CC BY
42
groups: decompression (discectomy, microdiscectomy, laminectomy, hemilaminectomy, interlaminectomy and facetectomy), rigid stabilizing, dynamic stabilizing and decompression stabilizing interventions.
A big role in providing assistance to this category of patients has recently been played by such percutaneous procedures as epidural adhesiolysis, epidural steroid injections, percutaneous nucleotomy, Stryker disc decompression, laser discectomy, etc. However, there is no consensus regarding the indications for these procedures in middle-aged and older patients, and long-term results do not always satisfy patients.
The author proposes new techniques for the decortication of facet joints and a vertebral body augmentation by the bone cement for stabilizing surgical interventions in middle-aged and elderly patients.
The application of new techniques will enable to create the appropriate conditions for the posterior spondylodesis for minimally invasive spinal stabilization.
The proposed techniques of vertebral body augmentation by the bone cement will enable to perform the stabilization of the spine in the conditions of critical osteoporosis and to reduce the cases of the bone cement migration to the spinal canal.
Key words: minimally invasive decortication of facet joints, vertebral body augmentation.
Рецензент - проф. Ксьонз I. В. Стаття наджшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-237-240 УДК 616.711-018.3:617-08-036.868 Пюнтковський В. К.
1НТРАОПЕРАЦ1ЙНЕ ВИЗНАЧЕННЯ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 ХРЕБТОВО-РУХОВИХ СЕГМЕНТ1В ПОПЕРЕКОВОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО I СТАРЕЧОГО В1КУ КП «Р1вненська обласна ктшчна лшарня» (м. Р1вне)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР: «Дослщити структурно-метаболiчнi порушення у м'язовш та сполучнш тканинах у хворих людей на дегенеративш захворювання поперекового вщдму хребта та вплив на них коморбщноТ патологи», № державно'1 реестраци 011би001085.
Вступ. Дегенеративш захворювання хребта у людей похилого i старечого вшу набувають все бть-шоТ актуальност з кожним десятирiччям у зв'язку з демографiчними процесами, що вщбуваються у су-часному сусшльств трансформуючись з проблеми медичноТ у проблему сощальну та етичну [1,2]. Суть даноТ проблематики полягае не тшьки у важкосл адекватно оцшити ситуащю, що склалася, та провести диференцшну дiагностику iз природшми ш-волютивними змiнами, але й у виборi оптимальноТ лтувальноТ тактики для даного конкретного патента [3-6]. ^м того, слiд враховувати той факт, що опера-цiйний ризик у людей даноТ вшово'Т категорп значно вищий, нiж у людей молодих, саме тому серед фахiв-щв немае едностi у думщ, що до тактики лiкування даноТ категорп пащенлв [7-9].
Вiдомо, що у розвитку дегенеративного каскаду поперекового вщдшу хребта у людей старшоТ вто-воТ категорп переважають процеси стенозування iз явищами дегенеративноТ сегментарноТ нестабть-ностi [9]. 1снуе велика ктьшсть оперативних втру-чань для лтування кил мiжхребцевих дискiв, котр1 можна роздiлити на декомпресивнi - дискектомiя, мiкродискектомiя, лямiнектомiя, гемiлямiнектомiя, iнтерлямiнектомiя, фасетектомiя, стабiлiзуючi ри-гиднi - транспедикулярна фтса^я, трансламiнарна фiксацiя, стабiлiзуючi динамiчнi та декомпресивно-стабiлiзуючi втручання [10-16].
Загально-прийнятою методикою визначення нестабтьносп до операцп е проведення функцюналь-ноТ рентгенографп i визначення величини трансляцп хребця у саптальнш площинi методом Продана [9].
Однак в багатьох випадках виражений функцюналь-ний м'язево-тонiчний блок не дозволяе отримати до-CTOBipHy iнформацiю про наявшсть нестабiльностi. KpiM того дм хiрурга, котрi направленi на видалення частини заднього опорного комплексу (лямшекто-мiя, фасетектомiя i т. д.), самi по собi дестабiлiзують ХРС. Саме тому е актуальним розробка штраопера-цшноТ методики визначення нестабтьносп в оперо-ваному та сумiжних сегментах.
