CC BY
10УДК 635.1. 635.52
ПРОДУКТИВН1СТЬ I ЯК1СТЬ НАС1ННЯ СОРТ1В ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО В1Д АГРОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПРИЙОМ1В ВИРОЩУВАННЯ
О. Ю. Барабаш, академк, доктор сЛьськогосподарських наук, професор, 3. Д. Сич, доктор сЛьськогосподарських наук, професор, Н. В. Котюк, кандидат сЛьськогосподарських наук, доцент, Н. В. Лещук, кандидат сЛьськогосподарських наук, докторант Нац1ональний унверситет б'юресурсв I природокористування УкраГни (НУБПУ)
Вступ. Моыторинг ринку сор^в, наання та овочевоТ продукци показуе, що попит споживачiв щоденно зростае
на свiжу овочеву продукцiю протягом року у приватному сектор^ так i закладах громадського харчування.
39
Сортимент овочевих культур сьогодн вважаеться прюритетним, тому технологiя вирощування на товары i насiнницькi цiлi мае бути адаптованою до конкретних грунтово-шматичних умов господарства, сорту та вимог споживача. Наання - носiй сорту [1]. Ринковi умови господарювання сьогодн вимагають одержання чистосортного насiння з високими поавними кондицiями. Нaуковi дослщження з проблеми подолання ма-трикальноТ рiзноякiсностi нaсiння овочевих культур е актуальними та ефективними експериментально у поеднанн з технологiчними елементами, ям забез-печують не лише високу урожaйнiсть i якiсть, а й конкурентоспроможысть товарноТ продукцм та наання [2].
Вивчення матрикально-генетичноТ природи наання овочевих культур та розробка шляхiв пщвищення Тхнiх посiвних якостей (схож^ь, енергiя проростання, життездaтнiсть, сила росту, чистота, виповненють, величина, маса 1000 наанин) дае пiдстaви стверджувати, що рiзноякiснiсть нaсiння - одна з форм мЫливосп оргaнiзмiв, яка формуеться пщ впливом генетичних, матрикальних та агроеколопчних процесiв, тiсно взaемопов'язaнi. Виникла вона у процесi еволюцм i е бiологiчним пристосуванням виду за несприятливих умов середовища. Тому тривал^ь життя нaсiння овочевих культур, його фiзiологiя проростання та неординaрнiсть реакци на зовнiшнi чинники довкiлля, зумовлен Тхньою генетичною природою, що вщзначено на всiх етапах органогенезу [3].
Постановка проблеми. Для розробки агротехычних зaходiв (добiр сортiв, зона вирощування, строки авби, способи сiвби, тслязбиральна доробка нaсiння тощо), спрямованих на зниження матрикальноТ рiзноякiсностi нaсiння салату та пщвищення його поавних якостей, потрiбно взаемозв'язок рiзних кaтегорiй рiзноякiсностi розглядати як результат взаемодм зародка з факторами зовншнього середовища, оды з яких полтшують, iншi попршують перебiг процесiв формування майбутньоТ наанини [4]. Тaкi чинники довкiлля, як неоднакова тривал^ь дня, якiсть та Ытенсивысть свiтлa, температура (сума ефе
ктивних температур) i вiдноснa вологiсть повiтря призводять до змЫ хь мiчного складу, морфолопчних та фiзiо-логiчних властивостей наанини, внаслщок чого й отримуемо наання неоднорщне за схожiстю, формою, розмiром, масою та життездaтнiстю [5].
Отже, стандартна технологiя ви-рощування овочевих рослин мае забез-печувати вихщ товарноТ продукцм, яка б вщповщала мiжнaродним i нaцiонaльним стандартам. Анaлiзуючи замкнений ланцюг: споживач _> маркетингом досл'дження _> модель сорту -* технологя вирощування—. стандартна товарна продукция—.упаковка— ► маркетинг -> споживач, слщ вiдмiтити, що оптимiзaцiя елементiв технологи вирощування шляхом добору сор^в вгтчизняноТ та ЫоземноТ селекцiй спрямована на вдосконалення строев та способiв вирощування, систем удобрення, строев збирання за умов конвеерного виробництва, пошуку резервiв максимального отримання урожаю товарноТ продукцм й нaсiння з одиницi площк Тому метою наших дослiджень було добрати сорти кропу, пастернаку, моркви столовоТ, кваа^ овочевоТ, салату поавного i вивчити комплексний вплив технолопчних прийомiв вирощування на формування
продуктивностi та якостi наання.
Умови проведення дослщження. Польовi дослщження проводили на колекцмних дiлянкaх кафедри овочiвництвa Нaцiонaльного аграрного унiверситету (м. КиТв), дослiдному полi Нiжинського агротехычного iнатитуту ЧерыпвськоТ облaстi та полях фермерського господарства „Обрй ДыпропетровськоТ облaатi протягом 2002 - 2006 рр. за Методикою дослщноТ справи в овочiвництвi та баштанництвi, Методикою державного випробування сор^в сiльськогосподaрських культур та проведення експертизи сор^в на вщмЫысть, однорiднiсть i стaбiльнiать (ВОС-тест) i Методикою польового дослщу за редакцiею Доспе- хова [6, 7, 8].
Об'ектом досл'дження були онто-генетичн процеси формування потен^алу продуктивностi та якоатi нaсiння сор^в овочевих культур (салат посiвний, крп морква столова, пастернак, квасоля
овочева) залежно вщ агротехнолопчних заходiв (п^р сорту, зона вирощування, строки i способи сiвби, пiслязбиральна доробка насiння та iншi), направлених на подолання матрикальноТ рiзноякiсностi насiння з метою пщвищення його посiвних кондицiй.
Польовi дослiдження проводили iз сортами: кропу Пахучий; пастернаку Петрик; моркви столовоТ Нантська хармвська, Оленка, Шантене сквирська i Яскрава; квасолi овочевоТ Ксеня, Грофi, Лаура 1, Гайдарiвська, Присадибна, УкраТнка, Сара, Лаура 2, Ермгаж, Зiронька, Френк, Сландарет, Бiлозерна 361, Хармвська бiлонасiнева, Зеленостручкова 517, Есперанто, Ювтейна 287, Трiумф сахарний 764, Секунда, Весточка, Дiалог, Таня, Ольга, Леонська, Безподобна, Спаржева, 1зумруд,
ит 00019, ит 00021, кт 00022, ит 00024,
ИГ
00028, ИТ 00033, Сисаль, Кустовая, Ро-кенкур, Моркони, Бiла кущова, Коричнева кущова, Рожева кущова; салату головчастого Годар, Смуглянка; салату листкового Зорепад, Сыжинка.
