Investigation of State, trends and structure of the world market of nanopowders Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.341.1

JEL Classification: L650

DOI: 10.15587/2312-8372.2019.167234

ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ, ТЕНДЕНЦ1Й ТА СТРУКТУРИ СВ1ТОВОГО РИНКУ НАНОПОРОШК1В

Малишев В. В., Кущевська Н. Ф., Коротеева А. В., Брускова Д.-М. Я., Лукашенко Т. Ф., Залюбовський М. Г.

ИССЛЕДОВАНИЕ СОСТОЯНИЯ, ТЕНДЕНЦИЙ И СТРУКТУРЫ МИРОВОГО РЫНКА НАНОПОРОШКОВ

Малышев В. В., Кущевская Н. Ф., Коротеева А. В., Брускова Д.-М. Я., Лукашенко Т. Ф., Залюбовский М. Г.

INVESTIGATION OF STATE, TRENDS AND STRUCTURE OF THE WORLD MARKET OF NANOPOWDERS

Malyshev V., Kushchevska N., Korotyeeva A., Bruskova D.-M., Lukashenko T., Zalubovskiy M.

1. Вступ

Нанопорошок - маса з сухих наночастинок i3 зовнiшнiми розмiрами у Bcix трьох вимiрах нанодiапазону, приблизно вщ 1 нм до 100 нм. На вщмшу вiд iнших видiв наноматерiалiв (нанотрубок, фулеренiв, нанопор тощо) нанопорошки виробляють з багатьох видiв сировини. При цьому, нанопорошки можуть мати як подiбнi до вихщно!' сировини характеристики, так i особливi властивостi, обумовленi розмiром i будовою ïx частинок. Сукупний свiтовий обсяг споживання наноматерiалiв перевищив показник у 15 млрд. дол. Галузь нанопорошкiв е найбiльш розвиненим комерцiйним сектором ринку наноматерiалiв. В середньому щорiчний прирют складае 15 %. Тому маркетингове до^дження ринку нанопорошкiв е актуальним завданням розвитку нанотеxнологiчноï галузi виробництва.

2. Об'ект дослщження та його технолопчний аудит

Об 'ектом дослгдження е стан тенденцш та структури свiтового ринку нанопорошюв. Розрiзняють таю основш види наночастинок [1]:

- металевi наночастинки - наночастинки з метаив (сплавiв), зокрема, титану, зашза, мiдi, алюмiнiю, золота, срiбла тощо;

- наночастинки оксидiв - наночастинки оксидiв алюмiнiю, титану, залiза, цинку, цирконш тощо, якi використовуються, наприклад, при формуваннi об'емних оксидних керамж i покриттiв, у полiрувальнiй, косметичнш та iншiй продукцiï;

- наночастинки безкисневих керамж - наночастинки на основi карбiдiв, нiтридiв, силiцидiв, шших сполук, якi використовуються, наприклад, при

формуванш об'емних безкисневих керамiк i покриглв, у полiрувальнiй, антифрикцiйнiй та шшш продукцii.

На вiдмiну вiд шших видiв матерiалiв (нанотрубок, фулеренiв, нанопористих матерiалiв тощо) нанопорошки виробляють з багатьох видiв сировини.

У табл. 1 представлено вщомосл про найбшьш поширенi у свiтовому просторi нанопорошки меташв i оксидiв.

Таблиця 1

Галузi застосування нанопорошкiв металiв i оксидiв_

Сполука Формула Галузь застосування нанопорошюв

1 2 3

- електрошка;

- оптика;

Оксид сишщю 8102 - обробна промисловють (абразив); - виробництво ЛФМ (лако-фарбов1 матер1али); - в якосп пластичного наповнювача, покриття, грунтовки для буд1вельних матер1ал1в, як водовщштовхувальний зааб тощо

- обробна промисловють; - виробництво фарб; - оптика (фотокатал1затори, покриття лшз);

Оксид титану Т102 - захист навколишнього середовища (очищення спчних водойм, пов1тряш фшьтри); - виробництво буд1вельних матер1ал1в; - виробництво пластмас (бш барвники); - виробництво скла, дзеркал; - утишзащя боеголовок х1м1чних ракет

Оксид алюмш1ю М2О3 - обробна промисловють (абразив, струминне очищення); - електрошка (притирання, пол1рування, виробництво конденсатор1в); - оптика (протирання, пол1рування); - очистка пов1тря (катал1затор); - виробництво конструкцшно'1' керамши

Оксид феруму Бе20з Рез04 - виробництво скла та керамши, каталiзаторiв хiмiчних реакцiй, магнiтiв i запам'ятовуючих пристро'1'в; - очищення води

Оксид 2п0 - виробництво полiмерiв, водневих паливних елеменпв i сонячних батарей;

цинку - косметолопя; - текстильне виробництво

Оксид цер1ю Се02 - виробництво водневих паливних елеменпв i скла; - оптика (протирання, полiрування)

Оксид 2г02 - виробництво керамши;

циркон1ю - виробництво водневих паливних елеменпв

- вогнетривка керамша; - виробництво люмiнесцентних ламп;

Оксид '^ию У20з - виробництво водневих паливних елеменпв; - диспле'1' та моштори; - датчики в автомобшебудуванш

Продовження таблиц 1

1 2 3

Оксид МВД СиО - електрошка; - оптика; - бюлопя; - медицина

Оксид магшю М§О - виробництво антибютиюв, покритпв, пов'язок, полiмерiв, сплавiв i металiв; - текстильне виробництво; - виробництво фунгiцидiв; - електронiка; - оптика; - бюлопя; - медицина

Оксид неодиму Ш2О3 - електрошка (керамiчнi конденсатори, люмшофори, електроди, магнiти); - оптика; - виробництво скла

Оксид евротю Еи2О3 - електрошка (люмшофори кольорових телевiзорiв i рентгенiвських екрашв); - оптика; - виробництво графiтових стрижнiв ядерних реакторiв

Оксид диспрозiю Бу2Оз - електронiка; - оптика; - виробництво магнтв i запам'ятовуючих пристро'1'в; - виробництво галогенних ламп

Прим1тка: систематизовано та узагальнено авторами на основi прогнозованих лiтературних даних [2, 3]

У форм1 порошюв випускають практично вс види твердих металевих елеменлв. Витрати при виробнищш однорщних порошюв метал1в 1з високим ступенем чистоти е значно вищими, шж при виробництв1 оксид1в метал1в. У табл. 2 наведено дан про застосування чистих метал1в у р1зних галузях.

