CC BY
14ТЕРАПЕВТИЧНИЙ РОЗД1Л
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-19-22 УДК 616.379-008.64-07:[616-008.843.1:616-008.82 1О. А. Удод, д. мед. н., 2А. С. Кулш, 3В. А. Деев, к. мед. н., 3Н. I. Роздобудько, 3К. П. Осипенко
1 Донецький нацюнальний медичний ун1верситет 2 ПВНЗ «Кишський медичний ун1верситет»
3ДУ «Нацiональний шститут хiрурril та трансплантологи теш О. О. Шалтова НАМН Укра1ни»
ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1НЕРАЛЬНИХ КОМПОНЕНТ1В РОТОВО1 Р1ДИНИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1-ГО ТИПУ
У робоmi наведено результати до^дження мтерального складу ротовоI рiдини 34 хворих на цукровий дiабет 1-го типу вжом ад 18 до 34 роюв.
Встановлено, що у ротовт рiдинi хворих достовiрно зни-жений вмiст загального та iонiзованого кальцю порiвняно з показниками пацieнтiв контрольноI групи та фiзiологiч-ною нормою, у той час, як вмкт неоргатчного фосфору у хворих був на рiвнi показниюв оЫб контрольноI групи та у межах норми, вна^док чого кальцт-фосфорний коефщ-ент у хворих на цукровий дiабет 1-го типу був у 2 рази ни-жчим. Значення рН ротовоI рiдини у хворих на цукровий дi-абет та оаб контрольноI групи не вiдрiзнялись. КлючовI слова: цукровий дiабет 1-го типу, ротова рiдина, мтеральний склад, кальцт, фосфор, рН.
1А. А. Удод, 2А. С. Кулиш, 3В. А. Деев, 3Н. И. Роздобудько, 3К. П. Осипенко
1 Донецкий национальный медицинский университет 2ЧВУЗ «Киевский медицинский университет» 3ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины»
ИССЛЕДОВАНИЕ МИНЕРАЛЬНЫХ КОМПОНЕНТОВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-ГО ТИПА
В работе приведены результаты исследования минерального состава ротовой жидкости 34 больных сахарным диабетом 1-го типа в возрасте от 18 до 34 лет. Установлено, что в ротовой жидкости больных достоверно снижено содержание общего и ионизированного кальция по сравнению с показателями пациентов контрольной группы и физиологической нормой, в то время, как содержание неорганического фосфора у больных был на уровне показателей лиц контрольной группы и в границах нормы, вследствие чего кальций- фосфорный коэффициент у больных сахарным диабетом 1-го типа был в 2 раза ниже. Значение рН ротовой жидкости у больных сахарным диабетом и лиц контрольной группы не отличались.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа, ротовая жидкость, минеральный состав, кальций, фосфор, рН.
1O. A. Udod, 2A. S. Kulish, 3B. A. Deev, 3H. I. Rozdobudko, 3K. P. Osypenko
1 Donetsk National Medical University 2Kiev Medical University 3State University «National Institute of Surgery and Transplantology named after A. A. Shalimov National Academy of Medical Sciences of Ukraine»
THE STUDY OF MINERAL COMPONENTS OF THE ORAL FLUID IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS 1ST TYPE
ABSTRACT
Oral fluid is an important biological environment that provides a normal functional state of organs and tissues of the oral cavity, due to its multi-component biochemical composition, the violation of which leads to the development of dental pathology. The composition and properties of oral fluid are closely related to metabolic processes in the body, as well as the level of oral hygiene and dental diseases.
Purpose of research. To study changes in the mineral composition of oral fluid in patients with type 1 diabetes. Material and methods of research. The collection of non-stimulated mixed saliva (4 ml) in the morning on an empty stomach in graduated tubes in 34 patients with type 1 diabetes aged 18 to 34 years. The control group consisted of 33 people of the appropriate age without General somatic pathology. A col-orimetric method was investigated, the concentration of total calcium with arsenazo III, the concentration of magnesium with silidianin blue. The concentration of inorganic phosphorus was determined by direct reaction with phosphomolybdate. The determination was carried out on an automatic biochemical analyzer. The content of ionized calcium, potassium, sodium, pH of the oral fluid was studied on an ion-selective electrolyte analyzer.
