CC BY
18
УДК 619:612.015.3:574.2
Цв^ховський М.1., академж УААН, доктор бюлопчних наук © Скиба О.О., Голопура С.1., Бойко Н.1., кандидати ветеринарних наук Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украгни,
м. Кигв
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ „СТИМТЕЛ" НА АКТИВШСТЪ ЛАКТАТДЕГ1ДРОГЕНАЗИ ТА ЛУЖНО1 ФОСФАТАЗИ СИРОВАТКИ КРОВ1 КОР1В СУХОСТ1ЙНОГО ПЕР1ОДУ
Дослгджено дт препарату „Стимтел" на актившсть лактатдег1дрогенази та лужног фосфатази сироватки кровг сухосттних коргв. Встановлено, що застосування коровам останнього триместру тыьност1 препарату „ Стимтел " протягом 45 д1б, не викликае побгчних явищ та сприяе активацп обмтних процеав в оргашзм1 тварин.
Ферменти - специфiчнi бшки, яю е бюкат^заторами метаболiчних перетворень в органiзмi людини i тварин. Бшьшкть ферментiв функцiонуе всерединi тих кл^ин, в яких вони синтезуються, за виключенням окремих ферментiв плазми кровi та травних ферментiв. Пiдвищення активност ферментiв кровi пов'язано, перш за все, з цитолiзом, тобто збшьшенням проникностi плазматичних мембран, мембран лiзосом та iнших органел, !х некрозом i виходом ензимiв iз пошкоджених органiв i тканин в кров'яне русло.
На актившсть ферментiв впливають вiтамiни та мiкроелементи, якi входять до !х складу, виконують функцш бiологiчних активаторiв i мають вплив на рют, розвиток, продуктивнiсть, резистентшсть органiзму та вiдтворну здатнiсть тварин [10].
Лактатдегщрогеназа (ЛДГ) вiдноситься до ферменив - оксидоредуктаз, тобто тих ферменив, якi каталiзують реакци окиснення i вiдновлення. ЛДГ -цитозольний цинк-вмкний фермент, який зворотньо каталiзуе окиснення лактату в пiруват.
ЛДГ в цитоплазмi клiтин i сироватщ кровi мае 5 рiзних iзоферментiв. 1зоферменти - це рiзновиди ферменив, якi мають одну й ту ж субстартну специфiчнiсть, але рiзняться мiж собою деякими фiзичними, хiмiчними, каталiтичними та iмунологiчними властивостями. 1зоферменти локалiзуються в рiзних органах. Вважають, що тканини з великою потребою в О2, таю як серце, нирки, мозок, мктять бшьшу частину активност ЛДГ в швидко рухливих фракцiях. Менш рухливi - в печiнцi, м'язах.
Лужна фосфатаза - фермент - металопротеш iз значною варiацiею iзо-форм, якi мiстяться в рiзних тканинах. До складу активного центру лужно! фосфатази також входить атом цинку. Актившсть лужно! фосфатази зростае в присутност
© Цвшховський М.1., Скиба О.О., Голопура С.1., Бойко Н.1., 2009
305
юшв магнш та хлору i для оптимально! активност цього ферменту необхщним е адекватне спiввiдношення iонiв магнiю та цинку. Локалiзуючись в клiтиннiй мембраш, лужна фосфатаза приймае участь в процесах транспорту бюлопчно важливих сполук [6].
Встановлено, що пригнiчення aктивностi лужно! фосфатази в хондроцитах епiфiзaрного хряща, е основним бiохiмiчним дефектом розвитку кютки, так як цей фермент, як i цинк, завжди знаходиться в значних кшькостях в мкцях кальцифкаци [5].
Мета роботи. Дослщити вплив розробленого нами препарату «Стимтел» на aктивнiсть лaктaтдегiдрогенaзи та лужно! фосфатази сироватки кровi сухостiйних корiв.
