CC BY
31
iE!
International Journal of Endocrinology
Орипнальж AOOAÏAKeHHq
/Original Researches/
УДК 616.153.915-074:616.12-005.4+616.379-008.64 DOI: 10.22141/2224-0721.16.2.2020.201295
Гончарова О.А. ©
Харквська медична академя п1слядипломно!' освти, м. Харк1в, Украна
Асощативш зв'язки mïk piBHeM BiTaMiHy D, iмyнологiчними характеристиками й об'емом щитоподiбноï залози у хворих на гiпотиpeоз унаслдок aвтоiмyнного тирео'|'диту
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(2):111-116. doi: 10.22141/2224-0721.16.2.2020.201295
Резюме. Актуальнсть. Провдним чинником ппотиреозу у хворих на авто'мунний тиреодит (AIT) е деструк^я щитоподiбно'ï залози (ЩЗ) пд впливом автомунного процесу. Тому суттю патогенетично! терапп AIT вважаеться призначення ¡муномодуляторв. Розум'мня особливостей ав^мунних порушень при AIT дасть змогу обгрунтувати вимоги до таких препарат'1в. Мета: встановити наявнсть можливих асо^ативних зв'язюв при ппотиреозi внасл':док AIT мiж об'емом ЩЗ, р':внем в':там'1ну D та '¡мунолопч-ними показниками. Матер'шли та методи. Проведено порiвняльний аналiз тирео)дного статусу за рв-нями тиреотропного гормону й вльного тироксину, вм'1стом вiтамiну D у кров'1 й показниками ¡мунного гомеостазу (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, антитла до тирео'щно)' пероксидази й тиреоглобул'му) у 55 ж'1-нок ¡з медикаментозно компенсованим ппотиреозом унаслдок AIT. Першу групу становили 29 жiнок з AIT, як не менше нiж рк отримували iндивдуально п^брану замсну тиреодну терап':ю, з об'емом ЩЗ 11,05 ± 1,86 см3. Другу групу сформували 26 жнок, не менше нiж рк тому прооперованих ¡з приводу доброяксних вузлових утворень у ЩЗ на тлi AIT, з об'емом ЩЗ 4,26 ± 1,89 см3 (р < 0,05 мiж групами). Контрольну групу становили 12 жiнок без AIT i ппотиреозу, об'ем ЩЗ 8,7 ± 0,6 см3. Результати. Показ-ники тирео)дного статусу в ус':х. хворих на ппотиреоз унасл'щок AIT перебували в межах референсних норм. Умст в ':там'1ну D у загальнй груп жiнок з AIT i ппотиреозом був в'1ропдно (р < 0,02) нижчим, нiж у контрольна грут, при тому що в контрол'1 в':н вщповщав статусу недостатност (22,7 нг/мл), а на mi AIT — дефiциту в':там'1ну D (18,3 нг/мл). У хворих ¡з меншим об'емом ЩЗ (друга група) р'1вень в':там'1ну D був в'1ропдно (р < 0,05) нижче, нiж у першй грут. Показники клтинного ¡мунтету були в межах референсних норм, але при цьому р'1вень натуральних юлер'т у другй груп був в'1ропдно (р < 0,05) нижчим. Р':вн'1 антитирео)дних антитл в обох групах були високими, що свщчило про активнсть автомунного процесу. Висновки. У паценток з ппотиреозом на ш авто'1мунного тирео'щиту в стан медикаментозноï компенсацп меншi розмри щитоподiбноï залози асощюються з бльш вираженим дефцитом в':там'1ну D. Розмри щитоподiбноï залози в паценток з ав^мунним тирео'щитом не асощюються з вираженими змiнами показниюв кл'1тинного iмунтету, кр':м зниження рiвня натуральних клерв на mi меншого об'ему ЩЗ. Стйка актившсть авто'1мунного процесу в пащенток iз ппотиреозом унасл 'щок автомунного тиреоь диту на mi тривало]' та усп'шно]' замiсно'ï тирео^дно! терапп обумовлюе необхднсть пдключення до не]' адекватних ¡муномодуляторв, у тому числ'1 в':там'1ну D.
