CC BY
16
БОТ: 10.15587/2312-8372.2017.108369
ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАЯВНОСТ1 АНТОЦ1АН1В У ЛУШПИНН1 НАС1ННЯ СОНЯШНИКУ
Папченко В. Ю., Матвеева Т. В., Белшська А. П., Звягiнцева О. В., Руднев В. А., Черевична Н. I.
Соняшник - основна олшна культура в Укршт, при переробщ його насш-ня щорiчно отримують в якостi вторинних продуктiв (вiдходiв) бiльше 2 млн. тонн лушпиння.
Вiдомо, що лушпиння насiння соняшнику застосовують як сировину у пд-ролiзнiй промисловостi. В сiльському господарега лушпиння насiння соняшнику використовують в якостi мульчi i добрива, а також для розпушування грунту. У тваринницьких господарствах широко використовують борошно з лушпиння, що збагачене вщстшним фузом. Основну частину лушпиння насшня соняшнику використовують як альтернативне паливо, оскшьки воно мае ряд пе-реваг перед традицшними енергоресурсами. Теплоту згоряння лушпиння насшня соняшнику i газу можна порiвняти так: 2 тони лушпиння - 1 тис. м3 газу.
Лушпиння насшня соняшнику можна використовувати i як сорбент. На-приклад, воно якiсно вилучае радюнуклщи з водних розчинiв. Вилучення ра-дiонуклiдiв включае декiлька стадш. Перша - контактування фiтосорбенту з ро-зчином, який очищують, при величиш рН середовища вiд 3,0 до 9,0. I друга стадiя - вщдшення сорбенту вiд розчину, в якому як ф^осорбент використано подрiбнене лушпиння насiння соняшнику, яке попередньо шддали кислотному гiдролiзу [1]. Така здатшсть лушпиння до виведення радюнуклщв з водних ро-зчишв пояснюеться наявнiстю антоцiанiв у самому лушпинш, яким притаманна така властивють як вилучати радiонуклiди.
Антоцiановi шгменти (АЦ) - широка група водорозчинних рослинних тг-ментiв, що обумовлюють червоне, сине i фiолетове забарвлення плодiв, квiток, листя i шших частин рослин. Антоцiановi пiгменти е похщними катiона флавь лiя, що мютить вiд трьох до шести пдроксильних груп, якi можуть бути мети-льованi. На рис. 1 наведено структурну формулу антоцiанiдiнiв. Будова деяких
1. Вступ
Таблиця 1
Будова деяких антощанщтв
Антощашдш Я2 Яз Я4 Я5 Яб
Щашдш -ОН -ОН -Н -ОН -ОН -Н -ОН
Дельфшщш -ОН -ОН -ОН -ОН -ОН -Н -ОН
Петушдш -ОН -ОН -ОСНз -ОН -ОН -Н \ -ОН
Мальвщш -ОСНз -ОН -ОСНз -ОН -ОН -Н -ОН
Пеошдш -ОСНз -ОН -Н -ОН -ОН -Н -ОН
Розитдш -ОСНз -ОН -Н -ОН -ОН -Н -ОСН3
чиняються у во-ляд1 глжозидо-в рослинах може в вакуолярному
Антощатдши (аглжони) через свою структуру по д1, тому в рослинах вони юнують в водно-розчиннш фо ванних похщних. Загальний вмют мономерних антощаттв I
доходити до 2 %. У природному сташ антощанши розчинеш___________г_______
соку етдермальних 1 суб'етдермальних, рщше палюадних 1 губчастих мезофь льних кштин плод1в, квггок 1 оцвггин, листя, стебел, коренеплод1в та ш. [2-5].
