CC BY
14
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.105515
ПОР1ВНЯННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НДИКАТОР1В ВИКОРИСТАННЯ ЛО-Г1СТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УKРAÏНИ
Гри^рак M. Ю.
1. Вступ
В yмoвaх пoшyкy oптимaльних шляхiв вихoдy екoнoмiки Укpaïни i3 ^roo-вoгo стaнy, щo зaгoстpюeться вiйськoвими дiями на схoдi кpaïни, нaдзвичaйнo ак-тyaльним стае питання ефективнoгo викopистaння нaявнoгo pесypснoгo штенща-лУ, 3o^eMa, лoгiстичнoгo. Пpoцеси глoбaлiзaцiï, iнтеpнaцioнaлiзaцiï i тpaнснaцio-нaлiзaцiï свiтoвoï екoнoмiки с^илли зpoстaнню poлi лoгiстики як ефективнoгo ш-стpyментy пiдвищення ефективнoстi i кoнкypентoспpoмoжнoстi пiдпpиeмств на pинкaх тoвapiв i пoслyг, а тaкoж ^извели дo фopмyвaння мiжнapoдних тpaнспop-тних кopидopiв, глoбaльних та pегioнaльних ланцюпв пoстaвoк. Лoгiстикa мае все бшьший вплив на фopмyвaння стpyктypи нaцioнaльнoï екoнoмiки, визначаючи ïï пpoфiль, шр пpoявляeться у зpoстaннi внеску лoгiстичних пoслyг в стpyктypy ВВП, зpoстaннi чисельнoстi зайнятих пpaцiвникiв, yсклaдненнi лoгiстичних взае-мoдiй i зaлyченнi значних iнвестицiйних кoштiв в poзвитoк тpaнспopтнo-лoгiстичнoï iнфpaстpyктypи. Очевиднo, шo змша екoнoмiчних мoделей пpизвo-дить дo ствopення нoвих мехaнiзмiв i адаптацшних iнститyцiй, як здaтнi зшвелю-вати кpизoвi явища i усунути невiдпoвiднoстi мiж нoвими бiзнес-пpoцесaми i ста-pими iнфpaстpyктypaми у тpaнсфopмoвaнoмy iннoвaцiйнoмy сеpедoвишi.
Оскiльки Укpaïнa мае випдне геoгpaфiчне poзтaшyвaння на пеpехpестi бaгaтьoх пaнeвpoпейських тpaнспopтних кopидopiв, мае oднy з нaйбiльших у свiтi густину зaлiзниць, е мopськoю та aвiaцiйнoю деpжaвoю, вoлoдie значним тpaнзитним i тypистичним пoтенцiaлoм, тo для максималь^го викopистaння цих пoтенцiйних мoжливoстей неoбхiднo кoнсoлiдyвaти зусилля бiзнесy i влади з метoю вiдбopy i pеaлiзaцiï iнфpaстpyктypних пpoектiв, шo стануть стимулами екoнoмiчнoгo зpoстaння. Для ефективнoгo викopистaння oбмежених pесy-pсiв i вpaхyвaння геoекoнoмiчних фaктopiв oсoбливoï знaчyшoстi набувае npo-блема oцiнки якoстi i пеpспектив poзвиткy лoгiстичнoгo пoтенцiaлy Укpaïни в кoнтекстi eвpoпейськoï iнтегpaцiï. Чимaлo зapyбiжних експеpтiв вважають, ш^ Укpaïнa мае величезний лoгiстичний пoтенцiaл, який oцiнюють в 100 млpд.дoл. США. Однак неефективне деpжaвне yпpaвлiння, недooцiнкa вiтчизняними деp-жавними шститутами poлi i мехaнiзмiв лoгiстики, недoстaтнiй piвень гампетен-тнoстi лoгiстичнoгo пеpсoнaлy на всiх piвнях у^авлшня пpизвели дo системш-гo невикopистaння цьoгo пoтенцiaлy, а зpoстaючi кoнкypентнi пoзицiï ^ata-сyсiдiв в сфеpi poзвиткy лoгiстичнoï iнфpaстpyктypи на кopдoнi з Укpaïнoю т-велюють iмiдж нaшoï деpжaви як тpaнзитнoï.
2. Обект дoслiдження та йoгo технoлoгiчний аудит
Пoстaвленi yкpaïнським ypядoм завдання екoнoмiчнoгo зpoстaння вима-гають не тшьки збiльшyвaти кoнкypентoспpoмoжнiсть вiтчизняних тoвapiв на мiжнapoднoх pинкaх з точки зopy ïx цiни i я^сл, але й забезпечити ефективну
взаемодда впчизняних шдприемств iз закордонними бiзнес-партнерами в гло-бальних та регюнальних ланцюгах поставок, створити умови безбарерного (безшовного) руху товарних потокiв в мережi мiжнародних логiстичних кори-дорiв, розвивати транскордонну спiвпрацю та шукати можливостi для отриман-ня синерпчного ефекту за рахунок збiльшення додано! споживчо! цiнностi i зменшення сукупних витрат учасниюв мережево! коопераци, глобального партнерства, геоекономiчних союзiв i альянсiв. Адекватна оцiнка можливостей ло-пстично! системи кра!ни стимулюе прийняття ршень щодо iнвестування обек-пв iнфраструктури як на нацiональному, так i на регiональному рiвнях з метою забезпечення !х стiйкого соцiально-економiчного розвитку.
Обектом дослiдження е методичш пiдходи до оцiнювання рiвня викорис-тання логiстичного потенцiалу нацюнально! економши з точки зору 11 конкуре-нтоспроможностi та ефективного використання наявних ресурЫв.
Загальнi тенденци розвитку свггово! економiки та досвiд провiдних кра!н свiту свiдчать, що логiстика стала важливим нацiональним ресурсом, шструмен-том шдвищення ефективностi господарювання в кра!ш, а також окремою галуз-зю економiки, що мае потужний експортний потенщал. Загальний обсяг свггово-го ринку лопстики становить майже 4 трлн.дол.США i за прогнозами його зрос-тання становитиме 6,5 % до 2021 р. [1, 2]. У зв'язку з цим кра!ни розробляють нацiональнi стратеги розвитку лопстики та проводять дослiдження щодо можливостей реалiзацil наявного логiстичного потенщалу у вiдповiдностi до стратепч-них прюршепв нацюнально! економiки [3-5]. Досвщ Нiмеччини, Фшлянди, Ш-дерландiв, Китаю, Сингапуру, Малайзи, свiдчить, що за рахунок ефективно! ло-гiстики можно значно шдвищити ефективнiсть ведення бiзнесу в крахнi, а також економiчну ефективнiсть i конкурентоздатнiсть нацюнально! куономжи [6]. Для здiйснення порiвняльного аналiзу i бенчмаркингу нацiональних логiстичних систем ефективним шструментом е шдекс лопстично! ефективностi Свiтового банку, який дозволяе кра!нам пiдвищити результатившсть лопстично! дiяльностi. визначити економiчну полшку та наочно порiвняти результати свое! кра!ни та подiбних до не! кра!н щодо перемiщення товарiв мiж кра!нами та налагодження зв'язкiв з глобальними ланцюгами поставок [7]. Акттвне вивчення зарубiжного досвiду щодо розвитку нащональних логiстичних систем та вдале поеднання економiчних iнтересiв з точки зору розвитку внутршнього виробництва i залу-чення вiтчизняних виробникiв до глобальних ланцюгiв поставок дозволить реа-лiзувати потужний логiстичний потенцiал i визначити прiоритети залучення значних швестицшних коштiв для розвитку лопстично! шфраструктури.
