CC BY
10
ВЕТЕРИНАРН1 НАУКИ
УДК 636:619:616-002:619:615:619:615.849.19:591.11 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.66243
1НТРАВАСКУЛЯРНЕ ЛАЗЕРНЕ ОПРОМ1НЕННЯ КРОВ1 ПРИ Л1КУВАНН1 ТВАРИН 13 ЗАПАЛЬНОЮ ПАТОЛОГ1еЮ
© С. М. Кулинич, Т. Г. Панасова, В. Ю. Скриль, I. I. Юрченко
Бюх1м1чт дослгдження сироваток кров1 eid хворих коней св1дчатъ, що nid впливом 1ЛОК на 5 добу у тварин дослiдноi групи знижуетъся активнктъ АлАТ (37,1 %), АсАТ (10,9 %) та ЛФ (17,3 %). Шдтвер-дженням ефективностi 1ЛОК е динамжа АсАТ у корiв i3 пододерматитами. За лiкування серозних та катаралънихмаститiв вiдмiчаетъсяменша активтстъ АлАТ (р<0,01), АлАТ (р<0,05), ЛФ (р<0,001) Ключовi слова: лазерне опромшення кровi, заnалънi процеси, кот, корови, пододерматити, травми, ма-стити
Biochemical studies of blood serum from sick horses indicate that ALT activity (37.1 %), AST (10.9 %) and ALP (17.3 %) reduced for animal experimental group on the 5-th day at ILBI influence. Proof of ILBI effectiveness is AST dynamics in cows with pododermatitis. Less activity of ALT (p<0.01), ALT (p<0.05), ALP (p<0.001) is observed for treatment of serous and catarrhal mastitis
Keywords: laser irradiation of blood, inflammation, horses, cows, pododermatitis, trauma, mastitis
1. Вступ
Завдяки розробкам вичизняних i заруб1жних вчених, передових виробництв практична ветеринар-на медицина збагатилася найрiзноманiтнiшими методами боротьби з незаразними хворобами. Так, фiзич-на тера^, пвдвищуючи резистентшсть оргашзму, прискорюе видужання тварин i виключае, при цьому, використання антибютишв [1-4].
Важливою проблемою сучасно! ветеринарно! медицини е розробка доцшьних, ефективних i еколо-пчно чистих способiв л^вання та профшактики хь рурпчних хвороб тварин [5-8].
2. Лггературний огляд
Методолопя внутршньовенного лазерного опромшення кровi була вперше описана в колишньо-му Радянському Союзi (Е. Н. Мешалшн i В. С. Сер-певський (1981)) [9] в медициш для терапп серцево-судинних захворювань, згодом - у клшчних досль дженнях (Кiпшiдзе Н. Н. та ш, 1990) [10]. При цьому застосовували виключно гелiй-неоновий лазер (632,8 нм), середньою потужшстю 1-3 мВт. Тривалють терапп склала 20-60 хвилин. ВЛОК застосовували один раз на добу, 10 дiб. Гелш-неоновий лазер в цьому процес показав помiтний вплив на ва системи орга-нiзму, зокрема: гематолопчш, iмунологiчнi та гумо-ральнi. Крiм того, вiдбувалися полiпшення реолопч-них властивостей кровi та мжроциркуляци [11].
Про терапевтичну ефективнiсть штраваскуля-рного опромшення KpoBi у велико! рогато! худоби поввдомляють окремi автори, е також поодинок1 по-вiдомлення про ефектившсть ВЛОК при лiкуваннi запально! патологi! у коней та собак.
Отже отримаш ними данi дають шдставу зробити висновок, що оскшьки, часто при лжуван-нi тварин i3 рiзними нозоологiчними формами xi-рургiчно! патологи не зазначаеться кратшсть та тривалiсть опромiнення i не враховуються особли-востi патогенезу на сьогодш питання лiкування тварин iз запальною патологiею з використанням ВЛОК вивчене недостатньо i потребуе подальшого дослiдження.
