CC BY
13СОРТОВИВЧЕННЯ ТА C0PT03HABCTBQ
Вихщний матерел для селекцм нових конкурентоспроможних copTÍB KBaconi звичайно!' [Phaseolus vulgaris L)
для умов n¡BH¡4Horo flicocTeny УкраУни
О. Т. Дупляк,
кандидат с. -г. наук, доцент Нацюнальний университет бюенергетики i природознавства (НУБИП УкраТни)
J1 .В. Кам'шська,
науковий cniepodiTHHK
В. В. Мамайсур,
молодший науковий ст'вроб1'тник Украшський ¡нститут експертизи coptíb рослин
УДК 631.52:635.652(477.41
(Buxjduuu Матершя для селении ноои?с КрнкурентоспроМожш?с
copmi& к&осол1 ¿(hLZaÜHoi (Ú?ftaseo(us utgaris L.) для уМоб тбнпного Якосшпу Украши
У стат' наведено результати вивчення колекци квасол!' звичайноЦPhaseolus vulgaris L.) за осно-вними господарсько щнними ознаками в умовах пШчного Люостепу Украши. Вщтено /' рекомендовано для подальшо/ практично/ селекцпджерела окремих та комплекснихознак.
Ключовй слова:
пол1морфкзм виду KBaccmi звичайноТ, морфобюлопчш ознаки, цшний вихщний материл, елементи продуктивности стабтьнють врожайностк
Вступ. Квасоля е цшною продовольчою культурою, яка за споживчими властивостя-ми серед продуючв харчуван-ня рослинного походження посщае одне з перших мюць. ÍT харчова цшнють зумовлю-еться високим bmíctom бюло-пчно повноцшного бтка, до-брими смаковими якостями, л1кувально-д1етичними власти востями.
У св1товому землеробств1 квасоля досить поширена, i за пос1вними площами та вало-вими зборами nociflae друге мюце в rpyni зернових бобових культур, поступаючись лише coi. Проте, зростання обсяпв CBiTOBoro виробництва квасо-л1 вщбуваеться переважно за рахунокзбтьшення площ; уро-жайнють все ще залишаеться низькою.
В УкраТы р1вень виробництва зерна квасол1 далеко не задо-вольняе потреби ринку. Щорнн валов1 збори становлять мен-ше 1% вщ свпчэвих, причому основы площ1 зосереджуються на присадибних дшянках. Це пов'язано з недосконалютю за-реестрованих сорт1в, нестабшь-ною врожайнютю через низью адаптивш властивост1 та недо-тримання технолопй, яю мають забезпечити реашзацю Тхнього генетичного потенц1алу.
Суттевого покращення ситуаций що склалась, можна досягти створенням \ впрова-дженням у виробництво нових високоврожайних, адаптова-них до умов зон вирощування сортш.
Методика дослщжень. До-
слщи проводились на Агроно-мннш дослщнм станци НУБШ
УкраТни протягом 2009-2010 роюв. Вивчалось49сортозраз-KiB квасол1 звичайноТ (P. vulgaris L.) вп"чизняного (29,5%) та заруб ¡жн о го (71,5%) походжень. Колекцю отримано вщ Центру генетичних pecypcie рослин УкраТни, м.Харюв.
Сшбу проводили вручну в друпй декад травня. Площа fli-лянки - 1,35 кв. м., cnoci6 cie-би - широкорядний (м1жряд-дя 45 см). Норма висту - 350 тис. схожих насшин на 1 га. За стандарти використовува-лись сорти Первомайська та Мавка. Оцшювання колекцм за основними господарсько важ-ливими показниками здмсню-валось згщно з «Методическими указаниями по изучению коллекции зерновых бобовых культур» [1], «Широкого ун1ф1-кованого класифкатора УкраУ-
еортовивчення # г soi 1
та охорона прав на сорти рослин
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА С0РТ03НАВСТВ0
Вихщний MaTepian для селекцм нових конкурентоспроможних copTÍB KBaconi звичайно'1 [Phaseolus vulgaris L)
для умов n¡BH¡4Horo JlicocTeny Укра'|'ни
ни роду Phaseolus L.» [2]; ста-тистичне опрацювання експе-риментальних даних здмснено за Б.А. Доспеховим [3].
