CC BY
13
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 618-089-085: 615.22 DOI: 10.22141/2224-0586.3.98.2019.165491
Фшмонова Л.Р.1, Пахоленко Н.П.1, CeAiHidH В.А.2, Петрова МА.1, Душейко О.А.1, Первак М.Д.1
1 Комунальний заклад «Днпропетровський обласний перинатальний центр 3i стацюнаром» ДОР, м. Днiпро, Украна
2 Державний заклад «Днпропетровська медична акадeмiя МОЗ Укра'ни», м. Днпро, Укра'на
1нтраоперацмне застосування урашдилу в ургентжй пнеколош
Резюме. Актуальтсть. При проведент анестезiологiчного забезпечення не завжди можна уник-нути штраоперащйного тдвищення артерiального тиску, що потребуе медикаментозно1 корекци. Ефективними з точки зору нормалiзацii артерiального тиску в умовах операцшно1 гтертензи е блокатори a-адренорецеnторiв. Метою нашого долдження була ощнка ефективностi та перено-симостi уратдилу в штраоперацшнш терапи пащенток з артерiальною гiпертензiею в ургентнш гшекологи. Матерiали та методи. Перша група (п = 20) — пащентки, ят ранше не спостеркали в себе тдвищеногорiвня артерiального тиску (перша регктращя тдвищеного артерiального тиску на операщйному стол1); друга група (п = 20) — пащентки, я^ систематично приймали антигтер-тензивт препарати. Уратдил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутршньовен-но болюсом дозою 25мг; в подальшому для тдтримки стабльногорiвня артерiального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрт хлориду та вводили за допомогою шфузомату зi швидкстю 8,1 ± 0,9 мг/год в першш грут пащенток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другш грут пащенток. Висновки. Застосування уратдилу в терапи перiоперацiйноi артерiальноi гтертензи дозволяе ефективно контролювати артерiальний тиск як у пащенток, у яких ранше артерiальна гтер-тензiя не була дiагностована, так i в пащенток, ят приймали антигтертензивт лжи першоiлши. Ключовi слова: уратдил; штраоперащйний перюд; артерiальна гiпертензiя
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) — одне з найпо-ширешших хрошчних захворювань людини. За да-ними офщшно! статистики Мшютерства охорони здоров'я, на 1 счня 2011 року в Украш було заре-естровано 12 122 512 хворих на артерiальну гшер-тензш, що становить 32,2 % дорослого населення краши. Спостертаеться стшке зростання пошире-носп АГ — бшьше н1ж удвiчi порiвняно з 1998 р. та на 170 % порiвняно з 2000 роком [1, 2]. Проте юнуе розб1жшсть м1ж даними офщшно! статистики та результатами етдемюлопчних дослщжень, яю по-казують, що в Укра!ш частина хворих на АГ взаг^ залишаеться не виявленою.
Артерiальна гiпертензiя на сьогодш е вагомою причиною високого ризику смерт внаслщок ш-
сульту, iшемiчноI хвороби серця. Ризик виникнен-ня ускладнень та смерт при АГ зростае вщповщно до кшькосп супутнк факторiв ризику. В украшськш популяцп, за даними тих же дослщниюв, лише у 1 % хворих iз пщвищеним артерiальним тиском (АТ) не виявлено iнших факторiв ризику. У кожного восьмого хворого АГ поеднуеться з одним, у кожного четвертого — з двома, у 61 % хворих — з трьома i бшьше факторами ризику. Серед чоловтв, яю ма-ють лише один фактор ризику, найвищий рiвень смертностi рееструють в осiб iз АГ, удвiчi менший — у курщв, третю сходинку посщають порушення ль пiдного обмiну й ожиршня. У ж1нок факторами, що мають найбшьший вплив на смертнiсть, е АГ та ожиршня. Найбшьш несприятливим поеднанням двох факторiв ризику для чоловЫв е комбiнацiя АГ
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Пахоленко Наталiя Петрiвна, лiкар-анестезiолог вiддiлення анестезюлоги та штенсивноТ терапГ|", КЗ «Днтропетровський обласний перинатальний центр 3i стацюнаром» ДОР, вул. Коскична, 17, м. Днтро, 49000, УкраТна, е-mail: glassa8plus@gmail.com; контактний тел.: +38 (097) 394 59 51
For correspondence: N. Pakholenko, Department of anesthesiology and intensive care, State Institution "Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a hospital", Kosmichna st., 17, Dnipro, 49000, Ukraine; e-mail: glassa8plus@gmail.com; phone: +38 (097) 394 59 51
134
Медицина невщкладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 3 (98), 2019
i тютюнопалiння та АГ i ожиршня, для ж1нок — АГ i дислшщемГя та АГ й ожиршня [3, 4].