Матер1али i методи дослщжень. Дослщження проводились в навчально-дослiдному господaрствi "Великосштинське iм. О. В. Музиченка" НУБiП Укра!ни Фaстiвського району Ки!всько! облaстi. Для проведення дослiджень було сформовано дослщну та контрольну групи сухостшних корiв (n=20), останнього триместру тшьноси, якi знаходились в однакових умовах утримання й годiвлi. Дослщнш групi корiв задавали препарат «Стимтел», до складу якого входять: йод крохмальний, вермикулщ опока, лaктaтнi i кaрбонaтнi сполуки кобальту, цинку, мвд, марганцю i зaлiзa. Препарат застосовували у виглядi порошку, в дозi 35,6 г на тварину, один раз на добу, протягом 45 дiб. Мaтерiaлом для дослiдження була кров, вдабрана з яремно! вени корiв, врaнцi до годiвлi. Сироватку кровi отримували шляхом вiдстоювaння. В сироватщ кровi визначали aктивнiсть лужно! фосфатази методом кшцево! крапки та актившсть лaктaтдегiдрогенaзи колориметричним динiтрофенiлгiдрaзиновим методом [4]. Ощнку ефективностi препарату визначали за його впливом на актившсть вказаних ферменив. Отриманий експериментальний мaтерiaл оброблено статистично з використанням програми Ms. Excel [1].
Результати дослщжень. Встановлено, що на початку дослщжень (за 60 дiб до отелення корiв) aктивнiсть ЛДГ в сироватщ кровi корiв обох груп становить 476 - 461 Од/л (при нормi 500-1500 Од/л) (рис. 1).
На 21-у добу експерименту актившсть ЛДГ у сироватщ кровi тварин дослщно! групи була вiрогiдно вищою у порiвняннi з контрольною у 1,2 рази. Пщвищення ферментативно! активност лaктaтдегiдрогенaзи пiсля застосування препарату «Стимтел» свщчить про aктивaцiю енергетичних i пластичних потреб оргaнiзму тварин та формування основних метaболiчних шляхiв його функщонування, забезпечуеться пiдтримaння гомеостазу в еритроцитах та регулящя кисень транспортно! функцi! гемоглобiну за участю продукив глiколiзу [7].
В той же час, на 45 добу дослщжень показник активност лактатдегщрогенази в сироватщ кровi корiв контрольно! та дослщно! груп вирiвнявся i не мав вiрогiдноl рiзницi .
306
О
1000 800 600 400 200 0
□ Контроль
□ Дослщ
початок дослщу
21 доба 45 доба
*
*
Рис.1. Динамика активного ЛДГ в сироватщ кров1 корив при застосуванш препарату «Стимтел»
*- даш в!рогщш у пор!внянш з попередшм перюдом дослщжень
Таким чином, одержанш данш свщчать про обмежений в час вплив препарату «Стимтел» на актившсть ЛДГ сироватки кров! кор1в сухостшного перюду.
При дослщженш ЛДГ в сироватщ кров! ваптних тварин деяю автори [3] встановили пщвищення активност цього ферменту по м1р1 розвитку ваптност1 Це пщтверджуеться \ результатами проведених нами дослщжень, яю свщчать про пщвищення активност ЛДГ в сироватщ кров!, як в тварин дослщно!, так \ в тварин контрольно! груп. Оскшьки в активност ЛДГ сироватки кров! м1ж групами тварин не було в1рогщно! р!знищ, то можна припустити, що значного впливу препарату «Стимтел» на актившсть цього ферменту у сухостшних кор1в не було.
Актившсть лужно! фосфатази в сироватщ кров! сухостшних кор1в на початку дослщу знаходилась в ф!зюлопчних межах \ складала 69 -70 Од/л (рис. 2).
Зазначимо, що актившсть лужно! фосфатази плазми кров! е важливим показником функщонального стану життево важливих оргашв (печшки, нирок, серця та ш) \ штенсивност протжання процеЫв обмшу речовин в оргашзм! тварин.
На 21-у добу дослщжень актившсть лужно! фосфатази р1зко зросла в сироватщ кров! кор!в обох груп: у контрольнш - у 2,3, а в дослщнш - в 1,9 рази у пор!внянш з вихщними даними. Це можна пояснити бшьш штенсивним функщонуванням остеобласт!в у юстковш тканин!, що зумовлено процесами активного росту оргашзму. З л!тературних джерел вщомо, що в цей перюд активн!сть лужно! фосфатази п!двищуеться за рахунок ккткового ¿зоферменту [2].
307
О
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
□ Контроль
□ Дослщ
початок дослщу
21 доба 45 доба
Рис.2. Динамика активносп ЛФ при застосуванш препарату «Стимтел»
* - дат егроггднг у пор1внянш з попередшм перюдом дослгджень
В той же час, нижча в 1,2 рази актившсть лужно! фосфатази в сироватщ кров! кор!в дослщно! групи, в пор!внянш з цим показником у кор!в контрольно! групи, може свщчити про зменшення пщ впливом препарату «Стимтел» структурних змш, яю вщбуваються в кктковш тканит ваптних тварин, особливо при порушенш фосфорного та кальщевого обммв. Аналопчна законом!ршсть щодо активност лужно! фосфатази встановлена в сироватщ кров! обох груп тварин на 45 добу дослщу. Однак, актившсть лужно! фосфатази в!рогщно знизилась, у пор!внянш з даними на 21 добу дослщу в 1,25 рази.