Мета дослiдження - розробити методику штра-операцiйного визначення нестабтьносп хребтово-рухових сегментiв поперекового вщдту хребта у людей похилого та старечого вшу.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ект дослщжен-ня - хворi з дегенеративно-дистрофiчними захворю-ваннями хребта, котрим були проведет декомпре-сивно-стаб^зувальш хiрургiчнi втручання.
Матерiалом дослщження послужили данi 50 хворих, котрi були оперованi в Обласному центрi орто-педп, травматологи та вертебрологп КП '^вненська обласна кл^чна лтарня" з 2011 по 2018 рю. Усi хвор1 були старшого вту (60 рокiв i старше) - 50 (100%), з них чоловшв - 23 (46%), жшок - 27 (54%) (табл.).
Таблиця.
Розподм хворих за статевою ознакою
№ п/п Стать Пац1енти
1 Чоловти 23 (46,0%)
2 Жшки 27 (54,0%)
всього 50 (100%)
В дане дослiдження увiйшли ттьки хворi з по-мiрним больовим синдромом в попереку, котрим можна було провести функцюнальш рентгенограмм в передоперацшному перюдг
Запропонована нами методика заснована на дiа-гностицi штраоперацшноТ гiпермобiльностi ХРС. 1дея полягае в тому, що у ХРС з надмiрною рухлив^ю е
недостатшсть зв язкового апарату i якщо виникае ве-тродорзальна гiперрухливiсть хребцiв то рухливiсть в кранюкаудальному напрямку теж повинна бути бтьшою нiж при нормк Для проведення штраопе-рацiйного дистракцшного тесту ми запропонували використовувати шструмент - лямшаспредер, введений на рiвнi основ остистих вiдросткiв. З метою щентифшацп нормальних показникiв штерамшарно" дистракцií ми роздiлили пацiентiв на 2 групи:
1 група (п=25) - па^енти зi стабiльними ХРС (хворi з помiрним больовим синдромом, у котрих проведення функцюнальних рентгенограм не викли-кало труднош^в, що до достовiрностi результатiв i не-стабiльностi ХРС в дооперацiйному пер^ не було виявлено);
Рис. 1. Методика штраоперацшного визначення нестабiльностi ХРС. (а - введення лямшаспредера; б - проведення мiжостистоT дистракцм).
2 група (п=25) - пацiенти з нестабтьшстю ХРС ( хворi з помiрним больовим синдромом, у котрих проведення функцюнальних рентгенограм було можливим, не викликало сумнiвiв, що до достодр-ност результатiв i була дiагностована нестабiльнiсть ХРС в дооперацмному перiодi).
Усiм хворим пiсля проведення класичного доступу до задшх структур хребта мiж остистими вщ-ростками хребцт вводили бранил лямшаспредера (рис. 1а) \ проводили дистрак^ю (рис. 1б) та вимiрювали дану вiдстань.
Якщо проводили лямшектомм та дискектомiю, то браншi лямшаспредера фтсували за кранiальнно - та кау-дально розмiщений остистий вщросток, а речовину видаленого диску збирали одноразовий шприц для точного визначення "и втраченоУ кшькосп (рис. 2).
Клiнiчний випадок: Хвора Н. Гост-талiзована з Дiагнозом фораменальна правобiчна грижа на рiвнi L4-L5, вира-жений правобiчний компресшний корш-
Рис. 2. Методика визначення дистракцшноТ мiжостистоT вiдстанi пiсля проведення лямшектомм та дискектомГТ (а - введення лямшаспредера в мiжостистий промiжок пiсля проведення лямiнектомiT та дискектомГТ; б - проведення дистракцм; в - розрахунок втрати речовини диску).
цевий синдром L4. Для видалення даноУ грижi диску було застосовано правобiчну L4-L5 фасетектомю ви-далено 2,5 см кубiчних речовини диску. Дистракцшна мiжостиста вiдстань склала 6 мм. Проведено опера-цiю TLIF i3 застосуванням системи Legasy-Medtronic, мiжтiловий кейдж - Capstone (рис. 3).
Результати дослщження та Тх обговорення. В груп1 хворих 3i стабтьними формами остеохондрозу виявлено що величина дистракцм мiжостистих промiжкiв не перевищуе 4 мм, а при проведены лямшектомм з резек^ею над - та мiжостистих зв'язок - 7 мм.
У пащешчв з дiагностованою, за функцюнальни-ми рентгенограмами до операцп, нестабiльнiстю дистракцiйна вщстань в мiжостистому промiжку ПВХ складала > 4 мм, а у пащешчв з лямiнектомiею на 1 рiвнi > 7 мм.
