CC BY
271
УДК 338.001.36
Б01: 10.15587/2312-8372.2017.119537
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕРЕВАГ ТА НЕДОЛ1К1В РИНКОВО1 ЕКОНОМ1КИ Фiлiппова Л. Л., Тушинська В. П.
1. Вступ
Ринкова економiчна система е домiнуючим способом економiчного буття сьогодення. Тому И дослщження е актуальною проблемою для кожного промислового тдприемства та економiки в цшому. Останнiм часом все бшьше уваги надаеться аналiзу ринково! економжи, И вплив i можливi покращення для досягнення найбiльшого позитивного результату. Для формування ефективного функцюнування тдприемства i економiки в цiлому необхщно досконало володiти iнформацiею для прийняття рiшення.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ект дослгдження - формування ринково! економiки.
Формування ринково! економши характеризуеться складними i суперечливими взаемовiдносинами, управлiння якими потребуе постшного удосконалення методiв економiчного анаизу та розробки нових методик обробки i систематизацп анаштично! тформацп у вiдповiдностi з мiжнародними та нацюнальними стандартами.
Одним iз найбiльш проблемних мюць дослiдження е правильнiсть трактування поняття ринково! економiки з урахуванням !! недолiкiв: розшарування суспiльства, зростання безробiття, погiршення суспiльних благ.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгдження е анаиз стану ринково! економши та кра!н, якi перейшли на ринкову економiку в умовах сучасно! економiчно! ситуацi!.
Для досягнення поставлено! мети дослщження визначено таю науковi завдання:
1. Провести анаиз стану ринково! економжи.
2. Провести анамз економiки Естонi!, Латвi!, Литви.
3. Дати рекомендацп щодо переходу до ринково! економши, опираючись на позитивт та негативнi ознаки !! та на досвiд Естонi!, Латви i Литви.
4. Досл1дження кнуючих р1шень проблеми
З метою ефективного формування ринково! економжи проведено анаиз лiтературних джерел, за допомогою яких з'ясувався стан дослщження ринково! економши, що й пiдтверджуе необхiднiсть подальшого !! розроблення. Також проведено до^дження впливу на кра!ни, якi перейшли до ринково! економжи.
У свт сiм кра!н з найбiльшими обсягами ВВП в груш розвинених кра!н з ринковою економiкою - Шмеччина, Iталiя, Канада, Сполучене Королiвство
Великобриташя, США, Франщя, Япошя [1]. Саме тому треба брати приклад з цих кра!н для розвитку економши кра!ни.
Дослiдженням ринково! економiки займаються багато науковцiв. У роботi [2] автором розглянуто появу i розвиток ринково! економши. Автор [3] дослщжуе основнi недолiки ринково! економiки. Боротьба з голодом i бiднiстю за допомогою соцiально! ринково! економiки анаизуеться в роботi [4]. У робот
[5] розглянуто успiшну реалiзацiю сощалютично! ринково! економiки. Автором
[6] розглядаеться парадоксальна природа ринково! економiки. Дослщження [7] присвячено Римськiй ринковiй економщг Автором [8] проаналiзовано ринкову економшу з масовим виробництвом. У роботах [9, 10] авторами до^джено ринкову економшу вС. Автор [11] дослщжуе деякi кiнетичнi моделi ринково! економши. У роботi [12] дослiджено ринкову економшу в умовах швидко! глобаизацп та пiдвищення продуктивностi. У наукових публшащях цих вчених визначено поняття ринково! економши, !! ознаки та принципи функщонування. Проте, не дивлячись на появу багатьох дослщжень, низка аспеклв цiе! важливо! проблеми залишаеться недостатньо вивченою.
5. Методи дослщжень
Для вирiшення поставлених завдань було використано методи: анаизу та синтезу, лопчного узагальнення, аналогiй, порiвняльного спiвставлення, монографiчний та графоаналiтичний методи.
6. Результати дослщжень
Ринкова економжа зародилася й довгий юторичний перюд функцiонувала як саморегульована система. Проте можливост ринкового механiзму саморегулювання не безмежш. Вiн не в сташ гарантувати вирiшення усiх соцiально-економiчних проблем сучасного суспшьства. Механiзм ринку дозволяе людям задовольнити лише т потреби, як виражаються через попит. Але ж е й iншi потреби, як нiяк не можна вимiряти в грошах i перетворити на попит.