3. Мета та завдання дослщження
Метою дослiдження обрано визначення особливостей та методiв ощню-вання лопстичного потенцiалу Укра!ни з урахуванням геоекономiчних факто-рiв та прiоритетiв розвитку нацюнально! економiки.
Для досягнення поставлено! мети визначено таю науковi завдання:
- сформулювати визначення логiстичного потенщалу нацюнально! економiки,
- довести взаемозв'язок якост логiстично! системи кра!ни з конкурентос-проможнiстю та ефективнiстю нацюнально! економжи, провести рейтинговий та статистичний аналiз рiвня використання логiстичного потенщалу Укра!ни,
- провести анашз ефективност використання лопстичного потенцiалу Украти з точки зору сукупних лопстичних витрат та вартост лопстично1 складово! нащонально1 економiки.
4. Дослвдження iснуючих р1шень проблеми
Проблеми економiчного потенцiалу взагалi та окремо його складових для рiзних економiчних систем знаходяться пiд постiйним науковим поглядом як влчизняних, так i зарубiжних вчених. Найбiльш дослiдженими, на нашу думку, е сутнiсть, структура та особливостi ре^заци потенцiалу тдприемства. Разом з тим все бшьше наукових праць засвiдчують статистично значущий зв'язок мiж продуктивною силою потенщалу окремого економiчного суб'екта та шфра-структурними характеристиками регiону i нащонально! економiки [8].
На думку бшьшосп вчених, наразi поняття «лопстичний потенщал» знач-но розширене i мае як кшьюст, так i яюст характеристики логiстичних проце-сiв на рiзних рiвнях господарювання. Всесвiтньовiдомi дослщники макроеко-номiчних логiстичних систем визначили практичний потенщал лопстики як 11 можливiсть впливати на величину лопстичних витрат у сукупнт вартостi това-рiв i послуг [9, 10]. В робот [11] акцентовано увагу на тому, що логiстичний потенщал дае можливють реалiзувати стратегiчнi цш оргатзаци, у тому числi i держави. Бiлоруськi вченi розробили методичний шдхщ до оцiнки логiстичного потенщалу держави в умовах глобалiзованоl економжи [12]. Економiчну сут-нiсть лопстичного потенщалу ланцюпв поставок дослщжено в [13].
Серед влчизняних дослiдникiв бшьшють публiкацiй присвячено досль дженню лопстичного потенщалу тдприемства або регюну [14-17]. Окремi апекти лопстично1 активностi нащонально1 економiки та використання ll лопстичного потенщалу вщображет в роботах [18-20]. Проте чимало проблемних положень i методичних пiдходiв залишилися поза увагою вiтчизняних дослщ-никiв i потребують подальшого вивчення.
5. Методи дослвджень
В наукових працях з проблем формування та розвитку як потенщалу взага-л^ так i логiстичного потенцiалу зокрема, питання вимiрювання величини наяв-ного потенцiалу та рiвня його використання розробленi недостатньо. Загалом прихильники ресурсного пiдходу пропонують використовувати експертний, ба-льний, рейтинговий та тдексний методи, результативного - статистичш методи.
Найчастiше при ощнщ логiстичного потенцiалу Украти автори посила-ються на мiжнароднi iндекси та рейтинги, зокрема, глобально: конкурентосп-роможност^ легкостi ведення бiзнесу, розвитку людського потенцiалу, еконо-мiчноl свободи, сприяння торпвл^ конкурентоспроможностi подорожей i туризму тощо. Серед цих мiжнародних систем оцiнювання i позицiонування нащо-нальних економiк для нас особливе значення мае тдекс лопстично1 ефективно-стi - Logistics Performance Index (LPI), який розроблений Свiтовим банком ст-льно з унiверситетом м. Турку (Фiнляндiя) для оцiнювання ступеня розвитку ринку лопстичних послуг. Запропонований метод передбачае проведення дос-лщження кожт два роки за участю понад 160 крат. За спещально розробленою системою показникiв проводиться опитування експерлв i фахiвцiв, якi мають
досвщ роботи у сферi логiстики. Вони виставляють оцiнки за 5-бальною шкалою (1 - це мшмальне значення, 5 - максимальне значення показника). За единим форматом для кожно! краши формуеться база даних з визначеним piB^M ефективност роботи митних оpганiв, якостi шфраструктури та логiстичних по-слуг, компетентност персоналу та часових паpаметpiв окремих лопстичних пpоцесiв i процедур. Основним недолжом даного пiдходу е суб'ектившсть ощ-нок експеpтiв та невеликий pозмip шкали оцiнювання, що суттево впливае на piзкi змiни позищй в рейтингу та занижуе реальний розкид ваpiацiй окремих показникiв для piзних краш.
Для оцiнювання стану лопстики на piвнi нацiональноï економжи часто використовують метод збору даних на основi опитування пiдпpиемств iз piзних галузей, що дозволяе визначити узагальнеш оцiнки стану ринку лопстики в щ-лому та piвень використання логiстичного потенцiалу кpаïни. Такий метод часто використовують в Шмеччит, Фшлянди, Швейцари, Тайландi, 1ндонези, Ма-лазiï тощо [3-6]. В деяких крашах проводять бiльш детальш дослiдження ринку послуг 3PL-опеpатоpiв i на його пiдставi роблять висновки про використання лопстичного потенщалу краши [2, 21].
Найбшьш поширеним е метод збору i обробки статистичних даних, як здшснюють органи нацiональноï статистики або мiжнаpоднi оргашзаци. Цей пiдхiд дозволяе визначити питому вагу лопстичних витрат в стpуктуpi ВВП краши i на цого основi визначити абсолютне значення. Сукупш витрати на ло-гiстику включають витрати всiх галузей i вЫх видiв економiчноï дiяльностi на здшснення логiстичних пpоцесiв за певний перюд часу та е мipилом ефектив-ностi логiстичноï дiяльностi. Зазначимо, що величина лопстичних витрат була одним iз iндикатоpiв рейтингу LPI, але оскiльки методики визначення питомо!" ваги витрат на лопстику в стpуктуpi ВВП piзних краш суттево piзнилися, то в 2012 pоцi цей показник був вилучений iз системи ощнювання.
