Научная статья на тему 'Analysis of the regional differentiation of the world Financial market'

Analysis of the regional differentiation of the world Financial market Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
59
8
Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
GLOBAL FINANCIAL MARKET / REGIONAL DIFFERENTIATION OF DEVELOPMENT / FOREIGN DIRECT INVESTMENT / FINANCIAL CAPITALIZATION OF NATIONAL COMPANIES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Bondarenko M., Bunin S.

The object of research is the global financial market, which unites national financial systems and has significant regional development differentiation. One of the most problematic places for the development of the world market is the reduction of the internal regulatory influence of countries on their financial system as well as the growth of world debt of countries on foreign borrowing, the volatile nature of market development, where the law of uneven economic development manifests itself. The analysis of the dynamics of the global market is used for such indicators as: - foreign direct investment and its net outflow (% of GDP); - foreign direct investment and its net inflow (% of GDP); - the number of national companies listed on the stock exchange and their market capitalization. With the help of classical general scientific research methods, regression analysis, statistical data processing methods, it is obtained that the lowest indicators of capital outflow are inherent in the countries of rapid development (Latin America and the Caribbean, South Asia). The highest rates of capital inflows are inherent in highly developed countries within the European Union or the Eurozone. Most of the companies with quotes on the stock exchange and the largest market capitalization, located in the OECD (Organization for Economic Cooperation and Development), including in the European Union. This is due to the fact that all components of the market are in close relationship. The increase in the volume of monetary savings of the population and free funds of enterprises contributes to the expansion and revitalization of the credit market and the securities market. And the issue of securities reduces the need for financing the economy through loans and accumulates temporarily free funds of investors. This ensures the conditional nature of the separation of financial markets into the money and capital markets.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Analysis of the regional differentiation of the world Financial market»

JEL Classification: F65

DOI: 10.15587/2312-8372.2018.146142

АНАЛ1З РЕГЮНАЛЬНО1 ДИФЕРЕНЦ1АЩ1 СВ1ТОВОГО Ф1НАНСО-ВОГО РИНКУ

Бондаренко М. I., Бунш С. В.

1. Вступ

У сучасному свт розгортаються процеси фшансово!' глобалiзацii та шд-вищуеться залежшсть окремих краiн вiд свiтових фшансових ринкiв. Така тен-денцiя характерна для багатьох краш свiту i вимагае вiд регуляторiв фiнансових ринюв узгоджених дiй з метою забезпечення сталого та динамiчного розвитку фшансового сектору. Об'ективною основою становлення свггового фiнансового ринку е розвиток мiжнародного розподiлу працi; iнтернацiоналiзацiя суспшьно-го виробництва; концентращя i централiзацiя фшансовою капiталу. Сучасний свiтовий фiнансовий ринок об'еднуе нащональш фiнансовi ринки краш та мiж-народний фiнансовий ринок, що рiзняться умовами емiсii та мехашзму обiгу фiнансових активiв. З огляду на це, дослiдження дисбаланшв розвитку свггово-го фiнансового ринку та виявлення його регюнальних вщмшностей на сучасному етапi е вельми актуальним.

2. Об'ект дослщження та його технологiчний аудит

Об'ектом дослгдження е свгговий фiнансовий ринок, який об'еднуе нащональш фiнансовi системи та мае значну регюнальну диференщащю розвитку. Зокрема, головною особливютю фiнансового ринку на сучасному етат можна визначити фiнансову iнтеграцiю, яка передбачае процес:

- ушфжацп фшансових послуг, банювських операцiй;

- лiбералiзацii митних процедур;

- унiфiкацii системи координування через мiжнароднi фшансово-кредитш установи, електронну систему платiжних засобiв;

- руху до свiтовоi валютноi системи з единими свiтовими гршми.

Фiнансовi ринки розвинутих краш об'еднались у глобальну фiнансову систему, що дае змогу направляти все бiльшi суми кашталу не лише в ii економiку, а й в економшу краш, що розвиваються

Одним з найбiльш проблемних мюць розвитку свiтового фiнансового ринку е зниження внутршньо-регуляторного впливу краш на свою фшансову систему при посиленш впливу на нащональш економши наднацiональних утво-рень та мiжнародних компанiй. Також значною проблемою е зростання свггово!' заборгованостi краш за зовшшшми запозиченнями. Пiдвищення доступност мiжнародних позикових коштiв для використання у внутршнш економiцi дало змогу крашам з ринками, що формуються, залучати додатковi ресурси з метою задоволення потреб нащонального господарства.