3. Мета та 3aia4i досл1дження
Обгрунтувати ефективнiсть iнтраваскулярного лазерного опромшення кровi за лiкування коней та корiв iз запальними процесами за динамiкою низки бiоxiмiчниx показнишв сироватки кровi.
Для досягнення мети були виршеш наступ-нi задача
1. Сформувати контрольну та дослвдну групу.
2. Опрацювати теxнiку 1ЛОК у коней та корiв iз окремими запальними процесами.
3. Встановити ефектившсть проведених мань пуляцiй за динашкою бiоxiмiчниx показникiв сироватки кров^
4. Матерiали i методи
Дослщження проводилися в перiод з березня по квггень 2013 р. на 6a3i 4yTÍBCbKoro кшно-спортивного комплексу «Тракен» (Полтавсько! об-ластi) на конях породи Тракен, у яких були дiагно-стовано травми опорно-рухового апарату (ОРА). Тваринам досадно! групи (n=5) застосовували ш-траваскулярне (яремна вена) ультрафюлетове лазе-рне опромшення кровi (1ЛОК) у поeднаннi з лока-льним втиранням (тонким шаром на попередньо очищену суху непошкоджену шкiрy) крем-гелю «Алезан».
Для опромiнення кровi застосовували апарат «Матрикс-ВЛОК» з лазерною головкою КЛ-ВЛОК випромiнюючy УФ iз довжиною хвилi 0,365 мкм, по-тyжнiсть 2,0 мВт (1 мВт на виходi з свiтловода)
(рис. 1). Машпуляци проводили один раз на добу протягом п'яти д1б, тривалють одного сеансу стано-вила 10 хвилин. Локальш втирання крем-гелю (Ле-коПро ТОВ, Укра!на) проводили в ураженш д1лянщ за допомогою губки трич1 на добу до клшчного оду-жання. В контрольнш груш (n=3) застосовували лише локальне втирання зазначеного крему. Групи були сформоваш за принципом аналопв.
У коней 1з травмами ОРА, з метою встанов-лення ефективносп впливу 1ЛОК, проводили досль дження бюх1м1чного складу сироватки кров1 за на-ступними показниками: АсАТ, АлАТ, ЛФ, вмют за-гального кальцш та загального б1лка. Дослвдження проводилися трич1: на першу, п'яту, п'ятнадцяту добу досаду за допомогою натвавтоматичного аналь затора BA 88, Mindray (КНДР).
Рис. 1. Загальний вигляд лазерно! установки
KpiM того, в умовах ТОВ «Дукла» МТФ с. 1вашки в перюд 2011-2012 рокiв були проведенi дослщження, направленi на з'ясування впливу 1ЛОК на бiохiмiчнi показники сироватки кровi в корiв, що страждали на поверхневий гншний подо-дерматит. З виявлених хворих тварин за принципом аналопв були сформоваш групи контрольна (n=5) та дослщна (n=5). Тваринам обох груп, пiсля ортопедично! лшувально! розчистки, застосовували, мюцево, мiдi сульфат (лiкарську речовину фш-сували на кiнцiвцi за допомогою бинтово! пов'язки та змiнювали кожш три доби). Дослiдним тваринам, ^м мiсцевого лiкування, паралельно застосовували 1ЛОК раз на добу протягом п'яти дiб, ек-спозищя становила 15 хвилин. Для опромшення застосовували головку КЛ-ВЛОК випромшюючою 1Ч-свпло iз довжиною хвилi 0,63 мкм, потужшсть на кiнцi свiтловода 2,0 мВт. Зразки кровi вiдбирали до рашшньо! годiвлi. Кратнiсть дослiдження бюхь
мiчного складу сироватки кровi та показники були тотожними що й у коней.
Також у 2014 рощ проводили дослщження на молочнотоварнш фермi ДП СП «Ювшейне» на коровах вшом 5-8 рошв, iз лактацieю 5000-5500 кг, у яких дiагностували серйознi та катаральш мастити.