В сьогоденш юнуе тенденщя з видшення та використання в харчових цшях переважно барвниюв, що мають природне походження. Так, екстракти АЦ з ро-слинно! сировини використовують в харчовш промисловост як натуральш бар-вники для фарбування харчових продуклв. На вщмшу вщ багатьох синтетич-них барвниюв АЦ мають природний кол1р, характерний для натуральних харчових продуклв. АЦ мають високу антиоксидантну актившсть [5], нейтрал1зу-ють д1ю вшьних радикал1в, пригшчують р1ст пухлин, благотворно ддать на ор-гашзм людини. Щ антиоксиданти збер1гають сво! властивосл при вживанш ро-слин шшим оргашзмом. Тому овоч1 та фрукти яскравих кольор1в вважаються корисними для оргашзму. В силу природних властивостей антощашв, сприяе зменшенню ламкосл капшяр1в, покращуе стан сполучних тканин, допомагае запоб1гти { лжувати катаракту { в цшому сприятливо д1е на весь оргашзм.
Для виробництв, що випускають цукерки, кондитерсью вироби { безалко-гольш напо!, потр1бт р1зноматтт за кольором нешюдлив1 барвники. Велику роль тут до тепершнього часу грають рослинт екстракти, соки { концентрати, що мютять антощани. Селекщонери сво!ми науковими працями тдтверджу-ють, що можна шдвищити вм1ст антощашв в плодах { вивести сорти рослин, яю дають плоди з настшьки яскравим забарвленням, що Ык !х щлком придатний для тдфарбовування вироб1в кондитерського виробництва.
Антощани для фарбування харчових продуклв можуть бути шод1 отримат з вщход1в при переробщ !слвних япд [6]. Проте потенщал мюцево! рослинно! сировини як джерела барвниюв ще не цшком ощнений. Отже, виникае завдання щодо пошуку нових джерел, звщки природш барвники можуть бути вилучеш в майбутньому в необхщних юлькостях { за найнижчою щною.
2. Об'ект дослiдження та його технологiчний аудит
Об'ектом досл1дження е антощанов1 тгменти з вторинних продуклв ол1е-жирово! галузь Зазвичай для одержання такого класу барвниюв використовують в якосл сировини плоди, квлки, листя { шш1 частини рослин або в1дходи соково-
го виробництва, наприклад, вижимки темних сорта винограду. У даному досль джеш вирiшення проблеми одержання антоцiанових шгменпв базуеться на по-шуку ново! сировинно! бази для !х вилучення. В основу дослiджень покладено комплексний пiдхiд, який передбачае теоретичне i експериментальне обгрунту-вання ново! сировинно! бази для одержання антоцiанових тгменпв. Крiм того включае обгрунтування методiв вилучення антоцiанiв iз запропоновано! сирови-ни. Даний пiдхiд сприятиме використанню вторинних продуктiв (вiдходiв) пере-робки рослинно! сировини олiежировоl галузi, що е доступш i дешевi.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою роботи е обгрунтування сировини та методiв вилучення природних шгмент1в - барвниюв натурального походження класу антощашв, грунтуючись на такому напрямку, як використання вторинних продуклв (вiдходiв) перероб-ки рослинно! сировини олiежировоl галузь Для досягнення поставлено! мети треба виршити наступнi задачi:
1. Провести яюсне визначення наявностi полiфенольних сполук у промис-лових зразках лушпиння насшня соняшнику.
2. Провести дослщження з кшьюсного виявлення у промислових зразках лушпиння насшня соняшнику суми антощашв.
4. Дослвдження ^нуючих р1шень проблеми
Частiше натуральнi барвники одержують методом екстрагування iз рос-линно! сировини вiдповiдним розчинником.
Найбiльш ефективш в якостi розчинникiв е спирти [7], далi вони розташо-ваш в порядку убування: метиловий, етиловий, iзопропиловий, пропиловий, бу-тиловий, iзобутиловий. З багатоатомних спиртiв ефективними е етилен i прош-лен глжоль, глiцерин. Найбiльш пiдходящi мiнеральнi кислоти - соляна, Ырча-на, фосфорна, Ырчиста i вугiльна, в той час як серед оргашчних кислот най-бiльш пiдходящими виявилися мурашина, оцтова, молочна, винна i лимонна. Переважно, звюно, використовувати тi кислоти, яю зазвичай використовуються при виробницга харчових продуктiв, наприклад, лимонна кислота.