Результати дослiдження. Кр1п. Для розробки технологи вирощування наання кропу сорту Пахучий проведен дослщження у двох фунтово-шматичних зонах - Лiсостеп i Степ.
Вивчено три строки авби - пщзи-мовий, ранньовесняний (контроль) i тз-ньовесняний. Попередник - опрок, пiд який вносили 20 т/га оргаычних добрив. Пюля збирання проводили напiвпаровий обробiток фунту. Пщ зяб вносили К75?75К75. Для авби використовували сухе насiння без оброблення та з обробленням напередодн авби електромагн
тними полями надвисоких частот (ЕМП НВЧ) i магнiтними полями (МП).
Пiд зиму наання виавали перед настанням постiйних приморозив (у другiй половинi листопада) з розрахунком, щоб восени не проросло. Навесы крт висiвали двiчi. Перший строк - на початку польових роб^ (ранньовесняний строк авби) та через мюяць (тзньовесняний). Схеми авби -широкорядна з мiжряддям 70 см i стрiчкова -20+50 см. Норма виаву - 8-10 кг/га. Глибина загортання наання до 3 см. единим агротехычним прийомом, за яким в^знялися варiанти рiзних строкiв сiвби, -вiдсутнiсть коткування за пщзимовоТ сiвби. Площа дтянки - 2,1 м2. Повторнiсть -трикратна.
У Степу дослщження проводили у 2002-2005 рр, Лiсостепу - в 2003-2005 рр. Спостереження за настанням та тривал^ю фенологiчних фаз у рослин кропу в зон Лiсостепу дали змогу пояснити рiзницю в росл та розвитку рослин за рiзних строкiв сiвби.
У 2003 р. за сприятливих погодних умов отримано високий врожай насiння. Погоднi умови 2005 р. сприяли дружым (хоча дещо iз запiзненням) сходам при рiзних строках сiвби. Середньомiсячний температурний режим весняного перiоду не перевищував +13 °С. За такоТ температури при помiрнiй вологостi Грунту склалися умови для одержання нормальних сходiв.
Дещо нижча температура i вщсушсть опадiв у червнi (середньомiсячний показник сягав 3,4 мм) стали причиною уповтьнення розвитку рослин пщзимового i
ранньовесняного строкiв сiвби та припинення росту рослин пiзньовесняно- го строку (табл. 1).
Таблиця 1
Тривал^ь фенологiчних фаз росту i розвитку рослин кропу в зон Лiсостепу (середне 2002- 2005 рр.)
^вба Масов Стеблоутворення Цвiтiння Достигання
i насiння
Строк сiвби дата сiвби дата дата К1ЛЬК1СТЬ дiб вiд сходiв дата ШЬКЮТЬ дiб вiд сходiв дата ШЬКЮТЬ дiб вщ сходiв
Пiдзимовий 12.11.04 08.04 06.06 59 05.07 87 02.08 116
Ранньовесняний 26.03.05 0910.04 07.06 57-58 05.07 85-86 02.08 115-114
Пзньовесняний 13.05.05 26.05
Спостереження за датами цвтння них рослин стала одыею з причин низькоТ
i достигання у зонi Степу показали, що якост насiння (табл. 2).
неодночасысть розвитку в межах насн
Таблиця 2
Особливостi достигання насшня кропу на центральному зонтику за рiзних строкiв сiвби
Строк авби Дата достигання наання по роках Ктьюсть дiб вщ сходiв до достигання наання
по роках
2002-2003 2004 2005 2002-2003 2004 2005 Середне
Пщзимовий 15.07 20.07 02.08 99 88 118 102
Ранньовес- 16.07 27.07 08.08 97 90 110 99
няний (К)
Особливостi погодних умов у Степу за 2002-2005 pp. позначилися на росл i розвитку рослин кропу. У 2003 р. весна була тзньою зi швидким наростанням лiтнiх температур i пересушенням верхнього шару фунту. Тому сходи при тз- ньовесняних строках авби з'явились лише в червы пюля дощiв. У 2002 р. за пщ- зимового строку авби наання на центральному зонтику достигло на 99 день, ранньовесняного - на 97. Подiбна тен
ден^я спостергалася i в 2005 p., хоча через низький фон температурного режиму тривал^ь вегетацiйного перюду була бiльшою (вiдповiдно 118 i 110 дiб). Запiзнення появи сходiв через весняну посуху 2003 р. сприяло одержанню зворотноТ закономiрностi - при тзньовесня- них строках авби тривал^ь цього перiоду була найдовшою. Порушення строкiв сiвби весною призводило до сильного зрщження сходiв (табл. 3).
Таблиця З
Польова схожють за рiзних строкiв сiвби, %
Строки авби 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005р. Середне по 2002-2005 PP.
Пщзимовий 49 32 54 51 47
Ранньовесняний(К) 38 20 42 36 34
У середньому за три роки польова схож^ь була найвищою за пщзимовоТ авби (47 %), це можна пояснити високою стратифiкацieю, яка сприяе збтьшенню сили росту некондицмноТ фракцм. Наання кропу, навпъ у лабораторних умовах, мае низьк схожiсть та енергю проростання, що вiдмiчено у стандарт ДСТУ 2240-93 (схожiсть ЕН - 60%, PH 1-2 - 55%).
Польова схож1сть насiння сорту Пахучий у зон Лiсостепу протягом 2004 року за рiзних строкiв авби була рiзною. При пiдзимовiй сiвбi зi ста облiкових за схожею насiнин, оброблених ЕМП НВЧ, проросло 41 шт., при ранньовеснянм - 46, на контролi - 39 шт.
Сукупысть погодних факторiв i строев сiвби вплинули на продуктивнiсть та врожайысть насiння кропу (табл. 4).
