УДК 338.124.4
ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЬНОГО П1ДХОДУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА НА ОСНОВ1 АНАЛ1ЗУ
О.В. Балахонова, д.е.н., доцент
Вгнницький соц1ально-економ1чний iнститут Унгверситету «Украта», Втниця, Украна
Балахонова О.В. Використання модельного тдходу для прогнозування банкрутства на основi анал1зу.
Стаття присвячена проблемам прогнозування банкрутства на основi модельного тдходу. Проведено порiвняльний аналiз моделей прогнозування банкрутства. Визначеш наслщки застосування моделей. Запропонованi рекомен-дацп до методичного забезпечення оцiнки ймовiр-ностi банкрутства з використанням модельного тдходу.
Ключовi слова: банкрутство, прогнозування, модель, аналiз, показники
Балахонова О.В. Использование модельного подхода для прогнозирования банкротства на основе анализа.
Статья посвящена проблемам прогнозирования банкротства на основе модельного подхода. Проведен сравнительный анализ моделей прогнозирования банкротства. Определены последствия применения моделей. Предложены рекомендации к методическому обеспечению оценки вероятности банкротства с использованием модельного подхода.
Ключевые слова: банкротство, прогнозирование, модель, анализ, показатели
Balahonova O. V. Using a modeling approach to predict insolvency based on the analysis.
The article deals with the problems of bankruptcy prediction model based approach. A comparative analysis of bankruptcy prediction models. Determine the effects of the use of models. Recommendations for methodological support estimates of the probability of bankruptcy, using the model approach.
Keywords: bankruptcy, prediction, model, analysis, indicators
Останшм часом робляться спроби адаптацп захвдних моделей прогнозування банкрутства шдприемства до укра!нських умов. Ряд авторiв, приймаючи як дашсть неточшсть моделей, пропонують розглядати !х результат в динамщг Проте в даному випадку у ряду моделей може проявитися шший недолж, який полягае в тому, що на певних штервалах значення деяких фшансових показнишв, а особливо !х динамiка важко iнтерпретуеться.
Невiд'емною рисою пiдприемництва в ринковiй економiцi е ризик, пов'язаний з можливютю банкрутства шдприемства. Очевидно, що чим рашше буде виявлена тенденцiя, що веде шдприемство до банкрутства, i, вщповщно, чим ранiш будуть початi визначеш процедури по порятунку пiдприемства, тим бшьше iмовiрностi виходу пiдприемства з кризи [1]. Моделi прогнозування банкрутства покликаш виявити ознаки кризово! ситуацп на пiдприемствi, дii якого постшно пов'язанi з ризиком, i дати можливють керiвництву пiдприемства вжити заходiв щодо виходу з кризи. [6, 7].
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш
В процесi пiдготовки ще! публiкацii автор спиралась на праш наступних фахiвцiв: Дорошук Г. [3], Захарченко В. [4] , Росс С. [5], Тггов М. [6], Скверцов М. [7], Слюсаренко О. [8], Степанов В. [9] та ш. Ц автори, враховуючи недостовiрнiсть моделей, пропонують розглядати !х як результат у динамщг Але при цьому вони не враховують дискретний характер моделей, тобто iнтервалiв, де прогнозування ускладнюеться.
Мета статтi полягае у визначенш умов, при яких використання рiзних моделей е виправдано.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Практично ва моделi прогнозування банкрутства складаються з фiнансових показникiв, якi якраз i покликанi прогнозувати фiнансовий стан шдприемства. Очевидно, що будь-який фшансовий показник мае свiй економiчний сенс. Проблема виникае в тому випадку, якщо значення фшансового показника важко iнтерпретуеться або, взагал^ е економiчно помилковим. Особливо гостро ця проблема постае у разi вивчення результатiв в динамщг
I. Насамперед, розглянемо модель Рiчарад Таффлера, в якiй цiлих два економiчних показника
при певних умовах втрачае свiй економiчний сенс. Модель Таффлера виглядае наступним чином:
Z= 3,2 + 12,18Х1 + 2,5Х2 - 10,68Х3 + 0,029Х4, де Х1 - вiдношення прибутку до сплати податшв до короткострокових зобов'язань;
Х2 - вiдношення оборотних активiв до сукупних зобов'язань;
Х3 - вiдношення короткострокових зобов'язань до сукупних активiв;
Х4 - показник вiдсутностi iнтервалу кредитування, що розраховуеться наступним чином:
ОБЗ — Запаси — КЗ
В — П — А де ОБЗ - обiговi засоби;
КЗ - короткострокова заборговашсть;
В - виручка;
П - прибуток;
А - амортизашя.