Таблиця 2 Застосування нанопорошюв меташв у р1зних галузях

Метал Формула Галузь застосування нанопорошюв Розповсюдження

1 2 3 4

Нiкель N1 - дешевший замшник платини; - виробництво водневих паливних елементiв, покриттiв, полiмерiв i екстилю; - електронiка; - оптика; - медицина Високе

Мiдь и - бюлопя; - медицина; - електрошка; - оптика

Продовження таблиц 2

1 2 3 4

- очистка води;

- виробництво магнтв i

Залiзо Fe запам'ятовуючих пристро'1'в, покриттiв, полiмерiв; - оптика; - бюлопя; - медицина

- дешевший замшник титану;

Алюмшш М - каталiзатори; - бюлопя; - медицина Високе

- бюлопя;

- медицина;

Титан Ti - добавки для стабшьносп при дп УФ-променiв; - виробництво покритпв

Кобальт Со - виробництво скла i керамши; - оптика; - медицина

- бюлопя;

- медицина;

Цинк 2п - виробництво полiмерiв, текстилю, водневих паливних елеменпв i сонячних

батарей Середне

Вольфрам W - виробництво покриттiв; - виробництво полiмерiв

Молiбден Mo - каталiзатори (вуглецевi нанотрубки); - виробництво покриттiв, полiмерiв, iнгiбiторiв i лубрикантiв

- бюлопя;

- медицина;

Срiбло Ag - фармацевтика; - текстильна галузь; - покриття; - повпряш фшьтри (каталiзатори)

- електрошка (дротовi контакти,

Золото Au гальванопокриття, захист вiд iнфрачервоного випромшювання); - каталiзатори; - медицина; - бiологiя; - фармацевтика Низьке

- електрошка (каталiзатор); - виробництво водневих паливних

елеменпв i скловолокна;

Платина Pt - автомобшебудування; - нафтогазова галузь; - медицина; - бюлопя; - фармацевтика

1 2 3 4

Кpемнiй Si - електpoнiка (гoлoвний кoмпoнент напiвпpoвiдникiв, мiкpoсxем i сoнячниx елемешив); - металypгiя (дoбавки для забезпечення жаpoмiцнoстi); - виpoбництвo кеpамiки, пipoтеxнiки, цементу i абpазивiв тoшo Низьке

Примiтка: систематизoванo та yзагальненo автopами на oснoвi пpoгнoзoваниx лiтеpатypниx даниx [2, 3]

Складш oксиди i сyмiшi нанoчастинoк складають вiднoснo невеликy часткy вигoтoвлениx нанoпopoшкiв. На вiдмiнy вiд чистиx метаив та ïx oксидiв, складнi нанoпopoшки мають oбмеженy сфеpy застoсyвання. 1снують такi види сyмiшей i складниx oксидiв [4]:

- сypм,янo-oлoв,яний oксид (Sb2O3/SnO2) - викopистoвyють в електpoнiцi та oптицi; важливий кoмпoнент диспле1'в завдяки антистатичнoмy ефектy; здатнiсть гоглинати iнфpачеpвoнy частин спектpy, фoтoпpoвiднiсть;

- iндie-oлoв,яний oксид (In2O3/SnO2) - викopистoвyють y виpoбництвi диспле1'в y складi пpoзopиx електpoпpoвiдниx пoкpиттiв;

- н^ид кpемнiю (Si3N4) - застoсoвyють ^и виpoбництвi тypбiн, деталей двигyнiв, машин, жаpoмiцниx i теплoiзoляцiйниx матеpiалiв, а тагаж теплo- i кopoзiйнoстiйкиx затискyвачiв;

- титанат баpiю (BаТiО3) - викopистoвyють в електpoнiцi пpи виpoбництБi запам,яroвyючиx пpистpoïв, електpичниx пiдсилювачiв i сегнетoелектpичнoï кеpамiки;

- нанoалмази (С) - засroсoвyють в oбpoбнiй пpoмислoвoстi для нанесення пoкpиттiв на пoлipyвальнi й piжyчi iнстpyменти, свеpдла, для вигоговлення змашyвальниx i знoсoстiйкиx ro^m™; дoбавки дo стал1; виpoбництвo напiвпpoвiдникiв;

- вoльфpамo-кoбальтoвий каpбiд (WC/Co) - дoбавки дo iнстpyментiв, зoкpема, металooбpoбниx i видoбyвниx.

Пopiвнянo з виxiднoю сиpoвинoю, нанoпopoшки мають низьку темпеpатypy спiкання, xiмiчнo активнi, мають надлишгаву енеpгiю.

Hанoпopoшки oдеpжyють xiмiчними, фiзичними, фiзикo-xiмiчними i меxанiчними спoсoбами.

Xímí4hí методи - складаються з декiлькox пoслiдoвниx стадiй:

- oсадження - пpoвoдять iз poзчинiв сoлей за дoпoмoгoю oсаджyвачiв (poзчини лyгiв - гiдpoксидiв натpiю i калiю), кислoт тoщo. Регулювання pH та темпеpатypи poзчинy дае змoгy кеpyвати пpoцесами кpисталiзацiï та забезпечувати висoкy диспеpснiсть гiдpoксидy. Гель-метoд застoсoвyють для oдеpжання пopoшкiв piзниx металiв. Biн шлягае в oсадженнi гелiв неpoзчинниx сшлук металiв з вoдниx poзчинiв;

- теpмiчний poзклад i вiднoвлення - пpoцес пiсля oсадження та сушшня нанoдиспеpсниx oксидiв абo гiдpoксидiв. Залежш вiд вимoг дo пpoдyктy, викopистoвyють газoпoдiбнi (вoдень, oксид вуглецю) абo твеpдi вiднoвники. Mетoд дае змoгy oдеpжyвати пopoшки сфеpичнoï, гoлчастoï, лускато!' абo

непpaвильнoï фopм. Нaнoпopoшки Fe, W, Ni, Co, Cu та iншиx метаив вiднoвлюють у piзнoмy сеpедoвищi, залежш вiд пoстaвлениx задач.

Фiзичнi методи - фунтуються на випapoвyвaннi меташв, сплaвiв i oксидiв з пoдaльшoю ïx кoнденсaцieю пpи кoнтpoльoвaнiй темпеpaтypi та aтмoсфеpi. Фaзoвi пеpеxoди rnp - piдинa - твеpде таге aбo пap - твеpде т^ вiдбyвaються в pеaктopi aбo на oxoлoджyвaнiй oснoвi (стiнкax). Bиxiднa pечoвинa випapoвyeться пpи iнтенсивнoмy нaгpiвaннi та гaзoм-нoсieм пoдaeться в pеaкцiйнy кaмеpy, де пiддaeться швидкoмy oxoлoдженню. На^вання здiйснюють за дoпoмoгoю плазми, лaзеpнoгo випpoмiнювaння, електpичнoï дуги, печей o^py, iндyкцiйним стpyмoм тoщo.

В залеж^ст вiд виду виxiднoгo мaтеpiaлy та oдеpжaнoгo пpoдyктy, випapoвyвaння i ганденсащю пpoвoдять у вaкyyмi, пoтoцi iнеpтнoгo газу aбo в плaзмi. Рoзмip i фopмa чaстинoк залежить вщ темпеpaтypи пpoцесy, складу aтмoсфеpи i тиску в pеaкцiйнoмy сеpедoвищi. Нaпpиклaд, в aтмoсфеpi гелiю частинки мають менший poзмip, нiж в aтмoсфеpi бiльш щiльнoгo газу - apro^. Mетoд дае змoгy oдеpжyвaти пopoшки Ni, Mo, Fe, Ti, Al iз poзмipoм чaстинoк y нaнoметpoвoмy дiaпaзoнi.

Biдoмий спoсiб oдеpжaння нaнoмaтеpiaлiв електpичним вибyxoм пpoвiдникiв. Дpiт металу дiaметpoм 0,1-1,0 мм poзмiщyють у pеaктopi мiж електpoдaми, на як пoдaють пoтyжний iмпyльс стpyмy 1,04 Об о а 2. Biдбyвaeться миттевий poзiгpiв i випapoвyвaння дpoтiв. Пapи металу poзлiтaються, oxoлoджyються i кoнденсyються з yтвopенням нaнoпopoшкy. Пpoцес пpoвoдять в aтмoсфеpi гелiю aбo apro^. Так oдеpжyють нaнoпopoшки метaлiв (Ti, Co, W, Fe, Mo) та oксидiв (TiO2, Al2O3, ZrO2) iз poзмipoм чaстинoк дo 100 нм.

