CC BY
17УДК 635.52:631.32: 631.531.01
П1ДВИЩЕННЯ ПОС1ВНИХ ЯКОСТЕЙ НАС1ННЯ САЛАТУ
ШЛЯХОМ ЗНИЖЕННЯ ЙОГО МАТРИКАЛЬНОТ Р1ЗНОЯК1СНОСТ1
Н.В. Лещук, кандидат сльськогосподарських наук
Укранський '¡нститут експертизи сорт 'в рослин
Вступ. Ринковi умови господарювання сьогодш вимагають одержання чистосортного насшня високих посiвних кондицм.
1з вивчення матрикально-генетичноТ природи насшня салату та розробки шляхiв пщвищення його посiвних якостей (схожiсть, енерпя проростання, життeздатнiсть, сила росту, чистота, виповненють, розмiр, маса 1000 насшин) випливае, що рiзноякiснiсть насiння - одна iз форм мiнливостi органiзмiв, що виникла в процесi еволюцп i е бiологiчним пристосуванням (виживанням) виду за несприятливих умов середовища. З науковоТ та виробничоТ точок зору ця властивють е небажаною внаслiдок неоднорiдностi сiм'янки за фiзичними, посiвними, бiохiмiчними, фiзiологiчними та врожайними показниками. Тому науковi дослiдження щодо проблеми подолання матрикальноТ рiзноякiсностi насшня салату е актуальними. Науковi розробки забезпечують не лише високий урожай i якiсть насiння, а й конкурентоспроможнють сорту на ринку.
Метою дослщжень передбачено визначити вплив матрикальноТ рiзноякiсностi на насiнневу продуктивнiсть рослин салату та поавж якостi наання.
Умови та методика проведення дослщжень.
Експериментальш дослщження з розробки агротехшчних заходiв щодо зниження матрикальноТ рiзноякiсностi насiння салатiв головчастого та листкового проводили у 2002-2005 рр. на дослщному полi Нiжинського агротехнiчного шституту ЧернiгiвськоТ областi.
Для досягнення поставлено!' мети використовували методи:
- польовий - вивчення взаемодп насшини з абютичними та бiотичними чинниками;
- лабораторний - визначення поавних якостей та генетичноТ природи насiння;
@ Робота виконана п1д кер1вництвом доктора с.-г. наук, професора , завщувача кафедри овоч1вництва НАУ Сича 3. Д.
- статистично-математичний - метод BapiaqMHoro ряду ктькюних ознак наання салату.
Дослщження проводили за Методикою дослiдноT справи в овочiвництвi та баштанництвi [2], Методикою польового дослщу, Методикою проведення експертизи на ВОС овочевих культур [3] та Методикою вивчення генетичноТ природи наання [5].
Поавна площа - 12 м2, облiкова площа - 7 м2, повторення -чотириразове.
Об'ект дослiдження - насiння (ам'янка) салату Lactuca sativa L. сор^в Снiжинка i Зорепад (листковi, рис. 1), Годар i Смуглянка (головчаст^ рис. 2), його анатомiчна, морфолопчна, фiзiологiчна, бiохiмiчна природа та твiрнi онтогенетичнi процеси.
Сiвбу проводили чистосортним наанням (схожiсть насiння сортiв Годар -95 %, Снiжинка - 97 %).
Насiння салату збирали вибiрково з кожноТ фiксованоT рослини, з окремого суцв^тя, з рiзних порядюв, залежно вiд строкiв сiвби та умов вирощування.
Строки авби: ранньовесняна - 26 кв^ня, пiдзимова - 20 листопада.
У перюд вегетацiT проведено фенолопчш спостереження та бiометричнi вимiри.
Збирали наання салату головчастого - 2.08, листкового - 29.07.
Отримаш результати пщлягали кластерному аналiзу моделювання сорту та факторному аналiзу для сучасного математично-статистичного прогнозування зниження впливу матрикальноТ рiзноякiсностi насiння салату на його поавш якостi [4]. За щентифкацп сортiв салату використано метод варiацiйного ряду.