Грунти АгрономнноТ дослщ-Hoi станцм (с. Пшеничне Ва-сильювського району КиТвськоТ облает^ е придатними для ви-рощування квасолк В основному, це чорноземи типов1 мало-гумусн1 грубопилувато - легкосуглинкового гранулометрич-ного складу з вмютом гумусу в орному mapi 4,4 %, pH - 7,1, емкютю поглинання 30,7 мг-екв. на 100 г фунту.
Погодн1 умови в роки до-слщжень характеризувались пщвищеним температурним режимом та меншою, портня-но з середньою багаторнною, сумою опад1в, що забезпечи-ло диференцювання генотип-ного рюноманггтя культури за жаро-, посухостмкютю та ¡н-шими ознаками.
Результати досл1джень. За результатами фенолопч-них спостережень переважна частина достджуваноУ колекцй (80,0%) виявилася гпзньости-глою з тривалютю перюду ве-гетаци 92-105 д1б. Групу серед-ньостиглих(84-85 д1б)станови-
Таблиця 1
Продуктивнють сортозразмв квасол1 звичайноТ у 2009-2010 рр. (ВП НУБ!П УкраТни «Агроном1чна дослщна станщя»)
Maca насшня Сортозразки,% Середне за 2009-201 Орр.
з 1 рослини, г 2009 р. 2010 р.
Детермшантнп сортозразки
<6, дуже низька 16,6 16,7 16,6
6-15, низька 50,0 83,3 66,5
16-20, середня 16,7 - 8,4
21-30, висока 16,7 - 8,4
1ндетермшантш сортозразки
6-15, низька 30,7 76,9 53,8
16-20, середня 15,4 23,1 19,2
21-30, висока 30,8 - 15,4
>30, дуже висока 23,1 - 11,6
ли сорти Rajo Mollepata (Перу), Horoz (Туреччина), Порумб1ца (Молдова), Ореол (Рост), Пер-вомайська(УкраТна), середньо-ni3Hix (86-90 fli6) - Харювська 9, Перлина, Одеситка мюцева (УкраУна), Gama (Словаччина), Breite ohne Faden (Ымеччина).
За «Широким ун1ф1кованим класиф1катором УкраТни роду Phaseolus L.» [2], за продуктив-н1стю сортозразки колекцй' ква-сол1 звичайноТ розпод1лилися наступним чином (табл. 1).
За складних погодних умов 2009-2010 рр. переважна час-тина колекцй' виявилася низь-копродуктивною: 83,2 % серед
детермшантних \ 53,8 % - ¡н-детерм1нантних форм. Менш сприятливим виявився 2010 р. через екстремальт умови (за вегетацтний пер1од випало на 80,7 мм менше опад1в пор1в-няно з середн1ми багатор1чни-ми даними за вищо!' на 64,9 °С суми актив них температур). У результат, продуктивн1сть рослин р1зкозменшилась, особливо в сортозразгав з необ-меженим (¡ндетерм1нантним) характером росту - майже наполовину (до 11,6 г проти 22,3 г у 2009 р). Коливання значно перевищили сортов! вщмш-ност1, що свщчить про низью
Таблиця 2
Продуктивн1сть та'и складов! елементи у сортозразюв квасол1 звичайноТ (2009-2010 рр.)
2009 р. 2010 р.
Ознаки X
lim X V,% lim X V,% за 2009-201 Орр.
