CC BY
7
УДК 330.322:519.876.2
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ ТА 1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ П0ТЕНЦ1АЛ РЕГ10НУ ЯК ОБ'СКТИ МОДЕЛЮВАННЯ
© 2015
шлько А. Д., KIC в. в.
УДК 330.322:519.876.2
Пшько А. Д., Kic В. В. Ывестицшний клiмат та швестицшний потенцiал perioHy як об'екти моделювання
Метою cmammi е висвтлення основних результат1в проведеного анал'ву iснуючих nidxodiB до о^нювання та моделювання мвестицюного шмату та твестицшного потенфлу регюну, а також розробки власних методичних рекомендацй до проведення о^нки та моделювання визначаль-них характеристик швестицшноi складовоi розвитку регюну з окресленням перспективних напрям'в хнього розвитку. Узагальнено та конкре-тизовано поняття «iнвесmицiйний кл'шат» та «iнвесmицiйний потенфл», запропоновано власн визначення даних категорш. 1дентиф'шовано основн'> вимоги до формування iнформацiйноí бази економко-математичного моделювання процеав о^нки та анал'ву твестицшного шмату та швестицшного потен^алу регону. Конкретизовано основн чинники, котр тд ураховувати в процес розгляду швестицшного шмату та швестицшного потен^алу регону як об'ект'в моделювання. Завдання о^нки та моделювання Ывестицшного шмату та Ывестицшного по-тенц'шлу регону, перш'> кроки до виршення яко!' запропоновано в данш статт'>, може стати основою для розробки перспективного напряму мо-нторингу Ывестицшного шмату, рiвня ефективностi використання Ывестицшного потен^алу регюну, а також в'дпов'дних цльових програм забезпечення iнвесmицшноí складово!' безпеки розвитку регшшв Украни. Ключов'! слова: нвестицшний шмат, нвестицшний потенц'шл, регон, моделювання. Формул: 1. Б'бл.: 17.
Пшько Андрй Дмитрович - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економiчноí юбернетики, Прикарпатський нацональний уш-верситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: andriypilko@i.ua
KicВiталiя Васил'юна -магстр, Прикарпатський нацональний утверситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: kis_vitaliya@mail.ua
УДК 330.322:519.876.2
Пилько А. Д., Кис В. В. Инвестиционный климат и инвестиционный потенциал региона как объекты моделирования
Целью статьи является освещение основных результатов проведенного анализа существующих подходов к оцениванию и моделированию инвестиционного климата и инвестиционного потенциала региона, а также разработки собственных методических рекомендаций к проведению оценки и моделирования главных характеристик инвестиционной составляющей развития региона с последующим определением перспективных направлений их развития. Обобщены и конкретизированы понятия «инвестиционный климат» и «инвестиционный потенциал», предложены собственные определения этих категорий. Идентифицированы главные требования к формированию информационной базы экономико-математического моделирования процессов оценки и анализа инвестиционного климата и инвестиционного потенциала региона. Конкретизированы главные факторы, которые следует учитывать в процессе рассмотрения инвестиционного климата и инвестиционного потенциала региона в качестве объектов моделирования. Задача оценки и моделирования инвестиционного климата и инвестиционного потенциала региона, первые шаги к решению которой предложены в данной статье, может стать основанием для разработки перспективного направления мониторинга инвестиционного климата, уровня эффективности использования инвестиционного потенциала региона, а также соответственных целевых программ обеспечения инвестиционной составляющей безопасности развития регионов Украины. Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиционный потенциал, регион, моделирование. Формул: 1. Библ.: 17.
Пилько Андрей Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: andriypilko@i.ua
Кис Виталия Васильевна - магистр, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: kis_vitaliya@mail.ua
UDC 330.322:519.876.2
Pilko A. D., Kis V. V. Investment Climate and Investment Potential of Region as Objects for Modeling
The aim of this article is to highlight the major findings of the conducted analysis of existing approaches to evaluation and modeling of the investment climate and investment potential of region, as well as developing own guidelines to the assessment and modeling of the main characteristics of the investment component of the region's development with further defining the prospective directions of their development. The concepts of «investment climate» and «investment potential» have been summarized and specialized, own definitions for these categories have been proposed. The major requirements for the formation of an information base of economic-mathematical modeling of the processes of evaluation and analysis of investment climate and investment potential of region have been identified. The main factors that should be taken into account in the process of reviewing the investment climate and investment potential of region as modeling objects have been specialized. Addressing the objective of assessment and modeling of the investment climate and investment potential of region, the first steps towards which are made in this article, may lead to the development of perspective direction of monitoring the investment climate, the level of efficiency in the use of the investment potential of region, as well as the respective target programs for securing the investment component in the development of the regions of Ukraine.
Key words: investment climate, investment potential, region, modeling. Formulae: 1. Bibl.: 17.
