CC BY
10
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.109329
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВМ1СТУ ПОЛ1ФЕНОЛЬНИХ РЕЧОВИН У БАЗИЛ1КУ (OCIMUM BASILICUM L.) ЗАЛЕЖНО В1Д СТРОК1В ВИС1ВУ НАС1ННЯ В ТЕПЛИЦЯХ
Прiсс О. П., Бурдша I. О., Кюрчев С. В., Верхоланцева В. О., Степаненко Д. С.
1. Вступ
Кшматичт умови Укра!ни зумовлюють сезоннiсть виробництва овочево! продукци. Вiдтак, прiоритетна роль у забезпеченнi населення свiжими овочами у мiжсезонний перiод належить овочiвництву закритого грунту. Тепличне ви-робництво мае ряд переваг у порiвняннi з традицшним вирощуванням [1, 2]:
- бшьший вихiд зелено! маси з одинищ площi;
- висока товарна яюсть;
- контроль ураження хворобами i шкiдниками;
- регулювання температурних умов, ращональне використання води та добрив.
Сучасне овочiвництво Укра!ни вимагае вщ виробника постiйного освоення виробництва щнних, малопоширених, нетрадицiйних для дано! зони овочевих рослин, зокрема пряно-ароматичних [3]. Саме такою культурою е базилж - од-норiчна пряно-ароматична трав'яниста рослина з родини губоцвiтих (Ьаштасеае) [4]. Великi площi займае в Францп, Угорщинi, Болгарп, Шмеччи-т, Ггали, 1зраш, Gгиптi, Мексицi, 1ндонезй та США [5, 6]. Привабливють ще! пряностi в першу чергу полягае у рiзноманiтностi ароматiв та забарвленш лист-кiв. Спектр використання базилшу дуже широкий:
- свiжi або сухi квiтки i листки використовують в кулшари при виготов-леннi консервiв, солiнь, томатних соушв, у ковбасному виробництвi та при ви-готовленнi прянощiв;
- в медициш та косметологи в якост лжарсько! рослини [7];
- у ландшафтному дизайш, як декоративну культуру [8, 9].
Базилж мiстить велику кшьюсть бiологiчно активних речовини, як пред-ставленi рiзними класами, але одну з найважливiших ролей вадграють саме по-лiфенольнi сполуки. До складу полiфенольних сполук входить велика кшьюсть пдроксильних груп, якi нейтралiзують вiльнi радикали, зупиняють ланцюговi реакцй, поглинають атомарний кисень. Саме полiфеноли е основною складо-вою загально! антиоксидантно! активностi пряно - ароматичних культур, у тому чи^ i в базилiку. Дослiдження показують, що антиоксидантнi властивостi фенольних речовин у 4-5 разiв переважають антиоксидантний потенщал вгга-мiнiв С та Е [10]. Тому вивчення закономiрностей формування фонду полiфе-нольних сполук у рослиннш продукцi! е актуальним.
2. Об'ект дослвджень та його технолопчний аудит
Об'ект досл1дженъ - процес формування полiфенольного комплексу рослинами базилшу.
Полiфенольний комплекс базилiку представлений рядом кислот: кофейна, ро-змаринова, кафтарова, цикорова, як зустрiчаються у базкшку у високих концентра-цiях [11, 12] та мають суттевий вплив на антиоксидантний статус рослини [13-15]. Для полiфенольного комплексу базилiку фюлетового типу також характерний ви-сокий рiвень антоцiанiв [12] - водорозчинш фенольнi сполуки, як вдаовщають за червоне та фюлетове забарвлення. Так само, як i полiфенольнi кислоти, антоцiани мають антиоксидантнi властивостi. Доведено, що вживання рослин, багатих на ан-тоцiани знижуе ризик розвитку нейродегенеративних хвороб [16].
Проте, на формування полiфенольних сполук впливае цший ряд бiотичних i абiотичних факторiв, що призводить до варiювання рiвня полiфенолiв у дуже широких межах навт для рослин одного сорту.
3. Мета i завдання дослвджень
Мета досл1дженъ - визначити вплив строюв висiву насiння на формування полiфенольного комплексу рослинами.
Завдання дослщжень:
1. Встановити рiвень накопичення полiфенолiв у сортiв базилiку з рiзним забарвленням листя.
2. Проаналiзувати динамжу формування комплексу полiфенольних сполук залежно вiд термiну висiву насiння у сор^в з рiзним забарвленням листя.