Таким чином даний показник можна трактувати як к1льк1сть дшв, протягом яких пiдприемство зможе юнувати, покриваючи сво! витрати, не дотримуючись при цьому свое! звичайно! господарсько! дiяльностi, тобто не реалiзуючи свою продукцш, роботи або послуги.
Очевидно, що зростання усiх показник1в ^м третього збiльшуе величину Z i, тим самим, зменшуе вiрогiднiсть банкрутства. Перший показник дано! моделi говорить про те, насшльки пiдприемство може покривати сво! коротко-строковi зобов'язання за рахунок прибутку. Якщо
прибуток шдприемства позитивний, то зменшення заборгованосп призведе до збiльшення сукупного 2-рахунку, а !! збiльшення, вiдповiдно, до його зменшення. Вщповщно i зростання прибутку також буде сввдчити про деяке фшансове оздоровления пiдприeмства, що вщб'еться у збiльшеннi сукупного 2-рахунку. Однак ситуацiя змiниться, якщо прибуток шдприемства виявиться негативним. Очевидно, що зменшення коротко-строкових зобов'язань повинно говорити про полшшення фiнансового стану шдприемства. Однак при негативному прибутку зменшення короткострокових зобов'язань призведе до рiзкого падшня показника Х1, а вщповщно до зменшення сукупного 2-рахунку. Якщо врахувати, що перший показник моделi мае величезний ваговий коефщент, то зниження 2-рахунку може виявитися просто фантастичним. Так, наприклад, скорочення короткострокових зобов'язань на 50% призведе до скорочення показника Х1 в два рази. На графжу показано значення першого показника моделi Таффлера (12,18Х1) при прибутку -10 i 10 i рiзних значеннях величини короткострокових зобов'язань (рис. 1). Видно, що при позитивному значенш прибутку збшьшення зобов'язань веде до зменшення першого показника ^ отже всього 2. При наявносп збитку збшьшення величини зобов'язань збшьшуе значення цього показника, який прагне до нуля.
+10
+5 —прибуток
-5 ..........................................................
-10 I збуток
Рис. 1. Залежшсть мiж величиною короткострокових зобов'язань та першим показником
у моделi Таффлера
Аналопчно мiркувания вiрнi i для четвертого показника дано! модель Якщо чисельник цього показника виявиться вш'емним (в ситуацп, коли короткостроковi зобов'язання перевищують оборотнi активи), то при збшьшенш денних витрат пiдприемства показник Х4 буде збiльшуватися, а при зменшенш витрат, навпаки, падати. Данi результати е досить дивними, адже при позитивному значенш чисельник цього показника зростання витрат буде зменшувати сукупний 2-рахунок, що е сввдченням про
попршення фiнансового стану пiдприемства. Зменшення Z-рахунку в результатi збiльшення витрат (а не зменшення як у випадку з негативним прибутком) видаеться бiльш логiчним, адже зростання витрат у загальному випадку не може свщчити про покращення фшансового стану пiдприемства (тим бшьше в ситуацi! з наявшстю збитку). Вiдзначимо, що другий i третiй показники дано! моделi не втрачають економiчного сенсу нi за яких обставин. Таким чином, можна зробити висновок, що використання моделi Таффлера
доцiльно тшьки при наявностi прибутку, а також у ситуацп, коли величина оборотних активiв перевищуе суму короткострокових зобов'язань пiдприемства i його запаав.
II. Модель Альтмана також мае деяш показники, що втрачають свш економiчний сенс при певних умовах [4]. Модель Альтмана виглядае наступним чином:
г=1,2Х! + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 0,999Х5, де Х1 - робочий капiтал (рiзниця мiж оборотними коштами i короткостроковими зобов'язаннями) до сукупних активiв;
Х2 - накопичений прибуток до сукупних активiв;
Х3 - прибуток до вiдрахування податшв i вiдсоткiв до сукупних активiв;
Х4 - ринкова вартiсть акцш пiдприемства до сукупних зобов'язань;
Х5 - виручка до сукупних активiв.