Ключовi слова: авто'мунний тиреодит; ппотиреоз; вгтамш D; об'ем щитоподiбно'ï залози; клтинний i гуморальний ¡мунтет
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Гончарова Ольга Аркадивна, доктор медичних наук, професор кафедри ендокринологи, Харшська медична академiя тслядипломно!" освгга, вул. Амосова, 58, м. Хар-KiB, 61176, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +380503233913
For correspondence: 0. Goncharova, MD, PhD, Professor at the Department of endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail:
[email protected]; contact phone: +380503233913
Full list of author information is available at the end of the article.
Вступ
Провiдним чинником гiпотиреозу у хворих на ав-тоiмунний тиреощит (AIT) е деструкцiя щитоподiбноï залози (ЩЗ) пiд впливом aBToiMyHHoro процесу. Тому суттю патогенетично'1' терапи' AIT вважаеться призна-чення iмyномодyляторiв. Розyмiння особливостей ав-тоiмyнних порушень при AIT дасть змогу обГрунтувати вимоги до таких препаратав.
На сьогоднi доведено, що при AIT вiдзнaчaеться Thl-клггинний тип iмyнноï вiдповiдi з продукшею прозапальних цитокiнiв — iнтерлейкiнy (Ш) 2, IЛ-4, iнтерферонy гамма (ШФ-у), фактора некрозу пухли-ни а. Тому перевагу слщ вщдавати засобам, що шпбу-ють aктивнiсть iмyнноï вiдповiдi Thl-типу, забезпечу-ють зниження CD4 i пiдвищення CD8, що сприятиме зниженню aнтитiлоyтворення В-клiтинaми. У свою чергу, це дозволить зменшити актившсть гуморально!' ланки iмyнiтетy зi зниженням рiвнiв aнтитiл (AT) до тиреощно!' пероксидази (AT TnO) i тиреоглобулшу (AT Tr). Крiм того, для зменшення дестрyкцiï ткани-ни ЩЗ необхщне зменшення aктивностi апоптозу, а також антигенпрезентуючих клiтин (у тому чи^ ден-дритних) [1].
До числа потенцшних препaрaтiв, що вщповщають таким вимогам, сьогоднi вщнесено вiтaмiн D, бо вiн:
— знижуе презентацш антигену й активацш T-клiтин, зaпобiгaючи диференцiaцiï i матураци' ден-дритних клiтин [2, 3];
— шпбуе продyкцiю прозапальних Ш-2 та IНФ-y i забезпечуе продукцш протизапальних цитокiнiв IЛ-3, IЛ-4, Ш-10, змiнюючи баланс Th-l/Th-2 [4];
— протвдде пролiферaцiï В-клiтин i ix диференща-ци' в плaзмaтичнi клггани [5, 6].
У низцi кшшчних дослiджень встановлено, що частота дефщиту вiтaмiнy D (рiвень < 20 нг/мл) у хворих на AIT була вiрогiдно вищою, нiж у контро-лi [7, 8], а рiвень вiтaмiнy D негативно корелював iз рiвнем AT TnO [9]. У дослщженш [10] частота дефь циту вiтaмiнy D серед хворих на гшотиреоз yнaслiдок AIT становила 94,2 %, i це збиаеться з даними iншиx aвторiв [5, 11]. 6 даш, що виражешсть дефiцитy вь тaмiнy D корелюе з тривалютю AIT, рiвнем антити-реощних aнтитiл, об'емом ЩЗ [12—14]. Однак наявш роботи, у яких таы зв'язки не пiдтверджyються [15]. Неоднозначшсть отриманих резyльтaтiв обумовлюе необхщшсть проведення подальших дослiджень у даному напрямку, у тому чи^ спрямованих на ви-значення окремих характеристик патологи' у хворих на aвтоiмyннy тиреощну пaтологiю, що корелюють iз рiвнями вiтaмiнy D.
Цей постулат зумовив мету даного дослiдження — встановити наявшсть можливих aсоцiaтивниx зв'языв мiж об'емом ЩЗ у хворих на гшотиреоз унаслщок AIT iз рiвнями вiтaмiнy D та iмyнологiчними показниками.
