CC BY
17
УДК 338.242.4 JEL: Е52; Е22; Е62; Е65; F21
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ В ЕКОНОМ1Ц1УКРАТН!: СУЧАСНИЙ СТАН I НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ
®2020 ЗЕЛЕНЬКО О. О., ГУЦАН Т. Г., ГУРА А. О.
УДК 338.242.4
JEL: Е52; Е22; Е62; Е65; F21
Зеленько О. О., Гуцан Т. Г., Гура А. О. 1нвестицшний ^мат в eKOHOMi^ УкраУш: сучасний стан i напрями покращення
Метою cmammi е анал/з жестицшного кл'мату в економц Украни та можливих шлях/в його покращення. З ц/ею метою розглянуто складовi Ывестицтого кл'мату в економц Украни: макроеконом/чш, мшроеконом/чш, правовi, полтичт, соц/альн/ та ф'нансово-кредитш. На основi анал/зу складових Ывестицтого клмату зроблено висновок про те, що, незважаючи на наявн/сть низки значних переваг, в'н, у цлому, е неспри-ятливим для швестор'ю. Такий стан справ значною м/рою пов'язаний iз економiчною полтикою, яка тривалий часпроводилася в УкраЫ. Запропо-новано шляхи покращення твестицшного клмату в економщ, якi включають в себе: розробку та реал'вацю структурночнвестицшно)' полтики (визначення довгостроковихпрюритет'ю розвиткунацюнально!економ/ки тарозробка д/евихзаход/в стимулювання);заходи бюджетно-подат-ково1 полтики (зменшення шлькостi податшв, спрощення >х адмшктрування), монетарноÏ полтики (перех/д до стимулюючоÏ монетарноÏ по-лтики); зменшення бюрократичних процедур на шляху залучення нвестицш, боротьба з корупц/ею (повнощнний запуск роботи антикорупцшних орган/в та оргашзащя >х ефективноïствпрацi); реформування судовоï системи, СБУ, полщи та iн. Звернуто увагу на боргову полтику держави як фактор, що негативно впливае на нвестицшну приваблив/сть нацюнально! економ/ки. Важлив/сть нвестицш для розвитку економ/ки, фунда-ментальн зм/ни у свтов'ш економц на основi четвертое промисловоïреволюци роблять актуальними й у подальшому дослдження в динам/ц складових Ывестицтого клмату економ/ки Украни та анал'в заход/в полтики, спрямованих на його покращення.
Ключов'! слова: тестицший клмат, складовi Ывестицтого кл'мату, бюджетно-податкова полтика, структурно-швестицта полтика,
монетарна полтика, боротьба з корупщею.
DOI:
Ббл.: 23.
Зеленько Олександр Олегович - кандидат економ/чних наук, доцент, зав/дувач кафедри, кафедра економ'нно!теори, Харшвський нацональний
педагог/чний унверситет iм. Г. С. Сковороди (вул. Алчевських, 29, Харк/в, 61002, Украна)
E-mail: azelenko1077@gmail.com
ORCID: http: //orcid.org/0000-0002-7283-0914
Гуцан Тетяна rp^opiBHa - кандидат педагогчних наук, доцент, доцент, кафедра економ/чно> теори, Харшвський нацюнальний педагог/чний
ушверситет iм. Г. С. Сковороди (вул. Алчевських, 29, Харк/в, 61002, Украна)
E-mail: gutsan.hnpu@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6233-301X
Гура Анна Олексaндpiвнa - старший викладач, кафедра економ/чно> теори, Харшвський нацональний педагог/чний ушверситет iм. Г. С. Сковороди
(вул. Алчевських, 29, Харк/в, 61002, Украна)
E-mail: annagura2014@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8111-7133
УДК 338.242.4
JEL: Е52; Е22; Е62; Е65; F21
Зеленько А. О., Гуцан Т. Г., Гура А. А. Инвестиционный климат в экономике Украины: современное состояние и направления улучшения
Целью статьи является анализ инвестиционного климата в экономике Украины и возможных путей его улучшения. С этой целью рассмотрены составляющие инвестиционного климата в экономике Украины: макроэкономические, микроэкономические, правовые, политические, социальные и финансово-кредитные. На основе анализа составляющих инвестиционного климата сделан вывод о том, что, несмотря на наличие ряда значительных преимуществ, он, в целом, является неблагоприятным для инвесторов. Такое положение дел в значительной степени связано с экономической политикой, которая длительное время проводилась в Украине. Предложены пути улучшения инвестиционного климата в экономике, которые включают в себя: разработку и реализацию структурно-инвестиционной политики (определение долгосрочных приоритетов развития национальной экономики и разработка действенных мер стимулирования); меры бюджетно-налоговой политики (уменьшение количества налогов, упрощение их администрирования), монетарной политики (переход к стимулирующей монетарной политике); уменьшение бюрократических процедур на пути привлечения инвестиций, борьба с коррупцией (полноценный запуск работы антикоррупционных органов и организация их эффективного сотрудничества); реформирование судебной системы, СБУ, полиции и др. Обращено внимание на долговую политику государства как фактор, негативно влияющий на инвестиционную привлекательность национальной экономики. Важность инвестиций для развития экономики, фундаментальные изменения в мировой экономике на основе четвертой промышленной революции делают актуальными и в дальнейшем исследования в динамике составляющих инвестиционного климата экономики Украины и анализ мер экономической политики, направленных на его улучшение. Ключевые слова: инвестиционный климат, составляющие инвестиционного климата, бюджетно-налоговая политика, структурно-инвестиционная политика, монетарная политика, борьба с коррупцией. Библ.: 23.