НайбГльш високий piBeHb летальностi спосте-рiгаeться в пащентГв i3 систолiчним артерiальним тиском (САТ) вище 160 мм рт.ст. та дiастолiчним артерiальним тиском (ДАТ) нижче 70 мм рт.ст. За даними европейських клiнiчних рекомендацiй щ-льовим рiвнем артерiального тиску е зниження САТ менше 140 мм рт.ст., а ДАТ — нижче 90 мм рт.ст., за винятком пашенпв i3 цукровим дiабетом, у яких рекомендовано зниження дiастолiчного артерiального тиску менше 85 мм рт.ст. [5].
Наявнють АГ не е незалежним фактором ризику серцевих ускладнень при некардiальних оператив-них втручаннях, тому що бГльш важливим е ощню-вання ступеня ураження оргашв-мшеней. 1снуе припущення, що до 2025 року на гшертензш будуть хворГти близько 1,5 млрд осiб на Землi [6].
Чим вищий АТ, тим вищий ризик мозкового шсульту, шемГчно! хвороби серця та передчасно! смертi. Довготривала АГ призводить до ураження оргашв-мшеней, у тому числГ гшертрофГ! лГвого шлуночка, серцево! недостатностГ, ураження ни-рок аж до розвитку нирково! недостатностi тощо. Навиъ невелике пiдвищення АТ ютотно загрожуе здоров'ю. Так, 60 % серцево-судинних ускладнень спостерГгаються у хворих Гз помГрним пГдвищенням ДАТ — не бГльшим вщ 95 мм рт.ст., оскГльки такi хворГ становлять переважну бГльшють серед оаб Гз пщвищеним артерГальним тиском.
ПГд час оперативного втручання необх1дно не допускати зниження САТ бГльше 20 % вГд вихщного рГвня, а ДАТ — менше 70 мм рт.ст. Занадто стрГм-ке та критичне зниження шсляоперацшно! сис-толГчно! гшертензп може призвести до виражено! клтчно вагомо! дГастолГчно! гшотензп та гшопер-фузГ! мюкарда. Виявлено, що при лГкуванш ¡зольо-вано! систолГчно! гшертензп зниження ДАТ всього на 5 мм рт.ст. значно тдвищуе ризик коронарного ураження серця та шсульту [4].
ВибГр антигшертензивних препарапв мае Грун-туватися на ЗСх ефективностГ та переносимость Bri класи антигшертензивних препарапв е корисними, але при шдивщуальному виборГ для адаптацп терапГ! слГд брати до уваги супутнГ захворювання. Питання про те, чи потрГбно продовжувати антигшертензив-ну терапГю безпосередньо перед операщею, у даний час часто е неоднозначним. Слщ уникати рГзкого припинення прийому клонГдину або бета-блока-торГв через потенцГйний ефект рикошету на рГвень АТ або частоту серцевих скорочень. ТерапГя обома типами препаратГв може бути продовжена протягом оперативного втручання, а коли пащенти не можуть приймати препарати перорально, бета-блокатори можуть бути призначеш парентерально, а клош-дин — у формГ черезшкГрного пластиру. ДГуретиюв слГд уникати в день оперативного втручання через можливу небажану взаемодш Гз втратою рГдини, пов'язаною з хГрурпчним втручанням. Д1я шпбГго-рГв ангГотензинперетворюючого ферменту та блока-
^т
торiв рецепторiв ангiотензину також може бути по-силена втратою рщини, що пов'язано з хiрургiчним втручанням; тому рекомендуеться вiдмовлятися вщ 1х прийому в день операцп та продовжувати прийом пiсля вщновлення об'ему рiдини. Пiсляоперацiйне пiдвищення АТ часто е наслщком тривожного стану та больових вiдчуттiв тсля пробудження, зникае пiсля 1х лжування [4].