Таблиця 4
Урожайнють насiння кропу сорту Пахучий за рiзних строкiв сiвби
у зон Степу, т/га
Строки авби 20022003 р. 2004 р. 2005 р. Середне Коефщент стабтьносп, L.S.*
Пщзимовий 0,66 1,69 1 1,90 1,42 2,88
Ранньовесняний 0,55 1,24 1,46 1,08 2,65
Н1Ро5. т/га 0,12 0,35 0,25 - -
* Коефщент стабiльностi Левiса (L.S.) визначаеться, як стввщношення максимального до мУ-мального значень за роки дослщжень (А.А. Жученко, 1980).
Найвищу врожайысть за роки до-слщжень одержано за пiдзимового строку авби, яка в середньому становила 1,42 т/га з дiапазоном мЫливосп вiд 0,66 до 1,90 т/га. Дещо меншою вона була за ранньовесняного строку авби (дост^рна рiзниця виявлена лише у 2005 p.). Щодо пiзньовесняного строку сiвби, то в уа роки дослiджень вона була найнижчою. У сучасних технолопях важливим показником ТхньоТ ефективностi е три по-казники - урожайысть, економiчна ефек-тивнiсть i еколопчна стабiльнiсть. Серед найпростiших показникiв стабтьносп е коефiцiент стабiльностi Левiса чим
ближче вiн до 1, тим технолопя стабiльнiша.
При пщзимовому i ранньовесняному строках авби найбтьше насiння формують зонтики першого порядку, вiдповiдно 57,3 i 58,3 %. 1з запiзненням строкiв авби у структурi врожаю насiння переважае урожай iз центрального зонтика. Зонтики вищих порядив, хоча i формуються у великiй кiлькостi, але у загаль-
Продуктивнiсть насiння кропу у зс
Найвищу врожайысть насiння з одыеТ рослини одержали за пщзимового строку сiвби минулого року (11,1 г), що на 1,5 та 8,6 г вище, ыж продуктивысть рослин, посiяних у весняний перюд. Врожайнiсть рослин 2004-2005 pp. незалежно вщ строку сiвби формувалася лише за раху
У наших дослщженнях найкращi показники стабiльностi одержанi при пщ-зимових i ранньовесняних строках авби вщ 2,65 до 2,88 умовних одиниць L.S., тодi як затзнення зi строками сiвби рiзко зменшувало цей показник.
У зон Лiсостепу найвищу врожайнiсть насiння у 2003 i 2005 pp. отримано за пщзимового строку авби, яка вщповщно становила 1,66 i 0,28 т/га. При сiвбi кропу у травы мюяц його врожайысть у 2003 роцi була 0,37 т/га, що на 1,07 т/га нижче, ыж при ранньовесняному. У 2004 роц рослини кропу тзньовесняного строку сiвби насiння не сформували (табл. 5).
нм структурi становлять незначну частину (при пщзимовм сiвбi -11,7 %, ранньовеснянiй -6,3). Зонтики четвертого порядку суттево на продуктивнiсть не впливали. Разом з тим зонтики 3 i 4 порядкiв мали негативний вплив: забирали поживы речовини i стримували дружне достигання наання (табл. 6).
Таблиця 6
Лiсостепу за рiзних строкiв сiвби, г.
нок зонтимв центрального та першого порядив. Зонтики другого порядку хоча i були закладенi рослиною, але наання або зовсiм не сформували, або воно було некондицiйним. Вивчення поавних якостей показало неоднорiднiсть наання з рiзних ярусiв (табл. 7).
Таблиця 5
Врожайысть насiння кропу сорту Пахучий у зон Лiсостепу, т/га
Строки авби 2003 Р- 2005р. Середне за 20032005 PP- Коефщент стабтьносп L. S.
контроль (без обробки) оброб лення нивим полем оброблення електромаг-нггним полем
Пщзимовий 1,66 0,25 0,28 0,31 О.97 5,92
Ранньовес няний 1,44 0,17 0,19 0,19 0,81 8,00
Строк авби 2003- 2005 р. 2003- Коефщент
2004 Контроль Оброблення Оброблення 2005 стабтьносп L.
РР- (без оброб- магнтним електромагыт- РР- S.
лення) полем ним полем
Пщзимовий 11,10 1,65 1,87 2,07 6,58 5,36
Ранньовес 9,60 1,13 1,27 1,31 5,45 7,32
няний
Схожють насшня кропу сорту Пахучий у зон Люостепу, % (2005 р.)
Таблиця 7
Строк висiву
Пщзимовий
Ранньовесняний
Порядок зонтикiв Енергiя проростання Лабораторна схож1сть
49 51
54 58 12
Вивчення закономiрностей матри-кальноТ рiзноякiсностi насiння в зонтиках кропу рiзних порядкiв дало можлив^ь розробити технологiю пiдвищення вро-жайност та схожостi насiння за допомогою такого агрозаходу, як декапiтацiя центрального суцвггтя. Для цього при до-сягненнi висоти рослин 30-40 см у фазу стеблування зрiзають центральний зон
тик. Це сприяло Ытенсивному формуванню зонтикiв першого порядку, ям швидко розвиваючись, не дали можливост роз-виватись зонтикам 2-го i 3-го порядкiв, у яких схож^ь насiння найнижча. Одночасне зменшення в урожаТ частки насiння з центрального зонтика та другого-тре- тього порядив збiльшуе продуктивнiсть i посiвнi якост (табл. 8).
Таблиця 8
Вплив декапггацп центрального суцвiття на насшну продуктивнiсть
рослин кропу
Варiанти Продуктивнicть, г Частка зонтишв першого порядку, %
2003-2004 pp. 2005 р. Середня 2003-2004 pp. 2005 р. Середня
Контроль 13,3 27,0 20,15 48,3 65,0 56,6
Декапiтацiя 15,0 28,9 21,95 75,8 87,3 81,6
HIP, 05 2,1 1,8
Отже, насiнна продуктивнiсть рослин зросла в середньому на 8,2%. Частка насiння першого порядку збiльшилася з 56,6 до 81,6%.
Пастернак. Наанники пастернаку сорту Петрик вирощували за загально-прийнятою технологieю на дослщному полi кафедри овочiвництва НАУ у 2003 - 2005 pp. Щорiчно вщбиралися i заклада- лисяi на збергання коренеплоди пастер
наку сор^в Круглий i Петрик (по 200 ко-ренеплодiв кожного сорту). Маточники збергали у пiдвалi. Висаджували коренеплоди у друпй декадi квтя. Схема виса-джування - (0,70 х 0,35) м. Початок вщ-ростання вiдмiчено 29 квiтня, поява квгт-коносiв - 24 травня, початок цвтння - 12 червня. Продуктивысть рослин пастернаку наведена в таблиц 9.