3. Встановити закономiрностi формування полiфенолiв при повторних зрь зуваннях вщростаючо! зелено! маси.
4. Дослiдження кнуючих р1шень проблеми
Активний синтез полiфенольних сполук - це захисна реакщя рослини вiд рiзноманiтного шкодочинного екзогенного впливу [13-15]. Будь-який бютич-ний або абютичний стрес може призвести до штенсифшаци бiосинтезу полiфе-нольних сполук у рiзних анатомiчних частинах рослини. Такими стресовими факторами можуть бути вплив патогенних грибiв, бактерш, вiрусiв, температу-рнi коливання, мехашчш пошкодження, яскраве свiтло, ультрафiолетове опро-мiнення, дисбаланс мiнеральних компонентiв у груш!, засуха, засоленiсть, дiя гербiцидiв та солей тяжких металiв [16]. Також, рiвень полiфенолiв змiнюеться залежно вщ агротехнiчних елементiв вирощування (сор^в, схем садiння, мше-рального живлення, субстра^в, тощо [11, 17].
Базилж з фiолетовим забарвленням листкiв накопичуе бшьше полiфенолiв порiвняно з зеленим базилжом [18]. Наприклад, автори роботи [19] зазначали, що вмiст полiфенольних сполук у сортiв фiолетового базилжу коливаеться в межах 81,7-126,2 мг/г сухо! речовини, в той час, як у сор^в iз зеленим забарвленням листюв - 35,6-62,9 мг/г сухо! речовини. Це пояснюеться наявшстю ан-тоцiанiв у шгментному комплексi фiолетового базилiку. В шших дослiдженнях рiвень полiфенолiв коливаеться в штерваш вiд 3,16±0,62 мг/г у сорту 'БагкОгееи' до 5,90±0,29 мг/гу сорту ЯеёОраГ [20].
Вщомо, що piBeHb полiфенольних сполук може змшюватись залежно вiд зрiзування врожаю. У дослiдженнях iталiйських вчених [21] piBeHb розмарино-во! кислоти у другому зрiзуваннi на 74,8 % був бшьшим нiж у першому, а pi-вень кофе!ново! та ферулово! кислот поступово зростав до 3 зpiзування. Такi змiни у полiфенольному комплексi базилiку вченi пояснюють реакшею рослин на стрес спричинений зpiзуванням зеленi.
Кpiм того, е данi, якi пiдтвеpджують залежнiсть piвня полiфенольних сполук базилiку з фюлетовим забарвленням листкiв вiд вшу рослини. Так piвень полiфенолiв змшювався вiд 3,30 мг/г сухо! речовини у молодих рослинах до 20,08 мг/г сухо! речовини при старшт [22].
Проведений аналiз сучасно! св^ово! науково! лiтеpатуpи пiдтвеpджуе вщ-сутшсть дослiджень у даному напрямку, що обумовлюе актуальнiсть та практи-чшсть таких дослiджень.
5. Методи дослвджень
5.1. Рослиннi матерiали, умови вирощування та збирання
Дослiдження проводились у 2014-2016 роках в умовах плiвкових теплиць з технiчним опаленням. У дослшженнях використовували сорти базилiку селек-цп, якi внесенi до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в Укpа!нi, а саме:
- Бадьорий (контроль) i Рутан, як мають зелене забарвлення листюв;
- Фiлософ i Пурпурова зоря з фюлетовим забарвленням;
- Сяйво в якого основне забарвлення зелене з антощановим вкрапленням.
Визначення оптимальних строюв виЫву насiння базилiку включало насту-
пнi ваpiанти дослiдження:
1 - виЫвання насiння у III декадi лютого;
2 - виЫвання насiння у II декадi березня;
3 - виЫвання насiння у II декадi квiтня.
Насiння виЫвали в ящики рядками з шириною мiжpядь 5 см. Температур-ний режим шд час проростання наЫння пiдтpимували на piвнi 22-25 °С. При утвоpеннi першо! пари справжшх листкiв рослини пiкipували в горщечки роз-
мipом 6^6 см. Розсаду висаджували пiсля утворення 3 пар справжшх листюв.
2 .... Площа облiково! дiлянки 2 м , повторення п'ятиразове. В кожнш облшовш дь
лянцi маркували 5 дослщних рослин, за якими проводили фенолопчш спосте-
реження та бiометpичнi вимipювання.
