CC BY
14УДК 631.527.635:652.23
ФЕНОТИП1ЧН1 КОРЕЛЯЦП М1Ж КШЬЮСНИМИ ОЗНАКАМИ У РАННЬОСТИГЛИХ СОРТ1В КОЛЕКЦП ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО
(Pisum sativum L. partim)
В. М. Стригун, докторант*
Нацональний унверситет бюресурав та природокористування Украни
Ранньостиглють - одна з най-важливших господарськи цЫних ознак культури, осктьки сприяе одержанню врожаю у бiпьш раннi строки. Конвеерне промиспове виробництво зеленого горошку обов'язковою умовою мае виро-щування сор^в рiзних груп стигпостi. Ранньостигл сорти у конвеерi мусять за-ймати до 40%. У сучасному консервному виробництвi зеленого горошку в краТн е значний дефiцит високоякюних сортiв.
Метою дослiджень був пошук ранньостигпого вихiдного матерiапу для створення нових сор^в гороху овочевого, вивчення мЫливосД сили i напряму зв'язюв мiж ознаками з допомогою кореляцмного анапiзу.
Методика дослiджень. Доспiди закладали у селекцмнм сiвозмiнi Сквир-ськоТ сепекцiйно-доспiдноТ станцiТ овочiв-ництва 1ОБ УААН протягом 1985-1987 рр. згщно з ГОСТ 46 71-78 [4]. Вихщний матерiап був використаний для створення нових сор^в гороху овочевого Гермес, Селена та Вюлена, занесених до Державного реестру сор^в у 1994, 1996 та 1997 роках вщповщно [1].
Экспериментальна робота вико-нувалась у межах державноТ програми 0.51.18.01 «Створити та впровадити високоврожайн сорти та гiбриди овоче-вих культур з високими смаковими та технолопчними якостями, придатнi для iндустрiальних технопогiй виробництва, збирання i збер^ання, стiйкi до хвороб та шкщниюв (номер державноТ реестрацiТ -0186013.8551».
У колекцмному розсаднику було вивчено 26 скоростиглих сор^в в^чиз-няноТ i зарубiжноТ сепекцiй, головним чином з Угорщини, Росп, Ымеччини та 1та-
пiТ [2]. Дтянки в розсаднику - одно-рядков^ довжиною 2 метри, повторнiсть одноразова. Ширина мiжрядь для зруч-ност механiзованого обробiтку стано-вила 0,45 м. На один погонний метр рядка виавали 30 шт. наанин. Стандартом у дослщах був ранньостиглий сорт Раннм грибовський 11, районований тодi в УкраТнi.
У перюд вегетацiТ проводили фе-нолопчы спостереження та бiометричнi вимiри за 13 ознаками. Фенолопчы спостереження проводили за загальноприй-нятою методикою. Визначали тривалють перiодiв (у добах) вщ повних сходiв до цвтння (1), вiд повних сходiв до тех-нiчноТ стигпостi (2). Бюметричы вимiри та структурний анапiз врожаю проводили за такими ознаками: довжина стебла, см (3); довжина стебла до першого бобу, см. (4); довжина мiжвузля (бтя першого на стеб-лi бобу), см. (5); ктькють вузпiв на рос-лиы, шт.(6); кiпькiсть неплодоносних вуз-лiв до першого бобу, шт. (7); ктькють бо-бiв на рослиы, шт. (8); кiпькiсть насiнин у боб^ шт. (9); кiпькiсть наанин з одыеТ рослини, шт.(10). Визначали масу наання з однiеТ рослини, г (11); масу 1000 наанин, г (12). Пщ час аналiзу структури врожаю вимiрювали довжину бобу, см (13).
Отриман дан обробили, викорис-товуючи багатовимiрну статистику кластерного анапiзу, за допомогою програми 31а11в11еа 6.0 [3].
Для зручностi анапiзу сили зв'язюв мiж ознаками будували корелограми, як вiдображапи плеяди поеднаних ознак. Аналiзуючи утворенi плеяди, робили прогноз результат доборiв. У кожнiй ппеядi визначали найтиповшу ознаку, за якою можна проводити добiр.
