CC BY
25
УДК 616.441-002-097-036.12+615.31 DOI: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212742
Пашковська Н.В. Q, Абрамова Н.О. ©
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. Черн1вц1, Укра1на
Використання Оксилку у комплексному лкуванш хворих на автамунний тирео'|'дит
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(5):392-395. doi: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212742
Резюме. Актуальнють. Хрончний авто'мунний тиреодит (AIT) — найбльш поширене авто'мунне за-хворювання й основна причина ппотиреозу. Патогенез AIT пов'язаний ¡з зниженням активност селеноен-зимiв, як захищають щитоподбну залозу вд оксидативного стресу, i, вдповдно, посиленням ав^мунних процесв, що пов'язано ¡з дефЦитом селену в ендем':чних зонах, до яких належать бльшсть репон':в Укра-1'ни. Мета дослдження: вивчити ефективн'ють призначення м'мерально-в'там'много комплексу Оксилiк у комплексному лiкуваннi авто'мунного тиреоДиту. Матер'али та методи. Обстежено й пролковано 56 па-ценкв вком вД 26 до 54 роюв iз ппотиреозом на ш AIT. Для оцнки ефективност лкування паценти були методом рандомiзацiï подiленi на дв'1 групи. Представники першо)' групи (26 осб) отримували базисне лi-кування у виглядi зам'юно)' терапп препаратами левотироксину в адекватних дозах. Патентам другоï групи (30 осб) на ш базисной' терапп левотироксином призначався комплексний засб Оксилк по однй капсулi протягом трьох мюя^в. Результати. Встановлено позитивний вплив прийому комплексу Оксилiк на по-казники тиреодного гомеостазу, що проявлялось в 'рог'дним зростанням рiвня вльного трийодтиро^ну на 150 % (р < 0,05) i сп'вв'дношення вльного трийодтиро^ну/в'льного тироксину в 3,89 раза (р < 0,05) без вi-рогдноï м'жгруповоï р 'зниц!. У па^енш основно)' групи встановлено зниження титрiв антитл до тирео дно)' пероксидази (ТПО) на 29,2 % (р < 0,05), тод як у груп порiвняння не вдбулося статистично значущоï зм'ми даного показника. Загалом зменшення рiвня антитл до ТПО на 25 % i бльше досягнуто у 85,2 % хворих. У хворих на AIT встановлено негативн кореляцйн зв'язки мiж рiвнем селену в сироватц венозноï кров '1 й титром антитл до ТПО (r = -0,368, р < 0,05). Висновки. Оксилiк можна рекомендувати як засб для призначення пацентам з ав^мунним тиреодитом. Ключовi слова: ав^мунний тиреодит; селен; Оксилiк
Вступ
ABTOiMyHHi тиреопати' е одними з найбтьш поши-рених ендокринних захворювань. Щитоподiбна залоза (ЩЗ) особливо сприйнятлива до автоiмунних процеав унаслток уразливост до да екзо- й ендогенних чинни-ыв на rai генетично!' схильность
Дослщження останшх роыв показали, що дефщит селену асоцшеться з шдвищенням ризику розвитку й прогресування автоiмунних захворювань ЩЗ, у той
час як призначення його сполук веде до покращання ïx nepe6iry, що дозволило визначити селеновмюш препа-рати як одш з найбтьш перспективних для л^вання тиреопатш автоiмyнного генезу.
Хрошчний автоiмyнний тиреощит (А1Т) — найбтьш поширене автоiмyнне захворювання й основна причина ппотиреозу. Патогенез А1Т пов'язаний зi зниженням активност селеноензимiв, що захищають ЩЗ вт оксидативного стресу, i, втповтно, посиленням
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License. CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Пашковська Натал1я В1ктор1вна, доктор медичних наук, професор, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: nvpashkovska@gmail.com
For correspondence: N.V. Pashkovska, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Clinical Immunology, Allergology and Endocrinology, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: nvpashkovska@gmail.com
Full list of author information is available at the end of the article.
392
Miznarodnij endokrinologicnij' zurnal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 16, No. 5, 2020
автоiмунних процеав, що пов'язано i3 дефiцитом селену в ендемiчних зонах [1—5], до яких належать бть-шють регiонiв Украши [6, 7].
