CC BY
108
А. М. Ткаченко,
доктор економ1чних наук, професор I. О. Казачков,
студент Запор1зьког державноï тженерног академИ' ШВЕСТИЦШНА ПРИВАБЛИВТСТЬ УКРАШИ ТА ÏÏ РЕГЮНГВ
Iнвестицiйна привабливiсть краши — один з найбтьш важливих показниюв, що характеризуе мож-ливють стабiльного економiчного розвитку як окре-мих галузей народного господарства, так i економiки краши в цшому.
Останнiм часом в Украïнi спостертаються пози-тивнi змiни в iнвестицiйних процесах. Темпи надход-жень iнвестицiй в основний капiтал випереджають динамiку росту ВВП та промислового виробництва, зростають обсяги довгострокових кредитив, спостерь гаеться синхронне та динамiчне зростання показнишв банкiвськоï системи [7, с. 13].
Про покращення iнвестицiйного ктмату також свiдчать позитивнi змiни рейтингу Украши, як визна-чаються ввдомими рейтинговими агентствами, зокре-ма такими як «Moody's Investors Service, Inc», «Standard & Poors Corporation» та iншими.
Рейтинг Украши, зпдно версiеï мiжнародноï агенцiï Moody«s, залишаеться незмiнним з 10 листопада 2003 року (останне тдтвердження 28.03.2006), коли показники Украши щодо довгострокових бор-гових зобов»язань в iноземнiй та нащональнш валютах покращилось з В2 до В1, прогноз «стабшьний», але при цьому е ризик несприятливих економiчних умов. Тодi показники рейтингу Украши тдвищились завдяки значному просуванню пенсiйноï реформи, податково1' реформи, а також реформуванню сiльсько-господарського сектору.
Рейтингова агенцiя «S&P» 11 травня 2005 року (останне тдтвердження рейтингу 30.08.2006) змшила кредитний рейтинг вiдносно довгострокових зобов'я-зань в iноземнiй валют! Украши з «В+» на «ВВ-», а довгостроковий кредитний рейтинг Украши — щодо зобов'язань у нащональнш валют! з «В+» на «ВВ». Вiдповiдно до шкали «S&P» кредитн рейтинги групи «ВВ» свiдчать про те, що кредитна спроможнiсть зна-ходиться поза межами небезпеки у короткостроковш перспективi, проте мае бшьшу вразливiсть до впливу несприятливих змш у комерщйних, фiнансових та еко-номiчних умовах. Але потрiбно зазначити, що краши-сусiди Украши значно випереджають ïï за рейтингом. Украша утримуе сво1' позици тiльки завдяки високому потенщалу економiчного зростання.
Загалом за ощнками мiжнародних органiзацiй,
рейтинговий статус нашо! держави у свгтовш сшльнотг е невисоким. Основнi iнвестори зайняли позицiю оч-iкування стабшьносп i прийдуть на ринок тсля або пiд час проведення грамотно! законодавчо! полiтики, спрямовано! на стабшзащю полiтичних та економiч-них процеав, як будуть передумовою зведення до мшмуму iнвестицiйних ризишв [3, с. 28].
Так Укра!нський незалежний центр полгтичних дослiджень за сприяння Центру м1жнародного приватного тдприемництва сильно з 1нститутом конкурентного суспшьства в рамках проекту «Iнформацiя для реформ» провiв дослiдження на тему «1нвестищйний клiмат в Укра!ш, проблеми та перспективи розвитку», за результатами якого було видiлено так основш нега-тивш характеристики iнвестицiйного ммату в Укра!ш:
• нерозвинешсть шституцш, як сприяють залу-ченню i впровадженню iнвестицiй в економiку краши;
• непрозорють та непередбачувашсть поведiнки держави;
• зависокий рiвень фюкально! активност держави;
• «змiна правил гри пiд час само! гри»;
• непослвдовнють державно! полiтики щодо шве-стора;
• слабкiсть судово! системи, яка б могла ввдсто-ювати iнтереси iнвестора, кредитора;
• надзвичайно висока активнiсть держави в пи-таннях перевiрки та контролю за дiяльнiстю iнвести-цiйних компанш;
• нетдготовлешсть iноземних iнвесторiв для ро-боти в укра!нському дiловому середовищц
• вiдсутнiсть механiзмiв реалiзацi! багатьох по-зицiй законодавства, яке регламентуе iнвестицiйну дiяльнiсть;
• неготовшсть судiв та суддiвського корпусу до розгляду справ з приводу захисту прав Нестора, корпоративного власника;
• низький рiвень квалiфiкацi! регiональних та мюцевих чиновников у питаннях iнвестицiйно! дiяль-носп, невмiння працювати з iнвестором;
• менеджмент державних пiдприемств отримуе особистий прибуток на етапi вкладання iнвестицiй, а не на еташ вiддачi вiд iнвестицiй, тому для них голов-ний—не результат, а процес iнвестування, незалежно вiд його ефективносп;
A. M. Tкaчeнкo, I. О. Kaзaчкoв
• низький piвeнь пpямиx iнoзeмниx irneCT^rn oпoсepeдкoвaнo пoв'язaний з низьким piвнeм внyтpiшнix iнвeстицiй в eкoнoмiкy У^аши [2, с. 123].