5.2. Методика визначення BMicTy полiфенолiв
Вмiст полiфенольних визначали речовин за допомогою реактиву Фолша-Денiса, за ДСТУ 4373:2005 [11].
Отримаш даш математично обpахованi за допомогою пакету програм Ag-rostatNew (Укра!на) та MicrosoftExcel.
6. Результати дослiджень
Строки виЫву насiння впливали на вшростання зелено! маси пiсля зpiзу-вання. ВиЫвання насiння у беpезнi та кв^ш сприяло швидкому вiдpостанню зе-
лет та дало можливють провести 5 зрiзувань зелено! маси в уЫх сортах базиль ку. Пiсля виЫвання насiння у лютому отримати 5 зрiзувань зеленi вдалося тшь-ки на сортах фюлетового забарвлення Фшософ та Пурпурова зоря. У сорту Ба-дьорий провели 4 зрiзування врожаю, а у сортах Рутан та Сяйво - лише 3, шсля чого вщростання зеленi припинялось, рослини дерев'янши та зацв^али. Таку пiдвищену стiйкiсть фiолетового базилжу до стресових умов, а саме до нестачi свiтла, пiдвищення температур у перюд вегетацi!' можна пояснити наявшстю антоцiанiв у полiфенольному комплекс рослин. Антоцiани накопичуються та володшть найвищою антиоксидантною активнiстю саме в похмур^ прохолоднi та надмiрно спекотш днi [23].
На момент першого зрiзування врожаю, тобто на поча фази бутошза-цi!, найбiльшу кшьюсть полiфенольних речовин накопичувал орти з фюлето-
вим забарвленням листкiв Фшософ (у середньому - 317.9 мг*100 г-1) та Пурпурова зоря (у середньому - 288.4 мг*100 г-1), що достовiрно бiльше за контроль-ний сорт Бадьорий на 66,6 та 51,2 % вщповщно. Полiфенольний комплекс зеле-них сор^в Рутан та Сяйво був також потужшшим за контрольний сорт. Рiвень полiфенолiв цих сортiв був в межах 249,3-254,0 мг*100 г-1. Двофакторий аналiз показав, що достовiрно! рiзницi мiж цими сортами немае (табл. 1).
О4' /
/ /
Таблиця 1
Вмкт полiфенольних речовин в зелеш базилiку, мг/100г (середне за 2014-2016 ___роки)_
Сорт Строки вись вУ Зрiзування
I II III IV V
Бадьорий III дек. лютого 166,9 176,2 185,0 213,1 —
II дек. берез-ня 237,0 241,2 221,4 215,2 216,7
II дек. квггня 168,4 180,2 206,2 220,2 227,5
Середне за сортом 190,8 199,2 204,2 216,2 —
Рутан III дек. лютого 276,7 300,7 335,7 - —
II дек. берез-ня 256,1 264,8 257,2 260,2 257,6
II дек. квггня 215,2 223,6 253,7 ' 267,1 278,7
Середне за сортом 249,3 263,0 282,2 - —
Фшософ III дек. лютого 385,2 370,7 345,4 338,3 314,2
II дек. берез-ня 335,3 327,5 339,0 340,6 337,2
II дек. кв^ня 233,3 232,9 257,0 359,5 380,8
Середне за сортом 317,9 310,4 313,8 346,1 344,1
Пурпурова зоря III дек. лютого 369,8 342,4 325,9 314,4 289,0
II дек. берез-ня 322,1 303,5 315,2 312,9 311,0
II дек. кв^ня 173,2 159,1 188,6 296,0 325,8
Середне за сортом 288,4 268,3 276,6 307,8 308,6
Сяйво III дек. лютого 215,3 237,1 315,4 - —
II дек. берез-ня 274,8 285,0 277,0 268,8 263,7
II дек. кв^ня 271,8 277,6 299,7 307,9 313,1
Середне за сортом 254,0 266,6 297,4 - —
Середне за строками виЫву на-сшня III дек. лютого 282,7 285,4 301,5 - —
II дек. берез-ня 285,0 284,4 282,0 279,5 277,2
II дек. кв^ня 212,4 214,7 241,0 290,1 305,2
Н1Р0.05 (для сорт1в) 16,3 14,0 7,3 - —
ШР0.05 (для строюв висiву) 7,6 7,5 2,6 - —
У проведених дослщженнях динамша накопичення полiфенолiв рiзнилась залежно вiд зрiзування врожаю та, особливо, вiд строюв виЫву насiння. У зеле-них сор^в Бадьорий, Рутан та Сяйво простежуеться пiдвищення piвня полiфено-лiв з кожним наступним зpiзуванням зеленi за лютневого та кв^невого строку виЫву насiння. Це вказуе на лжшфжацда пpовiдних тканин, а отже i на старшня рослини.