В крашах, якi е лщерами глобального рейтингу логiстичноï ефективносл, використовують бiльш складнi методики до ощнювання стану лопстично1' сфе-ри. Зокрема, в Великобритани використовують 52 показники в динамщ за 4 роки, що згруповаш за такими ознаками: показники транспортно-дорожньо1' сфери, безпека, ефектившсть, транспортний потiк, економiчнi показники [19].
Бшорусью вченi до найбшьш важливих i простих показникiв ощнки ЛП вiдносять лiнiйнi характеристики шфраструктури (густину i протяжшсть доpiг тощо), точковi характеристики iнфpастpуктуpи (кiлькiсть аеропор^в, водних поpтiв, транспортних теpмiналiв тощо), вузловi характеристики iнфpастpуктуpи (pозмip складських площ, кiлькiсть логiстичних центpiв, розподшьчих центpiв i тп.) [12]. В робот [17], запропоновано 5 складових для розрахунку iндексу лопстичного потенцiалу pегiону: геогpафiчну, соцiально-економiчну, транспорт-ну, iнфpастpуктуpну та iнституцiйну.
Зауважимо, що щ пiдходи мають ряд недолтв:
- оцiнка товарообороту базуеться на варпсних показниках, якi мютять iнфляцiйну складову, що не дозволяе коректно ощнити його динамiку,
- кшьюсш оцiнки обемних показникiв розвитку шфраструткри не вщо-бражають ïï якiсть та ефективнiсть використання,
- бшьшють мaкpoекoнoмiчниx пoкaзникiв не вiдoбpaжaють poзвитoк до-вих ключoвиx ^мпе^н^й бiзнесy, у тoмy числi в лoгiстицi,
- вiдсyтнiсть метoдiв oцiнки yпpaвлiнськoï ефективнoстi фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï лoгiстичнoï системи пpизвoдить дo стpaтегiчниx i тактичних no-милoк менеджменту в лoгiстицi.
З ypaxyвaнням наявних методичних i метoдoлoгiчниx склaднoстей шoдo визначення piвня викopистaння лoгiстичнoгo пoтенцiaлy нaцioнaльнoï е^шм^ ки ввaжaeмo, шo найбшьш дoцiльнo opieнтyвaтися на пoeднaння експеpтниx та статистичних oцiнoк. Такий тдхщ дoзвoлить виoкpемити ключoвi пoкaзники pезyльтaтивнoстi та ефективнoстi лoгiстичнoï дiяльнoстi i, вiдпoвiднo, ïx мoжнa викopистaти в я^ст екoнoмiчниx iндикaтopiв.
б. Результати дoслiджень
Узагальнення свiтoвoгo дoсвiдy свщчить, шo лoгiстичнa система нацюна-льнoï екoнoмiки мае дoзвoляти yсiм учасникам тoвapнoгo pyxy pеaлiзyвaти свoe екoнoмiчнi iнтеpеси та цiлi лoгiстичнoï дiяльнoстi, opieнтoвaнi на:
- ефективне здшнесння лoгiстичниx oпеpaцiй i yдoскoнaлення пpoцесiв yпpaвлiння пoтoкoвими пpoцесaми в лoгiстичниx системах piзнoгo piвня;
- гнучюсть i здaтнiсть дo швидкoгo pеaгyвaння на piзнoмaнiтнi кoливaння пoпитy спoживaчiв i кoн'юнктypи pинкy,
- впpoвaдження мoнiтopингy i кoнтpoлю poбoти yrix yчaсникiв pегioнa-льних i глoбaльниx лaнцюгiв пoстaвoк.
З цieï пoзицiï мoжнa визначити лoгiстичний пoтенцiaл ^аши як здaтнiсть лoгiстичнoï системи дoсягaти свoïx стpaтегiчниx цiлей нaйбiльш ефективним з точки зopy часу, я^ст i витpaт спoсoбoм з ypaxyвaнням впливу фaктopiв ïï внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo сеpедoвишa. Узагальнюючи теopетичнi пoлoження piзниx вчених шoдo визначення екoнoмiчнoï сyтнoстi та кoнцептyaльнoï мoделi лoгiстичнoгo пoтенцiaлy ми пpoпoнyeмo iтегpoвaне бачення у фopмi чoтиpьox-вимipнoï мoделi з системoю кoopдинaт «pесypси-здaтнoстi-системa у^авлшня-кoмпетенцiï», де pесypснa плoшинa poзкpивae фенoмен пеpетвopення мoжливo-стей в здатшст^ а здaтнoстi чеpез ïx poзкpиття, зaкpiплення i oнoвлення за дo-пoмoгoю навчання тpaнсфopмyються у гам^тен^:' (pис.1). Реaлiзaцiя гампле-ксу таких мoжливoстей вiдбyвaeться за yмoв здiйснення бiзнес-пpoцесiв i ^o-цеЫв сaмoopгaнiзaцiï i спpияe ствopенню цш^ст для зaцiкaвлениx стopiн. Стyпiнь зaдoвoлення зaпитiв piзниx зaцiкaвлениx стopiн вщ pезyльтaтy пеpет-вopення pесypсiв i усшх пiдпpиeмств в цiлoмy залежить не тiльки вiд наявшс-тipесypсiв, але й вiд знань та вмшь пoeднaти ïx у един теxнoлoгiчнi та у^ав-лiнськi npo^^, тoбтo вiд iнтелектyaльнoгo та люд^гаго пoтенцiaлiв. Пpедстaвлене на pис.1 poзyмiння лoгiстичнoгo пoтенцiaлy нaцioнaльнoï е^ш-мжи вiдoбpaжae не тiльки нaявнiсть pесypсiв для лoгiстичнoï дiяльнoстi шд^и-емств та деpжaвниx iнститyцiй, фopмyвaння i poзвитoк pинкy лoгiстичниx шс-луг, але й нaявнiсть ключoвиx пеpсoнaльниx та бiзнес-кoмпетенцiй. Зayвaжимo, ШO шд пoняттям ключoвi бiзнес-кoмпетенцiï ми poзyмieмo iнтегpoвaнy сукуп-нiсть кoмпетентнoстей (взaeмoпoвязaниx знань, нaвичoк та вмiнь) лoгiстичoгo пеpсoнaлy, а тaкoж нoвiтнix теxнoлoгiй i кoнкypентниx пеpевaг (iнтелектyaль-^го кaпiтaлy), шo фopмyють мoжливiсть i здатшсть системи yпpaвлiння нaцio-
нальною лопстичною системою ефективно управляти лопстичними процесами i функцiями, а також визначати лопстичну стpатегiю розвитку та сприяти якс-ним змiнам макpоекономiчноï системи.