Матерiали та методи
Обстежено 55 жшок iз медикаментозно компенсо-ваним гiпотиреозом yнаслiдок AIT, яю не менше нiж рiк отримували шдивщуально пiдiбрaнy зaмiснy тире-о'щну терaпiю. У 26 з них не менше шж рiк тому про-
ведено операцш — часткову резекцш ЩЗ з приводу доброяисних вузлових утворень на тлi А1Т. Розмiри ЩЗ у 29 неоперованих (перша група) i 26 прооперо-ваних (друга група) визначали за даними ультразву-ково1 дiагностики. Загальний об'ем ЩЗ обраховували за формулою I. Brunn. У хворих обох груп визначали рiвень 25-пдроксихолекальциферолу 25(OH)D у кро-вi iмуноферментним методом (оптимальний рiвень — 30,0—50,0 нг/мл) за допомогою аналiзатора Modular Analytics E170. При його рiвнi в дiапазонi 20—30 нг/мл дiагностували недостатшсть вiтамiну D, а при зни-женнi рiвня менше за 20 нг/мл — дефщит вiтамiну D [16]. Рiвнi АТ ТПО та АТ ТГ визначали iмунофер-ментним методом на аналiзаторi StatFax 3100, 2008 (Immunotech, USA). 1мунофенотип лiмфоцитiв визначали з використанням стабтьних дiагностикумiв на основi моноклональних антитш до CD3+ (зрiлi Т-лiмфоцити), CD4+ (Т^мфоцити хелпери/шдукто-ри), CD8+ (Т^мфоцити кiлери-супресори), CD22+ (антитiлопродукуючi В-лiмфоцити) i CD16+ (нату-ральнi кiлери, NK). Даш подаш у вiдносному вира-женнi (у вiдсотках). Розраховували iмунорегулятор-ний iндекс (IPI) супресй' (CD4+/CD8+). Дослщження тиреощного статусу проводилось за рiвнями вiльного тироксину (вТ4) i тиреотропного гормону (ТТГ) iму-ноферментним методом за допомогою стандартних наборiв: «ТироидИФА» фiрми «Алкор Био» (РФ) на iмуноферментному аналiзаторi StatFax 3100, 2008 (Immunotech, USA). Концентрацш гормошв шдра-ховували за допомогою калiбрувальноï криво!' i вира-жали в мОд/л (для ТТГ) i пмоль/л (вТ4). Контрольну групу становили 12 жшок без А1Т i гшотиреозу.
Статистична обробка даних проводилася методами варiацiйноï статистики за допомогою стандартного пакета статистичних розрахунив Microsoft® Excel. Вiро-гiднiсть вiдмiнностей середшх величин визначалася за t-критерiем Стьюдента.
Клiнiчне дослiдження проводилось у весняно-лгг-нiй перiод iз дотриманням передбачених у таких ви-падках заходiв безпеки щодо здоров'я пацiента, захисту його прав, людсько!' гiдностi й морально-етичних норм вiдповiдно до принцитв Гельсiнськоï декларацй' прав людини, Конвенцй' Ради бвропи про права людини i бiомедицину, вiдповiдних законiв Украши; отримано дозвiл комiсiï з бюетики (протокол № 4 засiдання ко-мiсiï з питань етики при Харивськш медичнiй академй' пiслядипломноï освгга вiд 7 травня 2019 року).
Результати
На тлi замiсноï терапй' препаратами левотироксину гормональний тиреощний статус у хворих обох груп було компенсовано (табл. 1).
Об'ем ЩЗ у неоперованих хворих з А1Т (перша група) був вiрогiдно (р < 0,001) вищим за показники про-оперованих iз приводу доброяисних вузлових утворень на rai А1Т (друга група). Показник друго1 групи був вь ропдно меншим порiвняно з контролем (р < 0,05). Рiв-нi ТТГ i вТ4 перебували в межах референсних значень, проте рiвнi ТТГ у груш з бтьшим об'емом ЩЗ були вь рогiдно (р < 0,05) вище, нiж у груш 2.