MexaHi4Hi методи - це пoдpiбнення мaтеpiaлiв y млинax (кyльoвиx, плaнетapниx, вiдцентpoвиx, вiбpaцiйниx), гipoскoпiчниx та iншиx пpистpoяx. Mеxaнiчне пoдpiбнення зaстoсoвyeться ^и виpoбництвi нaнoпopoшкiв метaлiв, кеpaмiки, пoлiмеpiв, oксидiв, iншиx кpиxкиx мaтеpiaлiв. Ступшь пoдpiбнення залежить як вiд пpиpoди мaтеpiaлiв, так i вiд oблaднaння, яке викopистoвyють.

Mеxaнiчний метoд е нaйпpoстiшим, пpoдyктивним i дoстyпним. B oснoвнoмy, oдеpжyють пopoшки сплaвiв метаив. Недoлiки - ймoвipнiсть зaбpyднення ^и oдеpжaннi пopoшкiв у нaнoдиспеpснoмy сташ та склaднiсть pегyлювaння складу пpoдyктy.

Однieю з oснoвниx пpoблем у виpoбництвi нaнoпopoшкiв е сxильнiсть нaнoчaстинoк дo yтвopення aгpегaтiв та aглoмеpaтiв, якi ускладнюють oдеpжaння кoмпaктниx мaтеpiaлiв. Для пoдoлaння сил aглoмеpaцiï пoтpiбнo пpиклaдaти меxaнiчне зусилля aбo тдвищувати темпеpaтypy спiкaння.

Наявш дaнi щoдo гaлyзi зaстoсyвaння нaнoпopoшкiв метaлiв та oксидiв пoтpебyють пoдaльшoгo всебiчнoгo анаизу свiтoвoгo pинкy для бiльш детaльнoгo poзкpиття теми i мети дoслiдження.

3. Мета та задачi дослщження

Метою даного дошдження е всебiчний aнaлiз свiтoвoгo pинкy нaнoпopoшкiв.

Для дoсягнення пoстaвленoï мети неoбxiднo ви^ната тaкi зaдaчi:

1. Здшснити шшук пoтенцiйнoгo пoпитy, а тагаж oбсяг pинкy нанoтеxнoлoгiй piзниx кpаïн.

2. Узагальнити стан i тенденцп poзвиткy свiтoвoгo pинкy нанoпopoшкiв.

3. Здiйснити цiнoвий аналiз pинкy нанoпopoшкiв.

4. Досл1дження iснуючих р1шень проблеми

Дoсягнення в poзpoбцi та вигoтoвленнi нанoстpyктyp значнoю мipoю визначаються piвнем poзвиткy теxнoлoгiй, якi дають змoгy oтpимyвати нанoстpyктypи неoбxiднoï кoнфiгypацiï i poзмipнoстi. Hеoбxiднoю вимoгoю e poзpoбка метoдiв кoмплекснoï дiагнoстики властивoстей нанoстpyктyp, включаючи кoнтpoль у npo^ri вигoтoвлення (insitu) i yпpавлiння на доге oснoвi теxнoлoгiчними пpoцесами. За багатьма пpoгнoзами саме poзвитoк нанoтеxнoлoгiй визначить пpoгpес в ХХ1 столгт, пoдiбнo дo тoгo, як вiдкpиття атoмнoï енеpгiï, винаxiд лазеpа i тpанзистopа визначили пpoгpес в ХХ столгт [2, 5].

В даний час ця галузь пoтyжнo poзвиваeться за тpьoма напpямами:

1) виготовлення електpoнниx сxем (у тoмy числ i oб,eмниx) з активними елементами, poзмipи якиx e спiвставними з poзмipами oдиничниx мoлекyл абo атомш;

2) poзpoбка i вигoтoвлення нагомашин, тoбтo меxанiзмiв та poбoтiв мoлекyляpниx poзмipiв;

3) виpoбництвo нанoпopoшкiв [6, 7].

Сеpед oснoвниx напpямкiв в^шення пpoблеми маpкетингoвoгo дoслiдження нанoпopoшкiв, виявлениx в свiтoвиx pесypсаx наyкoвoï лiтеpатypи, мoжyть бути видiленi poбoти [8, 9]. А ташж вiдoмi po6o™ [10, 11]. Але в данж лiтеpатypниx джеpелаx недoстатньo poзглянyтo питання oтpимання нанoпopoшкiв металiв та ïx oксидiв електpoлiзoм ioнниx piдин. Аш^ами poбiт [12, 13] зpoбленo пеpшi спpoби систематизацн метoдiв oдеpжання нанoпopoшкiв та маpкетингoве дoслiдження pинкy нанoпopoшкiв. Останнiм часoм значне викopистання нанoпopoшкiв маe мiсце в бioлoгiï та медицин [5, 14]. Деякi спpoби маpкетингoвoгo дoслiдження pинкy нанoпopoшкiв та дизайнеpськi piшення (склад, бyдoва, poзмip частинoк) бyлo зpoбленo в poбoтаx [15, 16].

В данiй po6o^ викopистанo загальнoпpийнятi пiдxoди дo маpкетингoвиx дoслiджень в iндyстpiï, як пpедставленi в [17, 18]. В poбoтаx [19, 20] наведенo пеpспективнi на^ямки в сфеpi iндyстpiальнoгo маpкетингy. Останш спpoби щoдo узагальнення xаpактеpистик юнуючж металевиx нанoпopoшкiв та галузей ïx застосування пpедставленo в [21, 22]. Огляд статей та патен^в в цьoмy питаннi зpoбленo в poбoтаx [23, 24]. В poбoтi [25] детальш poзглянyтo oснoвнi xаpактеpистики нанoпopoшкiв (в тoмy числГ нiтpидy та каpбoнiтpидy титану, oдеpжанoгo плазмoxiмiчним синтезoм). Пеpспективним e викopистання нанoпopoшкiв алюмшш та йoгo спoлyк в яшст висoкoенеpгетичниx матеpiалiв [26, 27]. Дoдавання нанoчастoк oксидiв в пoлiмеpнi матpицi e важливим для галузей ornara та електpoнiки [28]. Значний poзвитoк нанoтеxнoлoгiï маe галузь електpoнiки [29, 30]. Вдоме пеpспективне викopистання нoвiтнix теxнoлoгiй в галyзяx ядеpнoï енеpгетики [31] та xаpчoвoï галyзi [32].

Po6oto [33, 34] пpисвяченo poзpoбцi кoнцепцiй poзвиткy, дoсягненням та найбшьш пеpспективним напpямкам poзвиткy в галyзi нанoтеxнoлoгiй. Piвень

дослщжень за щею галуззю в рiзних крашах та iснуючi державнi програми розвитку галузi наведено в [35, 36]. Особливу увагу останшм часом придшено охорош навколишнього середовища [37] та розвитку бюмедицини [38]. Деяк спроби розгляду питань бiзнесу та щноутворення в галузi нанотехнологiй зроблено в [39, 40].

Таким чином, результати анашзу л^ературних даних дозволяють зробити висновок про необхiднiсть подальшо!' систематизацii матерiалу щодо галузi застосування та маркетингового дослщження ринку нанопорошюв.