1нколи ринком нарiкають певне мюце (базар, ярмарок), де здiйснюеться торпвля. Втiм, пiд поняттям «ринок» розумiемо «сферу обмiну товару на грошi i грошей на товари, взаемодш виробникiв i споживачiв в масштабi регiону, кра!ни або всього свггу» [13]. У ринковiй економiцi питання стосовно того, що, як i для кого виробляти вирiшуеться виробником, який орiентуеться на спiвзалежнiсть попиту i пропозицi! на даному ринку. Головною рисою ринку е те, що вш заснований на спонтаннш координацi! або стихiйному порядку. Тому дана економiчна система характеризуеться швидким саморегулюючим розвитком.
При визначеннi ринково! економши однi автори акцентують увагу, на основi чого заснована дана економiчна система, iншi вважають, що головним е взаемодiя i координащя на вiльних ринках. 1хш думки сходяться в одному - в тому, що ринкова економша характеризуе бшьшють економiчних систем кра!н всього свггу. Тлумачення та уточнюючi визначення поняття ринково! економши наведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Тлумачення поняття «ринкова економжа»_ _ _
Джерело Тлумачення
[14] Ринкова економжа - форма економiчноl оргашзацп, при якiй координащя дiй здiйснюеться на основi взаемодп на ринках вiльних приватних виробниюв i вiльних iндивiдуальних споживачiв
[15] Ринкове господарство - економiчна система, заснована на приватнш власностi на умови виробництва, функцюнування, i розвиток яко! регулюеться конкуренцiею господарюючих суб'ектiв та шшими законами ринку. Вона базуеться на принципах вшьного пiдприемництва, рiзних видах i формах власностi господарюючих суб'еклв, ринковому механiзмi цiноутворення, обмеженому втручанш держави та договiрних стосунках суб'еклв ринку
[16] Ринкова економiка - це економiчна система, заснована на принципах вшьного тдприемництва, рiзноманiття форм власносл на засоби виробництва, ринкового цшоутворення, договiрних вiдносин мiж господарюючими суб'ектами, обмеженого втручання держави в господарську дiяльнiсть. Вона властива соцiально-економiчним системам, де е товарно-грошовi вiдносини
[17] Ринкова економша - це лад, заснований на приватнш власносл, за якого здшснюеться вiльна гра ринкових сил
[18] Ринкова економша - це система прав i обов'язкiв. Без дшових правових механiзмiв, економiчно! вiдповiдальностi за прийнял рiшення i зобов'язання вона не зможе функцюнувати
Резюмуючи вищесказане зроблено висновок, що ринкова економжа е типом економiчно! системи, де попит та пропозищя регулюють економшу, а не державне втручання. Справжня вiльна ринкова економiка - це економжа, в якiй всi ресурси належать приватним особам. Ршення про розподш цих ресурсiв здiйснюють особи без втручання уряду. Не юнуе повнютю «вiльного тдприемства» або «ринково! економжи». У ринковiй економiцi виробник отримуе ршення про те, що виробляти, скшьки виготовити, яку цшу вказувати споживачам за цi товари, i про те, що платити ствробггникам. Цi рiшення у вшьнш ринковiй економiцi впливають на тиск конкурент!', пропозицi! та попиту.
Ринкова економжа е найбiльш вiдомою темою для суперечок серед визначних економюлв сучасносл. 1хт думки часто бувають абсолютно протилежними. Прийнято вважати, що поняття ринково! економжи в !! чистому виглядi не iснуе зовсiм. На практищ дане питання мае на увазi пiд собою змiшаний тип економжи, що передбачае мiнiмальний рiвень присутностi державного апарату, а також максимальний ринковий вплив. Якщо говорити про ринкову економжу саме в такому розумшш, то !! переваги та недолжи видно найвиразнiше.
Ринкова система мютить ряд фундаментальних ознак, без яких вона iснувати не може. Розглянемо головш ознаки, що характеризують ринкову економiку, якi зображено на рис. 1.