Детермшантш сортозразки
Продуктивнють, г 4,7-21,6 13,0±2,2 54,6 5,7-18,8 10,8±1,6 19,8 11,9
Число прод. вузлт на росл., шт. 3,9-12,4 6,8+1,4 40,4 4,7-8,3 6,7± 0,7 18,5 6,8
Число 6o6¡b на росл., шт. 4,4-17,0 9,6± 1,8 46,4 7,2-13,8 10,6±1,2 14,8 10,1
Число насшин на росл., шт. 10,9-63,0 30,2±8,2 54,7 8,9-58,8 37,2±6,2 21,8 33,7
Maca 1000 насшин, г 339,0-659,4 490,7±55,4 16,3 229,7-396,7 306,1 ±29,9 14,4 398,4
Число 6o6íb на прод. вузл1, шт. 1,1-2,0 1,5± 0,3 23,7 1,4-1,7 1,6+0,1 14,9 1,6
Виповнешстьбоба, шт. 2,3-3,7 3,0+0,2 25,0 2,5-4,5 3,5± 0,3 15,0 3,3
1ндетермшантш сортозразки
Продуктивнють, г 14,8-40,1 22,3±2,4 48,0 6,3-21,3 11,6+1,6 28,0 17,0
Число прод. вузлш на росл., шт. 4,1-14,0 10,0±1,1 36,8 3,9-10,1 7,3± 0,5 20,4 8,7
Число 6o6íb на росл., шт. 9,1-13,4 17,1±1,9 42,7 5,6-15,9 11,2±0,9 23,3 14,1
Число насшин на росл., шт. 33,9-117,6 67,7±7,7 45,7 11,7-74,1 47,4±4,8 25,4 55,0
Maca 1000 насшин, г 234,1-609,0 350,9±31,3 11,0 165,5-342,3 220,5±23,6 12,9 295,4
Число 6o6íb на прод. вузл1, шт. 1,3-2,2 1,7± 0,2 19,8 1,2-1,7 1,5+ 1,0 13,0 1,6
Виповнешстьбоба, шт. 2,8-4,5 1,7± 0,08 18,3 3,1-5,4 4,5± 0,04 15,4 4,2
еортовивчення«г гон 25
та охорона прав на сорти рослин
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО
Вихщний матерел для селекцй нових конкурентоспроможних сорив KBaconi звичайно!' [Phaseolus vulgaris L.)
для умов n¡BHÍ4Horo flicocTeny УкраУни
адаптивнп властивост1 бтьшос-t¡ coptíb i зразюв колекцй'.
За обидва роки достджень вищою середньою продуктив-нютю ( в 2009 р. - на 71,5 %, в 2010 р. - 7,5%), бтьшою ктькютю продуктивних вузлш, 6o6¡b та насшин на 1 рослину характеризувались сортозраз-ки з необмеженим (¡ндетер-мшантним) характером росту (табл.2).
Значна диференцгацт колекцй' спостер1галась за p¡b-нем прояву продуктивное^ та елементш, що Tí зумовлюють, у межах кожноТ з груп. Так, у сортозразюв з обмеженим типом росту маса насшня з рос-лини змшювалась вщ 4,7 (UD 0303267, УкраТна, 2009 р.) до 21,6 г ( Holberg, США, 2009 р.), в ¡ндетермшантних - вщ 6,3 (N.W. 590, США, 2010 р.) до 40,1 г (Tetenya kozep, Угорщи-на, 2009 р.).
У rpyni детермшантних сор-тозразюв за середньою про-дуктивнютю (2009-2010 рр.) стандарт Первомайську (18,5 г) не перевищив жоден; як дже-рела стабтьноТ продуктивное^ для практично!' селекцй, можна рекомендувати Holberg (маса насшня з рослини 17,5 г, кое-фщюнт стабтьност! - 89,9 %, США), Уншерсапьна (14,4 г; 87,6 %, Poem), Horoz, (13,3 г; 80,7, Туреччина), Rajo Mollepata (11,9 г; 95,9%, Перу).
Сорт стандарт Мавка (20,9 г, УкраТна) з ¡ндетермшантних сортозразюв у середньому за два роки досл1джень переви-щили три: Tetenya kozep (28,2 г, Угорщина), Одеситка мюцева (24,2 г) та UD 0302272 (22,5 г, УкраТна). Проте р1вень ста-ömbHOCTi виявлення ознаки у них не перевищував 46,7 %. Як джерела стабтьноТ продуктив-hoctí в подалышй селекцй' до-ц1льно використовувати сорти Olombab (16,0 г; 96,9 %, Угор-
щина), Прелом (13,1 г; 76,4 %, Болгар1я) та Порумб1ца (19,7 г; 67,2%, Молдова).