3. Мета та задачi дослщження

Метою роботи е дослiдження регiональних дисбалансiв розвитку свгтово-го фiнансового ринку в контекст його динамiчного розвитку протягом 20002017 рр. Вщповщно до мети, завданнями дослiдження е:

1. Аналiз чистого притоку та вщтоку прямих iноземних iнвестицiй у % до ВВП свито! економши.

2. Оцiнка кiлькостi нацiональних компанш, що котируються на свiтових бiржах та !х ринкова капiталiзацiя.

4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми

Серед основних напрямюв дослiдження свiтового фшансового ринку, слiд, перш за все, видшити грунтовнi дослiдження його розвитку [1, 2], однак в них не розглянуто сучасш тенденцп розвитку фшансового ринку.

У роботах [3, 4] проведено анашз розвитку свггового фшансового ринку в умо-вах цикшчност розвитку свiтового господарства, проте зазначено динамiчнi перет-ворення тльки по окремим кранам свiту без урахування регiональних утворень.

Багатьма вченими розглянуто значний вплив глобашзацшних перетворень на розвиток свггових фiнансiв. Зокрема, у робот [5] дослiджено ринковi шсти-тути та можливi посткризовi ризики фiнансових ринкiв, однак, на приклащ лише розвинутих кра1н свiту, а аналогiчнi проблеми кра1н, що розвиваються, за-лишились поза межами дослщження. У роботах [6, 7] наведено цiкавi результата дослщження фшансових ринюв Швецп та США, однак, решта кра1н та реп-ошв свггу також залишилась поза межами уваги авторiв. Робота [8] присвячена диференшацп ринкових рiвнiв та важелям 1х регулювання. Однак, думка автора недостатньо шдтверджуеться статистичними даними. Авторами праш [9] за до-помогою економiко-математичних методiв дослщження доводиться зв'язок ринку цшних паперiв та розвиток реально! економжи в динамiцi з 1926 по 2000 рр. Однак, не зважаючи на грунтовшсть проведених розрахункiв, у досль дженнi вiдсутнiй регiональний пщхщ, який дозволив би виявити значну регю-нальну сегментацiю на свгговому фiнансовому ринку.

Автори дослiдження [10] провели значш розрахунки щодо мiжнародно! ди-ференшацп розвитку фiнансового ринку та впливу на нього структурних змш, що проходять на сучасному еташ його розвитку. Однак, основну увагу у дослiдженнi придiлено настроям американських iнвесторiв в рiзнi економжи свiту.

Таким чином, результати анаизу дозволяють зробити висновок про те, що, незважаючи на значний обсяг теоретичних та практичних дослщжень в галузi свiтових фiнансiв, необхiдним е розширення аналiтично! бази дослiдження, яка б вщображала динамiку кiлькiсних змш розвитку свггового фiнансового ринку в перюд з 2000 по 2017 рр.

5. Методи дослщження

У робот використано класичнi загальнонауковi методи дослщження, а саме: регресшний анаиз для оцiнки перспектив динамiки ринково! кашталь зацп компанiй, що котируються на фондовш бiржi;

- методи статистично! обробки даних, зокрема, систематизовано кра!ни свiту за показниками чистого притоку та вщтоку прямих шоземних швестицш та обсягами ринково! капиатзацн нацiональних компанiй, що котируються на свиових бiржах.

6. Результати дослщження

Важливою частиною фшансово! системи глобально! економжи е фiнансовi ринки, на яких здiйснюегься перерозподт фшансових ресурс1в. Такi ринки виникають унаслiдок iснування в економiцi тимчасово втьних капiталiв. Завдяки фшансовим ринкам вони перетворюються в позичковий каптал, що iнвестуегься в економку.

У загальному виглядi за видами фшансових активiв фiнансовий ринок мо-жна роздiлити на (рис. 1):

кредитний ринок (ринок позикових капиаив); ринок цшних паперiв або фондовий ринок; валютний ринок; страховий ринок; ринок золота; ринок фшансових послуг.