Research result. In patients with type 1 diabetes mellitus, significant violations of the mineral composition of the oral fluid were revealed. It is established that in the oral fluid of patients significantly reduced the content of total and ionized calcium in comparison with indicators of control group patients and the physiological norm, in that time, as the content of inorganic phosphorus in the patients was at the level of individuals of the control group and in the normal range, resulting in the calcium-phosphorus ratio in patients with diabetes mellitus of the 1st type was 2 times lower. The pH value of oral fluid in patients with diabetes mellitus and in the control group did not differ. Summary Thus, in the examined persons with type 1 diabetes mellitus, significant changes in the main mineral components of the oral fluid were revealed, first of all, a reduced content of total and ionized calcium, as a result of which the calcium-phosphorus coefficient decreases, which, of course, worsens the mineralizing function of the oral fluid and reduces the possibility of mineralization of tooth enamel and its restitution in the event of acid demineralization.
Key words: type 1 diabetes mellitus, oral fluid, mineral composition, calcium, phosphorus, pH.
Вступ. Ротова рвдина e важливим бюлопчним середовищем, що забезпечуе нормальний функцюна-льний стан оргашв i тканин порожнини рота, завдяки
© Удод О.А., Кулш А. С., Деев В. А., Роздобудько Н. I., Осипенко К. П., 2019.
своему багатокомпонентному бiохiмiчному складу, порушення якого призводить до розвитку стоматоло-пчно! патологи [1, 2]. Ротова рщина складаеться з води, оргашчних i неорганiчних сполук, клггинних еле-менпв [2, 3]. Мшеральш компоненти ротово! рщини представленi макроелементами, вмiст яких приблизно становить 0,01 %, серед них натрш, калш, кальцш, магнш, фосфор, хлор, та мшроелементами, !х вмiст не перевищуе 0,001 %, до них вщносять мщь, залiзо, цинк, марганець, молiбден, фтор, бром, йод, вони знаходяться у зв'язаному та незв'язаному (юнному) станi [2-4]. Ротова рщина виконуе важливi функци, насамперед, травну, мiнералiзуючу, захисну, регуля-торну тощо. Мiнералiзуюча функцiя ротово! рiдини щодо твердих тканин зубш залежить вщ збалансова-ного як1сного та кiлькiсного складу мшеральних компонента, якi i забезпечують И мiнералiзуючий потен-щал [2, 4].
Як вщомо, бiохiмiчний склад ротово! рщини лю-дини визначае низка чинникiв: вш особи, функщона-льний стан слинних залоз, питний режим та рацiон харчування, наявнiсть загальносоматично! патологи, стан центрально! i периферично! вегетативно! нерво-во! системи, вживання лшарських препарата, вплив факторш навколишнього середовища тощо. Склад та властивосп ротово! рщини псно пов'язанi з метаболь чними процесами в оргашзм^ а також з ршнем гiгiени порожнини рота та стоматолопчними захворювання-ми [2,3,5,6,7].