*Науковий кер1вник - доктор стьськогосподарських наук, професор З. Д. Сич
© В. М. Стригун, 2009
Вщбирали т ознаки, якi утворювали най-довший «кореляцiйний шлях». З ^ею метою ознаки кожноТ плеяди вписували в окремi таблицi та пщраховували суми коефiцiентiв кореляцiТ. Визначали ту оз-наку, яка давала найбтьшу суму коефн цiентiв з Ышими ознаками.
Результати дослiджень. Най-бiльш надiйним методом оцiнки та добору рослин за ранньостиглютю е метод прямоТ оцiнки строюв дозрiвання бобiв у фазу техычноТ стиглостi. Цi результати одержують, проводячи фенолопчы спо-стереження, бiохiмiчнi аналiзи, визна-ченням показникiв якостi зеленого горошку за допомогою фЫометра, тендеро-метра. Одержанi нами дан про взае-мозв'язок мiжфазних перiодiв кiлькiсть дiб до цвiтiння та ктькють дiб до тех-ычноТ стиглостi вказують, що коефiцiенти
кореляцп мiж цими ознаками прямi, ютоты i середнi - 0,64. Це дае можливють проводити оцiнку селек-цiйного матерiалу на ранньостиглiсть у бтьш раннi фази росту i розвитку рослин, тобто у фази цвтння та бутонiзацiТ.
Аналопчно, були визначенi коре-ляцiТ мiж усiма iншими ознаками. Так, зв'язок перюду до цвiтiння (дiб) з довжиною стебла (г=0,13), довжиною мiжвузля (г=-0,19), масою 1000 насiнин (г=-0,10) та довжиною бобу був слабким. З Ышими ознаками вiн був у межах середньоТ - ктькють наанин з рослини (г=0,30), ктькють бобiв на рослинi, маса наання з рослини (г=0,31), довжина стебла до першого бобу (г=0,41), ктькють вузлiв у рослини (г=0,45), ктькють вузлiв до першого бобу (г=0,48) (табл. 1)
Таблиця 1
Сила зв'язку (кореляцп) мiж основними ктькюними ознаками (Уаг1-13) у ранньостиглих сортiв колекцп гороху овочевого (1985р.)
УапаЫе Уаг1 Уаг2 Уаг3 Уаг4 Уаг5 Уаг6 Уаг7 Уаг8 Уаг9 Уаг10 Уаг11 Уаг12 Уаг13
Уаг1 1,00 0,64 0,13 0,41 -0,19 0,45 0,48 0,31 0,27 0,30 0,31 -0,10 0,28
Уаг2 0,64 1,00 -0,01 0,47 -0,00 0,58 0,63 0,38 0,12 0,47 0,50 -0,10 0,16
Уаг3 0,13 -0,01 1,00 0,37 0,19 0,20 0,20 0,32 0,09 0,06 -0,14 -0,24 0,03
Уаг4 0,41 0,47 0,37 1,00 0,47 0,60 0,39 0,40 0,19 0,28 0,30 -0,04 0,12
Уаг5 -0,19 -0,00 0,19 0,47 1,00 0,10 0,05 -0,07 0,04 0,08 0,33 0,31 0,03
Уаг6 0,45 0,58 0,20 0,60 0,10 1,00 0,52 0,59 0,15 0,53 0,38 -0,36 0,09
Уаг7 0,48 0,63 0,20 0,39 0,05 0,52 1,00 0,27 0,14 0,39 0,26 -0,30 0,07
Уаг8 0,31 0,38 0,32 0,40 -0,07 0,59 0,27 1,00 0,43 0,84 0,52 -0,68 0,43
Уаг9 0,27 0,12 0,09 0,19 0,04 0,15 0,14 0,43 1,00 0,53 0,39 -0,34 0,92
Уаг10 0,30 0,47 0,06 0,28 0,08 0,53 0,39 0,84 0,53 1,00 0,79 -0,59 0,56
Уаг11 0,31 0,50 -0,14 0,30 0,33 0,38 0,26 0,52 0,39 0,79 1,00 0,00 0,50
Уаг12 -0,10 -0,10 -0,24 -0,04 0,31 -0,36 -0,30 -0,68 -0,34 -0,59 0,00 1,00 -0,22
Уаг13 0,28 0,16 0,03 0,12 0,03 0,09 0,07 0,43 0,92 0,56 0,50 -0,22 1,00
Прим1тка : Уаг1- к1льк1сть д1б до цв1т1ння, Уаг2 - ктькють д1б до техшчноТ' стиглост1, Уаг-3-довжина стебла (см), Уаг4 - довжина стебла до 1-го бобу (см), Уаг5 - довжина м1жвузля (см), Уаг6 - к1льк1сть вузл1в у рослини (шт.), Уаг7 - ктькють вузл1в до 1-го бобу (шт.), Уаг8 - к1льк1сть боб1в на рослин1 (шт.), Уаг9 - ктькють насшин у боб1 (шт.), Уаг10 - к1льк1сть нас1нин з 1-еТ рослини (шт.), Уаг11 - маса насшня з 1-еТ рослини (г), Уаг12 - маса 1000 насшин (г), Уаг 13 -довжина бобу (см).
