологии национальной академии медицинских наук Украины»
ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ И ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА В ОТДАЛЕННЫЕ СРОКИ НАБЛЮДЕНИЯ ПО ДАННЫМ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ ПАЦИЕНТОВ
Заболевания пародонта - наиболее распространенная стоматологическая патология и одна из основных причин выпадения зубов. Недостаточно изучена корреляция психического состояния и характера клинического течения заболеваний пародонта. Разработано комплексное лечение заболеваний пародонта, отслежена резулътативностъ в динамике.
Ключевые слова: заболевания пародонта, психологическое состояние, комплексная терапия.
L. Kh. Duryagina, K. N. Kosenko, V. A. Verbenko
State Institution «Crimea State Medical University
named after S.I. Georgievsky» State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine»
THE EFFECTIVENESS OF THE INTEGRATED TREATMENT AND PREVENTION PARODENTIUM DISEASES ACCORDING TO THE PSYCHOLOGICAL PATIENTS' SURVEY IN DISTANT TERMS OF THE INVESTIGATION
ABSTRACT
The inflammatory process of parodentium tissues and mucous membrane of oral cavity are the most widely-spread dentistry disease. According to WHO data the number of people with such diseases increases every year. Therefore it is very actual for nowadays to learn these problems which are connected with these diseases. The difficult forms and the process of burned-out
inflammatory diseases of parodentium are observed when people have unfavorable life situations, stressed circumstances in everyday life. The individual characteristics and psychological human health influence on the conditions of parodentium tissues.
The depressive disorders coerce the immune system, predestine hormone misbalance, lead to the problems with metabolism in tissues and increase the risk of the appearance and development burned-out inflammatory and destructive processes. So that, it is still actual to create the effective schemes of the integrated treatment of the parodentium tissues with taking into consideration the pathological processes of the whole organism. The aim of observing patients with casualty parodentium tissues is to identify the kind, form, severity, character of the disease; to define the general and local etiological and pathogenic factors of disease; to establish the effective insertion of the treatment complex.
Materials and methods. The patients were divided into groups according to WHO classification for making comparison of the clinical course of parodentium diseases with depressive disappointments. The whole patients of the experimental group (186 people) were divided into two groups according to the method of treatment. One group was the main one and the second was the comparative one. 94 patients of the main group had the preventive and curative interventions which were offered by us. In comparison 92 patients had the treatment according to the traditional scheme. For physiological testing it was used a set of psycho diagnostic methods of investigation which includes some tests:
• matrix metalloproteinase inhibitor MMPI;
• the self-assessment scale of the anxiety level (C. D. Spiellberger,1956) which was adapted byYu. L. Khanin (1978);
• personal enquirer (H.J. Eysenk, 1964) which was adapted by M.M. Kabanov and others (1983);
• Gamilton scale was used for the depression level.
Results of the investigation. The patients' investigation after the integrated treatment showed the significant improvement of all factors. It was received the high effect after the treatment and prevention parodentium and mucous membrane of oral cavity while the patients had depressive disorders. To our mind, it can be explained by the influence on one of the mechanisms of the dentistry diseases development: changes of psycho emotional conditions (anxiety, psychotheism, introversion). According to the received results it is possible to make a conclusion about the positive dynamic of the life quality after the therapeutic and preventive course. The positive changes are observed in the way of improvement physical possibilities and also the psychological general mechanisms become normal. The data about patients' positive self-evaluation their own health and well-being completes the results of the objective investigation. It is also allow to make the optimistic prediction about patients' possibilities to have a normal full life in psychosocial conditioning.
Conclusions. The high effectiveness of the main patients group and some concrete time-terms of the investigation confirm the practicability and viability of this new direction in the preventive measures and treatment which are combined with the parodentium tissues. The positive changes are observed in the way of physical abilities and normalization of mental and psychic functioning.
Key words: diseases parodentium, psychological condition, complex therapy.
