CC BY
14УДК 631.527:635.652/.654
ВИХ1ДНИЙ МАТЕР1АЛ - ОСНОВА УСП1ШНО1 СЕЛЕКЦП КВАСОЛ1
(Phaseolus vulgaris L.)
О.М. Грищенко, аспрант;
О. Г. Дупляк, кандидат сльськогосподарських наук,
В.Л. Жемойда, кандидат сльськогосподарських наук
Нац'юнальний аграрний унверситет,
А.В. Мельник, старший науковий сп1вроб1тник Сквирська досл'дна станця 1нституту овоч1вництва i баштанництва УААН
Актуальнють теми. У зв'язку з ршим зниженням o6'eMiB виробництва високобткових продуктiв харчування тваринного походження та Т'х високою co6iBapTicTO, зросла увага до вирощування зернобобових культур. Квасоля е найцiннiшою продовольчою культурою серед зернобобових. У багатьох кра'Тнах вона е основним джерелом бтка. Попит на свiтовому ринку на зерно квасолi дуже високий, а цЫи нерiдко прирiвнюються до цЫ на м'ясо.
Грунтово-клiматичнi умови бтьшост регiонiв Укра'Тни е сприятливими для росту i розвитку ^е'Т культури. Проте, хоча квасоля е традицмною для УкраТни культурою, поавы площi ТТ останнiм часом значно зменшились. Нинi квасолю вирощують переважно у дрiбниx присадибних господарствах. Основною причиною цього е недостатня ктькють сор^в з високою i стабтьною урожайнiстю, толерантних до грибних i бактерiальниx хвороб, високими харчовими якостями.
Значення квасолi у народному господарствi визначаеться високими Т"Т смаковими i харчовими якостями. У зернi квасолi мiститься 22-26% бiлка (для порiвняння - в м'ясi - 20-22%, рибi - 1819%). За вмютом бiлка вона в 1,5-2 рази переважае зерновi культури (пшеницю, жито, кукурудзу) [1]. У бтку квасолi е майже всi незамЫш амiнокислоти, необxiднi для людського оргаызму. За своТм
42
складом вони близью до бтюв м'яса i засвоюються органiзмом людини на 75-85%. Вмют жиру в зерн - до 2%, вуглеводiв - 54,5%, кл^ковини - 3,9%, зольних елемен^в - 3,6%. Висока харчова цЫшсть квасолi зумовлена наявнiстю в и зернi i зелених бобах великоТ кiлькостi вiтамiнiв, необхiдних для функцюнування людського органiзму [2]. Продукти з не!' дозволяють не лише задовольнити потреби людини в рослинному бтку, але й урiзноманiтнити рацюн харчування.
Овочева квасоля в нашiй краТш ще не знайшла широкого поширення i використовуеться населенням у невелика кiлькостi, хоча дае ранню продукцю, багату на вiтамiни i мЫеральы солi. Вирощують ТТ для отримання нестиглих бобiв i нестиглого наання. Боби овочевоТ квасолi в техычнм стиглостi мiстять бiлока, вiтамiни (А, В^ В2, В6, В12, С, К, РР), цукри, мiнеральнi солi кальцiю, залiза та iншi речовини, необхщж органiзму людини. В 1 кг зелених бобiв квасолi мютиться 15,8 г бiлка, 2,3 - жиру, 58,2 - безазотистих екстрактивних речовин, 10,7 - клiтковини i 7,0 г зольних елементiв.
Недостигле насiння квасолi мiстить бiлки, мЫеральы солi (калiю, фосфору, магнiю, кальцю мiдi, бору та молiбдену) i вiтамiни В, Вi i каротин [3]. Цi якостi, а також хороше засвоення бiльшостi бiлкiв зумовлюють високу харчову цiннiсть овочевоТ квасолк
До овочевоТ квасолi вiдносяться сорти з цукровими бобами, без пергаментного шару та волокна. Тх ще називають спаржевими. Такi боби ыжш, м'ясистi, з високими смаковими якостями. В овочевiй стиглостi боби легко розламуються в будь-якому мющ а при дозрiваннi зморщуються, сильно деформуються, обтягуючи наання. Чим вища якють бобу, тим легше вiн ламаеться.