У данш моделi другий i третiй показники е показниками рентабельносп. При незмшному прибутку збiльшення сукупних активiв мае свщчити про те, що тдприемство менш ефективно використовуе сво! активи. Вшповшно i сукупний 2-рахунок буде падати, засвiдчуючи про деяке попршення фiнансового стану пiдприемства. Однак при негативному прибутку, тобто збитку, збшьшення активiв буде призводити до зростання показник1в Х2 та Х3, а, вшповшно, до зростання 2-рахунку, що буде говорити про полшшення стану тдприемства. Дану ситуацiю
можна штерпретувати двояко. З одного боку, як було зазначено, збшьшення активiв при незмшному прибутку (збитку) говорить про менш ефективне використання активiв, тому даний результат втрачае економiчний сенс. У той же час збшьшення активiв свщчить про збiльшення майна тдприемства, що може розглядатися як позитивний сигнал. Однак задамося питанням за рахунок яких джерел вiдбулося збшьшення активiв. Проаналiзуемо цi показники. Очевидно, наявшсть у пiдприемства збитку поточного року) показник Х3) свiдчить швидше за все про те, що збшьшення активiв, якщо воно мало мюце, вiдбулося за рахунок збшьшення позикового катталу, тим самим збшьшивши ймовiрнiсть банкрутства пiдприемства.
Отже, збшьшення цього показника ^ як наслшок, всього 2-рахунку важко iнтерпретуеться. Аналiз показника Х2 не настiльки очевидний. Мабуть тут можливi двi ситуацп. Перша вшповшае тiльки що розглянутш (збiльшення активiв за рахунок залучення позикових коштiв). Тодi як друга ютотно вiдрiзняеться, оск1льки збiльшення активiв могло вiдбутися за рахунок прибутку поточного перюду i вiдповiдного зменшення накопиченого збитку. У цiй ситуацп рiвнозначне збiльшення чисельника i знаменника дробу веде до збiльшення як самого показника, так i всього 2-рахунку, що вiдповiдае економiчному змюту (рис. 2).
прибуток
+0,05
-0,05
-0,10 -0,20 -0,30 -0,4
Рис. 2. Залежнiсть мiж прибутком поточного перюду та другим показником у моделi Альтмана
Таким чином, можна зробити висновок, що змша цього показника може «ввести в оману» при збиток поточного перюду.
Особливо ткавим в цш моделi представ-вляеться перший показник. При позитивному значеннi робочого капiталу збiльшення сукупних активiв призведе до зменшення сукупного 2-рахунку. Взагалi збiльшення сукупних активiв при незмiннiй величинi робочого катталу буде
свщчити про те, що частка оборотних актив1в в сукупних активах скоротиться. Насправд1, досить важко сказати, наскшьки зменшення частки оборотних актив1в впливае на фшансовий стан п1дприемства. Швидше за все, воно стае менш платоспроможним, адже зменшуеться частка найбшьш л1кыдних актив1в п1дприемства. Саме тому збшьшення сукупних актив1в при незм1нн1й величиш робочого кап1талу буде св1дчити про
деяке попршення фiнансового стану пiдприемства, що, як вже було сказано, буде проявлятися у зменшенш сукупного 2-рахунку. При негативнiй величинi робочого катталу ситуацiя змiниться, i, якщо робочий каттал буде залишатися незмiнним, зростання сукупних активiв призведе до зростання 2-рахунку. Однак чисельник i знаменник даного показника пов'язаш мiж собою, тому змша активiв пiдприемства не завжди буде вiдбуватися в незмшному робочому капiталi. Розглянемо, за рахунок яких джерел пiдприемство може збшьшувати сво! активи:
1) пiдприемство отримало прибуток i направило його на придбання позаоборотних активiв;
2) отриманий прибуток збiльшив величину оборотних кошпв пiдприемства;
3) величина активiв тдприемства збiльшилася за рахунок збiльшения коротко-строкових зобов'язань з одночасним збшьшенням оборотних коштiв;
4) величина активiв пiдприемства збiльши-лася за рахунок залучення довгострокових
кредитiв з одночасним збшьшенням оборотних кошпв;
5) величина активiв пiдприемства збшьши-лася за рахунок збшьшення короткострокових зобов'язань, за рахунок яких були придбат основт засоби;
6) величина активiв тдприемства збшьши-лася за рахунок залучення довгострокових кредитiв з одночасним збшьшенням основних засобiв.
На наш погляд, з математично! точки зору перший, третiй i шостий варiанти еквiвалентнi (вiдбуваеться збшьшення активiв при незмiннiй величинi робочого катталу). Також екывалентт другий i четвертий варiант (в даному випадку збiльшуеться як робочий капiтал, так i активи). При п'ятому варiантi активи збiльшуються одночасно iз зменшенням робочого капiталу.
Перший, третiй i шостий варiанти е важко штерпретуемими, тобто при позитивному значеннi робочого катталу зростання активiв буде призво-дити до зменшення 2-рахунку, а при негативному значенш, навпаки, до зростання (рис. 3).