Тому можна припустити, що недостатнш вмют в органiзмi селену й вггамшв, якi мають антиоксидант-нi властивосп, значно погiршуe прогноз i зменшуе ефективнiсть лiкування хворих на А1Т. Крiм того, ri-потиреоз, який е найчастшим ускладненням А1Т, сам по œ6i може призвести до поганого засвоення орга-нiзмом мшератв i вiтамiнiв, оскiльки гормони ЩЗ регулюють всi метаболiчнi процеси, включно з трав-ним трактом.
Проте питання ефективност засобiв, яю мiстять селен, в поеднанш iз зазначеними вiтамiнними засо-бами в комплексному лiкуваннi А1Т залишаеться поза увагою дослiдникiв.
Нами вивчено ефективнють призначення комплексного засобу Оксилш, що мiстить селен — 50 мкг, вггамш С (кислота аскорбшова) — 300 мг, вггамш Е (токоферол, дистилят iз рослинно!' оли') — 36 мг, про-вiтамiн А (диспергований Р-каротин) — 2 мг, лiкопiн (каротинощи, iзольованi з екстракту томатiв) — 2 мг, у хворих на А1Т.
Мета дослщження: вивчити ефективнють призначення засобу Оксилш у комплексному л^ванш авто-iмунного тиреощиту.
Матерiали та методи
Обстежено й пролшовано 56 пацieнтiв вiком вщ 26 до 54 роив з гшотиреозом на тлi А1Т. Для оцшки ефек-тивностi лiкування пащенти були методом рандомiза-ци' подтеш на двi групи. Представники першо1 групи (26 осiб) отримували базисне лшування у виглядi замю-но1 терапи' препаратами левотироксину в адекватних дозах. Пацieнтам друго1 групи (30 оаб) на тлi базисно!' терапи' левотироксином призначався комплексний за-шб Оксилiк по однiй капсулi протягом трьох мiсяцiв.
Окрiм загальноклiнiчних обстежень, у динамщ лiкування визначалися рiвнi тиреотропного гормону (ТТГ), вiльного тироксину (вТ4) i вiльного трийодти-роншу (вТ3), антитiл до тиреощно!' пероксидази (АТ-ТПО) у сироватцi кровi iмуноферментним методом з використанням наборiв фiрми «Гранум» (Украша). Рiвнi ТТГ визначали за допомогою наборiв фiрми «Вектор-Бест» (Росiя), вмiст вТ4 i вТ3 — за допомогою наборiв фiрми «Гранум» (Украша) iмунофермент-
Таблиця 1. Пор'вняльна характеристика показнимв функц'юнального стану щитоподбноï залози, титру антитл до тирео'щноУ пероксидази й pÏB^ селену в сироватц кров! хворих
на авто'мунний тирео'щит
Показники Групи, кiлькiсть спостережень, в!рогщысть 3mîh
Базисне лiкування + Оксилiк, M ± m, n = 30 Базисне лшування, M ± m, n = 26
ТТГ, мМО/л До лкування 7,80 ± 0,17 8,20 ± 0,22
Пюля лкування 3,80 ± 0,26 P, < 0,05 Р2 > 0,05 4,10 ± 0,34 P, < 0,05
вТ3, пмоль/л До лкування 3,140 ± 0,246 2,980 ± 0,159
Пюля лкування 7,850 ± 0,254 P, < 0,05 Р2 > 0,05 5,420 ± 0,236 P, < 0,05
вТ4, пмоль/л До лкування 16,20 ± 2,53 15,30 ± 3,42
Пюля лкування 10,60 ± 3,42 P, < 0,05 Р2 > 0,05 9,80 ± 3,56 P, < 0,05
вТз/вТ4 До лкування 0,190 ± 0,012 0,200 ± 0,014
Пюля лкування 0,740 ± 0,018 P, < 0,05 Р2 > 0,05 0,550 ± 0,012 P, < 0,05
АТ-ТПО, МО/мл До лкування 672,10 ± 38,61 652,60 ± 28,93
Пюля лкування 476,80 ± 23,34 P, < 0,05 Р2 < 0,05 594,87 ± 35,80 P, > 0,05
Селен, мг/л До лкування 58,80 ± 3,94 60,30 ± 4,28
Пюля лкування 87,60 ± 3,54 P, < 0,05 Р2 < 0,05 61,70 ± 4,32 P, > 0,05
Примтки: n — кльксть пащентв в rpyni; Р1 — BÏpor^HÏCTb змн щодо показник'в до лкування; Р2 — BÏpor^-нсть змн щодо групи пор '1вняння.