Рис. 1. Ознаки ринково! економiки
Розглянемо переваги (рис. 2) i недолiки (рис. 3) ринково! економжи.
Двигун техшчного прогресу
Вiдсутнiсть черг, дефiциту, товарного голоду
Ефективне використання ресуршв
Прибуток залежить вiд рiвня виробництва
Повна економiчна свобода Рис. 2. Переваги ринково! економжи
Рис. 3. Недолши ринково! економiки
Ринкову економiку вважають одним з головних двигунiв техшчного прогресу, тому що високий рiвень конкуренцп, який гарантуе високу яюсть продукту, що виробляеться, не допустить на ринок неяюсш товари (вони просто не витримають конкуренцi!).
Так як пропозищя визначаеться попитом на товар, тому вся вироблена продукщя е затребуваною, що в свою чергу не дае юнувати таким поняттям як дефщит, черги i товарний голод.
Товаровиробник найбшьше повинен тклуватися про процес мiнiмiзацi! грошових вкладiв, тому потрiбнi ресурси вш направляе саме в тi зони, де вони будуть давати найвищу вщдачу. Це призводить до ефективного i доцiльного використання виробничих ресуршв.
Якщо пiдприемець робить реальний внесок у свое виробництво, i тклуеться про створення затребуваного споживачами продукту, тодi вiн отримае максимальний рiвень прибутку. Для тих, хто грамотно оргашзовуе роботу i е власником щнних ресурсiв, ринкова економiка гарантуе високий прибуток. Тому, прибуток у даному випадку буде прямо залежати вщ вкладу та рiвня роботи.
Також одшею з переваг ринково! економши е повна економiчна свобода, яка виражаеться в шдприемницькш свобод^ свободi вибору категорi! покупцiв i продавцiв, свободi транспортування ресурсу, установки щново! полiтики тощо.
У вщповщносл з рис. 3 доцiльно сказати, що ринкова економжа являе собою систему цикичного характеру з постшною динамiкою, а також рiвнем шфляци i частково! зайнятостi, що може пщрвати всю налагоджену систему i тому iснуе мала стабiльнiсть економiчно! системи.
Сама ринкова економiка, по суп, може зменшувати конкуруючi сили. Ця закономiрнiсть призводить до монополiзацi! i можливостi таемно! змови серед фiрм.
Умовами ринково! економiки не передбачено виробництво суспшьних благ, тому стае неможливим виробництво охорони загального порядку, нацiонально! оборони, пожежно! безпеки тощо. Також даний мехашзм не допомагае зберегти природш ресурси кра!ни, i не може проводити регулювання !х використання (мова йде про газ, нафту, вугшля та iншi природнi цiнностi).
Завдяки ринковш економiцi виникае розшарування суспшьства, адже диференцiацiя доходiв сприяе сощальному розшаруванню.
В умовах ринково! економши виникае погана iнформативнiсть, тому що актуальшсть iнформацi! з кожним днем зменшуеться i не завжди шформащя може бути доступна для перешчного громадянина. Так як ринковий мехашзм не може захистити учасниюв ринку вщ зловживань, агресивно! рекламно! кампанп i нав'язуваннi непотрiбного або шюдливого товару. А це означае, що потрiбно поеднувати ринкову економiку i державний контроль.
Пiдвищення рiвня безробптя, виникнення цiлого ряду соцiальних проблем з'являються внаслiдок жорстоко! конкуренцi!. Вони цшком можуть пiдiрвати стабiльнiсть в кра!ш, викликати значнi соцiальнi коливання i навiть пiдiрвати довiру до державно! влади в кра!ш
Розглянувши теорiю ринково! економiки, розглянемо i практичне !! застосування в кра!нах. Зокрема, наведемо нижче дослiдження, коли кра!ни вступили до СС i прийняли шлях до ринково! економiки. Розглянемо вплив, який здiйснив такий перехщ.