Pilko Andriy D. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: andriypilko@i.ua
Kis Vitaliia V. - Master, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: kis_vitaliya@mail.ua
Зростаюче значення шформацшного чинника в управлшш територiальними системами на фонi глобалiзацiйних процесiв та значного прискорен-ня науково-тех^чного прогресу зумовлюе змiну акцен-тiв у розробцi та реалшаци стратегiй державного регу-лювання розвитку регiонiв Украши. Зростання потреб в яюснш, адекватнiй i водночас доступнш шформаци про поточний рiвень економiчного та соцiального розвитку регiону, а також характер процейв, якi вцслцковуються в т1й чи iншiй територiальнiй системi, з одного боку, та все ще порiвняно низький рiвень розвитку регiональних ринкiв iнформацiйних та консалтингових послуг на фонi неврегульованост цко! низки питань органiзацiйного та методичного забезпечення, пов'язаних з проведенням оцшки та прогнозування потенцiалу розвитку окремих територiальних систем, збором та обробкою необхцно! 1нформадГ1, з шшого, визначають перспективнi напрями прикладних мiждисциплiнарних дослiджень.
Показники соцiального та економiчного розвитку будь-якого регiону чи територiальноí системи як безпосередньо, так i опосередковано залежатимуть вiд множини чинниюв, ключовими з яких будуть обсяги як внутршни, так i зовншни iнвестицiй, а також ефек-тивнiсть створення iнвестицiйного клiмату та викори-стання iнвестицiйного потенцiалу регюну.
Формування iнвестицiйного потенцiалу та створення сприятливого iнвестицiйного клiмату регюну сьо-годнi виступае одним з прюритетних напрямiв забезпечення сощально! та економiчноl безпеки територiальних систем, а також призупинення процейв скорочення по-тенцiалу розвитку регiонiв Украши з поступовим вихо-дом на траекторш сталого соцiо-еколого-економiчного розвитку держави.
З урахуванням цих мiркувань обраний напрям дослцжень, метою яких е узагальнення позитивного досвцу застосування юнуючих науково-методичних пiдходiв до проведення оцшки швестицшного клiмату та iнвестицiйного потенщалу регiонiв Укра!ни, а також розробка власно'1 прикладно'1 методики до виршення даного завдання на загальнонацiональному рiвнi слiд визнати актуальним i перспективним на даному еташ розвитку економжи Укра!ни, а !х результати - такими, що заслуговують на увагу i подальше використання в практичнш та науково-дослiднiй роботi.
Метою дано! публжаци е висвiтлення окремих результат проведених дослiджень, спрямованих на ана-лiз та вдосконалення юнуючих, а також розробку нових науково-методичних пiдходiв до проведення оцiнки та моделювання iнвестицiйного клiмату та швестицшного потенщалу регюшв Украши.
Для досягнення поставлено! мети було виршено таю завдання:
+ проаналiзовано сутнiсть та структуру понять «iнвестицiйний клiмат» та «швестицшний по-тенцiал»;
+ центифжовано чинники формування швести-цiйного ^мату та iнвестицiйного потенцiалу регiону;
+ проаналiзовано iснуючi пiдходи до проведення оцiнки та моделювання iнвестицiйного ^мату та iнвестицiйного потенцiалу регiону;
+ розроблено методичнi рекомендаци до проведення оценки визначальних характеристик швести-цшно! складово! розвитку регiону, а також окрес-лено перспективнi напрями такого розвитку.
На сьогодш економiчна наука мае значнi здобутки в дослцженш сфери iнвестування, якi стосуються рiз-них аспектiв швестицшно! дшльносй як в економiцi в цкому, так i в окремих 'й галузях та секторах. Однак це не зменшуе актуальностi дослiджень сучасних проблем управлiння iнвестуванням на регюнальному рiвнi з боку вiтчизняних та шоземних економiстiв.
1стор1я дослiджень питань оцшки швестицшного кль мату бере свш початок в першiй половин 60-х рокiв ХХ столiття. Одним з перших у цш сферi було досл-дження iнвестицiйного ^мату краш свiту, проведене Гарвардською школою бiзнесу. Дослiдження базувалося на експертних оцшках таких характеристик кожно! крайни, як законодавчi умови для шоземних i вiтчизняних iнвесторiв, можливють вивезення капiталу, стабiльнiсть нацюнально! валюти, полiтична ситуац1я, рiвень шфля-ци. Поява на картi свiту краш з економiкою перехiдного типу започаткувала проведення розробок методик по-рiвняльноl оцшки швестицшно! привабливостi терито-рiальних систем iз трансформацiйною економiкою.
Питанням оцшки швестицшного ^мату та швестицшного потенцiалу суб'ектiв господарювання та регюшв присвячено науковi працi I. Бланка, В. Дорохова, М. Шндура, В. Захожая, М. Кт, М. Кизима, 6. Кононово!, Л. Петково! та В. Проскурiна, С. Петровсько!, Д. Ляш-на, А. Пересади, У. Шарпа, О. Танделово!, Т. Уманець, В. Ушакова та ш.