Екстрагування антощанових пiгментiв проводять зазвичай тдкисленими вод-ними та водно-спиртовими розчинами. З метою оптимiзацil умов екстрагування антощанових тгменпв з рослинно! сировини у роботах [8-11] проведено дослщжен-ня впливу на !х ступiнь вилучення й стабiльнiсть таких параметрiв, як сировина, ро-зчинник, рН середовища, температура та час. В якосп екстрагенту до^джено воду, етанол, глiцерин i водно-глiцериновi сумiшi, як рослинну сировину обрано чорноп-лiдну горобину, чорну смородину, виноград та пелюстки червоно! троянди.
У роботах [5, 12] з метою штенсифжацй процесу екстрагування фарбува-льних речовин використано водно-глiцериновий розчинник, що дозволив збь льшити концентращю антоцiанових пiгментiв и зменшити вмют води в екстра-ктi. Вибiр глiцерину як екстрагенту у даному дослщження обумовлено його структурою, ^м того вiн нетоксичний, мае високу температуру кишння, а тому нелеткий и менш вибухонебезпечний, шж етанол.
З метою шдвищення точшсл визнaчення юль^ст aнтoциaнiнiв у piзних чaстинaх poслин, хapчoвих пpoдyктaх, хapчoвих бapвникaх aвтopaми [13] зa-пpoпoнoвaнo екстpaкцiю a^ra^amm! з poслиннoï сиpoвини. Екстpaкцiю opo^-дять у двoфaзнiй системi poзчинникiв пентaнoл-1-кoнцентpoвaнa сoлянa ra^o-тa-вoдa у стввщшшенш 10-12:10-12:2-4 при темпеpaтypi 100-110 °С пpoтя-гoм 10-25 хвилин. Сyмapнy кiлькiсть aнтoцiaнiнiв poзpaхoвyють ш piзницi o^ тичнoï щiльнoстi при дoвжинi хвилi 530 i 655 нм дo i пiсля o6po6^ opгaнiчнoï фaзи екстpaгентa сyмiщaю 30 % пеpoксидy вддню i метaнoлy.
Пopяд з сyмiшшю хлopoфiлiв, кapoтинoïдiв, флaвoнoлiв i флaвoнiв у po6o^ [14] видiленi aнтoцiaнiни poзчинoм метате^го спирту з poслиннoï сиpoвини -тpaви мoнapди тpyбчaстoï.
У po6o^ [15] aнтoцiaни плoдiв екстpaгyвaли бyтaнoлoм i poздiляли мето-дoм хpoмaтoгpaфiï нa кoлoнцi з пopoшкoпoдiбнoï целюлoзи, викopистoвyючи сyмiш бyтaнoлa, oцтoвoï ra^ora i юди (4:1:2,5) як poзчинник.
Пiд чaс вилучення АЦ з тем^х' poслиннoï сиpoвини [5] нгйбшьш ефектив-ний вoднo-глiцеpинoвий екстpaгент з мaсoвoï чaсткoю глiцеpинy 50 %. Koлip темних плoдiв викликaний пiгментaми, в стpyктypi яких пеpевaжaють АЦ, шр мiстять гiдpoксиди у сусщтх aтoмiв вуглецю. ïx екстpaгyвaння зpoстae зi збь льшенням вмiстy в екстpaгентi бaгaтoaтoмнoгo спирту зi стpyктypoю a-глiкoлю в pезyльтaтi утюрення xелaтниx кoмплексiв зa дoпoмoгoю вoдневoгo зв'язку мiж мoлекyлaми poзчинникa i АЦ.