У 1991 рощ Литва, Естошя i Латвiя першими покинули СРСР. Даш цi досить рiзнi держави, часто узагальнюються як «Прибалтика», з рiзним успiхом, але зi схожим завзяттям шшли по шляху цiлеспрямовано! штеграцп в захiдне i европейське ствтовариство. Цей шлях проходив через дуже хворобливi ринковi та структурнi реформи i закiнчився вступом цих кра!н до Свропейського союзу в 2004 рощ. Вступ до Евросоюзу в 2004 рощ розглядався жителями Прибалтики (Литва, Естошя i Латая) значним стрибком в розвитку економжи кра!н. Здавалося, що Латвiя, Литва та Естошя знову отримають сильного економiчного спонсора, такого ж безкорисливо, яким був СРСР, тшьки без комушзму. I заживе Прибалтика не прше Голландi! або Бельгi!.
Проаналiзуемо, що ж все-таки сталося з економшою прибалтiйських кра!н пiсля вступу в СС. Основним показником стану економши прийнято вважати внутрiшньо-валовий продукт (ВВП) на душу населення. Було виршено порiвняти цей показник в Литв^ Латвi! та Естонi! в 1996 рощ, коли активно йшла «шокова терапiя», в 2004 роцi, коли !х взяли в СС, з показником 2016 року. Розглянемо валовий внутршнш продукт на душу населення, виходячи з офщшних валютних куршв, а не за методом паритету кутвельно! спроможностi. Значення даються в доларах США та не коригуються з шфлящею. Ц цифри взял з бази даних Мiжнародного валютного фонду «Свггова економiчна перспектива» (WEO), видання жовтня 2017 року, Свггового банку або рiзних джерел.
20 -
15105-
Рис. 4. Внутрiшньо-валовий продукт на душу населення в доларах США
У вщповщност з рис. 4 доцшьно сказати, що протягом останшх роюв економiчне зростання пiсля вступу в СС не сповшьнилося. Навпаки, спостер^аемо зростання в рази бшьше, а саме в Латвi! в 5,82 раз, в Лшш в 6,4 та Естонп в 5,3 раз.
Було розглянуто, як змшилося ВВП на душу населення, тому доцшьно буде розглянути ще кшьюсть жшеив в динамщ з 1990 по 2016 рр. (рис. 5).
4000000
3500000 -3000000 -2500000 -2000000 -1500000 -1000000 -500000 -
Рис. 5. Дитам^ чисельност таселення ^arn Прибaлтики зa 1990-2016 рр.
Ан^зую^ дaнi рис. 5, чиселылсть таселення цих трьох кр^1'н в перiод з 2004 по 2016 рр. скоротатася та сотнi тисяч, a сaме: y Литвi нa 22,32 %, y Лaтвiï - 26,39%, y Естонп - 16,10 %. Прибaлтaм вiдкрився вiльний вЪд в нaйбaгaтшi крaïни свiтy, де середня зaробiтнa плaтa в рaзи перевищуе мюцеву. У тaкiй ситyaцiï, мaсовa трyдовa мiгрaцiя виглядae цiлком природно. Не зрозумшо чи це погaно для економши, aдже потрiбно врaховyвaти, хто 1'де з крaïни. Коли емiгрyють високоякiснi фaхiвцi i менеджери - це, безумовно, втрaтa для економши. Але якщо емiгрyють низько квaлiфiковaнi робiтники, що зaлишилися без роботи тсля розвaлy рaдянських виробництв, п^мп^и з тих пiр вyлицi м. Риги зa копiйки, i зпдш пiдмiтaти вyлицi м. Лондонa зa гiднy зaрплaтy, то вiд цього економ^ нaвпaки вигрae. Тому що скорочуеться безробiття i соцiaльнi витрaти держaви, a нa ринку прaцi починaeться iнфляцiя зaрплaт.
Дослiдимо, чи не стaли цi крaïни ринком збуту, зaмiсть того, щоб виробляти свое. Для цього розглянемо експорт в тепершшх цiнaх пiсля вступу крaïн Прибaлтики в GC (рис 6).
35 30 25 20 15 10 5 0
FaJl
2=
□ Естоня
□ Лaтвiя
□ Ли™
PP6 2004 2015
Рис. 6. Експорт ^arn Прибaлтики 1994, 2004, 2015 роюв, млрд. дол.