Практично всi без винятку досидники погоджують-ся з тезою про те, що створення сприятливого швестицшного ^мату в УкраМ е одшею з найважливiших умов залучення iнвестицiй i подальшого пожвавлення еконо-мiчного зростання та п1двищення ршня життя населення. Одним з головних показникш, що визначають швестицш-ний клiмат регiону, е його швестицшний потенщал.
На сьогоднi в економiчнiй науцi немае единого пiдходу до визначення поняття «швестицшний ^мат».
Бкьшють дослiдникiв розглядае iнвестицiйний клiмат як сукупшсть полiтичних, економiчних, юридич-них факторiв та умов регулювання швестицшно! д1яль-ностi, якi визначають ступшь ризику iнвестицiй i мож-ливють '1х ефективного використання [1].
Зпдно з даними Свiтового банку, швестицшний клшат «являе собою сукупнiсть характерних для кож-но'1 мiсцевостi факторiв, що визначають можливостi компанiй i формують у них стимули до здшснення про-дуктивних iнвестицiй, створенню робочих мiсць i роз-ширення свое! дiяльностi» [2, с. 2]. Н. Резник визначае швестицшний ^мат як ступшь сприятливост ситуаци, що складаеться в т1й чи шшш краМ (регiонi, галузi), для ймовiрного надходження iнвестицiй у цю крашу (регюн, галузь) [3, с. 25-27]. М. Денисенко стверджуе, що швестицшний ^мат е сукупшстю полггичних, економiчних, соцiальних, юридичних та шших факторш, що визначають у кшцевому результатi ступiнь ризику швестицш i можливiсть !хнього ефективного використання [4]. Зпд-
но з шформащею, наданою в словнику [5, с. 395] швестицшний ^мат - це економiчнi, полпичщ фiнансовi умови, що спричинюють вплив на залучення внутршни та зовшшни iнвестицiй в економiку краши. Ушаков В. В. вважае, що швестицшний ^мат - це умови, яю спри-яють або гальмують процеси швестицшно! дiяльностi в конкретному регюш та в краМ в цкому. Стан швести-цшного клiмату визначаеться швестицшними ризиками, тобто ймовiрнiстю втрати капталу [6].
Проаналiзувавши пiдходи до визначення поняття «iнвестицiйний клiмат», можна зробити висновок, що це узагальнююча характеристика сукупност внутрiшнiх i зовшшни чинникш, що визначають доцкь-шсть та привабливiсть швестування у вкповцш об'екти економки та сощально! сфери. Ключовими при цьому е вiйськовi та геополгтичш чинники (наявнiсть локальних i мшнародних конфлiктiв, рiвень нащонально! безпеки), полiтичнi та соцiальнi чинники (стушнь довiри населення до влади, рiвень сощально! стабiльностi), а також еконо-мiчнi (динамiка макроекономiчних показникш).
У працi [7, с. 205] оцшка швестицшно! складово! економiчного розвитку проводилася в контекстi моде-лювання механiзмiв реалiзацi! iнвестицiйних прюрите-йв у процесi управлiння економiчною безпекою як не-обхiдною i одшею з ключових складових забезпечення безпеки сталого розвитку регiону.
У наукових досл1дженнях поняття «iнвестицiйний клiмат регюну» та «iнвестицiйна привабливiсть регiону» дуже часто розглядаються як сумiжнi та спор1днеш, що е цкком закономiрним явищем, осккьки обидва об'ективно характеризують передумови прийняття рiшень про шве-стування у вiдповiднi проекти, яю реалшовуються в межах територiальних систем в1дпов1дних регiонiв.
На нашу думку, швестицшний ^мат регюнально! системи характеризують двi основнi складовi:
+ твестицшна привабливкть регюну з такими характеристиками, як швестицшний потенщал та регюнальт твестицшт ризики. Шд швестицшною привабливiстю регiону будемо розумiти сукупнiсть об'ективних умов, засо-бiв, можливостей i обмежень, якi визначають штенсившсть залучення iнвестицiй в каштал суб'ектiв регюнально! системи; + активтсть твестицшних процеав у регют, тобто штенсившсть залучення швестицш в ре-альний та фшансовий капiтали суб'екйв регюнально! економiки.
Щодо поняття «швестицшний потенщал», то в ль тературних джерелах сформовано низку пiдходiв до визначення його сутностЬ Мойсеенко I. П. стверджуе, що швестицшний потенщал - це базова фундаментальна основа стшкого розвитку нацюнально! економжи. На-цiональний iнвестицiйний потенщал визначаеться на-явнiстю iнвестицiйних ресурйв для здiйснення реаль-них i фiнансових iнвестицiй, якi матерiалiзуються в но-востворюваних факторах сусп1льного виробництва та суспкьнш iнфраструктурi [8]. блейко Я. I., блейко О. I., Раевський К. 6. вважають, що «швестицшний потенщал регюну - сукупшсть об'ективних економiчних, сощаль-
них i природно-географiчних властивостей регiону, що мають високу значимють для залучення швестицш в основний каштал» [9].