Таблиця 9
Урожайнють насшня пастернаку i3 зонтиюв рiзних порядкiв, г
Порядок зонтимв Продуктивысть, г Структура,%
Центральний зонтик 5,4 7,4
1-й порядок 33,3 45,2
2-й порядок 33,4 45,3
3-й порядок 1,5 2,1
Всього: 73,6 100
Вивчення закономрностей матри- кально'| пастернаку рiзних порядкiв дало можливiсть рюн°якюн°сл наciння в зонтиках розробити технологю пiдвищення
врожайност та поавних якостей нaсiння за допомогою такого агрозаходу як декатта^я центрального суцвiття. Для цього при досягненн висоти рослин 30-40 см у фазу стеблування зрiзували центральний зонтик. Це сприяло Ытенсивному формуванню зонтикiв першого порядку, якi швидко розвиваючись, не дали можливо
ст розвиватись зонтикам другого i третього порядив, посiвнi якостi насiння яких найнижчк Одночасне зменшення в урожаТ частки насiння з центрального зонтика та 2-го i 3-го порядив збiльшуe продуктивнiсть i посiвнi якосп. Урожайнiсть насiння за густоти стояння 26,1 тис. шт./га становила 1,92 т/га. (табл. 10).
Таблиця 10
Продуктившсть насiння пастернаку, г ( 2004-2005 рр.)
№ рослини Порядок викидання зонтиив
Центральний зонтик перший другий третм
2004 р. 2005 р. 2004 р. 2005 р. 2004 р. 2005 2004 р. 2005 р.
1 2,5 1,0 10,2 20,4 2,15 25,0 0,0 0,7
2 3,7 1,9 24,5 11,5 17,2 31,1 0,5 4,9
3 3,3 2,6 13,5 28,0 7,8 33,9 1,1 4,8
4 1,4 2,5 24,0 8,1 5,8 20,0 0,0 0,5
5 1,1 6,0 16,6 34,8 12,2 44,5 0,0 6,1
6 1,7 3,2 10,5 28,1 4,0 38,9 0,0 7,2
7 1,5 3,9 15,3 35,0 9,4 58,2 0,0 15,0
8 1,6 1,8 10,3 19,1 6,5 32,1 2,5 10,5
9 1,2 6,4 19,6 24,9 11,4 26,2 5,4 9,4
10 0,7 3,1 10,8 8,8 12,0 29,7 0,0 18,0
Всього 41,2 32,4 155,3 218,7 88,4 339,6 9,5 77,1
Середне 4,1 3,2 15,5 21,9 8,8 34,0 2,4 7,7
Урожай рослин пастернаку за 20042005 pp., незалежно вiд строку авби, формувався лише за рахунок зонтимв центрального та першого порядкiв. Зонтики другого порядку хоча i були закпадеы рослиною, але насiння або зовам не сформували, або воно було некондицмним. Вивчення посiвних якостей засвщчило широку рiзноманiтнiсть насiння з рiзних ярусiв.
Морква столова. Дослщи закладали на дослiдному полi кафедри овочiвництва НУБiП УкраТни. Доспiджувались
Продуктивнють насшня
сорти: Нантська харкiвська, Оленка, Ша-нтене сквирська i Яскрава. Коренеплоди вщбирали на зберiгання по 200 штук кожного сорту. Технолопя вирощування
загальноприйнята [9]. Коренеплоди ви-саджували у другiй декадi квтня. Початок вiдростання - 1 декада травня. Формування ^тконоав вiдбулося 24 травня. Центральний зонтик зацвiв 27 червня. Рiзницi мiж сортами у проходженн фенологiчних фаз не встановлено. Найвища продуктивнiсть насiння (табл. 11) була у сорту Яскрава (196,8 г).
Таблиця 11
зи рiзних порядкiв, г.
Сорт Порядок закладання зонтика Всього
центральний перший другий
г % г % г %
Шантене сквирська 75,9 39,6 87,6 45,6 28,3 14,8 191,8
Нантська хармвська 74,9 74,2 22,3 22,1 3,7 3,7 100,9
Оленка 37,6 52,4 34,2 47,6 0 0 71,8
Яскрава 65,2 33,2 113,7 Г 57,7" 17,9 9,1 196,8
Дещо нижча продуктивысть (191,8 г) вщ|^чена у сорту Шантене сквирська, що менше найкращого варiанта на 5 г. Найменша продуктивнiсть була у сорту Оленка - 71,8 г, що менше вщ сорту Яскрава на 125 г. Найбтьшу ктькюгь наання (113,7 г) у сорту Яскрава отримано iз зонтимв першого порядку, що становить 57,7% вщ загальноТ кiлькостi насiння. З центрального зонтика у зазначеного сорту зiбрано 65,2 г, що становить 33,1%. 1з зонтиюв другого порядку отримали 17,9 г наання або 9%. Пэдбна закономiрнiсть була i в сорту Шантене сквирська. У нього вщповщно отримано:
У сорту Оленка енерпя проростання наання зiбрaного iз зонтикiв центрального ярусу становила 87,3 %,
першого порядку - 88,0 %. При цьому схож^ь нaсiння становила вiдповiдно 92,5 та 91,3%. У сорту Яскрава енерпя проростання наання, зiбрaного з центрального ярусу, була 84,5%, першого порядку -81,7%, другого - 0. Проте найбтьшу схож^ь (88,7%) мало наання, абране з першого ярусу, тодi як наання, зiбрaне з центрального зонтика та зонтика другого порядку мало схож^ь 87,2%. У сорту Шантене сквирська енерпя проростання наання зiбрaного з центрального та ярусу першого порядку майже не в^знялася. За схожею рiзниця була також незначна i становила вщповщно у центрального зонтика 87,2%, у зонтика першого порядку - 87,7%.