5. Методи дослiджень

При дослщженш були використанi наступнi науковi методи:

- метод пошуку лiтературних даних з дослiджуваноi тематики;

- метод анаизу при проведеннi маркетингових дослщжень в галузi наноматерiалiв та нанотехнологш;

- метод систематизацii та класифшацн при проведеннi дослiдження щодо досягнень сучасноi науки в галузi наношдуртри.

6. Результати досл1джень

6.1. Огляд свггового ринку нанотехнологiй

Стан i перспективи розвитку ринку нанопорошкiв пов'язаш iз загальною динамiкою сектора нанотехнологш. Ринок нанотехнологш стрiмко розвиваеться, про що свiдчить зростання iнвестицiй у галузь, а також кшьюсть наукових розробок, патенлв i публiкацiй з даноi проблематики. Щорiчно збiльшуеться число компанш, якi представляють нанотехнологii, а також обсяг комерцiйно-реалiзованоi продукцii. Досягнення нанотехнологш сьогодш використовують рiзнi галузi промисловостi [4].

Так, згiдно з ощнками консалтингово!' компанii Lux Research, у 2012 рощ обсяг ринку нанотехнологш складав 190,3 млрд. дол. [3]. Його щорiчний прирют становить 15-17 %. На одержану з використанням нанотехнологiй продукцiю припадае близько 0,05 % свггового валового сукупного продукту, очжуеться, що вона зросте до 1,5 % до 2020 р. Лидерами свггового ринку е США (59 млрд. дол.), Свропа (47 млрд. дол.) та Азгатсько-Тихоокеанський реггон (9,4 млрд. дол.). США лгдирують як за обсягом комерцшного ринку, так i за кглькгстю публшацш (близько 25000 у 2015 р.) i патенлв у галузг нанотехнологш (45 % патентiв).

Розподш сфер впливу в галузi нанотехнологш, за ощнкою US NanoBusiness Alliance, вже вщбуваеться i завершиться до 2020 р. [3]. Прогнозована структура свггового ринку при цьому буде виглядати так (рис. 1). Найбшьший комерцшний сектор у 2015 р. - виробництво наноматерiалiв (126 млрд. дол.). Лидером у цьому секторi е виготовлення нанокомпозилв, як використовують в автомобшебудуванш та 6удгвництвг. На другому мющ знаходиться електронiка (45 млрд. дол.). Майже 19 млрд. дол. припадае на сферу охорони здоров'я.

■ США ■ Ятотя ■ Cßpora ■ Аз1я ■ 1нш1

Рис. 1. Пpoгнoзoвана питoма вага piзниx кpаïн на pинкy нанoтеxнoлoгiй у 2020 poH [3, 41]

Шпит на нанoпpoдyкти, згiднo з тцшками Lux Research, буде poзпoдiленo дo 2020 poкy мГж напpямками нанopинкy, як пoказанo на pис. 2. Видш, щo найбiльшим пoпитoм будуть кopистyватися нанoматеpiали i пpoдyкцiя нанoелектpoнiки. Hайбiльшим спoживачем нанoпpoдyкцii буде АзГатсьга-Тиxooкеанський pегioн, США та Cвpгпа.

За пiдсyмками 2015 p. бyлo виpoбленo пpoдyкцiï, яка включаe poзpoбки в галyзi нанoтеxнoлoгiй на суму гонад 1,4 тpлн. дoл. У CTpy^ypi виpoбництва нанoпpoдyкцiï лiдиpye xiмiчна галузь, наyкoвi дoслiдження (пpoмiжнi пpoдyкти, як пpавилo, не сеpiйнi) та електpoнiка.

Mаe мiсце тенденцiя дo зpoстання кoмпанiй у сектopi нанoтеxнoлoгiй, яка в сеpедньoмy на 30-40 % пеpевищye динамiкy свiтoвoгo pинкy в цiлoмy.

Обсяг свiтoвиx швестицш у нанoтеxнoлoгiï в 2015 poH склав 18,1 млpд. дoл. Даний гоказник зpiс, пopiвнянo з 2013 poкoм, на 18 %. Kopпopативнi iнвестицiï (8,6 млpд. дoл.) стали гoлoвним джеpелoм фiнансyвання (деpжавнi - лише 8,3 млpд. дoл.). Питома вага венчypнoгo капiталy знизилася (1,0 млpд. дoл.). Hайбiльший oбсяг вкладень надxoдить у xiмiчний сектop i в сфеpy фаpмацевтики. Згiднo Гз пpoгнoзами ^мпат!' Científica (pис. 3), дo 2018 poкy дана стpyктypа мoже зазнати деякиx змш лщ^уюче пoлoження займаe фаpмацевтика - фшансування пpoектiв у цш сфеpi збГльшиться у п'ять pазiв [3, 41]. Та^ж буде спoстеpiгатися тенденщя дo пoдвiйнoгo зpoстання у сфеpi електpoнiки. Лiдеpами за oбсягoм деpжавниx швестицш e США та СС. За тцшками експеpтiв, у пеpспективi дo 2020 poкy лiдеpствo за тбсягом вкладениx швестицш мoже пеpейти дo Ягони. Сьoгoднi лiдеpoм pинкy нанoматеpiалiв e США з пpoгнoзoваним piвнем дoxoдiв на 2018 p. у poзмipi 1,46 млpд. дoл. Дpyгий за величинoю сектop - Заxiдна Свpoпа. Найбшьш швидкoзpoстаючим i пеpспективним сегментoм e АзГатсьга-Тиxooкеанський pегioн.

500 450 400 З50 З00 250 200 150 100 50 0

Рис. 2. Штенцшний топит на нaнoпpoдyкти у 2020 po^ (млpд. дoл.) [З, 41]

7.0 %

2.0 %

50.0 %

I Оxopoнa дoвкiлля

_втoмoбiлебyдyвaння

2б.0 % ■ Хiмiчний сектop

Пpoмислoвiсть

1.0 % 5.0 % 0.1 %

Електpoннiкa

Хapчoвa пpoмислoвiсть

9.0 %

Рис. 3. Cтpyктypa швестицш за галузями пpoмислoвoстi [З, 41]

У ц^му, вapтo зазначити, щр сьoгoднiшнiй oбсяг виpoбництвa нaнoмaтеpiaлiв не вщшвщае пoтpебaм pинкy. Пpoгнoзoвaнi oбсяги зpoстaння кoжнoï з склaдoвoï сфеp пoв'язaнi з пiдвищенням дoстyпнoстi нaнoмaтеpiaлiв для кiнцевoгo спoживaчa.

Пеpспективa pинкy нaнoтеxнoлoгiй виглядае oптимiстичнo. Пpи цьoмy, експеpти пo-piзнoмy oцiнюють йoгo емнють i динaмiкy зpoстaння. Обсяг pинкy нaнoтеxнoлoгiй та йoгo пpoгнoз в тpлн. дoл. пpедстaвлений в табл. З. Bиднo, щo пpoгнoз oбсягy глoбaльнoгo нaнopинкy вiдpiзняeться. Пo-пеpше, не вивчеш pизики, пoв'язi i з зиpoбництвoм нaнoпpoдyкцiï. Пo-дpyге, oцiнкa пеpспектив pинкy гpyнтyeться на пoлoженнi ^o мoжливий «rnpopm» у деякиx гaлyзяx, нaпpиклaд, винaxoди нaнoкoмп'ютеpiв, нaнopoбoтiв, вдoскoнaлення та збiльшення oбсягiв випуску нaнoтpyбoк, пpoдyкцiï для бioмедицини тoщo [42].