!ванов С. В. удосконалюе i конкретизуе доволi широке поняття «iнвестицiйний потенщал», шд яким розумiе «сукупнiсть ресурйв, факторiв i умов для шве-стування» [10, с. 98-104].
На нашу думку, для досягнення адекватного ро-зумшня сутi завдань формування сприятливого шве-стицiйного середовища та забезпечення швестицшно! складово! безпеки розвитку регiону змют поняття «iн-вестицiйний потенцiал» як для загальнодержавного, так i для регюнального рiвня повинен розкриватися в системi критерйв та показникiв, яю роблять можли-вим проведення системного аналiзу ретроспективи, поточного стану, динамжи та тенденцiй розвитку iнве-стицшних процесiв. Необхiднiсть проведення комплексного аналiзу iнвестицiйного потенцiалу визначаеться об'ективними потребами управлшня iнвестицiйними процесами на загальнодержавному та регiональному рiвнях, при цьому визначальною е наявнiсть формалiзо-ваних критерйв та показникiв, що дозволяють як яюсно, так i кiлькiсно оцiнити iнвестицiйний потенцiал регюну, а також ефектившсть його використання. Очевидним е той факт, що ефектившсть використання швестицшно-го потенщалу регюну е визначальним чинником забезпечення швестицшно! безпеки держави та и регiонiв.
Вiдповiдно до цього у сво'1х дослiдженнях пiд ш-вестицшним потенцшлом регюну будемо розушти су-купнi можливостi соцiально-економiчноl системи регюну, яю склались юторично, забезпечувати розвиток його iнвестицiйного ^мату в ц1лях i масштабах, визначених економiчною полiтикою регiону.
С формований на основi проведеного системного аналiзу набiр показникiв, якi характеризують iн-вестицшний потенцiал регiонiв Укра!ни, е основою для порiвняння рiвня забезпечення швестицшно! безпеки в окремих регюнах та краlнi в ц1лому, а також базою для формулювання цкей державного регулюван-ня iнвестицiйноl дшльносп та прийняття управлiнських рiшень щодо вибору шструменпв iнвестицiйноl полiти-ки стосовно недопущення скорочення потенцiалу розвитку територiальних систем регiонiв Украши.
Як правило, iнвестицiйний потенцiал регюну асо-цiюеться з такими поняттями, як: максимальний обсяг залучених у регюн iнвестицiй; можливостi суб'ектiв ре-гiональноl економiки iнвестувати в розширення бiзнесу; iнвестицiйний клiмат; iнвестицiйна привабливють.
На нашу думку, передумовою розробки системи за-ходiв з пожвавлення швестицшно! активностi на регiо-нальному рiвнi та пiдвищення ефективностi використання швестицшного клiмату е проведення комплексного аналiзу iнвестицiйного потенщалу регюну, результата якого дають можливють врахувати взаемозв'язок рiзних причинно-наслккових комплексiв у контекстi забезпечення швестицшно! безпеки регiону.
За останнi роки було розроблено значну ккьюсть методик оцшки iнвестицiйного клiмату та швестицшного потенщалу систем рiзного ршня складностi та iерархil.
В УкраМ загальноприйнято! методики визначення швестищйного клiмату регiону немае, його розрахову-ють рiзнi установи та оргашзаци за власними пiдходами, що спричиняе труднощi у пiдтвердженнi об'ективностi оцшки.
У свош працi В. В. Литвинова зазначае, що «оцшка швестищйного ^мату регiону - це процес визначення тенденцш, що впливають або здатш вплинути на ефек-тившсть швестицшно! дiяльностi в регiонi, а значить, i на бажання потенцшного iнвестора здiйснити вкла-дення» [11]. Як правило, процес оцшки швестищйного кммату регюну проводиться з урахуванням результат аналiзу динамiки швестицшно! привабливост територь альних систем регiону. Власний досвц вирiшення подiб-них завдань показав, що обгрунтоваш результати про наявшсть тенденщ! змiни параметрiв швестищйного кммату та швестицшно! привабливостi можна отрима-ти на основi проведеного аналiзу вiдповiдних показни-кiв за перюд, не менший 12 роив.
Щт
дикою оцЬ
'е одшею, на наш погляд, бiльш прийнятною i перспективною з урахуванням наявно! ста. тистично! бази на регюнальному рiвнi мето-'шки швестицшно! привабливостi, е комплексна методика, що враховуе територiальнi фактори та га-лузевi умови розвитку регюшв. В основi дано! розробки, суть яко! досить повно наводиться в пращ [12], лежить розрахунок зведеного штегрального показника швестицшно! привабливост територiальних систем з урахуванням галузей мксцево! спецiалiзацi!.