Вступ. Запальш i запально-дистрофiчнi процеси в тканинах пародонту е найбшьш поширеними серед стоматолопчних захворювань i займають друге мюце тсля карiесу 3y6iB (86% дорослого i 65 % дитячого
© ДурягШа Л. Х., Косенко К. М., Вербенко В. А., 2013.
населення) [2, 3]. Зпдно з даними ВООЗ, кшьюсть людей з такими захворюваннями збшьшуеться з року в рiк. Тому, надзвичайно актуальними е вивчення проблем, пов'язаних з цими захворюваннями [5, 6]. Ведомо, що важкi форми i перебiг дистрофiчно - запа-льних захворювань пародонту спостерiгаються в людей при несприятливих життевих ситуащях, стресах у побутi, на робот та iн. На стан тканин пародонту впливають iндивiдуальнi характеристики, психiчне здоров'я людини [1, 4]. Проведет нами клшчт дос-лщження виявили високу поширенiсть одночасних уражень тканин пародонта i СОПР у оаб з високим рiвнем депресивних переживань, якi не знайшли воображения у сучаснiй лiтературi. При цьому у обсте-жених хворих встановлено ппостешчш риси особис-тост з iстотним пiдвищенням шкал «слабкого» репс-тру за методикою СМИЛ та аналопчне зниження 9-о! шкали вiдносно осiб контрольно! групи. Визначено наявшсть депресивних розладiв за шкалою Гамшьто-на, високого рiвня ситуативно! та особистюно! триво-жностi за Спшбергером, виражено! iнтроверсi! та пси-хотизму за Айзенком. Це вказувало на вплив психо-логiчних особливостей, особиспсних i когнiтивних функцiй хворих на перебш захворювань пародонта та розвиток м'яко! лейкоплакп i червоного плескатого лишаю.
Тому створення нових ефективних схем комплексного лшування хвороб тканин пародонту з ураху-ванням патолопчних процесiв цiлiсного организму продовжуе бути актуальним.
Мета до^дження. Вивчення ефективносп ль кування хворих з сумкними ураженнями тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) у поеднанш з депресивними розладами за показника-ми психолопчного дослiдження у вiддаленi термши спостереження.
Матерiали та методи до^дження. Для дося-гнення поставлено! мети дослщження проведено об-стеження 94 хворих основно! групи тсля л^вально-профшактичного курсу у порiвняннi з 92 хворими, ль кування i профшактику яких здiйснювали традицш-ними методами. Розподш хворих основно! групи був наступним: 36 пащенпв з м'якою лейкоплакiею (МЛ), 24- з хрошчним катаральним гiнгiвiтом ( ХКГ), 23- з генералiзованим пародонтитом початкового-1 ступеня (ГП поч.- I ступеня) i м'якою лейкоплакiею i 11- з ге-нералiзованим пародонтитом II ступеня(ГП II ступеня) i червоним плескатим лишаем (ЧПЛ). В групу по-рiвняння включено: 36 з МЛ, 24- з ХКГ, 22- з ГП поч. - I ступеня i МЛ i 10- з ГП II ступеня i ЧПЛ. Обсте-ження проводили протягом 2004-2009 року.
Методика лшування хворих основно! та порiвня-льно! групи хворих. Загальне патогенетичне лшуван-ня основно! групи хворих тсля консультацп психотерапевта включало: мотиващю здорового способу жит-тя; усунення шюдливих звичок; ращональне харчу-вання; аутотреншг; призначення препаратiв «Цитало-прам» (20 мг 1 раз на добу, протягом 2 мю.), полiвiта-мшний комплекс «Алфавiт» (по 1 табл. 3 рази на день: зранку - бшого кольору, в общ - рожевого, уве-чорi - блакитного, протягом 1 мю.), «Бюкосмовгг Плюс» (по 1 капсулi тсля !ж^ двiчi на добу, протягом 2 мiс.), «Енерiон» (200 мг, по 1 табл. двiчi на добу
протягом 1 Mic.), «Умкалор» (по 20 крап. 3 рази на добу за 30 хв. до ïжi, курсом 7 дшв) попм «Арпнш-цинк» (по 1 капс. 1 раз у день тд час ïжi протягом 3 тижд.).