Значения показника
+0,05
-0,05
-0,10
-0,15
Активи
Варiант 2,4
Варiант 1,3,6
Варiант 5
Рис. 3. Залежтсть мiж величиною активiв та першим показником моделi Альтмана при рiзних варiантах змiни розмiру робочого капiталу
Iншi три варiанти, навпаки, зберiгають свш економiчний сенс як при позитивному, так i при негативному значенш робочого катталу. 1ншими словами, розглянутий показник буде вести себе однаково як у раз^ коли робочий каттал позитивний, так i при негативнш величинi робочого капiталу.
Таким чином, можемо зробити висновок про те, що результати змши того або шшого фiнансового показника входять до моделi прогнозування банкрутства, стають складно iнтерпретуемими за двох основних умов:
1) чисельник цього показника не змiнюеться при змш знаменника;
2) чисельник приймае негативнi значення;
3) якщо обидвi цi умови виконуються, то при вiд'емному значеннi чисельника показника, змши даного показника будуть нести економiчний змiст абсолютно протилежний тому, який мав би мюце при позитивному чисельнику, тобто одш i тi ж господарсьш операцп пiдприемства в одному випадку будуть збшьшувати ймовiрнiсть банкрутства (згiдно моделi прогнозування), а в iншому зменшувати.
Вище - не були розглянуп ситуацi!, при яких змiнюеться чи^вник, а знаменник, тобто активи залишаються незмiнними. Це може вiдбуватися, наприклад, якщо пiдприемство направило отрима-ний прибуток на погашення короткострокових зобов'язань, або замшило сво! короткостроковi зобов'язання на довгостроковi. У даних ситуащях
величина aKraBiB буде залишатися незмiнною, тодi як робочий капiтал буде збшьшуватися. За даних умов показник буде вести себе однаково як при позитивному, так i при негативному значент робочого катталу. Зростання робочого катталу буде призводити до зростання показника, а отже, i сукупного Z-рахунку, що буде вiдповiдати еконо-мiчному змiсту. Зауважимо, що в подiбних ситуацiях виконуеться виведене нами правило. Незважаючи на те, що чисельник може приймати негативнi значения, в даних ситуащях змiнюеться чисельник показника, а знаменник залишаеться без змш.
Необхiдно зауважити, що ми розглядали варiанти, при яких сукупт активи зростають. Безумовно, можна проаналiзувати i тi ситуацп, в яких активи будуть скорочуватися. Тут також можна буде проаналiзувати причини скорочення активiв. Однак нових обмежень даний аналiз не принесе. У будь-якому випадку результати змiни фiнансових показнишв будуть складно штер-претуемими в ситуацп, коли чисельник цих показнишв не змiнюеться, а також е негативним. Змша ж знаменника, а точшше той напрямок, в якому вщбуваеться ця змiна (зростання або падшня) стае вже не настшьки важливим. Головне, щоб вона (змша) вщбувалося.
Таким чином, використання моделi Едварда Альтмана стае економiчно недоцшьним при негативному прибутку до вирахування вiдсоткiв i податк1в у раз^ коли змiна активiв вiдбуваеться при незмшному негативно накопиченого прибутку (наприклад, коли активи збiльшуються за рахунок залучення позикових коштiв), а також коли вщбуваеться змiна активiв при незмшнш негативнiй величинi робочого катталу (прибуток направляеться на придбання позаобтевих активiв).
III. У моделi Ушьяма Бiвера також е показ-ники, що втрачають свiй економiчний сенс. Наприклад, показник грошового потоку до забор-гованосп, який, на думку вченого, може з найбь льшою ймовiрнiстю прогнозувати банкрутство, втрачае свiй економiчний сенс, якщо грошовий потiк виявляеться негативним. Тодi при збшь-шенш заборгованостi показник буде рости, бо сввдчить про покращення фiнансового стану тдприемства. Нагадаемо, що модель Бiвера складаеться з наступних фiнансових показнишв: грошовий потж до сукупно! заборгованосп, чис-тий прибуток до сукупних активiв, сукупна забор-гованiсть до сукупних активiв, робочий капiтал до сукупних активiв та коефiцiент поточно! лжюдно-стi. Використовуючи наведенi вище мiркування, можна зробити висновок про те, що застосування моделi Уiльяма Бiвера виправдано лише при наяв-ностi у тдприемства позитивного грошового потоку, наявносп чистого прибутку, у випадку, якщо робочий каттал виявляеться позитивним, а також тод^ коли робочий каттал виявляеться негативним, але змiнюеться разом зi змшою сукупних активiв (наприклад, коли ми використовуемо Список л^ератури:
отриманий прибуток на придбання оборотних активiв).