Зеленько Александр Олегович - кандидат экономических наук, доцент, заведующий кафедрой экономической теории, Харьковский национальный
педагогический университет им. Г. С. Сковороды (ул. Алчевских, 29, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: azelenko1077@gmail.com
ORCID: http: //orcid.org/0000-0002-7283-0914
Гуцан Татьяна Григорьевна - кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, Харьковский национальный педагогический университет им. Г. С. Сковороды (ул. Алчевских, 29, Харьков, 61002, Украина) E-mail: gutsan.hnpu@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6233-301X
Гура Анна Александровна - старший преподаватель кафедры экономической теории, Харьковский национальный педагогический университет
им. Г. С. Сковороды (ул. Алчевских, 29, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: annagura2014@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8111-7133
UDC 338.242.4
JEL: E52; E22; E62; E65; F21
Zelenko O. O., Gutsan T. G., Hura A. O. Investment Climate in Ukraine's Economy: Current Status and Directions of Improvement
The article is aimed at analyzing the investment climate in Ukraine's economy and possible ways to improve it. To this purpose, components of the investment climate in Ukrainian economy are considered as follows: macro-economic, micro-economic, legal, political, social, and financial-credit. On the basis of an analysis of the components of investment climate, it is concluded that, despite the presence of a number of significant advantages, it is generally unfavorable to investors. This state of affairs is largely related to the economic policy that has been effective in Ukraine for a long time. Ways to improve the investment climate in the economy are proposed, which include: development and implementation of a structural-investment policy (defining long-term priorities for development of the national economy and elaborating effective stimulation measures); budget-fiscal policy measures (reducing the number of taxes, simplifying their administration), monetary policy (transition to stimulative monetary policy); reducing bureaucratic procedures on the way to attracting investments, countering corruption (full start-up of anti-corruption bodies and organizing their efficient cooperation); reform of the judicial system, the SSU, the police, etc. Attention is drawn to the debt policy of the State as a factor that negatively affects the investment attractiveness of the national economy The importance of investments for development of the economy, fundamental changes in the global economy in view of the fourth industrial revolution make relevant further research in the dynamics of the components of the investment climate of Ukraine's economy and analysis of economic policies aimed at improving it. Keywords: investment climate, components of investment climate, budget-fiscal policy, structural and investment policy, monetary policy, countering corruption. Bibl.: 23.
Zelenko Oleksandr O. - PhD (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Economic Theory, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (29 Alchevskykh Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: azelenko1077@gmail.com ORCID: http: //orcid.org/0000-0002-7283-0914
Gutsan Tetiana G. - PhD (Pedagogy), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (29 Alchevskykh Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: gutsan.hnpu@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6233-301X
Hura Anna O. - Senior Lecturer of the Department of Economic Theory, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (29 Alchevskykh Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: annagura2014@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8111-7133
Важливою характеристикою економки, яка обу-мовлюе обсяги швестицш та динамку дково! активносй, е стан швестицшного кммату. Вк характеристик швестицшного кл1мату залежить кон-курентоспроможшсть економки та добробут населен-ня краши. За роки незалежност влада так i не спромо-глася створити сприятливий швестицшний кл1мат, що вкповкним чином вплинуло на обсяги швестицш, по-казники дково! активност та рiвень життя в краМ. Як i в попередт роки, зараз перед владою в Укра'М стойъ завдання прискорити економiчне зростання, тдви-щити доходи населення, що неможливо зробити без полшшення швестицшного кл1мату. Отже, проблема покращення швестицшного кл1мату в нацюнальнш економщ i надалi е надзвичайно актуальною.
Досл^дженню проблем швестицшного климату присвячет роботи багатьох укра!нських вчених, зо-крема М. I. Диби, О. В. Носово!, О. В. Раевнево! та ш. Незважаючи на значну увагу дослкникш до зазначе-них проблем, висока швидккть змш у цш сферi ро-бить актуальним подальшi до^дження в цьому на-прям1 Значний науковий i практичний штерес також викликае аналiз можливих шляхiв полшшення швестицшного кл1мату в краМ.
Мета досмдження полягае в аналiзi швестицшного климату в економщ Укра!ни та можливих шляхiв його покращення.
Шд швестицшним Шматом розумготь сукуп-шсть полiтичних, сощально-культурних, фшансово-економiчних i правових умов, як визначають яккть шдприемницько! шфраструктури, ефектившсть ш-
вестування i стушнь можливих ризикш при вкла-денш кашталу. [17, с. 359] В економiчнiй лiтературi видкяють таи складовi швестицшного кммату: ма-кроекономiчнi, мiкроекономiчнi, правов^ полiтичнi, сощальш, фшансово-кредитш [1].
Макроекономiчна складова. Для iнвесторiв важливою е емшсть нацюнального ринку та тенден-ци розвитку економки, параметри та тенденци роз-витку бюджетно! сфери, рiвень безробггтя, шфляци та ш. Привабливим е те, що Укра!на мае достатньо емний внутршнш ринок, який, на жаль, демонструе повкьш темпи економiчного зростання. За поперед-ш 5 рокiв владi вдалося досягти макроекономiчно'i стабккаци, прийняти збалансований бюджет, три-мати гнучкий курс гривш та вiдносно невисокi темпи шфляци. Серед негативного можна видкити значш показники зовнiшньо'i трудово! мiграцГi населення, низькi темпи зростання дково! активносп у промис-ловостi (на 0,5% за скень - червень 2019 р.), низьк реальнi доходи бкьшо! частини населення [2].
Мiкроекономiчна складова. 1нвестори звер-тають увагу на стан конкурентного середовища, вк-носини суб'ектш господарювання мiж собою та з органами державно! влади. В украшськш економщ ринки характеризуються ркним ркнем конкуренцк вiд висококонкурентних (роздрiбна торгiвля, громад-ське харчування та ш.) до ринкiв, де конкуренцiя е обмеженою (енергетика). Пiдприемницька дшльшсть все ще е досить зарегульованою з боку держави, хоча уряд останшми роками робить кроки, як спрямова-нi на спрощення вкносин мiж державою та бiзнесом.
Також для шдприемницького середовища в УкраМ не е характерною висока дкова культура, дотриман-ня взятих на себе зобов'язань.
