CC BY
112
16. Мiжнародний стандарт бухгалтерского облiку 38 (МСБО 38). Нематерiальнi активи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada. gov.ua/ laws/show/929_050/page.
17. Царенко Н.В. Класифжащя витрат на корпоративну культуру промислового пiдприeмства / Н.В. Царенко // Еконо-мiчнi науки. Серiя «Облш i фшанси». - 2011. - Вип. 8 (29), ч. 1. - С. 491-499.
НадШшла до редакцП 19.10.2015 р.
А. О. Щерба
1нвестиц1йна активн1сть промислових
шдприемств укра1ни
Сучасна економжа Украши мае гостру недостатнiсть ш-вестицшних ресурсiв, що викликано насамперед низькою швес-тицiйною активнiстю вiтчизняних суб'екив господарювання. У сучаснiй економiцi рiвень швестицшно! активностi е однiею з найбшьших точних ознак, що характеризуе яюсть економiчного зростання i можливють соцiального прогресу. Iнвестицiйна ак-тившсть - основа економiчного зростання та забезпечення кон-курентоспроможностi суб'ектiв господарювання. Актуальшсть швестицшно! активностi пiдприемств в економiчному аспектi полягае в тому, що в умовах розвитку ринкових вiдносин швес-тування е не тшьки джерелом одержання прибутку пщприемст-вами, але й е основним фактором зростання економши кра!ни в цшому.
Поняття «швестицшна актившсть» недостатньо вивчене та е об'ектом пильно! уваги в сучаснш науцi. Питання, пов'язанш з дослiдженням швестицшно! активности розгляда-ються багатьма вченими, такими як Т. Затонацька [10] (вплив бюджетних шструменив на iнвестицiйнi процеси), В. Жигiнас [8] (джерела швестицшних ресурсiв структурно! перебудови), О. Малютш та У. Гладка [15] (швестицшний клiмат та регулю-
© А.О. Щерба, 2015
вання швестицшно!' дiяльностi), О. Кисельова [14] (теоретико-методологiчнi основи реформування державниx регyляторiв мотиваци iнвестицiйноï дiяльностi). Також слщ вiдзначити та-киx науковщв, як Л. Борщ [1], О. Гаврилюк [5], А. Даниленко [б], Н. Татаренко [19], С. Заxарiн [11] та ш.
Метою статт е дослiдження сучасного стану та тенденцш розвитку iнвестицiйноï активностi промисловж пiдприeмств Украши.
Сьогоднi Украша перебувае у кризовому сташ, який оxо-пив yсi сфери життя - д^овну, полiтичнy, економiчнy. Саме тому необxiдно активiзyвати iнвестицiйнy дiяльнiсть тдпри-емств. Адже саме iнвестицiï забезпечують розширене вщтво-рення виробництва i справляють вирiшальний вплив на форму-вання темпiв економiчного зростання i добробуту населення краши. Базовим законом, що регулюе iнвестицiйнy дiяльнiсть в Укра"ш, е Закон Украши «Про швестицшну дiяльнiсть» [8] вiд 08.09.1991 р. Вш визначае iнвестицiï як yd види майновиx й iнтелектyальниx цiнностей, що вкладаються в об'екти пщпри-eмницькоï та iншиx вцщв дiяльностi, у резyльтатi якоï створю-еться прибуток (доxiд) або досягаеться сощальний ефект. Наве-дене визначення враxовye взаемозв'язок, процес перетворення ^вести^йн^ ресyрсiв на вкладення, витрати, а також дае ши-року класифжацш iнвестицiй та об'eктiв iнвестицiйниx вкла-день. Дане трактування iнвестицiй вигщно вiдрiзняeться, але ж все таки мае ряд недолтв.
По-перше, серед об'екив вкладення кошти правильнiше буде видшяти окремо, а не вщносити ïx до майновиx цiнностей, тим бшьше вони е основним швестицшним ресурсом.