/
/ /
/ /
Рис. 1. Kонцептyaльнa схема поняття «лопстичний потенцiaл нaцiонaльноï економжи»
Як зазначено в [19], в основi формування лопстичного потенщалу лежить обгрунтування розмiру ресурсiв для забезпечення необхщного рiвня якостi ло-гiстичного сервюу На стади визначення оптимальних ресурЫв вщбуваеться пе-ретворення матерiальних, шформацшних, фiнансових потокiв у необхiдний i достатнiй за рiвнем логiстичний сервю з вiдповiдним iнформацiйним i фшансо-вим супроводженням. Досягнення оптимального рiвня реалiзащ! логiстичного потенцiалу е можливим у результатi синтезу його складових частин - ресурсiв, здатностей, компетентностей i умов функцiонування мiкро-, мезо- i макролопс-тичних систем. Еефктивне використання наявного потенщалу мае сприяти шд-вищенню конкурентоздатностi нащонально! економжи, якостi логiстичного сервiсу та зменшенню додано! вартостi в регiональних та нащональних ланцю-гах поставок. В контекст мiжнародно! економiчно! дiяльностi реалiзацiя лопс-тичного потенцiалу кра!ни мае сприяти створенню конкурентних переваг укра-!нських товарiв на глобальних ринках за рахунок максимiзащ! споживчо! щн-ностi та зменшення витрат товарного руху. Свiтовий досвiд свiдчить, що кра!-ни з високим рiвнем ефективностi логiстики здатнi забезпечувати шдприемст-вам доступ на мiжнароднi ринки за допомогю надiйних ланцюгiв поставок. Кра!ни з низькою логiстичною ефектившстю мають високi логiстичнi витрати, що негативно впливае на конкурентоспроможшсть нащонально! економiки.
Для характеристики загального стану лопстики в Укра!ш, а також ощнки рiвня використання логiстичного потенщалу, скористаемося даними рейтинпв глобально! конкурентоспроможност та логiстично! ефективностi, що прово-дяться Свiтовим банком. Згiдно зi звiтом "Глобальний iндекс конкурентоспро-можност 2016-2017" Укра!на втратила 6 позицш у порiвняннi з попереднiм роком та посша 85 позицш серед 138 кра!н свiту [22]. Серед основних причин та-ко! ситуацi! експерти називають погiршення якост iнфраструктури дорiг, залiз-ничного, морського та авiатранспорту. За якiстю дорожнього покриття Укра!на займае 134 мюце iз 138 кра!н
Таблиця 1
Мюце Укра!ни в глобальному рейтингу конкурентоспроможност Укра!ни за _яюстю транспортно! iнфраструктури_
Роки проведення рейтингу та кшьюсть кра!н-
Показники рейтингу учасниюв
2014-2015 рр 2015-2016 рр 2016-2017 рр
(144 кра!ни) (140 кра!н) (138 кра!н)
1ндекс глобально! конку- 76 79 85
рентоспроможностi
Транспортна шфраструк- 88 91 91
тура
- якiсть усiе! шфраструк- 75 82 88
тури
- якiсть дорiг 139 132 134
- яюсть залiзнично! iн- 25 28 34
фраструктури
- якiсть портово! шфра- 107 108 96
структури
- яксть iнфраструктури повггряного транспорту 99 97 103
Поиршуються позици Украш i в глобальному рейтингу лопстично! ефе-ктивностi (табл.2). За шдексом лоНстично1 ефективностi у 2016 рощ Укра!на в рейтингу потрапила на 80 мiсце, хоча в 2014 рощ, коли спостер^алося вщчутне погiршення економiчного становища, Укра!на займала 61 рядок [23].
Таблиця 2
Динамжа показникiв лоНстично1 ефективност Укра!ни _за перiод 2007-2016 р._
Показники 2007 2010 2012 2014 2016
мiс- бал мю- бал мю- бал мю- бал мю- бал
це це це це це
1нтегральний 73 2,55 102 2,57 66 2.85 61 2.98 80 2.74
1ндекс
Якiсть митних 97 2.22 135 2,02 88 2.41 69 2.69 116 2.3
процедур
1нфраструкту- 74 2.35 79 2.44 70 2.69 71 2.65 84 2.49
ра
Мiж- 83 2.53 84 2.79 83 2.72 67 2.95 95 2.59
нар.вiдправки
Компетент- 90 2.41 77 2.59 61 2.85 72 2.84 95 2.55
щсть
Контроль 81 2.53 112 к 2.49 | 50 3.15 45 3.2 61 2.96
Своечаснiсть 55 3.31 114" 3.06 68 3.31 52 3.51 54 3.51
З 2007 по 2016 рр. динамжа показника ЬР1 по Укра1ш була такою: найбшьший показник кра!на продемонструвала 2014 р. (61-е мюце, 2,98 бала), найменший - 2010 р. (102-е мюце, 2,57 бала; хоча у 2007 р. краша посiла 73-е мюце з нижчим сумарним балом 2,55). Найпрший показник серед усiх ощнюваних характеристик Укра!на демонструвала за митним обробленням вантажiв з 2007 по 2016 рр., виключаючи 2014 р.
На рис.2 графiчно представлено порiвняльний аналiз показникiв Укра!ни з крашою-лщером рейтингу Нiмеччиною (1-е мiсце) та сусщньою Польшею (33 мiсце). Якщо розглядати бали за кожною характеристикою окремо, найирше Укра1ну оцiнено з митного оброблення вантажiв (2,30 бала проти 4,12 у Нмеч-чини та 3.27 у Польшд), це 116-те мiсце в списку, згщно з рейтингом за окре-мою характеристикою. Найкраще Укра1ну оцiнили за своечастстю доставки вантажiв до пунклв призначення (3,51 бала проти 4,45 у Шмеччини та 3.8 у Польшд), це 54-те мiсце списку.
а б
Рис. 2. nopiBMHM показниюв лопстично! ефективностi: а - шдикатори Украши та Нiмеччини, б - шдикатори Украши та Польщi
Ми змушеш констатувати, що пiд впливом eKOHOMi4HOi кризи, геопол^ич-них факторiв та вiйськових дiй на сходi краши протягом останнiх декiлькох ро-кiв спостерiгалась стагнацiя i навль деградацiя ринку логiстичних послуг, що супроводжувалось зменшенням обсягiв вантажних перевезень, збшьшенням ва-кантностi складських об'екив, демпiнгом цiн на послуги, скороченням обсяпв лопстично! дiяльностi, фактичною втратою транзитних потокiв.
Зменшення попиту з боку основних споживачiв логiстичних послуг було пов'язано iз значним скороченням обсяпв промислового виробництва, iмпорту товарiв i торгiвлi. Зменшення iмпорту товарiв в Украшу i активне стимулюван-ня експорту призвело до суттевих змiн в географи доставок. Як наслщок, ми отримали нову конф^уращю транспортних маршрутiв i збiльшення витрат.
Падiння платоспроможного попиту, скорочення споживчо! активностi в регiонах обумовило зменшення вантажних перевезень всередиш краши i призвело до посилення конкуренци мiж видами транспорту, зростання питомо! ваги автомобiльних перевезень, що негативно вщобразилося на станi автошляхiв i дорожньо! iнфраструктури.