Щрдo вилучення пpиpoдниx бapвникiв iз iншиx aльтеpнaтивниx видiв при-poднoï сиpoвини, тo у poбoтi [5] в modi сиpoвини викopистoвyвaли висушеш i пoдpiбненi вижимки ягiд темшго сopтy винoгpaдy, якi будучи вiдxoдaми œ^-вдго виpoбництвa, дoстyпнi i дешевь Як екстpaгент вивченi вoдa, етaнoл, глще-рин i вoднo-глiцеpинoвi сyмiшi. Вибip poзчинникiв oбyмoвлений мoжливiстю ïx викopистaння в xapчoвiй пpoмислoвoстi.
Ha дaний чaс перспективним нaпpямoм oдеpжaння бapвникiв нaтypaльнoгo пoxoдження e викopистaння мiсцевoï poслиннoï сиpoвини, a ще кpaще вiдxoдiв ïï пеpеpoбки. А тaкoж перспективним нaпpямoм oдеpжaння бapвникiв нaтypa-льнoгo пoxoдження e викopистaння метoдy екстpaгyвaння вiдпoвiдним poзчин-никoм aбo ïx сyмiшшю.
Aвтopaми poбoти [V] встaнoвленo, шo чopний кoлip oбoлoнки деякoгo та-сшня сoняшникy при екстpaкцiï вiдпoвiднoю системoю poзчинникiв мoже пере-xoдити в poзчин у виглядi pyбiнoвoгo чер^^го бapвникa. Тaке червдне зaбap-влення дae pечoвинa helianthocyanine. Kpiм того, встaнoвленo, шo ця pечoвинa, з точки зopy doeï xiмiчнoï структури, вiднoситься дo клaсy aнтoцiaнiв.
Ha oснoвi пpoведенoгo aнaлiзy мoжнa зpoбити виснoвoк пpo те, шo сaме лушпиння нaсiння сoняшникy - вторинний пpoдyкт пеpеpoбки poслиннoï ^po-
ía викopистoвyвaти як джеpелo пpиpoдниx бapв-
5. Методи дослщження
Для проведення дослщжень як сировину використано зразки лушпиння насшня соняшнику.
У зразках лушпиння насшня соняшнику проведено визначення наявност полiфенольних сполук згщно з [16, 17] за юсними реакщями.
Вмют вологи у зразках лушпиння насшня соняшнику визначено прискоре-ним методом зпдно з [18].
Дослщження вмюту суми антощашв (полiфенольних сполук) лушпиння насшня соняшнику проведено зпдно з [17] методом вимiрювання оптично! гус-тини розчинiв екстрактiв порошюв на спектрофотометрi Specol 1300 (Гермашя) при довжинi хвилi А=490 нм у кювет з товщиною шару 10 мм.
6. Результати дослщження
Для яюсного та кшьюсного виявлення антощашв краще використовувати лушпиння насшня соняшнику у подрiбненому станi i попередньо знежирене.
На першому еташ дослiдження проведено якiсне визначення наявност по-лiфенольних сполук у зразках лушпиння насшня соняшнику. Осюльки специ-фiчноï реакци на всi полiфенольнi сполуки не юнуе, то згщно з [16, 17] використовують рiзнi реакцiï для ïx визначення. Так одна з реакцш на наявшсть поль фенольних сполук заснована на взаемоди полiфенолiв фiльтрату з 5 % розчи-ном алюмшш хлориду. В результатi цього утворюються хелатш комплекси за рахунок водневих зв'язюв, що виникають мiж карбонiльноï i гiдроксильноï гру-пами i юном алюмшш, спостер^аеться жовто-зелене забарвлення, як позитивна реакщя на вмют полiфенолiв. В залежностi вщ вмiсту полiфенольниx речо-вин у дослщжуваних зразках та вiд будови дослщжуваних полiфенолiв забарвлення фшьтрату спостерiгаеться рiзноï iнтенсивностi i вщтшку - вiд слабко жо-втого до враженого жовто-зеленого кольору.