Рис. 1. Структура свитого фшансового ринку

Також, фiнансовi ринки подiляють на ринки капиалу i грошовi ринки. На ринках каппа у обертаються фiнансовi вимоги зi строком виплати довшим за один

рк, звичайно 1х називають довгостроковими вимогами. На грошових ринках обер-таються короткостроковi вимоги зi строком виплати меншим за один рiк.

Грошовий ринок е ринком з великою конкуренщею, на якому функцюнуе широ-ке коло швесторш, вщ приватних осiб та державних установ до великих корпорацш, i всм 1м пропонуеться цте меню документа внутршнього грошового ринку. Отже, фiнансовi ринки - це сукупнють кредитно-фшансових установ, ринюв цшних паперш.

Свiтова фшансова система дуже складна та рiзноманiтна, оперуе величезною кь лькiстю щдикаторш розвитку. Отже для визначення основних дисбалансiв на ринку було проанашзовано динамiчнi ряди з 2000 по 2017 рр. з такими щдикаторами [11]:

1. Прямi iноземнi швестицн та 1х чистий вiдтiк (% вiд ВВП).

2. Прямi шоземш швестицн та 1х чистий приток (% вiд ВВП).

3. Кшьюсть нацiональних компанiй, що котируються на бiржi.

4. Ринкова капiталiзацiя компанш, що котируються на фондовiй бiржi, в поточних цiнах (дол. США).

Розглянемо бшьш докладно результати проведеного анаизу.

1. Чистий вгдтгк прямих шоземних твестицгй е важливим шдикатором ш-вестицшно! безпеки кра1ни. Проаналiзованi данi вiдображують чистий вiдтiк шоземних iнвестицiй з дано! економiки в iншi кра1ни у % до ВВП краши.

Загальну свiтову динамку вiдтоку прямих iноземних iнвестицiй за перюд з 1970 по 2017 рр. у % до глобального ВВП наведено на рис. 2.

4.50 4.00 3.50 3.00 2.50

\0 о4

2.00 1.50 1.00 .50 0.00

Рис. 2. Динамка чистого вщтоку прямих шоземних швестицш у % до ВВП

(1970-2017 рр.) [11]

Як видно з наведених даних (рис. 2), максимальт обсяги вщтоюв швестування глобально! економки були на початку 2000-х рокв i в середньому складають 2,5 % на рк.

Аналiз регюнально! диверсифкацн дослщжуваного iндикатора протягом 2010-2017 рр., що наведено в табл. 1, свщчить про рiвномiрну динамiку в кож-

4.12

1970 1990 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

ному з дослщжуваних регюшв. Найменшi показники вщтоку катталу в 20162017 рр. притаманш крашам CTpiMKoro характеру розвитку: регюну Латинсько!' Америки та Карибського басейну, а також Швденно! Азн.

Таблиця 1

Динамка чистого вщгоку прямих шоземних

Регiони свiтy 2010 2011 2012 2013 201' 2015 2016 2017

Свiт 2,57 2,84 2,30 2,37 1,99 2,54 2,66 2,01

Схiднa Азiя та Тихий океан 2,14 1,95 1,84 2,09 2,50 2,27 2,47 2,01

Свропа та Центральна Азiя 3,97 4,69 3,57 3,53 2,08 4,34 4,71 2,29

Латинська Америка та Карибський басейн 1,05 1,04 0,91 0,77 у,9г 1,06 0,78 0,46

Близький Схщ i Швшчна Африка 1,20 1,08 0,45 1,0с 1,06 1,14 1,59 в. д.

Швшчна Америка 2,33 2,81 2,45 2,41 2,10 2,01 1,90 2,40

Пiвденнa Азiя 0,80 0,58 0,40 0,11 0,47 0,29 0,19 0,35

Африка на пiвдень вiд Сахари 0,49 0,34 0,65 1,08 0,91 0,73 0,81 в. д.

Арабський св^ 1,06 1,33 0,78 1,56 1,50 1,30 1,83 в. д.