Про звязок результатв лопстично! дiяльностi на макрорiвнi та нащональ-ною i глобальною конкурентоздатшстю свiдчать статистичнi данi, наведенi в табл. 3. Для порiвняння ми обрали краши-лщери свггово! економiки - США, Китай, Шмеччину, крашу, яка мае найбшьший досвiд дослiдження лопстичного потенцiалу - Фiнляндiю, а також краши, що межують з Украшою. Джерелом шформаци про розмiр ВВП краш е база даних Свггового банку «Показники свь тового розвитку» (World Development Indicators).
Таблиця 3
Порiвняльний анашз позици Укра!ни в глобальних рейтингах з точки зору глобально! конкурентоспроможност та лопстичнох ефективностi __(дат за 2016 рж на основi [21-23]) ^__
Рейтинг 1ндекс Рейтинг 1ндекс Питома
Внутрш- глобаль- глобаль- лопстич- лопстич- вага логь
нiй вало- но! кон- но! кон- но! еф- но! стично!
вий куренто- куренто- фектив- ефектив- галузi в
продукт, здатност здатносп ност ностi структурi
млрд.$ 1МБ 1МБ (ЬР1) (ЬР1) ВВП, %
США 17947,0 3 5,7 10 3,99 8,2
Китай 10982,8 28 5 27 3,66 18
Шмеч-
чина 3357,6 5 5,6 1 1 4,23 8,8
Фiнляндi
я 229,7 10 5,4 15 3,92 11,4
Польща 474,9 36 33 33 3,43 9,3
Болгарiя 49,0 56 4,4 ф 72 2,58 14
Росiя 1324,7 43 4,5 99 2,57 19
Турцiя 733,6 55 4,4 34 3,42 10,7
Iндiя 2090,7 39 4,5 35 3,42 13
Казах-
стан 217,9 53 4,41 77 2,75 16
Укра!на 90,5 85 4 I 80 2,74
Отже, представленi данi мiжнародних рейтингiв глобально! конкурентос-проможностi та логiстично! ефективност свiдчать про взаемозв'язок !х резуль-татiв iз станом та яюстю логiстики в кра!нi. Тi кра!ни, якi розглядають логiстику як галузь, вживають активних заходiв щодо скорочення лопстичних витрат по вiдношенню до внутршнього валового продукту. В бшьшосп розвинутих кра-!н, якi входять до ТОП-20 за вказаними рейтингами, лопстичш витрати станов-лять вщ 8 % до 10 %. Кра!ни, що активно розвиваються (Китай, Iндiя, Турцiя, Казахстан), придiляють значну увагу залученню коштiв для розвитку лопстич-но! iнфраструктури та спрощенню процедур мiжнародно! торгiвлi, що сприяе зменшенню додано! вартостi в сферi логiстики.
Ми хочемо привернути увагу до ще одше! науково-практично! проблеми. В багатьох кра!нах свiту проводять дослiдження, спрямованi на розрахунок по-казника загальних логiстичних витрат нащонально! економiки. Наприклад, в США, Фшлянди, Нiмеччинi аналiзують динамiку та структуру лопстичних витрат протягом десятирiч [24-26]. Проте в Укра!ш таких дослщжень не проводять, немае статистично! бази для !х щентифжаци на нацiональному рiвнi, а та-кож не iснуе методики !х розрахунку. Для того, щоб можна було коректно порь внювати абсолютну величину логiстичних витрат i !х питому вагу в структурi нащональних ВВП необхiдно стандартизувати компонети лопстичних витрат i методики !х вимiру. Вкрай важливо сформулювати загальноприйняту систему
лопстичного облжу та стандартизувати тi компоненти витрат, якi повиннi бути включеш в загальну вартiсть логiстики, а також процес розрахунку вартость
Вщповщно до юнуючо! в Укра!ш класифжаци видiв економiчно! дiяльнос-тi окремим сектором економши е група Н, яка включае транспортнi, складськi, кур'ерськ та поштовi послуги. Сукупнi витрати по данiй групi враховують тшьки вартiсть транспортних i складських послуг, наданих на умовах аутсорсингу. Вони не вщображають лопстично! складово! виробленого нацiонального продукту. Разом з тим, видшення логiстичних витрат як вщсотка вiд ВВП дае уявлення не тшьки про розмiр лопстично! галузi через призму продажу лопстичних послуг в кра!ш, але й про продуктившсть i ефективнiсть системи господарювання.
В роботi [29] запропоновано оригшальний метод розрахунку логiстичних витрат, який враховуе офщшш статистичнi дат щодо питомо! ваги логiстичних витрат в структурi ВВП як додано! вартост спецiалiзованих логiстичних ком-панш та дозволяе !х скоригувати з урахуванням галузево! структури нащональ-но! економiки. Автори дослiдження зазначають, що е галузi, якi безпосередньо не споживають лопстичш ресурси, наприклад, таю як фшанси i страхування, шформацшш технологi! та iн. Хоча щ види дiяльностi побiчно потребують лопстичних послуг, але вони вже вщображеш в шших галузях. Тому вчеш запро-понували розраховувати показник MALC (Macro logistics cost), який враховуе обсяг виробництва продукци з високою i низькою доданою вартютю. Тодi пи-тома вага лопстичних витрат (WLC (weight of logistics costs)) в структурi ВВП кра!ни розраховуеться за формулою:
WLC = MALC / (И,Н2 + Ll H2)
(1)
де Н1 - обсяг виробництва продукци з високою доданою вартютю (галузi промисловостi, будiвництва, сервiсу), Ь1 - обсяг виробництва продукци з низькою доданою вартютю (добувш галуз^ сiльське господарство, риболовля i люни-цтво), Н2 - продукщя, що мае прямий контакт з лопстичною актившстю. Вщпо-вiдно до запропоновано! модел^ можна довести припущення, що кра!ни з великим обсягом промислового виробництва мають бiльший попит на лопстичну дь яльнiсть i тодi питома вага логiстичних витрат в структурi ВВП буде бшьшою.
В табл.4 вмiщено вихiднi дат для розрахунку лопстичних витрат за методом МДЬС, а на рис. 3 графiчно зображено дiапазон розрахованих значень.
Таблиця 4
Статистичш даш про структуру внутрiшнього валового продукту Укра!ни
Галузi 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Сiльське господарство, люництво i риболовля 80385 106555 109785 128738 161145 239806 267863
Добувна проми-словiсть i ро- 63436 84872 81660 81259 79120 95141 111791
зроблення
карерiв
Промисловiсть 142700 154675 173912 165055 194050 236692 242373
Постачання
електроенергi!, газу, пари 30295 39994 43491 42366 44836 53385 54453
Водопостачання,
каналiзацiя, вщ-ходи 7736 7302 6625 6573 7236 7924 8082
Будiвництво 35366 39575 39049 36902 36876 38928 39707
Оптова та
роздрiбна торгiвля 154994 193357 200763 212090 233702 273989 279469
Транспорт,
складування,
поштова та
курепська дiяльнiсть 83027 103179 98859 104483 100889 134978 157278
Валовий /у
внутрiшнiй продукт 1079346 1299991 1404669 1465198 1586915 1988544 2383000
Анашз галузево! структури ВВП Украши свдаить, по-перше, про сиро-винну спрямовашсть економiки, тенденцi! збiльшення експорту продукщ! сiль-ського господарства та корисних копалин, по-друге, зменшення частки промис-лового виробництва, яка в 2016 рощ становила всього 14,5 %. Рiзке зниження об-сяпв промислового виробництва призвело до зменшення вантажопотокiв, що в умовах економiчно! кризи часто породжувало демпiнг щн на логiстичнi послуги.