Таблиця 1. Характеристика гормонального тиреоДного статусу хворих на ппотиреоз унаслДок А1Т
залежно вД об'ему щитоподбноï залози (M ± m)
Показники Групи Р1 Р2 Р3
Перша Друга Контрольна
Об'ем ЩЗ, см2 11,05 ± 1,86 4,26 ± 1,89 8,7 ± 0,6 < 0,001 > 0,05 < 0,05
ТТГ, мОд/л 3,23 ± 0,90 2,21 ± 0,59 1,82 ± 0,16 < 0,05 < 0,05 > 0,05
вТ4, пмоль/л 16,58 ± 2,10 15,33 ± 0,73 14,32 ± 0,15 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Примтки: Р1 — в'рогДшсть розб'жност м'ж першою i другою групою; Р2 — в'рогДн'ють розб'жност м'ж першою групою i контролем; Р3 — вiрогДнiсть розбiжностi MiM другою групою i контролем.
Одержат даш щодо впливу гшотиреозу внаслщок А1Т при рiзних показниках об'ему ЩЗ на стан забез-печення вiтамiном D подано на рис. 1.
Встановлено, що рiвень вiтамiну D i у хворих на А1Т iз гшотиреозом, i в контрольнiй групi був знижений, але при цьому в контрольнш групi вiн вiдповiдав статусу недостатност вiтамiну D (перевищував 20 нг/мл), а в
Рисунок 1. Р '1вн '1 вiтамiну D у кровi у хворих на ппотиреоз унаслДок А1Т залежно вД об'ему ЩЗ Примтки: Р — вiрогДнiсть рiзницi: Р12 < 0,02; Рз_4 < 0,05; PU3 > 0,05; Р -< 0,02.
груш хворих на шсляоперацшний ппотиреоз iз AIT — статусу дефщиту вггамшу D (був нижчим за 20 нг/мл i вiрогiдно (р < 0,02) нижчим порiвняно з даними контрольно!' групи).
Привертае увагу, що менший об'ем ЩЗ при шс-ляоперацшному гiпотиреозi внаслщок AIT (друга група) асоцшвався з посиленням дефщиту вггамь ну D до 16,40 ± 1,64 нг/мл, на той час як у хворих iз бшьшими розмiрaми ЩЗ спостериався переxiд вiд дефiцитy до недостатносп вiтaмiнy D iз вiрогiдною вiдмiннiстю мiж показниками першо! i друго'1' груп (р < 0,05).
Одержат даш дослщження дозволили конкретизу-вати нaявнiсть i характер впливу об'ему ЩЗ у хворих на ппотиреоз внаслщок AIT на стан клгтнного й гуморального антитиреощного iмyнiтетy (табл. 2).
Згiдно з отриманими даними, у хворих на AIT на rai замюно! терапи' препаратами левотироксину впродовж року та бтьше показники клгтнного iмyнiтетy пере-бували в межах референсних норм i вiрогiдно не вiдрiз-нялись мiж групами з рiзним об'емом ЩЗ. Винятком були тльки рiвнi CD16 (NK), якi, перебуваючи в межах норми, були вiрогiдно нижчими (р < 0,05) у груш з мен-шим об'емом ЩЗ.
Показники гуморального iмyнiтетy характеризува-лись високими рiвнями i AT Tr, i AT TnO, що вказу-вало на aктивнiсть aвтоiмyнного процесу. ïx значення вiрогiдно вiдрiзнялись мiж групами з рiзним об'емом ЩЗ, який був нижчим для AT TnO i вищим для AT Tr у груш з меншим об'емом ЩЗ.
Таблиця 2. Стан клтинного й гуморального 'мун'тету в хворих на ппотиреоз внаслдок А1Т залежно
вД розмiрiв щитоподбно)' залози
Показник Норми Групи хворих Р
Перша Друга
50-80 54,15 ± 1,59 56,45 ± 2,61 > 0,05
33-46 36,84 ± 2,18 36,00 ± 2,22 > 0,05
CD8 17-30 20,20 ± 1,58 18,91 ± 1,47 > 0,05
CD16 12-23 19,52 ± 1,10 16,6 ± 1,2 < 0,05
CD22 17-31 20,80 ± 1,31 20,45 ± 1,85 > 0,05
1Р1 1,4-2,0 1,78 ± 0,20 2,00 ± 0,29 > 0,05
АТ ТГ < 65 554,7 ± 95,8 1340,3 ± 46,1 < 0,05
АТ ТПО < 30 419,1 ± 54,2 273,2 ± 45,9 < 0,05
Обговорення
Проведеними дослщженнями пiдтверджено данi численних ешдемюлопчних дослiджень стосовно значно1 поширеностi недостатносп вiтамiну D у Bcix географiчних широтах, незалежно вiд вшово-го цензу й пори року [17], а також стосовно бшьш вираженого зниження рiвня вггамшу D у хворих на А1Т [9, 18]. За нашими даними, середнш рiвень вь тамiну D у кровi в контрольнiй групi вiдповiдав статусу недостатносп вiтамiну D, а в груш хворих на гшотиреоз внаслщок А1Т — статусу дефщиту вгга-мiну D (р < 0,02).