По-друге, визначення досягнення сощального ефекту як мети iнвестицiйноï дiяльностi суперечить сyтностi iнвестицiй як економiчноï категори. Iнвестицiя може викликати як позитив-ний, так i негативний сощальний ефект, але при цьому вона за-лишаеться iнвестицieю. Рiзке погiршення економiчноï динамь ки, яке у 2014 р. багато в чому було зумовлене розгортанням бойовж дш на сxодi Украши, засвщчуе недосконалiсть та ви-черпанiсть традицiйниx для Украши чинникiв економiчного зростання. Ц чинники грунтуються, насамперед, на експлуата-234
цп застарiлих ресурсоемних засобiв виробництва, використанш дешево! низькоквалiфiковано! працi. За таких умов вщновлення економiчного зростання в Укра!ш потребуе побудови ново! мо-делi розвитку, засновано! на швестицшних принципах.
В економiчнiй лiтературi поняття «швестицшна актившсть» недостатньо вивчене та е об'ектом пильно! уваги в сучаснш наущ. При трактуванш поняття «швестицшна актившсть» доцшьно дотримуватися думки Л. Сомова [18], згщно з якою швестицшна актившсть - це фактичний результат рiвня ймовiрностi досягнення задано! кшцево! мети iнвестицiйно! д> яльностi. Найчастше в економiчнiй лiтературi словосполучення «швестицшна дiяльнiсть» та «iнвестицiйна активнiсть» непра-вомiрно ототожнюються, маючи при цьому рiзне сутнiсне зна-чення. Так, дiяльнiсть - це заняття, праця, дi!, у той час як актившсть передбачае дiяльну участь, дiяльний стан. Iнвестицiйна активнiсть е складовою iнвестицiйного клiмату, iнвестицiйно! системи та швестицшного процесу. Рiвень швестицшно! актив-ностi промислових пiдприемств свщчить про якiсть економiч-ного прогресу кра!ни.
В економiчних дослiдженнях зустрiчаються такi термшо-лопчш поеднання поняття «активнiсть»: дiлова, пщприемниць-ка, господарська, фiнансова, виробнича, шновацшна, винахщ-ницька, iнвестицiйна [3, с. 26]. Таким чином, словосполучення «швестицшна дiяльнiсть» та «швестицшна актившсть» в еко-номiчнiй лiтературi мають рiзне сутнiсне значення.
Основними причинами зниження швестицшно! активно-стi в украшськш економiцi е: тривалий економiчний спад, кл> мат, недосконала база, незначне надходження iноземних швес-торiв, недосконалють законодавства, ненадежна пiдготовка ш-вестицшних проектiв, програм та !х недiевiсть.
Задля пiдвищення iнвестицiйно! активностi в економщ нашо! кра!ни та активiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi як на мжро-, так i на макрорiвнi необхщно:
керiвництву кра!ни дотримуватися активно! позицп щодо залучення iнвестицiй;
пiдтримувати на державному рiвнi програми та проекти зарубiжних i вiтчизняних iнвесторiв;
розвивати швестицшний ринок у св^овий npocTip; дотримуватися сприятливого iнвестицiйного клiмату. Поняття «швестицшна актившсть» перетинаеться за змш-том з поняттям «iнвестицiйний ^мат», за рахунок цього данi поняття часто пщмшяють. Пiд iнвестицiйним Шматом слiд ро-зумiти середовище, у якому вщбуваються iнвестицiйнi процеси.
1нвестицшна активнiсть формуеться пiд впливом пол^ич-них, економiчних, юридичних, соцiальних та шших факторiв, що визначають умови швестицшно! дiяльностi та ступiнь ризи-ку iнвестицiй. Таким чином, швестицшна актившсть е результатом тюно! взаемоди двох факторiв - можливостей швесту-вання й iнвестицiйних ризиюв.
Для визначення розвитку промислових тдприемств Украши проаналiзуемо тенденци ix дiяльностi в розрiзi основних га-лузей промисловостi, що характеризують соцiально-економiч-ний та iнвестицiйний розвиток.
У промисловий сектор Украши у 2010-2014 рр. у серед-ньому залучалося 35% вiд загального обсягу каттальних швес-тицiй економiки Укра!ни. Попри позитивну тенденцiю зростання частки промисловост у структурi освоених в економщ кат-тальних iнвестицiй iз 30% у 2010 р. до 40% у 2014 р. та майже двократне зростання обсяпв освоених у промисловост швести-цiй з 56725 млн грн у 2010 р. до 186242 млн грн у 2014 р., аналiз показниюв структури каттальних швестицш у промисловють свiдчить про негативну тенденцiю скорочення частки швестицш у переробну промисловкть з 53,9% у 2010 р. до 49,6% у 2014 р. (табл. 1) [7].
