CC BY
8
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-382-384 УДК 616.314-76-085.47 Удод О. А., Гл 'винська А. О.
1НТРАОРАЛЬНИЙ ГАЛ1ТОЗ У ПАЦ16НТ1В 13 НЕЗН1МНИМИ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ Донецький нацюнальний медичний унiверситет (м. Краматорськ)
annavoronina7@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри стоматологи № 1 Донецького нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТни «Оптимiзацiя сучасних пiдходiв до дiагностики, лiкування та реа-бмггацп пацiентiв i3 захворюваннями органiв порож-нини рота та щелепно-лицевоТ обласп», № держав-ноТ реестрацп 0116U004055.
Вступ. Пiд iнтраоральним галiтозом розумiють хронiчний стан, що характеризуеться наявнiстю неприемного запаху з порожнини рота, який важко усунути за допомогою iндивiдуальних засобiв гте-ни на короткий промiжок часу [1]. Галiтоз (синонiми: озостомiя, стоматодисодiя, foetor ex ore) через свою поширешсть i вплив на сощальну активнiсть людини е одшею з найактуальнiших медико-соцiальних проблем сучасносл. Ця патологiя трапляеться у 80-90% дорослого населення планети й за поширешстю по-ступаеться лише карiесу зубiв i захворюванням паро-донта. Галiтоз широко розповсюджений як у розви-нених краТнах iз високою якiстю життя, наприклад, у США на гал^оз страждають приблизно 30% населення, у краТнах бвропи - 50-65%, так i в краТнах з економiкою, яка розвиваеться, що визначае невисо-кий рiвень життя населення (так, серед шдшських i пакистанських студентiв поширешсть гал^озу стано-вить 90% i 75,6%, вiдповiдно) [2,3]. В УкраТш також виявлено високий рiвень поширеност галiтозу [4,5].
Встановлено, що у 85-90% випадмв причина неприемного запаху знаходиться в порожниш рота. При цьому основним етюлопчним фактором штраораль-ного галiтозу е незадовшьна гiгiена порожнини рота, оскiльки здебшьшого мiсцевою причиною галiтозу е жип^яльшсть анаеробних бактерiй [6,7]. Мтро-бюлопчш дослiдження дали змогу встановити, що пщвищення кiлькостi та функцюнальноТ активност обл^атноТ та умовно-патогенноТ мiкрофлори порожнини рота в разi захворювань пародонта i слизовоТ оболонки може слугувати маркером концентраци в ротовш рiдинi коротколанцюгових жирних кислот, як поряд iз леткими сiрчистими сполуками е осно-вними одорантами в порожниш рота [7].
Попршенню гтешчного стану порожнини рота i, отже, накопиченню патогенноТ мiкрофлори сприяе наявшсть ортопедичних i ортодонтичних конструк-цш, якi е додатковими ретенцiйними дшянками для нальоту. Так, пiд час ключного дослiдження було встановлено, що неяшсш знiмнi та незнiмнi ортопе-дичнi конструкци пiдвищують адгезiю нальоту й мо-жуть викликати виражеш явища галiтозу [8].
В описах клЫчних проявiв негативного впливу незшмних ортопедичних конструкцiй найчастiше згадують лiхеноТднi реакцп й синдром печiння на слизовш оболонцi, а також розвиток, загострення та прогресування пародонтиту [9,10,11]. Водночас доведено, що зубш протези з каркасами з бюшертного
титану позбавлеш цих недолив i не мають негативного впливу на бiохiмiчний склад ротовоТ рщини та стан пародонта [12].
Метою цього дослщження була оцiнка штрао-рального галiтозу в пацieнтiв i3 незнiмними ортопе-дичними конструкцiями.
Об'ект i методи дослщження. Було обстежено 128 пащенлв (72 жiнки i 56 чоловшв) вiком 35-55 рошв, якi мають у порожнинi рота незшмш орто-педичнi конструкци, виготовлеш за рiзними техно-логiями, з рiзних матерiалiв. yci пацieнти надали шформовану згоду на участь у дослщженш. Пiсля об-стеження з них було сформовано 3 групи. До першоТ групи увшшли 45 оаб, якi мають у порожниш рота незшмш штамповано-паяш конструкци. Другу групу становлять 39 оаб iз незшмними мостоподiбними суцiльнолитими протезами з кобальто-хромового та хромо-шкелевого сплавiв. Пащенти третьоТ групи (44 особи) були запротезоваш незнiмними суцшьноли-тими мостоподiбними протезами з титану.