Дещо iнша тенденщя простежуеться в сортах Фiлософ та Пурпурова зоря з фюлетовим забарвленням листюв. Рiзниця мiж сортами не достовipна. За лютневого строку виЫву найбiльший piвень полiфенолiв (369,8-385,2 мг/100 г) спостеpiгався при першому зpiзуваннi зеленi. Пояснюеться це активашею захи-сного механiзму рослини (накопиченням антощашв) на стpесовi умови, а саме низьку освгглешсть. При подальших зpiзуваннях зеленi базилiку цих сор^в pi-вень полiфенолiв зменшувався. За кв^невого строку висiву закономipнiсть накопичення фенольних сполук у цих сортах протилежна. Зважаючи на бшьш rap^rami умови на початкових етапах росту полiфенольнi сполуки у зелеш 13 зpiзувань були на piвнi 233,3-257,0 мг/100г у сорту Фшософ та 173,2 - 188,6 мг/100г у сорту Пурпурова зоря. Подальший розвиток вiдбувався при надмipно iнтенсивних температурах повiтpя та штенсивним освiтленням. Це спричинило передчасне старшня рослин, накопичення лiгнiноподiбних речовин та накопичення антошашв, як захист вщ надмipного УФ випpомiнення при четвертому та п'ятому зpiзуваннi зелеш [24, 25]. Дослщження автоpiв показують, що високi температури iндукують експресда генiв синтезу флавоноïдiв, якi попереджують шкодочинний вплив високих температур [26]. Це також може бути пов'язано з накопиченням полiфенолiв при старшт рослин [22].
При виЫванш насшня в беpезнi piвень полiфенолiв уЫх соpтiв суттево не змiнювався при зpiзуваннях, що вказуе на зменшення стpесовоï напруги та оп-тимальш умови вирощування.
7. SWOT-аналiз результат дослiдження
Strengths. Серед сильних сторш даного дослiдження необхiдно видiлити отримаш результати стосовно накопичення та змшення вмiсту полiфенольних речовин у зелеш васильюв спpавжнiх piзних соpтiв залежно вщ стpокiв висiву насiння та зpiзування врожаю. Отpиманi данi дають можливiсть виpiшити задачу вибору оптимальних стpокiв висiву насiння базилжу в умовах закритого грунту, яю б дали можливiсть отримати зелень зi стабiльним високим вмiстом полiфенольних сполук.
Weaknesses. Строки висiву насшня е тшьки одним iз фактоpiв, що впли-вають на накопичення бюлопчно активних речовин, у тому чи^ i полiфеноль-них сполук, у зелеш васильюв справжшх. Рiвень полiфенолiв овочевих культур суттево змшюеться також вiд багатьох агpотехнiчних пpийомiв вирощування (схеми садiння, гpунтовi сумш^ мiнеpальне живлення та iн.), а також вщ умов навколишнього середовища (освiтлення, волога, температура, тощо). Тому не-обхiдно провести дослiдження з базилжом в умовах закритого грунту, для чого потpiбнi додатковi витрати.
Opportunities. Вирощування зелеш в умовах закритого грунту дозволяе виршити проблему сезонност споживання та асортименту. Тому вдосконален-ня технологш вирощування зеленних овочiв стабшьно! якостi з високим вмю-том цiнних фiтонутрiентiв саме в умовах закритого грунту е перспективним.
Threats. Вмют ендогенних антиоксиданлв, у тому чи^ i полiфенолiв, овочевих культур досить нестабшьний, простежуються щорiчнi коливання по-лiфенолiв залежно вщ агроклiматичних умов вирощування.
8. Висновки
1. Встановлено, що при вирощуваннi в умовах закритого грунту, сорти з фюлетовим забарвленням листюв накопичують полiфенолiв бiльше порiвняно з зеленими сортами на 51,2-66,6 %.