У структурi каттальних швестицш у переробну промис-ловшть традицшно переважають частки: харчово! промислово-стi - 16,1% вщ загального обсягу залучених швестицш у про-мисловiсть у 2014 р., металурги - 14,3, xiмiчного комплексу -8,3, машинобудiвного комплексу - 7,4%.
Водночас частка каттальних швестицш у машинобудiв-ний комплекс у загальнш структурi капiтальниx швестицш у промисловють залишаеться вкрай низькою. Так, у середньому в 2010-2014 рр. вона становила лише 6,9%, у 2014 р. - 7,4%.
Таблиця 1
Каттальш ¡нвестицИза видами промисловог дгялъностг _у 2010-2014 рр, млн грн /%1_
Галуз1 промисловост 2010 2011 2012 2013 2014
Промисловкть, у тому числ1: 56725/ 100 89146/ 100 103473/ 100 10559/ 100 186242/ 100
Добувна промисловкть 15727/ 27,7 24252/ 27,2 31528/ 30,5 22863/ 21,7 20010,6/ 22,1
Переробна промисловкть 30579/ 53,9 42742/ 47,9 43032/ 41,6 46240/ 43,8 42474,4/ 49,6
Виробництво харчових продуктов, напо1'в та тютюнових вироб1в 8665/ 15,3 12254/ 13,7 13558/ 13,1 15275/ 14,5 13486,7/ 16,1
Текстильне виробництво, виробництво одягу 492/ 0,9 543/ 0,6 372/ 0,4 483/ 0,5 623,0/ 0,7
Виготовлення вироб1в з деревини, паперу та пол1граф1чна д1яльшсть 1392/ 2,5 3602/ 4,0 2264/ 2,2 2444/ 2,3 2011,8/ 2,3
Виробництво коксу та продук™ нафтопереробки 1419/ 2,5 1603/ 1,8 1240/ 1,2 675/ 0,6 534,2/ 0,7
Металургшне виробництво, виробництво готових металевих виро-б1в, кр1м машин та устаткування 6719/ 11,8 9810/ 11,0 9282/ 9,0 10898/ 10,3 11833,6/ 14,3
Машинобудування 6718,5/ 11,8 9809,7/ 11,0 9281,7/ 9,0 10898,2/ 10,3 11832,7/ 14,3
Постачання електроенерги, газу, пари та кондицюнованого пов1тря 9680/ 17,1 21136/ 23,7 27134/ 26,2 34490/ 32,7 22895,0/ 27,3
Водопостачання: канал1защя, поводження з вщходами 738/ 1,3 1016/ 1,1 1779/ 1,7 2001/ 1,9 862,0/ 1,0
1 Складено за шформащею Державно! служби статистики Укра!ни
[6].
Машинобуд1вний комплекс е рушшною силою науково-техшчного прогресу в економщ, забезпечуючи техшко-тех-нолопчне оновлення шших галузей завдяки виробництву швес-тицшно! продукци прогресивних вид1в машин та обладнання, транспортних засоб1в, шструмент1в \ прилад1в. Нарощування швестицш у машинобуд1вну промислов1сть виступае необхщ-ною передумовою забезпечення структурних зрушень в шших галузях украшсько! промисловостг
У 2014 р. галузь машинобудування зазнала значних втрат через розгортання бойових дш на Донбас [8].
Одшею 1з проблем св1тово! економжи е недостатшсть ш-вестицшних ресурав. Одну з найважливших ролей у забезпе-ченш стабшьного розвитку економши держави ввдграе позитивна динамша каттальних швестицш. Як правило, структура джерел фшансування швестицш змшюеться залежно вщ фази
237
дшового циклу: частка внутршшх джерел знижуеться в перiоди пожвавлення та пщйому, коли пiдвищуeться iнвестицiйна ак-тившсть, i зростае в перiоди економiчного спаду, що пов'язано зi скороченням масштабiв iнвестування, пропозицп грошей, по-дорожчанням кредиту.