За результатами дослщжень видшено також сортозразки квасол1 звичайноТ з високим i поршняно стабшьним рвнем виявлення ознак, що зумовлюють продуктивнють рослин, 30-крема:
- за числом продуктивних вузлш на рослину: Ун1версаль-на (8,8 шт., 89,2%, Рос1я), Пер-лина (8,8 шт., 72,5%, УкраТна), Horoz (7,5 шт., 89,9%, Туреччина), Буковинка (7,0 шт., 75,0%, УкраТна);
- за числом 6o6ie на рослину: Утверсальна (12,6 шт., 92,4%, Рос1я), Holberg (14,6 шт., 71,1 %, США), Порумб1ца (14,6 шт., 83,6%, Молдова), Перлина (15,4 шт, 67,8%, УкраТна), Одеситка мюцева (15,1 шт., 67,2%, УкраТна);
- за числом насшин на рослину: Holberg (57,7 шт, 83,2%, США), Уншерсальна (52,8 шт., 79, 6%), Порумб1ца (43,4 шт., 80,1 %, Молдова), Перлина (68,2 шт., 71,6 %, УкраТна), Надя (66,4 шт., 78,2 %, УкраТна), UD 0302272 (79,0 шт., 65,4%, УкраТна).
Для цих ознак, особливо в сприятливЫ роки, характер-ним е високе варювання, що значно ускладнюе селекцм-ну роботу. До менш мшливих вщносяться: кшькють 6o6iB на продуктивний вузол, виповне-н1сть 6o6iß та маса 1000 Haci-нин.
Загалом бтьшу к!льк1сть бо-6iB на продуктивний вузол та насшин у бобах мал и сортозразки з необмеженим характером росту: вщповщно 1,6 шт. на продуктивний вузол проти 1,5 та 4,2 насшини проти 3,2 у детермшантних форм. В середньому за два роки амп л ¡туда значень цих ознак перебу-вала у межах 1,3 - 1,9 бобш на
продуктивний вузол та 2,4 - 4,9 насшин у 6o6¡.
3 детермшантних форм най-bhluí показники виповненост1 6o6íb (4,0 - 4,1 насшин) мали сорти Уншерсальна (Poem) i Holberg (США), зшдетермшант-них (4,5 - 4,9 насшин) - Чорна мапя, Буковинка, UD 0302272 (УкраТна), Tetenya kozep (Угорщина).
Сорти Rajo Mollepata (Перу) i Рубш (Рост) - детермшатгп, Одеситка мюцева, Буковинка, Перлина (УкраТна), N.W.410 (США), Olombab (Угорщина), Порумб1ца (Молдова) - ¡нде-термшанты, мали найбшьшу ктькють (1,7 - 1,9) 6o6¡b на 1 продуктивний вузол; Тх можна вважати джерелами цих ознак.
Маса 1000 насшин, за винят-ком copTÍB Порумб1ца (468,6 г), Rajo Mollepata (502,8 г), Horoz (528,1 г), Рубш (426,7 г), пе-ребувала у межах вщ 203,2 до 396,7 г.
За обидва роки дослщжень вищий урожай сформували сортозразки з необмеженим характером росту: в 2009 - на 57,9 %, у 2010 р. - на 11,2 %. Залежно вщ генотипу сорту врожайнють змшювалась у середньому за роки досл1джень вщ 35,3 до 420,5 г/ м .
У rpyni детермшантних сор-тозразюв майже однаковий 3i стандартом Первомайська (259,0 г/ м) урожайнють показали сортозразки Rajo Mollepata (98,0 % до стандарту, Перу), Horoz (98,3 %, Туреччина), UD 0300292 (95,8%, Азербайджан); значно перевищили (на 51,1 - 57,2 %) сорти Holberg (США) та Py6¡H (Рос1я).