В численних дослщженнях виявленi певнi змь нення бiофiзичних та бiохiмiчних параметрш ротово! рщини при загальносоматичнш патологи. Так, зокре-ма, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у хворих виявлено зниження швидкостi салiвацi! в 2 рази, зсув рН ротово! рщини в кислий бш, зниження рь вня кальцш, магнш, калш в ротовш рiдинi, що призводить до активаци демiнералiзуючих властивостей слини, супроводжуе розвиток карiозного ураження зубiв, захворювань пародонта [8, 9]. При нефрип з уремiею у ротовш рщиш значно пщвищуеться р1вень загального та залишкового азоту, що може викорис-товуватись з дагностичною метою [3]. Наслщком ре-вматощного артриту вважають пщвищення у ротовш рiдинi активностi супероксиддисмутази в 5 раз1в, що свщчить про порушення процес1в перекисного окис-лення, накопичення недоокислених продуктiв, вшь-них радикал1в, а також значне порушення мшерально-го складу ротово! рщини, зокрема, зменшуеться вмiст кальцш та неорганiчного фосфору, пщвищуеться вмкт хлору та залiза, що призводить до розвитку сто-матологiчно! патологи [10]. Встановлено, що за наяв-носп ендокринних захворювань, а саме, дифузного нетоксичного зобу у ротовш рщиш хворих р1вень кальцш та неорганiчного фосфору знаходиться в межах норми, проте знижуеться активнють основного ферменту мiнералiзацi! - лужно! фосфатази, що негативно впливае на процеси мiнералiзацi! емалi зубiв [11]. Суттево склад та властивосп ротово! рщини змшю-ються i у хворих на цукровий дiабет. Проведенi дос-лiдження стосувались, перш за все, ротово! рщини осб, яш страждають на цукровий дiабет 2-го типу [12].
Таким чином, вивчення мшерального складу ротово! рщини мае важливе клш1ко-д1агностичне зна-чення та е цшним нешвазивним методом дослщжен-ня, у тому числ1 щодо стоматолопчно! патологй' у хворих з соматичними захворюваннями.
Мета дослгдження. Вивчити змши мшерально-го складу ротово! рщини у хворих на цукровий д1абет 1-го типу.
Матер1ал та методи дослгдження. Для досяг-нення мети дослщження у 34 хворих на цукровий д1а-бет 1-го типу вшом вщ 18 до 34 рок1в (середнш в1к 24,4±0,75 року), що знаходились на обстеженш та стацюнарному л1куванш у клшщ 1нституту ендокри-нологи та обмшу речовин теш В. П. Комюаренка НАМН Укра!ни, зранку натщесерце (до проведення чищення зуб1в та шсля полоскання порожнини рота дистильованою водою) збирали нестимульовану змь шану слину (в середньому, по 4 мл). Тривалкть цук-рового д1абету 1-го типу у хворих становила вщ 1 до 25 роив. Контрольну групу склали 33 особи в1ком вщ 18 до 34 роюв (середнш в1к становив 23,0±0,61 року) без соматичних та системних захворювань.
Визначення бюх1м1чного складу ротово! рщини проводили в лаборатори бюхши ДУ «Нацюнальний шститут х1рурги та трансплантологй' теш О. О. Шалимова» НАМН Укра!ни. Колориметричним методом дослщжували вмкт загального кальцш з арсеназою III та вмкт магнш з ксилщиловим блакитним за до-помогою д1агностичних набор1в реагент ф1рми «Futura system Group s.r.I.» (Ггал1я). Вмют неоргашч-ного фосфору вивчали прямою реакщею з фосфомо-л1бдатом за допомогою д1агностичних набор1в реак-тив1в ф1рми «Cormay» (Польща) [13,14]. Визначення проводили на автоматичному бюх1м1чному анал1зато-р1 Prestige-24i (Япон1я). Вмкт юшзованого кальцию, калш, натрш, рН ротово! рщини дослщжували на ю-нселективному анал1затор1 електролгта ILYTE (Media corporation, USA). Перед дослщженням ротову рщину пщдавали центрифугуванню з застосуванням центрифуги лабораторно! «CM-6M«ELMI» (Латв1я) з рад1у-сом ротора 130 мм з величиною вщносно! центроб1ж-но! сили 1300 g протягом 20 хв з частотою обертання 3000 об/хв, при необхщносп додаткового центрифу-гування застосовували центрифугу «Abbott» (США) з величиною центроб1жно! сили 10500 g впродовж 2 хв з частотою обертання 10900 об/хв. Статистичну обро-бку результата дослщження здшснювали за допомо-гою стандартного пакету статистичного розрахунку даних Microsoft Excel 2019, в1рогщну статистичну в1-дм1нн1сть визначали за ^критер1ем Ст'юдента.
Результати дослгдження. Отриман1 у ход1 дос-л1дження дан1 показали суттев1 в1дм1нност1 б1ох1м1ч-ного складу ротово! рщини хворих на цукровий д1абет 1-го вщ такого соматично здорових оаб.