Щодо сортiв з цукровими бобами, але з поздовжыми волокнами у швах, то при Тх дозрiваннi (фаза овочевоТ наанноТ стиглостi) волокна стягуються, а боби зморщуються, хоча мало змЫюють свою форму. Смаковi якост таких сортiв гiршi, ыж сортiв з бобами без пергаменту i волокна.
У напiвцукрових сор^в квасолi пергамент у бобах розвиваеться мало i пiзно. Тхнi молодi боби (лопатки) цiлком придатнi для вживання в Тжу. Вони займають промiжне мiсце мiж лущильними та цукровими (спаржевими) сортами [4].
Для селекцп нових високопродуктивних, стiйких до бютичних i абiотичних факторiв середовища сор^в овочевоТ квасолi, винятково важливе значення мае вихiдний матерiал. М.1. Вавилов зазначав, що успiх селекцмноТ роботи значною мiрою зумовлюеться наявнютю вихiдного матерiалу [5].
Матерiал i методи дослiджень. Польовi дослiдження щодо вивчення колекцп проводились на полях ВП НАУ "Агрохiмiчна
43
дослщна стан^я" в 2006 р. Агротехшка дослiду - загальноприйнята для зони.
За вихщний матерiал використовували 117 copTiB квасолi овочевоТ з 19 краТн cвiту, наданих ВНД1НСОК та 1нститутом рослинництва iM. В.Я.Юр'ева. За морфолопчним та бoтанiчним складом зразки вщносились до видiв: квасоля звичайна (116 зразюв) Phaseolus vulgaris L. i 1 - Ph. lunatus L. - квасоля мюяцевидна лiмcька -овочевого напряму.
За стандарт прийнято сорт Присадибна, який виавався через кожних 10 нoмеpiв.
При оцЫц кoлекцiТ за основними господарсько-цЫними ознаками керувались "Методичними вказiвками з вивчення колекцп зернобобових культур", "Широким ушфкованим клаcифiкатopoм УкраТни роду Phaseolus [6, 7].
Результати дослщжень. Походження дослщжуваних copтoзpазкiв кваcoлi наведене у таблиц 1.
Таблиця 1
Походження сортозразюв квасол! овочевоТ (2006 р.)
Походження зpазкiв з Кiлькicть зразюв
шт. %
УкраТни 17 14,5
Роем 29 24,8
Молдови 1 0,9
£вропи 54 46,1
Америки 9 7,7
Походження невщоме 7 6,0
Всього: 117 100
Згщно з одержаними даними, переважна бтьш^ь (79,5%) дослщжуваних сортозразюв мали заpубiжне походження i е iнтpoдукoваними з краТн: СНД ( 25,7%), Свропи (46,1%) та Америки (7,7%). В^чизняних copтoзpазкiв (cелекцiйнi, мicцевi сорти) у дocлiдi виявилось 14,5%. Походження 6,0% зразюв невiдoме.
Тривалють вегетацiйнoгo пеpioду е oднiею з основних власти-востей сорту, що нерщко визначае пpидатнicть його для вирощування в умовах певноТ фунтово-^матичноТ зони.
За тpивалicтю вегетацiйнoгo перюду дocлiджуванi сортозразки poздiлилиcь на 5 груп (табл. 2). Основну частину (40,2%) за умов вирощування 2006 р. становлять crapoc^mi колекцмы зразки, з термЫом 46-55 дiб вщ cхoдiв до фази технiчнoТ стиглосп. Досить
44
об'емною (29,4%) виявилась група середньораных сортозразюв перiодом вегетацп' 56-60 дiб. У 13,4% довжина вегетацiйного перiоду становила 61-70, у 12,5% - 76-95 дiб. Група середньотзых copTiB, з тривалютю вегетацiйнoгo пеpioду 76-95 дiб сягала - 4,5%.
Тpивалicть вегетацмного пеpioду сорту-стандарту Присадибна становить 53 доби, вЫ належить до групи скоростиглих.