Мюцеве симптоматичне лiкування захворювань тканин пародонта та cлизовоï оболонки порожнини рота у поеднанш з депресивними розладами передба-чав, в першу чергу, обов'язкове усунення травмуючих факторiв, проведення санацп ротовоï порожнини, замшу неякюних реcтаврацiй та ортопедичних констру-кцiй, проведення профеciйноï ппени порожнини рота та пiдбiр шдив^альних гiгiенiчних заcобiв та мето-дiв. Пiд час лiкування призначали комплексну шдивь дуальну гiгiену порожнини рота, за допомогою зубноï пасти PresiDENT Exlusiv 2 рази на день та зубного ополюкувача PresiDENT Profi 2 рази на день. Шсля проведення патогенетичного лшування, для щоденно-го догляду за ротовою порожниною рекомендували зубну пасту PresiDENT Classic 2 рази на день, зубний ополюкувач PresiDENT Classic Plus, зубну щику PresiDENT Z3, м'яку зубну нитку PresiDENT Mint & Fluor. Уа ппешчш засоби фiрми «BetaFarma S.p.A», Мелан (Iталiя).
Micцеве патогенетичне л^вання захворювань пародонта у хворих оcновноï та порiвнювальноï групи включало: антисептичну обробку порожнини рота препаратом «Октешдол» (полоскання розчином 1:5 протягом 30 сек, 2-3 рази на день); обережне втирання в уражену дшянку ясен гелю «Холюал» декшька хвилин 2-3 рази на добу тсля ïжi та перед сном, протягом 7 дтв; призначали препарат «1мудон» (по 2 табл. 4 рази на день тсля ïжi утримувати в порожниш рота до повного розс-моктування, 20 днiв); за показами - ирурпчне лiкування (розкриття абсцесу, кюретаж, клаптевi операцiï) вибiркове пришлiфування, тимчасове та поcтiйне шинування тощо. При лiкуваннi м'якоï лейкоплакп призначали: ульт-рафонофорез 0,1 % розчину препарату «Галавгг», три-валють процедури 10 хв. курсом - 4 процедури, кожного дня, при штенсивносп озвучування 0,4 Вт/см2; аплша-цiï 3,44 % масляного розчину виамшу А на область дшянок кератозу 3-4 рази на день по 15-20 хв. протягом 2 тиждшв. При лшуванш червоного плескатого лишаю призначали: ш'екцп 0,1 г препарату «Галавп» под елементи ураження, попередньо розчиненого в 2,0 мл стерильного 0,9 % фiзiологiчного розчину, на курс - 3-4 ш'екцп; аплшацп 3,44 % масляного розчину виам^ А на область дшянок кератозу 3-4 рази на день по 15-20 хв. протягом 2 тижшв.
Для проведення психолопчного обстеження було використано блок пcиходiагноcтичних методiв досль дження, що включав ряд теспв:
• стандартизований багатофакторний метод дос-лщження оcобиcтоcтi СМИЛ, що е адаптованим варь антом методики ММР1 i являе собою квалiфiкований метод вивчення оcобиcтicних характеристик та ступеня адаптованосп дослщжуваного в iнтерпретацiï Л.Н. Собчик [авт.];
• шкалу самооцшки рiвня тривожносп Ч.Д. Спи-лбергера (C. D. Spielberger, 1956), адаптовану Ю.Л. Ханшим (1978), який е надiйним та шформативним способом cамооцiнки рiвня тривожносп в даний момент (реактивна тривожшсть як стан) i оcобиcтicноï тривожноcтi (як cтiйка характеристика людини).
• особистюний опитувальник Айзенка (H. J. Eysenck ) 1964 [авт.], адаптований М.М. Кабановим та ствавт. (1983) - для визначення рiвнiв нейротизму, тривожносп, фрустрацп, агресивностi, ригiдностi а також показниюв ектра- та штроверсп;
• Шкалу Гамшьтона [авт.] - для ощнки рiвня депресп.
