CC BY
40
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 616.615.009-07
HIKOHOB В.В., Б1ЛЕЦЫКИЙ О.В., ПАВЛЕНКО А.Ю., ЫЛЕЦЬКА М.О. Харювська медична академ'т п'слядипломно! осв'пи
Харювська мська клнчна л/карня швидко! та нев/дкладно!медично!допомоги ¡м. проф. O.I. Мещан/нова
ВИКОРИСТАННЯ rAiATMAiHY 3 МЕТОЮ nPOÔiAAKTÈKÈ Й Л^ВАННЯ nOPY0EHb MOTOPHO-EBAKYATOPHOÏ ÔYHKUiï 0ËYHKOBO-KÈ0KOBOrO TPAKTY В KËiHiUi ÏOËiTPABMÈ
Резюме. Уpoôomi вивчен 3aK0H0MipH0cmi впливу Ыатилту на моторно-евакуаторну функцж шлунко-во-кишкового тракту (МЕФ ШКТ) у клтщ полтравми. Групу спостереження становили 27постраж-далих 1з поеднаною абдомнальною травмою. Отримаш дан доводять ефектившсть використання Ыатилшу в комплека iнтенсивноïтерапп в кян^ полтравми з метою профыактики й лтування по-рушень МЕФ ШКТ.
Ключовi слова: ацетияхолЫ, Шатилн, моторно-евакуаторна функщя шлунково-кишкового тракту, полтравма.
Вступ
Ацетилхолш, що утворюеться в оргашзм^ вщ-грае важливу роль у процесах життедiяльностi: вш бере участь у передачi нервового збудження в ЦНС, вегетативних вузлах, закшченнях парасимпатичних i рухових нервiв. Ацетилхолш належить до найваж-ливших нейромедiаторiв мозку.
Холшу альфосцерат — Глiатилiн — холшерпч-ний препарат iз переважним впливом на ЦНС. Шс-ля введення в оргашзм унаслiдок ди ряду ферментiв холiну альфосцерат розщеплюеться на холiн i глще-рофосфат, при цьому !х вивiльнення вщбуваеться безпосередньо в ЦНС iз подальшим синтезом аце-тилхолiну, а також фосфолшщв мембран нейронiв. Вiдтак Глiатилiн вiдiграе значну роль в анаболiчних вiдновних процесах мозку. I це дозволяе прогнозу-вати його ефектившсть при широкому спектрi патологи. На сьогоднi можна передбачити, що будь-яка патологiя ЦНС як головного, так i спинного мозку е показанням для використання даного препарату
[1-3].
У рядi дослiджень доведена здатшсть Глiатилi-ну вiдновлювати знижений рiвень свiдомостi паш-ентiв в анестезюлопчнш i реанiмацiйнiй практицi. Важливою клшчною перевагою Глiатилiну е те, що шдвищення рiвня свiдомостi, зменшення часу пере-бування пацiента в комi й сопорi i на штучнш вен-тиляцп легенiв (ШВЛ) при його призначенш супро-воджуеться кращим вiдновленням вищих коркових функцiй [4].
Важливою проблемою та завданням штенсивно! терапп хворих iз травматичною хворобою е прогно-зованi етапнi кроки ранньо! реабштацшно! стратеги, одним iз яких е скорочення строшв штучно! вентиляцп легенiв та переведення на самостшне ди-
хання з подальшою екстубацiею при максимальному рiвнi свiдомостi та збереженнi досягнуто! кардюрес-шраторно! компенсацп.
У 2010-2011 роках на базi вщдшення полiтравми та вщдшення анестезюлогп з 12 лiжками штенсивно! терапп для хворих iз поеднаною травмою Хар-швсько! кшшчно! лiкарнi швидко! невiдкладно! медично! допомоги iменi проф. О.1. Мещанiнова нами проводилося вивчення ефективност використання Глiатилiну (холiну альфосцерату) для скорочення строив ШВЛ, виключення так звано! ранньо! екс-тубацп у хворих iз травматичною хворобою в клшвд полiтравми.