Правова складова. 1нвестори звертають увагу на якiсть i простоту законодавчого забезпечення прав власносп, гарантiй iнвестицiйноi дiяльностi, посль довшсть i суперечливiсть законодавства, складнiсть податкового законодавства та ш. У цьому аспект ш-вестицiйний клiмат в УкраМ виглядае непривабливо. Протягом уск рокiв незaлежностi Украши украшське законодавство було недосконалим, суперечливим i часто змшювалося [4, с. 57]. Суперечност та недо-лiки законодавства призводять до непорозумшня з органами держaвноi влади, що ставить пiд загрозу стабкьне функцiонувaння бiзнесу. Ситуaцiя попршу-еться вкрай недосконалим функцiонувaнням судовоi системи, для яко' характерним е корупцш, непрозоре прийняття рiшень, тривалий час розгляду справ та ш. Рiвень довiри до судово' системи в Укра'М е найниж-чим у кра'нах колишнього СРСР i одним iз найб1льш низьких у свт [15]. Також експерти вкмкають проблему невиконання судових ршень, яка iснуе багато рокiв i не вирiшуеться й зараз [13].
Не додае швестицшному клiмaту привабли-востi i функцiонувaння податково! системи в УкраМ. У рейтингу Doing Business 2020 за показником складносп сплати податкш Украша пось ла 65 мшце, погiршивши свiй минулорiчний показник (54 мiсце в рейтингу) [22]. Зокрема, на заповнення та подачу податково' звкност в УкраМ в середньо-му необхiдно витратити 328 годин на рк, а у кра'нах OECD - 158,8 годин [22]. О^м складно'' системи ад-мiнiструвaння та високих податкш, можна вiдмiтити нестaбiльнiсть i част змiни податкового законодавства. Таи змши часто вiдбувaються в процеа шд-готовки бюджету на наступний рк. Серед останнк приклaдiв - резонансна ситуацш iз нaмiрaми перене-сення центрального офiсу та тимчасовою зупинкою найбкьшо!' в крaiнi тютюново' фабрики, яка нале-жить British American Tobacco через непрогнозовану фккальну полiтику [6; 7].
Полтична складова. У зазначенш склaдовiй iнвестори ощнюють ступiнь державного втручання в економку, рiвень демократичних перетворень у кра-iнi та полiтичну стaбiльнiсть. Одним к найбкьш ш-формативних показникк, який застосовуеться для оцiнки ступеня втручання держави в економку, е частка ВВП, яка перерозподкяеться через сектор державного управлшня. За ощнками фaхiвцiв, у 2018 р. через цей сектор в УкраМ було перерозподкено 43% ВВП, а з урахуванням доходк державних i комуналь-них пiдприемств частка, яку перерозподкяе держава, перевищила 50%. В економкних системах з лiберaль-ним шдходом до державного регулювання цей показник зазвичай становить близько 30% (школи до 40%) [18]. Ця особлившть украшсько! економiки, яка свк-
чить про сильнии вплив держави на eKOHOMi4Hi проце-си, е стримуючим фактором для швесторш, осккьки помилковi рiшення органiв державно! влади можуть завдати значно! шкоди дiловiИ активностi в економiцi.
Оцшюючи рiвень демократичних перетворень у краМ, вiдмiтимо, що основними досягнен-нями е розвиток громадянського суспкь-ства, свобода слова та поступове покращення ситуа-ц11 i3 прозорiстю виборш. Незважаючи на поступовиИ розвиток демократичних процесш, дослiдники вкмь чають низьку динамку !х розвитку, iнколи вккат назад у сферi демократичного врядування як на нащо-нальному, так i на мiсцевому ршш [14]. Зокрема, у пи-танш функцiонування уряду Украши у 2018 р. оцшка британського дослiдницького центру «EIV», що входить до впливового журналу «The Economist», е най-нижчою серед шших показникш, якi характеризують демократичний розвиток кра!ни: 3,21 бала з 10 [19].
Шсля виборiв Президента Укра!ни та виборш до Верховно! Ради в полiтичному житт кра!ни склалась ункальна ситуацiя, коли одна полiтична сила на чолi з Президентом мае виключний вплив на ва гкки влади в кра'!нi. Серед укра!нських ЗМ1 та полiтикiв зараз практично вксутня критика виконавчо! влади. 1сну-юча полiтична стабiльнiсть вккривае новi можли-востi для проведення реформ в краМ. Ця обставина е джерелом оптимкму стосовно проведення реформ i покращення iнвестицiИного ^мату в кра!нi у май-бутньому. Вiдмiтимо, що полiтична складова зараз не е фактором, який шдвищуе швестицшну привабли-вiсть економiки Укра!ни: значний рiвень втручання в економкш процеси, наявнiсть значного державного сектора в економщ, який е джерелом масштабних зловживань, суперечливi результати демократичних перетворень, як не сприяють ефективнш роботi органiв державно! влади, та корупщя обумовлюють дуже обережне ставлення швесторш до швестування в економку Укра!ни.
Социальна складова. Для швесторш е важливим наявшсть злагоди в суспiльствi з проблем сощально-економiчного розвитку держави, сощально-психоло-гкний стан населення, ставлення в суспiльствi до приватно! власностi та до походження iнвестицiИ.
Укра!нське суспкьство у 2013-2014 рр. висло-вилося за европейський вектор розвитку кра!ни, за докорiнне реформування суспiльного, економкного життя. Однак, незважаючи на прагнення рухатись у бiк розвитку ринкових вкносин та iнститутiв, значна частина населення шдтримуе посилення ролi держави на сощально-економкш процеси (перерозподк благ у кра'!нi, зменшення розриву в доходах мiж ба-гатими i бiдними, вирiшення проблем к сощальним захистом). Лiберальнi погляди шдтримуе значно менша частина суспкьства [20]. Слк вiдмiтити, що пiд впливом деккькох десятирiч суперечливого та непослковного реформування економiки Укра!ни в
сусп1льств1 змшився сощально-психолопчниИ стан населенна та Иого ставлення до сощально-еконо-м1чних процес1в. Опитування Центру Разумкова, як1 проводилися у 2017 1 2018 рр., св1дчать, що у 2018 р. маИже 38% опитаних вважали, що характерною ри-сою економки Украши е пост1Ин1 економ1чн1 шоки та кризи, як1 залишатимуться такими в наИближч1 десятир1ччя. Ще близько 21% опитаних вважають, що кожш 3-4 роки в економщ в1дбуватимуться кризо-в1 явища. Дан1 опитування св1дчать, що зменшуеться частка тих (до 10%), хто вважае що влада спроможна вивести крашу на траекторш стшкого 1 тривалого економ1чного зростання. Так1 тенденци в настроях суспкьства, за думкою фах1вц1в, здатш поставити п1д сумн1в не лише проведення реформ, а И сусшль-но-економ1чш та пол1тичн1 перспективи краши у маИбутньому [20]. ЗазначениИ стан справ далеко не кращим чином впливае на швестицшну привабли-вкть нащонально! економ1ки, оск1льки св1дчить про наявшсть сприятливого середовища для поширення попул1стичних пол1тичних рух1в та приИняття неви-важених, попул1стських р1шень украшською владою.