Сврозона 4,74 5,94 4,86 4,6, 3,41 6,14 5,56 2,24

Свропейський Союз 3,92 5,13 3,73 3,85 2,02 4,18 4,96 2,64

Члени ОЕСР 2,88 3,55 2,76 2,87 2,07 3,05 3,20 2,36

Прим1тка: розроблено на основ1 даних [1

]; в. д. - вщсутш статистичш даш

В цiломy за досл1джуваний перiод було проaнaлiзовaно середнi величини змши обсягiв чистого вiдтокy прямих шоземних iнвестицiй (рис. 3).

5.00

4.50

4.00

3.50

3.00

2.50

2.00

1.50

1.00

.50

0.00 Рис. 3.

°вропа та Центральна Аз1я

о Сврозона

Свропейський

Союз

О Члени ОЕСР

о С чт

Схщна Аз1я та Тихий океан

Швшчна Америка

о Арабський св1т

Близький Схщ i

0 Пiвнiчнa Африка

0 Латинська Африка на

Америка та о твдень вiд

Карибський о . Сахари басейн Швденна Азiя

Розпод1л рег1ои1в св1ту за динамшою чистого в1дтоку прямих шоземних швестицш (2010-2017 рр.) [11]

Зроблено висновок, що найбiльшi величини вщтоку притаманнi регiонам, якi об'еднують кра!ни високого соцiально-економiчного розвитку (Сврозона, Свропейський Союз, кра!ни Свропи та Центрально! Азп, кра!ни ОЕСР (Органь защя економiчного спiвробiтництва та розвитку)).

Найменшi показники вiдтоку за дослiджуваний перюд характернi для кра!н Пiвденно! Азп та Африки.

Виокремлено кра!ни-аутсайдери, вщгш капiталу з яких в 2017 р. досягнув найбшьших значень: Мальта (-59,36 %), Iсландiя (-8,91), Австрiя (-7,33 %), Сейшельськi острови (-4,79 %), Чорногорiя (-4,23 %).

2. Чистий притгк прямих тоземних твестицгй також е важливим шдика-тором швестицшно! безпеки кра!ни, який свщчить про зростання економiки, сприятливiсть швестицшного клiмату та наявнiсть iнвестицiйно привабливих галузей економiки. Цей показник демонструе чист потоки iнвестицiй з звггно! економiки решти свiту у % до ВВП кра!ни.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Загальну свггову динамiку притоку прямих iноземних швестицш за перiод з 1970 по 2017 рр. (у порiвняннi з динамкою вiдтоку iнвестицiй) у % до глобального ВВП наведено на рис. 4.

5.00

0.00

1970 990 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 - -о- - Вщпк П11 —О— Приток П11

Рис. 4. Динамка чистого притоку прямих шоземних швестицш (у порiвняннi з чистим вщгоком прямих шоземних швестицш) у % до ВВП (1970-2017 рр.) [11]

Як видно з наведених даних (рис. 4), максимальш обсяги притоки швесту-вання глобально! економши були на початку 2000-х роюв i в середньому скла-дають 3 % на рш. В 1970-х та 1990-х рр. вщлк iнвестицiй переважав чистий притiк iнвестування у глобальну економiку, що свiдчило про довготривалий стагнацiйних перiод розвитку та його закшчення на початку 2000-х роюв.

Анашз регiонально! диверсифiкацi! дослщжуваного щдикатора протягом 20102017 рр., що наведено в табл. 2, свщчить про нерiвномiрну динамiку в кожному з до-слщжуваних регiонiв. Найбiльшi показники притоку капiталу в 2017 рр. притаманш високорозвиненим кра!нам, що входять до Свропейського Союзу або Сврозони.

Таблиця 2

Динамка чистого притоку прямих шоземних iнвестицiй по регiонах свiту (2010-2017 рр.)

Регюни св1ту 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Св1т 3,02 2,72 2,56 2,20 ^ 3,12 3,12 2,44

Схщна Аз1я та Тихий океан 2,85 2,45 2,77 2 80 2,80 2,37 2,21

Свропа та Центральна Аз1я 4,29 3,95 2,98 2,03 3,96 4,87 3,36

Латинська Америка та Карибський басейн 3,54 3,43 3,16 3,25 3,79 3,53 3,05

Близький Схщ 1 Швшчна Африка 1,96 1,79 1,75 1,49 1,67 1,78 в. д.