Для цього у 2002-2004 pp. додатково було закладено колекцiю (28 сор^в, з них - 12 головчастого та 16 листкового) з метою видтення кандида^в у сорти-еталони салату для iдентифiкацiT.
Результати дослщжень. Результатами дослiджень (2002- 2005 pp.) встановлено, що поавш якост наання салату рiзняться показниками залежно вщ мiсця збирання (табл. 1), умов вирощування, строюв та схем авби.
Рис. 1 Салат листковий 1_аЫиса ъаИча var. весеНпа I.
Сорт Сшжана - ранньостиглий, розетка д'аметром 20-24 см, свтло-зеленого забарвлення, пазушне глкування наявне, наання чорне, урожай наання однШ рослини складае 7-8 г, маса 1000 наснин - 1,5 г.
Сорт Зорепад - ранньостиглий, розетка компактна, свтло-зеленого забарвлення з анто^ановим забарвленням на краях, пазушне глкування в'дсутне, наання чорне, урожай наання однШ рослини складае 8-10 г, маса 1000 наснин - 2 г.
Рис. 2 Салат головчастий
Сорт Смуглянка - п1зньостиглий, розетка нап1врозлога, зелена з антоц1ановим забарвленням, головки велик1, пазушне г1лкування в'дсутне, наання бле, урожай наання одне рослини складае б1ля 9 г, маса 1000 наанин - 2,1 г.
Lactuca sativa var. capitata L.
Сорт Годар - ранньостиглий, розетка компактна, свiтло-зеленого забарвлення на краях, пазушне гiлкування наявне, наання б'те, урожай наання одне рослини складае 6-8 г, маса 1000 наанин - 1,6 г.
Таблиця 1
Вплив м 'юця в1дбирання проби наання салату на пос1вн1 якост1
Арх1тектон1ка суцв1ття Маса 1000 Енерпя Схожють,
наанин,г проростання, %
%
Салат головчастий:
перший порядок 1,6 61 93
другий порядок 0,9 16 35
Салат листковий:
перший порядок 1,5 59 95
другий порядок 0,8 18 39
Темпи росту i розвитку рослин залежно вщ строюв сiвби були рiзними. При цьому вiдзначено, що за тзжх строкiв сiвби, рослини утворили меншу кiлькiсть листкiв, у них сформувалася низька врожайнють наання. Найвища врожайнiсть насiння салату вщзначена за пiдзимових строкiв сiвби. При цьому слщ звернути увагу, що на строки авби бiльше реагують сорти, висiянi у зонi Степу. Так, якщо врожайнють за ранньовесняноТ авби (2002- 2005 pp.) становила 82,5% порiвняно з пщзимовою на Полiссi, то у зон Степу вона зменшилася до 76,4%, а за тзньовесняноТ - рослини утворили дрiбне неякiсне насiння.
Результати дослщжень свiдчать про двi тенденцп у формуваннi врожайностi. За весняних строюв сiвби, порiвняно з пщзимовими, зростае частка насiння з пагоыв другого порядку в загальному врожаТ. Особливо це спостерiгаeться в Люостепу та Полiссi, де Тх частка зросла з 42,3 до 88,7%.
У рослин салату як листкового, так i головчастого стабтьшши ознаками е розетки листюв. Варiювання ознак - середне. Коефiцieнт мiнливостi: висота розетки листюв - 16%, дiаметр -19%, кiлькiсть розвинених листюв - 19,5%. А у головчастого салату Годар ознаки, що характеризують товарний орган - головку лабтьнЫ, особливо маса головки (49%), а маса ваеТ рослини (47%), щтьнють головки (46%). Отже, у сумывних випадках за проведення апробацiТ особливу увагу слщ придтяти таким ознакам, як висота (18%) i дiаметр головки (28%).