Розглядаючи фшансово-кредитну складову
швестицшного кл1мату, 1нвестори анал1зують
м1стк1сть 1 стан фондового ринку, розвинешсть баншвсько! системи, доступ до фактор1в виробни-цтва та монетарну пол1тику.
Становлення та розвиток фондового ринку в УкраМ в1дбувалися в умовах в1дсутност1 ч1тко! пол1-тики держави, законодавчо! бази та нев1дпов1дност1 окремих складових ринку м1жнародним стандартам. Як насл1док, на тепер1шн1И час механ1зм функщону-вання ринку не е достатньо прозорим 1 характеризуемся низькою емшстю, л1кв1дн1стю та низьким в1дсотком акц1И, що перебувають в обку. Через це нац1ональниИ фондовиИ ринок е б1льш волатильним пор1вняно з шшими крашами [5]. Сл1д в1дм1тити, що протягом 2017-2018 рр. в1дбулися позитивн1 зм1ни, як1 мають покращити сприИняття 1нвестиц1Иного кл1мату 1нвесторами: украшськиИ фондовиИ ринок показав стр1мке зростання шсля значного пад1ння показник1в роботи, яке викликане зброИним кон-флктом на сход1 кра!ни [10].
Анал1з банкшсько! системи Украши св1дчить, що за останш роки вона пережила немало потрясшь. Одн1ею з1 старих 1 гострих проблем банкшсько! системи було кредитування шдприемств, пов'язаних з власниками банкш, як правило, на пкьгових умовах. Починаючи з 2014 р. кер1вництво НБУ зосеред-ило сво! зусилля на вдосконаленш механ1зм1в роботи баншвсько! системи та баншвського нагляду, як1 мали за мету подолання П хрон1чних проблем. Внасл1док пол1тики НБУ, спрямовано! на оздоровлення баншв-сько! системи, суттево скоротилася юльйсть банк1в, полшшились як1сн1 показники !х роботи: зменшилась частка проблемних кредит1в, п1двищилися показни-
ки кредитування б1знесу та населення, збкьшились обсяги депозит1в та ш. Сл1д в1дм1тити, що, незважаю-чи на певш як1сн1 зм1ни у функщонування банкшсько! системи в останш роки, украшсьй банки не повною м1рою виконують функц1ю ефективних фшансових посередник1в: особливо проблемним е кредитування виробничого сектора економки. Ця обставина негативно позначаеться на швестицшнш привабливосп нащонально! економ1ки.
Економ1ка Украша мае низку переваг у достуш до фактор1в виробництва, як1 можуть вико-ристовувати 1нвестори. Варто зазначити, що доступ до деяких 1з цих фактор1в е утрудненим через наявшсть бюрократичних перешкод 1 присутносп великих укра!нських ф1нансово-промислових груп.
Серед ресурав, як1 можуть використовувати ш-вестори, можна назвати так1:
^ наявн1сть р1зноман1тних виробництв та в1д-пов1дно! 1нфраструктури (наприклад. маши-нобудування, ав1акосм1чна промислов1сть, г1рнича, х1м1чна промислов1сть та гн.); ^ багата сировинна база. У надрах Украши ви-явлено маИже 20 тис. родовищ, з яких 8290 за 98 видами сировини мають промислове зна-чення;
+ доступ до транспортно! шфраструктури, що е важливим з огляду на випдне географ1чне розташування кра1ни; ^ наявн1сть ун1кальних чорнозем1в. На тери-торП Укра1ни, частка яко! становить 0,5% в1д площ1 земно! кул1, знаходиться близько 20% св1тового запасу чорнозем1в. Це св1дчить про потужниИ потенц1ал виробництва с/г продук-цЦ' в кра'1н1 [16]; + наявн1сть осв1чено'1 та квал1ф1ковано'1 робочо'1 сили. Укра1'на заИмае пристоИш м1сця в реИ-тингу стосовно окремих показниюв функц1о-нування системи осв1ти: зокрема за як1стю ма-тематично! та природничо!' п1дготовки [11; 23].
Анал1з монетарно! пол1тики за останш роки св1дчить, що вона не сприяе покращенню швести-цшно! привабливост1 економ1ки Укра1ни. НБУ проводить жорстку монетарну пол1тику, яка спрямована на стримування грошово! пропозици (у 2018 р. обл1-кова ставка НБУ становила 18%) [12]. Така пол1тика мае на мет1 утриманш курсу гривн1 в певних межах 1 залучення значних фшансових ресурав для фшансу-вання та обслуговування державного боргу. Водночас насл1дком жорстко! пол1тики НБУ е недоступшсть кредит1в для розвитку реального сектора економки та виникнення ефекту випснення на внутр1шньому ф1нансовому ринку, коли банки спрямовують зна-чну частку сво!х ресурс1в на куп1влю ОВДП з висо-кою дох1дн1стю. Як насл1док, така пол1тика обмежуе зростання дково! активност1 в економ1ц1 та створюе ризики для краши з огляду на величину та динамку
державного боргу, що вже викликае занепокоення в економктш.