Нами було помiчено, що мiжостиста ппермобть-нiсть (а вiдповiдно i нестабтьшсть), наростае прямо-пропорцiйно втратi речовини диску. Для реестрацм
Рис
:. 3. (а-фораменальна npaBo6i4Ha грижа на piBHi L4-L5; б - фотовiдбитки шсля проведення операцй' TLIF).
Нестабтьшсть зростае прямо-пропорцшно за-днш декомпреси i pi3KO посилюеться при проведенн1 одно- або двосторонньоТ фасетектоми.
Тому стабiлiзацiя ХРС може рекомендуватися при наявност дистракцшноТ мiжостистоТ вiдстанi > 4 мм, при проведены малошвазивноТ декомпреси (штер-лямiнектомiя, флавектомiя) та > 7 мм при проведен-нi широкоТ декомпреси на 1 рiвнi (лямiнектомiя), та обов'язково при проведеннi фасетектоми та втрат1 речовини диску >1,8-2 см кубiчних.
Перспективи подальших дослщжень. Отриман1 данi цього дослiдження, в подальшому, дають мож-ливiсть розробки алгоритму диференцшованого пд ходу до хiрургiчного лiкування рiзних клiнiчних вари антiв остеохондрозу поперекового вiддiлу хребта у людей похилого та старечого вшу.
Лiтература
1. Jonson B, Stromqvist B. Lumbar spine surgery in elderly: complicftions and surgical results. Spine. 1994;(19):1431-5.
2. Jonson B, Stromqvist B. Influens of age on symptoms and sings in lumbar disc herniation. Eur. Spine J. 1995;(4):202-5.
3. Ray-Camille R, Saillant J, Mazel C. Internal fixation of the lumbar spine with pedicle screw plating. Clin Orthop. 1986;(203):7-17.
4. Bailey S. Bartolizzi P, Bertagnoli R. The BWM spinal fixator system. A preliminary report of a 2 year prospective, international multicenter study in a sange of indications requiring surgical intervention for bone grafting and pedicle screw fixation. Spine. 1996;(21):2006-15.
5. MacMillan M, Cooper R, Haid R. Lumbar and lumbosocral fusions using Cotrel-Dubosset pedicle screws and rods. Spine. 1994;(19):430-4.
6. Zdeblick T. A prospective, randomized study of lumbar fusion. Preliminary results. Spine. 1993;(18):983-91.
7. Juan H, Jarfin R, Dickman C. A historical cohort study of pedicle screw fixation in thoracic, lumbar, and sacral spinal fusion. Spine. 1994;(19):2279-96.
8. Chapman J, Hanson B, Dettori J, Norvell D. Spine outcomes, measures and instruments. Thieme: 2007. 289 p.
9. Prodan AI. Stenoz pojasnichnogo otdela pozvonochnogo canala [dissertatsya]. Harkiv: Harkivskiy naukovo-doslidnuy institut travmatologii ta ortopedii; 1994. 421 s. [in Russiаn].
10. McAfee P, Weiland D, Carlow J. Survivoship analysis of pedicle spinal instrumentation. Spine. 1991;(16):422-7.
11. West J, Oqilvie J, Bradford S. Complications of the variable screw plate pedicle screw fixation. Spine. 1991;(16):76-9.
12. Schwab F, Nazarian D, Mahmud F, Michelsen C. Effect of spinal instrumentation a fusion of the lumbosacral spine. Spine. 1995;(20):2023-8.
13. Qju GX, Xu H, Weng X. Adjacent segment disease after spine fusion and instrumentation. Spine. 2005;27(2):249-53.
14. Chou W. Adjacent segment degeneration after lumbar spinal posterolateral fusion with instrumentation in elderly patients. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2002;122(1):39-43.
15. Magerl F. External skeletal fixation of the lover thoracic and the lumbar spine In. Current concepts of external fixation of fractures. New York Springer; 1982. p. 352-66.
16. Spengler D. Instrumented Fusion of the Degenerative Lumbar Spine. Fusion of the lumbosacral Spine: An Excellent Treatment Option for Selected Patients with a Variety of Spinal Disorders. Thieme; 1996. p. 291-305.