Головним джерелом каттальних iнвестицiй у 20102014 рр. були власш кошти пiдприeмств та оргашзацш, за раху-нок яких у 2014 р. освоено 74,1% вЫх катталовкладень. Отже, можливiсть здшснення швестицшно! активностi визначаеться перш за все фшансовим станом пiдприемства (табл. 2).
Таблиця 2
Каптальш твестицп за джерелами фшансування _за 2010-2014рр., млн грн /%о_
Вид дiяльностi 2010 2011 2012 2013 2014
Усього, 5372584/ 7114241/ 79614190/ 70320590/ 67832630/
у тому чисш за рахунок: 100 100 100 100 100
Кош-пв державного бюджету 3600162/ 5469659/ 5105578/ 1515185/ 1436881/
6,7 7,7 6,4 2,2 2,1
Коштiв мюцевих бюджетiв 1109821/ 947717/ 1397376/ 1024090/ 680408/
2,1 1,3 1,8 1,5 1,0
Власних коштiв пiдприемств 3487273/ 4563449/ 56017521/ 49893579/ 50294027/
та оргашзацш 64,9 64,1 70,4 71,0 74,1
Кредипв банкiв та шших по- 6918811/ 1238788/ 11169047/ 10576365/ 9374086/
зик 12,9 17,4 14,0 15,0 13,8
Коштiв iноземних швестс^в 1181610/ 1358152/ 1653792/ 1217054/ 386002/
2,2 1,9 2,1 1,7 0,6
Коштiв населення на iндивiду- 2209445/ 2094921/ 2026277/ 3527477/ 3935267/
альне житлове будiвництво 4,1 3,0 2,8 5,0 5,8
1нших джерел фшансування 3833258/ 7,1 3249583/ 4,6 2244599/ 3,4 2566840/ 3,6 1725959/ 2,6
1 Складено за шформащею Державно! служби статистики Укра!ни
[6].
Разом iз загальним зменшенням обсягу iнвестицiй у 2014 р. майже на 3 млн грн порiвняно iз 2013 р. про полшшення ситуаци щодо здiйснення iнвестицiй свщчить скорочення част-ки iнвестування за рахунок власних коштiв.
Частка швестицш фiнансуеться за рахунок коштiв державного (в середньому 5,02%) та мюцевого (1,54%) бюджеив. На думку С. Захарша, стабiльне зростання економжи забезпе-чуватимуть видатки на «розвиток iнфраструктури», що спри-ятиме приватним швестищям, а також здiйснення заходiв щодо 238
забезпечення нормального функцюнування державно! шфра-структури [11].
Аналiз структури капiтальних iнвестицiй за джерелами фшансування вказуе на зростання питомо! ваги власних кошив пiдприемств та оргашзацш з 64,9 до 74,1%. Скоротилася частка мкцевих бюджеив з 2,1 до 1,0%. Слщ зазначити, що роль шо-земних iнвесторiв у здiйсненнi капiтальних iнвестицiй у нацю-нальну економiку е незначною та не перевищуе 2,2% у загаль-нiй структурi за дослщжуванш роки. У 2014 р. зазначений пока-зник не перевищуе 0,6%, що свщчить про негативний вплив чинниюв полiтичного i зовнiшньоекономiчного характеру. Водночас зросла частка каттальних швестицш, освоених за рахунок кредипв банюв та шших позик (з 12,9% у 2010 р. до 13,8% у 2014 р.).
На рисунку наведено структуру швестицш за джерелами фшансування у 2010-2014 рр.
Порiвняно з 2010 р. структуры зрушення у здшсненш ш-вестицш 2014 р. е неютотними i незначними, оскшьки найбшь-шу частку швестицш здшснено за рахунок власних кошив тд-приемств та оргашзацш. Також варто зазначити, що нам^илась зростаюча тенденщя такого джерела фшансування, як вкладан-ня коштiв населення на iндивiдуальне житлове будiвництво, - у 2014 р. питома вага цього показника становить 5,8%.