2. Показано, що строки виЫву насшня суттево впливають на рiвень поль фенолiв в листi базилiку. При раншх строках висiву (III декада лютого) сорти з фюлетовим забарвленням листюв накопичують полiфенолiв бшьше порiвняно з бiльш пiзнiми строками виЫву насiння.
3. Встановлено, що сорти базилшу з зеленим забарвленням листя наро-щують вмiст полiфенольних речовин з кожним наступним зрiзуванням зелеш при раншх та шзшх строках виЫву. Середнi строки висiву насшня (II декада березня) сприяли найменшим коливанням вмюту полiфенолiв незалежно вщ зрiзування зеленi. Сорти з фюлетовим забарвленням листюв накопичували най-бшьший рiвень полiфенолiв за першого зрiзування лютневого строку висiву насшня та за четвертого та п'ятого зрiзування зеленi квiтневого строку виЫву. При висiваннi насiння в березш рiвень полiфенолiв усiх сортiв суттево не змь нювався при зрiзуваннях, що вказуе на оптимальнiшi умови вирощування.
Лггература
1. Liu, R. H. Dietary Bioactive Compounds and Their Health Implications [Text] / R. H. Liu // Journal of Food Science. - 2013. - Vol. 78, No. s1. - P. A18-A25. doi: 10.1111/1750-3841.12101
2. Motorna, R. V. Efficiency of growing vegetable production in the closed soil in the region [Text] / R. V. Motorna // Vestnik Agrarian Science of the Black Sea Region. - 2007. - Vol. 3, No. 42. - P. 163-168.
3. Vasilenko, O. V. Justification of technological measures for growing cornflowers in the Right-bank Forest-steppe of Ukraine [Text]: PhD Thesis / O. V. Vasilenko. - Kyiv: National University of Bioresources and Nature Management, 2009.
4. Ulyanich, O. I. Green and Spice Vegetable Cultures [Text] / O. I. Ulyanich. - Kyiv: DIA, 2004. - 168 p.
5. Golcz, A. Bazylia pospolita (Ocimum basilicum L.) [Text] / A. Golcz. -Poznan: Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego, 2008. - 106 p.
6. Nurzynska-Wierdak, R. Ocimum basilicum L. - wartosciowa roslina przyprawowa, lecznicza i olejkodajna [Text] / R. Nurzynska-Wierdak // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio EEE: Horticultura. - 2012. - Vol. 22, No. 1. - P. 20-30.
7. Nurzynska-Wierdak, R. Bazylia pospolita (Ocimum basilicum L.), w: Uprawaziol [Text] / R. Nurzynska-Wierdak; ed. by B. Kolodziej. - Pwril: Poznan, 2010.
8. Makri, O. Ocimumsp. (Basil): Botany, Cultivation, Pharmaceutical Properties, and Biotechnology [Text] / O. Makri, S. Kintzios // Journal of Herbs, Spices&Medicinal Plants. - 2008. - Vol. 13, No. 3. - P. 123-150. doi:10.1300/j044v13n03 10
9. Niederwieser, J. G. Guide to hydroponic vegetable production [Text] / J. G. Niederwieser. - Ed. 2. - Pretoria, Roodeplaat: Agricultural Research Council, Vegetable and Ornamental Plant Institute, 2001. - 140 p.
10. Lapin, A. A. Antioxidant properties of balsams based on plant raw materials [Text] / A. A. Lapin // 5th (Jubilee) International Conference «Phytotherapy and New Technologies 21st century». - 2004. - P. 334-347.