Молодим дорослим особам iз помiрно високим АТ майже неможливо надати рекомендацГi, безпосередньо засноваш на даних клiнiчних дослщжень, оскшьки виникнення ускладнень затримуеться на цш роки.
На сьогоднi навiть за умови максимально мож-ливого наближення показникiв стану пацiента до вжових норм, максимально вiдповiдних до склад-ностi та обсягу оперативного втручання i якiсного анестезiологiчного забезпечення, не завжди можна уникнути iнтраоперацiйного пщвищення артерiаль-ного тиску, яке потребуе медикаментозно! корекцГi. Наслiдками неконтрольованого тдвищення рiвня артерiального тиску в перюперацшному перiодi е збiльшення об'ему штраоперацшно! крововтрати та пiдвищений ризик кровотечi в ранньому тсля-операцiйному перюд^ гострi порушення мозкового кровообiгу, гостра серцева недостатшсть, порушення ритму серця, гострi iшемiчнi ураження мюкарда i нирок. Запорукою успiху при оперативних втручаннях, яю супроводжуються великою крововтра-тою, е використання методики керовано! гшотензп. Ефективними з точки зору нормалiзацli АТ в умовах перюперативно! гiпертензГi е блокатори a-адренорецепторiв (а-адреноблокатори) [5—7].
Урашдил — це а1-адреноблокатор та активатор 5-НТ1А-рецепторiв, мае центральну та пери-феричну дiю. Периферична дiя полягае в блокадi периферичних а1-адренорецепторiв, що викликае зниження периферичного опору судин та, вщповщ-но, зниження систолiчного та дiастолiчного артерь ального тиску. Центральна д1я полягае в стимуляцп центральних серотонiнових 5-HT1A-рецепторiв (знаходяться в судиноруховому центрi довгасто-го мозку), що викликае зниження периферичного опору судин та дго, вщповщну периферичнiй (зниження систолiчного та дiастолiчного артерiального тиску), а також пщтримуе або навiть пiдвищуе нир-ковий кровотiк, при цьому не викликае рефлектор-ну тахiкардiю. Урапщил знижуе переднавантаження (тиск у кшцевих легеневих капiлярах та кiнцевий дiастолiчний тиск у легеневiй артерп). Вш не пщви-щуе внутрiшньочерепний тиск. У пашенпв iз перю-перацшною та пiсляоперацiйною гiпертензiею ура-пщил покращуе ударний об'ем серця, хвилинний об'ем серця та серцевий шдекс [8, 9].
Селективш а1-адреноблокатори не впливають на пресинаптичнi а2-адренорецептори, не пщвищують вихщ норадреналiну в синаптичну щiлину та, вщпо-вiдно, не викликають тахiкардiю. Тому для терапп гшертошчно! хвороби доцiльно використовувати селективш а1-адреноблокатори.
№ 3 (98), 2019
www.mif-ua.com,http://emergencyzaslavskycom.ua
135
Метою нашого дослщження була оцшка ефек-тивностi та переносимостi урапщилу в штраопера-цiйнiй терапп пащенток з АГ в ургентнiй пнекологи.
Матерiали та методи
Дослщження проводилось на базi вщдшення анестезюлогп та штенсивно! терапи пнеколопч-ного стацюнару КЗ «Дншропетровський обласний перинатальний центр зi стащонаром» ДОР. Пiд нашим спостереженням було 40 пащенток. Хворi були розподшеш на двi групи. Пащентки першо! групи (п = 20) рашше не спостерiгали в себе пщви-щеного рiвня АТ (перша реестрац1я пщвищеного артерiального тиску на операцiйному столi); друга група (п = 20) — хвор^ якi систематично приймали антигiпертензивнi препарати першо! лiнГi (в рiзних комбшац1ях) та в повсякденному життi не вiдмiча-ли на фонi терапи рiзких коливань АТ. Середнiй вж пацiенток становив у першiй груш 47,8 ± 3,7 року та 51,7 ± 3,4 роки — у другш. Середня маса тша становила 67,0 ± 5,4 кг та 70,4 ± 4,5 кг. Критерiя-ми виключення з дослщження були: пацiентки iз захворюваннями та травмами центрально! та пери-ферично! нервово! системи в анамнезi, iз серцевою недостатнiстю Ш—IV ст., захворюваннями кровi (тромбоцитопенiями рiзного генезу), порушення-ми функцiй печiнки та нирок. За характером опе-ративних втручань пацiентки були лапароскопiчно прооперованi з такими патолог1ями: консервативна мiомектомiя — 2 особи, перекрут юсти яечника — 6, апоплек^ яечника — 5, сальшнпт й оофорит — 6, порушена позаматкова ваптшсть — 8 та непору-шена — 13 оаб. Усi пацiентки були проопероваш в умовах загально! анестезп комбшованим методом з iнтубацiею трахе! та штучною вентиляцiею легень. Пацiентки обох груп отримували: для премедикаци сибазон — 0,3 мг/кг, для шдукцп анестезп — фен-танiл iз розрахунку 2,5 мкг/кг, тiопентал натрго — 5 мг/кг; мiорелаксацiя — тракурiуму бесилат у дозi 0,5 мг/кг. Для пщтримання анестезп: фентанш + низькопоточна iнгаляцiйна анестез1я севораном.