У групу спостереження (Г-1) увiйшли постраж-далi з травматичною хворобою в клшщ полтравми — 33 потерпiлi (21 чоловш та 12 жiнок) вшом вiд 20 до 82 рошв. У контрольну (Г-2) групу увшшли 23 потерпiлi (16 чоловiкiв та 7 жшок) вiком вiд 26 до 66 рошв. Критерiями включення як у групу спостереження, так i в основну групу були: гострий (раннш пiсляоперацiйний) перюд травматично! хвороби, використання внутрiшньовенного програмовано-го наркозу з мiоплегiею та штучною вентиляцiею легенiв тривалiстю 2 та бшьше години, досягнута кардюресшраторна компенсацiя, вiдсутнiсть про-типоказань для переведення на самостшне дихан-ня з подальшою екстубашею хворого. Критерiями виключення були: декомпенсований травматичний шок, тяжка черепно-мозкова травма, синдром го-строго пошкодження легенiв, усi iншi показання для подовжено! ШВЛ.
В ушх хворих, якi були включеш у групу спостереження, окрiм базово! iнтенсивно! терапп травматично! хвороби в ранньому шсляоперацшному перюд^ був використаний Глiатилiн у початковш
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
дозi 1000 мг (внутршньовенне краплинне введення) протягом 30—60 хвилин, iз подальшим призначен-ням 1000 мг 2 рази на добу з штервалом 12 годин.
Вщтак прогнозованi етапш кроки ранньо! реабь лггаци, а саме скорочення строшв штучно! вентиля-цп легенiв та переведення на самостшне дихання з подальшою екстубашею при максимальному рiвнi свiдомостi та збереженш досягнуто! кардюресшра-торно! компенсацп у хворих Г-1 перебiгали бшьш динамiчно та були скороченi в 1,8—2,6 раза. Строки екстубацп та переведення на самостшне дихання через верхш дихальш шляхи (ВДШ) були скороченi у 2,4 раза (р < 0,05). Крiм того, у хворих Г-1 вщнов-лення свщомосп, рухово! активностi, самостiйного дихання крiзь iнтубацiйну трубку, а врешт й екс-тубацiя та початок дихання крiзь ВДШ вщбуваеть-ся у досить стислий термш на вщмшу вiд Г-2. Такi системш змiни у функцiональному станi виключали можливiсть розвитку феномену так звано! ранньо! екстубацп у хворих контрольно! групи.
На етапах вщновлення рухово! активносп, вщ-новлення самостiйного дихання через штубацшну трубку та власне екстубацп й переведення на самостшне дихання крiзь ВДШ мае мюце персистуюче зниження 8р02 (Д8р02, %), причому в Г-2 воно бшь-ше нiж у 2 рази значиме (—1,3; —1,8; —1,1 та —3,0; —4,0; —2,7 % вщповщно).
Динамша вибiрково дослiдженого РаО2 досить чiтко корелювала зi змшами 8р02, змiни РСО2 були нешформативш та майже не вiдрiзнялись у хворих з обох груп (дослщження у цьому напрямку трива-ють).
Проведенi дослiдження дозволили зробити таы висновки:
1. Використання Глiатилiну (холшу альфосцера-ту) е етiопатогенетичним та дуже ефективним для скорочення строив ШВЛ, виключення так звано! ранньо! екстубацп у хворих iз травматичною хворобою у клшщ полггравми, за вiдсутностi показань до подовжено! ШВЛ.
2. Використання Глiатилiну (холшу альфосцера-ту) у хворих iз травматичною хворобою е не тшьки ефективним, але й безпечним та не викликае усклад-нень та небажаних ефекпв.
3. Використання Глiатилiну (холiну альфосцера-ту) у хворих iз травматичною хворобою мае дуже широт показання та потребуе подальших дослщжень
[5].
Не менш важливим етапним кроком ранньо! ре-абiлiтацiйно! стратеги у хворих iз полiтравмою е вщ-новлення моторно-евакуаторно! функцп шлунково-кишкового тракту (МЕФ ШКТ).
Волемiчнi порушення; дизелектролiтемiя; ане-мiя; гiпопроте!немiя; напруження в черевнiй порож-ниш, що веде до гостро! дихально! недостатностi; синдром ендогенно! iнтоксикацi! — ось далеко не повний перелш обумовлених кишковою недостат-нiстю патофiзiологiчних факторiв, якi надалi ведуть до пролонгацп катаболiчно! фази захворювання, можуть призвести до !! ускладнено! течп. З метою
не допустити кишкову недостатшсть або вирiшити цю проблему традицшно використовують комплекс лiкувальних заходiв: у шоковому перiодi полiтравми це адекватне протезування життево важливих функ-цiй; корекцiя волемiчних порушень; антиноцицеп-тивний захист; максимально адекватна дiагностика; якiсна хiрургiчна корекцiя. Надалi на тлi комплексно! iнтенсивно! терапп, направлено! на корекцiю патогенетичних механiзмiв розвитку захворювання, використовуеться низка заходiв, направлених на по-лiпшення моторно-евакуаторно! функцп ШКТ, а саме: антихолшестеразш препарати, протиблювотнi засоби, гiпертонiчний розчин натрш хлориду, про-лонговану ешдуральну блокаду, фiзiотерапiю, допо-мiжнi процедури.