На сьогодш питання кореляцшних зв'язкiв мiж об'емом ЩЗ i рiвнем вiтамiну D в кровi за А1Т не мае остаточно!' вiдповiдi. Деяю автори встановили, що тяж-кiсть дефiциту вiтамiну D корелюе з об'емом ЩЗ [12, 13, 19], iншi — не знайшли зв'язкiв [20, 21], що обумов-люе необхiднiсть подальших дослщжень. За нашими даними, у хворих на гшотиреоз унаслщок А1Т менший об'ем ЩЗ асоцшвався з посиленням ступеня дефiциту вiтамiну D, на той час як у груш з бтьшим об'емом ЩЗ спостериався переход вiд дефiциту до недостатност вь тамiну D.
Вiтамiн D розглядаеться як один з гмуномодулято-рiв i регуляторiв рiзних iмуноопосередкованих проце-сiв [22, 23], хоча мехашзм цього процесу не до кшця встановлений [24] i потребуе подальших дослщжень. За нашими даними, у хворих на А1Т iз рiзним об'емом ЩЗ характеристики кштинного iмунiтету перебували в межах референсних норм i суттево не вiдрiзнялися мiж групами, окрiм рiвня CD16, який, не виходячи за меж референсних норм, виявився вiрогiдно (р < 0,05) ниж-чим на rai меншого об'ему ЩЗ.
Оцшку такого факту можна дати, враховуючи встановлену роль NK у розвитку автоiмунноï патологи'. На сьогодш виявлено, що NK здатш руйнувати автореактивш кштини безпосередньо в органах-мь шенях або вiдiгравати допомiжну роль шляхом ре-гуляцп' адаптивно!' iмунноï вiдповiдi [25]. NK здатнi завадити iмуннiй вiдповiдi шляхом iнгiбування презентаций автоантигенiв дендритними клiтинами [26]. 6 публшаци' стосовно протидп' NK спонтаннш цито-токсичностi й продукцп' низки цитокiнiв за А1Т [27, 28]. Наведеш данi стосовно значно1 ролi вiтамiну D, а також NK у розвитку й прогресуванш автоiмун-ного процесу дають шдставу визнати, що зниження об'ему ЩЗ у хворих на гшотиреоз внаслщок А1Т на тлi одночасного зменшення рiвнiв вiтамiну D i NK е негативним фактором, що обГрунтовуе необхщшсть включення в комплексну терапш таких хворих пре-паратiв вггамшу D та адекватно пiдiбраних гмуномо-дуляторiв.
Висновки
1. У хворих на гшотиреоз на rai AIT у сташ медика-ментозно!' компенсаций тиреощного статусу меншi роз-мгри ЩЗ асоцiюються з бшьш вираженим дефщитом вiтамiну D.
2. розмгри ЩЗ у хворих на AIT не асоцшються з вираженими змшами показниюв кштинного iмунiтету,
OKpiM зниження piBHH натуральних KwepiB на тлi меншого об'ему ЩЗ.
3. Стшка активнiсть автоiмунного процесу у хворих на гшотиреоз унаслщок А1Т на тлi тривало! та успiшноl тирео!дно1 терапй' обумовлюе необхiднiсть пiдключен-ня до не'1 адекватних iмуномодуляторiв, у тому чи^ Bi-тамiну D.
Конфлiкг iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. Rydzewska M, Jaromin M, Pasierowska IE, Stozek K, Bossowski A. Role of the T and B lymphocytes in pathogenesis of autoimmune thyroid diseases. Thyroid Res. 2018;11:2. doi:10.1186/ s13044-018-0046-9.
2. Prietl B, Treiber G, Pieber TR, Amrein K. Vitamin D and immune function. Nutrients. 2013;5(7):2502—2521. doi: 10.3390/ nu5072502.