Для порiвняльно! ефективностi методiв лшу-вання маститiв, було створено контрольну та дослщ-ну групи тварин по п'ять голiв в кожнш В першiй проводилось втирання «Санобиу» у шк1ру вражено! четверп вименi з одночасним масажем знизу вверх при серйозних та згори донизу - при катаральних маститах 5 хв. протягом 7 дiб.
Тваринам дослщно! групи, ^м цього л^ван-ня, проводили 1ЛОК. Для опромiнення застосовували апарат «Матрикс-ВЛОК» з випромшюючою голiв-кою КЛ-ВЛОК iз довжиною хвилi 0,63 мкм, потужшсть на кшш свпловода 1,5-2,0 мВт. Тривалiсть опромшення - 15 хвилин протягом 5 дiб.
Для визначення ефективносл лжування у тварин обох груп проводили бюх1м1чш дослщжен-ня сироватки кров1 в умовах лабораторп ветеринарного центру «VetM^». Актившсть АсАТ, АлАТ та ЛФ в сироватц кров1 встановлювали на б1ох1м1ч-ному анал1затор1 GBG STAT FAX 1904 PLUS (Awareness Techology Inc. США). Кров для досль дження вщбирали у кор1в обох груп з яремно! вени. Дослщження проводили до лжування, на 5-у та 10-у добу лжування.
Отриманий матер1ал опрацьовували методом вар1ацшно1 статистики з визначенням середшх ариф-метичних (М) i стандартних ввдхилень (m), достов1р-
ного iнтервалу за наявного рiвня значимостi p<0,05, p<0,01, а також критерiю вiрогiдностi Ст'юдента.
5. Результата дослвджень
Аналiзуючи отримат нами данi бiохiмiчних дос-лвджень сироваток кровi вщ хворих коней (табл. 1) було встановлено, що у хворих тварин контрольно! та досль дно! груп вихiднi показники активностi АлАТ були на 32 % вищими за порiвняння з верхньою межею норми. В процеа лiкування (рис. 2) на 5 добу, в контрольнш групi актившсть АлАТ тдвищилася на 50 % вщносно вихвдних даних. В той же час у тварин дослвдно! групи активнiсть ферменту навпаки знизилася на 37,1 %.
Рис. 2. Проведения 1ЛОК при травмах опорно-рухового апарату у коней
Таблиця 1
Динамка бiохiмiчних показник1в сироватки KpoBi коней в процесi л^вання
Показники Перша доба П'ята доба 15-а доба
к д к д к д
АлАТ Од/л 22,3±8,4 22,2±2,1 33,6±13,8 16,2±1,9 20,0±6,3 17,4±1,5
АсАт Од/л 282,0±45,0 276,0±40,0 267,0±32,0 246,0±29,0 322,0±70,0 277,0±30,0
ЛФ Од/л 376,0±34,0 307,0±35,0 345,0±21,0 254,0±14,0^ 412,0±62,0 266,0±33,0
Холестерол ммоль/л 2,53±0,2 1,95±0,2 2,5±0,4 1,9±0,2 2,5±0,2 1,8±0,1^
Загальний бiлок г/л 61,6±2,9 63,2±3,6 71,3±3,8 64,2±5,5 68,3±7,1 66,2±3,6
Заг. кальцш ммоль/л 2,8±0,3 2,1±0,3 2,9±0,2 2,8±0,01 2,7±0,4 2,6±0,1
Примтка: • -р<0,05 мiж контролем i dornidoM
Порiвнюючи показники контрольно! та дос-лiдно! групи було встановлено, що показники !! ак-тивностi в контрольнiй групi на 5 добу були вдвiчi бшьшими, нiж в дослiднiй. На 15-у добу показники активносп ферменту в контрольнш груш знизили-ся на 40 % вщносно 5 доби i були практично щен-тичш вихiдним даним. Вiдповiдно в дослвднш гру-пi спостерiгали незначне шдвищення активностi
ферменту у порiвняннi з 5 добою в межах 7,4 %; вщносно вихiдних даних, показники були нижчими на 21,7 %.