У переважнш бiльшостi випадкiв даний комплекс дае результат, але практично завжди веде до полшрагмазп, деяш заходи протипоказанi при окре-мих ушкодженнях, деякi з них можуть призвести до ускладненого перебпу хвороби, часто нормалiзацiя моторно-евакуаторно! функцп ШКТ мае затяжний характер, шзно починаеться ентеральне харчування. 1нколи бажаного ефекту добитися не вдаеться.
З огляду на зазначене кишкова недостатшсть у клшвд полгтравми потребуе подальшого науково-практичного вивчення з метою розробки, впрова-дження методiв, схем !! корекцИ в клiнiчну практику [7].
Використовуючи Глiатилiн у хворих вищезазна-чено! групи спостереження (Г-1), ми звернули ува-гу на досить чгтш закономiрностi у вiдновленi МЕФ ШКТ.
Мета дослщження — вивчити закономiрностi впливу Глiатилiну на МЕФ ШКТ при його викорис-таннi у хворих iз поеднаною абдомiнальною травмою в клшщ полiтравми.
Матер1али та методи
У групi спостереження (Г-1, п = 33) у 27 хворих (19 чоловшв та 8 жшок) мали мiсце ушкодження оргашв черевно! порожнини (розриви, ушкодження паренхiматозних органiв у 19 випадках; розриви, ушкодження бриж^ десерозашя кишечника у 10 випадках; у 4 випадках мали мюце позачеревш гемато-ми, що випорожнювалися у черевну порожнину), це потребувало проведення лапаротомп з вiдповiдним рiвнем хiрургiчно! корекцИ. Цi 27 хворих становили групу постраждалих iз поеднаною абдомшальною травмою, данi монiторингу МЕФ ШКТ яких наведе-нi у цьому спостереженш.
В усiх хворих у ранньому шсляоперацшному пе-рiодi був використаний Глiатилiн за вищезазначе-ною схемою, з друго! доби препарат вводили 2 рази на добу з штервалом 12 годин у дозi 1000 мг.
Моторно-евакуаторну функцш шлунково-киш-кового тракту оцшювали за такими критерiями: ентеральне харчування та диспептичш явища; стан перистальтики, наявшсть та вираженiсть здуття живота; вщходження газiв, наявнiсть випорожнень. Цим критерiям присвоюють бали так:
Оригинальные исследования
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
1) наявшсть ентерального харчування: «—1» — ш; «0» — пробне; «+1» — так;
2) диспептичнi явища (вiдрижка, нудота, блюво-та): «—1» — так; «0» — помiрно виражеш; «+1» — вщ-сутнi;
3) iнтенсивнiсть перистальтики: «—1» — вщсутня; «0» — помiрна; «+1» — активна;
4) виражешсть здуття живота: «—1» — значно зду-тий; «0» — помiрно здутий; «+1» — нездутий;
5) вщходження газiв: «—1» — не вщходять; «0» — рiдке вщходження; «+1» — регулярне вiдходження;
6) наявшсть випорожнень: «—1» — нема випо-рожнень; «0» — лише з використанням допомiжних методiв; «+1» — регулярний, самостiйний.
Критерп 1 та 2 переважно характеризуюсь адек-ватнiсть МЕФ ШКТ на його початковому рiвнi — шлунок — тонкий кишечник. Критерп 3 та 4 характеризуюсь МЕФ ШКТ переважно на рiвнi тонкого кишечника. Критерп 5 та 6 характеризують МЕФ ШКТ переважно на його кшцевому рiвнi — товстий кишечник.
Загальна характеристика МЕФ ШКТ проводиться шляхом складання оцшочних балiв. Сума балiв може бути вiд —6 до +6.
