CC BY
132
УДК 330.14
ШВЕСТИЦП У ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ТА В1ДДАЧА В1Д НИХ
В.Ф. Горячук, к.т.н., с.н.с. 1нститут проблем ринку та економжо-екологЫних до^дженъ НАН УкраХни, Одеса, УкраХна
Горячук В.Ф. 1нвестицп у людський каттал та е1ддача егд них.
Стаття присвячена питания швестицш у людський каттал. Визначенш IX вщмшноси вщ швестицш у ф1зичний каттал. Розглянут1 джерела та структура швестицш у людський каттал в У крапп, а також оцшки вщдач1 вщ них.
Ключоег слова: швестицп, людський каттал
Горячук В.Ф. Инвестиции в человеческий капитал и отдача от них.
Статья посвящена вопросам инвестиций в человеческий капитал. Определены их отличия от инвестиций в физический капитал. Рассмотрены источники и структура инвестиций в человеческий капитал в Украине, а также оценки отдачи от них.
Ключевые слова: инвестиции, человеческий капитал
Goryachuk V.F. Investments in human capital and the return on their.
The article is devoted to investment in human capital. Defined by their differences on investments in physical capital. The sources and structure of investment in human capital in Ukraine, the assessment of the impact of these
Keywords: investment, human capital
Cьoгoднi y свт людський ^ттл poзглядaються як дyжe вaжливe джepeлo eкoнoмiчнoгo pocTy. В той жe чaс в Укpaïнi i^ecra^'í бiзнecy в людський ^п^л шки He cтaли ютотним фaктopoм того poзвиткy. Нeдocтaтня yвaгa дo coцiaльниx таслщюв eкoнoмiчниx peфopм 90-x pp. в Укpaïнi cпpичинилo знeцiнювaння тa втpaтy чacтини людcькoгo га^телу кpaïни, a caмe мopaльнe знoшyвaння eкoнoмiчниx, coцiaльнo-пoлiтичниx i тexнiчниx зтань; пepeключeння квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв Ha üpocri види пpaцi тa нeeфeктивнe викopиcтaння тpyдoвoгo пoтeнцiaлy пpaцiвникiв; змeншeння юль^си нaceлeння кpaïни.
У бiльшocтi poбiт людський кaпiтaл, в ocнoвнoмy, poзглядaeтьcя як oб'eкт iнвecтyвaння, в той чac нeдocтaтня yвaгa пpидiляeтьcя людсь^му кaпiтaлy як cyб'eктy цьoгo пpoцecy.
Пoтpeбyють пoдaльшoгo дocлiджeння питaння cyrnocri iнвecтицiй в людський кaпiтaл тa ïx вiдмiннocтi вiд iншиx видiв кaпiтaлy, мeтoдiв oцiнки вiддaчi вщ iнвecтицiй у людський кaпiтaл.
Здшснити aнaлiз ocoбливocтeй iнвecтицiй у людський ^п^гал, визнaчити ïx вiдмiннocтi вщ iнвecтицiй у фiзичний кaпiтaл, poзглянyти джepeлa тa cтpyктypa iнвecтицiй у людський ^п^л в Укpaïнi, a тaкoж oцiнкy вiддaчi вiд ниx.