Слiд зазначити, що на кшець дослвду актив-нiсть ферменту в контрольнш груш тварин була на 13 % вищою, нж в дослщ. Незважаючи на зниження активностi ферментiв в процесi лшування, !х показники залишалися вищими за нормативна
Схожою ситуащя була i3 динамшою актив-ност1 аспарагшово! трансамiнази. Так, вихвдш данi И активностi були на початку дослщу на 38,041,0 % вище верхньо! межi норми. В процесi лшу-вання на 5 добу показники в контрольнш груш за-лишилися практично незмшними, в той же час в дослвднш групi активнiсть ферменту, вщносно ви-хiдних даних, знизилася на 10,9 % i була на 8 % меншою, нiж в контрольнш груш. На 15 добу в контрольнш груш спостертали зростання активносп ферменту, ввдносно 5 доби на 20,6 %, а вщносно вихвдних даних - на 14,1 %. В дослвднш груш, ввд-повiдно, активнiсть також шдвищилася на 12,6 %, вiдносно показниыв активностi на 5 добу. При цьому, активнiсть ферменту наблизилась до вих№ них даних. Слiд зазначити, що активнiсть ферменту в дослвднш групi на кiнцi дослщу була на 14 % нижчою, шж в контрольнiй.
Вихiднi даш активностi лужно! фосфатази в контрольнш груш були вищими на 50,4 % а в дослщ-нш - на 22,8 %, вщносно нормативних.
На 5-у добу лiкування показники в контрольнiй та дослвднш групi знижувалися вщносно вихвдних даних. Зокрема, в контрольнiй грут на 8,3 %, а в дослщ-нiй - на 17,3 %. При цьому, актившсть лужно! фосфатази в дослщнш груш була на 26,4 % вiрогiдно (р<0,05) нижчою, чим в контрольнш. На 15-у добу дослщу показники суттево не змiнювалися ввдносно 5 доби. В контрольнш груш реестрували зростання активносл ферменту, за порiвняння iз 5-ою добою на 19,4 %, а вщносно вихiдних даних, актившсть була вищою на 34,6 %, а вщносно к1нцевих показнишв в дослiднiй групi - на 54,8 %.
Дослвджуючи зразки сироватки кровi (табл. 2) було встановлено, що у корiв дослвдно! групи актив-нiсть АлАТ на початку дослвду в притул наблизилися до верхньо! меж1 нормативних показник1в, а у тварин контрольно! - актившсть ферменту на 5 % була вищою за реферативш значення. Стад зазначити, що т-сля опромшення (рис. 3) кровi на п'яту добу реестрували у дослвднш групi незначне пiдвищення активно-стi АлАТ вiдносно вихiдних даних на 6 %.
Рис. 3. Проведення 1ЛОК при гнiйному пододерматип у корiв
Таблиця 2
Показник Тварини
перша доба, n=5 5-а доба, n=5 15-а доба, n=5
к д к д к д
АлАТ, Од/л 31,6±4,5 28,0±5,6 45,0±7,9 29,8±10,5 28,6±3,4 28,0±3,6
АсАТ, Од/л 80,4±6,0 80,8±4,1 77,4±7,7 76,4±5,6** 59,2±5,2* 31,4±9,4**^
ЛФ, Од/л 106,0±18,2 106,4±6,2 108,8±17,4 116,6±12,2 131,4±12,9 134,8±17,2
Холестерол, ммоль/л 4,9±0,5 4,3±0,5 4,4±0,7 3,0±0,3 3,6±0,5 3,2±0,2
Загальний бшок, г/л 85,2±3,6 87,0±6,4 86,6±3,4 83,6±3,6 77,7±2,9 82,0±1,5
Загальний кальцiй, ммоль/л 2,0±0,1 2,2±0,2 2,0±0,04 2,1±0,1 2,1±0,1 2,3±0,1
Примтка: * -р<0,05, ** - р<0,01; • -р<0,05мiж контролем i domidoM
В той же час у хворих контрольно! групи АлАТ щдвищилась ввдносно вихвдних даних на 42,4 %. Пор1внюючи показники в контрольнш 1 дослвднш групах в даний перюд дослвду було встановлено, що в контрол1 вони були вищ1 на 50,0 %. Кшцев1 показники активносп АлАТ контрольно! 1 дослвдно! груп на 15-ту добу ввдповвдали нормативним.