Квасоля овочева. Технолопя ви-рощування загальноприйнята. ^вба кваа^ -14-21 травня за схемою 45x10 см. Пюля з'явлення сходiв провели розпушування мiжрядь та виполювання бур'янiв у рядках. Упродовж вегетацм робили ще
iз зонтикiв першого порядку - 45,6%, центрального зонтика - 39,5%, другого порядку -14,7% наання вщ загальноТ юлькосп. У сор^в Нантська хaркiвськa й Оленка найпродуктивншим виявився центральний зонтик, з якого зiбрaли вiдповiдно 74,2 та 52,4%. 1з зонтикiв першого порядку продуктивысть становила 22,1 i 47,6%. Найменшою вона була iз зонтимв другого порядку у рослин сорту Нантська хармвська 3,7%. Рослини сорту Оленка наання на зазначеному ярус не утворили. Найвища енергiя проростання i схожiать нaсiння з рiзних ярусiв була у сорту Оленка (табл. 12).
Таблиця 12
два мiжряднi обробпки. Пiд час росту та розвитку квaсолi вiдмiчaли кiлькiать нaсiнин, що змшла на 14 i 28 день тсля сiвби; дату початку цвтння. При цьому враховували: висоту рослин, кiлькiать бобiв на облкових рослинах, Тхню врожайнiaть. Вiдбирaли по 10 бобiв з нижнього, середнього та верхнього яруав рослин вимiрюючи Тхню довжину. При цьому вираховували загальну кiлькiать гнiзд (зaчaткiв) та фактичну кiлькiать нaсiнин у бобк Потiм нaсiння кожного сорту зiбрaли в три мiшечки для визначення енергм проростання, схожоатi i маси 1000 насiнин.
Результатами бiометричних вимiрiв встановлено, що нaйбiльшa висота рослин була у сорту Лаура 2 (42,5 см), дещо менша -Френк (41 см), найменша - Сара (26,5 см). Найбтьша ктьмсть бобiв вiдмiченa у сорту Ермтаж (45 шт.), дещо менша - у Зiроньки (40 шт.), найменша - Грофi (11 шт.), довжина бобiв у сорту Френк: верхнього ярусу - 13,8 см, середнього - 16 см, нижнього - 15 см, дещо менша у сорту Ермггаж: верхнм - 12 см, середнм - 13,1 см, нижнм - 13,2 см.
Енерпя проростання та схожють насшня моркви, зiбраного з рiзних ярусiв
насiнного куща, %
Сорти Енерпя проростання Схожiсть
Центра льний зонтик Перший ярус зонтиюв Другий ярус зонтимв нтральний зонтик Перший ярус зонтиюв Другий ярус зонтимв
Шантене сквирська 84,2 84,3 0 87,2 87,7 0
Нантська хармвська 83,7 79,5 8,0 85,5 82,0 20,0
Оленка 87,3 88,0 0 92,5 1 91,3 0
Яскрава 84,5 81,7 0 87,2 88,7 0
Найменша довжина бобу вiдмiчена у сорту Ксеня: верхнього ярусу - 6,3 см, середнього -7,2 см, нижнього - 6,6 см. Найбтьший вщсоток утворення наанин у бобi був у сорту Лаура, який становив вiдповiдно: верхнього ярусу - 83%, середнього - 100%, нижнього -83%. Дещо нижчi показники у сорту Френк, вщповщно 50%, 85%, 57%. Найменший вщсоток у сорту Зiронька: верхнм - 60%, середнiй - 50%, нижнм - 50%. Серед дослщжуваних сорти Френк, Ермiтаж, Зiронька, Бтозерна, Лаура, Ксеня. Сорти Гайдарiвська i Грофi в наших умовах не дозрти.
Початок цвiтiння у дослщжуваних сор^в квасолi наступив 8-11 липня або через 47-50 дыв тсля сiвби. Найшвидше початок цвтння вiдмiчено у сортiв Присадибна, Бтозерна 361, Харкiвська бiло- насiнна, Зеленостручкова 517. Найпiзнiше почали цвiсти рослини сортiв КременчуцькоТ дослщноТ станцп К-904 i К-12035. Потiм насiння кожного сорту зiбрали в три мшечки для визначення енергГТ проростання, схожост та маси 1000 насiнин. Результатами бюметричних вимiрiв встановлено, що найбтьша висота рослин була у сорту Кустовая (61,5 см) i Бесподобна (58,7 см). Найменша висота у рослин сорту Маркон (14,3 см).
Врожай збирали вручну в ИМУ декадах вересня. При цьому враховували: висоту рослин, кiлькiсть бобiв на облкових рослинах та фактичну кшьюсть насiнин у бобi, врожайнiсть. Вщбирали по 10 бобiв з нижнього, середнього та верхнього яруав рослин вимiрюючи Тхню довжину.
Найбiльшою юльюстю бобiв харак-теризувалися сорти Первомайська (63 шт.) i Таня (61 шт.). Найменша Тхня кiлькiсть була у сорту Зеленостручкова 517 (10 шт.) та сорту селекцп КременчуцькоТ ДС К-1239 - (8 шт.). Серед дослщжуваних сор^в видтялася група, у яких нижн боби не досягали фунту. Це Присадибна (вщстань до нижнього бобу 10-16 см), Зеленостручкова 517 (10-12 см), Секунда ( 6 см), Дiалог (4-12 см), УкраТнка (9 см), Спаржева (6 см), Кущова (2-12 см). Вщповщно у зазначених вище сор^в вщстань вщ фунту до нижнього зачатка становила 1328 см.
Залежно вщ ярусу закладання бобу юльюсть зачатав у рослин доспiджуваних
сортiв була рiзною. Так, найбiльша кiлькiсть зачатмв у бобах верхнього ярусу була вщзначена у рослин сортiв Дiалог, Кубовая, Рокенкур, К-6937. На бобах нижнього ярусу найбтьша ктьмсгь зачатмв вiдмiчена у сорту Кубовая 8 шт.(100 вiдсоткове зав'язування). У сор^в Зеленостручкова 517, УкраТнка, Таня, Ленонська кущова, К-12035 та Первомайська незалежно вщ ярусу Тх закладання вщзначено велику кiлькiсть зачаткiв. Найнижчим вщ-сотком зав'язування насiння характери-зувалися середнм та нижнiй яруси бобiв сорту Бiла кущова, де цей показник був вщповщно 50 i 57%.