Cьoгoднi iнвecтицiï в людський ^п^тал poзглядaютьcя як дyжe вaжливe джepeлo eкoнoмiчнoгo pocтy, бiльшe вaжливe, шж iнвecтицiï у фiзичний кaпiтaл [1]. Дo тaкиx iнвecтицiй вiднocять витpaти Ha oдepжaння ocвiти, пiдвищeння квaлiфiкaцiï, збepeжeння тa змiцнeння здopoв'я, нapoджeння i виxoвaння дiтeй, вдocкoнaлeння кoмyнiкaтивниx здiбнocтeй. Пpи цьoмy cлiд зaзнaчити, щo людинa He e тасивним oб'eктoм, вoнa caMa e aктивним yчacникoм iнвecтицiйнoгo пpoцecy. Oднa лишe нaявнicть виклaдaчiв, нaвчaльниx мaтepiaлiв, iнфopмaцiйниx бaз, тpeнyвaльниx кoмплeкciв He пpивoдить caмa пo co6í дo пiдвищeння piвня знaнь тa мaйcтepнocтi. Нeoбxiднa пpaця caмoï людини, cпpямoвaнa Ha ocвoeння нoвиx знaнь тa нaвичoк. Oбдapoвaнa людинa, якa He вмie aбo He бaжae poзвити cвoï здiбнocтi, якa He пpиклaдae дo цьoмy нiякиx зусиль, He мoжe cтaти людинoю з виcoким piвнeм iнтeлeктyaльнoгo poзвиткy. У тoй жe чac, людинa мeнш здaтнa, aлe бaгaтo пpaцюючa нaд coбoю, мoжe дoмoгтиcя видaтниx peзyльтaтiв. Тoмy, гoвopячи пpo iнвecтицiï в людський кaпiтaл, вaжливo вpaxoвyвaти зусилля caмoï людини в пpoцeci нaвчaння i виpoбництвa, якi дyжe вaжкo
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
оцшити в грошовому вираженш Бiльше того, швестицп в iндивiдуальний людський капiтал 1 сам процес його вiдтворення невiддiльнi вгд витрат працi, зусиль iнших людей, як в процесi спшьно! дiяльностi передають знання, навички та досвщ.
Таким чином, людський капiтал е результатом не тiльки вкладених у його формування i розвиток швестицш, але й дiяльностi само! людини та iнших людей.
1нвестицл в людський каштал мають ряд особливостей, що вiдрiзняють !х вiд швестицш у фiзичний капiтал:
— вщдача вiд iнвестицiй у людський каштал безпосередньо залежить вiд строку життя його носгя (вiд тривалостi працездатного перiоду);
— людський капiтал не тшьки схильний до фiзичного та морального зношуванню, але й здатний накопичуватися в процесi свого використання;
— у мiру збiльшення накопиченого обсягу швестицш у людський каштал !хня ввддача пiдвищуеться до певно! меж1, обмежено! верхньою границею активно! трудово! дiяльностi (активного працездатного вiку), а попм поступово знижуеться;
— не всяк швестицп в людину можуть бути визнаннi вкладеннями в людський каштал. Наприклад, витрати, пов'язанi iз кримiнальною дiяльнiстю, не е швестишями в людський капiтал, оск1льки сусшльно недоцiльнi та шкiдливi для нього;
— характер та види вкладень у людину обумовленi iсторичними, нацюнальними 1 культурними особливостями та традишями;
— у пор1внянн1 з швестишями в шш1 форми капiталу швестицп в людський капiтал е найб!льш випдними як з погляду окремо! людини, так i з погляду всього сусшльства;
— поза залежнютю в1д джерел iнвестицiй формування та використання людського капiталу, в основному, контролюеться самим власником.
— швестицп у формування та розвиток людського капталу в^д^зняе високий ступ1нь ризику, набагато б!льше, н1ж для ф1зичного кашталу. Це обумовлено тим, що перюд п1сля якого починаеться вiддача ввд iнвестицiй у людський капiтал, може досягати двадцяти 1 бiльше рошв, у той час як для ф!зичного капiталу цей показник значно менший. Важливе теоретичне значения мало введене Г.
Беккером розрiзнення мгж спецiальними 1 загальними iнвестицiями в людину. Спешальна пiдготовка надiляе прашвнишв знаннями та навичками, що представляють iнтерес лише для пе! ф!рми, де вони були отриманi (наприклад, ознайомлення новачкiв з1 структурою й внутршшм розпорядком пвдприемства). У ход1 загально! п1дготовки працiвник здобувае знання 1
навички, як1 можуть знайти застосування у р1зних 1нших ф!рмах (навчання ро6от1 на комп'ютерi).
Г. Беккер показав, що загальна шдготовка непрямим образом оплачуеться самими працiвниками, коли, прагнучи до шдвищення квалiфiкацil, вони погоджуються на бшьше низьку в перiод навчання заробггну плату, i !м же тому дютаеться дох1д в1д не!. Адже якби и фiнансування йшло за рахунок ф1рм, вони щораз при звшьнент таких працiвникiв втрачали б сво! вкладення [3].