Лужна фосфатаза бере активну участь у процесах фосфорно-кальщевого обмшу в оргашзм! тварин, а за !! актившстю судять про штенсившсть процеЫв дефосфорилювання гексоз та шших фосфор-вм!сних сполук у тканинах [8]. Одержанш на 45-у добу дослщу дан! свщчать про зниження штенсивност процес!в остеогенезу та синтезу ф!брилярних б!лк!в, що зумовлюе завершення формування скелету плода у велико! рогато! худоби [9,11].
Висновки
Препарат „Стимтел" протягом 45 д1б застосування сухостшним коровам не викликае поб!чних явищ та активуе обм!нн! процеси в оргашзм! цих тварин.
Препарат «Стимтел» пщвищуе актившсть лактатдегщрогенази та лужно! фосфатази сироватки кров! сухостшних кор!в.
Одержанн! дан! дозволяють рекомендувати до застосування препарат «Стимтел» з метою профилактики ! терап!! порушень м!нерального обм!ну в орган!зм! сухостшних кор!в.
*
*
*
*
308
Л1тература
1.Биометрия / Лакин Г.Ф. М.: Высшая школа. 1990. - 352 с.
2.Ветеринарна клЫчна бiохiмiя /В.1.Левченко, В.В.Влiзло, 1.П.Кондрахш та ш.; За ред. В.1.Левченка i В.Л.Галяса. - Бiла Церква, 2002. -400 с.
3.Глазко В.И., Созинов И.А. Генетика изоферментов животных и растений. Киев: Урожай, 1993. - 523 с.
4.Камышников В.С. Клинико-биохимическая лабораторная диагностика: Справочник в 2 томах.- Т1. - 2-е изд. - Минск.: Интерпрессервис, 2003. - 495 с.
5.Мшеральне живлення тварин / За ред. Г.Т. Клщенка, М.Ф. Кулика, М.В. Косенка, В.Т. Лковенка. - К: Свгг, 2001. - 576 с.
6.Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: Медицина, 2002. - 544 с.
7.Никитенко А.М. Роль имуномодуляторов в коррекции иммунобиологической реактивности в профилактике гемобластозов животных: Автор. дис. ... д-ра вет. наук. - Казань, 1990.- 42 с.
8.Руководство по лабораторным методам исследований // Предтеченский В.Е., Боровская В.М., Марголина Л.Т. - М.-Л., 1993. - С. 131165.
9.Ряполова 1.О. Використання штер'ерних тесив для оцшки та вщбору овець за вовновою та м'ясною продуктивною: Автор. дис. ... канд. с.-г. наук. -Херсон, 2004. - 20 с.
10. Шишков Н.П., Шипилов В.С. Система получения здорового приплода и профилактика болезней новорожденных телят в молочном животноводстве //В кн.: Повышение эффективности промышленного животноводства. - 1986.- №8.- С. 176-185.
11. Vovk A.I., Kalchenko V.I., Cherenok S.A., Kukhar V.P., Muzychka O.V., Lozynsky M.O. Calix[4]arene methylenebisphosphonic acids as calf intestine alkaline phosphatase inhibitors // Org. Biomol. Chem. - 2004. - Vol. 2, № 21. - Р. 31623166.
Summary
M.I.Tsvilihovsky, O.O.Skyba, S.I.Golopura, N.I.Boiko.
INFLUENCE OF PREPARATION OF „STIMTEL" IS ON ACTIVITY OF LAKTATE DEGIDROGENAZI AND ALKALINE PHOSPHATASE IN THE WHEY OF BLOOD OF COWS OF PERIOD OF PREGNANT
Operating of medical preparation of „ Stimtel" is investigational on activity of laktate degidrogenazi and alkaline phosphatase of whey of blood ofpregnant cows. It is set that application the cows of the last trimester of pregnant preparation of „Stimtel" during 45 days, does not cause by-effects and instrumental in activating of exchange processes in the organism of animals.
Стаття надшшла до редакцИ 31.03.2009
309