Стан ппени порожнини рота в пацiентiв оцшюва-ли за допомогою iндексу Грша-Вермшьйона (OHI-S, 1964). Галiтоз виявляли за органолептичшм методом R. Seemann (2002). Кiлькiсне оцiнювання летких арчистих сполук у видихуваному повiтрi проводили за допомогою галiметра «Halimeter» (InterScan Corporation, США). Процедуру галiметрiï в одного пацiента проводили 3 рази з штервалом мiж вимiра-ми 90 секунд, потiм вибирали середне значення. Для оцшювання штенсивносл галiтозу порожнини рота використовували критери ступеня тяжкостi [13]. При цьому показання приладу в iнтервалi 80-120 ppb враховували як норму. Концентращя летких арчис-тих сполук у межах 121-160 ppb вщповщала легкому ступеню галiтозу, 161-200 ppb - середньому ступе-ню, а в разi показань понад 200 ppb галтоз вважали важким.
Статистичну обробку результат проводили з ви-користанням прикладного пакета комп'ютерних про-грам «STATISTICA-10».
Результати дослiдження та ïx обговорення. У результат клiнiчного обстеження пащенлв iз незшм-ними ортопедичними конструкщями встановлено, що наявнiсть у порожниш рота незшмних зубних протезiв негативно впливае на гтешчний стан порожнини рота. Так, середне значення шдексу гтени OHI-S серед уах пaцiентiв з незнiмними ортопедичними конструкщями у порожнинi рота становило 0,99±0,08 бала, що вiдповiдaло задовшьному гте-нiчному стану. Найнижчий рiвень гiгiени спостери гали в пащенлв зi штамповано-паяними протезами - 1,29±0,18 бала. У пaцiентiв, що мають у порожни-нi рота суцтьнолит протези з кобальто-хромового i хромо-шкелевого сплaвiв, рiвень гiгiени порожнини рота був вище, значення iндексу Грша-Вермильйона склало 0,97±0,12 бала. У груш пащенлв з незнiмними
ортопедичними конструкщями з титану ппешчний шдекс був найкращим - 0,64 ±0,11 бала.
Пщ час вивчення структури iндексу гiгieни було встановлено, що добрий рiвень гiгieни спостер^али у 22 пацieнтiв - 17,2% вщ загально'1 кiлькостi обсте-жених пащенлв, задовiльний - у 67,9% (87 оаб), не-зaдовiльнa ппена порожнини рота була зафiксована у 14,8% (19 оаб) пащетчв. Показники ппешчного стану були тiсно пов'язаш з результатами органо-лептичного та галiметричного дослiдження галiтозу. Пiд час органолептичного оцшювання за методом R. Seemann було виявлено, що в першш груш вщ-сутнiсть неприемного запаху спостер^алася лише у 2 оаб (4,4% вщ кiлькостi оаб у груш), у 27 пащенлв (60%) запах iз рота вщчувався на вiдстанi 10 см, в 15 оаб (33,3%) - на вщсташ 30 см i у 1 патента (2,2%) з поганою ппеною порожнини рота й наявшстю штам-повано-паяних протезiв запах вщчувався на вiдстанi 1 метр. У другш групi пацieнтiв, що мали у порожни-нi рота незшмш суцiльнолитi конструкцп з кобаль-то-хромового i хромо-нiкелевого сплавiв, в 17 оаб (43,6%) було зареестровано вщсутшсть неприемного запаху, у 13 оаб (33,3%) ознаки галiтозу вiдчувалися на вщсташ 10 см, у 9 оаб (23,1%) - на вщсташ 30 см. У третш груш, пащенти яко'| були запротезованi суцть-нолитими конструкцiями з титану, кшьмсть людей зi свiжим подихом зросла до 29 (65,9%), в 11 оаб (25%) неприемний запах вщчувався на вщсташ 10 см, у 4 пащетчв (9,1%) запах був вщчутний на вiдстанi 30 см. Пщ час огляду порожнини рота пащетчв, що мають другий рiвень за органолептичною шкалою R. Seemann (запах помп"ний на вiдстанi 30 см), у 3 оаб (6,8%) було виявлено утруднене прорiзувaння ниж-шх третiх молярiв, в 1 патента (2,3%) був визначений зруйнований зуб з ускладненим кaрieсом.