Навпаки, спешальна шдготовка оплачуеться фiрмами, i !м же дiстаеться дохвд в1д не!, тому що в противному випадку при звшьнент з iнiцiативи ф!рм втрати несли б працiвники. Скажемо, працiвник, який багато рок1в прослужив у одного тдприемця i нагромадив великий запас спецiального людського кашталу, не може розраховувати на наспльки ж високу заробiтну плату в шших м1сцях, але й для пщприемця вш являе 61льшу щнтстъ, н1ж новачок, якого можна знайти на ринку. Поняття "спешальний людський каштал" допомагае усвщомити, чому серед прашвнишв 1з тривалим стажем роботи на одному тсщ плинн1сть нижче i чому заповнення вакансш вщбуваеться у фiрмах, в основному, за рахунок внутршшх просувань по службу а не за рахунок пошуку працiвникiв на зовн1шньому ринку [3].
В Укрш'ш швестицп бiзнесу в людський каштал поки не стали ютотним фактором його розвитку. Сукупш iнвестицil в людський капiтал можна оцшювати за даними системи нацюнальних рахунк^в (СНР). Зг!дно даним СНР за 2006-2009 рр., сьогодн1 головну роль грають державний сектор та домашш господарства, питома вага яких в 2009 рош склала вщповщно 64.5 % та 34% (табл. 1).
За перюд 2006-2009 рр. питома вага державного сектору зб!льшилася на 2.7 в.п., а домашшх господарств зменшилася на 2.0 в.п. Державний сектор грае головну роль в сферах охорони здоров'я (55.9%), освгш (85.1%) та сошального забезпечення, допомоги та захисту (97.9%), а домашш господарства - в сфер! вщпочинку, культури та релт! (79%).
Питома вага швестицш у людський каштал у валовому внутршньому продукт! Украши у перюд 2006-2009 рр. продовж перших трьох рошв зменшилася з 18.2% до 17.6%, але у 2009 кризовому и передвиборчому рош зросла до 20.5% (табл. 2). При цьому за розглядаемий перюд частка швестицш у людський каштал у сфер^ охорони здоров'я зросла з 6.1% до 7.5%, а освгш -з 6.6% до 7.7%. В сферi сошального забезпечення, допомоги та захисту залишилася на р1вш 1.9%, а у сферi вадпочинку, культури та релт! зменшилася на 0.3 в.п.
Обсяг швестицш у людський каштал у цшах 2005 року складав у 2006 рош 86.5 млрд. грн., а у 2007-2009 рр. збертався на р1вш 91-92 млрд. грн.
Важливе мюце в теорп людського капталу належить поняттю внутршньох норми вiддачi.
Вона дозволяють оцiнювaти ефективнiсть iнвестицiй у людину, насамперед, в освiтy i виробничу пiдготовкy. Теоретики людського кaпiтaлy виxодили iз уявлення, що при вкладенш коштiв у пiдготовкy та освиу yчнi та ïxнi батьки поводяться рaцiонaльно, зважуючи вiдповiднi вигоди i витрати. Подiбно "звичайним" пiдприeмцям, вони зютавляють очiкyвaнy граничну норму вiддaчi вiд тaкиx вкладень ia
прибутковютю aльтернaтивниx iнвестицiй (ввдсотками по баншвськт депозитax, диввдендами по цiнниx пaперax i т. iн.). Залежно вщ того, що економiчно доцiльнiше, приймаеться рiшення або про продовження навчання, або про його припинення. Сьогодш тaкi уявлення представляються не зовам вiрними.