Пкбиваючи пiдсумки аналiзу складових швес-тицiИного клiмату в Укра'iнi, можна зробити висновок, що, незважаючи на наявшсть низки значних переваг, вш е несприятливим для швес-торiв. Такий стан справ значною мiрою пов'язаний iз економiчною полiтикою, яка проводилася в Укра!нi. У 2019 р. змши в полiтичному життi Укра!ни привели до практично повного перезавантаження влади, що вккрило небачеш досi можливостi для реформуван-ня кра!ни. Анонсоване владою бажання залучити зна-чнi обсяги швестицш в економiку повинно базувати-ся на реформуванш складових iнвестицiИного ^мату. Команда чинного президента вже зробила кроки, як покращують окремi складовi iнвестицiИного кль мату, однак дГ! влади не носять системного характеру И iнодi вiдбуваються без аналiзу довгострокових на-слiдкiв прийнятих ршень.
На наше глибоке переконання, усшх можуть принести лише системш заходи з реформування ш-вестицшного клiмату в Укра!нi. Серед заходiв, якi сприятимуть Иого покращенню, мають бути такк
1. Структурно-швестицшна полтика. Бага-торiчна полiтика вид1лення коштш багатьом галузям, часто - залежно вiд лобiстських зусиль, на тепершнш час себе повнiстю вичерпала. Украша програе конку-ренцiю iз залучення iнвестицiИ iншим кра!нам iз про-зорою та зрозум1лою економiчною полiтикою. Тому важливо чiтко визначити структуры прiоритети роз-витку укра!нсько! економки та сформувати умови для залучення швестицш в обраш прiоритети. Нащональ-нi И iноземнi iнвестори повинш бачити довгостроковi прiоритети розвитку економки та розумiти, як держава буде шдтримувати !х розвиток. У перелку прю-ритетiв повиннi бути наукоемш галузi, якi мають пер-спективи зростання в умовах розвитку четверто! про-мислово! революцГ!, та галузГ, якi мають експортний потенщал або впливають на нього (1Т-галузь, енерге-тичне машинобудування, лiтакобудування, военно-промисловий комплекс, альтернативна енергетика, скьське господарство та переробка с/г продукцГ!, розвиток iнфраструктури та ш). Серед заходiв стимулю-вання прiоритетiв можуть бути: податковi пкьги при ввезеннi сучасного обладнання та технологш, видкен-ня земельних дкянок i пiдведення до них необхкних комунiкацiИ, спрощений порядок прийняття на роботу шоземщв, державна шдтримка експорту, кредитна пiдтримка окремих проектш з боку держави та ш.
2. Реформування бюджетно-податковог полi-тики. Важливим напрямом удосконалення по-датково! системи е зменшення ккькосп податкiв, обов'язкових платежiв та спрощення системи адмь нiстрування податкiв. У рейтингу Свкового банку Doing Business 2019 за показником оподаткування Украша поска 54 мкце, погГршивши становище по-
рГвняно з попереднiм роком [21]. Необхкним е вдо-сконалення механiзму роботи фiскально'i та митно! служб з метою зменшення бюрократичних перешкод для бiзнесу, припинення функцiонування рГзних схем з мiнiмiзацГi та ухиляння вГд сплати податкiв, важливо також виважено шдходити до кадрових призна-чень у цГИ сферь
Необхiдно лiквiдувати хаотично наданi подат-ковГ пгльги галузям, якГ не е прюритетними, та пГд-вищити прозоршть при розподГлГ та використанш коштГв бюджетiв усГх рГвнГв. Перш за все повинш бути профшансоваш структурно-галузевi прГори-тети. Практика видкення коштГв на неефективнi, кон'юнктурнГ проекти, яш проштовхуються групами впливу в украшськш полГтицГ, при прийняттГ бюджету мае бути припинена.
Важливим напрямом е вдосконалення адмш-стрування ПДВ. Вади укра!нського законодав-ства у цГИ сферГ добре вГдомГ, однак протягом багатьох рокш вони не виправленГ, що, зокрема, дозво-ляе отримувати незаконне вГдшкодування ПДВ та Гн.
Потребують впровадження змши оподаткування великого бкнесу, яш передбаченГ планом «Base Erosion and Profit Shifting» (BEPS - глобальний проект по боротьбГ з ухиленням вГд оподаткування та виведенням грошей в офшори). Цей крок дозволить суттево зменшити використання офшорних компа-нш великими фГнансово-промисловими групами з метою зменшення податкових платежш.
У шдсумку, зазначенГ заходи сприятимуть збГльшенню прозоростГ функцГонування податково! та митно! служб, збГльшать податковГ надходження до бюджету, спростять дшльшсть бГзнесу, дозволять бГльш ефективно використовувати обмеженГ фшан-совГ ресурси бюджету та позитивно вплинуть на ш-вестицГИну приваблившть нацГонально! економГки.
3. Зменшення бюрократичних процедур. Йдеть-ся про зменшення ккькосп лГцензГИ на право здш-снювати рГзнГ види пГдприемницько! дкльносп, до-зволГв. АналГз мГсця кра!ни у рейтингу Doing Business 2019 свкчить, що спрощення потребуе процедура шдключення до електричних мереж, отримання до-зволГв на будГвництво, виршення проблеми неплато-спроможностГ та Гн. [21].
4. Боротьба з корупщею. За останш 5 рокш в Укра'М були створеш НАБУ, САП, антикорупцшний суд, ДБР. ЗазначенГ структури повинш були розпо-чати реальну боротьбу з корупщею та економкними злочинами в краМ, особливо серед високопосадов-цГв. Однак очГкування суспкьства на реальну боротьбу зГ зазначеними злочинами не виправдалися. За 5 рокш вирокш по резонансних справах так i не було винесено, також багато справ, пов'язаних к чиновниками високого рангу, депутатами, так i не дшшли до суду. Натомшть, надбанням суспкьства стали численш скандали та помилки в роботГ, пов'язанГ Гз
кершництвом 1 пращвниками зазначених структур. Тому на тепершнш час дос1 залишаеться актуальним повноц1нниИ запуск уае! системи антикорупцшних орган1в та !х ефективна сшвпраця.