Статистичну обробку отриманих результатiв проводили використанням програми «MedStat» ДНПП ТОВ «Альфа». Там, де це було необхщно, для ощнки вщмш-ностей результат1в вимрювань використовували t - кри-терш Стьюдента. Вiрогiнiсть вiдмiнностi вважали досто-вiрною при p<0,05.
Результати до^дження. В рамках дослщжен-ня обгрунтованих лiкувально- профiлактичних заходiв при поеднанш стоматолопчно! патологи з депресив-ним станом особливого значения набувае вивчення вщдалених результапв лiкування пацiентiв. Комплексна тератя захворювань тканин пародонта i слизово1 оболонки порожнини рота, поеднаних з депресивними розладами включала диспансерний нагляд з визна-ченням ефективносп лiкування через 1, 2, 3 роки у 94, хворих основно! групи i у 92 - порiвняльноl.
В бiльшостi випадкiв диспансерне спостереження i проведення протирецедивного л^вання у стомато-логiчних пацiентiв, що мали депресивнi розлади, кож-ш пiвроку у хворих на м'яку лейкоплаюю i хронiчний катаральний пнпвп i 3 рази на рш - на генералiзова-ний пародонти, сприяло покращенню результатiв, якi були досягнут безпосередньо пiсля лiкування.
Вщомо,що хвороба впливае не тiльки на фiзич-ний стан людини, але й на психолопю його поведш-ки, емоцiйнi реакцп, часто змшюючи його мiсце i роль в сощальному життi [6]. В цьому зв'язку нами проведено тестування за опитувальником SF-36 для ощнки якосп життя пащенпв досадно! групи. Врахо-вуючи незадоволенiсть ефективнiстю лiкування пере-важно! бiльшостi хворих групи порiвняння, за реко-мендацiею психолога, зазначене тестування у ще! групи пащенпв ми не проводили.
Результати психолопчного тестування наведенi в таблицях 1 та 2. Аналiз отриманих результапв виявив достовiрне покращення багатьох показниюв психоло-гiчного статусу хворих основно! групи i, в той самий час, - недостовiрне групи порiвняння.
Суттевими змiнами психолопчно! структури особистостей характеризувались результати опитува-льника досаджуваних хворих за тестом Айзенка. Слщ вiдмiтити,що респонденти як основно! так i порiвня-льно! групи були вщверп та правдивi в сво!х вiдповi-дях на ствердження (айтеми) опитувальника Айзенка. В бiльшостi випадюв рiвень вiдвертостi у хворих основно! групи тдвищився , що свщчило про довiру до лшаря.
Звертае на увагу iстотне зниження показника шкали Гамiльтона в уах дослiдних групах. При цьому середньостатистичш значення ще! шкали пiсля л^-вання коливались в межах норми (вщ 7,19±0,23 до 8,54±0,365 балiв), та свiдчили про вiдсутнiсть депре-сивного стану у хворих основно! групи. В той же час стутнь депресивних переживань у хворих групи по-рiвняння був високим (вщ 10,46±0,335 до 13,41±0,194 балiв), що виходило за межi нормативного розкиду
значень, та свщчило про неефектившсть традицiйного пiдходу до лшування i профiлактики стоматологiчних захворювань у ще! категорi! пацiентiв.
З наведених даних видно, що через 1 рш тсля комплексного лiкування, що включало проведення 2-х курав противорецедивно! терапi!, у пацiентiв основно! групи виявлет значнi достовiрнi змши показникiв структури особистостi. Так у хворих на м'яку лейкоп-лаюю, поеднану з депресивним станом, спостершали статистично значиме пiдвищення рiвня шкали «екст-ра- iнтроверсi!» (з 9,31±0,287 до 12±0,316 балiв, при Р1<0,001). Майже не змiнився рiвень нейротизму: 11,58±0,256 балiв до лiкування, 12,91±0,299 балiв -пiсля лiкування, при достовiрностi рiзницi показникiв 95%. Набув ктотного зниження показник психотизма: з 9,94±0,218 до 6,05 ±0,51 балiв, при р1<0,001.