3 ¡ндетермшантних колек-цшних зразюв дуже високий, пор1вняно з Мавкою (345,9 г/м) урожай сформували 4 сортозразки: Tetenya kozep (168,7 %, Угорщина), Одеситка мюцева (156,8%), UD 0302273 (151,5%)
еОРТОВИВЧеННЯ#Г гон
та охорона прав на сорти рослин
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА C0PT03HABCTB0
Вихщний матер1ал для селекцм нових конкурентоспроможних copTÍB KBaconi звичайноТ [Phaseolus vulgaris L)
для умов n¡BH¡4Horo ГИсостепу УкраТни
Таблица 3
Джерела господарсько цшних ознак квассий звичайноТ (2009-2010 рр., ВП НУБЛП УкраТни «Агрономична дослщна станц1я»)
Нацюнальний каталог, номер Назва зразка Походження Вегета-цшний nepiofl, fl¡6 Продук-тив- HiCTb, г Уро-жай- HiCTb, г/ м2 Елементи продуктивное^
6o6íb на росли-HÍ, шт. продуктивна вузл1в на рослит, ШТ. Haci-нин на росли- HÍ, ШТ. 6o6íb на один продук- ТИВНИЙ. вузол, ШТ. Haci-нину 6o6i, ШТ. маса 1000 насшин, г
- Первомайська, ст. УкраТна 86 18,5 259,0 43,6 11,2 91,1 2,0 4,2 303
- Rajo Mollepata Перу 84 11,9 236,8 8,4 5,3 25,0 1,7 3,0 503
UD0301043 Horoz Туреччина 84 13,3 229,4 11,6 7,5 27,6 1,5 2,4 528
UD 0300227 Holberg США 92 17,5 360,8 14,6 10,2 58,7 1,5 4,1 304
- Мавка, ст. УкраТна 102 20,9 345,9 22,0 9,9 102,3 2,0 4,8 226
UKR008:01992 Tetenya kozep Угорщина 99 28,2 414,5 23,5 14,2 95,9 1,6 4,5 274
UD 0300077 Olombab Угорщина 100 16,0 255,1 10,8 6,1 47,0 1,9 4,3 368
UD 0300395 Порумб1ца Молдова 19,7 306,7 14,6 8,4 43,4 1,8 3,0 469
UD Буковинка УкраТна 99 12,7 306,1 12,2 7,0 58,9 1,7 4,8 205
UD 0302272 - Азербайджан 104 22,5 279,4 18,2 11,1 79,0 1,6 4,5 275
UD 0300801 Универсальна 2 РоЫя 98 14,4 235,7 12,7 8,8 52,8 1,5 4,1 285
- Чорна мапя Угорщина 102 14,5 247,7 14,3 8,9 68,1 1,6 4,9 203
- Одеситка мюцева УкраТна 88 24,2 403,5 15,1 8,9 62,5 1,7 4,2 378
UD 0301899 Перлина УкраТна 102 15,5 224,1 15,4 8,8 68,2 1,7 4,4 217
з УкраУни, Haroflut (166,5 %, США); 4 сортозразки високий: Днтрянка( 133,4%), Буковинка (118,2%), Чорна мапя (120,7%) з УкраУни, Порумб1ца (121,4 %) з Молдови.
Разом з тим, необхщно вщ-míthth значну залежнють ршня виявлення ознаки вщ умов се-редовища у переважноТ час-тини колекцй', зокрема i coptíb стандарте Первомайська та Мавка. Серед сортозразюв, врожайнють яких поршняно 3Í стандартами була дуже висо-кою - середньою, як джерела стабтьноТ врожайност1 в схре-щуваннях доцтьно використо-вувати:
- детермшанты сортозразки Rajo Mollepata (Перу) i UD 0300292 (Азербайджан);
- ¡ндетермшантш: Olombab (Угорщина), Дыпрянка, Доку-чаевська, Одеситка мюцева, Буковинка (УкраУна).
Характеристики сортозразюв квасол1 - джерел господарсько цшних ознак наведено в табл. 3.
Висновки. В результат про-ведених досл/'джень виявлено значний пол'/морф'/зм видуква-сол1' звичайноi за особливос-тями прояву морфобюлопчних ознак. Для подальшо'1 практично/ селекцп вид/'лено ц/'нний вихщний матер'/ал, зокрема:
- за комплексом ознак: окремими елементами про-дуктивност'1 i врожайнютю -Holberg (США), Rajo Mollepata (Перу), Ун1версальна (Рос1я), Буковинка (Укра/на), Одеситка Мюцева (УкраУна), Порумбща (Молдова), Horoz (Туреччина), Olombab (Угорщина), Tetenya kozep ( Угорщина);
- за стабшьнютю врожай-hoctí: Rajo Mollepata (Перу), UD 0300292 (Болгарт), Днмрян-ка, Докучаевська, Буковинка (Укра/на);
- за елементами продуктивности Перлина (Укра/на).
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Методические указания по изучению коллекции 3. Методика полевого опыта. / Б. А. Доспехов. - М.: зерновых бобовых культур. - Л., 1975. - 59 с. Агропромиздат, 1985.- 351 с.
2. Широкий ужфкований класифкатор УкраУни роду РЬавеоШв I. - X., 2004. - 49 с.
СОРТОВИВЧеННЯ«Г гон 27
та охорона прав на сорта рослин