Також заслуговуе на увагу пiдхiд, наведений в пра-цi [7, с. 205], який полягае в знаходженнi шдексу швестицшно! привабливостi територiально! системи за формулою багатомiрно! середньо!:
1тАщ
2 к
1 Ру
■ 1, т,
2 к
1=1
1
де 1тЛШ1 - iндекс швестицшно! привабливостi ¿-то! територiально! системи;
т - ккьюсть територiальних систем в регiонi; кI - ваговий коефiцiент / - показника, взятого для оцшки швестицшно! привабливостi територiально! сис-теми;
н Ру - Р1
ри =-- нормалшоване значення / - по-
а1
казника швестицшно! привабливостi ¿-то! територiаль-но! системи;
х. - середньоарифметичне значення /-! ознаки; - середньоквадратичне вiдхилення значення /-!
ознаки.
Для ефективного управлшня iнвестицiйним про-цесом та збкьшення швестицшно! привабливостi важ-ливою е оцiнка iнвестицiйного потенщалу регiону.
Методик оцiнки iнвестицiйного потенщалу також кнуе чимало, проте кожен з наведених пiдходiв мае сво! як сильнi сторони, так i недолiки.
Методики оцiнки iнвестицiйного потенщалу регюну можна роздкити на три велию групи: + експертш бальнi оцiнки; + економетричнi оцшки суми рангових мiсць; + економетричш оцiнки статистичних показни-кiв.
Уа методики передбачають отримання на виходi iнтегрального показника, який i характеризуе регюн у пiдсумковому рейтингу.
Найбкьш поширеними е експертнi бальнi оцшки на основi макроекономiчних або багатофакторних. За-стосування бiльшостi експертних методик вимагае про-ведення трудомiстких i дорогих процедур, пов'язаних з опитуванням експерйв. Водночас немае можливостi шдтвердити об'ективнiсть отриманих результатiв через вцсутшсть в методицi критерiю достовiрностi, котрий би був об'ективним за своею природою.
Група економетричних методик не е насткьки популярною, осккьки спочатку вони розроблялися для визначення привабливост (активност або конкуренто-спроможностi) окремих галузей i пiдприемств. Однак по-ступова '1х адаптац1я та вдосконалення дозволяе отриму-вати непоганi результати. У цкому цi методики викори-стовують макроекономiчнi показники у сво!х рейтингах.
На даний момент найбкьш простим i об'ективним е шдхц, заснований на економетричнiй оцiнцi статистичних даних iз застосуванням елементiв методу реалiзацil швестицшно! привабливостi з подаль-шим коректуванням результатiв на основi експертних оцiнок. Також для бкьшо! об'ективностi, достовiрностi та адекватностi одержуваних результатiв, на наш погляд, ^м «моментальних» розрахункiв за минулий рж, доцкьно проводити розрахунок у динамщ, як мiнiмум, за п'ятирiчний перiод.
Матвiенко П. В. запропонував методичний шд-хiд до оцшки швестищйного потенщалу, адаптований до наявного обсягу офщшно! статистично! шформаци. Зпдно з даною розробкою пропонуеться використову-вати набiр iз шести груп факторiв, що включають 14 по-казникiв [13, с. 67]:
1) економ1чний розвиток: валовий регiональний продукт i обсяг експорту на одну особу, ккьюсть шд-приемств та оргашзацш на 10 тис. населення;
2) твестицшна Ыяльнисть: швестищ! в основний капiтал та прямi шоземш швестищ! на одну особу;
3) фтансовий потенцшл: вимоги банив за кредитами, наданими в економжу кра!ни на одну особу; ккь-юсть банкiвських установ на 100 тис. населення;
4) трудовий потенцшл: сшввцношення населення працездатного вжу до загально! кiлькостi населення, спiввiдношення молодшого за працездатний вiк населення до загально! юлькосп населення, ккьюсть наро-джених на 1 тис. наявного населення;
5) споживчий потенцшл: рiвень доходiв населення та обсяг депозитш на 1 особу;
6) тновацшний потенцшл: обсяг науково-техшч-них робiт, кiлькiсть осiб з вищою освiтою на 1 тис. на-селення.
У пращ [14, с. 155-156] пропонуеться шдхц до оцшки швестицшного потенщалу регiону на основi си-стеми показниюв, якi згруповано вiдповiдно до ключо-вих чинникiв, а саме: виробничих, макроекономiчних, експортних, ресурсно-сировинних, швестицшних, шно-вацiйних, трудових, соцiальних, шфраструктурних, спо-живчих та екологiчних.
Актуальною, затребуваною та перспективною, на наш погляд, е методика Зайцева В. В. [15]. Вона полягае в ккьюснш оцшщ потенщалу райошв, що передбачае проведення послцовносй процедур з выбору вихiдних показникiв, розрахунку штегрального показника по кожному району, розрахунку штегральних показникiв за основними видами дшльносй в межах кожного району, ранжуванш районiв, якiснiй оцшщ потенщалу та шдсумкового коригування показниюв з ранжуванням територiальних систем регюну на основi ккьюсно! та яюсно! оцiнок '1х iнвестицiйного потенцiалу.