У 34 хворих на цукровий д1абет 1-го типу конце-нтрац1я в ротов1й рщиш загального кальц1ю, в середньому, становила 0,48±0,05 ммоль/л, 1он1зованого кальцш - 0,46±0,04 ммоль/л, що значно, зокрема, май-же у 2 рази, та природно, достов1рно (р<0,05), нижче за показник !х вм1сту в ос1б контрольно! групи, в якш в1дпов1дн1 показники дор1внювали 1,03±0,05 ммоль/л та 0,90±0,04 ммоль/л (табл.). Слщ зазначити також,
що в оаб, яш страждають на цукровий дiабет 1-го типу, ршень загального та юшзованого кальцш був знижений i вщносно показнишв фiзiологiчно! вшово! норми, у межах яко! загальний кальцш мае становити 1-3 ммоль/л, iонiзований кальцш - 0,50 ммоль/л, в оаб контрольно! групи !х р1вень вщповщав нормi. Слад зазначити, що хворi на цукровий дiабет мали
значш iндивiдуальнi коливання вмiсту в ротовш рвди-нi загального кальцш, зокрема, вщ 0,08 до 1,45 ммоль/л, тобто визначений мшшальний показник був нижче за максимальний у 18 разш, а коливання р1вня ютзованого кальцш складали ввд 0,19 до 1,18 ммоль/л, граничш значення вг^знялись у 6 раз1в.
Таблиця 1
М1неральний склад ротовоТ р1дини у хворих на цукровий дтбет 1-го типу
Показник Хворi на цукровий дiaбет 1-го типу, п=34 Соматично здоровi особи, п=33
Загальний кальцш, ммоль/л 0,48±0,05* 1,03±0,05
1онзований кальцш, ммоль/л 0,46±0,04* 0,90±0,04
Фосфор, ммоль/л 4,77±0,33 4,85±0,22
Кальцш-фосфорний коефщент 0,12±0,02* 0,24±0,03
Магнш, ммоль/л 0,17±0,02* 0,10±0,01
Натрш, ммоль/л 15,8±0,58* 19,3±0,70
Калш, ммоль/л 22,6±1,27 22,3±0,46
рН ротово! рвдини, од. 7,22±0,06 7,20±0,04
Примimка : * - вщмшшсть мiж показниками ротово! рiдини хворих на цукровий дiабет 1-го типу та оаб контрольно! групи (р<0,05).
Вмкт у ротовiй рiдинi неоргaнiчного фосфору у хворих на цукровий дiaбет 1-го типу становив 4,77±0,33 ммоль/л, цей показник щодо ротово! рщини пaцiентiв контрольно! групи складав 4,85±0,22 ммоль/л, достовiрно! вiдмiнностi м1ж визначеними показниками не було (р>0,05). До того ж, обидва значення знаходились у межах фiзiологiчно! норми вщ 3,23 до 5,07 ммоль/л. Однак у хворих на цукровий дь абет виявлено сути шдивщуальш коливання вмiсту неоргaнiчного фосфору в ротовш рвдиш, як1 складали вщ 1,81 до 10,06 ммоль/л, вг^зняючись у 5,6 рази. Цшавим видаеться, що кальцш-фосфорний коефiцiент в обстежених хворих, як страждають на цукровий д-абет 1-го типу, склав 0,12±0,02, що у 2 рази нижче (р<0,05) за даний коефщент в осiб контрольно! групи, в яких вш становив 0,24±0,03, у той же час, це сввд-чить про недостатню мiнерaлiзуючу функцш ротово! рвдини як в осб з цукровим дiaбетом, так i у пaцiентiв контрольно! групи, адже кальцш-фосфорний коефщь ент у нормi повинен складати 0,30.