Taô^^H 3

npomo3QBaHHH o6car pHHKy HaHoTexHonorin, TpnH. gon _

EKcnepTHa opraнiзaцia nporH030BaHHH o6car pHHKy, TpnH. gon.

Mitsubishi Institute, nporH03 Ha 2018 p. 0,19

€Bp0K0Micia, nporH03 Ha 2018 p. 0,26

Iunkett Research, nporH03 Ha 2017-2020 pp. 1,3

Lux Research, nporH03 Ha 2018 p. 3,4

Us NanoBusiness Alliance, nporH03 Ha 2020 p. 1,3

€Bp0K0Micia, nporH03 Ha 2020 p. 2,0

npHMÎTKa: p03p06neH0 Ha 0CH0Bi nporH030BaHHx gaHHx [3, 41]

6.2. CTaH i TeHgeH^ï po3BHTKy CBÎTOBoro pHHKy HaHonopomKÎB

npoMHcnoBe BHp06HHUTB0 6mbmocri BHgiB HaH0n0p0mKiB po3noHanoca 10-15 p0KiB T0My. Y npoMHcnoBHx KintK0CTax ogep^yBanH name KpeMHe3eM, raHH03eM i oKCHg 3ani3a HayKoBo-gocnigm iHCTmym Ta ymBepcmem ogep^yBanH HeBenHKi 3a o6caroM 3pa3KH HaH0n0p0mKiB gna npoBegeHHa gocnig^eHL. Ha ctorogm p03p06neH0 TexHonoriï ogepraHHa HaH0n0p0mKiB gna BHr0T0BneHHa mHpoKoro CneKTpy MaTepianiB. npH u,t0My, nopomKH M0^yrt Bigpi3HaTHca 3a ^pa^iaiM i hhctotok» Marepiany. BHpo6HHmB0 HaH0n0p0mKiB e HaH6intm Macmra6HHM [42, 43], nopiBHaHo 3 BHpo6HHmB0M ÏHmHx HaH0MaTepianiB. He3Ba^aKHH Ha BenHKHH acopTHMeHT n0p0mKiB, aKi e gocTynHHMH, name geaKi 3 hhx BHpo6nflKTL y npoMHcnoBHx Macmra6ax [44, 45]. 06car CBiT0B0r0 pHHKy HaH0n0p0mKiB, aKi BHK0pHCT0ByKTL B eHepreTHu,i, aK KaTaràaTopH, y BHpo6HHmBi K0HCTpyKujHHHx MaTepianiB, y 2016 p. CKnaB, 3a oцiнкoк BCC Research [46], 474,4 Mm gon npupicT n0piBHaH0 3 2015 p. - 17 %. npu cepegHtoMy ^opiHHoMy TeMni 3p0CTaHHa (CAGR) 38,7 %, g0 2020 p. 06car pHHKy 6yge Ha piBHi 1,7 Mnpg. gon Ha pHHKy BHginaKTt Tpu 0CH0BHHX c^epu 3acT0cyBaHHa HaHonacTOK (Ta6n. 4):

1) BHK0pucTaHHa B eneKTpuHHux npunagax;

2) B aK0CTi KaTani3aT0piB;

3) B K0HCTpyK^HHHx MaTepianax.

Та6^нцн 4

CTpyKTypa pHHKy HaH0n0p0mKiB 3a HanpaMKaMH BHKopHCTaHHa_

20 2 piK 2017 piK

3acT0cyBaHHa MnH. gon. % Big 3aranbHoro MnH. gon. % Big 3aranbHoro CAGR 20132017, %

o6cary o6cary

KaTani3aTopH 260,1 55,0 % 464,5 26,6 % 12,2 %

EHepreTHKa 76,4 16,1 % 785,5 45,0 % 59,4 %

KoHCTpyK^HHi MaTepianH 137,2 28,9 % 496,6 28,4 % 29,4 %

Bcboro 473,7 100,0 % 1746,6 100,0 % 29,8 %

npHMiTKa: p03p06neH0 Ha 0CH0Bi nporH030BaHHx gaHHx [3, 41]

KpiM цнx rany3efi, Ba^nuBHM cerMeHT0M pHHKy e BHKopHCTaHHa HaH0n0p0mKiB y eneKTpom^, oптнцi Tom,o.

6.3. Структура ринку

6.3.1. Структура ринку нанопорошюв у рiзних краУнах

Основними споживачами нанопорошюв у свт е краши з найбшьш розвиненою наношдустр1ею - США, Япотя та СС.

Св1тове виробництво нанопорошюв розподшено нер1вном1рно. Основш виробнич1 потужност знаходяться в розвинених крашах. У той же час таю краiни, як Бразилш, Швденна Африка тощо, мають високий сировинний потенщал, але не виробляють нанопорошки у значних обся ах.

Понад дв1 третини свггового випуску нанопорошюв виробляеться у США, де розташовано майже половину вс1х виробниюв. США забезпечують продуктею споживач1в у Сврот, в меншт м1р1 - в Азп.

Разом з тим, багато американських виробниюв е невеликими шновацшними компатями або науково-дослщними шститутами, як синтезують нанопорошки для внутршшх потреб. В Азii, навпаки, невелика кшьюсть учасниюв ринку мае велик обсяги виробництва. Аз1атський регюн мае величезт запаси рщкоземельних метаив, таких як ггрш, цирконш тощо.

У Сврот найбшьш розвинена нано1ндустр1я в Шмеччит та Великш Британii. Основною проблемою в Сврот в недалекому майбутньому може стати дефщит сировини, оскшьки, зокрема, поклади рщюсноземельних метаив у регют обмежет.

6.3.2. Структура ринку нанопорошюв за типами наноматерiалiв

Основним видом продукцп на свгговому ринку нанопорошюв е порошки оксид1в метаив (рис. 4). У товарнш грут оксид1в меташв 4/5 обсягу виробництва припадае на три найпоширетш1 види сировини: кремнезем ^Ю2), диоксид титану (ТЮ2) 1 глинозем (А12О3). При цьому, кремнезем займае бшьше половини всього виробництва, глинозем - 18 % { диоксид титану - 10 %. Найдоступнiшими оксидами е оксиди заиза, цинку, церш, цирконш, купруму, магнiю, прш.

Т П о/, 2 0 %

■ Оксиди метал!в

■ чист1 метали

■ сум1ш1

■ Складнi оксиди

0.0 %

Рис. 4. Структура нанопорошюв на свгговому ринку [3, 41]

На ринку нанопорошюв чистих метаив 16,5 % обсягу виробництва припадае, в основному, на порошки шкелю { мщ. Серед лiдерiв за цим показником е заизо, алюмiнiй { титан (вщ 13 % до 14 %) (рис. 5).

Серед складних оксид1в { сумiшей найбшьше виробляють: сурм'яно-олов'яний оксид, титанат барш, карбiд кобальту, ттрид силщш та вд^е-олов'яний оксид.

Анал!з робгт [47, 48], яю присвячено дослщженням у галузi нанопорошкiв показав, що найбiльш перспективним напрямком наукових розробок е нанопорошки алюмшш та дорогоцшних металiв.

Структура виробництва нанопорошюв у регiонах е приблизно однаковою. Так, в Сврот виробляеться бшьше за обсягом порошк1в оксид1в метал!в (бiльше 90 %), а в Азн - порошк1в чистих метал!в (до 25 %).

П'ять провщних виро6ник1в 1з Швшчно!' Америки (наприклад, American Elements) виробляють понад 20 вид1в нанопорошкiв, у той час, як у Сврот та Азн асортимент рщко перевищуе 10 найменувань (найчастше - 15 найменувань). Велику частину порошюв випускають в обмеженш к1лькост1 через замовлення для дослщницьких цiлей.