У реальному секторi економши Укра!ни спостер^аються нестабiльнi тенденцil iнвестицiйного забезпечення: надходжен-ня iнвестицiй не забезпечуе потреб ефективного розвитку про-мисловостi, державна пол^ика не стала стимулюючим фактором до залучення iнвесторiв i вже декiлька рокiв поспiль спо-стерiгаеться тенденцiя надходження значних кошив i недостат-нiй рiвень швестицшного забезпечення економiки Укра1ни.
Актуальним стае завдання пiдвищення iнвестицiйноl ак-тивноси для iноземних iнвесторiв та реально! конкуренцп за iнвестицi! з економжи сусiднiх держав. Важливо обрати прюри-тети в iнвестицiйному процесi, яю б забезпечили найвищий рi-вень його ефективность
Iнвестицiйна активнiсть в Укра!ш сьогоднi перебувае ще на дуже низькому рiвнi, й шоземш iнвестори не поспiшають
120 100 80 60 40 20 0
2010 2011 2012 2013 2014
В Усього
□ Кошлв державного бюджету
ИКошлв мкцевих бюджета
□ Власних кошпв шдприемств та органiзацiй
ВКредштв банюв та iнших позик
[IIКошгiв iноземних iнвесторiв
□ коштiв населення на шдишдуальне житллове будшнищво _В iнших джерел фiнансування_
Рисунок. Структура каттальних твестицт за джерелами
фшансування
вкладати значш обсяги кошт1в в економжу нашо! кра1ни. Внут-р1шш ж швестори також не досить устшно можуть здшснюва-ти фшансове вливання у в1тчизняну економжу, оскшьки у сво1й д1яльност вони дуже часто стикаються як з певними державни-ми обмеженнями, так \ з недостатшстю кошт1в нав1ть на власну реоргашзацш. Фах1вщ називають таю несприятлив1 риси на-цюнально! економши, яю тдлягають першочерговш змш1 з метою тдвищення швестицшно! активности несприятливий ш-вестицшний кл1мат; недосконалють нацюнального швестицш-ного менеджменту; вщсутшсть д1ево! системи страхування шо-земних швестицш; нерозвинешсть в1тчизняно! швестицшно! шфраструктури; вщсутшсть достатньо! кшькост вшьних еко-240
номiчних зон; неготовшсть до iнвестицiй бшьшосп керiвникiв укра!нських пiдприемств [9].
Отже, для виршення проблеми полiпшення швестицшно! активностi необхiдно вирiшити певну кшьюсть проблем, пов'язаних iз загальною змшою законодавчо! бази у сферi ш-вестицiй, тобто треба рацiоналiзувати структуру управлшня ш-вестицiями в Укра!ш. Також е нагальна необхiднiсть змши по-датково! системи i виправлення системи регулювання дiяльно-стi iнвесторiв (у першу чергу iноземних) в Укра!ш.
Висновки. Одним з основних теоретичних результатiв е визначення категори «iнвестицiйна актившсть» як кiнцевого результату рiвня ймовiрностi досягнення поставлено! мети ш-вестицiйно! дiяльностi. Встановлено, що iнвестицiйна актив-нiсть е складовою iнвестицiйного клiмату, iнвестицiйно! системи та швестицшного прогресу. На сьогодшшнш день швести-цiйна активнiсть в Укра!ш, як i економiка в цшому, перебувае у кризовому сташ та не забезпечуе того ефекту, який би сприяв розвитку нацюнально! економiки i виробничого потенцiалу кра-!ни.
У результат аналiзу особливостей швестицшно! активно-стi промислових пiдприемств у розрiзi основних галузей про-мисловост виявлено, що основна частина швестицш вкладаеть-ся у переробну промисловють, металургiйне виробництво та машинобудування. Фактично обсяг швестицш збшьшуеться починаючи з 2010 по 2014 р., але разом з тим iз кожним роком приршт стае меншим.
Аналiз капiтальних iнвестицiй, головним джерелом яких були власш кошти пiдприемств та оргашзацш, свiдчить, що роль шоземних iнвесторiв е незначною та вказуе на негативний вплив чинникiв поличного i зовнiшньоекономiчного характеру.