Таблиця 1. Джерела та структура швестицш у людський каптал у 2006-2009 рр., у фaктичниx цiнax
2006 2007 2008 2009
млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. %
Охорона здоров'я
Домашш господарства 12987 38,9 16959 39,6 22233 40,0 29457 42,8
Державний сектор 19591 58,7 24871 58,1 32401 58,3 38451 55,9
Некомерцшш оргaнiзaцiï 785 2,4 948 2,2 933 1,7 862 1,3
Усього 33363 100,0 42778 100,0 55567 100,0 68770 100,0
Освiта
Домaшнi господарства 6127 17,1 7150 15,6 8576 13,9 9913 14,1
Державний сектор 29107 81,4 37910 83,0 52590 85,1 60007 85,1
Некомерцшш оргатзацп 523 1,5 630 1,4 629 1,0 568 0,8
Усього 35757 100,0 45690 100,0 61795 100,0 70488 100,0
Ввдпочинок, культура та релiгiя
Домашш господарства 16597 83,3 22060 83,6 26887 82,4 24250 79,0
Державний сектор 2702 13,6 3507 13,3 4778 14,7 5425 17,7
Некомерцшш оргатзацп 636 3,2 821 3,1 946 2,9 1010 3,3
Усього 19935 100,0 26388 100,0 32611 100,0 30685 100,0
Сощальш забезпечення, допомога та захист
Домашш господарства 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0 0,0
Державний сектор 9971 97,4 13962 97,8 16325 98,3 16671 97,9
Некомерцшш оргатзацп 267 2,6 313 2,2 275 1,7 356 2,1
Усього 10238 100,0 14275 100,0 16600 100,0 17027 100,0
Усього швестицИ у людський каттал
Домашш господарства 35711 36,0 46169 35,8 57696 34,6 63620 34,0
Державний сектор 61371 61,8 80250 62,1 106094 63,7 120554 64,5
Некомерцшш оргатзацп 2211 2,2 2712 2,1 2783 1,7 2796 1,5
Усього 99293 100,0 129131 100,0 166573 100,0 186970 100,0
Таблиця 2. Питома вага швестицш у людський каптал у ВВП Украши у 2006-2009 рр., у фaктичниx
цiнax
2006 2007 2008 2009 Середне
млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % %
Валовий внутршнш продукт 544153 100,0 720731 100,0 948056 100,0 913345 100,0
Кiнцевi споживчi витрати 424906 78,1 558581 77,5 758902 80,0 772826 84,6 84,0
у т. ч.
оxоронa здоров'я 33363 6,1 42778 5,9 55567 5,9 68770 7,5 6,4
вдаочинок, культура та релтя 19935 3,7 26388 3,7 32611 3,4 30685 3,4 3,6
освгга 35757 6,6 45690 6,3 61795 6,5 70488 7,7 6,8
сощальш забезпечення, допомога та зaxист 10238 1,9 14275 2,0 16600 1,8 17027 1,9 1,9
Усього швестици у людський каптал 99293 18,2 129131 17,9 166573 17,6 186970 20,5 18,6
EKOHOMIKA: pecwii uacy
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
HopMH BiggaHi BHcrynawTb, hk perygarop po3nogigy iHBecTH^ft Mi® pi3HHMH THnaMH i piBHHMH OCBiTH, a TaKo® Mi® CHCTeMOM OCBITH B
^goMy Ta rnmora eKOHOMiKOM. Bhcoki HopMH BiggaHi cBignaTb npo HegoiHBecryBaHHa, HH3bKi -npo nepeiHBecTyBaHHH.
Po3pi3HHMTb npHBaTHi Ta co^agbHi HopMH BiggaHi iHBecra^ft y gragcbKuft Kanirag. nepmi BHMipMMTb e^eKTHBHicTb BKgageHb i3 norgagy OKpeMHx iHBecTopiB, gpyri - 3 norgagy BCboro cycnigbCTBa. Po3paxyHoK HopM BiggaHi, 3BHHaftHo 3acHoBaHo Ha BHMipi Burig Ta BHTpaT. HanpuKgag, Buroga Big BH^oi ocBiru nogarae b npaMoi' Ta HenpaMoi' BiggaHi. npaMa - цe gogaTKoBHft noTiK 3apo6iTHoi' ngaTH b Maft6yTHboMy, 6igbmuft, Hi® y npaцiвннкa 6e3 bh^oi ocBiTH.