11. Javanmardi, J. Chemical Characterization of Basil (Ocimum basili-cumL.) Found in Local Accessions and Used in Traditional Medicines in Iran [Text] / J. Javanmardi, A. Khalighi, A. Kashi, H. P. Bais, J. M. Vivanco // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2002. - Vol. 50, No. 21. - P. 5878-5883. doi:10.1021/jf020487q
12. Kwee, E. M. Variations in phenolic composition and antioxidant properties among 15 basil (Ocimum basilicum L.) cultivars [Text] / E. M. Kwee, E. D. Niemeyer // Food Chemistry. - 2011. - Vol. 128, No. 4. - P. 1044-1050. doi:10.1016/j.foodchem.2011.04.011
13. Surveswaran, S. Systematic evaluation of natural phenolic antioxidants from 133 Indian medicinal plants [Text] / S. Surveswaran, Y. Cai, H. Corke, M. Sun // Food Chemistry. - 2007. - Vol. 102, No. 3. - P. 938-953. doi:10.1016/j.foodchem.2006.06.033
14. Wojdylo, A. Antioxidant activity and phenolic compounds in 32 selected herbs [Text] / A. Wojdylo, J. Oszmianski, R. Czemerys // Food Chemistry. - 2007. -Vol. 105, No. 3. - P. 940-949. doi:10.1016/j.foodchem.2007.04.038
15. Shan, B. Antioxidant Capacity of 26 Spice Extracts and Characterization of Their Phenolic Constituents [Text] / B. Shan, Y. Z. Cai, M. Sun, H. Corke // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2005. - Vol. 53, No. 20. - P. 7749-7759. doi:10.1021/jf051513y
16. Gao, X. Habitual intake of dietary flavonoids and risk of Parkinson disease [Text] / X. Gao, A. Cassidy, M. A. Schwarzschild, E. B. Rimm, A. Ascherio // Neurology. - 2012. - Vol. 78, No. 15. - P. 1138-1145. doi:10.1212/wnl.0b013e31824f7fc4
17. Burdina, I. Effect of the Substrate Composition on Yield and Quality of Basil (Ocimum basilicum L.) [Text] / I. Burdina, O. Priss // Journal of Horticultural Research. - 2016. - Vol. 24, No. 2. - P. 109-118. doi:10.1515/johr-2016-0027
18. Brewer, M. S. Natural Antioxidants: Sources, Compounds, Mechanisms of Action, and Potential Applications [Text] / M. S. Brewer // Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. - 2011. - Vol. 10, No. 4. - P. 221-247. doi:10.1111/j.1541-4337.2011.00156.x
19. Juliani, H. R. Antioxidant activity of basil. Trends in new crops and new uses [Text] / H. R. Juliani, J. E. Simon; ed. by J. Janick, A. Whipkey. - Alexandria, VA: ASHS Press, 2002. - P. 575-579.
20. Baratova, S. Impact of biofortification, variety and cutting on chosen qualitative characteristic of basil (Ocimum basilicum L.) [Text] / S. Baratova, I. Mezeyova, A. Hegedusova, A. Andrejiova // Acta fytotechnica et zootechnica. -2015. - Vol. 18, No. 3. - P. 71-75. doi:10.15414/afz.2015.18.03.71-75
21. Carlo, N. Influence of cut number on qualitative traits in different culti-vars of sweet basil [Text] / N. Carlo, S. Silvia, B. Stefano, S. Paolo // Industrial Crops and Products. - 2013. - Vol. 44. - P. 465-472. doi:10.1016/i.indcrop.2012.10.009
22. McCance, K. R. Influence of plant maturity on anthocyanin concentrations, phenolic composition, and antioxidant properties of 3 purple basil (Ocimum basilicum L.) cultivars [Text] / K. R. McCance, P. M. Flanigan, M. M. Quick, E. D. Niemeyer // Journal of Food Composition and Analysis. - 2016. - Vol. 53. -P. 30-39. doi:10.1016/i.ifca.2016.08.009
23. Proestos, C. RP-HPLC Analysis of the Phenolic Compounds of Plant Extracts. Investigation of Their Antioxidant Capacity and Antimicrobial Activity [Text] / C. Proestos, N. Chorianopoulos, G.-J. E. Nychas, M. Komaitis // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2005. - Vol. 53, No. 4. - P. 1190-1195. doi:10.1021/if040083t
24. Andersen, O. M. Flavonoids: Chemistry, Biochemistry and Applications [Text] / O. M. Andersen, K. R. Markham. - CRC Press, 2005. - 1256 p.
25. Parr, A. J., Phenols in the plant and in man. The potential for possible nutritional enhancement of the diet by modifying the phenols content or profile [Text] / A. J. Parr, G. P. Bolwell // Journal of the Science of Food and Agriculture. -2000. - Vol. 80, No. 7. - P. 985-1012. doi:10.1002/(sici)1097-0010(20000515)80:7<985::aid-isfa572>3.3.co;2-z
26. Oren-Shamir, M. Temperature effects on the leaf pigmentation of Co-tinus coggygria «Royal Purple» [Text] / M. Oren-Shamir, A. Levi-Nissim // Journal of Horticultural Science. - 1997. - Vol. 72, No. 3. - P. 425-432. doi:10.1080/14620316.1997.11515530