Задля кшьмсного визначення летких сiрчистих сполук (основного джерела неприемного запаху)
було проведено галiметричне дослщження видиху-ваного повiтря в обстежених пацieнтiв. Серед паци енлв першоУ групи, що мали незшмш ортопедичш конструкций виготовлеш за штамповано-паяною тех-нологieю, показання галiметра в межах 80-120 ppb (норма) були зареeстрованi в 2 оаб (4,4% випадках). У другш груш, де пащенти були запротезоваш кон-струкцiями з кобальто-хромового i хромо-шкелевого сплавiв, нормальнi показники галiметра спостер^а-лися частiше - в 17 оаб (43,6% випадках). У третш груш (пащенти з зубними протезами з титану) нор-мальш показники галiметрiï зустрiчалися найчастiше - в 29 оаб (65,9% випадках). Галп"оз легкого ступеня (121-160 ppb) був зареестрований у 26 пащетчв пер-шоУ групи, що склало 57,8%. У другш груш таких па-щетчв було 12 оаб (30,8%), а в третш - 11 пащенлв (25%). Показники галiметра 161-200 ppb, що вщпо-вщае середньому ступеню галiтоза, спостерiгалися у 15 пащетчв першоУ групи (33,3%). У другш груш се-реднш ступiнь галiтоза був встановлений у 10 паци ентiв (25,6% випадках), у третш груш - у 4 пащенлв (9,1% випадках) з додатковими етюлопчними факторами розвитку галп"оза, зокрема, з утрудненим про-рiзуванням нижнiх третiх молярiв i ускладненим ка-рiесом. Концентрацiя летких арчистих сполук понад 200 ppb, що вщповщае важкому ступеню галтоза, була виявлена у 2 оаб (4,4%) з першоУ групи.
Висновок. Отже, проведене дослщження дае можливiсть виявити певний вплив гiгiенiчного стану порожнини рота, матерiалiв i технологш виготовлен-ня незнiмних ортопедичних конструкцш на ступiнь вираженостi iнтраорального галтозу.
Перспективи подальших дослiджень.У по-дальших дослiдженнях заплановано вивчити взаемозв'язок штраорального галiтозу зi станом па-родонта в пащетчв iз незнiмними ортопедичними конструкщями.
flrrepaTypa
1. Ulytovskyi SB. Otsenka stepeny vyrazhennosty halytoza. DentArt. 2004;4:27-9. [in Russian].
2. Ashwath B, Vijayalakshmi R, Malini S. Self-perceived halitosis and oral hygiene habits among under-graduate dental students. J Indian Soc Periodontol. 2014;18(3):357-60.
3. Nazir MA, Almas Kh, Majeed MI. The prevalence of halitosis (oral malodor) and associated factors among dental students and interns, Lahore, Pakistan. Eur J Dent. 2017;11(4):480-5.
4. Haranina TS, Zhytariuk LV, Krasniuk IP. Halitoz ta mozhlyvosti yoho korektsii. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2012;16,2(62):43-6. [in Ukrainian].
5. Sidelnikova LF, Dudnikova MO. Obgruntuvannia vyboru zasobiv i metodiv indyvidualnoi hihiieny porozhnyny rota u patsiientiv, yaki khvoriiut na halitoz, u riznykh klinichnykh sytuatsiiakh. Novyny sto-matolohii. 2011;4:33-6. [in Ukrainian].
6. Petrushanko TO, Ilenko NV. Osoblyvosti likvidatsii oralnykh faktoriv halitozu. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2010;2(2):108-9. [in Ukrainian].
7. Seemann R. Gestion de l'halitose au cabinet dentaire: Résultats d'un atelier de consensus international. Swiss dental journal. 2014;124(12):1333-9.
8. Solovev AA. Dyahnostyka, klynycheskye pryznaky halytoza y metody eho ustranenyia [avtoreferat]. M.; 2007. 22 s. [in Russian].
9. Kotov KS. Sroky reabylytatsyy patsyentov s syndromom zhzhenyia rta, vyzvannym halvanozom. Fundamentalnye yssledovanyia. 2015;1-6:1170-3. [in Russian].
10. Ovcharenko EN. Yzmenenye mykrobyotsenoza rotovoi zhydkosty pod vozdeistvyem kobaltokhromovykh y nykelekhromovykh splavov ortopedycheskykh konstruktsyi u patsyentov s sakharnym dyabetom 2 typa. Zhurnal Hrodnenskoho hosudarstvennoho medytsynskoho unyversyteta. 2014;1:39-41. [in Russian].
11. Urukov YuN, Moskovskyi AV, Vokulova YuA. Zabolevanyia slyzystoi obolochky polosty rta, obuslovlennye materyalamy zubnykh protezov. Sovremennye problemy nauky y obrazovanyia. 2015;6. Dostupno: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=23012 (data obrashchenyia: 10.05.2018). [in Russian].
12. Surzhanskyi SK, Sheliakova IP. Otsenka effektyvnosty zubnykh protezov yz tytana. Materialy Miedzynarodowej konferencji «Dynamica naukowych Badan-2007». Tym 7. Medycyna. Nauk biologicznych. Fizyczna kultura i sport. Przemysl: Nauka i studia. 2007. s. 9-14. [in Russian].
13. Ianishen IV, Maslovskyi OS. Halitoz yak problema klinichnoi stomatolohii: chastota i tiazhkist u patsiientiv na etapakh ortopedychnoho likuvannia. Medytsyna sohodni i zavtra. 2015;1:126-9. [in Ukrainian].