Анал1зуючи вихвдш показники активносп АсАТ встановлено, що в контрольнш 1 дослвднш групах вони були вищими за пор1вняння 1з верхньою межею норми на 60,0 %. В процеа л1кування, як у контрольнш, так 1 в дослвднш групах реестрували не-суттев1 коливання активносп ферменту ввдносно вихвдних даних.
Пвдсумовуючи кшцев1 показники було встановлено, що в контрольнш груш рееструеться в1рогвдне (р<0,05) зниження ввдносно першо! доби. У дослвднш груш актившсть ферменту в1рогвдно (р<0,01) менша ввдносно першо! доби. Кр1м того, у дослвднш груш його актившсть в1рогвдно (р<0,05) менше, н1ж у контрольнш груш В останнш актившсть ферменту хоча 1 знизилася, проте залишилася вища за реферативш значення.
Анал1зуючи динам1ку холестеролу, загального бшку, загального кальцш, у сироватш кров1 коней та кор1в встановили, що !х коливання в процеа л1куван-ня не виходили за меж нормативних показнишв.
З'ясовуючи вплив ВЛОК на бюммчт показники сироватки кров1 при лшуванш кор1в 1з серозними та катаральними маститами (рис. 4) було встановлено, що юнцев1 показники р1вня загального бшку в тварин контрольно! та дослвдно!' груп знаходилися в межах рефера-тивних значень, залишаючись при цьому вищими на 4,0 % та 5,6 %, ввдносно вихвдних значень (табл. 3).
Актившсть АлАТ в процеа лшування також змь нювалася, так в дослвднш груш на п'яту добу досль джень, ввдносно вихвдних даних, и актившсть знизилася на 8,2 % та була в1рогвдно (р<0,05) меншою, шж у контрольнш груш. Кшцев1 показники активносп ферменту у тварин контрольно! групи характеризувалися зростан-ням активносп ввдносно вихвдних даних (р<0,05). В дослвднш груш, навпаки, актившсть знижувалася (р<0,01) та була меншою на 24,0 % (р<0,01) за пор1вняння з ана-лопчним показником в контрольнш груш.
З'ясовуючи динам1ку активносп в сироватш кров1 АсАТ було встановлено, що на 5-у добу досль ду, ввдносно вихвдних даних, в контрольнш груш суттево! змши активносп ферменту не ввдшчали, в той же час в груш, де додатково використовували 1ЛОК, актившсть зросла на 17,2 % (р<0,01). Кшцев1 значення активносп АсАТ в дослвднш груш були нижчими за вихвдну актившсть ферменту на 10,0 % (р<0,05) та на 19,6 (р<0,01), ввдносно активносп ферменту в контрольнш груш
Рис. 4. Свггловод КИВЛ-01 у яpемнiй веш
Таблиця 3
Динамша окремих бiохiмiчних показнишв сироватки кровi корiв, хворих на мастит
Показники До лшування 5-а доба 10-а доба
к д к д к д
Загальний бшок, г/л 71,4+2,5 72,3+3,3 73,2+3,6 74,5+2,5 74,3+2,7 76,4+1,7
АлАТ, Од/л 25,6+0,2 26,3+0,5 27,6+0,9 24,3+0,7^ 27,3+0,4* 22,0+0,6**"
АсАТ, Од/л 99,0+3,2 88,1+2,5 100,6+3,4 103,3+3,2* 98,6+2,9 79,3+1,5*»
Лужна фосфатаза, Од/л 245,3+4,0 207,3+3,5" 235,1+3,6 177,6+2,9**— 205,6+2,8 158,3+3,0***•••
Примтка: * -р<0,05; ** - р<0,01; ***-р<0,001; • -р<0,05мiж контролем i до^дом; •• -р<0,01; ••• -р<0,00
Актившсть лужно! фосфатази в процеа лшу-вання також змiнювалася Так, на 5-у добу експери-менту !! активнiсть в тварин дослщно! групи була меншою, як вiдносно вихiдних даних на 14,5 % (р<0,01), так i за порiвняння з контрольною групою на 24,5 % (р<0,001). Кiнцевi показники активностi ЛФ за додаткового використання 1ЛОК були значно нижчими вiдносно вих1дних даних та показнишв ак-тивностi в сироватцi кровi тварин контрольно! групи (р<0,001).