За змiн умов вирощування слщ враховувати, що щтьнють головки зростае за зниження шчних температур, а маса збтьшуеться за пщвищення суми ефективних температур пщ час вегетацп перiоду. Слiд вщзначити, що з'явлення квiтконосiв
67
(суцв^ь) за пщвищення температур прискорюеться. Результатами дослщжень установлено, що в зон помiрного клiмату строкатiсть посiвiв салату бтьша, нiж у пiвденних районах. Цiкавi результати експериментальних дослiджень отримано за вирощування салату з використанням краплинного зрошення. Воно забезпечуе на твдш вирiвнянi дружнi сходи, одночасне викидання кв^коноав та рiвномiрне достигання насшня на гiлках усiх порядюв.
Нашi дослiдження пiдтверджують, що насшня в сiм'янках на однiй i тiй же рослинi мае неоднаковий перiод спокою, тому й проростае неодночасно, що зумовлено його матрикальною рiзноякiснiстю та неоднаковою вимогою до чинниюв зовнiшнього середовища. Слiд вщзначити, що перiод спокою насiння пюля достигання викликаний низкою чинникiв, виявляеться неоднаково, а залежно вщ сортових особливостей, умов вирощування та його ступеня стиглост [9, 11, 12].
Достигле насшня, потрапляючи в ^рунт, проростае не вщразу. Частина насшин дмсно не проростае тому, що було сформоване за несприятливих умов [10]. У дослщженнях таке насшня становило - 6-17 %. Бтьша частина насшин салату (83-94%) проростала через певний перюд, який i називають перюдом спокою насiння.
Щоб зародок насiнини почав проростати i проросток достатньо добре розвивався необхщш сприятливi умови, нормальне живлення за рахунок запасних речовин. Тому вивчали змши, як вiдбуваються у складних запасних речовинах насшини (цукри, жири, бтки, мiнеральнi солi та наркотичн речовини) пiд час стану спокою як природного, так i вимушеного.
Результатами дослiджень (2002-2004 рр.) встановлено, що вмют поживних речовин насшня сала^в листкового та головчастого рiзниться за своТми складовими (табл. 2).
За вмютом поживних речовин насшня салату слщ вiднести до бтково-олмноТ групи. За водопоглинаючою здатнiстю насшня салату пщ час набубнявiння вбирае 100-200% води вщ власноТ маси [6].
Насшнева продуктивнiсть залежить вщ ^рунтово-клiматичних зон, строкiв сiвби, а якють насiння - вiд формування його на рiзних ярусах (перший та другий порядки) суцв^тя материнськоТ рослини.
68
Таблиця 2
XÍMÍ4HUÜ склад нас1ння салату (Lactuca sativa L.)
Сорт Вмют, % Температура проростання, °С Водо-поглинальна здатнють
води олп крох малю цук р1в бтка м^ маль на опти мальна перюд, год %до маси насiння
Сыжинка 6,6 34,7 3,7 3,9 26,6 0,4 8-12 10-30 201
Зорепад 6,4 32,5 3,9 4,3 29,3 0,4 8-12 10-30 208
Годар 5,3 42,7 5,8 2,8 33,3 0,4 8-12 30-48 193
Смуглянка 5,4 41,5 5,9 3,1 37,2 0,4 8-12 10-30 176
У салату суцв^тя бувае рiзних типiв (волотисто-щиткоподiбне, китицеподiбне, рiдше колоскове) i заюнчуеться маленькими кошиками. Забарвлення квiткових пелюсток бiлого, кремового, жовтого та оранжевого кольорiв [1]. Сiм'янки, якi сформувалися у рiзних ярусах, не ттьки забезпечили неоднакову Тхню кiлькiсть у кошику, але й сформували свою шдивщуальну генетичну природу.
Лабораторнi аналiзи з визначення схожостi та енергп проростання пiсля збирання врожаю показують низьку життездатность насiння, тому i виникае потреба пюлязбирального його дозарювання.