Урапщил призначався за такою схемою: спочатку препарат вводили внутрiшньовенно болюсом дозою 25 мг (при цьому артерiальний тиск знижувався на 15—20 % вщ вих1дного протягом перших 5 хвилин). Монiторинг АТ проводився з штервалом в 5 хв.
Результати та обговорення
На момент початку операцп у 8 пащенток з першо! групи та в 13 — з друго! рiвень систолiчного арте-рiального тиску не перевищував рiвня 130 мм рт.ст.; у 7 пацiенток першо! групи та в 5 — з друго! вiн був на рiвнi 130—150 мм рт.ст.; у 5 пащенток iз першо! групи та у 2 — з друго! вш був на рiвнi 155—160 мм рт.ст. ДАТ на початок оперативного втручання не перевищував 90 мм рт.ст. у 14 пащенток iз першо! групи та в 15 — з друго!; був у межах 95—100 мм рт.ст. у 8 пащенток iз першо! групи та в 5 — з друго!. В по-дальшому для пщтримки стабшьного рiвня АТ урапщил у дозi 100 мг додавали до 30 мл 0,9% розчину
натрш хлориду та вводили за допомогою шфузома-ту 3i швидюстю 8,1 ± 0,9 мг/год у першш rpyni па-цieнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другш rpyni пащенток. Доза урапщилу визначалась з урахуванням значення АТ при постшному монiтоpингy стану nацiенток. Для двох пащенток iз першо! групи та одше! з друго! групи не було потреби в подальшому введенш ура-niдилy.
Стiйка ноpмалiзацiя АТ вщбулась у середньому на 18,75 ± 3,70 хвилинi в обох групах хворих.
Розвиток рефлекторно! тахжардИ при застосу-ваннi урапщилу не сnостеpiгався. Частота серце-вих скорочень в обох групах пащенток до засто-сування препарату становила 99,0 ± 10,5 уд/хв та 83,25 ± 15,70 уд/хв на час завершення оперативного втручання.
Всi пащентки задовшьно перенесли введення ypаniдилy, н1яких суттевих ускладнень не було за-фiксовано протягом доби спостереження шсля оперативного втручання.
Висновки
Застосування ypаniдилy в терапИ перюперацш-roï аpтеpiальноï гшертензИ дозволяе ефективно контролювати аpтеpiальний тиск як у пащенток, у яких рашше аpтеpiальна гinеpтензiя не була дiагнос-тована, так i в пащенток, яю приймали антигшер-тензивш лiки nеpшоï лшц, при проведенш опера-тивних втручань в ургентнш т^кологИ.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy штереав при niдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Рекомендацп ESH/ESC 2013 // Journal of Hypertension. — 2013. — Vol. 31(7). — P. 1281-1357.
2. Бичкова Н.Г. Iмунологiчнi аспекти перебку apmepi-альног гшертензп, поеднаног з хрошчним обструктивним захворюванням легень /Н.Г. Бичкова, С.А. Бичкова, Г.А. Таран //Укратський кардiологiчний журнал. — 2016. — № 6. — С. 58-63.
3. Ушфжований клШчний протокол медичног допомоги. Артерiальна гiпертензiя. Первинна медична допомога (до-госштальний етап). Вторинна (спецiалiзована) медична допомога (2012 рк) // Артериальная гипертензия. — 2016. — № 3(47). — С. 51-83.