5. Реформа прокуратури, СБУ, полщи. За роки незалежносп щ структури стали в очах сусшльства уособленням корупци, неефективност1 та корпоративно! сол1дарност1, нав1ть коли мова Ишла про сер-Иозн1 злочини. Зараз необх1дна докор1нна реформа цих оргашзацш, перегляд !х функц1И в1дпов1дно до кращого св1тового досв1ду (наприклад, позбавлення СБУ невластивих !И функцш 1з розсл1дування еконо-м1чних злочишв).
6. Реформа судовог системи. В УкраШ судд1 е за-лежними в1д виконавчо! та законодавчо! влади, але значною м1рою корумпованими та упередженими. Як насл1док, р1вень дов1ри до суд1в в Укра!н1 е одним 1з наИнижчих у свт (станом на березень 2015 р. лише 11% дов1ряли судов1И систем!) ! наИнижчим у кра!нах колишнього Радянського Союзу [15]. На сьогодш су-дова система е суттевою перешкодою для розвитку б1знесу та залучення швестицш в економку. Нама-гання влади протягом 2014-2019 рр. почати судову реформу наштовхнулися на спротив бкьшо! частини пол1тично! ел1ти та судд1вського корпусу. У результата проведення реформи суттево загальмувалось ! не дало суттевих результапв, на яю очкувало суспкь-ство. Спостеркаються лише окрем1, точков! змши. На нашу думку, украшськш влад1 необх1дно продовжити розпочат змш1 з урахуванням отриманого досвку та рекомендацш Ради бвропи. Зокрема, необх1дно продовжити вдосконалення процесу перев1рки та в1дбору судддв, проводити в1дб1р судддв на основ! конкурсу, усунути вплив пол1тик1в на кар'еру судддв, запровади-ти ч1тк1 критер!! доброчесност!, встановити бкьш ч1т-ку процедуру притягнення судд1в до в1дпов1дальност1, обмежити недоторканн1сть судд1в, спростити систему суд1в, посилити вимоги для призначення на посаду судд1 (зокрема вк, досв1д), створити незалежниИ в1д пол1тичного впливу орган, якиИ в1дпов1датиме за призначення, кар'еру та звкьнення судд1в та 1н. [15].
7. Ненарощування державного боргу. За останш роки державниИ борг Укра!ни постшно зростав 1 станом на 31.10.2019 р. становив 81,83 млрд дол. США (за 2019 р. державниИ борг становив 62% до ВВП) [3]. Обслуговування державного боргу у 2019 р. станови-ло бкьше, н1ж третину бюджету краши, 1 така ситуа-щя збережеться 1 у 2020 р.: витратна частина бюджету становить 1,17 трлн грн, обслуговування держборгу -438,1 млрд грн (це 37,44% видатково! частини бюджету) [8; 9]. Така ситуаця породжуе невпевнешсть швес-тор1в у маИбутньому гривш та ф1нансов1И стаб1льност1 в маИбутньому. Ситуац1я в економ1ц1 ускладнюеться тим, що МШстерство ф1нанс1в, бажаючи зменшити ва-лютн1 ризики для бюджету, активно розмщуе гривне-в1 ОВДП 1, таким чином, створюе ефект витшнення на нацюнальному ф1нансовому ринку. ЦеИ ефект мае на-
СЛ^ДКОМ зростання BapTOCTi грошей, BMTiCHeHHH з нащ-онального фiнaнсового ринку приватних позичальни-KiB через високi вiдсотковi ставки, зменшення д1лово'1 aктивностi, експорту та ш. На нашу думку, в процеа реформування економiки необхкно максимально ви-користати резерви фшкально'1 полiтики (пiдвищення пpозоpостi роботи митнищ, покращення aдмiнiстpу-вання ПДВ, сплата подaткiв великим бiзнесом, опти-мiзaцiя видaткiв бюджету), що дозволить збкьшити подaтковi надходження та зменшити потребу у випус-ку ОВДП. У сукупносп це дозволить зменшити необ-хiднiсть у позичкових коштах, зменшить ефект витiс-нення на фшансовому ринку та сприятиме залученню фшансових ресурав у реальну економiку.
8. Монетарна полтика. 1снуюча монетарна по-лiтикa не спрямована на стимулювання економiчного зростання. Головна мета НБУ - утримання показника шфляци та курсу гривш. 1снуюча жорстка монетарна полiтикa не дае можливостi розвивати нацюнальне виробництво, оск1льки кредити е недоступними для бкьшосп пiдпpиемств. Для розвитку нaцiонaльного виробництва, що позитивно впливае на сприйняття iн-вестицшного клiмaту в очах iнвестоpiв, необхкна по-лiтикa, яка зробить кредити доступними для виробни-чого сектора економки (полiтикa «дешевих грошей»).
ВИСНОВКИ
Незважаючи на значний швестицшний потенщ-ал нaцiонaльноï економiки та наявшсть привабливих складових, у цкому швестицшний ^мат Укра'1ни е несприятливим для iнвестоpiв. НaИчaстiше серед проблем називають корупцш, неефективну еконо-мiчну полiтику, неефективнiсть роботи державного сектора економки, полщи', СБУ, судово'1 системи, динамку державного боргу та ш. Зазначеш пробле-ми aктуaлiзують необхiднiсть змш в економiчнiИ по-лiтицi держави з метою покращення швестицшного ^мату в краМ.