Також щкавою е методика запропонована М. П. Бут-ко, вiдповiдно до яко! сукупний iнвестицiйний потенцiал регюну являе собою суму внутршнього швестицшного потенщалу, прямих шоземних iнвестицiй та швестицшних залучень ресурсiв з шших регiонiв Украши [16].
Ураховуючи численнi позитивнi науковi резуль-тати, отримаш авторами розглянутих методик, а також результати самостшно проведених по-шукiв, можна конкретизувати основнi чинники, котрi слiд враховувати в процей розгляду iнвестицiйного клiмату та швестицшного потенщалу регюну як об'екти моделювання.
По-перше, необх^ним е визначення мети та кон-кретних задач моделювання даних характеристик роз-витку територiальних систем, осккьки мета моделю-вання дозволяе визначати тип економжо-математичних моделей, котрi будуть використаш для вирiшення по-ставлених задач.
По-друге, сл1д провести iдентифiкацiю об'екта (си-стеми) моделювання iз середовища аналiзу з окреслен-ням меж тако! системи, ключових подсистем, елементiв та системоутворюючих факторiв.
По-трете, слiд чпго визначитися, яка iнформацiя повинна фжсуватися на входi моделi, а яка на виходi та якими е особливост перетворення цiе1 шформаци все-рединi моделi об'екта.
Також за результатами проведеного системного аналiзу процеав розвитку територiaльних систем, якi ви-значають особливостi формування швестицшного ^мату та ршень ефективностi використання швестицшного потенщалу регюнш Украши, було центифковано влас-тивостi соцiaльно-економiчних систем, яю необх1дно враховувати в процей aнaлiзу iнвестицiйного клiмaту та швестицшного потенщалу як об'екти моделювання:
+ емерджентнiсть як вищий прояв цшсност системи iнвестувaння; + динaмiчнiсть iнвестицiйних процесiв, що полягае у змш пaрaметрiв та структури сощально-економiчних систем пiд впливом зовшшни та внутрiшнiх фaкторiв;
+ стохастичний характер соцiaльних та економiч-них явищ i процесiв, що визначае iмовiрнiсний характер ефективностi швестицшних операцш та ефективностi використання швестицшного потенщалу регюшв Украши; + зaкономiрностi щодо формування швестицш-ного ^мату та пiдвищення ефективностi використання швестицшного потенщалу регюну проявляються ткьки за наявност достатньо! кiлькостi спостережень; + неможливiсть абстрагування соцiaльних та еко-номiчних процесiв, якi визначають особливост формування iнвестицiйного клiмaту вц зо-внiшнього середовища та спостереження '1х в чистому виглядi.
Зважаючи на отримaнi результати в пращ [17], а також самостшно проведен пошуки, можна центифжувати основнi вимоги до формування шформацшно! бази економжо-математичного моделювання процесiв оцiнки та aнaлiзу iнвестицiйного ^ма-ту та швестицшного потенщалу регюну:
1. В1дпов1дшсть шформаци таким критер1ям:
+ тформативтсть (слц проводити вiдбiр таких показниюв, що несуть в собi певний економiч-ний змiст, не спотворений юнуванням функцю-нальних або близьких до них залежностей мiж ними та можуть бути штерпретоваш вцповцно до завдань дослiдження iнвестицiйного ^мату та iнвестицiйного потенцiaлу); + nорiвняннiсть (розрахунок значень показниюв слц проводити лише на основi одновимiрних або порiвнянних величин); + системтсть (показники, вщбраш для використання у модел^ повиннi давати цiлiсну характеристику соцiо-еколого-економiчного розвитку регiону, охоплюючи всi напрями та параметри швестицшно! дiяльностi); + достовiрнiсть або вiдповiднiсть дшсностц + необхiдна, але достатня киьккть показнитв (використання покaзникiв, що вцповцають цкям дослiдження, уникаючи при цьому '1х ду-блювання);
+ несуперечливкть та обfрунтованkть (вцмова вiд використання обернених покaзникiв, а також включення до aнaлiзу не лише первинних даних, а й показникш, розрахованих на основi математико-статистичних розрахунюв).
2. Вiдповiднiсть покaзникiв таким вимогам (для забезпечення порiвнювaностi ознак спостережень у просторi та чaсi):
+ однаковий ступiнь агрегування; + однакова структура одиниць сукупностi; + одш й тi сaмi методи розрахунку показниюв у чай;
+ однакова перiодичнiсть облiку окремих змiн-них;
+ порiвняльнi цiни та iншi однaковi економiчнi умови.