HenpaMa BiggaHa - ^ gogaTKoBi He rpomoBi Burogu, ogep®yBaHi KBagi^iKoBaHHM npa^BHHKoM, TaKi hk noginmeHi yMoBH npaцi, Kap'epHi nepcneKTHBH, co^agbHe 3a6e3neHeHHa, 6igbm bhcokhh co^agbHHft i cycnigbHHft CTaTyc i t. iH. [2].
Ao CKgagy BHTpaT BxogaTb npaMi BHrparH Ha khhu, ngaTa 3a HaBHaHHa, ongaTa no3HK i HenpaMi BHTpaTH - yny^eHHH goxig, HKuft Mo®Ha 6ygo ogep®aTH 3a Hac HaBHaHHa (bohh BHMipraraTb цiннicтb Hacy yHHiB, BurpaHeHoro Ha ^opMyBaHHa gragcbKoro KaniTagy.). Ha 3ary6geHi 3apo6iTKH goBoguTbca go gBox rpeTHH cyMapHux BHTpaT HaBHaHHa. BHyTpimHa HopMa BiggaHi aBgae co6ora TaKy CTaBKy gucKomy, npu HKift HaBegeHi BeguHHHH Burig i BHTpaT ocBiru BHHBgaMTbca piBHHMH.
r. BeKKep nepmHM 3giftcHHB CTaTHCTHHHo KopeKTHHH po3paxyHoK eKoHoMiHHoi e^eKTHBHocri ocBiTH. Aga BH3HaneHHa goxogy, HanpuKgag, Big BH^oi' ocBiTH 3 goBiHHux 3apo6iTKiB thx, xto 3aKiHHHB Kogeg®, BigmMaguca goBiHHi 3apo6iTKH thx, xto He nimoB gagi cepegHboi' mKogu. BHrparH HaBHaHHa, nopag i3 npaMHMH BHrparaMH (ngaTa 3a HaBHaHHa, rypTo®HToK i t. iH.), b HKocTi rogoBHoro egeMeHTy MicTaTb «yny^em 3apo6iTKH», to6to goxig, HegoorpuMaHHft yHHHMH 3a poKH HaBHaHHa. no cyTi, 3ary6geHi 3apo6iTKH BHMipraraTb цiннicтb Hacy yHHiB, BHTpaneHoro Ha HaBHaHHa. Bu3HaHHBmu Biggany Big BKgageHb y HaBHaHHa hk BigHomeHHH goxogiB go BHTpaT, r. BeKKep ogep®aB цн$py y 1214% piHHoro npu6yTKy. ^MgcbKHH Kanirag, HaKonuHeHHH y xogi HaBHaHHa, a TaKo® HaBHHKH, npug6am b xogi po6oTH npegcTaBgaraTb co6ora цiннicтb gga noTeH^ftHoro pocTy 3apo6iTKiB y Maft6yTHboMy a6o ogep®aHHa 6igbm npecTH®Hoi po6oTH. Teopia gragcbKoro KaniTagy npunycKae, ^o pi3Huua b piBHi 3apo6iTKiB Bigo6pa®araTb pi3HHHK> b npogyKTHBHocTi pi3HHx npaqiBHHKiB. AocBignern npa^BHHKH MaroTb 6igbm BucoKy rpaHHHHy npogyKTHBHicTb i 3apo6garaTb 6igbme [2].