6. Висновки
1. Використання крем-гелю Алезан в поеднан-нi з ультрафюлетовим опромiненням кровi в хворих коней е бшьш ефективним за одне лише мюцеве ль кування, свщченням цього е вiрогiдно (р<0,05) нижчi на 5 добу показники активносп лужно! фосфатази в дослiднiй груш за порiвняння iз контрольною.
2. Застосування 1ЛОК при поверхневому гнш-ному пододерматитi у корiв е б№ш ефективним за використання лише локально сульфату мщ. Пщтвер-дження чого е вiрогiдно (р<0,05) вдвiчi нижчi кiнцевi показники активностi АсАТ за порiвняння iз твари-нами контрольно! групи.
3. Доведено, що 1ЛОК при серйозних та ката-ральних маститах у корiв в поеднанш з втиранням у шшру вименi препарату «Санобгг» е бшьш ефективним за одне лише мюцеве втирання препарату, що пщтверджуеться меншою активнiстю в сироватцi кровi АлАТ (р<0,01), АлАТ (р<0,05), ЛФ (р<0,001).
Лiтература
1. Власенко, В. М. Використання лазерш у ветеринарии хiрургil [Текст]: автореф. дис. ... д-ра вет. наук / В. М. Власенко; Нацюнальний аграрний ушверситет. - К., 1997. - 37 с.
2. Веремей, Э. И. Клиническое применение облученной крови ультрафиолетовыми лучами в ветеринарной медицине [Текст]: уч.-метод. пос. / Э. И. Веремей, П. А. Климович, М. Л. Жолнерович и др. - Витебск: УО ВГАВМ, 2001. - 23 с.
3. Веремей, Э. И. Рекомендации по применению физических методов лечения животных с хирургической патологией [Текст] / Э. И. Веремей, В. А. Комаровский, В. М. Руколь. - Витебск: УО ВГАВМ, 2007. - 36 с.
4. Веремей, Э. И. Магнитотерапия в клинической ветеринарной медицине [Текст] / Э. И. Веремей // Ветеринария. - 1996. - № 5. - С. 45-48.
5. Милаев, В. Б. Фотомодификация крови в комплексном лечении хирургических болезней животных [Текст]: автореф. дис. ... канд. вет. наук / В. Б. Милаев. -Санкт-Петербург - Ижевск, 2000. - 20 с.
6. Васильев, С. А. Оценка прохождения и распространения низкочастотного магнитного излучения при использовании УИМТ-3 в ветеринарии [Текст] / С. А. Васильев, И. В. Чуваев, С. Е. Шелемеха // Ветеринарная практика. - 1999. - № 1 (7). - С. 28-31.
7. Помещик, Ю. В. Применение внутривенного лазерного облучения крови на фоне натрия гипохлорита в лечении желчного перитонита [Текст]: автореф. дис. ... канд. мед. наук / Ю. В. Помещик. - Краснодар, 2005. - 19 с.
8. Чуваев, И. В. Импульсная магнитотерапия при лечении мочекаменной болезни кошек [Текст] / И. В. Чуваев // Новые ветеринарные препараты и кормовые добавки. Экспресс-информация. - 1997. - Вып. 4. - С. 46-47.
9. Мешалкин, Е. Н. Результаты и перспективы применения гелий-неоновых лазеров в кардиохирургии [Текст] / Е. Н. Мешалкин, В. С. Сергиевский // Применение прямого лазерного облучения в экспериментальной и клинической хирургии. - Новосибирск, 1981. - С. 6-28.