1НТРАОРАЛЬНИЙ ГАЛ1ТОЗ У ПАЦ16НТ1В 13 НЕЗН1МНИМИ ОРТОПЕДИЧНИМИ КОНСТРУКЦ1ЯМИ
Удод О. А., Гшвинська А. О.
Резюме. Проведено обстеження 128 стоматологiчних хворих 35-55 рошв, якi мали в порожниш рота не-знiмнi ортопедичш конструкцп, виготовленi за рiзними технолопями, з рiзних матерiалiв. Вивчали гтену по-рожнини рота, наявнiсть i ступiнь iнтраорального галiтозу. Вiдсутнiсть галтэзу зареестровано у 65,9% обсте-жених пащенлв з протезами з титану, у 43,6% оаб з суцтьнолитими конструкцiями з дентальних сплавiв i у 4,4% пацiентiв зi штамповано-паяними протезами. Показано вплив гiгiени порожнини рота, матерiалiв i технологи виготовлення незшмних протезiв.
Ключовi слова: галтоз, незнiмнi ортопедичнi конструкцп, гiгiена порожнини рота.
ИНТРАОРАЛЬНЫЙ ГАЛИТОЗ У ПАЦИЕНТОВ С НЕСЪЕМНЫМИ ОРТОПЕДИЧЕСКИМИ КОНСТРУКЦИЯМИ
Удод A. А., Гливинская А. О.
Резюме. Проведено обследование 128 стоматологических больных 35-55 лет, имеющих в полости рта несъемные ортопедические конструкции, изготовленные по различным технологиям, из различных материалов. Изучали гигиену полости рта, наличие и степень интраорального галитоза. Отсутствие галитоза зарегистрировано у 65,9% обследованных пациентов с протезами из титана, у 43,6% лиц с цельнолитыми конструкциями из дентальных сплавов и у 4,4% пациентов со штампованно-паянными протезами. Показано влияние гигиены полости рта, материалов и технологии изготовления несъемных протезов.
Ключевые слова: галитоз, несъёмные ортопедические конструкции, гигиена полости рта.
INTRAORAL GALITIOSIS IN PATIENTS WITH UNKNOWN ORTHOPEDIC STRUCTURES
Udod A. A., Glivynska A. O.
Abstract. Objective: assessment of intraoral halitosis in patients with non-removable orthopedic structures.
Object and methods of the study: 128 patients (72 women and 56 men) aged 35-55 years with non-removable orthopedic constructions in the oral cavity made by various technologies were examined. After the examination, 3 groups were formed from the patients. The first group consisted of 45 people with non-removable stamped-brazed dentures. The second group consisted of 39 people with non-removable, bridged, solid-cast dentures from cobalt-chromium and chromium-nickel alloys. Patients of the third group (44 people) were put on by non-removable, solid bridges of titanium.
The state of hygiene of the oral cavity was evaluated using the Green-Vermilion index. Halitosis was detected using the organoleptic method of R. Seemann (2002). Quantitative evaluation of volatile sulfur compounds in the exhaled air was carried out with a Halimeter (Interscan Corporation, USA).
Results of the study. It has been established that the presence of non-removable dentures negatively affects the hygienic state of the oral cavity. The average value of the OHI-S hygiene index in patients was 0.99 ± 0.08 points, which corresponded to a satisfactory hygienic condition. The most pronounced disorders were observed in patients of the first group (with stamped-brazed prostheses) - hygiene level 1.29 ± 0.18 points; 60% of patients felt bad breath at a distance of 10 cm (the first level of halitosis), in 33.3% - at a distance of 30 cm (the second level of halitosis). Mild calorie (a reading of a halimeter in the range of 121-160 ppb) was recorded in 57.8% of patients in the first group, an average degree of halitosis (161-200 ppb) in 33.3% of patients; A severe degree (more than 200 ppb) was detected in 4.4%. Patients of the third group had a higher level of oral hygiene (0.64 ± 0.11 points); 65.9% of patients with fresh breath were detected; In 25% of the subjects, an unpleasant odor was felt at a distance of 10 cm; in 9,1% the second level of halitosis (unpleasant odor at a distance of 30 cm) was due to additional factors - difficulty in the eruption of third molars and complicated caries. The normal parameters of halimetry in the third group were found in 65.9% of cases. Malignancy of mild degree (121-160 ppb) was registered in 25% of patients of the third group. The average degree of halitosis (161-200ppb) was noted in 9.1% of patients with additional etiological factors of development of halitosis.
Wires. As a result of the study, the relationship between the hygienic state of the oral cavity, the material and the technology of manufacturing of non-removable orthopedic structures and the degree of intraoral halitosis expression was revealed.
Key words: halitosis, fixed orthopedic constructions, hygiene of the oral cavity.
Рецензент - проф. НовЫов В. М.
Стаття надшшла 16.05.2018 року