3. Baeke F, Takiishi T, Korf H, Gysemans C, Mathieu C. Vitamin D: modulator of the immune system. Curr Opin Pharmacol. 2010;10(4):482-496. doi:10.1016/j.coph.2010.04.001.
4. Kim D. The Role of Vitamin D in Thyroid Diseases. Int J Mol Sci. 2017;18(9):1949. doi:10.3390/ijms18091949.
5. D'Aurizio F, Villalta D, Metus P, Doretto P, Tozzoli R. Is vitamin D a player or not in the pathophysiology of autoimmune thyroid diseases?. Autoimmun Rev. 2015;14(5):363-369. doi:10.1016/j.aut-rev.2014.10.008.
6. Hewison M. An update on vitamin D and human immunity. Clin Endocrinol (Oxf). 2012;76(3):315-325. doi: 10.1111/j. 1365-2265.2011.04261.x.
7. Evliyaoglu O, Acar M, Özcabi B, et al. Vitamin D Deficiency and Hashimoto's Thyroiditis in Children and Adolescents: a Critical Vitamin D Level for This Association?. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2015;7(2):128-133. doi:10.4274/jcrpe.2011.
8. Talaei A, Ghorbani F, Asemi Z. The Effects of Vitamin D Supplementation on Thyroid Function in Hypothyroid Patients: A Randomized, Double-blind, Placebo-controlled Trial. Indian J Endocrinol Metab. 2018;22(5):584-588. doi:10.4103/ijem.IJEM_603_17.
9. Kim D. Low vitamin D status is associated with hypothyroid Hashimoto's thyroiditis. Hormones (Athens). 2016; 15(3):385-393. doi:10.14310/horm.2002.1681.
10. Pankiv V, Pankiv I. Association of vitamin D status with body mass index in adolescents in Ukraine. Romanian Journal of Diabetes Nutrition andMetabolic Diseases. 2018;25(4):377-381.
11. Ke W, Sun T, Zhang Y, et al. 25-Hydroxyvitamin D .serum level in Hashimoto's thyroiditis, but not Graves' disease is relatively deficient. Endocr J. 2017;64(6):581-587. doi:10.1507/endocrj.EJ16-0547.
12. Bozkurt NC, Karbek B, Ucan B, et al. The association between .severity of vitamin D deficiency and Hashimoto's thyroiditis. EndocrPract. 2013;19(3):479-484. doi:10.4158/EP12376.0R.
13. Yasuda T, Okamoto Y, Hamada N, et al. Serum vitamin D levels are decreased and associated with thyroid volume in female patients with newly onset Graves'disease. Endocrine. 2012;42(3):739-741. doi:10.1007/s12020-012-9679-y.
14. Bizzaro G, Shoenfeld Y. Vitamin D and thyroid autoimmune diseases: the known and the obscure. Immunol Res. 2015; 61(1-2):107-109. doi:10.1007/s12026-014-8591-3.
15. D'AurizioF, VillaltaD, MetusP, DorettoP, TozzoliR. Is vita-
min D a player or not in the pathophysiology of autoimmune thyroid diseases?. Autoimmun Rev. 2015;14(5):363-369. doi:10.1016/j.aut-rev.2014.10.008.
16. Holick MF. The D-batable Institute of Medicine report: a D-lightful perspective. EndocrPract. 2011;17(1):143-149. doi:10.4158/ ep.17.1.143.
17. Pankiv IV. The effect of vitamin D supplementation on insulin resistance and arterial stiffness in patients with hypothyroidism. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(7):668-672. doi:10.22141/2224-0721.14.7.2018.148774.
18. Hosny SS, Aboromia MMM, Ibrahim NA, El Halim DKA. The relationship between vitamin D level and thyroid antibodies in primary hypothyroidism. The Egyptian Journal of Internal Medicine. 2019;31(2):164-170. doi:10.4103/ejim.ejim_104_18.
19. Mazokopakis EE, Kotsiris DA. Hashimoto's autoimmune thyroiditis and vitamin D deficiency. Current aspects. Hell J Nucl Med. 2014;17(1):37-40. doi:10.1967/s002449910120.