AogaTKoBHH goxig, hkhh ogep®ye $axiBe^ 3 BH^ora ocBirora e «Kaniragi3oBaHHft npu6yToK» Ha iHBecTH^i y BH^y ocBiTy. Po3paxyHKH noKa3yraTb, ^o peHTa6egbHicTb gragcbKoro KaniTagy, hk npaBugo, BH^e, Hi® $i3HHHoro. ^ cBigHHTb Ha KopucTb npuny^eHHa npo paqioHagbmcrb noBog®eHHa yHHiB i ixHix 6aTbKiB. y CfflA oцiнкн
HopM BiggaHi noHaTKoBoi ocBiTH gocaragu 50-100%, cepegHboi - 15-20%, bh^oi - 10-15%. B 70-Ti poKH MHHygoro cTogirra e^eKTHBHicTb bh^oi ocBiTH Bnaga go 7-8%, ^o gago nigcTaBH roBopuTH npo нagвнpo6ннцтвo gungoMoBaHoi po6oHoi cugu, ogHaK y 80-Ti poKH BoHa noBepHygaca Ha Kogummft, 6igbme bhcokhh piBeHb. HeogHaKoBi HopMH BiggaHi gga pi3HHx KaTeropift npaqiBHHKiB: y HogoBiKiB bohh BH^e, Hi® y ®iHoK, y 6igoro HacegeHHa BH^e, Hi® y KogbopoBoro. Mi®HapogHi 3icTaBgeHHH
geMoHcTpyMTb, ^o 3 poctom gymoBoro goxogy e^eKTHBHicTb BKgageHb y graguHy y6yBae, age b caMHx 6araTHx KpaiHax 3HoBy 3pocTae. TaKHM hhhom, B3aeMo3B'a3oK Mi® piBHeM eKoHoMiHHoro po3BHTKy i HopMaMH BiggaHi ocBiTH Mae U-o6pa3Hy $opMy [3].
Оцiнкн BHyTpimHix HopM BiggaHi iHBecTH^ft y grogcbKHH KaniTag KpHTHKyraTbca Ha Tift nigcTaBi, ^o BucoKi 3apo6iTKH ocBiHeHHx npa^BHHKiB Mo®yTb cBigHHTH He npo KopucmcTb npug6aHHx hhmh 3HaHb i HaBHHoK, a 6yTH HacgigKoM ixHboi npupogHoi o6gapoBaHocTi a6o noxog®eHHa 3 6igbme 3a6e3neHeHHx pogHH. OgHaK eMnipuHHuft aHagi3 noKa3ye, ^o hk $aKTop 3gi6HocTeft, TaK i $aKTop coцiagbнoro noxog®eHHa He rpaMTb BegHKoi caMocTiftHoi pogi. ^k^o bohh i BnguBaMTb Ha 3apo6iTKH, to, b ocHoBHoMy, HenpaMHM mgaxoM, BngHBaMHH Ha o6car i HKicTb ogep®yBaHoi ocBiTH [3]. BiggaHa Big BKgageHb y gMgcbKuft KaniTag y6yBae 3 poctom o6cary iHBecrH^ft, Togi hk y BunagKy mmux aKTHBiB (HepyxoMicTb, цiннi nanepu, 6aHKiBcbKi geno3HTH ft T.n.) 3MeHmyeTbca Mago, a6o B3aragi He MiHaeTbca. ToMy cTpaTeria paqioHagbHHx poguH 6yge TaKa: cnoHaTKy iHBecTyBaTH b gMgcbKuft KaniTag gireft, ocKigbKH BiggaHa Big Hboro nopiBHHHo BH^e, a noTiM, Kogu b Mipy y6yBaHHa BoHa 3piBHaeTbca 3 hopmom npu6yTKoBocTi iHmux aKTHBiB, nepeMHKaruca Ha iHBecTyBaHHa b hhx, gga Toro ^o6 3rogoM nepegaTH ix giTHM y gapyHoK a6o b cnag^HHy. BuxogaHH i3 ^oro, r. BeKKep BcTaHoBHB Ba®gHBy 3aKoHoMipHicTb: pogHHH, ^o 3agumaMTb cnag^HHy, 3giftcHWWTb onTHMagbHHft po3Mip iнвecтнцift y gragcbKuft KaniTag giTeft, Togi hk poguHH, ^o He 3agumaMTb cnag^HHH, no 6igbmift HacTHHi HegoiHBecTyMTb b 'xhm ocBiTy [3].