Вaжливiсть iнвестицiИ для розвитку економки, фундаментальш змiни у свиовш економiцi роблять актуальними та в подальшому дослiдження складових швестицшного ^мату в динaмiцi та aнaлiз за-ходiв полiтики, спрямованих на його покращення. Лише полшшення швестицшного ^мату в еконо-мщ Укра'1ни сприятиме залученню значних обсяпв iнвестицiИ у нaцiонaльну економiку, зростанню кон-куpентоспpоможностi виробництва та шдвищенню piвня життя укpaïнцiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Вакулич М. М. Складовi формування iнвестицiйно-го клiмату в трансформацией економiцi УкраТни. Европейський вектор економiчного розвитку. 2013. № 1. С. 39-47. URL: http://eurodev.duan.edu.ua/ images/PDF/2013/1/6.pdf
о
о
Q_
О
Ш
CQ
<
2. Вишинський Г. Неймовiрне зростання украшсько! економ^и на 4,6%. «Просто перестали красти», аномалiя чи норма. 21.08.2019. URL: https://www. epravda.com.ua/rus/publications/2019/08/21/650817/
3. Вшокуров Я. Державний борг Укра!ни за мкяць зрiс на понад $1 млрд - Мшфш. 30.10.2019. URL: https:// hromadske.ua/posts/derzhavnij-borg-ukrayini-za-misyac-zris-na-ponad-dollar1-mlrd-minfin
4. Зеленько О. О., Прокопюк О. М. Антикризова полiти-ка держави та швестицмна привабливiсть Укра!ни. 36ipHUK наукових праць Харжського нацонального педагогiчного унiверситету iменi Г. С. Сковороди. Сер/'я «Економiка». 2010. Вип.10. С. 55-59.
5. Касьянова Н. В., Курбанов О. О. Фондовий ринок: сучасний стан та перспективи розвитку. Економiка i суспльство. 2017. Вип. 10. С. 262-265. URL: http:// www.economyandsociety.in.ua/journal/10_ukr/46.pdf
6. Компания British American Tobacco переносит центральный офис в Восточной Европе из Украины в Румынию. 24.09.2019. URL: https://censor.net. ua/news/3150008/kompaniya_british_american_ tobacco_perenosit_tsentralnyyi_ofis_v_vostochnoyi_ evrope_iz_ukrainy_v_rumyniyu
7. Крупнейшая табачная фабрика Украины British American Tobacco остановилась из-за нового закона ВР. 18.10.2019. URL: https://censor.net.ua/ news/3154622/krupneyishaya_tabachnaya_fabrika_ ukrainy_british_american_tobacco_ostanovilas_izza_ novogo_zakona_vr
8. Калашник П. М^малка 4723 грн i понад 1 трлн доходiв: Уряд вшс у Раду проект бюджету на 2020 р1к. 15.09.2019. URL: https://hromadske.ua/posts/ minimalka-4723-grn-i-ponad-1-trln-dohodiv-uryad-vnis-u-radu-proyekt-byudzhetu-na-2020-rik
9. Мшфш в 2020 роц розраховуе позичати валюту пщ 8%. 07.11.2019. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2019/11/7/653424/
10. Нечипоренко М. Укра!нський фондовий ринок вста-новив рекорд: як i завдяки чому. URL: https://www. ukrinform.ua/rubric-economy/2615657-ukrainskij-fondovij-rinok-vstanoviv-rekord-ak-i-zavdaki-comu. html
11. Пози^я Укра!ни в рейтингу кра!н св^у за шдексом глобально! конкурентоспроможност 2017-2018. URL: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2
12. Посилення значимост монетарно! полiтики в кра-!нах Центрально! i Схщно! £вропи у посткризовий перюд i рекомендацп для Укра!ни / наук. ред. В. Юр-чишин. Ки!в : Заповгг, 2019. 147 с. URL: http:// razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Monetary_ Stimuls_in_CEE_For_Ukraine.pdf
13. Право власност - 2017 / Укра!нська Гельсшська спiлка з прав людини. URL: https://helsinki.org.ua/ pravo-vlasnosti-2017/
14. Прус М. Укра!на - на 75мiсцi в свт за рiвнем демокра-тичних свобод : звiт Freedom House. URL: ukrainian. voanews.com/a/zvit-freedom-house/4774088.html
15. Сучасний стан судово! реформи: передумови, клю-човi поди i виклики / Центр пол™ко-правових реформ. 24.07.2015. URL: http://pravo.org.ua/ua/ news/5889-
16. УКРА1НА 2030: Доктрина збалансованого розвитку / Жилшська О., Мельничук О., Антонюк Л. та ш. Вид. 2-ге. Львiв : Кальварiя, 2017. 164 с. URL: http:// econom.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/03/ E-Book-Doctrine-2030.pdf
17. Финансово-кредитный энциклопедический слой варь / под. общ. ред. А. Г. Грязновой. М. : Финансы и статистика, 2002. 1169 с.
18. Шавалюк Л. Державне регулювання: збитий при-цт. 15.02.2019. URL: https://tyzhden.ua/Economics/ 226621
19. Щур М. 1ндекс демократп у свт припинив падшня: Укра!на - на 84 м^л у свт. 09.01.2019. URL: www. radiosvoboda.org./a/29700023.html
20. Юрчишин В. Сценарм-прогноз розвитку еконо-мiки Укра!ни: обмежений песимiзм. Ки!в : Заповiт, 2018. 58 с. URL: http://razumkov.org.ua/uploads/ article/2018_mid_Forecast.pdf
21. Doing Business 2019. Annual Report. URL: http:// www.doingbusiness.org/en/data/exploreeconomies/ ukraine
22. Doing Business 2020. Annual Report. URL: https:// www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusi-ness/country/u/ukraine/UKR.pdf
23. The Global Competitiveness Report 2019. URL: http://reports.weforum.org/pdf/gci4-2019/WEF_ GCI4_2019_Profile_UKR.pdf
REFERENCES
"Doing Business 2020. Annual Report". https://www. doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/ country/u/ukraine/UKR.pdf
Doing Business 2019. Annual Report. http://www.domg-business.org/en/data/exploreeconomies/ukraine
Finansovo-kreditnyy entsiklopedicheskiy slovar [Finance and Credit Encyclopedic Dictionary]. Moscow: Finansy i statistika, 2002.