На рис.3 представлено динамжу питомо! ваги транспортних, складських, поштових та кур'ерських послуг в структурi ВВП. Враховуючи те, що обсяги перевезень вантажiв рiзними видами транспорту мали тенденцiю до зменшення, то невелике збшьшення обсяпв продукцi! дано! групи у варпсному вимiрi по-яснюеться iнфляцi
25,00
20,00
10,00
15,00
0,00
5,00
Рис. 3. Динамжа ощночних показниюв лопстично! складово! в структурi ВВП
З рис.3 видно, що питома вага транспортних, складських, поштових i кур'ерських послуг в структурi ВВП Украши щорiчно зменшувалася до 2014 року включно i зросла в 2015 рощ. Найбшьший попит на транспорты послуги був зафiксований в сшьському господарствi, обробнiй промисловостi та видо-бутку корисних копалин. У структурi експорту переважають зерно, чорш метали та напiвфабрикати. Транспорты витрати становлять вiд 0,7 % до 12,4 % у за-гальнш структурi витрат украшських виробниюв. У зовнiшнiй торгiвлi на транспорт припадае 12,1 % експортних i 5,3 % iмпортних витрат. Експерти вважа-ють, що лопстична вартiсть транспортування зерна вiд виробника до морського порту на 40 % вища, шж у Шмеччит або у Францп.
Розрахований нами показник МДЬС дозволяе оцiнити величину лопсти-чних витрат в структурi ВВП Украши та графiчно представити !х динамiку. З макроекономiчноl точки зору витрати на логiстику можна роздшити на чотири категори: транспорты витрати, витрати на iнвентаризацiю (утримання запашв), адмiнiстративнi витрати i витрати на шфраструктуру. Проведенi розрахунки свщчать, що транспортнi витрати складають менше половини логiстичних витрат (без урахування шсорсингу). Це означае, що нащональна економiка мае значнi втрати ефективност через великi витрати на утримання запаЫв, адмшю-тративнi та митш барери, цiновi барери, шформацшш витрати, витрати, пов'язанi з використанням рiзних валют тощо.
Порiвняння стану та тенденцш розвитку украшського ринку лопстичних послуг з результатами дослщжень глобального ринку показуе, що ми проходимо т ж етапи розвитку, але значно швидше. У нас е можливють орiентуватися на кращий свiтовий досвiд, кращi кейси та практики, швестувати кошти тшьки в якiснi об'екти. Головне - украшський бiзнес i вiтчизнянi лопстичш компанп готовi розвиватися i вдосконалюватися. 1м потрiбно небагато: досить сформу-вати чiткi i прозорi правила гри, прийняти закони, як б спрощували процедури, пов,язанi з рухом товарiв як всерединi краши, так i в мiжнароднiй торгiвлi. Пот-рiбна чiтка державна стратегiя розвитку лопстики.
Як вщповщь на оч^вання 6i3Hecy i усвiдомлення значення логiстики для eK0H0Mi4H0r0 зростання держави стало створення при Кабшет Мшю^в Украши у Ычш 2017 року логiстичного комiтету. До складу ком^ету увiйшли представни-ки Свгтового банку, рiзних мiнiстерств i вiдомств, громадських органiзацiй i 6i3-нес-структур. Основна мета створення нового дорадчого органу - це прискорення реформ транспортно! iнфраструктури Украши, а також залучення до постойного дiалогу представниюв бiзнесу та експертно! спшьноти. Наразi йде надзвичайно важлива робота з удосконалення нормативно-правово! бази, необхщно! для функ-цiонування нацюнально! лопстично! системи, зокрема, презентовано проект «На-цюнально! транспортно! стратеги Украши на перюд до 2030 року».
Змши, що вiдбуваються на ринку лопстичних послуг Украши, свiдчать, що ре^заци потужного логiстичного потенцiалу може бути забезпечене рiз-ними шляхами: радикальними змiнами якостi транспортно! iнфраструктури, створенням дшсно конкурентного середовища на вЫх видах транспорту, впро-вадженням останшх досягнень науково-технiчного прогресу та шновацшних технологiй мережево! взаемоди державних оргашв та бiзнесу, впровадженням свiтових стандартв логiстичного обслуговування та управлiння ланцюгами поставок, пiдвищенням рiвня нацюнально! транспортно! та еколопчно! безпеки.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильною стороною у проведеному дослщженш е авторське ви-значення сутностi та концепци логiстичного потенцiалу нацюнально! економь ки, що дозволяе акцентувати увагу на тих ключових аспектах удосконаленнях, якi дозволяьб реалiзувати стратегiчнi цш розвитку вiтчизнянох економiки.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що не юнуе достовiрних статистич-них даних про обсяг ринку лопстичних послуг в УкраАт та величину лопстич-но! складово! нацiонального ВВП. Вщсутшсть достовiрних статистичних даних не довзоляе провести глибокий аналiз та зробити достовiрну оцiнку викорис-тання наявного лопстичного потенцiалу краши i, вщповщно, провести бенчма-ркинг з шшими крашами.
Opportunities. Можливостi подальших дослщжень пов'язанi з впровадженням зарубiжного досвiду щентифжаци логiстичних витрат на рiвнi нацю-нально! економiки, що дозволить сформувати систему ключових показниюв ре-зультативностi та ефективностi використання лопстичного потенщалу з точки зору лопстичного обслуговування галузей нацюнально! економши та глобаль-них ланцюгiв поставок, а також розробити нацюнальш стандарти звгтност в сферi логiстики та управлшня данцюгами поставок. Цiльовi орiентири щодо покращення позицiй Украши в рейтингу лопстично! ефективностi i входження в ТОП-50 кра!н свiту мають бути закладенi в «Нацiональнiй транспортнш стратеги Украши на перюд до 2030 року». Шдвищення якост транспортно! шфра-структури i лопстичного сервюу, оiвня компетентностi логiстичного персоналу, усунення митних барерiв, розвиток лопстичних коридорiв, забезпечення прозо-ростi i безпечностi ланцюгiв поставок будуть сприяти шдвищенню рiвня кон-курентоздатностi та ефективност нацюнально! економiки. За ощнками мiжна-родних експертiв, 10-вiтсоткове збшьшення транспортних витрат зменшуе обсяг торгiвлi на 20 %. Вщповщно, зменшення логiстичних витрат до рiвня евро-
пейських краш (10-12 % ВВП) забезпечить значне зростання конкурентоспро-можност вгтчизняних TOBapiB на мiжнародних ринках.