Нaвeдeнi тдсумки дoслiджeння пiдтвepджyють, щo в дepжaвi е нагальна пoтpeбa пoкpaщeння iREed'H-щйдаго клiмaтy та пoжвaвлeння виpoбництвa за paxy-нoк aктивiзaцiï iнвeстицiйнoï дальшст!
Oкpiм тoгo слiд зазначити, щo у «Пpoгpaмi poз-витку iнвeстнцiйнoï дiяльнoстi на 2002-2010 poRM», зат-вepджeнoï пoстaнoвoю Kaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни вiд 28 грудня 2001p. № 1801, ствepджyeться, щo тeмпи iнвeстицiй «...тчали випepeджaти тeмпи зpoстaння вaлoвoгo внyтpiшньoгo ^o^ray та пpoмислoвoгo ви-poбнищ•вa». С^авд^ у 2000 p. oбсяги кamтaлoвклa-дeнь та ВВП зpoсли пopiвнянo з пoпepeднiм poкoм на 11,2 та 6% вадтвадда [4], пpoтe oбсяг iнвeстyвaння всe ж ш пepeвищив i 25% piвня 1990 p. За такж ш-значнж бaзoвиx piвняx кoжнa кoпiйкa вклaдeнь, т-paxoвaнa у вiдсoткax, виглядае дoсить пpистoйнo, aлe ж ад ствopюe лишe oмaнливy видимiсть зpoстaння iнвeстицiйнoï aктнвнoстi.
Таким чинoм, xoчa зoвнi в динaмiцi irneCT^m-ний клiмaт та iнвeстицiйнa пpивaбливiсть У^аши т-кpaщyються, iснye цiлa низка пpoблeм, щo пepeшкoд-жають ^mo^ iнoзeмниx iнвeстицiй в нашу ^ату. Вpaxoвyючи низьку eфeктивнiсть i культуру виpoбниц-тва, зaстapiлi устаткування та тexнoлoгiï, висoкy то-бiвapтiсть ^o^^n за низькoï якoстi, слабку юнку-peнтнoздaтнiсть вiтчизняниx тoвapiв пo вiднoшeнню дo тoвapiв свiтoвoгo piвня — виpiшeння iнвeстицiйннx пpoблeм Укpaïни твинда стати пepшoчepгoвим зав-данням peфopмyвaння eкoнoмiки.
Дo всьoгo вищeзaзнaчeнoгo слад дoдaти знaчнi poзбiжнoстi в iнвeстицiйнiй пpивaбливoстi peгioнiв У^аши, щo с^ичи^е нepiвнoмipнiсть сoцiaльнo-eкo -нoмiчнoгo poзвиткy мiст та oблaстeй кpaïни.
Ан^з iнвeстицiйнoгo ммату Укpaïни в peгioнaль-нoмy зpiзi е пpинцнпoвo важливим, oскiльки, m-rap-шe, Укpaïнa мае визнан нayкoвo-тexнoлoгiчнi i пpoмис-лoвi ^mprn i пo-дpyгe — для ^i' xapaктepнi диспpo-пopцiï в пpиpoднo-peсypсниx пoтeнцiaлax i piвняx ero-нoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв (oблaстeй). Масштабн rno-зeмнi iнвeстицiï мoжyть aбo пoглибитн цi A^^ompLiu, aбo нiвeлювaти, якщo бyдe пpoвoдитнсь вiдпoвiднa цгес-пpямoвaнa iнвeстицiйнa пoлiтнкa [5, с. 157].
^автьте poзмiщeння oкpeмнx п^^жм^в i внpoбництв мoжe спpияти mдвищeнню eфeктивнoстi гoспoдapювaння та eкoнoмiчнoмy poзвиткy кpaïни в цiлoмy Визнaчeння peйтннгy iнвeстицiйнoï ^табли-вoстi perioKy — дoсить склaднe пpaктичнe завдання. Для доге внpiшeння нeoбxiднo poзpoбити mpe^^ за-xoди, як б ypaxoвyвaли бiльшiсть кpитepiïв, щo ютот-да впливають на пoкaзники peйтингy Нaпoвнeння
мoдeлi мае здшснюватись на oснoвi oб'eктивнoï iнфop-маци. Дo oснoвниx кpитepiïв визнaчeння piвня irne^ ■ra^feoï пpивaбливoстi peгioнy нaлeжaть:
• piвeнь eкoнoмiчнoгo poзвиткy;
• piвeнь poзвиткy iнфpaстpyктypи;
• poзвинeнiсть фiнaнсoвoï iнфpaстpyктypи;
• нaявнiсть людськиx peсypсiв;
• стан mдпpиeмнищБa та пoлiтнкa мiсцeвoï влади [1, с. 47].