Також найбшьш часто для виявлення полiфенольниx сполук використовують щанщшову реакщю з металевим магнiем або цинком i концентрованою HCl. Поява рожевого або червоного забарвлення в пробiрцi без магшю вказуе на присутшсть в нш антоцiановиx пiгментiв, яю при додаваннi тiльки однiеï кислоти утворюють червоне забарвлення за рахунок утворення оксошевих солей.
На другому еташ проведено дослщження з кшьюсного виявлення у зразках лушпиння насшня соняшнику (№2 1-4) суми антощашв в перерахунку на щаш-дин-3,5-днлжозид в абсолютно сухш сировиш у вщсотках. При здшснення цього методу проведено екстракщю антощашв водним розчином HCl з масо-вою часткою 1 %. Подрiбнену сировину оброблено екстрагентом з розрахунку 100 мл розчинника на 0,5 г сировини при температурi +40...+45 °С протягом 15 хв. Попередньо визначено вмют вологи у промислових зразках лушпиння насшня соняшнику прискореним методом. Концентращю суми антощашв визначено з використанням спектрофотометру Specol 1300, Х=490 нм, кювета 10 мм, сумарну концентращю антощашв розраховано за рiзницею оптично!" гу-стини. Результати експеримента представлено у табл. 2.
Таблиця 2
Вмют антощатв у зразках лушпиння наслиня соняшнику
Номер зразка Волога, % d490 Вмют антощашв, %
1 3,3 0,683 0,78
2 3,3 0,368 0,42
3 8,9 0,036 0,044 Г
4 8,8 0,025 0,03
За результатами проведених дослщжень (табл. 2) виявлено, що кшьюсть антощашв у розглянутих зразках лушпиння насшня соняшнику вардаеться у межах 0,03-0,78 %; середнш !х вмют (у %) складае ~ 0,42.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Серед сильних сторш даного дослщження необхщно вщмггити обгрунтований виб1р сировинно! бази для одержання природних барвниюв: комплексну переробку рослинно! сировини, а також використання саме вщнов-лювально! сировинно! бази. За результатами анал1зу сучасно! науково! лггера-тури на сьогодш так дат вщсутт. Запропонований тдхщ щодо вибору сировини дозволить розширити сировинну базу барвниюв за рахунок використання вторинних продукта (в1дход1в) виробництва. До того ж у сьогоденш юнуе тен-денщя по видшенню та використанню в харчових цшях переважно барвниюв з природних джерел. Це сприятиме полшшенню якост харчових продукта, яю мають у своему склад1 рослинш барвники - бюлопчно активш сполуки рос-линного походження, а з шшого боку - це сполуки для створення цшо! низки дуже цшних фармаколопчних препарата.
Weaknesses. Слабкою стороною дано! розробки е те що бшьшють даного класу барвниюв мають нестабшьшсть кольору при збернанш, на^ванш, ди сонячного св1тла та оксигену повггря. Для запоб1гання такого недолжу необхщ-но отримувати барвник безпосередньо перед застосуванням, минаючи: стадда концентрування (тобто з концентращею достатньою для практичного використання); стадп стабшзаци i збер1гання. Це дозволить виключити, наприклад, присутшсть кислоти в екстракл необхiдноi для пригшчення росту мжрооргаш-змiв в екстракл при зберiганнi. Слабкою стороною дано! розробки також е i те, що переробка вторинних продукта сприятиме збшьшенню енерговитрат.
Opportunities. На перспективу е доцшьним проведення детальних досль джень з пошуку поновлювальних джерел сировини для одержання природних барвниюв. Такими джерелами сировини можуть бути, наприклад, вщходи харчових виробництв. Також е доцшьним проведення детальних дослщжень з одержання шших бюлопчно-активних сполук рослинного походження iз вiдходiв виробництв. Цi бiологiчно-активних сполуки можуть мати широкий спектр фа-рмаколопчно! дii (антиоксиданти, iнгiбiтори фермента та шше) i сприяти у по-дальшому створенню цiнних лжувально-профшактичних, фармакологiчних препаратiв. Дослiдження у цьому напрямку сприятимуть бшьш рацiональнiй переробщ вторинних продуктiв на пiдприемствах.