Вмiст магнш у дослвдженш ротовш рiдинi паще-нт1в, хворих на цукровий дiaбет, в середньому, становив 0,17±0,02 ммоль/л, при цьому iндивiдуaльнi коливання його концентраци були вщ 0,02 до 0,65 ммоль/л, тобто найнижчий та найвищий показники вiдрiзнялись у 32,5 рази. В оаб контрольно! групи концентрац1я магнш в ротовш рщиш була достовiрно (р<0,05) нижчою за наведений показник та складала 0,10±0,01 ммоль/л. Разом з тим, середш показники вмiсту магнш у ротовш рвдиш пaцiентiв як дослвдно!, так i контрольно! групи вщповщали межам фiзiологi-чно! норми вщ 0,08 до 0,53 ммоль/л.
У ротовш рщиш хворих на цукровий дiaбет 1-го типу вмiст натрш був достовiрно (р<0,05) нижчий за його вмкт у ротовш рщиш осiб контрольно! групи, в^ов^н середш значення склали 15,8±0,58 ммоль/л та 19,3±0,70 ммоль/л. Дaнi показники цшком вклада-лись у межi фiзiологiчно! норми, як1 складають вщ 6,5
до 21,7 ммоль/л. Однак слад зазначити, що шдиввдуа-льш коливання його р1вня у хворих на цукровий дia-бет, як1 були у межах ввд 11,6 до 25,2 ммоль/л, у де-яких випадках перевищували верхнiй р1вень, при цьому граничш значення вг^знялись лише у 2 рази.
Вмкт калш у ротовш рiдинi обстежених оаб, яш хворшть на цукровий дiaбет, дор1внював 22,6±1,27 ммоль/л, iндивiдуaльнi розб1жносп цього показника були в межах ввд 8,04 до 42,6 ммоль/л, тобто в^^зня-лись у 5,3 рази, однак середнш показник вмкту калш не виходив за рамки фiзiологiчно! норми, яка складае вщ 11,7 до 27,6 ммоль/л. В осб контрольно! групи концентрац1я калш у ротовш рщиш становила 22,3±0,46 ммоль/л, показники, визнaченi в обстежених дослщно! та контрольно! групи, не вг^знялись (р>0,05).
Пщ час дослвдження визначали також рН ротово! рвдини, у хворих на цукровий дiaбет 1-го типу середнш показник дор1внював 7,26±0,05 од. (в нормi вш складае вщ 6,5 до 7,4 од.), при цьому шдиввдуальш коливання його значення були в межах вщ 6,48 до 7,75 од. У пащент контрольно! групи цей показник майже не вг^знявся вщ наведеного (р>0,05) та склав 7,20±0,04 од.
Висновки. Таким чином, в обстежених осб, хворих на цукровий дiaбет 1-го типу, виявлено суттевi змши основних мшеральних складових ротово! рвди-ни, насамперед, знижений вмкт загального та ютзованого кальцш, внаслвдок чого знижуеться кальцш-фосфорний коефiцiент, що, безумовно, попршуе мь нерaлiзуючу функцш ротово! рвдини та зменшуе мо-жливостi щодо мiнерaлiзaцi! емaлi зубiв та !! реститу-цi! у рaзi виникнення кислотно! демiнерaлiзaцi!.
Список лтератури
1. Назарян Р. С. Властивост ротово! рщини у д1тей, хворих на муковкцидоз / Р. С. Назарян, М. В. Ткаченко // Медицина сьогодш \ завтра. - 2016. - №1 (70). - С. 91-95.
2. Тарасенко Л. М. Биохимия органов полости рта. (Учебное пособие для студентов факультета подготовки иностранных студентов) / Л. М. Тарасенко, К. С. Непорада. - Полтава: видавниц-тво «Полтава», 2008. - 70 с.
3. Микаелян Н. П. Биохимия ротовой жидкости в норме и при патологии. Учебно-методическое пособие для самостоятельной работы студентов по специальности «Стоматология» / Н. П. Микаелян, О. С. Комаров, В. В. Давыдов, И. С. Мейснер. -М.: Издательство ИКАР. - 2017. - 64 с.
4. Караков К. Г. Ксеростомия как симптом при патологии органов и систем. Учебное пособие. [Под редакцией профессора К. Г. Каракова] - Ставрополь. - 2016. - 106 с.