Ознака (ктькють дiб до техычноТ жиною мiжвузля (г=-0,00), довжиною стиглостi) практично не пов'язана з дов- стебла (г=-0,01), масою 1000 наанин
(r=-0,10), ктькютю наанин у 6o6i (r=0,12), довжиною бобу (r=0,16). Тодi як середнм зв'язок, виявлений з ктькютю 6o6iB на рослинi (r=0,38), довжиною стебла до 1-го бобу, ктькютю наанин (r=0,47) i масою наання з одые!' рослини (r=0,50), ктькютю вузлiв у рослини (r=0,58) i до першого бобу (r=0,63).
У селекцп' на ранньостиглiсть дуже важливо знати, до яких позитивних i негативних наслщюв щодо прояву Ыших ознак може призвести однобiчний добiр за даною ознакою. Результати дослщ-жень показують, що у бтьшосл випадкiв пiдвищення ранньостиглостi пов'язане зi зменшенням довжини стебла, кiлькостi непродуктивних вузлiв, вузлiв i бобiв на рослиы, кiлькостi насiнин з рослини. Тобто, перш ыж включати у селекцмну роботу новий вихiдний матерiал, для кожного зразка доцiльно встановити взаемозв'язок мiж ранньостиглiстю та продуктивнютю.
Довжина стебла мае слабкий вплив практично на ва ознаки: ктькють дiб до цвiтiння (r=0,13), до техычно!' стиглостi (r=-0,01), довжина мiжвузля (r=0,12), кiлькiсть вузлiв у рослини, до першого бобу (r=0,20), ктькють наанин у бобi (r=0,09), з одые!' рослини (r=0,06), маса наання з одые!' рослини (r=-0,14), 1000 нaсiнин (r=-0,24), довжина бобу (r=0,03). З ознаками довжина стебла до першого бобу (r=0,37) та ктькють бобiв на рослинi (r=0,37) середнiй зв'язок.
Довжина стебла до першого бобу слабко пов'язана з ктькютю наанин у бобi (r=0,19), з одые!' рослини (r=0,28), масою наання з одые!' рослини (r=0,30), масою 1000 нaсiнин (r=-0,04), довжиною бобу (r=0,12). З iншими ознаками сила зв'язку була середньою: ктькють дiб до цвтння (r=0,41) i до техычно!' стиглостi (r=0,47), довжина стебла (r=0,37) i мiж-вузля (r=0,47), кiлькiсть вузлiв уае!' рос-лини (r=0,60) i до першого бобу (r=0,39), ктькють бобiв на рослинi (r=0,40).
Дуже незначний вплив на iншi ознаки мала довжина мiжвузля: ктькють дiб до цвiтiння (r=-0,19) i до техычно!' стиглостi (r=-0,00), довжина стебла (r=0,19), кiлькiсть вузлiв у вае!' рослини (r=0,10) i до першого бобу (r=-0,07), ктькють наанин у бобi (r=0,04) i з одые!' рослини (r=0,08), довжина бобу (r=0,03).
З довжиною стебла до першого бобу (r=0,47), масою наання з одые!' рослини (r=0,33) i 1000 нaсiнин (r=0,31) зв'язок -середнм.