r. BeKKep pa3oM 3 H. Tomcom cnpo6yBaB o^hhth, HacKigbKH eKoHoMiHHa HepiBHicTb nepegaeTbca 3 noKogiHHa b noKogiHHa. npoaHagi3yBaBmu gaHi geKigbKox iHgycTpiagbHo po3BHHeHHx KpaiH, BiH giftmoB go BucHoBKy, ^o Koe^i^eHT TpaHcMicii HepiBHocTi b 3apo6iTKax no Bcix KaHagax - hk reHeTHHHHM (giTH o6gapoBaHHx 6aTbKiB, hk npaBugo, ycnagKoByMTb Kpa^i 3gi6HocTi), TaK i co^oKygbrypHHM (внxigцi 3 6araTHx pogHH ogep®yMTb Kpa^y ocBiTy, MaMTb y cBoeMy po3nopag®eHHi 6igbm BegHKi 3b'h3kh) -cTaHoBHTb npu6gu3Ho 0,3 [3].
T. fflygb^ E. AeHicoH, A®. KeHgpiK Ta iH. 3po6ugu KigbKicHy oцiнкy BHecKy ocBiTH b eKoHoMiHHe 3pocTaHHa. Bygo BcTaHoBgeHo, ^o npoTaroM 20 cTogirra HarpoMag®eHHa gMgcbKoro
капiталу випереджало темпи нагромадження фiзичного капiталу.
Зггдно розрахункам Е. Денiсона, прирiст душового доходу в США протягом тслявоенного перiоду був на 15-30 % обумовлений пгдвищенням освiтнього рiвня робочо! сили. Досвiд таких краш як Гонконг, Сшгапур, Пiвденна Корея тдтверджуе, що ставка на швестицп в освпу та охорону здоров'я е найбiльш ефективною стратегieю економiчного розвитку [3].
Зггдно даним американського вченого Дж. Мiнцера на частку освишх розходжень доводиться близько 25% загально! нерiвностi в заробiтках. Значения виробничого досвгду приблизно того ж порядку. Ще один важливий фактор було включено в аналiз - число вщпраиьованих за рiк тижиiв. Впливом цих трьох факторiв Дж. Мшцер пояснюе 60% всiх розходжень у рiвнi трудових доходiв [4]. Зпдно його даних швестицп в освиу забезпечують iстотний рiст доходу пращвника (табл. 3).
Таблиця 3. Середш витрати на нaвчaния та доxоди прaцiвникiв з рiзним рiвнем освпи у США у 1960, 1983 та 1990 рр., тис. дол. на людину у поточниx цiнax
Освiтa Витрати на освпу Довiчний заробггок
1960 1983 1990 1960 1983 1990
Початкова 3,2 19,8 30,0 168,8 384 756
Неповна середня (9-11 рокiв) 4,8 29,9 45,0 193,1 384 836
Середня (12 рокв) 5,6 36,0 59,4 224,1 548 1084
Незакгнчена вища (13-15 роюв) 9,6 55,2 81,8 273,0 618 1260
Вища (16 рокiв i бшьше) 15,1 74,3 107,0 360,6 805 1720
Розрив у витрaтax i в доxодax мiж крaйиiми
групами: - абсолютний 11,9 54,5 77 191,8 421 964
- вiдносний (рази) 4,7 3,7 3,6 2,1 2,1 2,3
Як вiдзначае В. Блiзнюк, освинш рiвень пiдвищуе шанси на одержання не тiльки бiльш високих заробитав, але само! роботи. З таблищ, що приводиться нею (табл. 4) видно, що в укранських умовах вища освiта тдсилюе конкурентнi позицп працiвникiв. Простежуеться закономiрнiсть: чим вище освiтнiй рiвень, тим вище економiчна активнiсть, зайиятiсть i нижче рiвень безробiгтя. У 2007 року, «виграш» осiб з вищою освiтою у порiвияннi з тими, хто мав середню, становив, з точки зору учасл в робочш
силi, для ж1нок близько 22.7 в.п. (76.7% проти 54%), для чоловшв - 13.1 в.п. З погляду полiпшения перспектив зайнятостi жшок - 23.5 в.п. (73.3% проти 49.8%), чоловшв - 14.4 в.п. З погляду скорочення ризику безробитя - 3.2 в.п. (7.7% проти 4.5%) i 2.7 в.п. для жшок i чоловiкiв вiдповiдно. На пiдставi цих даних В. Блiзнюк робить висновок, що рiвень освiти шдсилюе конкурентнi позицп працiвникiв на ринку пращ [5].