5. Клпинська О. В. Анатз бiохiмiчних параметрiв слини у дошкшьнят з декомпенсованою формою множинного карieсу, яю постшно проживають в умовах бiогеохiмiчного дефщиту фтору та йоду /О. В. Клпинська // Вюник проблем бюлоги i медицини. -2015. - Вип.2, Т. 4 (121). - С. 309-312.
6. Сенчакович Ю. В. Сучасш погляди на причини дисфун-кцп слинних залоз / Ю. В. Сенчакович, Е. С. Казакова, Г. А. Еро-шенко // Свгт медицини та бюлоги. - 2013. -№4. -С. 112-116.
7. Кулигша В. М. Оцшка швидкосп сатвацп, рН ротово! рщини, стану тканин пародонта та гтени порожнини рота у хворих з ураженням мiжхребцевих дисюв шийного вщдшу / В. М. Кулип-на, Т. О. Тепла// Вюник проблем бюлоги та медицини. - 2015. -Вип.2, Т. 3(120). - С. 363-367.
8. Кл1тинська О. В. Особливоси стоматолопчного статусу д™й iз хронiчною гастродуоденальною патолопею (огляд л™ра-тури) / О. В. Кштинська, Ю. О. Мочалов, Н. В. Пупена // Проблеми юишчно! педiатрil. - 2014. - №1 (23). - С. 53-59.
9. Бандршський Ю. Л. Стан оргашв порожнини рота при деструктивно-запальних захворюваннях гастродуоденально! зони (огляд лгтератури) / Ю. Л. Бандрiвський, О. О. Бандрiвська, Н. Н. Бац^вська // Клiнiчна стоматологiя. - 2014. - №2. - С.12-16.
10. Кулигша В. М. Динамжа стану гшени порожнини рота, фiзико-хiмiчних та мiнералiзуючих властивостей ротово! рiдини т-сля лiкування дiтей з ювешльним ревмато!дним артритом / В. М. Кулигша, О. Ю. Пилипюк // Кл1шчна стоматологiя. - 2016. - № 3. -С. 19-24.
11. Годованець О. I. Особливоси мiнералiзацi! емалi зубiв у д™й, хворих на дифузний нетоксичний зоб / О. I. Годованець, В. А. Гончаренко// Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2015. -№2 (13). - С.14-17.
12. Фотина И. А. Диагностическая информативность изменений биохимических показателей сыворотки крови и ротовой жидкости при сахарном диабете 2-го типа / И. А. Фотина// Естественные науки. - 2012. -№1. - С.133-136.
13. Клтчна бiохiмiя: [пiдручник] / за заг. ред Г.Г. Луньово!. - К.: Атка, 2013. - 1156 с.
14. Кишкун А. А. Клиническая лабораторная диагностика: учеб. Пособ. / А.А. Кишкун. - М.:ГЭОТАР- Медиа, 2008. - 720 с.
REFERENCES
1. Nazaryan R. S. Properties of oral fluid in children suffering from cystic fibrosis. Medycyna sogodni i zavtra. 2016;1(70):91-95.
2. Tarasenko L. M., Neporada K. S. Biohimiya organov polosti rta. [Biochemistry of oral organs]. Poltava: vidavnictvo «Poltava»; 2008:472.
3. Mykaelyan N. P., Komarov O. S., Davudov V. V., Mejsner Y. S. Byoxymyya rotovoj zhydkosty v norme y pry patologyy. Uchebno-metodycheskoe posobye dlya samostoyatelnoj rabotu studentov po specyalnosty «Stomatologyya» [Biochemistry of oral fluid in health and disease. Study guide for independent work of students in the specialty "Dentistry"]. M: Yzdatelstvo YKAR; 2017: 64.
4. Karakov K. G. Kserostomyya kak symptom pry patologyy organov y system. Uchebnoe posobye [Xerostomia as a symptom in the pathology of organs and systems. Tutorial]. Stavropol;2016:106.