П1вн1чна Америка 1,71 1,67 1,92 1,57 2,89 2,55 1,79

Пiвденна АЗ1Я 1,79 1,21 1,42 1,56 1,84 1,75 1,43

Африка на пiвдень в1д Сахари 2,76 2,44 2,3 8 2,41 2,87 2,53 в. д.

Арабський св1т 1,83 1,82 1,74 1,62 1,51 1,58 в. д.

Сврозона 5,61 5,11 4,09 2,12 4,65 3,96 4,40

Свропейський Союз 4,64 4,13 3,37 2,11 3,84 5,23 3,68

Члени ОЕСР 2,76 2,43 2,28 1,74 3,08 3,30 2,36

Примггка: розроблено на основi даних

11]; в. д. - вiдсутнi статистичш данi

В цiлому за до^джуваний перiод було проаналiзовано середнi величини змши обсягiв чистого притоку прямих шоземних iнвестицiй (рис. 5). Зроблено висновок, що найбiльшi величини притоку притаманш регюнам, якi об'еднують кра!ни стрiмкого або сталого соцiально-економiчного розвитку (Сврозона, Св-ропейський Союз, кра!ни Свропи та Центрально! Азi!, кра!ни Латинсько! Америки та Карибського басейну). Найменшi показники вiдтоку за дослщжуваний перiод характернi для кра!н Пiвденно! Азi! та Африки.

4.5

о Сврозона

3.5

Свропа та Центральна Азiя

Свропейський Союз

Латинська о Америка та Карибський басейн

2.5

1.5

о Св^

Схщна Азiя та Тихий океан

о Члени ОЕСР

Африка на твдень

0Ившчна Африка

Близький Схщ i вiд Сахари

а Африка

Пiвнiчна Америка 0 Арабський св^ в Пiвденна Азiя

6

8

10

12

14

Рис. 5. Розподш регiонiв свiту за динамшою чистого притоку прямих шоземних

iнвестицiй (2010-2017 рр.) [11]

Виокремлено кра!ни-лщери, приток капiталу в як в 2017 р. досягнув най-бiльших значень (рис. 6).

60 50 40 ^ 30 20 10 0

ж

Ж

Ж

ж Ж

ж ж

ж Ж

ж

жЖж*жжжжжжж

ж

« сЗ

'53 §

ан а тн

ит а

рП

бр

о к и л е В

и

И

ь

л а

3 я Й

^ ^ 5 ¿р I с

ам аК

н а

*

т н е с н

н а т

р п

с

ахс

сК

бВ

I

ет зн Ае С

н

е

ьч ьч сЗ

'Я ^

Я Я л

• Я и м

и 2

Кк

аа

рн

е

х

о

и

пн

о К

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

« и

нм аа лз ро

и и нр

о Е^ кб нм

о

1-ч

е с к

2 ^ Л

Рис. 6. Кра!ни-лiдери за рiвнем чистого притоку прямих iноземних швестицш

(2017 р.) [11]

4

3

2

1

0

2

4

Даш рис. 6 свщчать про те, що найбiльшi обсяги чистого притоку прямих шоземних iнвестицiй за результатами 2017 року були в Угорщиш (55,49 %), Люксембурзi (45,81 %) та Гонконгу (41,53 %).

3. Юльшсть нащональних компант, що котируються на бiржi е шдикато-ром функщонування ринку цiнних паперiв як частини ринку каштаив, де здш-снюеться випуск, купiвля та продаж щнних паперiв. Чим бiльша кшьюсть наць ональних компанiй залучена до функщонування на бiржi, тим бшьший ступiнь вiдкритостi мае нацiональна економжа.

Загальну свiтову динамiку кiлькостi нащональних компанiй, що котируються на бiржi за перiод з 1990 по 2017 рр. наведено на рис. 7.

20 000

1990 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Рис. 7. Динамша юлькост нащональних компанш, що котируються на бiржi

(1990-2017 рр.) [11]

Як видно з наведених даних (рис. 7), з 2010 р. кшьюсть подiбних компанш не збшьшуеться i становить 43000-44000 одиниць.