6 балiв — повна функцюнальна спроможнiсть (напруження), вiд 6 до 4 балiв включно — компен-сацiя; вiд 3 до 1 бала включно — помiрна компенса-цiя; 0 балiв — межа функцюнально'1 компенсацп; вiд — 1 до —3 балiв — помiрна декомпенсацiя; вiд —4 до —6 балiв — декомпенсацiя. Оцiнка —6 балiв — повна функцiональна неспроможшсть [7].
Наведений спосiб оцiнки МЕФ ШКТ е шформа-тивним, неспецифiчним способом оцiнки функцю-нального стану ШКТ iз точки зору 11 компенсацп;
дае змогу його чггкого цифрового вираження з мож-ливютю подальшого статистичного облiку.
Усi вимiри для адекватностi статистичного обль ку проводили в одш й т ж часовi iнтервали, а саме перед та шсля кожного кратного введення Глiатилi-ну з штервалом у 12 годин. Спостереження проводили протягом 5 дiб. Вщповщно порiвнювалися два функцiональних стани ШКТ — до та шсля.
Вiрогiднiсть розбiжностей мiж показниками на рiзних етапах оцiнювали за допомогою непараме-тричного методу — критерiю знашв.
Результати особистих досл1джень
При використанш Глiатилiну (холiну альфосце-рату) у хворих iз травматичною хворобою в клшщ полiтравми для скорочення строив ШВЛ нами були отриманi, окрiм вищезазначених ефектiв, неочшу-ванi результати.
МЕФ ШКТ шд час надходження хворих до лшар-нi була на рiвнi декомпенсацп (—4,2 ± 1,0; М ± о), а на момент переведення з операцшно'1 оцшювалася ще нижче (—5,70 ± 0,47; М ± о), однак уже на фош перших введень Глiатилiну 11 стан вiрогiдно покра-щувався (р < 0,05) (рис. 1).
З 2-3-1 доби МЕФ ШКТ уже була у сташ по-мiрноl компенсацп, а на 4-5-ту добу повнiстю вiд-новлювалася, причому жоден хворий не отримував додатково'1 медикаментозно'1 терапп для пiдсилення перистальтики. Треба зазначити, що вказанi змши чiтко пов'язанi з кратними введеннями Глiатилiну, причому ефект вiд кожного подальшого введення препарату поступово знижувався при стабшьному вщновлеш МЕФ ШКТ. Про це свщчать критерп ефективност ДЕГ та ДБЕГ: вiдповiдно ефектившсть
£ ©
ш
6,0 5,0 4,0 3,0 2,0 1,0 0,0 -1,0 -2,0 -3,0 -4,0 -5,0 -6,0
4 5 6 7
№ п/п вщносно введения Пглатилшу
■ МЕФ ШКТ загальна до введения (вщ -6 до +6 бал1в) □ МЕФ ШКТ загальна глсля введения (вщ -6 до +6 бал1в)
Рисунок 1. Динам1ка змН МЕФ ШКТ на фон введення Глатилну в 'щпов 'щно до етап1в дослдження (М ± о)
МЕДИЦИНА Оригинальные исследования
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
Таблиця 1. Динамка критерив ефективност ДЕГ та ДБЕГ вщповщно до етап 'в досл'1дження
Етап спостереження ДЕГ (%) ДБЕГ(%)
Доба Кратнють введення
1-ша 1 25,5 25,5
2 28,5 44,5
2-га 3 10,3 49,8
4 14,4 60,4
3-тя 5 11,8 69,2
6 10,8 76,3
4-та 7 6,9 87,0
8 5,3 91,9
5-та 9 2,7 93,2
10 2,4 94,0
безпосередньо кожного з введень препарату та ефек-тившсть дослщженого курсу терапп Глiатилiном (табл. 1).
В одного хворого мали мюце множинш розри-ви брижi з некрозом дiлянки тонко! кишки, що по-требувало вiдповiдно! хiрургiчно! корекцп (релапа-ротомiя, резекцiя дшянки тонко! кишки), яка була виконана на початку 4-! доби вщ отримано! травми, та первинно! хiрургiчно! корекцп, однак хворий не був виведений iз групи спостереження, введення Глiатилiну за запропонованою схемою було продо-вжено пiсля релапаротомп, крiм того, в комплексi iнтенсивно! терапп на цьому еташ була використана пролонгована ешдуральна блокада лiдока!ном.
Також треба зазначити, що в умх постраждалих повнiстю вiдновлювалася МЕФ сечового мiхура (до-слiдження в цьому напрямку тривають).