Салат поавний. Наанна продук-тивнiсть салату посiвного та поавы якiснi показники насiння вивчалися протягом 20022006 рокiв на дослщному полi Нiжинського агротехнологiчного iнституту ЧернтвськоТ областi. Щорiчно сiвбу проводили чистосортним насiнням (схожiсть насiння сортiв салату головчастого (Годар - 95%, Смуглянка - 94%), листкового (Снiжинка -97%, Зорепад - 98%). Слщ зазначити, що кожного року дослщжень ктьисть дослiдних дiлянок зростала за рахунок сiвби насiнням попереднiх ромв та стартового 2002 р. Паралельно закладали доспiди з насiнням рiзних порядкiв та ярусiв.
Протягом вегетаци рослин проводили фенологiчнi спостереження (вщзначали дати сiвби насiння, з'явлення сходiв, кiлькiсть днiв вiд сходiв до появи 1-го i 7-го справжнiх листкiв, а в головчастих сор^в - формування головок, а також збирання товарного врожаю та початку стрткування рослин, цвiтiння, дозрiвання i збирання насiння салату), бiометричнi вимiри, структуру товарного урожаю, архiтектонiку суцв^ь, визначення маси 1000 насiнин, енерги проростання та схожостi насiння овочевих культур. Данi про рiст i розвиток салату наведено в таблицi 13.
Встановлено, що сорт фактично не впливав на з'явлення сходiв i перiод формування 1-го та 4-го справжых листкiв. Проте, починаючи iз 7-го листка у сорту Годар, на рослиы утворилося на З листки бтьше, а у сорту Сыжинка - на 1 день ранше, нiж на контроль Все це вплинуло на початок збирання врожаю. Найранше вiн сформувався у листкового
Таблиця 13
1нтенсившсть росту i розвитку рослин салату залежно вщ сорту в умовах Полюся Укра'Гни
Сорт Дата Ктьюсть дiб
авби сходiв авба - вщ сходiв до
сходи, 1-го 7-го головки стртку збирання
Дiб листка листка вання наання
Годар 26. 04 12.05 17 9 25 33 55 10.08
Смуглянка 26. 04 10.05 15 8 28 ЗО 49 2.08
Сыжинка 26. 04 07.05 13 8 26 40 29.07
Зорепад 26.04 04.05 9 7 21 - 35 25.07
сорту Снiжинкa, а серед головчастих - у Годар. Збирання наання салату головчастого (Годар) провели 2.08, а листкового (Сыжинка) - 29.07. Зiбрaне нaсiння пщго-товлене для подальшого визначення по-сiвних якостей та сучасних методiв щен-тифкацп.
У рослин салату як листкового, так i головчастого бтьш атaбiльними ознаками е ознаки розетки лисшв. Вaрiювaння ознак -середне. Коефщент мiнливоатi: висота розетки лисшв - 16 %, дiаметр розетки лиаткiв - 19 %, кiлькiать розвинених лиаткiв -19,5 %. А у голо
Все це вплинуло на величину товарного врожаю та ямсть продукци, яка не менше важлива при вивченн матри- кальноТ рiзноякiсноaтi нaсiння овочевих культур. Маточн рослини сформували рiзнi за формою кущi, суцвiття яких забезпечили наанну продуктивнiать з рiзними посiвними якостями. Як бачимо, листковий салат сорту Снiжинка сформував розетку на два тижн рaнiше вщ головчастих.
Темпи росту i розвитку рослин залежно вщ строев сiвби були рiзними. При цьому вiдмiчено, що при пiзнiх строках авби, рослини утворили невелику шь
вчастого салату Годар ознаки, що харак-теризують товарний орган - головку, значно лaбiльнiшi, особливо маса головки (49 %), а маса ваеТ рослини (47 %), щiльнiать головки (46 %). Отже, у сумнiвних випадках за умови проведення апробацм особливу увагу слiд придiляти таким ознакам, як висота (18 %) i дiаметр головки (28 %).
Слщ зазначити, що щiльнiать головки зростае при зниженнi нiчних температур, маса головки збтьшуеться за пiдвищення суми ефективних температур вегетацiйного перiоду (табл. 14,).
Таблиця 14
мсть лиаткiв, у них швидше наступила фаза цвтння ^ як наслiдок, сформувалася низька врожaйнiать. Найвища врожайнiaть нaсiння салату вiдзнaченa за пiдзи- мових атрокiв авби для вах дослiджувaних сортiв. Так, якщо врожайысть за ранньовесняноТ авби становила 82,5% порiвняно з пщзимовою, то за тзньовесняноТ - рослини утворили дрiбне неякiсне нaсiння.
Слщ вщзначити, що поява квiтконосiв (суцвпъ) за пiдвищення температур прискорюеться. У салату суцв^я воло-тиато-щиткоподiбне, китицеподiбне, рiдше колоскове, яке зaкiнчуеться малень
Господарська характеристика сор^в салату
Назва сорту Загальна урожайысть, Товарна уро- Маса одыеТ Маса одые'Т
т/га жайысть, т/га головки, г рослини, г
Головчат сорти салат V
Годар 17,52 13,22 98,2 128,1
Смуглянка 35,31 17,44 131,4 301,2
Листковi сорти салату
Сыжинка 20,11 20,11 141,1
Зорепад 20,09 20,09 - 141,5
кими кошиками. Забарвлення квткових пелюсток бтого, кремового, жовтого та оранжевого кольорiв. Сiм'янки, якi сфор-мувалися у рiзних ярусах забезпечили неоднакову ильисть Тх у кошику, а також сформували свою iндивiдуальну генетичну природу.
Наання салату збирали вибiрково окремо з кожного суцвптя фксованоТ ро-слини, рiзних порядкiв залежно вiд строив авби та умов вирощування. Збирали наання салату головчастого - 2-7.08, а листкового -25.07-3.08. Наанна продуктивнiсть салату наведена в таблиц 15.
Таблиця 15
Насшна продуктивнiсть сортiв салату (середнс 2002-2005 рр.).