Анаиз дослщжуваного шдикатора у порiвняннi 2010 та 2017 рр. (табл. 3, рис. 8) свщчить, що бшьшють компанш свпу розташована в крашах ОЕСР (по-над 50 % вшх вщповщних компанiй свiту). На краши Свропейського Союзу приходиться 1/5 компанiй свггу. В крашах Арабського свiту розташовано лише 2 % компанiй, що мають котирування на свiтових бiржах. I лише компанп Арабського свпу за дослiджуваний перiод дещо збшьшили вiдсоткове вщно-шення своiх компанп у свiтi. Краiни Свропейського Союзу та ОЕСР, навпаки, дещо втратили своi позицп у свiтовому вимiрi.

За регiонами свiту за юльюстю компанiй лiдирують краiни Схiдноi Азп та Тихого океану (42,17 % в 2017 р. проти 31,91 % в 2010 р.). Приблизно однакову частку компанш у свгтовому вимiрi мають краши:

- Свропи та Схщно!' Азп (16,42 % в 2017 р. проти 25,72 % в 2010 р.);

Швшчно!' Америки (17,72 % в 2017 р. проти 18,67 % в 2010 р.);

- Швденно!" Азп (15,06 % в 2017 р. проти 14,15 % в 2010 р.).

Таб ч ця 3

Регiональна диференцiацiя кiлькостi нацiональних компанiй, що мають котиру-_вання на бiржi (2010-2017 рр.) __

Регюни св1ту 2010 2017

Св1т 100 % 100 %

Сх1дна Аз1я та Тихий океан 31,91 % 42,17 %

Свропа та Центральна Аз1я 25,72 % 16,42 %

Латинська Америка та Карибський басейн 2,97 % 2,78 %

Близький Схщ 1 Швшчна Африка 4,91 % 4,54 %

Швшчна Америка 18,67 % 17,72 %

Швденна Аз1я 14,15 % 15,06 %

Арабський св1т 2,62 % 2,72 %

Сврозона 13,91 % 11,04 %

Свропейський Союз 21,88 % 20,17 %

Члени ОЕСР 5 6,57 % 52,57 %

Примггка: розроблено на основ1 даних [11]

2017

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

■ Схщна Аз1я та Тихий океан

□ Свропа та Центральна Аз1я

□ Латинська Америка та Карибський басейн

□ Близький Схщ 1 Швшчна Африка

□ Пьлчна Америка Ь Пхвденна Аз1я

Рис. 8. Регiональна диференщащя кiлькостi нацiональних компанiй, що мають

котирування на бiржi (2010-2017 рр.) [11]

Виокремлено кра!ни-лщери за кшьюстю нацiональних компанiй, що коти-руються на бiржi в 2017 р.:

Iндiя (5615 компанiй); США (4336 компанш); Япошя (3598 компанiй);

- 1спашя (3110 компанш);

- Канада (3278 компанш);

- Китай (3485 компанш);

- Швденна Корея (2114 компанш).

4. Ринкова капiталiзацiя компант, що котируються на фондовш бiржi в поточних цтах (дол. США) е похщним показником кшькост нащональних компанш, що котируються на бiржi та також свщчить про розвиток ринку цш-них паперiв в крашах.

Загальну свiтову динамiку ринково!' капiталiзацii компанiй, що котируються на фондовш бiржi за перюд з 1990 по 2017 рр. наведено на рис. 9.

90000

80000

70000 д 60000 ^ 50000

* 40000

«

| 30000

20000

10000 0

Рис. 9. Динамша ринково1' капiталiзацii компанiй, що котируються на фондовш

бiржi (1990-2017 рр.) [11]

Як видно з наведених даних (рис. 9), динамша ринково1' капiталiзацii ком-панiй, що котируються на фондовш бiржi у свт, мае позитивний тренд розвит-ку та свщчить про зростання глобально1' економiки.

Аналiз дослiджуваного iндикатора у порiвняннi 2010 та 2017 рр. (табл. 4, рис. 10) свщчить, що бшьшють компанiй свiту розташована в крашах ОЕСР (майже 70 % вшх вiдповiдних компанiй свпу). На краши Свропейського Союзу приходиться лише 1/10 компанш свпу. В крашах Арабського свпу розташова-но лише 1 % компанш, що мають котирування на свпових бiржах. I лише ком-пани Свропейського Союзу та Сврозони протягом дослщжуваного перюду де-що втратили сво! позицп щодо рiвня капiталiзацii. Краши Арабського свiту та ОЕСР збшьшили капiталiзацiю сво1'х компанiй протягом 2010-2017 рр.