Слабкий зв'язок мав мюце мiж кiлькiстю вузлiв у рослини та довжиною стебла (r=0,20), мiжвузля (r=0,10), кiлькiстю нaсiнин у бобi (r=0,15), довжиною бобу (r=0,09). Лише середнiм вiн був з ктькютю дiб до цвiтiння (r=0,45) i техычно!' стиглостi (r=0,58), довжиною стебла (r=0,60) i кiлькiстю вузлiв до першого бобу (r=0,52), ктькютю бобiв на рослинi (r=0,59) i наанин з одые!' рослини (r=0,53), масою нaсiння з одые!' рослини (r=0,38).
Бiльшiсть ознак мали слабку коре-ляцiю з кiлькiстю вузлiв до першого бобу. Таким зв'язок був з довжиною стебла (r=0,20), довжиною мiжвузля (r=0,05), кiлькiстю бобiв на рослинi (r=0,27), кiлькiстю наанин у бобi (r=0,14), масою наання з одые!' рослини (r=0,26), довжиною бобу (r=0,07). З ктькютю дiб до цвн тiння (r=0,48) i техычно!' стиглостi (r=0,63), довжиною стебла до першого бобу (r=0,39), ктькютю вузлiв у рослини (r=0,52) i нaсiнин з одые!' рослини (r=0,39) вiн був середнiм. Зв'язок з масою 1000 наанин був середым i оберненим (r=-0,30).
Сильним кореляцiйним зв'язком була пов'язана ознака ктькють бобiв на рослинi з ктькютю наанин з рослини (r=0,84). Середньою за силою був зв'язок ^е!' ознаки з ктькютю дiб до цвтння (r=0,31) i до техычно!' стиглостi (r=0,38), довжиною всього стебла (r=0,32) i до першого бобу (r=0,40), кiлькiстю вузлiв у рослини (r=0,59) i нaсiнин у бобi (r=0,43), масою нaсiння з одые!' рослини (r=0,52), довжиною бобу (r=0,43). Слабким i оберненим був зв'язок з довжиною мiжвузля (r=-0,07), зворотним i сильним - з масою 1000 наанин (r=-0,68) .
Ктькють наанин у бобi найсиль-нiше у дослiджених вaрiaнтaх пов'язана з довжиною бобу (r=0,92). Середня кореля-цiя ^е!' ознаки була з ктькютю бобiв на рослин (r=0,43) i нaсiнин з рослини (r=0,53), масою нaсiння з рослини (r=0,39); середньою i зворотною - з масою 1000 наанин (r=-0,34). Слабким зв'язок був з рештою ознак: ктькютю дiб до цвтння (r=0,27) i техычно!' стиглост
(г=0,12), довжиною стебла рослини (г=0,09) i до першого бобу (г=0,19), довжиною мiжвузля (г=0,04), кiлькiстю вузлiв у рослини (г=0,15) i до першого бобу (г=0,14). Кiлькiсть наанин з однieT рослини у межах сильного мала зв'язок з ктькютю бобiв на рослинi (г=0,84) та масою насiння з рослини (г=0,79). Серед-нiм вiн був з ктькютю дiб до цвiтiння (г=0,30) i до технiчноT стиглостi (г=0,47), кiлькiстю всього вузлiв у рослини (г=0,53) i до першого бобу (г=0,39), кiлькiстю наа-нин у бобi (г=0,53), довжиною бобу (г=0,56), масою 1000 насiнин (г=-0,59). З трьома ознаками: довжиною всього стебла (г=0,06), до першого бобу (г=0,28) i мiжвузля(г=0,08) кореляцiя була слабкою.
Сильним взаемний зв'язок був мiж ознаками: маса насiння та ктькють наа-нин з одыеТ рослини (г=0,79); середнiй -мiж масою насiння з рослини i кiлькiстю дiб до цвiтiння (г=0,31) та технiчноT стиг-лостi (г=0,50), довжиною стебла до першого бобу (г=0,30) i мiжвузля (г=0,33), ктькютю вузлiв (г=0,38) i бобiв (г=0,52) на рослинi, кiлькiстю насiнин у бобi (г=0,39), довжиною бобу (г=0,50); слабкий - мiж довжиною стебла (г=-0,14) та кiлькiстю вузлiв до першого бобу (г=0,26).