ним методом на aHMi3aTOpi iмуноферментних реакцш «Уншлан».
Для вивчення ефективностi периферично'! конверсй тирео!дних гормонiв розраховували коефiцieнт вТ3/вТ4 (Кандор В.И., 1996). Рiвень селену визначали атомно-сорбцiйним методом за допомогою атомно-сорбцiйного спектрометра PinAAcle 900T.
Дослiдження пацieнтiв проведет втповщно до по-ложень Гельсшсько! декларацй' 1975 року, перегляну-то! i доповнено! в 2002 рощ, директив нащональних комiтетiв з етики наукових дослiджень, пiсля дозво-лу комюи iз бiоетики ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний ушверситет», протокол № 3 вщ 05.04.2019. Пд час проведення тестiв вiд уах учасникiв отримано iнформовану згоду, вжит всi заходи для за-безпечення аношмност учасникiв.
Статистичний аналiз результат дослiдження здiйснювався за спещальними програмами iз застосу-ванням парного й непарного t-критерй'в Стьюдента. Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програмного комплексу Statistica 6.0 for Windows, сершний номер 31415926535897.
Обстеження проводили на початку й наприкшщ 12-тижневого лiкування. Позитивним результатом лку-вання вважали зниження титру антитт до ТПО на 25 %.
Результати
Попри те, що в обстежених пащентав не було заре-естровано вираженого селенодефiциту, вмiст селену в сироватщ венозно! кровi майже в ушх обстежених був наближений до нижньо! меж норми (референсш нор-мальнi величини селену становили 50—120 мг/л).
Результати проведеного лiкування наведено в табл. 1.
У першш групi в результатi застосування Оксилшу на тлi замiсноi' терапи левотироксином встановлено вiрогiдне зростання рiвня селену в сироватцi венозно! кровi на 50 % (р < 0,05).
В обох групах значення показниив обмiну тирео!д-них гормошв були вiрогiдно кращими пiсля отриманого лiкування, однак встановлено позитивний вплив прийо-му засобу Оксилiк на показники тиреощного гомеостазу. Вони свщчили про покращення периферично! конверсй' Т4 у Т3, що проявлялось вiрогiдним зростанням рiвня вТ3 на 150 % (р < 0,05) i сшввщношення вТ3/вТ4 — у 3,89 раза (р < 0,05) без вiрогiдноi мiжгруповоi рiзницi.
У пащенпв основно! групи встановлено зниження титрiв антитiл до ТПО на 29,2 % (р < 0,05), тсда як у груш порiвняння не вщбулося статистично значущо! змiни даного показника. Загалом зменшення рiвня антитт на 25 % i бтьше досягнуто у 85,2 % хворих.
Заслуговуе на увагу той факт, що у хворих на А1Т встановлено негативш кореляцiйнi зв'язки мiж рiвнем селену в сироватщ венозно! кровi й титром антитт до ТПО (r = -0,368, р < 0,05).
Обговорення
1снують чимало дослiджень, у яких хворим на А1Т призначались засоби, що мютять селен, на тлi замюно! терапй' левотироксином, переважно в дозi 200 мкг/добу. Вони пригнiчували систему HLA-DR ти-
реоцит1в, сприяли вгроггдному зниженню титру анти-т1л до ТПО, зниженню продукци 1нтерлейк1ну-8 (IL-8) i С-реактивного проте!ну (СРП) [8—10]. Також е вгдо-мост1, що призначення селену регулюе iмунну вгдпо-вiдь шляхом впливу на фактори транскрипци, у тому числi NF-kB, що регулюе продукцiю прозапальних ци-токiнiв [11].
З огляду на те, що патогенез А1Т пов'язаний з актива-цiею пероксидного окиснення лiпiдiв, перспективним е застосування антиоксидантав у комбiнацi! iз селеном на тлГ замiсно'! терапи. На користь цього свгдчать результати дослгджень останнiх рок1в. Так, доведено, що Гзо-льоване призначення вiтамiну С у дозi 500 мг протягом трьох мюящв сприяе вiрогiдному зниженню титру анти-тирео!дних антитiл у хворих на А1Т, так само як i прийом селену в дозi 200 мкг протягом того ж перюду [10].