За регюнами свiту за кшьюстю компанiй лiдирують краши Схщно1' Азii та Тихого океану (33,53 % в 2017 р. проти 30,96 % в 2010 р.) i Швшчно1' Америки (43,54 % в 2017 р. проти 37,8 % в 2010 р.).

у = 5354.4Х + 18554

1990 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Таб ч ця 4

Регiональна диференцiацiя ринково! капiталiзацiï компанiй, що котируються на _фондовiй бiржi (2010-2017 рр. ) __

Регюни св1ту 2010 2017

Св1т 100 % 100 %

Схщна Аз1я та Тихий океан 30,96 % 33,53 %

Свропа та Центральна Аз1я 18,55 % 13,96 %

Латинська Америка та Карибський басейн 5,31 % 2,53 %

Близький Схщ i Швшчна Африка 2,06 % 1,72 %

Швшчна Америка 37,8 % 43,54 %

Швденна Аз1я 3,36 % 3,07 %

Арабський св1т |,07 % 1,29 %

Сврозона _2,"1 % 10,02 %

Свропейський Союз 13,02 % 11,57 %

Члени ОЕСР 68,72 % 69,93 %

Примггка: розроблено на основ1 даних [11]

2017

2010

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

И Схщна Аз1я та Тихий океан

□ Свропа та Центральна Аз1я

□ Латинська Америка та Карибський басейн

□ Близький Схщ i Швшчна Африка

□ Швшчна Америка Ь ^вденна Азiя

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Рис. 10. Регюнальна диференщащя ринковоï капiталiзацiï компанiй, що котируються на фондовш бiржi (2010-2017 рр.) [11]

Виокремлено краши-лщери за ринковою кашташзащею компанiй, що котируються на фондовш бiржi в 2017 р.: США, Китай, Японiя, Гонконг та iншi (рис. 11).

Идерданди ■ 1100.11

ПАР ■ 1230.98

Австралiя Н 1508.46

Швейцарiя 1686.50

Пiвд. Корея Н 1771.77

Имеччина 2262.22

Iндiя 2331.57

Канада 2367.06

Францiя 2749.31

Гонгонг 4350.51

Япошя 6222.83

Китай 8711.27

США 32120.70 0.00 5000.00 10000.00 15000.00 20000.00 25000.00 30000.00 35000.00

Рис. 11. Краши-лщери за ринковою каттаизащею компанш, що котируються

на фондовш 61рж1 (2010-2017 рр.) [11]

Отже, зроблено анашз репональних вщмшностей розвитку свггового фшансового ринку та визначено репони-лщери за р1внем його розвитку та репони-аутсайдери.

7. SWOT-аналiз результат дослiдження

Strengths. Глобальний фшансовий ринок функцюнуе на основ1 багатостороншх стосунюв i е гармоншним поеднанням фшансових вщносин на двостороннш основ! Це дае можлив^ь проведення дослщження у розрiзi кран та регiонiв свпу з визна-ченням краiн-лiдерiв та краш-аугсаДд^в свiтового фшансового ринку.

Weaknesses. Постшний розвиток мiжнародних ринкiв та штеграцшш про-цеси на них сприяють розвитку свiтовоi економiки, однак вони роблять бiльш взаемозалежними економши рiзних краiн i зменшують можливост урядiв краiн у регулюваннi процешв на нацiональних фiнансових ринках. Однак, саме ця особливють дае можливють кiлькiсно оцiнити взаемозалежнiсть краiн за показ-ником чистого вiдтоку та притоку прямих шоземних iнвестицiй.

Opportunities. Перспективними напрямами дослщження свiтового фшансо-вого ринку е розширення бази iндикаторiв, що описують стан його розвитку, та подальша багатофакторна оцшка за допомогою кластерного та факторного ана-лiзу. Це дозволить провести регюнальну диференцiацiю розвитку свiтового фь нансового ринку на бiльш високому науковому рiвнi.