Висновки
Можна розглянути величезну к1льк1сть моделей, однак осшльки всi цi моделi використовують схож! фiнансовi показники для прогнозування банкрутства, видаеться цiлком достатнiм аналiз трьох перерахованих вище моделей. Як бачимо, результати ряду фiнансових показник1в iнодi бу-вають важко iнтерпретуемими. Зрозумшо, що це вiдбуваеться, коли чисельник цих показнишв стае негативним. З математично! точки зору, дат змши не викликають подиву, адже змша знака як раз i змiнюе ситуацiю.
Важливiсть визначення обмежень викори-стання моделей прогнозування банкрутства обу-мовлена наступною причиною. Отже, труднощi в штерпретацп показник1в виникають у разi наявно-стi збитку, негативного грошового потоку i негативно! величини робочого капiталу. Цi ознаки вже свiдчать про певнi проблеми на тдприемства При цьому додаткове залучення кредитiв (наприклад, перший показник Таффлера) тшьки погiршуе становище тдприемства. Ця модель прогнозування банкрутства буде сввдчити про протилежне, а саме про полшшення фiнансового стану тдприемства, що може виражатися у збшьшент сукупного 2-рахунку. Подiбна ситуатя може призвести до збiльшения так звано! помилки першого роду, коли модель класифжуе пiдприемство як благополучне, а воно виявляеться банкрутом. Важливють цiе! помилки iстотно перевищуе важливють помилки другого роду (класифiкацiя благополучного тдприемства як банкрута), осшльки у другому випадку в якосп «втрат» можна розглядати лише «упущену вигоду (банк не надав кредит, контрагента вщмовилися з цим пiдприемством працювати тощо). При помилках першого роду наслщки можуть бути набагато серйозтшими. Безумовно, пiдприемства мають збиток, або негативний грошовий потж, або негативну величину робочого капiталу ще не обов'язково виявиться банкрутом, i тодi буде вiрно класифiковано моделлю як благополучне. Однак, очевидно, що, залишаючи без уваги подiбнi обмеження, збшьшуемо ймовiрнiсть здiйснения помилки першого роду, а значить i ймовiрнiсть величезних втрат, пов'язаних з даною помилкою. Тому видаеться за доцшьне, перш тж застосовувати моделi прогнозування банкрутства до конкретних тдприемств, виявити обмеження, за якими використання моделей е невиправданим. В iншому випадку, застосування моделей прогнозування банкрутства може обернутися величезними втратами.
Таш модельнi пiдходи було опробовано на ПАТ «Одескабель» пiд час проведення НДР «Управлiния ризиком в шновацшних проектах розробки i модертзацп високотехнологiчних систем» (№ДР0107и003790).
1. Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом: Закон Украши -[Електроннийресурс]. Режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2343-12.
2. Методика проведения углубленного анализа финансово-хозяйственного анализа неплатежеспособных предприятий и организаций // Галицкие контракты. - 1996. - №40. - С. 48-62.
3. Дорошук Г.А. Антикризове управлшня тдприемством: [Навч.поабник] / Г.А. Дорошук, Н.М. Дащенко. - Одеса: Стандарт, 2007. - 320 с.
4. Захарченко В.1. Моделi i методи прийняття рiшень в аналiзi та аудитi: [Навч.посiбник] / В.1. Захарченко, М.М. Меркулов, Л.В. Ширяева. - Львiв: Магнолiя-2006, 2012. - 352 с.
5. Росс С. Основы корпоративных финансов: [Пер. с англ.] / Росс, Р. Вестердилд, Д. Бредфорд. -М.: ЛБЗ, 2000. - 720 с.
6. Тггов М.1. Бункрутство: матерiально-правовi та процесуальш аспекти / М.1. Тггов. - Харкав: Консум, 1996. - 192 с.
7. Скверцов Н.Н. Как избежать банкротства предприятия? От выживания к процветанию / Н.Н. Скверцов. - К.: Будiвельник, 1995. - 143 с.
8. Слюсаренко О.А. Диагностика банкротства / Агенство по вопросам предотвращения банкротства предприятий и организаций Украины / О.А. Слюсаренко. - Одеса: Инноцентр,1996. - 350 с.
9. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии / В.В. Степанов. - М.: Статут,1999. - 204 с.
Надано до редакцп 20.09.2015 Балахонова Олеся Васил1вна / Olesya V. Balakhonova
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Використання модельного тдходу для прогнозування банкрутства на ocHoei анализу [Електронний ресурс] / О. В. Балахонова // Екoнoмiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 106-111. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua /files/archive/2015/n5. html