На 6osí вищeзaзнaчeннx кpитepiïв за piвнeм irne-стицiйнoï пpивaбливoстi всi perio™ Укpaïни мoжнa пoдiлитн на 4 групи:
1 ) пpiopитeтнoï iнвeстицiйнoï пpнвaблнвoстi (Kиïв i Kri^^ra oблaсть, Днiпpoпeтpoвськa, Дoнeцькa, Xap-швська, Oдeськa oблaстi);
2) дoсить висoкoï iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi (АР Kpим, Зaпopiзькa, Львiвськa, Пoлтaвськa oблaстi);
3) сepeдньoï iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi (Вiнницькa, Вoлинськa, Зaкapпaтськa, Iвaнo-Фpaнкi-вська, Kipoвoгpaдськa, Луганська, Миюлах^ська, Рiвнeнськa, Сумська, Tepнoпiльськa, Хмeльницькa, Чepкaськa, Чepнiвeцькa oблaстi);
4) низькoï iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi (Жиго-мнpськa, Хepсoнськa, Чepнiгiвськa oблaстi).
У стoлицю Укpaïни вклaдeнo кoжeн чeтвepтий дoлap iнвeстицiй ^аши ($4,2 млpд.). Лишe 12 y^aï-нськнx мiст залучили пoнaд $100 млн. iнoзeмниx irne-стицiй. Рaзoм з тим, взaгaлi нe знaйoмi з iнoзeмними iнвeстицiями 22 з 176 мют нaшoï дepжaви.
Iнoзeмний кaпiтaл здeбiльшoгo нaпpaвляeться в мiстa-мiльйoнepи, вeликi пpoмислoвi цeнтpи на сxoдi Укpaïни, а тaкoж пopтoвi мюта. Сдиним пpeдстaвни-кoм Зaxiднoï У^аши в пepeлiкy peцнпieнтiв — сто-мiльйoнникiв е Львiв ($204 млн.), а з peкpeaцiйниx тepитopiй — Ялта ($176 млн.).
Лiдepaми за питомими oбсягaми зaлyчeннx ^я-мж iнoзeмниx iнвeстицiй е Apмянськ ($2881 в poзpa-xyнкy на 1 жителя), Teплoдap ($2204), Koмсoмoльск ($1582), Iллiчiвськ ($1577), Kpaснoпepeкoпськ ($1288), Kprnrn Рiг ($1212), Ялта ($1231) i Сeвepo-дoнeцьк ($1060). Taкий poзпoдiл iнвeстицiй пoкaзye, щo iнвeстицiйний ктмат пeвннx yкpaïнськиx peгioнiв, iстoтнo вiдpiзняeться oдин вiд oднoгo.
Завдяки пpoвeдeнoмy «1нститутом Рeфopм» дoс-лiджeнню щoдo iнвeстнцiйнoгo pen'mmy peгioнiв i мют У^аши iнoзeмний iнвeстop oдepжye жзамшний iнстpyмeнт пpи вибopi мiсця лoкaлiзaцiï бiзнeсy в Ук-païнi, а таюж важливий iнстpyмeнт для yxвaлeння piшeнь пpo poзшнpeння мepeжi фшп.
За тдсумками 2005 poEy лiдepoм Iнвeстицiйнo-гo peйтингy тpaдицiйнo став Km^. Втiм, слiд зазначити, щo пepeвaгa стoлицi над iншими peгioнaми з poHy в prn скopoчyeться. У гpyпy «лiдepiв» peйтингy пo-
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
трапили Харшвська, Дшпропетровська, Одеська й Донецька областi, як демонструють зростання конку-ренци мiж собою. Нижче в рейтинговiй таблиц розм-iстилися Полтавщина, Ки!вщина й АР Крим.
Уточнюе картину регiонального розвитку рейтинг 176 мiст, що був розрахований iз двох позицiй: при-вабливiсть мiста як ринку збуту та привабливiсть мiста для лок^заци виробництва. При цьому з ан^зу свщо-мо були виключен мюта з населенням понад 800 тис. чоловш (Ки!в, Харкав, Днiпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запорiжжя, Львiв) i Севастополь — через !хню iстотну вiдмiннiсть вiд iнших мiст Укра!ни. Результата рейтингово! ощнки мiст показують, що виходячи iз перевагами обласних цет^в а також в порiвнянi з !х розвиненою iнфраструктурою й активним тдприем-ництвом не можуть конкурувати iншi мiста Укра!ни. Обласнi центри були ощнен однаково високо, i як з погляду на «сприятливють» для iнвестування у вироб-ництво, так i з погляду ринку збуту [6, с. 36].