Iдентичнi показники самоощнки психiчних ста-нiв за Айзенком у хворих групи порiвняння в процес традицiйного лiкування практично не змшились (р1>0,05) та вiдрiзнялись ввд таких здорових осiб.
Рiвень особиспсно! тривожностi у хворих основно! групи з м'якою лейкоплаюею, поеднаною з депресивним станом, тсля проведення лшування захворю-вання зменшився з 45,92±0,357 до 31,08±0,72 балiв, реактивно! - з 32,26±0,407 до 22,22±0,45 балiв (р1 <0,001), в той час як у хворих групи порiвняння - з 46,33±0,431 до 44,3±0,43 балiв i з 32,22±0,576 до 30,58±0,42 балiв (р1<0,01).
Отже, числовш показник рiвня шкалi «екстра -iнтроверсiя» за iнтерпретацiею Айзенка, ощненш як потенцiйнiй екстраверт (в основнш групи) i амбiверт (в групи порiвняння). Пiсля проведення л^вально-профiлактичних заходiв у хворих основно! групи в полiстуктурi особистiсного профшю спостерiгали но-рмостенiчнiсть, екстраветивнiсть, допустимi рiвнi тривожностi, в той час як у групи порiвняння - верх-ню межу цих рiвнiв, i стан амбiвертностi, граничний з потенщйним iнтровертом, що е несприятливим результатом лшування.
Результати визначення показниюв цих психiчних станiв тсля проведення лшувально-профшактичних заходiв у хворих на хрошчний катаральний гiнгiвiт, поеднаний з депресивними розладами, були наступ-ними: екстра - штроверая - 10±0,262 проти 7,33±0,287 балiв до л^вання, нейротизм -12,04±0,358 проти 10,33±0,274 балiв, психотiзм -6,5±0,35 проти 9,33 ±0,238 балiв, особиспсна тривож-нiсть - 30,37±0,68 проти 49,67±0,768 балiв, ситуативна - 27±0,59 проти 36,37±0,055 балiв з ймовiрнiстю рiзницi показникiв 99,9 %. Отриманi результати повторного тестування ще! дослiдно! групи за Айзенком i Спилбергером свiдчили, що знизились таки прояви тривожносп, як агресившсть по вiдношенню до себе, апапя та залишився певний рiвень конструктивно! тривожносп, який необхщний для подолання перешкод i вирiшення особиспсних проблем. Мiж тим, практично вщсутш змiни показникiв тривожностi (особистiсно! i реактивно!), психотизму i «екстра - ш-троверсi!» у хворих групи порiвняння пiсля проведе-ного л^вання викликае занепокоення та необхщ-шсть звертання уваги на цих пащенпв зi сторони психологiв, та, можливо, вирiшення питань щодо при-значення лшарських засобiв.
Таблиця1
Динамжа показнишв психологiчного стану обстежених хворих основноТ групи за результатами тестш Айзенка, Спiлбергера, Гамiльтона
Основна г рупа хворих
Показники обстежених Хворi на МЛ, поеднану з ДР Хворi на ХКГ, поеднану з ДР Хворi ГП почат. I ст. i МЛ, поеднанi з ДР Хворi ГП II ст. i ЧПЛ, поеднанi з ДР
до лшу- пiсля лжу- до лжу- пiсля лжу- до лiку- пiсля л1ку- до лжу- пiсля л1ку-
вання вання вання вання вання вання вання вання
Шкала вщвертосп 6,28±0,3 44 4,88±0,281 6,83±0, 544 5,5±0,43 5,48±0, 44 3,13±0296 3,82±0, 585 4,09±0,512
р Р>0,05 Р!<0,001 Р <0,01 Р!>0,05 Р >0,05 Рг<0,001 Р <0,05 Р!>0,05
Шкала екстра- 9,31±0,2 12±0,316 7,33±0, 10±0,262 6,7±0,3 9,04±0,262 7,18±0, 11,09±045
штроверсп 87 287 17 501 6