У процесi дослiджень спостерiгали переб^ змiн життездатностi насiння: старiння та рiзноякiснiсть.
Висновки.
1. Агроекологiчнi умови вирощування головчастого та листкового сала^в впливають на формування матрикальноТ рiзноякiсностi насiння у межах однiеТ рослини.
2. Пiдзимовi строки сiвби забезпечують вищу продуктивнiсть насiння салату та знижують рiвень матрикальноТ його рiзноякiсностi на 28-34%.
3. Стан природного спокою насiння салату Lactuca sativa L. тривае близько l2o дшв i зумовлений зниженням температури, внаслщок цього сповiльнюються фiзiологiчнi процеси.
Використана л^ература:
1. Горовая Т.К. Исходный материал для селекции салата в Лесостепной зоне УССР //Автореф. дис. ... канд.. с. -х. наук - X., 1982. - 18 с.
2. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi та баштанництвi / За ред. Г.Л. Бондаренка, К.1. Яковенка. - X.: Основа, 2001. - С. 11-
69
19, 220, 223.
3. Методика проведення експертизи сор^в рослин на вщмЫнють, однорщнють та стабтьнють (ВОС). Овочевi та картопля. /За ред. В.В. Волкодава. - К., 2000. - С. 190-199.
4. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур. - X.: ИОБ, 1993. - С. 69-72.
5. Методические указания по селекции и семеноводству зеленных овощных культур. - Л.: ВИР, 1976. - 30 с.
6. Методика определения количества воды, поглощаемой прорастающими семенами. - М.: "Колос", 1964. - С. 3-7.
7. Кизилова Е.Г. Разнокачественность семян и ее агрономическое значение. - Киев: Урожай, 1974. - 157 с.
8. Овчаров К.Е., Кизилова Е.Г Разнокачественность семян и продуктивность растений. - М.: Колос, 1966. - 160 с.
9. Иванова И.А. Биология прорастания семян с недоразвитым зародышем. - М., 1967. - 24 с.
10. Козлова Л.М. О приспособительном значении периода покоя семян в жизни растений //Автореф. дис. ... канд. с. -х. наук -Л., 1956. - 15 с.
11. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - С. 10-15.
12. Прикладов Н.В. Сила роста растений //Автореф. дис. ... др.- а биол. наук - Томск, 1962. - 34 с.
УДК 635.52:631.32: 631.531.01
Лещук Н.В., Пщвищення поавних якостей наання салату шляхом зниження його матрикальноТ рiзноякiсностi //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 63-71. Розкрито суть формування матрикальноТ рiзноякiсностi наання салату Lactuca sativa L., ТТ взаемозв'язок з Ышими категорiями неоднородность Показано шляхи подолання рiзноякiсностi з метою пщвищення поавних якостей наання. Ключовi слова: наання, якють, сорт, урожай, салат, суцв^тя, рiзноякiснiсть матрикальна, схожють, життездатнють, органографiя, дозарювання.
УДК 635.52:631.32: 631.531.01
Лещук Н. В., Повышение посевных качеств семян салата путем снижения его матрикальной разнокачественности
70
//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. -С. 63-71.
Раскрыта суть формирования матрикальной разнокачественное™ семян салата Lactuca sativa L, ее взаимосвязь с другими категориями неоднородности. Показано пути снижения матрикальной разнокачественности с целью повышения посевных качеств семян.
УДК 635.52:631.32: 631.531.01
Leschuk N. То increase sowing quality of iattuce seeds ways of decreassing him the matrix differences //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 63-71.
Revealed main point of formation the matrix differences of lettuce seeds characteristics (Lactuca sativa L.), its correlation with other categories of heterogeneity. It's been shown the ways of decreasing of the matrix differences of lettuce seeds characteristics with the aim to increase sowing quality of seeds.
71