Таблиця 4. Рiвнi економiчноï aктивностi, зaйиятостi та безробитя залежно вiд рiвия освiти i стап в
Укрaïнi у 2007 рощ, %
Ршень екон^чно1 активност! Рiвень зайнятоста Рiвень безробитя
жшки чоловжи жшки чоловши жшки чоловши
Усього 57,1 68,9 53,7 64,3 6,0 6,7
у тому числг мають освпу
повна вища 76,7 84,4 73,3 80,3 4,5 4,8
базова вища 55,4 55,4 52,5 50,4 5,2 9,0
неповна вища 67,1 77,7 63,2 72,8 5,9 6,3
повна середня 54,0 71,3 49,8 65,9 7,7 7,5
базова середня 31,8 43,1 30,6 39,9 4,1 7,4
початкова або не мають освии 21,3 21,2 21,2 21,1 0,7 0,6
Освгга далеко не едина детермшанта заробiткiв. Мотивацiя, виробничий досвщ рiвень здiбностей, соцiальне походження, стан здоров'я -все це, так чи шакше, вiдображаеться на величии заробiтку. Тому приписування освт всГе1 рГзнищ в заробiтках мГж групами з рГзним рiвнем
тдготовки приводить до завищення дшсного економiчного ефекту навчання [4].
Висновки:
1. Людський капiтал е результатом не тшьки вкладених у його формування Г розвиток iнвестицiй, але й дГяльностГ само1 людини та шших людей.
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
2. 1нвестищ! у людський каптал в1др1зняе високий р1вень в1ддач1 у пор1внянн1 з ф1зичним катталом.
3. 1нвестицп у формування та розвиток людського кашталу в1др1зняе високий стутнь ризику та невизначеносп, який набагато бшьше, шж для ф1зичного катталу.
4. Вщдача вщ швестицп у людський каптал характеризуешься великими шдиввдуальними коливаннями i значним часовим лагом.
5. Людський каптал не тшьки схильний до фiзичного та морального зношуванню, але й здатний накопичуватися в процесi свого використання
6. На державному рiвнi повинна ставитися задача нагромадження людського кашталу кра1ни
шляхом збiльшення кiлькостi здорового дiездатного населення та росту рiвня освiти i квалiфiкацil людей. Витрати на освiту та охорону здоров'я слщ розглядати не як споживання, а як швестици в людський каттал.
7. Незважаючи на те, що економiка Укра1ни та 11 регiонiв мае досить високий рiвень накопиченого людського капiталу, ефективнiсть використання його невисока, що проявляеться як у неефективнш оргашзацп працi, так i у неввдповщносп квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв i вимог робочого мюця рiвню продуктивносп та оплати працi.
Список лггератури:
1. Моделi ендогенного зростання економiки Укра1ни / За ред. д-ра екон. наук М.1. Скрипченко. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2007. - 576 с.
2. Капелюшников Р.И. Экономический подход Гэри Беккера к человеческому поведению [Текст] / Р.И. Капелюшников // США: экономика, политика, идеология. - 1993. - № 11. -С. 16.
3. Капелюшников Р.И. Теория человеческого капитала [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/library/prd28.php.
4. Корицкий А.В. Введение в теорию человеческого капитала: Учебное пособие -Новосибирск: СибУПК, 2000. - 112 с.
5. Близнюк В.В. Проблемы содержания и методики преподавания экономической теории. Макроэкономика. Учебник Институт экономики и прогнозирования НАН Украины Тема 7. Человеческий капитал и рынок труда // Экономическая теория. - 2008. - № 1. - С. 75-85.
Надано до редакци 16.02.2012
Горячук Валерш Федорович / Valeriy F. Goryachuk
Valeriy. Goryachuk@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
1нвестицШу людський каттал та Bidda4a Bid них. [Електронний ресурс] / В.Ф. Горячук //Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 34-39. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n1. html