"Kompaniya British American Tobacco perenosit tsentral-nyy ofis v Vostochnoy Yevrope iz Ukrainy v Rumyniyu" [British American Tobacco Relocates its Head Office in Eastern Europe from Ukraine to Romania]. 24.09.2019. https://censor.net.ua/news/3150008/kompaniya_brit-ish_american_tobacco_perenosit_tsentralnyyi_ ofis_v_vostochnoyi_evrope_iz_ukrainy_v_rumyniyu
"Krupneyshaya tabachnaya fabrika Ukrainy British American Tobacco ostanovilas iz-za novogo zakona VR" [The Largest Tobacco Factory in Ukraine British American Tobacco has stopped due to the New Law of VR]. 18.10.2019. https://censor.net.ua/news/3154622/krupneyishaya_ tabachnaya_fabrika_ukrainy_british_american_tobac-co_ostanovilas_izza_novogo_zakona_vr
Kalashnyk, P. "Minimalka 4723 hrn i ponad 1 trln dokhodiv: Uriad vnis u Radu proiekt biudzhetu na 2020 rik" [Minimal 4723 UAH and Over 1 Trillion in Revenues: The Government submitted to the Council a Draft Budget for 2020]. 15.09.2019. https://hromadske.ua/posts/ minimalka-4723-grn-i-ponad-1-trln-dohodiv-uryad-vnis-u-radu-proyekt-byudzhetu-na-2020-rik
Kasianova, N. V., and Kurbanov, O. O. "Fondovyi rynok: su-chasnyi stan ta perspektyvy rozvytku" [Stock Market: Current Situation and Prospects]. Ekonomika i sus-
pilstvo. 2017. http://www.economyandsociety.in.ua/ journal/10_ukr/46.pdf "Minfin v 2020 rotsi rozrakhovuie pozychaty valiutu pid 8%" [The Ministry of Finance in 2020 Expects to Borrow the Currency at 8%]. 07.11.2019. https://www. epravda.com.ua/news/2019/11/7/653424/ Nechyporenko, M. "Ukrainskyi fondovyi rynok vstanovyv rekord: yak i zavdiaky chomu" [The Ukrainian Stock Market has set a Record: How and Why]. https://www. ukrinform.ua/rubric-economy/2615657-ukrainskij-fondovij-rinok-vstanoviv-rekord-ak-i-zavdaki-comu. html
"Posylennia znachymosti monetarnoi polityky v krainakh Tsentralnoi i Skhidnoi Yevropy u postkryzovyi period i rekomendatsii dlia Ukrainy" [Increasing the Importance of Monetary Policy in the Countries of Central and Eastern Europe in the Post-crisis Period and Recommendations for Ukraine]. http://razumkov.org.ua/ uploads/article/2019_Monetary_Stimuls_in_CEE_ For_Ukraine.pdf "Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2017-2018" [Ukraine's Position in the Global Competitiveness Index 2017-2018]. http://edclub.com.ua/analityka/po-zyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2 "Pravo vlasnosti - 2017" [Ownership - 2017]. Ukrainska Helsinska spilka z prav liudyny. https://helsinki.org.ua/ pravo-vlasnosti-2017/ Prus, M. "Ukraina - na 75mistsi v sviti za rivnem demokra-tychnykh svobod : zvit Freedom House" [Ukraine Ranks 75th in the World in Terms of the Level of Democratic Freedoms: the Freedom House Report]. ukrainian. voanews.com/a/zvit-freedom-house/4774088.html "Suchasnyi stan sudovoi reformy: peredumovy, kliuchovi podii i vyklyky" [The Current State of Judicial Reform: Prerequisites, key Events and Challenges]. Tsentr pol-ityko-pravovykh reform. 24.07.2015. http://pravo.org. ua/ua/news/5889-Shavaliuk, L. "Derzhavne rehuliuvannia: zbytyi prytsil" [State Regulation: Shot Down]. 15.02.2019. https:// tyzhden.ua/Economics/226621
Shchur, M. "Indeks demokratii u sviti prypynyv padinnia: Ukraina - na 84 misti u sviti" [The Index of Democracy in the World Stopped Falling: Ukraine - on 84 Cities in the World]. 09.01.2019. www.radiosvoboda. org./a/29700023.html "The Global Competitiveness Report 2019". http://reports. weforum.org/pdf/gci4-2019/WEF_GCI4_2019_Pro-file_UKR.pdf
Vakulych, M. M. "Skladovi formuvannia investytsiinoho kli-matu v transformatsiinii ekonomitsi Ukrainy" [Components of the Formation of Investment Climate in the Transformation Economy of Ukraine]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku. 2013. http://eurodev. duan.edu.ua/images/PDF/2013/1/6.pdf Vinokurov, Ya. "Derzhavnyi borh Ukrainy za misiats zris na ponad $1 mlrd - Minfin" [The National Debt of Ukraine for the Month Increased by More than $ 1 Billion - the Ministry of Finance]. 30.10.2019. https://hromadske. ua/posts/derzhavnij-borg-ukrayini-za-misyac-zris-na-ponad-dollar1-mlrd-minfin Vyshynskyi, H. "Neimovirne zrostannia ukrainskoi eko-nomiky na 4,6%. «Prosto perestaly krasty», anomaliia chy norma" [Incredible 4.6% Growth in the Ukrainian Economy. "Just Stopped Stealing" an Anomaly or Norm]. 21.08.2019. https://www.epravda.com.ua/rus/ publications/2019/08/21/650817/ Yurchyshyn, V. "Stsenarii-prohnoz rozvytku ekonomiky Ukrainy: obmezhenyi pesymizm" [Scenario-forecast of Economic Development of Ukraine: Limited Pessimism]. http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_ mid_Forecast.pdf Zelenko, O. O., and Prokopiuk, O. M. "Antykryzova polityka derzhavy ta investytsiina pryvablyvist Ukrainy" [State Anti-crisis Policy and Investment Attractiveness of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho nat-sionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Sko-vorody. Seriia «Ekonomika», no. 10 (2010): 55-59. Zhylinska, O. et al. "UKRAINA 2030: Doktryna zbalansovano-ho rozvytku" [UKRAINE 2030: The Doctrine of Balanced Development]. http://econom.chnu.edu.ua/wp-con-tent/uploads/2018/03/E-Book-Doctrine-2030.pdf
o
o
CL
o
LU
OQ
< £
o
u