розм1р частинок нанопорошюв не е основним фактором при цшоутворент. Бiльше половини вс1х нанопорошюв (до 60 %) мають розм!р частинок менше 60 нм, а приблизно 40 % - менше 30 нм (рис. 6)

■ Икель

■ Мщь

■ Залiзо

■ Алюмшш

■ Титан

Цинк ■ Кобальт

■ Вольфрам

■ Мол!бден

Рис. 5. Свгтовий обсяг виробництва порошюв чистих метал!в [3, 41]

<15 нм 16-30 31-60 61-100 101-200 201-1000 немаe данж

Рис. б. Стpyктypа виpoбництва нанoпopoшкiв за poзмipoм нанoчастинoк [3, 41]

6.4. Цшовий аналп

Ригок нанoпopoшкiв e складним для цiнoвoгo аналГзу, щo пoяснюeться такими дичинами [4, 41]:

- виpoбники спiвпpацюють з певними галузями пpoмислoвoстi, тому випускають нанoпopoшки з piзними xаpактеpистиками (фpакцiя, чистoта тoщo);

- ^и виpoбництвi нанoпopoшкiв Гз кеpoваними властивoстями пpи визначенш цши велике значення маe пoказник oбсягy паpтiï.

Bаpтiсть нанoпopoшкy пpи укладанш кoжнoгo кoнтpактy визначаeться iндивiдyальнo. Оpieнтoвнy ваpтiсть деякиx найпoшиpенiшиx нанoпopoшкiв пpедставленo на pro. 7.

1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

1500

1000

500

60

60

70

75

80

95

"Т"

150 —i— —i—

"г

^ s / </ / / / /

s .у У> ^ s у У\

Cr

О*

С

' с/ S /

' Sj

Рис. 7. Сеpедня ваpтiсть нанoпopoшкiв, дoл./кг [3, 41]

Так, вишка ваpтiсть нанoпopoшкiв oксидy циpкoнiю, oксидy сpiбла та iндie-oлoв'янoгo oксидy визначаeться висoкoю ваpтiстю виxiднoï сиpoвини i малим тбсягом виpoбництва. Bаpтiсть у виpoбникiв вiдpiзняeться на 25-30 % i залежить такoж, зoкpема, вгд тpанспopтниx витpат пpи дoставцi ïx спoживачевi.

б.5. Особливост споживання нанопорошюв

Нaнoпopoшки не завжди е кiнцевoю пpoдyкцieю, а викopистoвyються у piзниx виpoбничиx пpoцесax. Biдпoвiднo, на oбсяги спoживaння нaнoпopoшкiв впливае та чи iншa галузь ïx викopистaння.

Cьoгoднi нaнoпopoшки pегyляpнo викopистoвyють у двox ключoвиx гaлyзяx: в електpoнiцi (в oснoвнoмy, ^емнезем) та в oбpoбнiй пpoмислoвoстi. У iншиx гaлyзяx пoпит на нaнoпopoшки iснye у фopмi oднopaзoвиx зaмoвлень.

Cтpyктypy спoживaння нaнoпopoшкiв за галузями на свiтoвoмy piвнi пpедстaвленo на p^. 8. Bиднo, щo топит на нaнoпopoшки фopмye, в oснoвнoмy, електpoнiкa та oбpoбнa пpoмислoвiсть. Сшшби викopистaння нaнoпopoшкiв у циx гaлyзяx пpaктичнo oднaкoвi, нaпpиклaд, ïx застошвують як aбpaзив.

11 %

З %

7 %

S %

■ Електpoнiкa та oптикa

- oбpoбнa пpoмислoвiсть

41 % ■Енеpгетикa та oxopona дoвкiлля

л Mедицинa та кoсметoлoгiя

■ Mетaлypгiя

■ Aеpoкoсмiчнa пpoмислoвiсть

■ Iншi

Рис. 8. Стоживання нaнoпopoшкiв за галузями [З, 41]

B табл. 5 системaтизoвaнo Ta^i зaстoсyвaння нaнoпopoшкiв з клaсифiкaцieю ïx викopистaння, стадп poзpoбки, зaпpoпoнoвaниx фopм на pинкy.

Таблиця 5

Гaлyзi пpaктичнoгo викopистaння нaнoпopoшкiв

Галузь зaстoсyвaння Cтaдiя poзpoбки Фopми, пpoпoнoвaнi на pинкy Bикopистaння

1 2 З 4

E^pre' Ч&. Нaнoкpистaлiчнi нiкель, мiдь i гiдpиди меташв для xiмiчниx джеpел стpyмy; шинч^ бaтapеï; aкyмyлятopи вoдню; твеpдooксиднi паливш елементи Кaтaлiзaтopи нaвкoлишньoгo сеpедoвищa, oксид цеpiю в дизеляx Aвтoмoбiльнi кaтaлiзaтopи

Продовження таблиц 5

1 2 3 4

Охорона здоров'я Нанокристалiчнi лiкарськi препарати; наносфери з використанням бюсумюного кремнiю; прискорювачi росту Сонцезахиснi фiльтри з використанням ZnO i TiO2; молекулярне маркування: квантовi точки, CdSe; носи для препара^в з низькою розчиннiстю у водi Au, Ag, Pt, ZnO, Fe, хiрургiя,

та медицина кюток; виявлення вiрусiв i використання квантових точок; засоби при лшуванш онкологи; онкологiя, терапiя тощо

покриття для шпланив

Рiжучi частини iнструментiв з:WC, TaC, TiC, Co; свiчки запалювання; дiелектрики; доставка гербiцидiв i пестицидiв; датчики; Абразивно-стiйкi покриття з Al2O3 i Y-Zn2O; полiмернi композити, Структурне нарощування полiмерiв i композипв; газотермiчнi покриття на

1нжишринг армоваш наноглинами; мастила; пiгменти; самоочисне скло з TiO2; реактивне паливо

молекулярш сита основi: TiO2, TiC-

Co тощо; чорнило

Споживч1 товари - Протиконтрафактнi пристро' Спортивнi товари; упаковка; покриття

Еколопя - Наноструктурш покриття; фотокаталiтична очистка води Плитка з покриттям; санттарш товари; вiдновлення грунту (з Fe, Al, Ce)

Нанорозмiрнi магнiтнi частинки Феромагштш рщини;

для накопичувачiв високо'1 пристро' Покриття та

Електрошка щiльностi; захист вiд внутрiшнiх оптоелектронiки; сполучш

радюзавад; електроннi схеми; електропровiднi матерiали

технологи для дисплее покриття

Прим1тка: розроблено на 0CH0Bi прогнозованих даних [2, 3, 41]

Основними галузями практичного використання нанопорошюв на сьощдт е: електронка (функцюнальш покриття, сполучеш та композицшт матер1али), енергетика (автомобшьш катал1затори), охорона здоров'я та медицина (хрургтя та онкологтя), шжешршг (пол1мерн1 матер1али та композити). Поки що, в меншй шр^ досягнення нжошдустри використовуютъся у виробницш споживчих товар1в та еколопчних технологтях

7. SWOT-аналiз результатiв дослщжень

Strengths. У данш робот одночасно проведено систематизацию та анал1з лгтературних даних, як в галуз1 сучасного виробництва нанопорошюв та перспектив !х одержання, так i маркетингового дослщження ринку нанопорошюв. Поеднання цих даних дозволяе бтьш обгрунтовано розкрити питання сучасного стану та перспектив ринку наноматерiалiв та нанотехнологiй.