Сорт Урожайысть наання
з одые1 рослини, г шт/ рослина з 1 га,т
Годар 7,6 8053 0,28
Смуглянка 9,1 9315 0,36
Сыжинка 8,4 8230 0,34
Зорепад 10,2 10487 0,42
У рослин салату як листкового, так i головчастого стабтьншими ознаками е ознаки розетки листав. Варювання ознак середне. Коефщент мiнливосгi: висота розетки листкiв - 16%, дiаметр - 19%, ильисть розвинених листкiв - 19,5%. А у головчастого салату Годар ознаки, що характеризуюсь товарний орган - головку, значно лабтьнЫ, особливо маса головки (49%), а маса ваеТ рослини (47%), щтьысть головки (46%). Тому у сумывних випадках за апробаци особливу увагу придiляють висот (18%) i дiaметру головки (28%). За змЫ умов вирощування слщ враховувати, що щiльнiсть головки зростае за зниження нiчних температур, маса головки збтьшуеться за пiдвищення суми ефективних температур вегетaцiйного перiоду. Слщ вiдзнaчити, що поява квiтконосiв (суцвпъ) за пiдвищення температур прискорюеться.
Вивчення рiзних площ живлення рослин сaлaтiв головчастого та листкового забезпечували формування наанницьких кущiв рiзноТ форми [сiвбa - 45 х ЗО см - кущi компакты, форма суцвсь - стиснута; авба - 70 х 50 см. - кущi розлоп. Нaсiннa продуктивнiсть сaлaтiв
значно залежала вщ умов живлення. Так, при бшьшм площi (1400см2) рослини були крупнiшi, а наанницьи кущi розвине- нiшi, майже розлогi, що вплинуло на про-дуктивнiагь нaсiння. Результати дослiджень засвщчили про двi тенденци у формуванн продуктивностi нaсiння. За весняних строив авби порiвняно з пiдзимо- вими зростала частка нaсiння з пагоыв другого порядку у зaгaльнiй врожайност (42,3-88,7%).
Встановлено, що нaсiннa продукти-внiагь залежала вiд грунтово-клiматичних зон, пщбору сортiв, способiв та строив авби, строив та способу збирання наання, а яисть наання, крiм цього, вщ формування його на першому та другому порядках суцвпъ, рiзних ярусах (перший та другий порядки) суцвптя нaсiнного куща материнськоТ рослини та тслязбиральноТ доробки. Строки авби: ранньовесняний - 14-26 квгтня, пiдзимовий -12-20 листопада. Результатами дослщжень встановлено, що посiвнi якост нaсiння салату рiзняться залежно вщ мiсця збирання, умов вирощування, п^браних сортiв, строкiв i способiв авби та тслязбиральноТ доробки нaсiння (табл. 16).
Таблиця 16
Поавы якостi насiння салату (середнс за 2002 - 2006 рр.)
Культура,строки поаву Маса 1000 Енерпя проростання, Схожiсгь,
наанин, г % %
Салат головчастий
Рослина (суцвгття) 1,4 57 92
Перший порядок 1,6 61 95
Другий порядок 0,9 18 35
кими кошиками. Забарвлення квткових пелюсток бтого, кремового, жовтого та оранжевого кольорiв. Сiм'янки, якi сфор-мувалися у рiзних ярусах забезпечили неоднакову юльюсть 1'х у кошику, а також сформували свою iндивiдуальну генетичну природу.
У рослин салату як листкового, так i го-ловчастого стабiльнiшими ознаками е ознаки розетки листкiв. Варювання ознак середне. Коефiцiент мiнливостi: висота розетки листкiв - 16%, дiаметр - 19%, кiлькiсть розвинених лисшв - 19,5%. А у головчастого салату Годар ознаки, що характеризуюсь товарний орган - головку, значно лабтьнш, особливо маса головки (49%), а маса ваеТ рослини (47%), щтьысть головки (46%). Тому у сумывних випадках за апробацГТ особливу увагу придiляють висотi (18%) i дiаметру головки (28%). За змЫ умов вирощування слiд враховувати, що щтьысть головки зростае за зниження ычних температур, маса головки збтьшуеться за пiдвищення суми ефективних температур вегетацмного перiоду. Слiд вiдзначити, що поява квтконоав (суцвiть) за пщвищення температур прискорюеться.
Вивчення рiзних площ живлення рослин сала^в головчастого та листкового забезпечували формування наанницьких кущiв рiзноТ форми [сiвбa - 45 х ЗО см - кущi компакты, форма суцвпъ - стиснута; авба - 70 х 50 см. - кущi розлогi. Нaсiннa продуктивысть сaлaтiв
Нaсiння салату збирали вибiрково окремо з кожного суцвiття фксованоТ рослини, рiзних порядкiв залежно вщ строкiв сiвби та умов вирощування. Збирали наання салату головчастого - 2-7.08, а листкового -25.07-3.08. Наанна продуктивысть салату наведена в таблиц 15.
Таблиця 15
значно залежала вщ умов живлення. Так, при бшьшм площi (1400см2) рослини були крупнiшi, а нaсiнницькi кущi розвине- нiшi, майже розлогi, що вплинуло на про-дуктивнiсть наання. Результати дослiджень зaсвiдчили про двi тенденци у формувaннi продуктивностi наання. За весняних строев сiвби порiвняно з пiдзимо- вими зростала частка нaсiння з пaгонiв другого порядку у загальнм врожaйностi (42,3-88,7%).
Встановлено, що нaсiннa продукти-внiсть залежала вщ грунтово-клiмaтичних зон, пiдбору сор^в, способiв та строкiв сiвби, строев та способу збирання нaсiння, а ямсть нaсiння, крiм цього, вщ формування його на першому та другому порядках суцвпъ, рiзних ярусах (перший та другий порядки) суцвггтя наанного куща материнськоТ рослини та тслязбиральноТ доробки. Строки сiвби: ранньовесняний - 14-26 квгтня, пiдзимовий -12-20 листопада. Результатами дослщжень встановлено, що поавы якостi нaсiння салату рiзняться залежно вiд мiсця збирання, умов вирощування, п^браних сортiв, строев i способiв сiвби та тслязбиральноТ доробки нaсiння (табл. 16).
Таблиця 16
Поывш якостi насiння салату (середне за 2002 - 2006 рр.)
Культура, строки поаву Маса1000 Енерпя проростання, Схож^ь,
наанин, г % %
Салат головчастий
Рослина (суцвптя) 1,4 57 92
Перший порядок 1,6 61 95
Другий порядок 0,9 18 35
Насшна продуктивнiсть сортiв салату (середне 2002-2005 рр.).