Проaнaлiзyвaвши дaнi рис. 6, пiсля вступу до СС експорт в крaïнaх не зменшився, a нaвпaки зрю, причому зрiс в рaзи, якщо порiвнювaти 2015 i 1996 роки. Тому стверджyвaти, що цi ^aita стaли ринком збуту не можга.
Розглянемо як змшився експорт в даних крашах на душу населення в тепершшх цiнах (рис. 7).
14 000,00 12 000,00 10 000,00 8 000,00 6 000,00 4 000,00 2 000,00
Рис. 7. Експорт на душу населення в тепершшх щнах краш Прибалтики 1994,
20044, 2015 роюв, млрд. дол.
Анаиз динамши експорту показав, що експорт на душу населення також зрю, що позитивно вщображаеться на економщ краши. Таким чином, видно, що вщбулося з економшою краш пiсля того, як вони вступили до СС.
Тепер зробимо анаиз, як це вщобразилося на населеннi краш, тобто що отримали люди. Проанашзуемо середньорiчну заробггну плату в теперiшнiх цiнах в доларах США (рис. 8).
25 000 20 000 15 000 10 000 5 000 0
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
Рис. 8. Динамша середньорiчноi заробггно1 плати в тепершшх щнах за 19962016 рр., дол. США.
Проанаизувавши рис. 8, робимо висновок, що середньорiчна заробггна плата зросла в Латвп з вiдмiтки 8 920 у 1996 рощ до 22389 у 2016 рощ, у Лшш з 8794 до 22949, у Естонп з 9394 до 23621 вщповщно. Тому, на основi цих даних можна стверджувати, що динамша заробiтноi платнi покрашуеться.
За законами економши, стрiмке зростання доходiв веде до загального зростання шфляци. Проте, як видно з наступного графшу (рис. 9), пiсля входження в Свросоюз iнфляцiя в прибалтшських краiнах сильно впала.
За результатами анаизу рис. 9 доцшьно зробити висновок, що рiвень шфляци, вимiрюваний iндексом споживчих цiн, вщбивае змiни у витратах середньостатистичного споживача на придбання кошика товарiв i послуг. Цi змiни можуть залишатися на постiйному рiвнi або змшюватися через зазначенi промiжки часу, наприклад, щорiчно.
Ще одним показником впливу на людей е безробiття (рис. 10). За визначенням Мiжнародноi оргашзацп працi, безробiтними е економiчно активш люди, якi не мають роботи в даний момент, але шукають ii. Пiд час обрахування показника враховуються тi, хто втратив роботу або добровшьно покинув ii.
Безробптя в краiнах Прибалтики пiсля входження в СС також зменшилося (тшьки в Литвi трохи пiднялося в порiвняннi 2016 до 2004 року).
Розглянувши як вступ до СС вплинув на краши Прибалтики, проанаизуемо, якi змiни вiдбулися в приватному секторг Розглянемо показник внутрiшнiх кредипв, якi надавалися приватному сектору у вщсотках вiд ВВП. Внутрiшнi кредити, як надавалися приватному сектору включають фiнансовi ресурси у виглядi позик, щнних паперiв, торгових кредитiв та шших банкiвських продуктiв до встановлених умов погашення заборгованостi (рис. 11).
1996-2016 рр.
На рис. 11 спостерюаемо, що внутршш кредити приватному сектору у вщношенш до ВВП зростали пiсля кризи, а потiм зменшувалися, коли йшла стабiлiзацiя економiки краши. В результатi стрiмкого зростання кредилв, в так званi кризовi i пiслякризовi роки, борговi зобов'язання приватного сектора значно зросли: в кшщ 2008 року кредити мюцевому приватному сектору становили 84 % вщ ВВП в Латвп, 96 % - Естонп та 59 % - Литвь У разi Естонп i Латвii цей показник був одним з найвищих серед краш ново!' Свропи i порiвняемо з ситуащею в деяких розвинених европейських крашах. Високе боргове навантаження у приватному секторi в крашах Прибалтики вказувало на те, що подальше зростання кредитування пов'язане з шдвищеним ризиком i може викликати бшьш iстотне погiршення якостi кредитного портфеля комерцшних банкiв.