Weaknesses. Вщсутшсть звiтiв з дано!' тематики у вщкритому доступi.

Opportunities. Подальшi до^дження будуть спрямованi на використання результалв проведеного у роботi аналiзу свгтового ринку нанопорошкiв для

формування украшського ринку нанопорошюв. Досягнення ^ rany3i нанотехнологiй е результатом дослщжень багатьох краш. Тому досвiд окремо!' краши е дуже корисним для розвитку власно!' наноiндyстрiï.

Threats. Швидкий розвиток нанотехнологiй вносить окремi корективи в рiзнi аспекти маркетингових дослщжень нанопорошкiв.

8. Висновки

1. Проведено пошук кран за виробництвом нанопорошюв. Показано, що найбтьш розвиненими ринками нанопорошмв е США (обсяг ринку нанотехнологш -60 млрд. дол.), Свропа (47 млрд. дол.) та Азiатсько-Тихоокеанський репон (10 млрд. дол.).

2. Узагальнено стан i тенденцп розвитку свiтового ринку нанопорошкiв. На свгтовому ринку нанопорошкiв переважае: США (2/3 свгтового випуску), Аз1я (в основному, Япон1я) та Свропа (Кмеччина i Велика Британ1я). У кранах iз високим сировинним потенцiалом (Бразим, Мексика) виробництво практично не розвинено. Специфшою свiтового ринку нанопорошкiв е те, що в Сврош виробляеться бтьше за обсягом порошкiв оксидiв металiв (бтьше 90 %), а в Азп -порошкiв чистих меташв (до 25 %), асортимент американських виробникiв, як правило, перевищуе аналогiчний в европейських та азiатських краïнах.

3. Проведений цiновий анашз свiтового ринку нанопорошкiв дае змогу видшити такi показники, що характеризують його розвиток:

- наноматерiали - наибшьший комерцiйний сектор сучасного ринку нанотехнологш з обсягом близько 100 млрд. дол.; у стрyктyрi виробництва нанопродукцп лiдирyе хiмiчна галузь, наyковi дослiдження (промiжнi продукти, як правило, не сершш) та електронiка;

- загальна проблема на ринку наноматерiалiв - висока вартiсть продyкцiï, низький обсяг виробництва та доступнють для юнцевого споживача;

- обсяг лише трьох найбтьших складових ринку наноматерiалiв - енергетика, виробництво каталiзаторiв, конструкцшних матерiалiв - становить 375 млн. дол.; прогнозоваш темпи зростання протягом 2015-2020 рр. - 60 %, 13 % i 30 % вщповщно;

- на свiтовомy ринку нанопорошкв переважае виробництво продyкцiï з оксидав меташв; найпоширенiшi види сировини: кремнезем (SiO2) - бтьше половини вщ усього виробництва, диоксид титану (TiO2) - 10 % i глинозем (Al2O3) - 18 %;

- серед нанопорошкiв чистих метаив бiльше 30 % припадае на виробництво порошюв шкелю та мщ; до лiдерiв за цим показником вщносять залiзо, алюмiнiй i титан (13-14 %);

- бiльше половини вшх нанорошкiв мае розмiр частинок менше 60 нм, а бтьше, шж 40 % - менше 30 нм;

- попит на нанопорошки формуе, в основному, електронка та обробна промисловiсть; найбтьший обсяг мае ринок нанопрошк1в у медициш та косметологiï.

Лiтература

1. Наноматериалы. Классификация, особенности свойств, применение и технологии получения / Балоян Б. М., Колмаков А. Г., Алымов М. И., Кротов А. М. Москва, 2007. 124 с.

2. Старостин В. В. Материалы и методы нанотехнологии. М.: Биномная лаборатория знаний, 2008. 431 с.

3. Маркетинговое исследование рынка нанопорошков (версия 4. Хронология исследования: 2005-2009 годы с прогнозами до 2018 года). Аналитический отчет, 2010. 130 с.

4. Коротеева А. В., Кущевська Н. Ф., Малишев В. В. Доошдження ринку нанопорошюв // Маркетинг в Украш. 2015. № 5 (92). С. 29-33.

5. Головин Ю. И. Введение в нанотехнологию. М.: Машиностроение, 2003. 112 с.

6. Третяков Ю. Д., Гудилин Е. А. Основные направления фундаментальных и ориентированных исследований в области наноматериалов // Успехи химии. 2009. Т. 78, № 9. С. 867-869.

7. Фейнман Р. Внизу полным полно места: приглашение в новый мир физики // Химия и жизнь. 2002. № 12. С. 20-26.

8. Таланчук П., Малишев В., Липова Л. Освгга ХХ1 столптя. Самовизначення особистосл в контексп штеграцп Украши до европейського штелектуального простору // Освгга регюну. Полгголопя, психолопя, комушкацп. 2009. № 3. С. 206-213.

9. Salata O. V. Applications of nanoparticles in biology and medicine // Journal of Nanobiotechnology. 2004. Vol. 2, Issue 3. P. 1-6. doi: http://doi.org/10.1186/1477-3155-2-3

10. Bhushan B. Springer handbook of nanotechnology. Springer, 2007. 1221 p. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-540-29057-A

11. Bhushan B. Springer handbook of nanotechnology. Springer-Varlag GmbH, 2017. 1221 p. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-662-54357-3

12. Волков С. В., Ковальчук G. П., Огенко В. М. Нанохiмiя. Наносистеми. Наноматерiали, 2008. К.: Наукова думка, 423 с.

13. Izutsu K. Electrochemistry in Nonaqueous Solutions. Wiley-VCH, 2009. 432 p. doi: http://doi.org/10.1002/9783527629152

14. Nitta K., Masatoshi M., Inazawa S. Electrodeposition of molybdenum from molten salts // Electronics. 2010. Issue 7. P. 75-78.

15. Dieter G. E., Kuhn H. A., Semiatin S. L. Handbook of Workability and Process Design. ASM International, 2003. 389 p.

16. Handbook of Metallurgical Process Design / ed. by Xie L., Funatani K., Totten G. NYBasel. MarcelDekkerInc, 2004. 973 p. doi: http://doi.org/10.1201/9780203970928

17. Palmer M., Truong Y. Introduction to the special issue on the nature of industrial marketing work // Industrial Marketing Managmant. 2019. Vol. 2. P. 350368. doi: http : //doi.org/ 10.1016/j.indmarman.2019.02.004

18. Naudé P., Sutton-Brady C. Relationships and networks as examined // Industrial Marketing Managmant. 2019. Vol. 1. P. 256-269. doi: http : //doi. org/ 10.1016/j.indmarman.2019.03.006

19. Johnsen T. E. Purchasing and supply management in an industrial marketing perspective // Industrial Marketing Management. 2018. Vol. 69. P. 91-97. doi: http : //doi. org/10.1016/j.indmarman.2018.01.017

20. Keranen J. Inspiring future generations of industrial marketing scholars // Industrial Marketing Management. 2018. Vol. 69. P. 127-128. doi: http : //doi. org/10.1016/j.indmarman.2018.01.011

21. Dzidziguri E. L. Dimensional characteristics of nanopowders // Nanotechnologies in Russia. 2009. Vol. 4, Issue 11-12. P. 857-870. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078009110147