Сорт Урожайысть нaсiння
з одые1 рослини, г шт/ рослина з 1 га, т
Годар 7,6 8053 0,28
Смуглянка 9,1 9315 0,36
Сыжинка 8,4 8230 0,34
Зорепад 10,2 10487 0,42
Продовження таблиц 16
Культура,строки поаву Маса 1000 наанин, г Енерпя проростання, % Схож^ь, %
Салат листковий
Рослина (суцвггтя) 1,3 51 91
Перший порядок 1,5 59 94
Другий порядок 0,8 18 39
Вивчення матрикально-генетичноТ природи наання овочевих культур та розробка шляжв пiдвищення його посiвних якостей (схожiсть, енергiя проростання, маса 1000 наанин тощо). Тобто, нaсiння вже за своТм походженням стае неоднорщним, особливо за рiзних умов формування. Лабораторн аналiзи з визначення схожост та енергГТ проростання у жовтнь листопадi показали низький вiдсоток, тому i виникае потреба пiслязбирального його дозарювання. Отримана насiнна продуктивнiсть та яисть насiння салату посiвного в межах одыеТ материнськоТ рослини за умов рiзних агротехнiчних заходiв (п^р сорту, строки сiвби, способи авби, пiслязбиральна доробка насiння) та грунтово-шматичних зон вирощування, обумовлена генетичною природою наання, бюлопчними
особливостями, ботaнiчними
характеристиками, морфолопчними ознаками та його бiохiмiчним складом. Вiдповiднiсть нaсiння вимогам Державного стандарту за енерпею проростання, схожею, чистотою, виповненiстю, величиною (масою), волопстю, визначали придaтнiсть мaтерiaлу до авби та збергання.
Висновки. 1. Продуктивысть центральних зонтикiв кропу та пастернаку найменше залежала вiд строив авби.
2. Енерпя проростання i схожiсть нaсiння моркви столовоТ залежать вщ мiсця формування суцвiття на рiзних ярусах.
3. Добiр сор^в квaсолi овочевоТ вiдiгрaвaв важливу роль у формуванн нaсiнин у центральна чaстинi бобiв.
4. Архiтектонiкa наанницьких кущiв салату посiвного за розмщення рослин 70 х ЗО см, забезпечила вищу врожайысть та енергю проростання i схожiсть нaсiння з кошиив пaгонiв першого порядку.
5. Пщзимова сiвбa забезпечила вищу продуктивысть нaсiння салату посi
вного та знизила рiвень матрикальноТ р^ знояисносп нaсiння на 28-34%.
Використана лггература:
1. Сич, 3. Д. Мaндрiвкa за сортом. / 3. Д. Сич. - К.: Урожай, 1992. - С. 89- 103.
2. Довщник з наанництва овочевих i баштанних культур // За ред. О. Я. Жук i В. П. Роенка. - К: Аграрна наука, 2002. - 89 с.
3. Барабаш, О. Ю. Бюлопчы осно
ви овочiвництвa: навчальний поабник. / О. Ю. 3. Д. Сич; за ред. О. Ю. Барабаша. - К.: Арiстей, 2005. - С. 237-242.
4. Барабаш, О. Ю. Наанництво овочевих та баштанних культур. / О. Ю. Барабаш, - К.: Урожай, 1985. - 148 с.
5. Овчаров, К. Е. Разнокачествен-ность семян и продуктивность растений. / К. Е. Овчаров, Е. Г. Кизилова. - М.: Колос, 1966. -160 с.
6. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi та бaштaнництвi / За ред. Г. Л. Бондаренко, К. I. Яковенка. -X.: Основа, 2001. - С. 11-19, 220, 223.
7. Методика проведення експертизи сор^в рослин на вщмт^сть, однорщысть та стабтьысть (ВОС). Овочев^ баштаны культури та картопля. / За ред. В. В. Волкодава. - К., 2000. - С. 190— 199.
8. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. / Б. А. Доспехов - М.: Колос, 1965. -422 с.
9. Барабаш, О. Ю. Безвисадковий споаб вирощування з наання моркви. / О. Ю. Барабаш. // Науковий вiсник НАУ - 2000. - № 31. - С. 102-104.
УДК 635.1.635.52
Барабаш О. Ю., Сич 3. Д., Котюк Н. В., Лещук Н. В. Продуктивысть i яисть наання сор^в овочевих культур залежно
вщ агротехнолопчних прийомiв вирощування // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Розкрито значення сорту як важ-ливого елемента технологи вирощування. Обфунтовано формування продуктивное^ наання сортiв овочевих культур залежно вщ aгротехнологiчних прийомiв вирощування. Встановлено вплив матри- кальноТ рiзноякiсностi наання на його поавы якостi. Розроблено агрозаходи з метою усунення матрикальноТ рiзноякiсностi нaсiння овочевих культур для полтшення його посiвних кондицiй.
Ключовi слова: крiп, пастернак, морква столова, салат посiвний, сорт, бiологiчний потен^ал, технологiя вирощування, строки авби, способи сiвби, сходи нaсiння, продуктивысть, урожaйнiсть, посiвнi якостi, рiзноякiснiсть, ДСТУ. УДК 635.1.635.52 Барабаш О. Ю., Сыч 3. Д., Котюк Н. В., Лещук Н. В. Продуктивность и качество семян сортов овощных культур в зависимости от агротехнологических путей выращивания // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 2 (8).
Раскрыто значение сорта как важного элемента технологии выращивания.
Обосновано формирование продуктивности семян сортов овощных растений в зависимости от агротехнологических приемов
выращивания. Установлено влияние матрикальной разнокачествен-ности семян на их посевные качества. Разработаны агротехнические мероприятия с целью снижения уровня матрикальной
разнокачественности семян овощных растений для улучшения его посевных кондиций. УДК 635.1. 635.52
Barabash О., Sych Z., Kotiuk N., Leschuk
N. Productivity and quality of vegetable seed varieties subject to the agrotechnological methods of growing. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин.-К„ 2008.-№ 2(8).
The value of a variety as of important element in the technology of growing is considered. Productivity formation of seeds of vegetable varieties depending on the agro-technological methods of growing is grounded. Influence of matrix quality diversity of seeds and its sowing qualities are established. Agro-measures are developed to eliminate matrix quality diversity of seeds for vegetable crops to improve its sowing qualities.