Маса 1000 наанин мала лише одну середню пряму кореляцю з довжиною мiжвузля (г=0,31), а з Ышими -
обернену. Слабка й обернена - з ктькютю дiб до цвтння (г=-0,10), ктькютю дiб до технiчноT стиглостi (г=-0,10), довжиною стебла (г=-0,24) i до першого бобу (г=-0,04), довжиною бобу (г=-0,22). З ознаками ктькють вузлiв у рослини (г=-0,36) i до першого бобу (г=-0,36), кть-кiсть бобiв на рослинi (г=-0,68), насiнин у бобi (г=-0,34) та з одые'Т рослини (г=-0,59) кореля^я була середньою й оберненою.
Така важлива ознака як довжина бобу слабко корелюе з ктькютю дiб до цвтння (г=0,28) i техычно'Т стиглостi (г=0,16), з довжиною стебла (г=0,03), до першого бобу (г=0,12) i мiжвузля (г=0,03), з ктькютю вузлiв у рослини (г=0,09) i до першого бобу (г=0,07), обернено - з масою 1000 насiнин (г=-0,22). Середня пряма кореляцiя була з ознаками: ктькють бобiв на рослин (г=0,43) i насiнин з одые'Т рослини (г=0,56), маса наання з однiеT рослини (г=0,50). З ктькютю наанин у бобi зв'язок був прямим i сильним (г=0,56). У наших дослiдах, для одер-жання кореляцiйних плеяд та TхньоT iнтерпретацiT, будували корелограму мiж 13 ознаками, що дослiджувались. Плеяди будували для середнього та сильного рiвня зв'язкiв. Кореляцiйнi плеяди у скоростиглих сор^в гороху овочевого за рiвня коефiцiента кореляцiT г > 0,50 зображенi на рисунку 1.
Рис. 1. Кореляцшш плеяди у скоростиглих сортiв гороху овочевого за рiвня коефiцieнта кореляцп г > 0,50.
Як бачимо, дослщжуваы ознаки в бтьшм чи меншм мiрi пов'язанi мiж собою. Сила зв'язку знаходиться в межах вщ середньоТ до сильно''. Проте дана корелограма на такому рiвнi демонструе, що практично ва ознаки (окрiм 3 i 5) формують велику плеяду, яка ускладнюе
аналiз. Це свiдчить про необхщнють добору на piBHi r > 0,60 або HaBiTb r > 0,70.
Кореляцiйнi плеяди Mix ознаками скоростиглих сортозразюв гороху овоче-вого за сили зв'язку Mix ознаками г > 0 , 60, представлен на рис. 2.
Рис. 2. Кореляцшш плеяди у скоростиглих сорлв гороху овочевого за рiвня коефiцieнта кореляцм r > 0,60.
За даного рiвня зв'язку в побудо-ванiй корелограмi видiлилось 7 плеяд.
У першу плеяду увмшло найбть-ше ознак: 8 (ктькють бобiв на рослинi), 10 (ктькють наанин з однieT рослини), 11 (маса наання з однieT рослини) та 12 (маса 1000 наанин). Кореляцмне поед-нання цих ознак робить перспективним добiр за продуктивною.
Друга плеяда поеднала три ознаки: 1 (ктькють дiб до цвтння), 2 (кть-кiсть дiб до технiчноT стиглостi), 7 (ктькють вузлiв до першого бобу), i тому TT можна назвати плеядою тривалост веге-тацiйного перюду.
До третьоТ плеяди увiйшли двi ознаки: 9 (кiлькiсть насiнин у бобО та 13 (довжина бобу). Це також ознаки, що за-безпечують продуктивнiсть сорту. Саме таке Т'хне поеднання пiдсилюе добiр на продуктивнють.
Ознаки 3, 4, 5 i 6 утворили 4 поодинок плеяди (солiтери), якi не пов'язан з iншими плеядами. Це свщчить про те, що добiр необхiдно проводити окремо за кожною з них.
Подальшi корелограми на рiвнi r > 0,70 (рис.3) практично не покращува-ли Ытенсивнють добору. На цьому рiвнi видтилось лише двi порiвняно великi плеяди: перша з ознак 8, 10, 11 i друга -9 i 13. Bd iншi ознаки на цьому рiвнi мали «солтерний» характер i вимагають ок-ремого облку й аналiзу. Велика ктькють плеяд на цьому рiвнi не давала можливост видiлити iнформативнi ознаки i не полiпшувала ефективнють добору.