Threats. Складнощд у впровадженш отриманих результалв можуть бути пов'язанi з тим, що зазвичай на тдприемствах перевагу вщдають яскравим i стiйким синтетичним барвникам. Вони не мають нестабшьносл кольору при збер^анш та впливi iнших зовнiшнiх факторiв на вщмшу вiд бiльшостi барвни-кiв природного походження. До того ж виробникам треба провести додатковi витрати на медичну експертизу щодо доведення дшсно позитивного впливу одержаних барвниюв природного походження або бюлопчно-активних сполук рослинного походження на оргашзм людини.
Таким чином, SWOT-анашз результатiв дослiдження дозволяе визначити основнi напрямки щодо досягнення мети дослщжень, а саме:
- провести комплексы дослiдження з визначення впливу окремих факторiв на процес вилучення природних барвниюв;
- розробити методику щодо отримання природних барвниюв з вторинних продуклв олiежировоl галузi та iнших вiдновлювальних природних джерел;
- дослщити iндивiдуальнi характеристики одержаних барвниюв з метою подальшо! рекомендацп 1х використання безпосередньо у медициш, хь мiко-фармацевтичнiй, парфумерно-косметичнiй, харчовш та iнших галузях промисловостi.
8. Висновки
1. Проведено реакцiю взаемоди полiфенолiв фiльтрату, що одержали iз ра-зкiв лушпиння насiння соняшнику, з розчином алюмiнiю хлориду. В результат цього спостерiгалось жовто-зелене забарвлення, як позитивна реакщя на вмют полiфенолiв. Отже даною реакцiею виявлено присутшсть полiфенольних сполук у зразках лушпиння насшня соняшнику.
2. Проведено екстракщю антоцiанiв iз зразюв лушпиння насiння соняшнику, попередньо знежирених та подрiбнених, водним розчином НС1 з масовою часткою 1 %. Концентращю суми антоцiанiв визначено з використанням спектрофотометру (Х=490 нм, кювета 10 мм). Середнш вмют суми антоцiанiв в пере-рахунку на цiанiдiн-3,5-дiглiкозид, складае ~ 0,42 %.
Лiтература
1. Method for removal of radionuclides from aqueous solutions [Electronic resource]: Patent RU 2067328 C1 / Dontsov A. E., Lapina V. A., Ostrovskii M. A., Rubanov A. S., Rudak E. A.; assignee: Institute of Chemical Physics, RAS. -Appl. No. 93026484/25; Filed 21.05.1993; Publ. 27.09.1996. - Available at: \www/URL: https://patents.google.com/patent/RU2067328C1/en
2. Andersen, O. M. Flavonoids: Chemistry, Biochemistry and Applications [Text] / O. M. Andersen, K. R. Markham. - CRC Press, 2005. - 1256 p. doi:10.1201/9781420039443
3. Motohashi, N. Anthocyanins: Structure, Biosynthesis and Health Benefits [Text] / ed. by N. Motohashi. - Nova Science Publishers, 2013. - 325 p.
4. Ananieva, V. Research of dry plant concentrates - ingredient of a food health improvement [Text] / V. Ananieva, L. Krichkovska, A. Belinska, V. Dubonosov, S. Petrov // EUREKA: Physics and Engineering. - 2016. - Vol. 4. - P. 17-24. doi:10.21303/2461-4262.2016.000124
5. Perevertkina, I. V. Vliyanie golicerina na ehkstragirovanie antocianovyh pigmentov iz rastitel'nogo syr'ya [Text] / I. V. Perevertkina, A. D. Volkov, V. M. Bolotov // Himiya rastitel'nogo sir'ya. - 2011. - No. 2. - P. 187-188.