р Р >0,05 Р!<0,001 Р <0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р1<0,001 Р >0,05 Р!<0,001
Шкала нейротизму 11,58±0, 12,91±0,299 10,33±0 12,04±0,35 7,96±0, 9,43±0,34 8,36±0, 9,9±0,414
256 ,274 8 336 65
р Р >0,05 Р!>0,05 Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р!<0,01 Р >0,05
Шкала психотизма 9,94±0,2 18 6,05±0,51 9,33±0, 238 6,5±0,35 10,83±0 ,232 8±0,226 11,73±0 ,195 8±0,404
р Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р1<0,001 Р >0,05 Р!<0,001
Особистюна тривож- 45,92±0, 31,08±0,72 49,67±0 30,37±0,68 48,04±0 34,17±0,48 39±1,54 27,9±0,638
шсть 357 ,768 ,598 9 9
р Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р1<0,001 Р >0,05 Р!<0,001
Ситуативна тривож- 32,36±0, 22,22±0,45 36,37±0 27±0,59 46,43±0 32,04±0,40 50,09±1 34,09±0,70
нiсть 407 ,557 ,697 ,116
р Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р1<0,001 Р >0,05 Р!<0,001
Шкала Гашльтона 11,17±0, 263 7,19±0,23 9,83±0, 293 7,4±0,25 12,26±0 ,413 8±0,231 11,55±0 ,434 8,54±0,365
Р Р >0,05 Р!<0,001 Р >0,05 Р:<0,001 Р Рг<0,001 Р >0,05 Р!<0,001
Примiтка : р- достовiрнiсть рiзницi показникв мiж хворими та практично здоровими особами;
р1- достовiрнiсть рiзницi показникв мiж хворими та практично здоровими особами тсля лжування.
28
"Вiсник стоматологИ", № 3, 2013
Таблиця 2
Динамика показникiв мсихолопчного стану обстежених хворих мор1вмяльмоТ групи за результатами тестш Айзенка, Смшбергера, Гамiльтона
Пор1вняльна група хворих
Показники обстежених Хворi на МЛ, поеднану з ДР Хворi на ХКГ, поеднану з ДР Хворi ГПнач-1ст i МЛ, поеднаш з ДР Хворi ГП 11ст i ЧПЛ, поеднаш з ДР
до лку- пiсля лку- до лжу- пiсля лжу- до лжу- пiсля лжу- до лжу- пiсля лжу-
вання вання вання вання вання вання вання вання
Шкала вiдвертостi 6,5±0,33 2 5,25±0,28 8,33±0, 143 6,5±0,22 5,41±0, 44 5,09±0,353 5,9±0,7 81 4,9±0,657
р - Р!<0,05 - Р:<0,001 - Р!>0,05 - Р! >0,05
Шкала екстра- 8,72±0,2 9,03±0,28 8,17±0, 8,41±0,26 6,77±0, 6,9±0,262 7,8±0,2 8±0,21
штроверсп 78 231 294
р - Р!>0,05 - Р!>0,05 - Р!>0,05 - Р!>0,05
Шкала нейротизму 11,94±0, 261 10,33±0,25 11,08±0 ,351 10,8±0,288 8,23±0, 227 9±0,246 7,7±0,2 6 7±0,258
р - Р!<0,001 - Р!<0,05 - Р!<0,05 - Р!>0,05
Шкала психотизму 10,14±0, 9,9±0,21 8,88±0, 8,08±0,254 11,09±0 10,54±0,23 11,7±0, 11±0,365
229 315 ,217 4 367
р - Р!>0,05 - Р!<0,05 - Р!>0,05 - Р!>0,05
Особистюна тривож- 46,33±0, 44,3±0,43 48,92±0 46,12±0,58 46,86±0 45,8±0,313 38±0,78 36,5±0,67
нiсть 431 ,558 ,362 9
р - Р!<0,001 - Р:<0,001 - Р!<0,05 - Р!>0,05
Ситуативна тривож- 32,22±0, 30,58±0,42 37,13±0 35±0,329 46,41±0 45,09±0,45 50,5±1, 46±0,988
нiсть 576 ,632 ,477 5 157
р Р!<0,05 Р!<0,001 Р!<0,05 Р!<0,001
Шкала Гашльтона 10,81±0, 10±0,28 10,46±0 10,1±0,27 13,41±0 12,81±0,25 12,6±0, 12±0,471
313 ,335 ,194 1 4
Р Р!>0,05 Р!>0,05 Р!>0,05 Р!>0,05
Примiтка: р- достчжршсть рiзницi показнишв мiж хворими та практично здоровими особами;
р1- домхжршсть рiзницi показнишв мiж хворими та практично здоровими особами тсля лжування.