10. Kipshidze, N. N. Effectiveness of blood irradiation using a Helium-Neon-Laser in the acute period of myocardial infarction [Text] / N. N. Kipshidze, G. E. Capidze, M. R. Bokhua, L. A. Marsagishvilli // Sovetskaia Meditsina. -1990. - Vol. 3. - P. 9-12.
11. Muxeneder, R. Intravasale Low-Level-Laser-Blutbestrahlung [Text] / R. Muxeneder // Zeitschrift für Ganzheitliche Tiermedizin. - 2009. - Vol. 23, Issue 03. -P. 89-94. doi: 10.1055/s-0029-1185925
References
1. Vlasenko, V. M. (1997). Vykorystannja lazeriv u veterynarnij hirurgii'. Kyiv, 37.
2. Veremej, Je. I., Klimovich, P. A., Zholnerovich, M. L. et. al (2001). Klinicheskoe primenenie obluchennoj krovi ul'tra-fioletovymi luchami v veterinarnoj medicine. Vitebsk: UO VGAVM, 23.
3. Veremej, Je. I., Komarovskij, V. A., Rukol', V. M. (2007). Rekomendacii po primeneniju fizicheskih metodov lechenija zhivotnyh s hirurgicheskoj patologiej. Vitebsk: UO VGAVM, 36.
4. Veremej, Je. I. (1996). Magnitoterapija v klinich-eskoj veterinarnoj medicine. Veterinarija, 5, 45-48.
5. Milaev, V. B. (2000). Fotomodifikacija krovi v kom-pleksnom lechenii hirurgicheskih boleznej zhivotnyh. Sankt-Peterburg - Izhevsk, 20.
6. Vasil'ev, S. A., Chuvaev, I. V., Shelemeha, S. E. (1999). Ocenka prohozhdenija i rasprostranenija nizkochas-totnogo magnitnogo izluchenija pri ispol'zovanii UIMT-3 v veterinarii. Veterinarnaja praktika, 1 (7), 28-31.
7. Pomeshhik, Ju. V. (2005). Primenenie vnutrivennogo lazernogo obluchenija krovi na fone natrija gipohlorita v lech-enii zhelchnogo peritonita. Krasnodar, 19.
8. Chuvaev, I. V. (1997). Impul'snaja magnitoterapija pri lechenii mochekamennoj bolezni koshek. Novye veteri-narnye preparaty i kormovye dobavki. Jekspress-informacija, 4, 46-47.
9. Meshalkin, E. N., Sergievskij, V. S. (1981). Rezu-l'taty i perspektivy primenenija gelij-neonovyh lazerov v kardi-ohirurgii. Primenenie prjamogo lazernogo obluchenija v jek-sperimental'noj i klinicheskoj hirurgii. Novosibirsk, 6-28.
10. Kipshidze, N. N., Capidze, G. E., Bokhua, M. R., Marsagishvilli, L. A. (1990). Effektiveness of blood irradiation
using a Helium-Neon-Laser in the acute period of myocardial infarction. Sovetskaia Meditsina, 3, 9-12.
11. Muxeneder, R. (2009). Intravasale Low-Level-Laser-Blutbestrahlung. Zeitschrift Für Ganzheitliche Tiermedizin, 23 (03), 89-94. doi: 10.1055/s-0029-1185925
Дата надходження рукопису 17.03.2016
Кулинич Сергш Миколайович, доктор ветеринарних наук, професор, кафедра хiрургi! та акушерства, Полтавська державна аграрна академiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Укра!на, 36003 E-mail: sergej .kulinich. 1976@mail. ru
Панасова Тетяна Георгивна, кандитат ветеринарних наук, доцент, кафедра хiрургil та акушерства, Полтавська державна аграрна академiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Укра!на, 36003 E-mail: t.panasova@mail.ru
Скриль Biu ioimi Юрпвна, асистент, кафедра хiрургi! та акушерства, Полтавська державна аграрна ака-демiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Укра!на, 36003 E-mail: vika.skril.87@mail.ru
Юрченко 1рина Iгopiвнa, лiкар ветеринарно! медицини, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Украша, 36003 E-mail: ira.yurchenko.z@mail.ru