Також показано, що вггамш А не лише мае антиок-сидантнi властивостi, але й сприяе покращенню периферично! конверсй тирео!дних гормонiв, iз зниженням ТТГ, зростанням рiвня активного гормону Т3 i зниженням малоактивного Т4 у ж1нок з ожиршням [11].
Висновки
1. Додаткове призначення комплексного засобу ОксилГк по однш капсулi протягом трьох мiсяцiв при-зводить до вiрогiдного зниження титру антитт до ТПО у хворих на А1Т, дозволяе покращити метаболiзм тире-о!дних гормонiв у периферичних органах, зменшуючи тканинний гiпотиреоз.
2. З огляду на власний досвт i результати аналiзу джерел науково! лiтератури щодо безпеки Оксилiку, що мютить селен — 50 мкг, вггамш С (кислота аскор-бшова) — 300 мг, вiтамiн Е (токоферол, дистилят Гз рослинно! олГ!) — 36 мг, провГтамГн А (диспергований Р-каротин) — 2 мг, лшошн (каротино!ди, ГзольованГ з екстракту томатГв) — 2 мг, по однш капсуш протягом трьох мюящв можна рекомендувати як додатковий за-сГб хворим на А1Т.
Конфлшт iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. Ventura M, Melo M, Carrilho F. Selenium and Thyroid Disease: From Pathophysiology to Treatment. Int J Endocrinol. 2017;2017:1297658. doi:10.1155/2017/1297658.
2. Santos LR, Neves C, Melo M, Soares P. Selenium and Selenoproteins in Immune Mediated Thyroid Disorders. Diagnostics (Basel). 2018;8(4):70. Published 2018 Oct 4. doi:10.3390/diag-nostics8040070.
3. Duntas LH, Benvenga S. Selenium: an elementfor life. Endocrine. 2015;48(3):756-775. doi:10.1007/s12020-014-0477-6.
4. Duntas LH. The Role of Iodine and Selenium in Autoimmune Thyroiditis. Horm Metab Res. 2015;47(10):721-726. doi:10.1055/s-0035-1559631.
5. Drutel A, Archambeaud F, Caron P. Selenium and the thyroid gland: more good news for clinicians. Clin Endocrinol (Oxf). 2013;78(2):155-164. doi:10.1111/cen.12066.
6. Goncharova OA, Karachentsev Yul. Autoimmune thyroid pathology. Kyiv: Zaslavsky; 2017. 212p. (in Russian).
394
Miznarodnij endokrinologicnij zurnal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 16, No. 5, 2020
7. Pashkovska NV. Selenium and autoimmune thyroid disorders. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2017; 13(1):33-38. doi: 10.22141/2224-0721.13.1.2017.96753.
8. Mao J, Pop VJ, Bath SC, Vader HL, Redman CW, Rayman MP. Effect of low-dose selenium on thyroid autoimmunity and thyroid function in UK pregnant women with mild-to-moderate iodine deficiency. Eur J Nutr. 2016;55(1):55-61. doi:10.1007/ s00394-014-0822-9.
9. Potnis PA, Mitkus R, Elnabawi A, Squibb K, Powell JL. Role of NF-kB in the oxidative stress-induced lung inflammatory response to iron and selenium at ambient levels. Toxicol. Res. 2013;2:259-69. doi: 10.1039/C3TX50012H.
10. Karimi F, Omrani GR. Effects of selenium and vitamin C on the serum level of antithyroid peroxidase antibody in patients with autoimmune thyroiditis. J Endocrinol Invest. 2019;42(4):481-487. doi:10.1007/s40618-018-0944-7.
11. Farhangi MA, Keshavarz SA, Eshraghian M, Ostadra-himi A, Saboor-Yaraghi AA. The effect of vitamin A supplementation on thyroid function in premenopausal women. J Am Coll Nutr. 2012;31(4):268-274. doi:10.1080/07315724.2012.10720431.