22. Production technology, characteristics, and some applications of electric-explosion nanopowders of metals / Lerner M. I., Svarovskaya N. V., Psakhie S. G., Bakina O. V. // Nanotechnologies in Russia. 2009. Vol. 4, Issue 11-12. P. 741-757. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078009110019

23. Hung S.-C., Chu Y.-Y. Stimulating new industries from emerging technologies: challenges for the public sector // Technovation. 2006. Vol. 26, Issue 1. P. 104-110. doi: http: //doi. org/ 10.1016/j.technovation.2004.07.018

24. A Brief Literature and Patent Review of Nanosuspensions to a Final Drug Product / Lim Chin W. W., Parmentier J., Widzinski M., Tan E. H., Gokhale R. // Journal of Pharmaceutical Sciences. 2014. Vol. 103, Issue 10. P. 2980-2999. doi: http://doi.org/10.1002/jps.24098

25. Extended characteristics of dispersed composition for nanopowders of plasmachemical synthesis / Sinaiskii M. A., Samokhin A. V., Alekseev N. V., Tsvetkov Y. V. // Nanotechnologies in Russia. 2016. Vol. 11, Issue 11-12. P. 805814. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078016060185

26. Popok V. N., Bychin N. V. Impact of metallic and nonmetallic nanopowders on the combustion characteristics of energetic materials based on ammonium nitrate // Nanotechnologies in Russia. 2014. Vol. 9, Issue 9-10. P. 541-548. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078014050127

27. Investigation of combustion of HEM with aluminum nanopowders / Sakovich G. V., Arkhipov V. A., Vorozhtsov A. B., Bondarchuk S. S., Pevchenko B. V. // Nanotechnologies in Russia. 2010. Vol. 5, Issue 1-2. P. 91-107. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078010010106

28. Polymer-liquid crystal composites doped by inorganic oxide nanopowders / Zharkova G. M., Zobov K. V., Romanov N. A., Syzrantsev V. V., Bardakhanov S. P. // Nanotechnologies in Russia. 2015. Vol. 10, Issue 5-6. P. 380-387. doi: http://doi.org/10.1134/s1995078015030210

29. Thermoelectric Skutterudite/oxide nanocomposites: Effective decoupling of electrical and thermal conductivity by functional interfaces / Moure A., Rull-Bravo M., Abad B., Del Campo A., Rojo M. M., Aguirre M. H. et. al. // Nano Energy. 2017. Vol. 31. P. 393-402. doi: http://doi.org/10.1016/j.nanoen.2016.11.041

30. Carbon monoxide sensing at room temperature via electron donation in boron doped diamond films / Joshi R. K., Weber J. E., Hu Q., Johnson B., Zimmer J. W., Kumar A. // Sensors and Actuators B: Chemical. 2010. Vol. 145, Issue 1. P. 527-532. doi: http://doi.org/10.1016/j.snb.2009.12.070

31. Petrunin V. F. Development of Nanomaterials for Nuclear Energetics // Physics Procedia. 2015. Vol. 72. P. 536-539. doi: http://doi.org/10.1016Zj.phpro.2015.09.046

32. He X., Hwang H.-M. Nanotechnology in food science: Functionality, applicability, and safety assessment // Journal of Food and Drug Analysis. 2016. Vol. 24, Issue 4. P. 671-681. doi: http://doi.org/10.1016/jjfda.2016.06.001

33. Concepts, Discoveries and the Rapid Development of Nanotechnologies / ed. by Lacaze P. C., Favennec P.-N. // Nanotechnologies. John Wiley & Sons, 2012. P. 1-2. doi: http://doi.org/10.1002/9781118580165.part1

34. Morris J. E. Nanopackaging: Nanotechnologies and Electronics Packaging // Nanopackaging. Cham: Springer, 2018. P. 1-44. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-90362-0_1

35. Ghazinoory S., Ameri F., Farnoodi S. An application of the text mining approach to select technology centers of excellence // Technological Forecasting and Social Change. 2013. Vol. 80, Issue 5. P. 918-931. doi: http://doi.org/10.1016/j.techfore.2012.09.001

36. Frima H. J., Gabellieri C., Nilsson M.-I. Drug delivery research in the European Union's Seventh Framework Programme for Research // Journal of Controlled Release. 2012. Vol. 161, Issue 2. P. 409-415. doi: http://doi.org/10.1016/jjconrel.2012.01.044

37. Musee N. Nanowastes and the environment: Potential new waste management paradigm // Environment International. 2011. Vol. 37, Issue 1. P. 112128. doi: http : //doi.org/ 10.1016/j.envint.2010.08.005

38. Advances in carbon nanotube based electrochemical sensors for bioanalytical applications / Vashist S. K., Zheng D., Al-Rubeaan K., Luong J. H. T., Sheu F.-S. // Biotechnology Advances. 2011. Vol. 29, Issue 2. P. 169-188. doi: http : //doi. org/ 10.1016/j.biotechadv.2010.10.002"

39. Di Benedetto C. A., Lindgreen A. The Emergence of Industrial Marketing Management as the Leading Academic Journal in Business-to-Business Marketing // Industrial Marketing Management. 2018. Vol. 69. P. 5-12. doi: http : //doi. org/ 10.1016/j.indmarman.2018.01.023

40. Nilsson T. How marketers argue for business - Exploring the rhetorical nature of industrial marketing work // Industrial Marketing Management. 2018. Vol. 20. P. 517. doi: http://doi.org/10.1016/j.indmarman.2018.10.004

41. Фoстеp Я. Ю. М^ матеpиалoв и теxнoлoгий. Hанoтеxнoлoгии. Наука, иншвации и вoзмoжнoсти. Moсква: Теxнoсфеpа, 2008. 352 с.

42. БГзнес у нанoтеxнoлoгiяx / Poманенкo Л., Малишев В., Poманенкo О., Сyщенкo А. // Освпа pегioнy. Пoлiтoлoгiя, псиxoлoriя, шну^ка^'. 2011. №2 1. С. 242-252.

43. Стандаpтизацiя в галуз1 нанoтеxнoлoгiй та нанoматеpiалiв: напpямки poзвиткy, xаpактеpистика стандаpтiв, теpмiнoлoгiя / Малишев В. В., Кущевська Н. Ф., Заблoцька О. I., Гладка Т. М. // Стpoительные матеpиалы и изделия. 2013. №2 3. С. 6-10.

44. Павлыго Т. М., Сеpдюк Г. Г., Шевченкo В. И. Стандаpтизация в oбласти нанoтеxнoлoгk й и нанoматеpиалoв // Hанoстpyктypнoе матеpиалoведение. 2010. № 3. С. 70-80.

45. Бучачен^ А. Л. Hанoxимия - пpямoй путь к вышким теxнoлoгиям нoвoгo века // Успеxи xимии, 2003. Т. 72, № 5. С. 419-437.

46. BCCResearch / Smart Decisions Start Here. URL: https://www.bccresearchcom

47. Aндpoщyк Г. О., Ямчук А. В., Беpезняк Н. В. Hанoтеxнoлoгiï у XXI столгт: стpатегiчнi пpiopитети та pинкoвi пiдxoди дo впpoвадження: мoнoгpафiя. К.: У^НТЕ^ 2011. 275 с.

48. Теpеxoв А. И., Теpеxoв А. А. Пеpспективы pазвития пpиopитетныx набавлений фyндаментальныx исследoваний (на пpимеpе нанoтеxнoлoгий) // Наука и нанoтеxнoлoгия, 2005. № 2. С. 131-148.