Незважаючи на збшьшення обсягiв кредитування, банки будуть шдтримувати збалансовану структуру фiнансування, спираючись на вклади населення i пiдприемств. Не виключенням став i 2016 рш. Кiлькiсть клiентiв банкiв станом на перше шчня 2017 року склало 18,8 мiльярдiв евро, що на 10,0 % вище, нiж рш тому. Бiльшу частину цiеi суми - майже 11,2 мшьярда -склали вклади фiзичних осiб. На кшець 2016 року бачимо, що кредити зменшилися у Литвi i Естонii, а у Латвii навпаки зросли.
7. SWOT-аналiз результатiв досл1дження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослщжеш е аналiз ринково! економши в цiлому, змiни в економщ краш, якi перейшли на ринкову економшу та виявлення переваг та недолтв ринково! економiки, якi доцшьно використовувати для прийняття рiшень стосовно вибору напряму економши.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що данш не збираються об'ективно, тому що влада краш зазвичай хоче показувати бшьш позитивш результати дiяльностi держави.
Opportunities. Можливостями для подальших дослщжень е переймання досвiду зарубiжних краш, що нещодавно перейшли на шлях до ринково!
економши, а також тих краш, як давно на цьому шляху щодо вдосконалення прийняття рiшення в умовах вшьного ринку. А також досвщу з використовування iнновацiйних методiв для анаизу ситуацii в цiлому по кра1'ш
i окремо на шдприемствг
Threats. Загрозами для результатiв проведених дослщжень е те, що:
- ринкова економша постiйно змiнюеться, з'являються новi позитивнi i негативнi наслщки, якi потрiбно враховувати i змшювати методики аналiзу i прийняття ршення;
- на ринкову економiку впливають зовнiшнi фактори (перегляд бюджетiв шдприемствами для достовiрностi iнформацii, соцiально-економiчна нестабшьнють краiни та поглиблення свiтовоi фiнансовоi кризи), вiд яких залежить зменшення або збiльшення показникiв дiяльностi економжи краiни.
8. Висновки
1. Проведено дослщження тлумачення ринково!' економiки, яке свщчить про те, що ринкова економша - це самодостатнiй мехашзм, витоки якого сягають глибоко1' давнини. Вш був популярнiшим багато столпъ назад i на сьогоднiшнiй день е досить ефективним. Не позбавлена ринкова економша i мiнусiв, серед яких знаходиться диференщащя доходу, неможливють компенсування зовнiшнiх витрат тощо. Ринкова економжа теоретично характеризуеться рiвнiстю прав на природш ресурси, а також на ринки збуту. Проведено порiвняння плюшв i мiнусiв ринково1' економши i можна вiдзначити, що ринкова економша зовсiм не досконала, але, не дивлячись на це, вона гарантуе високий рiвень якостi товарiв, спiввiдношення попиту i пропозицiй, а також регулюе наявнiсть на ринку ктькосл недобросовiсних виробникiв. Найбiльш передовi економiчно розвиненi краши свiту давно ощнили переваги i недолiки ринково1' економiки, i вибрали для себе максимально вщповщну систему, де гармоншно поеднуються державне втручання, традицii, плюси i мiнуси ринково1' економiки.
2. Проведено анаиз краш Прибалтики, який показуе, що переход в даних крашах збiльшив показники ВВП на душу населення в Латвп в 5,82 раз, в Лит в 6,40 та Естонп в 5,30 раз. При дослщженш експорту було виявлено, що шсля вступу до СС експорт в крашах не зменшився, а навпаки зрю, причому зрю в рази, якщо порiвнювати 2015 i 1996 роки. Тому стверджувати, що цi краши стали ринком збуту не можна. Проте, чисельнють населення цих трьох краш в перюд з 2004 по 2016 рш скоротилося на сотш тисяч, а саме: у Лшш на 22,32 %, у Латвп - 26,39 %, у Естонii - 16,10 %.