Значними змшами полютруктури особистiсного профiлю характеризувались результатом дослщження хворих на генералiзований пародонтит початкового-1 ступеня i м'яку лейкоплакiю, поеднану з депресивни-ми розладами. При цьому рiвень психотизму достовь рно знизився на 20 %, особистюно! тривожностi - на 29,2 %, ситуативно! - на 30,4 %, а рiвень «екстра - ш-троверсi!» i нейротизму - тдвищився, вiдповiдно на 34,9 i 18,5 %. У хворих групи порiвняння рiвень цих шкал змiнився лише вщ 1,88 до 9,3 % (р >0,05), а осо-бистюна та реактивна схильнiсть до тривоги залиша-лась високою. Отже, позитивна динамша показникiв психологiчного стану хворих основно! групи вказува-ла на високу ефективнiсть його корекцi! за допомогою препарату циталопрам.
Як показано у таблиц 1, тсля лiкування суттево-го покращення набули показники високого ступеня депресивних переживань, якi були до лшування хворих на генералiзований пародонтит II ступеня i чер-воний плескатий лишай, що поеднанi з депресивними розладами. Так, показник ситуативно! тривожносп склав 32,04±0,40 балiв (проти 50,09±1,116 балiв, р <0,001) i знаходився на рiвнi помiрно! тривоги, а особистюно! - 27,9±0,638 (проти 39±1,549 балiв, р <0,001), на рiвнi низько! тривоги. Рiвень психотиз-ма, якiй до лiкування склав 11,73±0,195 балiв, пiсля лiкування становив 8±0,226 балiв та з високiм ступе-нем вiрогiдностi розбiжностей (99,9 %) вiдрiзнявся вiд початкового. Пiдвищився рiвень життелюбства за по-казником «екстра - штроверсп».
На вiдмiну вщ них, у хворих групи порiвняння суттевих змiн дослiджуваних показникiв не встанов-лено i середньостатистичнi значення рiвнiв шкал «екстра - штроверсп», психотизма, особистюно! i реактивно! тривожносп були вище допустимо! норми.
Таким чином, корекщя психолопчного стану основно! групи хворих за допомогою препарату цитало-прам та проведення психотерапi! з освоенням комплексу вправ аутогенного тренування сприяло достовiр-ному покращенню усiх показникiв дослщження пси-хоемоцiйного стану (за опитувальником Гамшьтона, Айзенка, Спiлбергера).
Висока ефективнють лiкування i профiлактики захворювань пародонта i слизово! оболонки порож-нини рота, що поеднанш з депресивними розладами, за нашою думкою, обумовлена цшеспрямованим впливом на один з механiзмiв розвитку основних сто-матолопчних захворювань: змiни психоемоцiйного стану (тривожнють, психотизм, iнтровертiйнiсть).
На основi отриманих результапв можна зробити висновок про позитивну динамшу якостi життя тсля проведення л^вально-профшактичного курсу. Пози-тивш змiни виявленi як в плат покрашення фiзичних можливостей, так i в планi нормалiзацi! психiчного функцюнування.
Даннi про суб'ективну оцiнку пащентами загаль-ного покращення самовiдчуття доповнюють результати !х об'ективного обстеження, а також дозволяють зробити оптимютичний прогноз вiдносно можливостей !х повноцшного життя i психосоцiально! адаптацi!.
Висновки. 1. Пащенти з одночасним ураженням тканин пародонта i слизово! оболонки порожнини рота у поеднанш з депресивними розладами складають
групу ризику виникнення емоцiйно - негативних переживань (тдвищення тривожностi, поглиблення де-пресивних переживань).