Threats. Загрози проведеного дослщження пов'язанi з тим, що ринок лопстичних послуг постшно змшюеться. Недооцiнка ролi лопстично!" шфраструк-тури з точки зору залучення транзитних товарних потоюв та ефективного li ви-користання для мiжрегiональноi спiвпрацi уже призвела до втрати значного транзитного потенщалу Украши i, вiдповiдно, нерацiонального використання ресуршв. Створення сучасних логiстичних центрiв на кордонi з Украшою (зок-рема,в Угорщинi, Словаччинi, Польщi, Турци, Румунii), розвиток мультимода-льних транспортних коридорiв мiж Свропою i Азiею в обхiд Украши, висока додана вартють екеспортноорiентованоi продукцii (перш за все сшьськогоспо-дарсько!, логiстична складова вартост яко! майже на 40% вище, нiж в Шмеччи-ш та Францii)) е тими викликами, на якi мае реагувати держава. 1снуе нагальна потреба розробки моделi нацiональноi логiстичноi системи, яка, за аналопею з Фiнляндiею, Китаем, Сингапуром, Тайландом, Iндонезiею та iншими крашами, дозволить якiсно змiнити наявну шфраструктуру, сприяти розвитку ринку ком-плексних лопстичних послуг та зростанню компетентностей бiзнесу i держави в управлшш логiстичним потенцiалом.
8. Висновки
)MÎCTÎB.
1. Аналiз публiкацiй вщомих eKOHOMÏCTÏB, аналiтичних оглядiв макроеко-HOMÎ4Hrn показникiв та стану вiтчизняного бiзнес-середовища дозволяе ствер-джувати, що економжа Украши знаходиться на важливому рубежi свого розвитку. З одного боку, наша держава активно включилася у свiтовi геополiтичнi та геоекономiчнi процеси: приедналася до Свiтовоï оргашзаци торгiвлi, пiдписала Угоду про Асощащю з Свропейським Союзом, адаптуе до нащональних умов чимало мiжнародних концепцш, зокрема, про спрощення процедур торпвль З iншого боку, з метою стимулювання внутрiшнього виробництва товарiв i послуг та поповнення державного бюджету, уряд стимулюе експорт товарiв i збь льшення обсягiв продажiв вiтчизняноï продукцiï на ринках Свропейського Союзу, Азiï, Африки, Америки. Поставлен завдання актуалiзують проблему дiаг-ностики стану та визначення напрямiв розвитку логiстичного потенцiалу краь ни. Запропоноване авторське розумшня сутностi i концепцп логiстичного поте-нцiалу нащонально1" економiки у формi чотирьохвимiрноï моделi з системою координат «ресурси-здатностьсистема управлшня-компетенци», де ресурсна площина розкривае феномен перетворення можливостей в здатност, а здатнос-тi через ïx розкриття, закршлення i оновлення за допомогою навчання трансфо-рмуються у компетенци. Реалiзацiя комплексу таких можливостей вщбуваеться за умов здiйснення бiзнес-процесiв i процеЫв самоорганiзацiï i сприяе створен-ню цiнностi для зацiкавлениx сторш Запорукою досягнення цих результатiв е розробка системи критерив результативностi лопстично1" дiяльностi шдприем-ницьких структур та його впливу на використання ресурсного потенщалу краь ни, показниюв ефективност функщонування логiстичноï системи нащонально1" економжи та рiвня використання логiстичного потенщалу, а також стратепчних орiентирiв яюсного економiчного зростання.
2. Проведенирй анашз засвщчив, що kto40bî позицiï у сферi геоекономь чно1 кoнкурeнцiï займають т краïни, яю сприймають лoгiстику як фактор гло-бальнoï кoнкурeнтoспрoмoжнoстi нацioнальнoï eкoнoмiки i придшяють значну увагу розвитку лопстично1' iнфраструктури та ринку лoгiстичних послуг. Безу-мовно, будь-яка форма ощнювання величини та рiвня використання лопстичного потенщалу краши заслуговуе на увагу, осюльки в систeмi в систeмi аналь зу, дiагнoстики чи мотторингу вони дають змогу оперувати не тшьки конкрет-ними цифрами, але й слугують для прийняття стратeгiчних чи тактичних управлiнських ршень. Важливою умовою пiд час розробки системи ощнки по-тeнцiалу е зведення до мiнiмуму факту суб'ективност^ що можна досягти за-вдяки чггкому визначенню критeрiïв oцiнки за базовими показниками. Доведено, що шдикатори стану лопстично1' системи мають вiдпoвiдати ключовим по-казникам мiжнарoднoгo рейтингу лoгiстичнoï eфeктивнoстi LPI, яю вщобража-ють результат рeалiзацiï лопстичного потенщалу. Ефективтсть нащонально1' лoгiстичнoï системи запроновано ощнювати з точки зору сукупних лопстичних витрат, яю мають вщображати якiсть рeалiзацiï лoгiстичнoгo потенщалу.
3. Для тдвищення eфeктивнoстi використання наявного лопстичного потенщалу Украши стратепчно важливо лжвщувати «вузью мюця», що визначeнi на oснoвi мiжнарoдних рeйтингiв та iндикатoрiв якoстi лопстичного обслуговування, збшьшити пропускну здаттсть наявно!" лoгiстичнoï iнфраструктури за рахунок штенсифжацп лoгiстичних прoцeсiв. Узагальнюючим показником ефе-ктивнoстi нацioнальнoï лoгiстичнoï системи та шдикатором рiвня використання лопстичного потенщалу е питома вага лопстичних витрат в структурi ВВП. За-гальнаварпсть лoгiстики вiдoбражае витрати ресурЫв на здiйснeння лопстич-них операцш з обслуговування товарного руху для рiзних галузей eкoнoмiки. На проведеними дослщженнями визначено, що лoгiстична складова ВВП ста-новить майже 18 %. Цей показник вщображае галузеву структуру ВВП та пока-зуе значш резерви зниження за рахунок тдвищення продуктивносп лопстич-нох шфраструктури, лiквiдацiï митних, iнфoрмацiйних та щнових барерiв, ефе-ктивного державного управлшня розвитком лопстично1' системи краши. З ш-шого боку, статистичнi дат про обсяг наданих транспортних, складських, по-штових та курерських послуг, яю виoкрeмлeнi в нацioнальнiй систeмi збору статистичних даних, можна вважати нижньою межею нацioнальних лопстич-них витрат. Наразi вони коливаються в дiапазoнi 6-7 % ВВП, що свiдчить про низький рiвeнь лопстичного аутсорсингу в крашь
Лiтература
1. Global Logistics Market 2017-2021 [Electronic resource]. - Available at: \www/URL: https://www.technavio.com/report/global-logistics-market-2017-2021
2. Global 3PL Market Size Estimates [Electronic resource] // Armstrong & Associates. - Available at: \www/URL: http://www.3plogistics.com/3pl-market-info-resources/3pl-market-information/global-3pl-market-size-estimates/
3. Havenga, J. H. Logistics Barometer South Africa 2016 [Electronic resource]: Report / J. H. Havenga, Z. P. Simpson, D. King, A. de Bod, M. Braun. - Stellenbosch University, 2016. - Available at:
\www/URL: http://www.sun.ac.za/english/faculty/economy/logistics/Documents/Log istics%20Barometer/Logistics%20Barometer%202016%20Report.pdf
4. State of Logistics Indonesia 2013 [Electronic resource]. - Center of Logistics and Supply Chain Studies, 2013. - Available at: \www/URL: http://logistics-center.itb.ac.id/wp-content/uploads/StateofLogisticsIndonesia2013.pdf
5. Cebeci, C. Analysis of the Logistics Systems in Bulgaria under the Requirements of the European Union [Text] / C. Cebeci, M. Yankova // Research Journal of Applied Sciences, Engineering and Technology. - 2013. - Vol. 6, № 14. -P. 2526-2534.