3. Запропоновано рекомендацп щодо доцiльностi переходу до ринково1' економiки, а саме: потрiбно спочатку проаналiзувати стан краши i можливостi
ii змiн. Адже змши швидше впроваджуються i дають позитивний результат, коли система е шдготовленою а також, коли люди бажають йти до змш i, саме головне, готовi до змiн, а не намагаються пошкодити шляхи до змш. Опираючись на економiку краш Естонп, Латвп i Литви, можна стверджувати, що шсля довгого тернистого шляху !х економша розпочала стрiмкий розвиток i покращення показникiв.
^irepaTypa
1. Radzhabova, Z. K. Svitova ekonomika [Text]: Handbook / Z. K. Radzhabova. - Moscow: YNFRA-M, 2006. - 336 p.
2. Brodsgaard, K. E. The Emergence and Development of the Socialist Market Economy [Text] / K. E. Brodsgaard, K. Rutten // Accelerated Accumulation to Socialist Market Economy in China. - 1992-2003. - p. 4-127. doi: 10.1163/9789004330092 005
3. Kakarot-Handtke, E. Major Defects of the Market Economy [Text] / E. Kakarot-Handtke // SSRN Electronic Journal. - 2015. doi:10.2139/ssrn.2624350
4. Tamayo, A. Fighting Hunger and Poverty Through Social Market Economy [Text] / A. Tamayo // SSRN Electronic Journal. - 2016. doi:10.2139/ssrn.2789291
5. The Successful Practice and Implementation of the Socialist Market Economy [Text] // Chinese Economy. - 2002. - Vol. 35, No. 4. - P. 39-74. doi: 10.2753/ces1097-1475350439
6. Dai, R. One Paradoxical Nature of Market Economy [Text] / R. Dai // Journal of Socialomics. - 2016. - Vol. 5, No. 3. doi:10.4172/2167-0358.1000167
7. Castellani, V. The Roman Market Economy [Text] / V. Castellani // The European Legacy. - 2015. - Vol. 20, No. 6. - P. 669-672. doi: 10.1080/10848770.2015.1046687
8. Mayer-Foulkes, D. The Market Economy with Mass Production [Text] / D. Mayer-Foulkes, K. Hafner // SSRN Electronic Journal. - 2016. doi: 10.2139/ssrn.2770733
9. Smejkal, V. EU as a Highly Competitive Social Market Economy -Goal, Options, and Reality [Text] / V. Smejkal, S. Saroch // Review of Economic Perspectives. - 2015. - Vol. 14, No. 4. doi: 10.1515/revecp-2015-0006
10. Herrera Anchustegui, I. The Social Market Economy and the European Union [Text] / I. Herrera Anchustegui // SSRN Electronic Journal. - 2016. doi: 10.2139/ssrn.2793698
11. Bisi, M. Some kinetic models for a market economy [Text] / M. Bisi // Bollettino dell'Unione Matematica Italiana. - 2016. - Vol. 10, No. 1. - P. 143-158. doi: 10.1007/s40574-016-0099-4
12. Konov, J. I. Market Economy under Rapid Globalization and Rising Productivity [Text] / J. I. Konov // Scholedge International Journal of Management & Development. - 2015. - Vol. 2, No. 9. - P. 9. doi: 10.19085/sijmd.020902
14. Mochernyi, S. V. Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Text] / S. V. Mochernyi, Ya. S. Larina, O. A. Ustenko, S. I. Yurii; ed. by S. V. Mochernyi. -Lviv: Svit, 2006. - Vol. 2. - 568 p.
14. Martsyn, V. S. Stanovlennia rynkovoi ekonomiky v Ukraini (problemy i perspektyvy) [Text] / V. S. Martsyn. - Lviv: Kooposvita, 1999. - 284 p.
15. Dziubyk, S. D. Osnovy ekonomichnoi teorii [Text]: Handbook / S. D. Dziubyk. - Kyiv: Znannia, 2014. - 423 p.
16. Yanova, V. V. Ekonomika. Kurs lektsii [Text]: Handbook / V. V. Yanova. -Moscow: Ekzamen, 2005. - 384 p.
17. Fedorenko, V. H. Politychna ekonomiia [Text]: Handbook / V. H. Fedorenko. - Kyiv: Alerta, 2015. - 487 p.
18. Stechenko, D. M. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [Text]: Handbook / D. M. Stechenko. - Kyiv: Znannia, 2007. - 310 p.