5. Klitynska O. V. Analysis of biochemical parameters of saliva in preschool children with a decompensated form of multiple caries, who live permanently in conditions of biogeochemical deficiency of fluorine and iodine. Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2015; 2, 4 (121): 309-312.
6. Senchakovych Yu.V., Kazakova E. S., Eroshenko G. A. Modern views on the causes of dysfunction of the salivary glands. Svit medycyny ta biologiyi. 2013;4:112-116.
7. Kulygina V.M., Tepla T. O. Estimation of salivation rate, pH of oral fluid, periodontal tissues and oral hygiene in patients with
lesion of intervertebral cervical disks. Visnyk problem biologiyi ta medycyny. 2015; V.2, T. 3(120): 363-367.
8. Klitynska O. V., Mochalov Yu. O., Pupena N. V. Features of the dental status of children with chronic gastroduodenal pathology (review of literature). Problemy klinichnoyi pediatriyi. 2014;1(23):53-59.
9. Bandrivskyj Yu. L., Bandrivska O. O., Bandrivska N. N.
State of the organs of the oral cavity in the destructive-inflammatory diseases of the gastroduodenal zone (review of literature). Klinichna stomatologiya. 2014; 2:12-16.
10. Kulygina V. M., Pylypyuk Yu. O. Dynamics of the state of oral hygiene, physicochemical and mineralizing properties of oral fluid after treatment of children with juvenile rheumatoid arthritis. Klinichna stomatologiya.2016;3:19-24.
11. Godovanecz O.I., Goncharenko V. A. Features of mineralization of enamel of teeth in children suffering from diffuse nontoxic goiter. Profilaktychna ta dytyacha stomatologiya. 2015;2 (13):14-17.
12. Fotyna Y. A. Diagnostic informativity of changes in biochemical parameters of blood serum and oral fluid in type 2 diabetes mellitus. Estestvennue nauky. 2012;1:133-136.
13. Lunovoyi G.G. Klinichna bioximiya [Clinical biochemistry]. K.: Atika; 2013:1156.
14. Kyshkun A. A. Klynycheskaya laboratornaya dyagnostyka: uchebnoe posobie. [Clinical laboratory diagnostics: study. way]. M.: GЭOTAR. Medya; 2008:720.
Hagmm^a12.04.19
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-22-25 УДК 616.314
1Я.М. Гуртова, 12С.А. Шнайдер д.мед.н., 2В.€. Бреус, 3В.О. Ульянов д.мед.н.
2О. В. Маслов, к. мед. н.
1 Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрургil Национально! академи медичних наук Украши» 2Одеський нацюнальний медичний ушверситет 3М1жнародний гуманггарний ун1верситет
ЗАЛЕЖН1СТЬ ЯКОСТ1 ПЛОМБУВАННЯ
КАР1ОЗНИХ ПОРОЖНИН В1Д ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗТАШУВАННЯ ЕМАЛЕВИХ ПРИЗМ У ТОПОГРАФ1ЧНО Р1ЗНИХ ШАРАХ ЕМАЛ1 ПРЕМОЛЯР1В ЛЮДИНИ
До^джено закономiрностi розташування емалевих призм вiдносно емалево-дентинноI межi в рiзних частинах коронки посттних премолярiв людини. З'ясоват значення кутiв нахилу емалевих призм до емалево-дентинноI межi на язиковт, вестибуляртй, бокових поверхнях в верхтй, серед-тй та нижтй частинах коронки у поверхневих, глибоких i середтх шарах емалi. На вах поверхнях коронки премолярiв в середнт и частиш емалевi призми мають вiдносно прямо-лттний хiд. В нижтй та верхнт частиш коронки емалевi призми мають дугоподiбний хiд з вершиною дуги направленоI в бж кореня або оклюзтног поверхн коронки вiдповiдно. Яюсть з'еднання «емаль-пломба» залежить вiд переважного ходу емалевих призм в рiзних частинах коронки премо-лярiв.
© Гуртова Я. М., Шнайдер С. А., Бреус С. В., Ульянов В. О.,
Маслов О. В., 2019.