Threats. Мiж структурними елементами свггового фiнансового ринку юнуе постiйно повторюваний взаемозв'язок, що визначае етапи i форми процесу ста-новлення та розвитку свiтового господарства. Проте розвиток свггових валют-но-фшансових вiдносин i всього свiтового господарства мае непостшний характер. У цьому випадку проявляе свою дш закон нерiвномiрностi економiчного розвитку. Таким чином, динамша розвитку свiтового фшансового ринку мае перiоди зростання та падшня. Подiбна ситуацiя не завжди дае змогу проведення

регресшного анаизу та потребуе використання бшьш складних методiв оцiнки свггового фшансового ринку.

8. Висновки

1. Зроблено акцент на значнш регiональнiй диверсифшацп розвитку свь тового фiнансового ринку. Виокремлено краши-аутсайдери, вiдтiк капiталу з яких в 2017 р. досягнув найбшьших значень:

- Мальта (-59,36 %);

- Iсландiя (-8,91);

- Австрiя (-7,33 %);

- Сейшельськ острови (4,79 %);

- Чорногорiя (-4,23).

Визначено краïни-лiдери за найбшьшими обсягами залучення прямих шо-земних швестицш в 2017 р., а саме:

- Угорщина (55,49 %);

- Люксембург (45,81 %);

- Гонконг (41,53 %).

2. Зроблено висновок щодо провiдних краïн за величиною ринковоï капь талiзацiï компанш, що котируються на фондовш бiржi. Зокрема, в 2017 р. краь нами-лщерами е: США, Китай, Япошя, Гонконг. Краïнами-лiдерами за кшьюс-тю нацiональних компанiй, що котируються на бiржi в 2017 р. е:

- Iндiя (5615 компанiй);

- США (4336 компанш);

- Япошя (3598 компанш);

- 1спашя (3110 компанш);

- Канада (3278 компанш);

- Китай (3485 компанш);

- Швденна Корея (2114 компанш).

Лггература

1. Петрик О. I. Шлях до цшово!' стабтьносп: свгговий досвщ i перспективи для Украши: монография / вщп. ред. В. М. Геець. Кшв: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.

2. Бшорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. та ш Глобашзащя i безпека розвитку: монографiя. К.: КНЕУ, 2001. 736 с.

3. Brigham E., Gepanski L. Financial Management Theory and Practice. Chicago: The Dryden Press, 2011. 1184 р.

4. Лясковець Г. М. Дослщження розвитку свггового фiнансового ринку в умовах цикичност свiтогосподарського розвитку. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_1/tom1/425.pdf (дата звернен-ня: 17.04.2018).

5. Market institutions, financial market risks, and the financial crisis / Carey M. et. al. // Journal of Financial Economics. 2012. Vol. 104, Issue 3. P. 421-424. doi: http://doi.org/10.1016/j.jfneco.2012.02.003

6. Hagelin N. Index option market activity and cash market volatility under different market conditions: an empirical study from Sweden // Applied Financial Economics. 2000. Vol. 10, Issue 6. P. 597-613. doi: http://doi.org/10.1080/096031000437953

7. Sarwar G. U.S. stock market uncertainty and cross-market European stock returns // Journal of Multinational Financial Management. 2014. Vol. 28. P. 1-14. doi: http: //doi. org/ 10.1016/j.mulfin.2014.07.001

8. Bond P., Leitner Y. Market run-ups, market freezes, inventories, and leverage // Journal of Financial Economics. 2015. Vol. 115, Issue 1. P. 155-167. doi: http://doi.org/10.1016/j.jfineco.2014.08.008

9. Straehl P. U., Ibbotson R. G. The Long-Run Drivers of Stock Returns: Total Payouts and the Real Economy // Financial Analysts Journal. 2017. Vol. 73, Issue 3. P. 32-52. doi: http://doi.org/10.2469/faj.v73.n3.4

10. Switzer L. N., Tahaoglu C. The benefits of international diversification: market development, corporate governance, market cap, and structural change effects // International Review ofFinancial Analysis. 2015. Vol. 42. P. 76-97. doi: http://doi.org/10.1016/j.irfa.2014.11.010

11. World Development Indicators (WDI). URL: https://datacatalog.worldbank.org/dataset/world-development-indicators (Last accessed: 20.05.2018)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.