Як перспективы напрями розвитку обраного на-пряму дослцжень можна виокремити таю:
+ розробка методики проведення системного аналiзу iнвестицiйноï дiяльностi в розрiзi регю-нiв Украши з обов'язковою iдентифiкацieю та аналiзом множини системоутворюючих фак-торiв тако'1 дiяльностi та забезпечення швести-цiйноï безпеки; + монiторинг та формалiзацiя ключових чинни-кiв, котрi визначають особливостi та тенденци формування iнвестицiйного клiмату та швестищйного потенщалу регюшв Украши; + розробка iнструментарiю для проведення комп-лексно'1 оцiнки впливу змш у розвитку швести-цiйного ^мату та ефективностi використання iнвестицiйного потенщалу регюну в економiч-ному, сощальному та екологiчному вимiрах ре-гюнального розвитку.
ВИСНОВКИ
Головною рисою мюцевого соцiального та еконо-мiчного розвитку е акцентування уваги на ендогеннш складовiй розвитку, що передбачае використання потенщалу мюцевих ресурсiв для створення нових можливо-стей працевлаштування населення територiальноï системи та стимулювання нових видiв економiчноï дiяльно-стi. 1ншими словами, завдання територiальних громад та органш влади полягае у формуванш сприятливого швестицшного клiмату регiону, нарощування iнвестицiйного потенщалу регюнш Украши та пiдвищення ефективност його використання. Ефективне вирiшення таких завдань е можливим лише за умови застосування адекватних су-часним умовам методик оцшки швестищйного ^мату та швестищйного потенщалу, а також шших ключових характеристик швестицшно'1 дiяльностi на регюналь-ному рiвнi. Своечасне застосування подiбних методик, котрi Грунтуються на економiко-математичних методах i моделях, дозволить уникнути суб'ективiзму в процеа прийняття iнвестицiйних рiшень i суттево шдвищить ефективнiсть використання iнвестицiйного ^мату та iнвестицiйного потенцiалу регiонiв Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Денисенко М. Можливостi активiзацiï iнвестування в сучасних умовах / М. Денисенко // Економка Украши. - 2003. -№ 1. - С. 28-32.
2. World Development Report 2005: A Better Investment Climate for Everyone (World Development Report) // The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. -2004.
3. Резник Н. П. Чинники формування швестицшного шмату / Н. П. Резник // 1нвестицшы прюритети епохи mобалiзаци: вплив на нацюнальну економту та окремий бiзнес : матерiали Мiжнародноï науково-практичноТ конференций - Днтропе-тровськ. - 2008. - Т. 1. - С. 25-27.
4. Денисенко М. П. 1нвестицп в трансформацией еко-номр / М. П. Денисенко // Будiвництво Украши. - 2005. - № 7. -С. 2-7.
5. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. - М. : Инфра-М. - 1997.
6. Ушаков В. В. Сутшсть понять «швестицшна привабли-BicTb регюну» та «швестицшний шмат в perioHi» та фактори, що |'х обумовлюють / В. В. Ушаков [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lubbook.net/book_431_glava_1_Tema_1
7. Пшько А. Д. Моделi аналiзу характеру взасмозв'язш мiж iнвестицiйною складовою економiчного розвитку та по-казниками рiвня життя населення у контекст забезпечення економiчно''' безпеки регiону / А. Д. Птько, В. В. Кк // Стратеги економiчного розвитку: держава, регюн, пiдпри£мство : колек-тивна монографiя / За заг. ред. К. С. Шапошникова. У 2-х томах. -Херсон : ВД «Гельветика», 2015. - Т. 2. - 420 с.
8. Мойсеенко I. П. 1нвестування : навч. поаб. / I. П. Мой-се£нко. - К. : Знання, 2006. - 113 с.
9. Слейко Я. I. Ывестицп, ризик, прогноз / Я. I. Елейно, О. I. Елейко, К. Е. Ра£вський. - Львiв : Львiвський банкiвський iнститут НБУ, 2000. - 176 с.
10. 1ванов С. В. Методолопчы пiдходи до визначення сутност iнвестицiйного потенцiалу / С. В. 1ванов // Економка: проблеми теорп та практики : зб. наук. пр. - Випуск 195, т. 1. -Днтропетровськ : ДНУ, 2004.
11. Литвинова В. В. Теоретические и методологические аспекты оценки инвестиционного климата региона / В. В. Литвинова // Молодой ученый. - 2011. - № 4. Т. 1. - С. 161-169 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.moluch. ru/archive/27/3028/
12. Смаглюкова Т. М. Методика комплексной оценки инвестиционной привлекательности регионов с учетом их отраслевой специализации / Т. М. Смаглюкова // Проблемы современной экономики. - 2007. - № 3 (23) [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1538
13. Матвкнко П. В. Оцшка швестицшно''' привабливос-т регюыв / П. В. Матвкнко // Економка та держава. - 2006. -№ 12. - С. 66-71.
14. Говорун Я. В. Оцшка швестицшного потенщалу реп-ону (на прикладi СумськоТ та Хмельницько''' областей) / Я. В. Говорун, В. Ф. Грищенко // Вкник Сумського державного уывер-ситету. Серiя «Економка». - 2010. - № 1. - С. 153-161.