Таким чином, результата до^джень швестицш-них процесiв в Укра!нi дають смогу зробити наступн висновки:
1. На сьогодн наша кра!на мае гостру потребу в зовшшньому фiнансуваннi, тому зволшання у вирь шенн ключових економiчних проблем погiршить кон-курентоспроможнють, кредитоспроможнють та шве-стицшну привабливють кра!ни, що призведе до зни-ження рейтингiв, як в свою чергу негативно впли-нуть на шоземних iнвесторiв.
2. Надання будь-яких спецiальних законодавчих тльг для шоземних iнвесторiв в Укра!н1 з самого початку було, е, а також i надалi залишиться недоцшьним, оскшьки !х встановлення не призводить до збшьшен-ня припливу iнвестицiйних вкладiв, а вiдмiна не суп-роводжуеться зниженням iнвестицiйно! активности. Для функцюнування тдприемництва, набагато бтьшо-го значення мае загальний правовий ктмат котрий на сьогодн слiд розщнити як незадовiльний — не тшьки виходячи з браку пiльг, а перш за все дотримання чин-них правових норм як учасниками правовiдносин, так е державними органами управлiння.
3. Основна маса урядових службовщв не е тдприемцями, промисловцями, аграрiями, вони, при-родно, i як наслiдок не завжди можуть розробити комплекс цiлком скоординованих плашв. Проте «Центр» у перюд роздержавлення, розподiлу i перерозподiлу власност не передае управлiння в «регюни», збер^а-ючи в цьому аспект! риси адмшстративно-командно! економiки, чим стримуе !х розвиток.
Тому дощльно разом з керiвництБOм пiдприемств, тдприемцями i фаховими спiлками визначити конк-ретн цiлi за галузями економiки, установит прюри-
тети, методи !хнього досягнення з розробкою законодавчих акпв.
Не варто посилювати протекцюшзм, але й не ло-гiчно виводити вiтчизняного виробника з його техш-кою i технологiею на конкурента з промислово розви-нених кра!н.
При розробщ програм розвитку ефективно пе-редбачати досягнення не тгльки макроекономiчних показнишв, а й враховувати, що економiчнi проблеми е i сощальними, i техн1чними, i полiтичними.
Бiльше шщативи мають взяти на себе регюни, яким ц1лком пiд силу самостийно вирiшити так1 проблеми тдвищення конкурентоспроможностi й iнвес-тиц1йно! принадностг:
• на базi вищих навчальних заклад1в Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни створити науковi iнmовацiйнi центри для проведення дослiджень i впровадження розробок на базi наявних регюнальних потужностей;
• розробити i впровадити механiзм виробництва в Укра!нi високотехнолопчних товарiв, використову -ючи з щею метою потужност1 пiдприемств колишньо-го ВПК, що простоюють;
• використовуючи досвiд економiчно розвинених кра!н, впровадити механiзми об'еднання зусиль тдприемств рiзноманiтних форм власност^ для виробництва високотехнолопчних товарiв народного спо-живання i виробничо-господарського призначення.
Таким чином, виршення iнвестицiйних проблем Укра!ни криеться у перенесенн1 центру ваги державно! швестицшно! д1яльност! на реггональний рiвень, при цьому ефективною формою реалiзацi! проект1в стае !х змiшане фiнансування.
Лiтература
1. Балацький О. Ф., Тел1женко О. М., Соколов М. О. Управлiння iнвестицiями: Навчальний по-сiбник. — 2-ге вид., перероб. i доп. — Суми: ВТД «Уш-верситетська книга», 2004. — 232 с. 2. Борщ Л. М. 1нвестування: теорiя i практика: Навч. поибник. — К.: Знання, 2005. — 470 с. 3. Войнаренко М. А., Фур-манюк О. М. Економiчна конкурентоспроможн1сть та швестищйна привабливiсть Укра!ни // Економiст. — 2006. — № 12. — С. 25—28. 4. Графiчнi вадображен-ня деяких економiчних та монетарних показник1в // Бю-летень НБУ. — 2001. — № 1. — С. 162. 5. Губсь-кий Б. В. 1нвестицшш процеси в глобальному сере-довищi. — К.: Наук. думка, 1998. — 391 с. 6. Ле-вицький Р. Д. 1нвестищйна привабливють мют та ре-гiонiв Укра!ни // Страхова справа. — 2006. — № 2. — С. 32—36. 7. Скоромнюк М. О. Неопределенность и риски в инвестиционных процессах // Финансы Украины. — 2003. — № 5. — С. 13—20.