Висновок. Bстановленi феноти-тчы коефiцiенти кореляцiT мiж основними ктькюними ознаками ранньостиглих сор-тiв гороху овочевого дають змогу проводити оцЫку та добiр селекцiйного матерiалу в значно бтьших обсягах на бтьш раннiх фазах росту рослин. Враховуючи силу кореляцiй мiж ознаками можна досягти ефективного проведення добору високопродуктивних ранньостиг-лих форм з комплексним поеднанням господарськи цЫних ознак, а також створення на Т'хнм основi вихiдного матерiалу для нових сор^в.
Рис. 3. Кореляцшш плеяди у скоростиглих copTiB гороху овочевого за piвня кoефiцieнта кореляцп r > 0,70.
Побудова кореляцiйних плеяд на трьох рiвнях r > 0,50 ; r >0,60 i r > 70 свiдчить про можливiсть ефективного ви-користання кореляцiй лише на piBHi r>0,60. На ньому ознаки групуються в оптимальну кiлькiсть плеяд. З 13 ознак формуеться ciM плеяд. Таке скорочення ^формативного простору майже в 2 рази зменшуе затрати на проведення доборiв.
На рiвнi r > 0,50 плеяд дуже мало (всього 3), а на r > 70 - багато (10). Тобто перший випадок призведе до втрати велико!' ктькост Ыформацп, другий - дасть можливють оптимiзувати ефективнicть добору.
Використана лiтеpатуpа:
1. Державний реестр сор^в рос-лин, придатних для поширення в УкраТн у 1997 роцi. - К.: Алефа, 1997. - 234 с.
2. Сквирська селекцмно-дослщна стан^я овочiвництва 1ОБ уАаН. Звiт про науково-дослщну роботу за 19851997 рр.
3. Боровиков, В. Statistika. / Искусство анализа данных на компьютере: для профессионалов. // В. Боровиков. 2-ое изд. (СД). - СПб.: Питер, 2003. -688 с.
УДК 631.527.635:652.23 Стригун В. М. Фенотитчы кореляцп мiж ктькюними ознаками у ранньостиглих сор^в колекцп гороху овочевого (Pisum sativum L. partim). // Сортовивчення та
охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно! полн тики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ысти-тут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. -№ 2 (10).
За результатами спостережень, оцЫки, опису й аналiзу морфо-бюлопч-них, бюметричних i господарськи цiнних ознак у 26 ранньостиглих сортозразюв колекцп гороху овочевого встановлен величини фенотипiчних коефщен^в кореляцп мiж ними. Знання про силу i на-прям зв'язюв мiж ознаками дае можливють значно прискорити cелекцiйну роботу, пщвищити ТТ ефективнicть та зменшити витрати на ТТ проведення.
В селекцп гороху овочевого широко використовують фенотипiчнi кореляцп для прогнозування результат схрещу-вань та доборiв. Вони дають змогу вия-вити спйк зв'язки мiж рiзними ознаками i використати Тх для створення нових сор^в. Кореляцiйний аналiз сприяе прискоренню селекцп cортiв.
Ключoвi слова: горох овочевий, сорт, ознака, селек^я гороху, кореля^я ознак, кореляцiйна плеяда. УДК 631.527.635:652.23 Стригун В. М. Фенотипичные корреляции между количественными показателями в раннеспелых сортов коллекции гороха овощного (Pisum sativum L. partim). // Сортовивчення та охорона прав на сорти
рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ полiтики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
В результате наблюдений, оценки, описания и анализа 13 морфологических, биологических, биометрических хозяйственно-ценных признаков у 26 сортов овощного гороха установлены неодинаковые размеры фенотипичных коэффициентов корреляции между ними. УДК 631.527.635:652.23 Э1гудип, V. РИеп^урюа! of согге!айоп
between quantitative signs at the early varieties of pea vegetable (Pisum sativum L. partim). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно!' пол^ики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Asa result of supervisions, estimation, description, and analysis of 13 morphological, biological, biometrycal and economic valuable signs 26 varietis of pea vegetable are set sizes of phenotypical coefficients of correlation between them.