15. Зайцев В. В. Инвестиционный потенциал региона: методика оценки / В. В. Зайцев, Д. Н. Худяков // Экономика и управление. - 2013. - № 1 (33). - С. 19-24.
16. Бутко М. П. Методолопчы засади формування швестицшного потенщалу регюнальних господарських систем / М. П. Бутко, О. Ю. Акименко // 1нвестицп: практика та досвщ. -2008. - № 5. - С. 3-7.
17. Мiрошниченко П. I. Економко-математичне моделю-вання швестицшного потенщалу регюну / П. I. Мiрошниченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1194
REFERENCES
Butko, M. P., and Akymenko, O. Yu. "Metodolohichni zasady formuvannia investytsiinoho potentsialu rehionalnykh hospodar-skykh system" [Methodological bases of formation of the investment potential of regional economic systems]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 5 (2008): 3-7.
Denysenko, M. P. "Investytsii v transformatsiinii ekonomitsi" [Investments in economy]. Budivnytstvo Ukrainy, no. 7 (2005): 2-7.
Denysenko, M. "Mozhlyvosti aktyvizatsii investuvannia v suchasnykh umovakh" [Features intensify investment in modern conditions]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (2003): 28-32.
Hovorun, Ya. V., and Hryshchenko, V. F. "Otsinka investytsiinoho potentsialu rehionu (na prykladi Sumskoi ta Khmelnytskoi oblastei)" [Estimation of investment potential of the region (for example, Sumy and Khmelnytsky regions)]. Visnyk Sumskoho der-zhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 1 (2010): 153-161.
Ivanov, S. V. "Metodolohichni pidkhody do vyznachennia sutnosti investytsiinoho potentsialu" [Methodological approaches to the nature of the investment potential]. Ekonomika: problemy teorii tapraktyky, vol. 1, no. 195 (2004).
Litvinova, V. V. "Teoreticheskie i metodologicheskie aspekty otsenki investitsionnogo klimata regiona" [Theoretical and methodological aspects of the assessment of the investment climate in the region]. http://www.moluch.ru/archive/27/3028/
Moiseienko, I. P. Investuvannia [Investments]. Kyiv: Znannia,
2006.
Matviienko, P. V. "Otsinka investytsiinoi pryvablyvosti re-hioniv" [Evaluation of investment attractiveness of regions]. Ekonomika ta derzhava, no. 12 (2006): 66-71.
Miroshnychenko, P. I. "Ekonomiko-matematychne modeliu-vannia investytsiinoho potentsialu rehionu" [Economic modeling investment potential of the region]. http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=1194
Pilko, A. D., and Kis, V. V. "Modeli analizu kharakteru vzaiemozv'iazkiv mizh investytsiinoiu skladovoiu ekonomichnoho rozvytku ta pokaznykamy rivnia zhyttia naselennia u konteksti zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky rehionu" [Models of analysis of the nature of the relationships between investment component of economic development and standard of living indicators in the context of ensuring the economic security of the region]. In Stratehii ekonomichnoho rozvytku: derzhava, rehion, pidpryiemstvo. Kherson: Helvetyka, 2015.
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L. Sh., and Starodubtseva, E. B. Sovremennyy ekonomicheskiy slovar [Modern Dictionary of Economics]. Moscow: Infra-M, 1997.
Reznyk, N. P. "Chynnyky formuvannia investytsiinoho kli-matu" [Determinants of investment climate]. Investytsiini priorytety epokhy hlobalizatsii: vplyv na natsionalnu ekonomiku ta okremyi biz-nes. Dnipropetrovsk:, 2008.25-27.
Smagliukova, T. M. "Metodika kompleksnoy otsenki investit-sionnoy privlekatelnosti regionov s uchetom ikh otraslevoy spet-sializatsii" [Methodology of comprehensive estimation of investment attractiveness of the regions with regard to their industry specialization]. http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1538
Ushakov, V. V. "Sutnist poniat «investytsiina pryvablyvist rehionu» ta «investytsiinyi klimat v rehioni» ta faktory, shcho ikh obumovliuiut" [The essence of the concepts of "investment attractiveness of the region" and "investment climate in the region" and the factors that cause them]. http://lubbook.net/book_431_ glava_1_Tema_1
World Development Report 2005: A Better Investment Climate for Everyone (World Development Report):The International Bank for Reconstruction and Development; The World Bank, 2004.
Yeleino, Ya. I., Yeleiko, O. I., and Raievskyi, K. Ie. Investytsii, ryzyk, prohnoz [Investment risk, prognosis]. Lviv: Lvivskyi bankivskyi instytut NBU, 2000.
Zaytsev, V. V., and Khudiakov, D. N. "Investitsionnyy poten-tsial regiona: metodika otsenki" [Investment potential of the region: the method of estimation]. Ekonomika i upravlenie, no. 1 (33) (2013): 19-24.
<
S
u
152 BI3HECIHQOPM № 9 '2015
www.business-inform.net