20. Effraimidis G, Badenhoop K, Tijssen JG, Wiersinga WM. Vitamin D deficiency is not associated with early stages of thyroid autoimmunity. Eur J Endocrinol. 2012; 167(1):43-48. doi:10.1530/ EJE-12-0048.
21. Yasmeh J, Farpour F, Rizzo V, Kheradnam S, Sachmechi I. Hashimoto thyroiditis not associated with vitamin D deficiency. En-docrPract. 2016;22(7):809-813. doi:10.4158/EP15934.0R.
22. Goldsmith DJ. Pro: Should we correct vitamin D deficiency/
insufficiency in chronic kidney disease patients with inactive forms of vitamin D or just treat them with active vitamin D forms?. Nephrol Dial Transplant. 2016;31(5):698-705. doi:10.1093/ndt/gfW082.
23. BakrHG, Meawed TE. Relevance of 25 (OH) Vitamin D deficiency on Hashimoto's Thyroiditis. Egypt J Immunol. 2017;24(2):53-62.
24. Sassi F, Tamone C, D 'Amelio P. Vitamin D: Nutrient, Hormone, and Immunomodulator. Nutrients. 2018;10(11):1656. doi:10.3390/nu10111656.
25. Mandal A, Viswanathan C. Natural killer cells: In health and disease. Hematol Oncol Stem Cell Ther. 2015;8(2):47-55. doi:10.1016/j.hemonc.2014.11.006.
26. Popko K, Gorska E. The role of natural killer cells in pathogenesis of autoimmune diseases. Cent Eur J Immunol. 2015;40(4):470-476. doi:10.5114/ceji.2015.56971.
27. Fogel LA, Yokoyama WM, French AR. Natural killer cells in human autoimmune disorders. Arthritis Res Ther. 2013;15(4):216. doi:10.1186/ar4232.
28. Lee EK, Sunwoo JB. Natural Killer Cells and Thyroid Diseases. EndocrinolMetab (Seoul). 2019;34(2):132-137. doi:10.3803/ EnM.2019.34.2.132.
OTpuMaHo/Reeeived 07.10.2019 Рецензовано/Revised 06.11.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 18.12.2019 ■
Information about author
Olga Goncharova, MD, PhD, Professor at the Department of endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-5864-5686
Гончарова О.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Ассоциативные связи между уровнем витамина D, иммунологическими характеристиками и объемом щитовидной железы при гипотиреозе вследствие аутоиммунного тиреоидита
Резюме. Актуальность. Ведущим фактором гипотиреоза у больных аутоиммунным тиреоидитом (АИТ) является деструкция щитовидной железы (ЩЖ) под влиянием аутоиммунного процесса. Поэтому сущностью патогенетической терапии АИТ считается назначение иммуномодуляторов. Понимание особенностей аутоиммунных нарушений при АИТ позволит обосновать требования к таким препаратам. Цель: установить наличие возможных ассоциативных связей при гипотиреозе вследствие АИТ между объемом ЩЖ, уровнем витамина В и иммунологическими показателями. Материалы и методы. Проведен сравнительный анализ тиреоидного статуса по уровням тиреотропного гормона и свободного тироксина, уровня витамина В в крови и показателей иммунного гомеостаза (СВ3, СВ4, СВ8, СВ16, СВ22, антитела к тиреоидной пероксидазе и тиреоглобулину) у 55 женщин с медикаментозно компенсированным гипотиреозом вследствие АИТ. Первую группу составили 29 женщин с АИТ, не менее года получающих индивидуально подобранную заместительную терапию препаратами левотироксина, с объемом ЩЖ 11,05 ± 1,86 см3, вторую группу — 26 женщин, не менее года назад прооперированных по поводу доброкачественных узловых образований в ЩЖ на фоне АИТ, с объемом ЩЖ 4,26 ± 1,89 см3 (р < 0,05 между группами). Контрольную группу составили 12 женщин без АИТ и гипотиреоза, объем ЩЖ 8,7 ± 0,6 см3. Результаты. Показатели тиреоидного статуса у больных АИТ находились в пределах референсных
норм, однако уровень витамина В в общей группе женщин с АИТ и гипотиреозом был достоверно (р < 0,02) ниже, чем в контрольной группе. В контрольной группе он соответствовал статусу недостаточности (22,7 нг/мл), а на фоне АИТ — дефицита витамина В (18,3 нг/мл). У больных с меньшим объемом ЩЖ (вторая группа) уровень витамина В был достоверно (р < 0,05 ) ниже, чем в первой группе. Показатели клеточного иммунитета были в пределах референсных норм, но при этом уровень натуральных киллеров во второй группе был достоверно (р < 0,05) ниже. Уровни антитиреоидных антител в обеих группах были высокими, что свидетельствовало об активности аутоиммунного процесса. Выводы. У пациенток с гипотиреозом на фоне АИТ в состоянии медикаментозной компенсации меньшие размеры ЩЖ ассоциируются с более выраженным дефицитом витамина В. Размеры ЩЖ у пациенток с АИТ не ассоциируются с выраженными изменениями показателей клеточного иммунитета, кроме снижения уровня натуральных киллеров при меньшем объеме ЩЖ. Стойкая активность аутоиммунного процесса у пациенток с гипотиреозом вследствие АИТ на фоне длительной и успешной заместительной терапии препаратами левотироксина обусловливает необходимость подключения к ней адекватных иммуномодуляторов, в том числе витамина В. Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит; гипотиреоз; витамин В; объем щитовидной железы; клеточный и гуморальный иммунитет
O.A. Goncharova
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Associative relationships between vitamin D levels, immunological characteristics and thyroid volume in patients with hypothyroidism due to autoimmune thyroiditis
Abstract. Background. The leading factor of hypothyroidism in patients with autoimmune thyroiditis is destruction of the thyroid gland under the influence of the autoimmune process. Therefore, the essence of pathogenetic therapy for autoimmune thyroiditis is the prescription of immunomodulators. Understanding the features of autoimmune disorders in autoimmune thyroiditis will allow justifying the requirements for such drugs. Aim: to determine if there is an association between thyroid volume, vitamin D level, and immunological parameters in hypothyroidism due to autoimmune thyroiditis. Materials and methods. A comparative analysis of thyroid status in terms of thyroid-stimulating hormone and free thyroxine content, blood vitamin D levels and immune homeostasis indicators (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, thyroid peroxidase antibodies and thyroglobulin antibodies) was performed in 55 women with drug-compensated hypothyroid-ism due to autoimmune thyroiditis. The first group consisted of 29 women with autoimmune thyroiditis who for at least one year received individually selected thyroid replacement therapy, with thyroid volume of 11.05 ± 1.86 cm3, the second group — of 26 women, at least a year ago operated for benign thyroid nodules against the background of autoimmune thyroiditis, with thyroid volume of 4.26 ± 1.89 cm3 (p < 0.05 between groups). The control group included 12 women without autoimmune thy-roiditis and hypothyroidism, thyroid volume was 8.7 ± 0.6 cm3. Results. While the thyroid status indicators in autoimmune thy-
roiditis patients were within the reference norms, the vitamin D level in the general group of women with autoimmune thyroidi-tis and hypothyroidism was significantly (p < 0.02) lower than in the control group, despite the fact that in the control group it corresponded to deficiency status (22.7 ng/ml), and against the background of autoimmune thyroiditis — to vitamin D deficiency (18.3 ng/ml). In patients with a smaller thyroid volume (group 2), the content of vitamin D was significantly (p < 0.05) lower than in group 1. Indicators of cellular immunity were within the reference standards, but the level of natural killers in group 2 was significantly (p < 0.05) lower. The levels of antithyroid antibodies in both groups were high, indicating the activity of the autoimmune process. Conclusions. In patients with hypothyroidism on the background of autoimmune thyroiditis in a state of drug compensation, smaller thyroid glands are associated with a more pronounced vitamin D deficiency. Thyroid volumes in patients with autoimmune thyroiditis are not associated with pronounced changes in cellular immunity, except for a decrease in the level of natural killers in smaller thyroid volume. The persistent activity of the autoimmune process in patients with hypothyroidism due to autoimmune thyroiditis against the background of prolonged and successful thyroid replacement therapy necessitates the addition of adequate immunomodulators to it, including vitamin D. Keywords: autoimmune thyroiditis; hypothyroidism; vitamin D; thyroid volume; cellular and humoral immunity