6. Rantasila, K. Measuring logistics costs. Designing a generic model for assessing macro logistics costs in a global context with empirical evidence from the manufacturing and trading industries [Electronic resource] / K. Rantasila // Turun kauppakorkeakoulun julkaisuja (vaitoskirja). - 2013. - № A-8:2013. - Available at: \www/URL: https://www.doria.fi/handle/10024/93317
7. Arvis, J.-F. Connecting to Compete: Trade Logistics in the Global Economy [Electronic resource] / J.-F. Arvis, D. Saslavsky, L. Ojala, B. Shepherd, C. Busch, A. Raj, T. Naula. - The International Bank for Reconstruction and Development/The World Bank, 2016. - 82 p. - Available at: \www/URL: https://wb-lpi-media.s3.amazonaws.com/LPI_Report_2016.pdf
8. Zimina, A. I. Priorities for the Development of Logistics Activity of National Economy in the Contemporary Business Environmen [Text] / A. I. Zimina // Business Inform. - 2016. - № 2. - P. 88-95.
9. Rodrigues, A. M. Estimation of global and national logistics expenditures: 2002 data update [Text] / A. M. Rodrigues, D. J. Bowersox, R. J. Calantone // Journal of Business Logistics. - 2015. - Vol. 26, № 2. - P. 1-16. doi: 10.1002/j.2158-1592.2005.tb00202.x
10.Stock, J._R. Strategic Logistics Management [Text] / J. R. Stock,
M. D. Lambert. - McGraw-Hill/Irwin, 2001. - 872 p.
11.Protsenko, O. D. The Development of National Competitiveness and the Modern Management [Text] / O. D. Protsenko, I. O. Protsenko // Rossiiskoe predprinimatel'stvo. - 2012. - № 2 (200). - P. 36-42.
12.Poleshchuk, I. I. Otsenka logisticheskogo potentsiala gosudarstva v usloviiah globaliziruiushcheisia ekonomiki. Logisticheskie sistemy i protsessy v sovremennyh ekonomicheskih usloviiah [Text] / I. I. Poleshchuk, T. Sh. Zorina, P. A. Lavrentiev, E. S. Shershunovich // Materialy Mezhdunarodnoi zaochnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, 1-15 noiabria 2013 g. - Minsk: National Library of Belarus, 2013. -P. 135-146.
13.Huliahina, O. S. Economic content of logistic potential of the supply chain [Text] / O. S. Huliahina // Journal of Science and Education of North-West Russia. -2015. - № 2 (1). - P. 245-253.
14.Shostak, L. V. Formation of logistic potential of enterprise [Text] / L. V. Shostak // Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika. -2015. - Vol. 20, № 4. - P. 151-154.
15.Hurzhii, N. M. The logistic potential of the enterprise estimation as a basis of its logistic strategy choice [Text] / N. M. Hurzhii, A. I. Overchenko // Global and National Problems of Economy. - 2016. - № 13. - P. 244-248.
16.Zhavoronkova, H. V. Stratehichne upravlinnia aviatransportnymy pidpryiemstvamy [Text]: Monograph / H. V. Zhavoronkova, I. P. Sadlovska, T. N. Shkoda, V. O. Zhavoronkov; ed. by H. V. Zhavoronkova. - Kyiv: Kondor-Vydavnytstvo, 2012. - 676 p.
17.Koblianska, I. I. Logistic potential of a region: essence and methodical approach to its evaluatiion [Text] / I. I. Koblianska, N. A. Rubalko, O. V. Mishchenko // Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika. - 2015. - № 2. - P. 23-30.
18.Smerichevska, S. V. Osvitno-innovatsiinyi potentsial lohistyzatsii ekonomiky i yoho kilkisna otsinka [Text] / S. V. Smerichevska // Menedzher. Visnyk Donetskoho derzhavnoho universytetu upravlinnia. - 2014. - № 1 (67). - P. 246-251.
19.Gritsenko, S. I. Transportno-logisticheskie klastery v Ukraine: puti stanovleniia i razvitiia [Text]: Monograph / S. I. Gritsenko. - St. Petersburg: SPbGUEF, 2009. - 218 p.
20.Perebyinis, V. I. Innovatsiina lohistyka: kontseptsii, modeli, mekhanizmy [Text]: Monograph / V. I. Perebyinis; ed. by M. Yu. Hryhorak, L. V. Savchenko. -Kyiv: Lohos, 2015. - 548 p.
21.Logistics Report 2016 [Electronic resource]. - Freight Transport Association, 2016. - Available at: \www/URL: http://www.fta.co.uk/export/sites/fta/ galleries/downloads/logistics rep ort/lr16-web-030616.pdf
22.The Global Competitiveness Report 2016-2017 [Electronic resource] // World Economic Forum. - Available at: \www/URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2016-2017-1
23.Sergeev, V. I. Analiz sushchestvuiushchih mezhdunarodnyh podhodov dlia otsenki effektivnosti logistiki [Text] / V. I. Sergeev, D. I. Zinina // Logistika i upravlenie tsepiami postavok. - 2013. - № 2. - P. 4-19.
24.Rantasila, K. National-level logistics costs: an overview of extant research [Text] / K. Rantasila, L. Ojala // International Journal of Logistics Research and Applications. - 2015. - Vol. 18, № 4. - P. 313-324. doi:10.1080/13675567.2015.1016413
25.Slusarczyk, B. Logistics costs identification in SME in Poland [Text] /
B. Slusarczyk, S. Kot // Advanced Logistic Systems. - 2013. - Vol. 1, № 7. - P. 9196.
26.Hovi, I. B. Logistics costs in Norway. Key figures and international comparisons [Text] / I. B. Hovi, W. Hansen. - Oslo: Institute of Transport Economics, 2010. - 112 p.
27.Yu, C. The Analysis of the China National Logistics Costs Structure [Text] /
C. Yu // Management and Engineering. - 2015. - № 21. - P. 77-84.
28.Weng, X. Restudy on Macro Logistics Cost of China [Text] / X. Weng, X. Du // Modern Economy. - 2015. - Vol. 06, № 11. - P. 1173-1179. doi:10.4236/me.2015.611111