Таблиця 2
Результати вивчення тривалост1 вегетац1йного nepiody copmie квасол1 овочевоï протягом cxodie-mexHi4Hoi стиглост'1 6o6ie
Група стигпосп, днiв Кiлькicть copтoзpазкiв
шт. %
Скopocтиглi (46-55) 45 40,2
Сеpедньopаннi (56-60) 33 29,4
Середньостигл (61-70) 15 13,4
Сеpедньoпiзнi (71-75) 5 4,5
Пзньостигл (76-95) 14 12,5
Всього: 112 100
Проведен дослщження з визначення довжини вегетацмного перюду кваcoлi дозволили видтити ряд скоростиглих зpазкiв (Бтозерна 361, С 1, Креолка, РубЫ, N 28, Спаржева, Зipoнька, Ювтейна 287, Присадибна (ст.), Fana, Lotus, Domsod, Goldjawel тощо), якi можуть бути використаш для створення нових сор^в з коротшим пеpioдoм вегетацп'.
Забарвлення незpiлих бoбiв е важливою ознакою. lï враховують при консервуванн чи замopoжуванi бoбiв. На ринку бтьше цiнятьcя жoвтi i зелен боби, хоча певна частина населення iз задоволенням споживае i фioлетoвi чи cтpoкатi. За одержаними результатами, переважна частина зразюв колекцп' (60,7%) мае зелеш боби; жовт боби належать 28 сортам i фioлетoвi - одному (Пурпурна).
В oвoчiвництвi цЫять сорти з округлими м'ясистими, з пщвищеним умicтoм цукру та Ыших важливих речовин.
Довжина бoбiв у дocлiдi ваpiювала вiд 6,8 до 17,1 см. Частше зуcтpiчалиcь сорти з довжиною бобу 10,1 -14,0 см (72,2% колекцмних зразюв) (табл. 3).
Таблиця З
Результати вивчення лопаток у сортозразюв квасолi овочевоУ (2006 р.)
Розмiри боба, см Ктькють % до загальноТ
сортозразюв, шт ктькос^
довжина
Короткий (5,1-10,0) 8 7,4
Середнш (10,1-14,0) 78 72,2
Довгий (14,1-20,0) 22 20,4
ширина
Дуже вузький (< 0,5) 1 0,9
Вузький (0,5-0,8) 67 62,0
Середнш (0,9-1,2) 38 35,2
Широкий (1,3-1,5) 2 1,9
При консервуванн цiняться боби середньоТ довжини - 10-12 см, довшi боби консервують розрiзаними. Для вживання у свiжому виглядi перевагу надають довшим. Ширина бобiв змЫювалась у колекцiйних зразкiв вiд 0,3 до 1,3 см, при цьому 62% колекцмних зразкiв мали вузьк боби (0,5-0,8 см). Малоцiнними е сортозразки з широкими бобами. У наших дослщах така група виявилась малочисельною - 1,9% колекцiйних зразюв.
За вимогами мiжнародного стандарту (ISO) сорти повинн мати боби з вм^ом цукру 3,1-4,0 г. Слщ вiдмiтити, що 55% iз числа дослщжуваних - це цукровi i 45% - напiвцукровi сорти. Але i мiж ними видно ч^ку диференцiацiю за вмiстом цукру в зелених бобах (табл. 4). Вм^ цукру в сортнстандарт Присадибна становить 1,84 г/100 г сироТ маси.
Таблиця 4
Вмют иущв у зелених бобах
Вмют цукру (г/100 г сироТ маси) Ктькють сортозразюв, шт Вщсоток до загальноТ ктькос^
Дуже низький (< 1,5) 1 1,0
Низький (1,5-2,3) 64 66,7
Середнш (2,4-3,5 ) 31 32,3
Всього сортозразюв: 96 100
За bmíctom цукру ISO вiдповiдаe лише один сорт Грибовская 92 (3,1 г/100 г сироТ маси), з дослщжуваних форм стандарт перевищили -Zwyazajna (2,87), Ксеня (2,79), Orfeo-inia (2,79), Tendercrop (2,75), Sisal (2,72 г/100 г сироТ маси).