1НТРАОПЕРАЦ1ЙНЕ ВИЗНАЧЕННЯ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 ХРЕБТОВО-РУХОВИХ СЕГМЕНТ1В ПОПЕРЕКОВОГО В1Д-Д1ЛУ ХРЕБТА У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО I СТАРЕЧОГО В1КУ Пюнтковський В. К.
Резюме. Автором запропоновано нову методику штраоперацшного визначення нестабтьносп хребто-во-рухових сегменпв у людей похилого i старечого вту на основi вимiрювання дистракцшноТ мiжостистоТ вщсташ. Дослщження було проведено на 2-х групах пащенпв: 1 група - пащенти з дiагностованою нестабть-шсттю хребтово-рухових сегменпв в передоперацшному перiодi за даними функцюнальних рентгенограм; 2 група - пащенти без нестабтьносп хребтово-рухових сегменпв в передоперацшному перiодi за даними функцюнальних рентгенограм. В груш хворих зi стабтьними формами остеохондрозу виявлено, що величина дистракци мiжостистих промiжкiв не перевищуе 4 мм, а при проведены лямшектоми з резекщею над - та мiжостистих зв'язок - 7 мм. У пащенпв з дiагностованою, за функцюнальними рентгенограмами до операци, нестабтьшстю дистракцшна вщстань в мiжостистому промiжку ПВХ складала > 4 мм, а у пащенпв з лями нектомiею на 1 рiвнi > 7 мм. Мiжостиста ппермобтьшсть (а вщповщно i нестабтьшсть), наростае прямо-пропорцшно втрат речовини диску i рiзко посилюеться при втрат >1,8-2 сантиметрiв кубiчних. Наступним фактором, котрий впливав на мiжостисту дистракцшну вщстань - був об'ем задньоТ декомпреси, особливо рiзко вона збтьшувалася при проведены одно- та двосторонньоТ фасетектоми.
З даного дослщження випливае, що у пащенпв з вираженим больовим синдромом, котрим не можливо провести в передоперацшному перiодi функцюнальну рентгенографш, можна дiагностувати наявнiсть не-стабiльностi за допомогою проведення дистракцiйного мiжостистого тесту. Ключов1 слова: нестабiльнiсть хребтово-рухових сегменпв.
ИНТРАОПЕРАЦИОННОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕСТАБИЛЬНОСТИ ПОЗВОНОЧНО-ДВИГАТЕЛЬНЫХ СЕГМЕНТОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА У ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Пионтковский В. К.
ктькосп втраченоТ речовини диску, вс видален1 секвестри ми помщали у звичайний одноразовий шприц рiзко посилюеться при втратi >1,8-2 см кубiч-них.
Наступним фактором, котрий впливав на мiжос-тисту дистракцшну вщстань - був об'ем задньоТ декомпреси, особливо рiзко вона збiльшувалася при проведеннi одно- та двосторонньоТ фасетектоми.
Висновки. З даного дослщження випливае на-ступне: у пащенпв з вираженим больовим синдромом, котрим не можливо провести в передоперацшному перiодi функцюнальну рентгенографш, можна дiагностувати наявшсть нестабiльностi за допомогою проведення дистракцшного мiжостистого тесту.
Нестабiльнiсть ХРС може бути спровокована дiями хiрурга i позитивно корелюе з втратою речовини диску, а критичним ТТ об'емом е кiлькiсть що до-рiвнюе, або перевищуе 1,8-2 см кубiчних.
Резюме. Автором предложено новую методику интраоперационного определения нестабильности позвоночно-двигательных сегментов у людей пожилого и старческого возраста на основе измерения дис-тракционного межостистого расстояния. Исследование было проведено на 2-х группах пациентов: 1 группа -пациенты с диагностированной нестабильностью позвоночно-двигательных сегментов в предоперационном периоде по данным функциональных рентгенограмм; 2 группа - пациенты без нестабильности позвоночно-двигательных сегментов в предоперационном периоде по данным функциональных рентгенограмм. В группе пациентов со стабильными формами остеохондроза выявлено, что величина дистракции межостистых промежутков не превышает 4 мм, а при проведении ляминэктомии на одном уровне с резекцией над- и межостистых связок - 7 мм. В группе пациентов с нестабильными формами остеохондроза выявлено, что величина дистракции межостистых промежутков > 4 мм, а у пациентов с ляминэктомией на 1 уровне > 7 мм. Межостистая гипермобильность (а соответственно и нестабильность), возрастает прямо-пропорционально потере вещества диска и резко усиливается при потере >1,8-2 сантиметров кубических. Еще одним фактором, который влияет на межостистое дистракционное расстояние - был объем задней декомпрессии, особенно резко она увеличивалась при проведении одно- и двухсторонней фасетэктомии.