6. Vetchinkin, A. R. Estestvennye organicheskie krasiashchie veshchestva v pishchevoi promyshlennosti [Text] / A. R. Vetchinkin // Uchenye zapiski Sara-tovskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo instituta. - 1940. - Vol. 7. - P. 79-85.
7. Process for obtaining a dye substance of vegetal origin [Electronic resource]: Patent US 4156077 A / Pifferi P. G. - Appl. No. 05/737,768; Filed 01.11.1976, Publ. 22.05.1979. - Available at: \www/URL: https://www.google.com/patents/US4156077
8. Savvin, P. N. Issledovanie antioksidantnyh svoistv zheleinogo marmelada [Text] / P. N. Savvin, V. M. Bolotov // Himiya rastitel'nogo syr'ya. - 2008. -No. 4. - P. 177-179.
9. Harlamova, O. A. Natural'nye pishchevye krasiteli [Text] /
0. A. Harlamova, B. V. Kafka. - Moscow, 1979. - 191 p.
10. Sposob polucheniia antotsianovogo krasitelia iz plodovogo syr'ia [Electronic resource]: Patent RU 222834 / Odin A. P., Hairutdinova A. D., Bolotov V. M.
Publ. 10.05.2004, Bull. No. 3. - Available at: \www/URL: http://www.findpatent.ru/patent/222/2228344.html
11. Perevertkina, I. V. Optimizatsiia uslovii ekstragirovaniia antotsianovyh krasitelei iz rastitel'nogo syr'ia [Text] / I. V. Perevertkina, A. D. Volkov, N. N. Titova, V. M. Bolotov // Himiya rastitel'nogo sir'ya. - 2014. - No. 2. - P. 137-141.
12. Method for production of anthocyan colouring agent from dark sorts berries refuses [Electronic resource]: Patent RU 2426755 C2 / Prervertkina I. V., Koltokova N. S., Titova N. N.; assignee: Voronezh State Technological Academy. -Appl. No. 2009124084; Filed 25.06.2009; Publ. 20.08.2011. - Available at: \www/URL: https://patents.google.com/patent/RU2426755C2/en
13. Sposob kolichestvennogo opredeleniia summy antotsianov [Electronic resource]: Patent SU 1744647 A1 / Roshal' A. D., Tsinovyi V. I, Orlov V. D. -Appl. No. 4640525/13; Filed 24.01.1989; Publ. 30.06.1992, Bull. No. 24. - Available at: \www/URL: http://rochal-home.univer.kharkov.ua/Papers/AC-1744647.pdf
14. Shanaida, M. I. Pihmentnyi sklad nadzemnoi chastyny Monarda fistulosa L. / M. I. Shanaida, S. M. Marchyshyn // Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky. - 2012. - No. 2 (9). - P. 31-32.
15. Lamort, C. Chromatographie et degradation d'anthocyanines de fruifs [Text] / C. Lamort // Rev. ferment. et inds aliment. - 1959. - Vol. 14, No. 2. - P. 70-72.
16. Korenskaia, I. M. Lekarstvennye rasteniia i lekarstvennoe rastitel'noe syr'e, soderzhashchie flavonoidy, kumariny, hromony [Text]: Handbook /
1. M. Korenskaia, N. P. Ivanovskaia, I. E. Izmalkova. - Voronezh: IPTs VGU, 2007. - 80 p.
17. Gosudarstvennaia farmakopeia SSSR [Text]. Vypusk 2. Obshchie meto-dy analiza lekarstvennoe rastitel'noe syr'e / Ministry of Health of the USSR. - Ed. 11. - Moscow: Meditsina, 1989. - 400 p.
18. Berezka, T. O. Kharchovi tekhnolohii. Metody kontroliu kharchovykh vyrobnytstv [Text] / T. O. Berezka, T. V. Matveeva, V. Yu. Papchenko. - Kharkiv: NTU «KhPI», 2011. - 168 p.