2. Наявнють стоматологiчних захворювань ство-рювали у пащенпв несприятливий емоцiйний фон, який у поеднанш з депресивними розладами, сприяв поглибленню тривожно-депресивного паттерну, що потребуе медикаментозно! корекцп.
3. Висока ефективнють л^вання хворих основно! групи у вщдалеш термiни спостереження тдтвер-джуе доцiльнiсть вибраного нового напрямку у про-фiлактицi i лiкуваннi поеднано! патологи тканин пародонта. Позитивш змiни виявленi як в плат покрашення фiзичних можливостей, так i в плаш нормаль зацп психiчного функцiонування.
Список лШератури
1. Агишева Н. К. Внутриличностный конфликт и пути его разрешения / Н.К. Агишева // Украшський вюник психоневрологи. — 2008. — Т. 16 Вип. 2. — С.63-66.
2. Воробьёв С. В. Алгоритм диагностики вторичных когнитивных нарушений в амбулаторно-поликлиническом звене / С. В. Воробьёв, А. П. Коваленко, А. Ю. Емелин, В. Ю Лобзин // Военно-медицинский журнал. —2011. — Т. 332 - № 6. — С.38-42.
3. Гончарук Л. В. Взаимосвязь воспалительных заболеваний пародонта и соматической патологии / Л. В. Гончарук, К. Н. Косенко, С. Ф. Гончарук // Современная стоматология . — 2011. — № 1. — С. 37-39.
4. Винник М. I. Депреая як загальномедична проблема / М. I. Винник, Г. М. Герасимович, I.I. Бондар [и др.] // Галицький лшарський вюник. —2011. — Т. 18.- № 3. — С. 5-7.
5. Павленко О. В. Планування лкувально-профшактично! допомоги хворим на генератзований пародонтит на основi ощнки ризику ураження пародонту / О. В. Павленко, М. Ю. Антоненко, П. В. Сщельников // Современная стоматология. —2009. — №1. — С. 56-60.
6. Собчик Л. Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ / Собчик Л. Н.. — М.: Медицина, 2002. —259 с.
7. Carranza F. A., Newman M.G. Clinical Periodontology. — Philadelphia, 1996. — 782 p.
8. Genco RJ. Current view of risk factors for periodontal diseases: Review // J. Periodontol. — 1996. — V. 67, Suppl. 10. — P. 1041-1049.
REFERENCES
1. Agisheva N.K. Intra personal conflict and paths of its permission. Ukrai'ns'kyj visnykpsyhonevrologii'. 2008;2(16):63-66.
2. Vorob'yev S. V., Kovalenko A. P., Emelin A. Yu., Lobzin V. Yu. Algorithm of diagnostics of secondary cognitive violations in an out-patient and polyclinic link. Voenno-meditsinskiy zhurnal. 2011;6(332):38-42.
3. Goncharuk L. V., Kosenko K.N., Goncharuk S.F. Interrelation of inflammatory diseases parodentium and somatic pathology. Sovremennaya stomatologiya. 2011;1:37-39.
4. Vynnyk M. I., Gerasymovych G.M., Bondar I.I. [ta in.] Depression as all-medical problem. Galyc'kyj likarskyj visnyk. 2011;3(18):5-7.
5. Pavlenko O.V., Antonenko M. Ju., Sidel'nykov P. V
Scheduling of the treatment-and-prophylactic help by a sick generalized periodontal disease on the basis of an assessment of risk of defeat parodentium. Sovremennaya stomatologiya. 2009;1:56-60.
6. Sobchik L. N. Standartizirovannyy mnogofaktornyy metod issledovaniya lichnosti SMIL [The standardized multifactorial research technique of the person]. Мoskva, Meditsina, 2002:259.
7. Carranza F.A., Newman M.G. Clinical Periodontology. — Philadelphia, 1996:782.
8. Genco RJ. Current view of risk factors for periodontal diseases: Review, Periodontol. 1996;Suppl.;10(76):1041-1049.
Надшшла 01.08.13