OTpuMaHo/Received 12.02.2020 Pe^H30BaH0/Revised 27.02.2020 npuMHATO go gpyKy/Accepted 28.02.2020 ■
Information about authors
N.V. Pashkovska, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Clinical Immunology, Allergology and Endocrinology, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; e-mail: nvpashkovska@gmail.com; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-9896-1744
N.O. Abramova, PhD, Assistant at the Department of Clinical Immunology, Allergology and Endocrinology, HSEI "Bukovinian State Medical University', Chernivtsi, Ukraine; e-mail: natalloka84@gmail.com; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-5621-1294
Пашковская Н.В., Абрамова Н.А.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Использование препарата Оксилик в комплексном лечении больных с аутоиммунным тиреоидитом
Резюме. Актуальность. Хронический аутоиммунный тирео-идит (АИТ) — наиболее распространенное аутоиммунное заболевание и основная причина гипотиреоза. Патогенез АИТ связан со снижением активности селенэнзимов, которые защищают щитовидную железу от оксидативного стресса и, соответственно, роста аутоиммунных процессов, что связано с дефицитом селена в эндемичных зонах, к которым относится большинство регионов Украины. Цель исследования: изучить эффективность назначения препарата Оксилик в комплексном лечении аутоимунного тиреоидита. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 56 пациентов в возрасте от 26 до 54 лет с гипотиреозом на фоне АИТ. Для оценки эффективности лечения пациенты были методом рандомизации разделены на две группы. Представители первой группы (26 человек) получали базисное лечение в виде заместительной терапии препаратами левотироксина в адекватных дозах. Пациентам второй группы (30 человек) на фоне базисной терапии левоти-роксином назначалось комплексное средство Оксилик по од-
ной капсуле в течение трех месяцев. Результаты. Установлено положительное влияние приема препарата Оксилик на показатели тиреоидного гомеостаза, что проявлялось достоверным ростом уровня свободного трийодтиронина на 150 % (р < 0,05) и соотношения свободного трийодтиронина/свободного тироксина в 3,89 раза (р < 0,05) без достоверной межгрупповой разницы. У пациентов основной группы установлено снижение титров антител к тиреоидной пероксидазе (ТПО) на 29,2 % (р < 0,05), тогда как в группе сравнения не произошло статистически значимого изменения данного показателя. В целом снижение уровня антител к ТПО на 25 % и более достигнуто у 85,2 % больных. У больных АИТ установлены негативные корреляционные связи между уровнем селена в сыворотке венозной крови и титром антител к ТПО (г = —0,368, р < 0,05). Выводы. Препарат Оксилик можно рекомендовать как средство лечения больных с аутоиммунным тиреоидитом. Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит; селен; Окси-лик
N.V. Pashkovska, N.O. Abramova
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Oxylyc use in the comprehensive treatment of patients with autoimmune thyroiditis
Abstract. Background. Chronic autoimmune thyroiditis (AIT) is one of the most common autoimmune diseases and the main cause of hypothyroidism. The pathogenesis of AIT is associated with a decrease in the activity of seleno-enzymes, which protect thyroid gland from oxidative stress and, accordingly, an increase in autoimmune processes, which is associated with a deficiency of selenium in endemic areas, including most regions of Ukraine. The purpose of the research was to study the effectiveness of Oxylyc in the comprehensive treatment of autoimmune thyroiditis. Materials and methods. Fifty-six patients aged 26 to 54 years with hypothyroidism on the background of AIT were examined and treated. To assess the effectiveness of treatment, patients were randomized into two groups. Representatives of the first group (26 people) received basic treatment in the form of replacement therapy with levothyroxine in adequate doses. Patients of the second group (30 people) received
Oxylyc (one capsule for 3 months on the background oftherapy with levothyroxine). Results. A positive effect of Oxylyc on thyroid homeostasis was found, which manifested itself as a significant increase in free triiodothyronine level by 150 % (p < 0.05) and free triiodothy-ronine/free thyroxine ratio 3,89 times (p < 0.05) without significant intergroup difference. Patients of the main group showed a decrease in thyroid peroxidase antibodies titers by 29.2 % (p < 0.05), while in the comparison group there was no statistically significant change in this indicator. In general, a decrease in thyroid peroxidase antibodies levels by 25 % or more was achieved in 85.2 % of patients. Patients with AIT showed negative correlation between the level of selenium in the serum of venous blood and the titer' of thyroid peroxidase antibodies (r = —0.368, p < 0.05). Conclusions. Oxylyc can be recommended for treatment of AIT with one capsule for 3 months. Keywords: autoimmune thyroiditis; selenium; Oxylyc