Из этого исследования вытекает, что у пациентов с выраженным болевым синдромом, которым невозможно провести в передоперационном периоде функциональную рентгенографию, можно диагностировать наличие нестабильности с помощью проведения дистракционного межостистого теста.
Ключевые слова: нестабильность позвоночно-двигательных сегментов.
INTRAOPERATIVE DETERMINATION OF THE INSTABILITY OF THE FUNCTIONAL SPINAL UNITS OF THE LUMBAR SPINE IN MIDDLE-AGED AND ELDERLY PATIENTS
Piontkovskiy V. K.
Abstract. The author proposes a new method of intraoperative determination of the instability of the functional spinal units in middle-aged and elderly patients based on the measurement of distraction interosseous distance. The study was carried out in 2 groups of patients: the first group consisted of patients with the diagnosed instability of the functional spinal units in the preoperative period according to functional radiographs; the second group consisted of patients without the instability of the functional spinal units in the preoperative period according to functional radiographs. In the group of patients with the stable forms of osteochondrosis it was revealed that the value of the distraction of the interosseous spaces didn't exceed 4 mm and during the laminectomy at the same level with resection of the supraosseous and interosseous ligaments it didn't exceed 7 mm. In the group of patients with the unstable forms of osteochondrosis it was revealed that the value of the distraction of the interosseous spaces exceeded 4 mm and in patients with laminectomy at 1 level it exceeded 7 mm. The interosseous hypermobility (and therefore instability), increases in direct proportion to the loss of the substance of the disc and increases dramatically with a loss of >1.8-2 cubic centimetres. Another factor that affected the interstitial distraction distance was the volume of posterior decompression, which increased especially sharply during the unilateral and bilateral facetectomy.
In conclusion, this study demonstrates that in patients with severe pain syndrome when is impossible to carry out functional radiography in the preoperative period, it is possible to diagnose the presence of instability by means of a distraction interosseous test.
Key words: insability of the functional spinal units.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 22.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-240-244 УДК 616.12-007.2
1Труба Я. П., Чманов E., 2Плиска О. I., Дтшвський I. О., 1Лазоришинець В. В.
ВИБ1Р МЕТОДУ Л1КУВАННЯ КОАРКТАЦП АОРТИ У НЕМОВЛЯТ 1ДУ «Нацюнальний шститут серцево-судинноТ хГрургГТ НАМН УкраТни» (м. КиТв) 2Нацюнальний педагопчний ушверситет Гм. М.П. Драгоманова (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е частиною теми: «Розробити методи хiрургiчного лтування ппоплазп дуги аорти при вроджених вадах серця», № державно" реестрацп 011би003204.
Вступ. Коарктащя аорти (КоА) у новонароджених I грудних дп"ей - це порушення нормального розвитку аорти (Ао) в перинатальному перiодi у виглядi фор-мування обмеженого, локального внутршньопрос-вiтного звуження аорти в проекцп и перешийка у ви-глядi тскового годинника або дiафрагми з невеликим отвором. Коарктащя Ао е одшею з найпоширешших вроджених вад серця, що виникае у 4-6% пащенлв iз вродженими захворюваннями серця, при цьому
пащенти чоловiчоУ стал хворшть часпше шж жшочоУ [1]. Ця аномалiя була описана Йоханнесом Морган в 1761 рощ [2]. Перша хiрургiчна корекщя KoA була ви-конана у 1944 рощ Крафордом та Нтшом. У 1983 рощ Лабаб^ здшснив першу анпопластику КоА [1,2,3]. Не-зважаючи на багаторiчний досвщ лтування щеУ вади, оптимальна тактика лтування КоА у немовлят зали-шаеться суперечливою.
Мета дослщження. Порiвняння ефективност та результат балонноУ анпопластики (БА) та хiрургiчно-го корекцп коарктацп аорти у немовлят.
Об'ект i методи дослщження. У перюд з 2007 по 2017 рш в ДУ «Нацюнальний шститут серцево-судин-ноУ хiрургiУ iм. М.М. Амосова НАМН УкраУни» про-