Висновки
1. Глiатилiн (холiну альфосцерат) може ви-користовуватися на тлi комплексного лiкування
Никонов В.В., Белецкий A.B., Павленко А.Ю., Белецкая М.А. Харьковская медицинская академия последипломного образования
Харьковская городская клиническая больница скорой и неотложной медицинской помощи им. проф. А.И. Мещанинова
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ГЛИАТИЛИНА С ЦЕЛЬЮ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ НАРУШЕНИЙ МОТОРНО-ЭВАКУАТОРНОЙ ФУНКЦИИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА В КЛИНИКЕ ПОЛИТРАВМЫ
Резюме. В работе изучены закономерности влияния Глиатилина на моторно-эвакуаторную функцию желудочно-кишечного тракта (МЭФ ЖКТ) в клинике политравмы. Группу наблюдения составили 27 пострадавших с сочетанной абдоминальной травмой. Полученные данные подтверждают эффективность использования Глиатилина в комплексе интенсивной терапии в клинике политравмы с целью профилактики и лечения нарушений МЕФ ЖКТ.
Ключевые слова: ацетилхолин, Глиатилин, моторно-эвакуаторная функция желудочно-кишечного тракта, политравма.
травматично! хвороби в клшщ полгтравми з метою профшактики i лшування порушень моторно-еваку-аторно! функци ШКТ.
2. Використання Глiатилiну дозволяе уникнути полшрагмазп у виршенш багатьох етапних завдань ранньо! реабшггацшно! стратеги.
3. Використання Глiатилiну (холшу альфосцера-ту) е не тшьки ефективним, але й безпечним та по-требуе подальшого вивчення зазначених кшшчних ефекпв.
Список л1тератури
1. Трубачева Е.С. Клиническая фармакология ноотропных препаратов // Мат-лы II Межрегионарной научно-практической конференции «Тольяттинская осень 2009»: «Неотложные состояния в практике многопрофильного врача». — Тольятти, 2009. — С. 296.
2. Одинак М.М., Емелин А.Ю., Лобзин В.Ю. Применение глиатилина в лечении сосудистых когнитивных расстройств //Мат-лы Всероссийской юбилейной научно-практической конференции «Актуальные проблемы клинической неврологии». — Санкт-Петербург, 2009. — С. 151.
3. Одинак М.М., Вознюк И.А. Ишемия мозга — преемственность в решении проблемы // Мед. акад. журн. — 2006. — Т. 6, № 3. — С. 88-94.
4. Черний В.И. Холина альфосцерат: современный взгляд на возможности лечения острой церебральной недостаточности // Здоров'я Украгни. Тематичний номер. — 2011. — № 1.
5. Нжонов В.В., Быецький О.В., Павленко А.Ю., Быець-ка М.О. Ыатилш у комплека нтенсивног терапп раннього пкляоперацшного перiоду хворих на травматичну хворобу в клтщ полiтравми // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 3.
6. Костжов Ю.П., Сафронов Д.В., Быецький О.В., Пль-борг Г. Р. Профыактика кишковог недостатностi у хворих з абдомiнальною травмою у клнц nолiтравми // Одеський медичний журнал. — 2004. — С. 40-41.
7. Пат. 19567 Украгна, UA, МПК (2006), А61В 10/02. СпоЫб ощнки моторно-евакуаторног функци шлунково-кишкового тракту [Текст] / О.В. Быецький, Д.В. Сафронов (Украгна). — № и20060759; заявл. 07.07.2006; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12. — С. 5-30.
Отримано 24.02.11 □
NikonovV.V., Biletsky O.V., Pavlenko A.Yu., Biletska M.O. Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
Kharkiv Clinical Hospital of Acute and Emergency Care named after prof. O.I. Meshchaninov, Kharkiv, Ukraine
USE OF GLIATILINE FOR PREVENTION AND TREATMENT OF DISORDERS OF MOTOR-EVACUATION FUNCTION OF GASTROINTESTINAL TRACT IN CLINICAL PICTURE OF POLYTRAUMA
Summary. In this work we studied patterns of influence of Gliatiline on motor-evacuation function of gastrointestinal tract in clinical picture of polytrauma. Observation group consists of 27 victims with concomitant abdominal trauma. The findings confirm the effectiveness of Gliatiline in complex intensive therapy in clinical picture of polytrauma for prevention and treatment of disorders of motor-evacuation function of gastrointestinal tract.
Key words: acetylcholine, Gliatiline, motor-evacuation function of gastrointestinal tract, polytrauma.