Проаналiзована урожайнють сортозразкiв квасолi у фазу техычноТ стиглостi стосовно стандарту Присадибна наведена у таблиц 5.
Таблиця 5
Урожайнють сортозразюв квасолi у фазу овочево( стиглостi (2006 р.)
Урожайнють, в % до стандарту, г/м2 Кшьктсть cортозразкiв
шт. %
< 66%, дуже низька (<1312,4) 59 54,0
66-85%, низька (1312,4-1690,2) 16 14,7
86-115%, средня (1710,1 -2286,8) 22 20,2
116-135%, ви^ка (2306,7-2684,5) 3 2,8
>135%, дуже ви^ка (> 2684,5) 9 8,3
Як бачимо з дано!' таблиц бтьша частина дослщжуваних сортозразюв у порiвняннi i3 стандартом Присадибна (1988,5 г/м2) показала дуже низький урожай лопаток: 46,8% - 1253,6 г/м2, у 16,0% колекцп' - урожай за умов 2006 р. виявився низьким: 1312,4- 1694,2 г/м2, середшй урожай в^^чено в 20,2% зразюв - 1715,7- 2254,2, високий (2306,7-2684,5 г/м2) - 2,8% сор™.
Сорти Small wias, Tortola-inia, Orfeo-inia, Ermitace, Веточка, Holberg, Tara, Кустовая без волокна 35, Zwyazajna мали дуже високий урожай лопаток (2791,1-4539,6 г/м2) i за врожайнютю переважають сорт-стандарт Присадибна бтьше, шж на 135%.
Висновки.
Вихiдний матерiал квасолi овочево!', згрупованоТ' за стиглютю i хiмiко-технiчним аналiзом потребуе продовження вивчення за комплексом господарсько-цЫних властивостей з подальшим використанням у селекцмнм практицi.
Використана лiтература.
1. Иванов Н.Р. Фасоль. - Л.: Сельхозгиз, 1961. - 280 с.
2. Минюк П.М. Фасоль. - Минск.: Ураджай, 1991. - 93 с.
3. Грушко М.Ф. Овочевi горох i квасоля. - К.: Держстьгоспвидав, 1963. -66 с.
4. Цыганок Н.С. Горошок, фасоль, бобы. - М.: Сельськие новости, 1995. - 33 с.
5. Вавилов Н.И. Теоретические осовы селекции растений. - М.: Наука, 1987.-511 с.
6. Симинел В.Д. Методы изучения и оценки исходного селекционного материала фасоли. - Кишинев.: Штинца, 1988. - 129 с.
7. Широкий ушфкований класифкатор роду Phaseolus L. - X., 2004. - 50 с.
УДК 631.527:635.652/.654
Грищенко О.М., Дупляк О.Т., Жемойда В.Л., Мельник А.В.
Вихщний матерiал - основа успшноТ селекцп квасолi (Phaseolus vulgaris L.) //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. С. 42-48.
Проаналiзовано колекцю квасолi за походженням i згруповано сорти за тривалютю вегетацiйного перюду, вмiстом цукру та урожайнiстю.
Ключовi слова: квасоля, колекцiя квасолi, вихiдний матерiал, походження, бiлок квасолi, сорти, вегетацмний перiод квасолi, квасоля овочева, пергамент, волокно, бiб, цукор.
УДК 631.527:635.652/.654
Грищенко А.Н., Дупляк О.Т., Жемойда В.Л., Мельник А.В.
Исходный материал - основа успешной селекции фасоли (Phaseolus vulgaris L.) //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. С. 42-48.
Проанализировано коллекцию фасоли за происхождением и сгруппированы сорта по продолжительности вегетационного периода, содержании сахаров и урожайности.
УДК 631.527:635.652/.654
Hryshchenko, О., Duplyak, О., Zhemoyda, V., Melnik, A. Initial material - base for successful haricot bean breeding //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. С. 42-48. Colltction of haricot bean has been analyzed for origin and varieties have been classified for their vegetative period duration, saccharide content and yielding capacity.