4. Бритов А.Н. Резистентна артерiальна гшертошя: сучасш тдходи до дiагностики та лкування/А.Н. Бритов, М.М. Бистрова // Рацюнальна фармакотерашя в кардюло-гп. — 2007. — № 2. — С. 38-42.
5. Skeehan T., Jopling M. Monitiringthe Cardiac Surgical Patient//A Practical Approachto Cardiac Anesthesia. — 3rd ed. / Ed. by Frederick A. Hensley, Donald E. Martin, and Glenn P. Gravlee. — Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins, 2003. — Р. 99-140.
6. Verdecchia P. Natural History of Hypertension Subtypes / Verdecchia P., Angeli F. // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 1094-1096.
136
Медицина нев^кладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 3 (98), 2019
m
7. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults / P.K.. Whelton (chair) //Hypertension. — 2017. — November 13. — 481 p.
8. Шлашк 1.П. Уpаniдил (Eбpантил®) як ефективний зааб лкування nеpiоnеpативноï гinеpтензiï та ускладне-них гinеpтензивних кpизiв / 1.П. Шлашк, О.О. Савченко,
В.В. Марцишв // Медицина неотложных состояний. — 2012. — № 3. — С. 42-44.
9. Целуйко В.Й. Урапидил в лечении пациентов с артериальной гипертензией: эффективное снижение артериального давления и защита органов-мишеней / В.Й. Целуйко // Здоров 'я Укрални. — 2015. — № 22(371). — С. 27-28.
Отримано 13.03.2019 ■
Филимaнaвa Л.Р.1, Пахaлeнкa Н.П.1, Сeдинкин В.А.1, Пeтpaва М.А.2, Дyшeйкa A.A.1, Пepвак М.Д.1
1 Kaммyнальнae yчpeждeниe «Днeпpaпeтpaвский aбластнaй пepинатальный цeнтp ca стациaнаpaм» ДОС, г. Днeпp, У^аина
2 Гacyдаpcтвeннae yчpeждeниe «Днeпpaпeтpaвcкая мeдицинcкая акадeмия МЗ У^аины», г. Днeпp, У^аина
Интраоперационное применение урапидила в ургентной гинекологии
Резюме. Актуальность. При проведении анестезиологического обеспечения не всегда можно избежать ин-траоперационного повышения артериального давления (АД), что требует медикаментозной коррекции. Эффективными с точки зрения нормализации артериального давления в условиях периоперационной гипертензии являются блокаторы а-адренорецепторов. Целью нашего исследования была оценка эффективности и переносимости урапидила в интраоперационной терапии пациенток с артериальной гипертензией в ургентной гинекологии. Материалы и методы. Первая группа (п = 20) — пациентки, которые раньше не отмечали повышенного уровня АД (первая регистрация повышенного АД на операционном столе); вторая группа (п = 20) — пациентки, которые систематически принимали антигипертензив-
ные препараты. Урапидил назначался по схеме: сначала препарат вводили внутривенно болюсом дозой 25 мг и в дальнейшем для поддержания стабильного уровня АД урапидил в дозе 100 мг добавляли к 30 мл 0,9% раствора натрия хлорида и вводили с помощью инфузомата со скоростью 8,1 ± 0,9 мг/ч в первой группе пациенток и 7,8 ± 1,0 мг/ч во второй группе пациенток. Выводы. Применение урапидила в терапии интраоперационной артериальной гипертензии позволяет эффективно контролировать АД как у пациенток, у которых ранее была диагностирована артериальная гипертензия, так и у пациенток, ранее принимавших антигипертензивные лекарства первой линии.
Ключевые слова: урапидил; интраоперационный период; артериальная гипертензия
L.R. Filimonova1, N.P. Pakholenko1, V.A. Sedinkin2, M.A. Petrova1, O.A. Dusheiko1, M.D. Pervak1
1 Municipal Institution "Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital" of DRC, Dnipro, Ukraine
2 State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Intraoperative use of urapidil in emergency gynecology
Abstract. Background. During anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. a-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to evaluate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gynecology. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to
the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihyperten-sive drugs regularly.
Keywords: urapidil; intraoperative period; hypertension
№ 3 (98), 2019
www.mif-ua.com,http://emergency.zaslavskycom.ua
137