Перспективою подальших дослiджень е основнi шляхи тдвищення iнвестицiйно! активностi промислових пiдпри-емств. До основних iз них можна вщнести: створення потужно! виробничо! бази даних для швестування; розробку швестицш-них проектiв; налагодження спiвпрацi з найвпливовшими мiж-народними валютно-кредитними системами.
Системний анал1з стану та перспектив фшансування роз-витку швестицшно! активност промислових тдприемств в Ук-ра!ш е актуальним I мае виконуватися регулярно, з метою вияв-лення головних тенденцш та попередження небажаних процеав гальмування темтв 11 розвитку.
Л1тература
1. Борщ Л.М. 1нвестицп в Укра!ш: стан, проблеми 1 перс-пективи / Л.М. Борщ. - К.: Знання, 2009. - 318 с.
2. Болдова А.А. 1нвестицшна д1яльшсть банюв Укра!ни [Електронний ресурс] / А.А. Болдова, Г.1. Романова // Зб1рник наукових праць Нацюнального ушверситету державно! подат-ково! служби Укра!ни. - 2013. - №1.- С. 6-13.
3. Бланк И. А. Основы менеджмента / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 2011. - Т.2. - 511 с.
4. Брюховецька Н.Ю. Оцшка швестицшно! привабливост пщприемства: визначення недолшв деяких шнуючих методик [Електронний ресурс] / Н.Ю. Брюховецька, О.В. Хасанова // Економжа промисловость - 2009. - №44. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/eprom/2009_44/t_44_15.p
5. Гаврилюк О.В. 1нвестицшний !мщж та швестицшна привабливкть Укра!ни / О.В. Гаврилюк // Фшанси Укра!ни. -2011. - №2(147). - С. 68-81.
6. Даниленко А.А. Св1тов1 тенденцп та особливост розвитку швестицш/ А.А. Даниленко // Фшанси Укра!ни. - 2009. -№4. - С. 99-108.
7. Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Жигшас В.В. Джерела швестицшних ресурав структурно! перебудови / В.В. Жигшас // Формування ринкових вщно-син в Украшг - 2008. - №1. - С. 60-68.
9. Закон Укра!ни «Про швестицшну д1яльшсть» ввд 18 вересня 1991 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
10. Затонацька Т.Г. Вплив бюджетних шструмент1в на швестицшш процеси в Укра!ш / Т.Г. Затонацька // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2008. - №1. - С. 9-12.
11. Захарш С. В. Бюджетна пол^ика швестицшно].' акти-вност / С. В. Захарш // Економжа i прогнозування. - 2008. -№ 1. - С. 53.
12. Каттальш швестици за видами промисловоЛ дiяльно-CTi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
13. Каттальш швестицп за джерелами фшансування. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
14. Карпiнський Б.А. 1нвестицшний клiмат в УкраЛш / Б.А. Картнський // Фiнанси Украши. - 2010. - №7. - С. 139148.
15. Кисельова О.М. Теоретико-методолопчт основи ре-формування державних регуляторiв мотиваци швестицшно].' дь яльност / О.М. Кисельова // Формування ринкових вiдносин в Украш. - 2008. - №12. - С. 165.
16. Кравченко О.В. Оцшка швестицшно! активной промислових пщприемств [Електронний ресурс] / О.В. Кравченко // Ефективна економша. - 2014. - №8. - Режим доступу: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=3269.
17. Малютш О.К. Концепщя полiпшення iнвестицiйного клiмату в УкраЛш / О.К. Малютiн // Фшанси Укра!ни. - 2008. -№11. - С. 165-168.
18. Макроекономiчнi показник [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/cate gory?cat_id=57896.
19. Показники iнвестицiйно! активностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
20. Салимов Л.Н. Сущность инвестиционной активности и ее значение в управлении / Л.Н. Салимов // Вестник государственного университета. - 2009. - №9(147). - С. 83-88.
21. Татаренко Н.О. Теори швестицш: навч. поЫб. / Н.О. Татаренко, А.М. Пщручник. - К.: КНЕУ, 2009. - 160 с.
22. Шарпатюк Д.А. Змша концепци державного управ-лшня - нагальна проблема сучасност / Д.А. Шарпатюк // Швестицп: практика та досвщ. - 2008. - №2. - С. 1-11.
НадШшла до редакцП 23.10.2015 р.
